Про подальший розвиток алергології в Україні

Алергічний контактний дерматит, спричинений барвниками - L 23.4.

Алергічний контактний дерматит, спричинений іншими хімічними речовинами - L 23.5:

- Цементом.

- Інсектицидами.

- Пластиком.

- Гумою.

Алергічний контактний дерматит, спричинений харчовими продуктами при їх контакті зі шкірою - L 23.6

Алергічний контактний дерматит, спричинений рослинами (крім харчових) - L 23.7

Алергічний контактний дерматит, спричинений іншими речовинами - L 23.8.

Алергічний контактний дерматит, причина не уточнена - L 23.9:

- Алергічна контактна екзема БДВ.

Генералізована висипка на шкірі, спричинена лікарськими засобами та медикаментами - L 27.0

Локалізована висипка на шкірі, спричинена лікарськими засобами та медикаментами - L 27.1

Дерматит, спричинений спожитою їжею - L 27.2.

Дерматит, спричинений іншими речовинами, прийнятими усередину - L 27.8

Дерматит, спричинений неуточненою речовиною, прийнятою усередину - L 27.9

Кропив'янка - L 50

Алергічна кропив'янка - L 50.0

Ідіопатична кропив'янка - L 50.1

Кропив'янка, спричинена дією низької або високої температури - L 50.2

Дерматографічна кропив'янка - L 50.3

Вібраційна кропив'янка - L 50.4

Контактна кропив'янка - L 50.6

Інша кропив'янка - L 50.8

Кропив'янка, неуточнена - L 50.9

Токсичний епідермальний некроліз (Лайелла) - L 51.2.

Сонячна кропив'янка - L 56.3

1.5. Анафілактичний шок

Анафілактичний шок, спричинений патологічною реакцією на їжу - Т 78.0

Інші прояви патологічної реакції на їжу, не класифіковані в інших рубриках - Т 78.1

Анафілактичний шок, неуточнений - Т 78.2:

- Алергічний шок БДВ.

- Анафілактична реакція БДВ.

- Анафілаксія БДВ.

Ангіоневротичний набряк - Т 78.3:

- Гігантська кропив'янка.

- Набряк Квінке.

Алергія неуточнена - Т 78.4:

- Алергічна реакція БДВ.

- Підвищена чутливість БДВ.

- Ідіосинкразія БДВ.

Анафілактичний шок, спиричинений введенням сироватки - Т 80.5

Анафілактичний шок, спричинений анестезією, при якій відповідно призначений засіб був правильно введений - Т 88.2

Анафілактичний шок, зумовлений патологічною реакцією на адекватно призначений та правильно застосований лікарський засіб - Т 88.6

1.6. Хвороби крові та кровотворних органів

Еозинофілія - D 72.1:

- Еозинофілія:

- алергічна

- спадкова

Гістіоцитоз із клітин Лангерганса, не класифікований в інших рубриках - D 76.0:

- Еозинофільна гранульома

2.2. Розробка та впровадження лікувально-діагностичних заходів для своєчасного виявлення алергопатології та профілактики розвитку алергічних захворювань.

2.3. Створення реєстру алергічних захворювань та їх моніторинг на території обслуговування.

2.4. Забезпечення диспансерного нагляду за хворими, в тому числі за тими, що отримують лікування специфічними алергенами.

2.5. Проведення профілактичних заходів серед родичів хворих на алергопатологію.

2.6. Проведення профілактичних оглядів з алерготестуванням груп ризику з розвитку алергопатології та розробка лікувально-оздоровчих заходів у цих групах.

2.7. Визначення потреби у алергенах, медикаментах для діагностики і лікування.

2.8. Впровадження у клінічну практику нових методів діагностики, лікування, моніторингу та профілактики профільних хворих.

2.9. Проведення відбору хворих для госпіталізації в відділення алергології лікарні для стаціонарного лікування.

2.10. Забезпечення проведення експертизи тимчасової непрацездатності хворих та складання медичної документації на МСЕК.

2.11. Заповнення затверджених алергологічних опитувачів, карт для аналізу діагностики, динамічного спостереження та ефективності лікування.

2.12. Аналіз своєї діяльності відповідно до затверджених форм та встановлених термінів.

2.13. Надання лікувально-профілактичним закладам, що знаходяться в межах регіону організаційно-методичної допомоги з питань діагностики та лікування алергічних захворювань.

2.13.1. Щорічне проведення аналізу захворюваності, тимчасової непрацездатності, інвалідності та смертності від алергічних хвороб, а також ефективності профілактичних заходів та диспансерного нагляду за хворими на алергічні захворювання.

2.13.2. Забезпечення впровадження в практику роботи поліклініки сучасних методів профілактики, діагностики алергічних захворювань та лікування хворих алергічного профілю.

2.13.3. Організація та впровадження заходів щодо підвищення професійного рівня лікарів поліклініки та фахівців з алергології.

2.13.4. Організація та проведення роботи з профілактики алергологічних захворювань серед населення.

2.13.5. Участь у проведенні скринінгу алергологічних захворювань та аналіз його ефективності на території обслуговування.

3. Обов'язки фахівців алергологічного кабінету.

3.1. Проведення всіх маніпуляційних призначень лікаря-алерголога.

3.2. Проведення специфічної діагностики: шкіряні, назальні та кон'юктивальні провокаційні тести з алергенами.

3.3. Проведення специфічної імунотерапії профільних хворих за призначенням і під контролем лікаря-алерголога.

3.4. Забезпечення належного зберігання, приготування розчинів та використання алергенів.

3.5. Проведення спірогографічного дослідження функції зовнішнього дихання з тестами на зворотність бронхообструкції.

3.6. Контроль за підготовкою робочого місця, медичного інструментарію, апаратури, обладнання, медикаментів та документації, необхідної для роботи.

3.7. Складання реєстру хворих, заповнення медичної документації, забезпечення контролю за обліком проведеної роботи, збереження карт, внесення всіх даних динаміки клініко-функціонального спостереження за хворими в комп'ютер.

3.8. Проведення первинної статистичної обробки матеріалу щодо діагностики та лікування хворих, зберігання архіву, здійснення санітарно-просвітницької роботи серед медперсоналу, хворих та членів їх родин.

4. Для функціонування кабінету необхідні наступні приміщення, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам:

4.1. Кабінет лікаря, де здійснюється прийом хворих.

4.2. Приміщення для проведення маніпуляцій.

4.3. Приміщення з витяжною шафою для проведення специфічної імунодіагностики та імунотерапії.

4.4. Приміщення для дослідження ФЗД, проведення інгаляційних бронхолітичних і бронхоконстикторних проб з медикаментами.

4.5. Допоміжне приміщення для медичного персоналу.

5. Для виконання відповідних завдань та функцій кабінет повинен мати необхідне профільне обладнання (за переліком, що додається).

1. Столи реєстраційні.

2. Оглядовий ліжак.

3. Шафа для документації.

4. Шафа медична для зберігання бинтів, вати, інструментів.

5. Стіл для проведення діагностичних проб, приготування розчинів алергенів та проведення специфічної імунотерапії (бажано з витяжкою).

6. Шафа для зберігання медикаментів.

7. Холодильник для зберігання алергенів, плазми, препаратів.

8. Холодильна камера для сироваток крові.

9. Випромінювач бактерицидний настінний.

10. Пересувна бактерицидна лампа.

11. Апарат для штучної вентиляції легень (портативний).

12. Барометр.

13. Термометр настінний.

14. Ваги медичні з ростоміром.

15. Спірограф.

16. Комп'ютер.

17. Небулайзер.

18. Пікфлоуметри.

19. Секундомір.

20. Фонендоскоп.

21. Сфігмоманометр.

22. Годинник пісочний.

23. Кип'ятильник електричний, дезінфекційний.

24. Сантиметр.

25. Лінійка.

26. Джгут резиновий.

27. Роторозширювач.

28. Язикоутримувач.

29. Набір для трахеостомії стерильний.

30. Обладнання для подачі кисню через маску, носові катетери.

31. Пристрій для ендотрахеальної інтубації та проведення допоміжної вентиляції легень.

32. Скальпель.

33. Ланцети для прик-тесту.

34. Небулайзери для проведення інгаляційної терапії бронхообструкції.

35. Пульсоксиметр.

36. Набори алергенів для діагностики та лікування, а також рідина для їх розчину.

37. Розчини ацетилхоліну, метахоліну, гістаміну для проведення бронхопровокаційних проб.

38. Шпателі.

39. Шприци одноразові різного об'єму з голками.

40. Лопатки для зіскобів.

41. Склянки для шпателів, лопаток.

42. Голки для внутрішньовенних вливань.

43. Крапельниці одноразові.

44. Набір для пункції центральних вен.

45. Пробірки лабораторні.

46. Пробірки центрифужні.

47. Скарифікатори.

48. Штативи поліетиленові для пробірок.

49. Ножиці для перев'язочного матеріалу.

50. Стерильні салфетки, бинти, вата, тампони.

51. Затискач.

52. Пінцети.

53. Грілка резинова.

54. Подушка киснева.

55. Пузир для льоду.

56. Піпетки очні.

57. Склянки для прийому ліків.

58. Таця емальована нирковидна.

59. Термометр медичний.

60. Банки скляні для термометрів та шпателів.

61. Щітки для миття рук.

62. Відро педальне.

63. Аптечка для надання невідкладної допомоги:

Дозовані аерозолі:

- сальбутамол, вентолін,

- беровент.

Розчини для інгаляцій:

- сальбутамол,

- беротек.

Антигістамінні препарати у драже, таблетках, ампулах.

Пеніциліназа в ампулах.

Спирт етіловий 70%.

Лейкопластир.

Гумові рукавиці, напальчники.

Перев'язочний матеріал (вата, бинт, марля).

Перекис водню 3-5%.

Марганцево-кислий калій.

Розчин альбуциду 20%.

Розчин йоду 3%.

Розчин бриліантового зеленого.

Судинозвужувальні краплі в ніс.

Валідол.

Нітрогліцерин.

Нашатирний спирт.

1.1. Лікар-алерголог: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа". Проходження інтернатури за спеціальністю "Терапія" з наступною спеціалізацією з "Алергології". Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста.

1.2. Лікар-алерголог у своїй роботі керується цим положенням, посадовою інструкцією, нормативними документами МОЗ України, органів охорони здоров'я.

1.3. Безпосередньо підпорядковується головному лікарю, керівнику закладу, зав. відділенням алергології.

1.4. Призначення та звільнення лікаря-алерголога здійснюється головним лікарем за узгодженням з керівником відповідного підрозділу.

2.1. Проводить первинний та повторний алергологічний прийом хворих на закріпленій за ним території діяльності.

2.2. Визначає план обстеження пацієнта, уточнює об'єм та раціональні методики дослідження, дає клінічну та лабораторну оцінку стану хворого, виставляє клінічний та функціональний діагноз, призначає диференційовану терапію, надає хворому рекомендації щодо подальшого спостереження, лікування та реабілітації, які мають відповідати сучасному рівню медичної науки і практики.

2.3. Виконує практичну роботу з амбулаторного (стаціонарного) ведення пацієнтів у спеціалізованих алергологічних кабінетах та відділеннях.

2.4. Бере участь у створенні районного (міського, обласного, АРК, Українського) реєстру хворих на алергічні захворювання.

2.5. Формує на території медичного обслуговування групи пацієнтів диспансерного спостереження, проводить динамічний нагляд за диспансерними групами хворих на алергологічні захворювання, корегує необхідну планову терапію.

2.6. Контролює вірність проведення діагностичних та лікувальних процедур, експлуатації апаратури та обладнання, раціональне використання реактивів, алергенів, медикаментів, виконання правил техніки безпеки та охорони праці.

2.7. Проводить скринінг алергічних захворювань та станів на закріпленій за ним території діяльності.

2.8. Опікує хворих на алергічну патологію, що знаходяться на лікуванні в денному стаціонарі терапевтичного профілю, на території, підлеглій його діяльності. Надає консультативну алергологічну допомогу закладам та органам охорони здоров'я.

2.9. Бере участь у профілактичних оглядах груп ризику, родичів алергологічних хворих.

2.10. Визначає потребу в апаратурі, алергенах, реактивах, медикаментах, організує та забезпечує їх облік, зберігання та правильне використання.

2.11. Проводить санітарно-просвітницьку роботу з питань алергології на території діяльності.

2.12. Оформлює медичну документацію, веде облік за встановленими зразками.

2.13. Підтримує постійний організаційно-методичний зв'язок з міськими (АРК, обласними, Українськими) алергологічними медичними центрами.

2.14. Підвищує свою кваліфікацію на циклах тематичного удосконалення (щороку), передатестаційних циклах (кожні 5 років), науково-практичних конференціях, семінарах, перебуванні на робочому місці згідно з планом.

2.15. Контролює роботу підлеглих фахівців, котрих навчає згідно з затвердженими програмами з алергології.

2.16. Подає звітність за встановленими формами відповідно до затверджених форм та у встановлених термінах.

3.1. Встановлювати діагноз алергічного захворювання, визначати методи лікування та профілактики за висновком клініко-лабораторних досліджень та клінічних спостережень.

3.2. Направляти хворих на консультацію до інших спеціалістів, в алергологічні відділення, Українські науково-методичні та консультативні медичні центри алергологічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха при Інституті отоларингології ім. О.С.Коломійченко АМН України, алергічних захворювань легень при Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України, науково-методичного центру алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, інсектної та харчової алергії при кафедрі медичної генетики, клінічної імунології та алергології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика при наявності показань.

3.3. Проводити (брати участь) скринінг алергологічних захворювань на території обслуговування.

3.4. Брати участь в проведенні епідеміологічних та клінічних наукових досліджень з алергопатології міжнародного та вітчизняного рівня.

3.5. Вносити пропозиції відносно організаційно-методичного удосконалення своєї роботи та щодо вирішення спеціальних питань діагностики, лікування та профілактики алергопатології.

3.6. Брати участь в нарадах, науково-практичних конференціях за спеціальністю, бути членом різноманітних громадських та професійних організацій.

3.7. Користуватись статистичними даними, що отримує в разі потреби у встановленому порядку.

3.8. Підвищувати свою професійну кваліфікацію на курсах, з'їздах, конференціях, семінарах, нарадах, тематичних циклах післядипломної підготовки з алергології.

I. 1. Алергічні захворювання верхніх дихальних шляхів:

II. 1. Направлення від дільничого терапевта (сімейного лікаря).

2. Розгорнутий витяг з амбулаторної картки або історії хвороби з вказівкою діагнозу та супутніх хвороб.

3. Висновок лікаря-дерматовенеролога (по показанням).

4. Результати лабораторних досліджень: загальний розгорнутий аналіз крові, загальний аналіз сечі, обстеження на наявність паразитарної та глисної інвазії (лямбліоз, ентеробіоз, аскаридоз, та інші), біохімічні дослідження крові.

5. Результати функціональних досліджень: спірограма, УЗД печінки, підшлункової залози.

6. Рентген-дослідження легень, верхніх дихальних шляхів (по показанням).

1. Консультації у лікарів-спеціалістів хворих з алергічними захворюваннями.

2. Перелік показань для направлення хворих з бронхіальною астмою до лікарів-спеціалістів

2.1. Консультація у лікаря-алерголога (лікарями інших спеціальностей)

- при встановленні первинного діагнозу астми;

- при діагностиці атопії;

- при проведенні і оцінці результатів алергологічного скринінгу;

- при призначенні і проведенні специфічної імунотерапії;

- при небажаних реакціях на медикаменти;

- при наявності супутніх алергічних захворювань;

- при вирішенні питань профілактичної вакцинації;

- при проведенні неспецифічних провокаційних тестів з фізичним навантаженням, гістаміном, ацетилхоліном для визначення гіперреактивності бронхів;

- при вирішенні питань військового обов'язку, працевлаштування на шкідливому виробництві, постійної втрати працездатності, страхування та соцзабезпечення.

2.2. Консультація лікаря-отоларинголога

- при супутніх симптомах риніту, фарингіту, кон'юнктивіту, отиту;

- при аспіріновій астмі;

- при супутньому набряці Квінке з локалізацією в гортані;

- при наявності місцевих ускладнень довготривалої інгаляційної кортикостероїдної терапії;

- при неможливості стабілізації стану хворого з досягненням ремісії бронхіальної астми при терапії призначеній згідно ступеню важкості захворювання.

2.3. Консультація у лікаря-пульмонолога

- для поглибленого вивчення функції зовнішнього дихання, проведення фібробронхоскопії, цитологічного та морфологічного дослідження бронхо-легеневої тканини;

- з метою диференційної діагностики бронхіальної астми з синдромним бронхоспазмом (пухлини, туберкульоз бронхів, трахеобронходискінезія; захворювання сполучної тканини, альвеоліт, муковісцидоз, тощо);

- при прискореному падінні показників функції зовнішнього дихання, фіксованій бронхообструкції та поєднанні бронхіальної астми з хронічними обструктивними захворюваннями легень;

- при професійній бронхіальній астмі;

- при персистуючій III та IV сходини бронхіальної астми.

2.4. Консультація у лікаря-гастроентеролога

- при поєднанні бронхіальної астми і гастроезофагального рефлюкса;

- при супутній медикаментозній алергії;

- при супутній харчовій алергії;

- при поєднанні бронхіальної астми із алергічними дерматозами;

- при поєднанні бронхіальної астми з еозинофільною пневмонією.

2.5. Консультація у лікаря-ендокринолога

- при передменструальній бронхіальній астмі;

- при наявності клінічних ознак порушень функції щитовидної залози (гіпер- та гіпотиреозу);

- при супутньому цукровому діабеті;

- при клінічних ознаках синдрому Іценко-Кушинга, як наслідок довготривалої системної гормональної терапії;

- при супутніх алергічних дерматозах;

- при ознаках остеопорозу у хворих бронхіальною астмою.

2.6. Консультація у лікаря-психотерапевта

- при нестабільній, ломкій бронхіальній астмі, що пов'язана з психоемоційними проблемами;

- при поєднанні бронхіальної астми з психічними захворюваннями;

- при диференційній діагностиці бронхіальної астми з синдромом гіпервентиляції;

- при поєднанні бронхіальної астми з алергічними дерматозами;

- при низькому комплаенсі при лікуванні бронхіальної астми.

2.7. Консультація у лікаря-дерматовенеролога

- при бронхіальній астмі з супутніми алергічними дерматозами;

- при супутній харчовій, медикаментозній та інсектній алергії.

2.8. Консультація у провізора клінічного

- при необхідності поліпрагмазії, використанні складних фармакологічних схем терапії у хворих з важкою бронхіальною астмою;

- при необхідності проведення одночасного лікування бронхіальної астми та інших гострих або хронічних захворювань з важкими функціональними ураженнями систем та органів.

2.9. Консультація у лікаря-анестезіолога

- при нестабільній, ломкій бронхіальній астмі II типу;

- при важкому загостренні бронхіальної астми, астматичному стані;

- при анафілактичному шоці у хворих бронхіальною астмою;

- при виникненні ускладнень під час проведення інтенсивної терапії важких загострень бронхіальної астми, астматичного статусу.

2.10. Консультація у лікаря-імунолога клінічного

- при рецидивуючих інфекціях у хворих бронхіальною астмою;

- при поєднанні бронхіальної астми з аутоімунними захворюваннями;

- при встановленні діагнозу професійної бронхіальної астми;

- при вирішенні питання про проведення профілактичної вакцинації у хворих бронхіальною астмою;

- при наявності клінічних ознак первинних і вторинних імунодефіцитів;

- при необхідності проведення інтенсивної терапії із застосуванням цитостатиків.