15.8 Пляшки та фляги з синтетичних матеріалів для транспортування і зберігання формують в транспортні пакети за допомогою плівки за ГОСТ 25951-83 "Пленка полиэтиленовая термоусадочная. Технические условия."
15.9 Транспортне маркування розлитої в ємкості води за ГОСТ 14192-77 "Маркировка грузов".
15.10 Мінеральні та штучно-мінералізовані води, розлиті в пляшки та фляги, зберігаються у темних складських приміщеннях, які провітрюються, захищених від попадання вологи, при температурі від 5 до 20 град.С.
15.11. Термін зберігання мінеральних вод встановлюється згідно до вимог ДСТУ 878-93 та ГСТУ 42.10-02-96.
15.12 Термін зберігання штучно-мінералізованкх вод в скляних пляшках і ємкостях з синтетичних матеріалів повинен бути визначений в Українському державному центрі стандартизації та контролю якості природних і преформованих засобів Українського НДІ медичної реабілітації і курортології в кожному конкретному випадку.
15.13 Скляні пляшки з мінеральними чи штучно-мінералізованими водами, укупорені кроненпробками з корковими прокладками, зберігають в горизонтальному положенні в ящиках або складеними штабелями без ящиків висотою не більше ніж 18 рядів. Пляшки, укупорені кроненпробками з прокладками з полімерних матеріалив (плівки, пластизолів), зберігають в горизонтальному і вертикальному положенні.
15.14 При зберіганні допускається на зовнішній поверхні кроненпробок окремих пляшок наявність невеликих (розрізнених) плям іржі, які не порушують герметичності укупорки.
15.15 Води мінеральні та штучно-мінералізовані перевозять транспортом всіх видів згідно до правил транспортування, які діють на даному виді транспорту для перевезення вантажів.
15.16 При транспортуванні пакетів пляшок та фляг з водою необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 23285-78 "Пакеты транспортные для пищевых продуктов и стеклянной тары. Технические условия".
15.17 Під час відвантажування мінеральних та штучно-мінералізованих вод в зимових умовах транспортування і зберігання повинні проводитися при температурі не нижче 5 град.С.
15.18 При навантажуванні, транспортуванні і розвантажуванні продукція повинна бути захищена від дії атмосферних опадів.
16 САНІТАРНІ ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ, ПІДСОБНИХ ПРИМІЩЕНЬ І ІНВЕНТАРЯ
16.1 Підприємства щодо виробництва і розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод повинні мати адміністративні, виробничі, побутові, підсобні та складські приміщення.
16.2 Загальні вимоги до виробничих, підсобних приміщень і інвентаря визначаються вимогами нормативних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров'я України.
16.3 Системи опалення, освітлення і вентиляції приміщень підприємства повинні забезпечувати параметри мікроклімату, відповідні гігієнічним вимогам чинних ДСТУ, санітарних правил і норм.
16.4 На підприємстві для лабораторій (санітарно-хімічної та мікробіологічної щодо контролю за якістю води, технологічної) повинні бути передбачені приміщення, які забезпечують умови проведення необхідних досліджень.
16.5 Стіни виробничих приміщень повинні бути пофарбовані світлою масляною фарбою на висоту не менше ніж 1,75 м або облицьовані кахельною плиткою. Для оброблення стін допускається використання вологостійких полімерних матеріалів.
16.6 Підлоги у всіх приміщеннях повинні бути гідроізольованими з гладкою, без щілин і вибоїн зручною для очищення та миття поверхнею, з нахилом до трапів не менше ніж 0,03% Трапи повинні мати ґрати та гідравлічні затвори.
Каналізаційні трапи і діаметр каналізаційних труб повинні забезпечувати повне вилучення стоків та промивних вод на будь-якій ділянці підлоги.
16.7 Трубопроводи повинні бути пофарбовані масляною фарбою за ГОСТ 14202-69.
16.8 Побілку і пофарбування всіх приміщень слід проводити у міру необхідності (поява брудних плям, патьоків, плісняви), але не рідше ніж 1 раз на рік. Покриті пліснявою поверхні слід перед пофарбуванням обробити протигрибковими препаратами, допущенними МОЗ України для цих цілей. Забороняється проводити ремонтні роботи без зупинки виробничого процесу.
16.9 Усі зовнішні отвори (вікна і кватирки), що відчиняються в теплу пору року, повинні бути захищені зйомними сітками від проникнення комах.
16.10 Перед входом у виробничі, підсобні, адміністративні приміщення і склади повинні бути встановлені пристосування для очистки взуття (скребачки, ґрати тощо), а при вході у виробничі цехи повинні знаходитися килими, насичені дезрозчином.
16.11 Вхід сторонніх осіб в виробничі і складські приміщення допускається тільки в санітарному одязі і з дозволу адміністрації.
16.12 Скрині і ящики, які використовуються для зберігання і внутрішньозаводського транспортування кроненпробок, кришок та інших укупорювальних матеріалів повинні мати покриття, яке допущено Міністерством охорони здоров'я України для цих цілей і щотижнево митися дозволеними для даних цілей дезинфікуючими засобами і зполоскуватися водою.
16.13 Всі виробничі і допоміжні приміщення, а також інвентар повинні передаватися від зміни до зміни в чистоті і порядку.
16.14 По закінченню роботи слід провести миття всіх приміщень, обладнання і інвентаря. Порядок проведення прибирання такий: спочатку протирають вологою ганчіркою двері, панелі, карнизи, підвіконня, прилади опалювання, трубопроводи, а потім приступають до протирання підлог. Після закінчення прибирання весь прибиральний інвентар слід промити питною водою і продезинфікувати деззасобами, дозволеними МОЗ України для даних цілей.
16.15 Віконне скло, внутрішні рами і простір між рамами слід промивати і протирати в міру забруднення, але не рідше ніж 1 раз у квартал.
16.16 Прибиральний інвентар виробничих примішень повинен мати маркування і зберігатись в окремих шафах; забороняється використовувати його для інших цілей.
16.17 Забороняється зберігання запасних частин, дрібних деталей, цвяхів і т.п. на робочих місцях в цехах розливу для уникнення попадання їх в готову продукцію.
17 ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ
17.1 Виробниче обладнання, в тому числі лабораторне, комунікації повинні забезпечувати на підприємстві технологічний процес, який включає:
- доставку і резервування води;
- кондиціювання води;
- доставку та зберігання солей, що використовуються для приготування штучно-мінералізованих вод;
- змішування солей;
- приготування штучно-мінералізованих вод;
- стабілізацію складу мінеральних та штучно-мінералізованих вод (сатурація);
- виготовлення/обробку пляшок (тари);
- розлив мінеральних та штучно-мінералізованих вод в ємкості, їхню укупорку, бракераж, етикетування та укладку в ящики, формування у пакети;
- контроль якості води (початкової і кондиційованої);
- контроль якості готової продукції.
Технологічний процес кондиціювання початкової води на підприємстві-виробнику мінеральної чи штучно-мінералізованої води встановлюється залежно від складу води (та її джерела), однак обов'язковим має бути: фільтрування та знезараження методами, що дозволені Міністерством охорони здоров'я України.
17.2 Виробниче обладнання повинно відповідати антропометричним, фізіологічним, психологічним властивостям людини та обумовленим цими властивостями гігієгічним вимогам з метою збереження здоров'я працівників і досягнення високої ефективності їхньої праці, як за звичайних умов експлуатації, так і в аварійних ситуаціях.
18 САНІТАРНІ ВИМОГИ ДО УТРИМАННЯ ОБЛАДНАННЯ З ВИГОТОВЛЕННЯ І РОЗЛИВУ МІНЕРАЛЬНИХ ТА ШТУЧНО-МІНЕРАЛІЗОВАНИХ ВОД
18.1 Все обладнання щодо виготовлення та розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод повинно передаватися від зміни до зміни в чистоті і порядку та підлягати санітарній обробці за схемою санітарно-бактеріологічного контролю якості миття і дезинфекції обладнання (Додаток 3) згідно до графіку, затвердженого директором підприємства.
18.2 Для дезинфекції обладнання вживаються дезинфіканти (п. 20.8) або інші, дозволені Міністерством охорони здоров'я України.
18.2.1 Порядок проведення дезинфекції обладнання повинен бути таким: дезинфікуючий розчин заливають в головний колектор трубопроводу перед фільтрами і насосом під тиском 0,12-1,15 МПа подають на фільтри, пропускають через устаткування для знезараження води, цехові резервуари, сатуратори і фасовочні машини.
18.2.2 Час експозиції дезинфікуючого розчину - 1 година. Після дезинфекції проводиться промивка трубопроводів і обладнання питною водою від розчину дезинфеканту до відсутності його слідів і зполоскується водою питною (або мінеральною). Для санітарно-бактеріологічного аналізу відбираються проби з останніх порцій промивних вод.
18.2.3 Санітарна обробка керамічних свічних фільтрів здійснюється після кожної регенерації свічок протягом 1 години освітленим розчином хлорного вапна або розчином гіпохлориту, що містить не менше 0,1 г/куб.м активного хлору. Після дезинфекції фільтри відмиваються спочатку питною водою під тиском 0,13-0,15 МПа до відсутності слідів активного хлору, а потім зполоскуються відповідною мінеральною водою.
18.2.4 Для відбору проб на аналіз трубопроводи і обладнання повинні бути обладнані пробовідбірниками.
18.3 Після дезинфекції повинна приводитись промивка трубопроводів і обладнання питною водою від дезинфікуючого розчину до відсутності його слідів та ополоскування мінеральною чи штучно-мінералізованою водою. Проби на аналізи відбираються з останніх порцій промивних вод. Для відбору проб обладнання повинно мати пробовідбірники.
18.4 Результати санітарно-бактеріологічних аналізів реєструються у лабораторному журналі (Додаток 2, Форма 2).
18.5 На підприємствах змішаного профілю перед розливом мінеральних чи штучно-мінералізованих вод всі трубопроводи і обладнання необхідно старанно промити питною водою і ополоснути мінеральною чи штучно-мінералізованою водою.
19 САНІТАРНО-БАКТЕРІОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЦТВА
19.1 Постійний санітарно-бактеріологічний контроль процесу виготовлення та розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод здійснюється лабораторією підприємства, у штаті якої повинен бути мікробіолог, або лабораторіями регіональних СЕС. Контроль здійснюється з урахуванням особливостей виробничого процесу кожного підприємства. Методом змиву з обладнання, посуду, інвентарю, та інших об'єктів, які мають епідемічне значення на виробництві. Схема контролю бактеріологічних показників води і санітарного стану виробництва подана в Додатку 4.
19.2 Загальне мікробне число (ЗМЧ) та кількість бактерій групи кишкових паличок (колі-індекс) визначають за ГОСТ 18963-73 після попередньої дегазації мінеральних та штучно-мінералізованих вод та перевірки рН води. При необхідності рН води доводиться до нейтральної.
19.3 Дослідження мінеральної чи штучно-мінералізованої води на наявність патогенної мікрофлори проводиться залежно від епідеміологічної ситуації. Необхідність їхнього проведення визначається територіальними закладами державної санепідслужби.
19.4. Визначення Pseudomas aeruginosa (синьогнійної палички) здійснюється санепідемстанціями за методикою "Методические рекомендации. Обнаружение и идентификация Pseudomas aeruginosa в объектах окружающей среды (пищевых продуктах, воде, сточных жидкостях) МЗ СССР від 24.05.84 та іншими методиками, затвердженими МОЗ України в найбільш критичних точках технологічного ланцюга: з каптажу, цистерн, резервуарів, в готовій продукції і при перевірці чистоти з'єднувальних шлангів.
19.5 Епідеміологічно безпечна мінеральна чи штучно-мінералізована вода (готова продукція) - та, що відповідає вимогам ДСТУ 878-93, ГСТУ 42.10-02-96, ДСТУ "Води штучно-мінералізовані. Технічні умови". Загальне мікробне число в 1 куб.см води повинно бути не більше ніж 100 КУО, кількість бактерій групи кишкових паличок (колі-індекс) в 1 куб.дм води не більш за З, відсутність в 1 куб.дм патогенних мікроорганізмів та Pseudomas aeruginosa.
19.6 Відсутність синьогнійної палички повинна бути зареєстрована у 3-х ємкостях, взятих на вибір із серії.
20 ПОРЯДОК ЗАГАЛЬНОЇ ДЕЗИНФЕКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДЕЗИНФІКУЮЧИХ ЗАСОБІВ
20.1 На спеціалізованих підприємствах з виготовлення і розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод і особливо на підприємствах змішаного профілю проводять дезинфекцію приміщень, обладнання, комунікацій та інвентарю. Загальну дезинфекцію, починаючи від резервуарів для зберігання вод, проводять 1 раз на рік. При виявленні бактеріального забруднення вузлів проводять позачергову їх дезинфекцію.
20.2 Порядок загальної дезинфекції і організація контролю за дотриманням графіка її проведення затверджуються наказом директора підприємства.
20.3 Перед дезинфекцією проводять ретельну механічну очистку устаткування. Для дезинфекції слід використати тільки свіжі розчини, концентрацію яких контролюють працівники лабораторії.
20.4 Дезинфікуючі засоби слід зберігати в окремому зачиненому приміщенні.
20.5 Після дезинфекції все обладнання слід ретельно промити питною водою до повної відсутності дезинфікуючого розчину.
20.6 Після кожної дезинфекції для бактеріологічного контролю відбирають останні порції промивних вод.
20.7 Для дезинфекції слід використовувати тільки дезинфікуючі препарати, дозволені Міністерством охорони здоров'я України.
20.8 Перелік основних дезинфікуючих препаратів наведений в таблиці:
---------------
* Дозволяється використовувати інші засоби, які дозволені МОЗ України для вказаних цілей.
21 ЗАХОДИ ЩОДО БОРОТЬБИ З КОМАХАМИ І ГРИЗУНАМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЗМІШАНОГО ПРОФІЛЮ
21.1 В приміщеннях підприємств не допускається наявність гризунів та комах.
21.2 Для попередження появи гризунів та комах додержуватись санітраного режиму на території, в виробничих, складських та підсобних приміщеннях.
21.3 З надходженням весни всі вікна виробничих приміщень, які видкриваються, затягнути металевою сіткою або марлею.
21.4 Перед дезинсекцією сировину, готову продукцію та інвентар винести з приміщення; обробці підлягають тільки стіни, стелі та віконні рами; забороняється обробка підлоги, обладнання (столів, транспортерів тощо) та застосування для дезинсекції паперу-мухомор, фтористих препаратів та формаліну.
21.5 При виявленні торганів терміново здійснити ретельне прибирання приміщення та обробку окропом інвентаря. При повторному виявленні торганів централізовану обробку всього приміщення здійснюють спеціальні служби санепідстанцій по боротьбі з домашніми комахами.
22 САНІТАРНІ ВИМОГИ ДО ПОБУТОВИХ ПРИМІЩЕНЬ
22.1 Побутові приміщення для працівників виробництва мінеральних та штучно-мінералізованих вод повинні обладнуватися за типом санпропускника.
22.2 До складу побутових приміщень належать гардероби верхнього, домашнього, робітничого та санітарного одягу, білизняна для чистого санітарного одягу, пральня, приміщення для прийому брудного санітарного одягу, душові, туалети, оздоровчий пункт або кімната медогляду, приміщення для особистої гігієни жінок, сушилка для взуття відповідно до вимог СНиП "Вспомагательные здания и помещения промышленных предприятий".
22.3 Не дозволяється розміщувати туалети, душові та пральні над виробничими цехами, складськими приміщеннями.
22.4 Стіни в душових облицьовують глазурованою плиткою на всю висоту, в гардеробних санітарного одягу, білизняній, в санітарних вузлах, в кімнаті гігієни жінок - на висоту 2,1 м, вище - фарбування масляною або водоемульсійною фарбами. Підлоги покривають метлахської плиткою, стелі - масляною фарбою або вапняною побілкою.
23 ОСОБИСТА ГІГІЄНА І ОХОРОНА ПРАЦІ
23.1 Особи, які поступають на роботу на підприємство (цех) з виготовлення і розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод, в обов'язковому порядку повинні пройти медичний огляд.
23.2 Кожен працівник повинен мати санітарну книжку, куди регулярно заносять результати медичних оглядів, у тому числі і відомості про перенесені інфекційні захворювання, проходження працівниками навчання за програмою гігієнічної підготовки. Санітарні книжки зберігаються у начальника цеху або в пункті охорони здоров'я.
23.3 Працівники, які не мають санітарної книжки до роботи не допускаються.
23.4 Не допускаються до роботи в цехах з виробництва та розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод особи, які страждають хворобами, зазначеними у Наказі Міністерства охорони здоров'я України "Положення про медичний огляд працівників певних категорій" від 31.03.94 р. N 45.
23.5 Працівники зобов'язані приходити на роботу у чистому особистому одязі, при вході на підприємство ретельно очищати взуття.
23.6 Зміна санітарного одягу проводиться щодня або частіше у міру забруднення. Забороняється входити до виробничого цеху без санітарного одягу або в спецодязі для роботи на вулиці. Спецодяг перуть у пральні підприємства або на підприємствах побутового обслуговування населення. Забороняється прання санітарного та спецодягу в домашніх умовах.
23.7 Слюсарі, електромонтери і інші працівники, які виконують ремонтні роботи у виробничих, складських приміщеннях, повинні дотримуватись вимог особистої гігієни, працювати в цехах у санітарному одязі, інструменти переносити в спеціальних закритих ящиках з ручками. Ділянки, на яких проводиться ремонт, повинні бути відгороджені.
23.8 При виході за територію підприємства санітарний одяг необхідно знімати. Забороняється надівати на санітарний одяг особистий верхній одяг.
23.9 Категорично забороняється приносити в цех сторонні предмети (годинник, сірники, цигарки, сумки тощо), носити ювелірні прикраси.
23.10 Забороняється застібати санітарний одяг шпильками, голками та зберігати в кишенях халатів предмети особистого вжитку (дзеркала, гребінці тощо).
23.11 Після відвідування туалету необхідно двічі вмити руки з милом до надівання халату і безпосередньо перед тим, як приступити до роботи.
23.12 При виході з туалету слід продезинфікувати взуття на дезкилимку.
23.13 Забороняється приймати їжу та палити у виробничих приміщеннях. Приймати їжу дозволяється тільки у їдальнях, буфетах, кімнатах для приймання їжі або інших пунктах харчування, розташованих на території підприємства або поблизу нього.
23.14 Для зберігання харчових продуктів передбачаються спеціальні шафи, побутові холодильники, розташовані у побутових приміщеннях.
23.15 Контроль за дотриманням правил особистої гігієни працівниками виробництва покладається на начальника цеху, зміни, ділянки.
23.16 З метою охорони здоров'я та попередження виробничого травматизму всім працівникам підприємства слід виконувати основні вимоги техніки безпеки та виробничої санітарії відповідно до чинних нормативних документів.
23.17 Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, якими користується працівник, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці (Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року).
24 ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОТРИМАННЯ САНІТАРНИХ ПРАВИЛ
24.1 Адміністрація підприємства повинна забезпечити:
а) дотримання Державних санітарних правил в повному обсязі;
б) розробку та виконання планів санітарно-оздоровчих та протиепідемічних заходів;
в) придбання достатньої кількості санітарного одягу та взуття відповідно до затверджених норм (не менше трьох комплектів на одного працюючого);
г) наявність засобів індивідуального захисту органів дихання, зору, слуху тощо;
д) своєчасну організацію занять з санітарного мінімуму для всіх працівників основних виробничих цехів, відділів та ділянок;
е) проведення медичних обстежень працівників у термін, визначений органами охорони здоров'я, а також придбання необхідної кількості особистих медичних книжок та подання медичним закладам повних списків робітників, які підлягають медобстеженню;
ж) своєчасне поповнення необхідного запасу дезинфікуючих та миючих засобів;
з) проведення технологічного і бактеріологічного контролю виробництва з періодичністю та в обсязі, узгодженому з органами саннадзору;
і) наявність аптечок для надання першої медичної допомоги та їхнє своєчасне поповнення;
к) організацію санітарно-освітньої роботи шляхом проведення семінарів, бесід, лекцій.
24.2 Відповідальність за санітарний стан підприємств (цехів) та виконання сучасних правил несе директор підприємства.
24.3 Відповідальність за санітарний стан цехів, відділів підприємства несе керівник відповідного цеху, відділу (бригадир, майстер, змінний інженер-технолог, керівник зміни).
25.4 Відповідальність за санітарний стан складів, підсобних приміщень, лабораторій, їдальні та ін. приміщень несуть відповідні посадові особи.
24.5 Відповідальність за санітарний стан обладнання, апаратури, інвентаря та робочого місця несе працівник на певній ділянці.
24.6 Відповідальність за виконання технологічних та санітарних вимог на виробництві, а також за якість виробів несе керівник підприємства.
24.7 Порушення санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.94 р. та інших актів законодавства України, що регулюють зазначене питання.
Додаток 1
ПАРАМЕТРИ МІКРОКЛІМАТУ
ДЛЯ ХОЛОДНОГО І ТЕПЛОГО ПЕРІОДІВ РОКУ
Додаток 2
ФОРМИ
лабораторних журналів
Форма 1
Лабораторний журнал мікробіологічних аналізів мінеральної та штучно-мінеральної води та оцінки якості санітарного стану виробництва
Форма 2
Лабораторний журнал санітарно-бактеріологічного контролю якості мийки та дезинфекції обладнання
Додаток 3
СХЕМА
санітарно-бактеріологічного контролю за якістю мийки та дезинфекції обладнання підприємства (цеху розливу) мінеральних або штучно-мінералізованих вод
---------------
* Визначення Pseudomonas aeruginosa (синьогнійної палички) виконується санепідстанцією; вона ж визначає періодичність аналізів.
Додаток 4
СХЕМА КОНТРОЛЮ
БАКТЕРІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ МІНЕРАЛЬНОЇ ТА ШТУЧНО-МІНЕРАЛІЗОВАНОЇ ВОДИ І САНІТАРНОГО СТАНУ ВИРОБНИЦТВА
---------------
* Визначення Pseudomonas aeruginosa (синьогнійної палички) виконується санепідстанцією; вона ж визначає періодичність аналізів.
