Про посилення заходів з діагностики та профілактики іксодових кліщових бореліозів в Україні

Постановка реакції здійснюється згідно з інструкцією виробника тест-систем. Антиген вносять в лунки мікропланшетів і висушують, після чого в лунки послідовно (з проміжним відмиванням) вносять досліджувані сироватки в робочих розведеннях, контрольні сироватки, кон'юговані з ферментом антивидові антитіла і проявник. При цьому результати реакції зчитуються візуально або, у відповідності до зміни оптичної щільності проби, визначають їх спеціальним приладом (ридером). Найчастіше для постановки ІФА використовують тест-системи "Dako" (Данія) і НПФ "Хелікс" (НДІЕМ ім. Пастера, Санкт-Петербург, Росія), "Enzygnost, Dade Behring" (Німеччина). Реакція може використовуватись в лабораторіях, що забезпечені відповідним обладнанням.

Метод імунного блотингу (Western-blot) заснований на взаємодії специфічних антитіл з електрофоретично розділеними фракціями антигенів. Метод Western-blot володіє високою чутливістю і специфічністю. Перевага методу полягає у виявленні специфічних антитіл до певних антигенів збудника, тобто можна одержати точну відповідь про участь окремих антигенів в формуванні імунної відповіді на конкретній стадії інфекційного процесу.

Підготовка тестової смужки. Електрофорез антигенного матеріалу певного мікроорганізму або вірусу призводить до розділення антигенних компонентів за молекулярною вагою. Потім методом імуноблотінгу (аналог витискання на "промокашку" надлишку чорнил) антигени переносять на смужку нітроцелюлози, яка відтепер містить невидимий поки оком спектр антигенних смужок, характерний для певного мікроорганізму.

Дослідження проби. На нітроцелюлозну смужку наносять досліджуваний матеріал (сироватка пацієнта і т. ін.) і, якщо в пробі є специфічні антитіла, то вони зв'язуються із точно відповідними їм (компліментарними) антигенними смужками. Результат цієї взаємодії віалізується, тобто стає видимим.

Трактовка результату. Наявність смужок і на певних ділянках нітроцелюлозної пластини підтверджує наявність в досліджуваній сироватці антитіл до точно визначених антигенів.

Метод непрямої реакції імунофлюоресценції (НРІФ). Тривала процедура розтину кожного кліща і видобування з нього кишківника обмежує масове обстеження кліщів на наявність борелій. Тому для виявлення природних вогнищ ІКБ при скринінгових обстеженнях кліщів на наявність борелій ЛНДІЕГ пропонує непряму реакцію імунофлюоресценції, яку успішно використовує для серологічної діагностики кліщових бореліозів у хворих.

При застосуванні НРІФ для детекції борелій використовується готовий безкоштовний антиген - гемолімфа досліджуваних кліщів і не менш доступний антитільний препарат - позитивна сироватка хворих на ІКБ з високими (не менше 1:64) титрами специфічних антитіл.

Гемолімфу з кліщів, на відміну від описаного методу відрізання (висікання) заднього краю тіла кліща, одержують відсікаючи одну з кінцівок кліща вище вертлугу. Такий спосіб дозволяє одержувати чисту прозору гемолімфу. На лунку добре відмитого і знежиреного предметного скла, спеціально призначеного для постановки нРІФ, наноситься крапля отриманої гемолімфи кліща і висушується при кімнатній температурі на чітко горизонтальній поверхні. Такий антиген на склах можна зберігати, уникаючи зволоження, при 4-6 град. С до 1 міс. На кожну лунку з антигеном наносять по краплі (25 мкл) високоактивної сироватки крові хворого (в робочому розведенні). Подальшу постановку реакції і облік результатів здійснюють, як описано вище.

Зважаючи на те, що серед заражених переносників, як правило, переважають слабо інфіковані особини, то при виявленні спірохет методом НРІФ слід переглянути не менше 50 полів зору в кожному препараті.

Метод полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) - молекулярно-біологічний метод, що виявляє наявність специфічних ділянок ДНК і РНК, що становить циклічний процес збільшення в геометричній прогресії кількості копій обмеженого синтетичними олігонуклеотидами (праймерами) визначеного (певного) фрагменту ДНК, який перебігає під дією термостабільної ДНК-полімерази, за умови чітко заданих температурних і часових режимів. Для діагностики бореліозів в даний час не уніфікований, для одержання більшої ймовірності результатів ПЛР бажано використання кількох діагностичних ПЛР-систем. В клінічній діагностиці ІКБ метод ПЛР використовують для визначення ДНК борелій в різному біологічному матеріалі: шкірному біоптаті, крові, сечі, цереброспінальній та суглобовій рідинах і ін., кліщах. Висока чутливість цього методу дозволяє визначити інфікованість пацієнта на 7-14 день від моменту присмоктування кліща. Метод ПЛР дозволяє встановити присутність декількох поодиноких молекул ДНК і РНК мікроорганізму в біологічному зразку. Крім того, ПЛР дозволяє ідентифікувати збудник до геновиду, здійснювати діагностику бореліозних мікст-інфекцій, виявляти випадки повторних інфікувань і проводити контроль ефективності терапії за елімінацією збудника і стосовно різних геновидів борелій.

Профілактика. Специфічна профілактика ІКБ остаточно не розроблена. Тому на порядку денному в найближчий час залишаються методи екстреної і неспецифічної профілактики.

Екстрена профілактика полягає у превентивному лікуванні особи, яка зазнала укусу кліща у випадку виявлення в ньому борелій, або при підозрі на бореліоз (якщо кліщ не досліджувався). В санітарно-освітній роботі необхідно додатково звертати особливу увагу на важливість негайного звертання до лікаря-інфекціоніста при появі ME незалежно від самопочуття пацієнта, причому навіть в тих випадках, коли кліщ був швидко видалений з поверхні тіла. Для екстреної профілактики ІКБ знайшли застосування антибіотики, що використовуються і для лікування маніфестних форм захворювання: пеніциліни, тетрацикліни, макроліди. Антибіотикотерапія може бути рекомендована і для емпіричного лікування (у разі неможливості обстеження кліща, що присмоктався) осіб, які проживають в ендемічній зоні, якщо ймовірність виникнення ІКБ після укусу кліща складає там 0,036 і є бажаною, коли цей показник варіює від 0,01 до 0,035. Для екстреної профілактики ІКБ запропоновані також індуктори інтерферону (йодантипірин, рідостин, циклоферон). Крім того, доведено, що вакцинація економічно доцільна лише у випадку, коли ймовірність сезонного інфікування Лайм-бореліозом на ендемічній території перевищує 1%. Тобто, показами для проведення вакцинації, наприклад, населення м. Львова (дещо більше 820 тис. жителів) мають стати щорічні 8 тис. випадків ІКБ.

Неспецифічна профілактика, спрямована на винищення кліщів-переносників в природних біотопах і індивідуальний захист людей від їх нападу та укусів, залишається важливою та необхідною частиною комплексу профілактичних заходів ІКБ і КЕ. Рекомендовано використання акарицидів в період активності кліщів на обмежених територіях, оптимально, в місцях скупчення великої кількості людей - у оздоровчих закладах, заміських та дачних селищах, садівництвах, будівельних та промислових майданчиках. При цьому доцільно використовувати відносно нестійкі пестициди з періодом розпаду 1,5-2 міс. і з гострою акарицидною дією. Для суттєвого зниження чисельності кліщів можна апробувати цілий ряд пестицидів, що виробляються промисловістю багатьох країн, з груп піретроїдів, фосфорорганики або карбаматів. Серед них - "Байтекс-40%" фірми Байер (Німеччина), "Цифокс" - НПЦ "Фокс і Ко", "Таран 10% - ЗАО "Росагросервіс" (Росія). Проведені практичні випробування показали, що в більшості випадків однієї обробки цими препаратами достатньо на весь весняно-літній період активності кліщів.

Санітарно-освітня робота серед населення повинна бути основою проведення всіх профілактичних заходів в природних осередках інфекції. Знання населенням проявів ІКБ, шляхів інфікування і заходів індивідуальної профілактики дозволить проводити своєчасні і дійові, в цих випадках, заходи як медичного, так і соціального характеру, які значно знижують ймовірність виникнення захворювання та можливих небезпечних ускладнень. Методи і засоби індивідуального захисту від кліщів-переносників на сьогоднішній день в Україні залишаються головними в питанні неспецифічної профілактики ІКБ. Індивідуальна неспецифічна профілактика, що включає в себе дотримання певних правил поведінки у вогнищах інфекції, використання захисного одягу і засобів, які відлякують членистоногих, є найбільш економічно вигідною і високоефективною. Хімічні засоби для захисту від кліщів суттєво оновлені в останні роки і представлені репелентними, акарицидними та інсектицидно-репелентними препаратами. Репелентні препарати містять репеленти ДЕТА або акреп, випускаються в аерозольній упаковці (АУ): "Гал-РЕТ" (Росія), "Бібан" (Словенія), "Діптерол супер спрей" (Хорватія). Діючою складовою акарицидних препаратів є піретроїди, що викликають загибель кліщів. Серед них: "Префікс-спрей" в АУ, брусок "Претікс" (Росія), Перманон в АУ (Великобританія), "Кра-реп" (Росія). На ринку захисних препаратів відомі також "Ретамід тайговий", "Москітол антикліщ", "Гардекс антикліщ", "ДЕФІ-Тайга", "ОФФ! Екстрім", "ДЕТА-ВОККО". Індивідуальний захист - це також самоогляд одягу і відкритих частин тіла під час перебування на природі кожні 2 години, слушне екіпірування (сорочка з щільно прилягаючими манжетами заправлена у штани, штани в шкарпетки, туго пов'язана косинка), знання деяких біологічних особливостей кліщів.

Широка пропаганда медичних знань, санітарна освіта населення можуть справити суттєву підтримку справі боротьби з ІКБ і іншими кліщовими інфекціями. Відновлення цього напряму медичної діяльності є надзвичайно доцільним і повинно проводитись на всіх рівнях державної охорони здоров'я.

Протиепідемічні заходи. Хворий підлягає госпіталізації за клінічними показами з лікувальною метою. Перед госпіталізацією проводять огляд тіла на наявність кліщів і видаляють їх. У вогнищі проводять протикліщову обробку інсектицидами.

Диспансерний нагляд за хворим здійснюється протягом 2-х років з обов'язковим лабораторним обстеженням через кожні 6 місяців.

1.1. Функції Українського науково-методичного центру з вивчення проблеми іксодових кліщових бореліозів (далі - Центр) покладені на лабораторію трансмісивних вірусних інфекцій Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни МОЗ України.

1.2. Центр проводить спостереження за циркуляцією бореліозів на території України, здійснює моніторинг циркуляції цих збудників та поглиблене їх вивчення.

1.3. У роботі Центр співпрацює з відділами медичної паразитології, особливо небезпечних інфекцій, вірусологічними лабораторіями обласних санітарно-епідеміологічних станцій, інфекційними лікарнями та протичумними закладами України.

2.1. Організаційне та методичне керівництво за проведенням бактеріологічних, імунологічних та серологічних досліджень на іксодові кліщові бореліози (далі - ІКБ).

2.2. Розробка та удосконалення методів лабораторної діагностики і профілактики ІКБ, інструкцій та методичних рекомендацій з цих питань і впровадження їх в практику лікувально-профілактичних установ.

2.3. Підготовка та вдосконалення фахівців відділів особливо небезпечних інфекцій, медичної паразитології і вірусологічних лабораторій обласних санітарно-епідеміологічних станцій з питань екології, епідеміології і лабораторної діагностики ІКБ.

2.4. Збір та аналіз кліматичних даних, матеріалів зоолого-паразитологічних і ентомологічних спостережень, результатів вивчення імунологічної структури населення, даних про захворюваність населення на ІКБ та мікст-інфекції.

2.5. Організація і проведення нарад, семінарів та науково-практичних конференцій з природно-вогнищевих захворювань бореліозної етіології.

2.6. Підготовка інформаційних матеріалів про діяльність Центру.

2.7. Консультативна допомога органам охорони здоров'я з питань діагностики ІКБ, епідеміологічному обстеженні випадків хвороби серед людей, плануванні та організації протиепідемічних заходів.

2.8. Аналіз матеріалів державної статистичної, галузевої звітності та інформацій, що надходять до МОЗ України, Центральної СЕС щодо обсягу, структури та результатів лабораторних досліджень щодо ІКБ.

2.9. Аналіз та вивчення біологічних властивостей збудників ІКБ, що циркулюють на території України.

2.10. Підготовка методичних, інструктивних та інших матеріалів щодо сучасної системи епіднагляду за ІКБ з урахуванням світових наукових розробок, експертна оцінка пропозицій з місць.

2.11. Участь в апробації та у впровадженні в практику нових методів лабораторної діагностики і профілактики ІКБ.

2.12. Участь у нарадах, семінарах, науково-практичних конференціях та інших заходах, що проводяться МОЗ України з проблем особливо небезпечних інфекцій.

2.13. Підготовка фахівців санітарно-епідеміологічної служби з питань епідеміології, лабораторної діагностики та профілактики ІКБ.

Центр з іксодових кліщових бореліозів має право:

3.1. Користуватися інформацією, що надходить до МОЗ України від установ охорони здоров'я, що необхідна для аналізу етіологічної структури, біологічних особливостей, мінливості, патогенності та вірулентності збудників ІКБ.

3.2. Отримання від установ, підпорядкованих МОЗ України, результатів мікробіологічних та серологічних досліджень на ІКБ, даних з клімато-географічної, зоолого-паразитологічної та ентомологічної характеристики областей та районів, матеріалів з інфекційної захворюваності на гострі сезонні гарячкові захворювання невідомої етіології, а також на сезонну інфекційну захворюваність з ураженнями нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату, еритемами шкіри, висипками, акродерматитами, що пов'язані з укусами кліщів, для проведення аналізу епідситуації з бореліозів, вивчення стану лабораторної діагностики та підготовки інформаційних матеріалів.

3.3. Вносити пропозиції до МОЗ України щодо удосконалення лабораторної діагностики ІКБ та покращання роботи щодо вивчення і профілактики бореліозів.