Про створення Єдиного інформаційного поля системи охорони здоровя України

Досвід реалізації державної політики інформатизації охорони здоров'я України свідчить про суттєві недоліки цієї роботи. Йдеться про недосконалість програми виконання основних завдань, що випливають з вимог погодженої Концепції інформатизації галузі, відсутність комплексного підходу до створення окремих комп'ютерних технологій, недостатнє урахування потреби організації Єдиного інформаційного поля охорони здоров'я. Програмою не визначені основи формування Єдиного інформаційного поля та його складові.

З метою створення Єдиного інформаційного поля в системі охорони здоров'я та ефективної реалізації концептуальних положень державної політики інформатизації охорони здоров'я України

1. Затвердити концептуальні основи створення Єдиного інформаційного поля охорони здоров'я як доповнення до Концепції державної політики інформатизації охорони здоров'я України (додається).

2. Визначити, що пріоритетними складовими Єдиного інформаційного поля системи охорони здоров'я є медична, науково-медична, медико-статистична, правова, економічна, організаційна інформація, комп'ютерні технології та засоби комунікації.

3. Українському центру науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи (Уваренко А.Р.) та Центру медичної статистики МОЗ України (Міщенко А.Н.) до 15 червня 1998 року розробити та погодити в установленому порядку Програму реалізації концептуальних основ створення Єдиного інформаційного поля охорони здоров'я.

4. Покласти розробку та впровадження Програми створення Єдиного інформаційного поля охорони здоров'я на Український інститут громадського здоров'я (Пономаренко В.М.), Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи, Центр медичної статистики.

5. Українському центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи до 1 липня 1998 року подати до МОЗ України проект відповідних наказів щодо удосконалення діяльності системи наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи та місце в функціонуванні Єдиного інформаційного поля охорони здоров'я.

6. Центру медичної статистики МОЗ України до 20 червня 1998 року подати до МОЗ України проекти відповідних наказів щодо реформування галузевої медичної статистики та створення інформаційних статистичних баз в системі Єдиного інформаційного поля охорони здоров'я.

7. Координаційній раді з питань медичної інформації МОЗ України щорічно заслуховувати звіти керівників головних установ з реалізації Програми створення Єдиного інформаційного поля охорони здоров'я та керівників головних установ щодо вирішення науково технічних проблем інформатизації охорони здоров'я.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Концептуальні основи створення Єдиного інформаційного поля охорони здоров'я України є доповненням до Концепції державної політики інформатизації галузі, що погоджена та затверджена в установленому порядку.

Досвід реалізації згаданої Концепції та відповідних програмних документів по інформатизації галузі свідчить про певні їх упущення, насамперед, щодо створення єдиного інформаційного поля системи охорони здоров'я.

Віддаючи перевагу розробці комп'ютерних технологій, зокрема створенню інформаційно-аналітичних та експертних систем різного рівня, автоматизованих технологій моніторингу, комп'ютерного забезпечення прийняття управлінських рішень та вирішенню інших завдань інформатизації галузі вказана Концепція та програма її реалізації недостатньо охоплюють проблеми створення єдиного інформаційного поля охорони здоров'я, і, в першу чергу, за рахунок використання уже сформованих систем науково-медичної та медико-статистичної інформації.

Не варто вважати повноцінною програму інформатизації охорони здоров'я України, якщо вона, наприклад, не передбачає формування науково-інформаційних ресурсів, їх використання у медичній науці та практичній охороні здоров'я. Найкращі комп'ютерні технології та їх програмні продукти нічого не варті без сучасної ідеології використання інформаційного субстрату - медико-статистичної та наукової інформації, інших видів інформації. Для вирішення проблем створення єдиного інформаційного поля повинна бути досконала та придатна для використання комп'ютерних технологій галузева система наукової медичної та служба медико-статистичної інформації з відповідною інфраструктурою, кадровим потенціалом, науковим і методичним забезпеченням, фінансовими ресурсами тощо. Це ж стосується інших галузевих служб та установ, що формують інформаційні процеси, комп'ютерні технології, продукують правову, економічну та інші види управлінської інформації (управлінські структури, науково-дослідні установи, профільні кафедри, окремі центри та лабораторії комп'ютеризації тощо).

Таким чином, реалізація державної програми комп'ютеризації охорони здоров'я та формування єдиного інформаційного поля охорони здоров'я України варто починати з систем, що продукують інформаційний субстрат.

Щодо основних критеріїв формування Єдиного інформаційного поля охорони здоров'я України, то вони включають:

- повну відповідність методологічних, методичних та організаційних основ формування Єдиного інформаційного поля охорони здоров'я України загальної Концепції державної політики інформатизації галузі та суспільства в цілому, а також правових та державних документів з цього питання;

- функціональну інтеграцію, а не структурне об'єднання служб та установ охорони здоров'я, що формують інформаційні процеси та створюють комп'ютерні технології в єдиному інформаційному просторі;

- реалізація Концепції державної політики інформатизації охорони здоров'я України та визначення головних установ управління таким процесом;

- наукове та методичне супроводження реалізації програми виконання Концепції державної політики інформатизації охорони здоров'я України; створення умов для удосконалення та розвитку служб та організаційних систем галузі, що продукують інформацію, інформаційні процеси та створюють комп'ютерні технології, зокрема системи науково-медичної інформації та медико-статистичної служби;

- створення пакета директивних, нормативних та методичних документів, що регламентують створення та функціонування Єдиного інформаційного поля галузі;

- міжнародна та міжгалузева інтеграція у виконанні основних завдань комп'ютеризації системи охорони здоров'я України, зокрема по формуванню Єдиного інформаційного поля.

1. Служба медичної статистики охорони здоров'я України.

На сьогодні медична статистика є головним джерелом інформації про стан здоров'я населення країни і ресурси охорони здоров'я.

За останній час у медичній статистиці значно удосконалені об'єм та обсяг державної і галузевої звітностей, здійснено перехід до створення окремих національних автоматизованих програм збору, обробки медико-статистичної інформації, реєстрів, баз даних, які впроваджені на всій території України.

Якісно нові завдання, що стоять перед галуззю по її реформуванню, інтеграція в міжнародне співтовариство тощо призвели до збільшення попиту на медико-статистичну інформацію та зробили нагальною необхідність реформування служби медичної статистики. Вона має забезпечити достатність медико-статистичних даних для управління охороною здоров'я, задоволення інформаційних потреб про стан здоров'я населення та ресурси охорони здоров'я, виходячи з вимог ВООЗ та умов приєднання до когорти країн з розвиненими медичними інформаційними технологіями.

У процесі реформування служби медичної статистики та створення єдиного інформаційного поля галузі необхідно:

1. Завершити створення моделі медичної статистики, яка б відповідала умовам сучасного реформування галузі, впровадження різних форм власності в охороні здоров'я та опанування ринкових відносин, створення єдиного інформаційного простору, включаючи медичну статистику відомчих систем охорони здоров'я; завершити створення відповідної інфраструктури медико-статистичної служби; впровадити сучасні інформаційні технології, зокрема телекомунікаційні системи зв'язку та інші автоматизовані системи комунікації.

2. Удосконалити систему статистичних показників та на цій основі створити медико-статистичну інформаційну базу усіх ієрархічних рівнів.

3. Зміцнити матеріально-технічну базу структурних підрозділів медичної статистики.

4. Налагодити міжнародне співробітництво у галузі методології та практики медичної статистики, включаючи обмін досвідом.

5. Удосконалити систему підготовки і перепідготовки кадрів служби медичної статистики з урахуванням досвіду національних статистичних служб розвинутих країн. Для підготовки та перепідготовки кадрів, а також розробки наукових основ з медичної статистики необхідно створити профільну кафедру в одному із інститутів удосконалення лікарів.

6. Реалізувати перехід до загальноприйнятих у міжнародній практиці методів збирання, опрацювання, аналізу та поширення медико-статистичної інформації.

7. У практику діяльності служби медичної статистики впровадити вибіркові обстеження, що дасть змогу отримувати більш якісну і детальну інформацію у короткі терміни та за менші кошти. Розробити та впровадити нові статистичні класифікації, що є однією з передумов подальшої гармонізації інформаційних ресурсів.

8. Створити відповідну інфраструктуру медико-статистичної служби в країні; створити обласні центри медичної статистики, провести реорганізацію оргметодвідділів обласних лікарень; організувати інформаційно-аналітичні відділення лікувально- профілактичних закладів замість їх оргметодкабінетів і кабінетів обліку і медичної статистики, в структурі яких створити групи комп'ютерної обробки медико-статистичної та науково-медичної інформації.

Система наукової медичної інформації і патентно-ліцензійної справи в охороні здоров'я України сформувалась в самостійну наукову і практичну діяльність, що представлена мережею профільних структурних наукових підрозділів НДі, вузів та лікувально- профілактичних установ, а також мережею наукових медичних бібліотек.

Головною науковою і організаційно-методичною установою в галузі є Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи, а з питань бібліотечної справи - Державна наукова медична бібліотека МОЗ України.

Зазначена система наукової медичної інформації функціонує на законодавчій основі, зокрема, в роботі керуються Законом про науково-технічну інформацію, іншими законодавчими актами та документами УкрНТі та МОЗ України, що регламентують цю діяльність.

Сучасний довідково-інформаційний фонд з медицини має близько 25 млн. первинних та 80 млн. вторинних документів, що знаходяться в регіональних фондах НДІ, вузів та наукових медичних бібліотек. Суттєвих перепон для збільшення науково-інформаційних ресурсів немає, хіба що є дефіцит асигнувань.

Основними напрямками діяльності органів наукової медичної інформації є:

- науково-інформаційне та патентне забезпечення наукових досліджень в галузі;

- формування науково-інформаційних ресурсів та забезпечення ефективного їх використання;

- розробка нових та удосконалення існуючих науково-інформаційних технологій, в тому числі автоматизованих установ та окремих споживачів галузі у сфері єдиного інформаційного поля галузі;

- підготовка та видання науково-інформаційних матеріалів та забезпечення функціонування комунікаційних засобів медичної науки;

- науково-інформаційне забезпечення інноваційних процесів;

- наукові дослідження у галузі наукової медичної інформації, патентно-ліцензійної справи, проблем наукознавства, соціальної гігієни та організації охорони здоров'я;

- підготовка наукових кадрів та фахівців з питань наукової медичної інформації. Підвищення науково-інформаційної компетентності споживачів інформації.

Сучасна реформа охорони здоров'я України без належного використання науково-інформаційних ресурсів справа мало- перспективна. Саме науково-інформаційні ресурси можуть помітно компенсувати дефіцит фінансових та енергетичних ресурсів.

Наведені нижче концептуальні основи розвитку системи науково-медичної інформації системи охорони здоров'я України передбачають вирішення основних завдань, що дозволяють найбільш ефективно, відповідно до існуючих умов, зокрема, реальних фінансових можливостей, використовувати науково-інформаційні ресурси для вирішення проблем медичної науки та практичної охорони здоров'я. Вони зводяться до наступних:

1. 3 1991 року, після деформуючих процесів в системі колишньої Союзної наукової медичної інформації, галузева служба України започаткувала реалізацію власної політики автоматизації науково-інформаційних процесів.

2. Концептуально створено автономну систему наукової інформації з найширшими зв'язками з світовими науково-інформаційними індустріями.

3. Вважається, що створення Галузевої автоматизованої системи наукової медичної інформації сьогодні є передчасним завданням через відсутність матеріально-фінансових ресурсів. Останнє не дозволяє забезпечити мінімальні потреби на створення автоматизованої технології використання інформаційного продукту та автоматизованих засобів наукової комунікації. Однак проблема вирішується етапно, через створення локальних автоматизованих систем формування, пошуку та використання інформаційних ресурсів. Йдеться про створення автоматизованих каталогів великих науково-медичних бібліотек (м.Харків, м. Київ), автоматизовану систему підготовки Українського МРЖ, зокрема його електронної версії, створення на місцях баз даних на машиночитаючих носіях тощо з перспективою побудови єдиної галузевої автоматизованої системи наукової медичної інформації.

4. Реалізація програми автоматизації науково-інформаційних процесів та загалом системи наукової медичної інформації здійснюється у рамках вимог Концепції державної політики інформатизації охорони здоров'я України, відомчих програм та директивних документів щодо цієї проблеми та створення Єдиного інформаційного простору охорони здоров'я.

5. Прийнято вважати, що значні фінансові витрати на придбання зарубіжних автоматизованих пошукових систем, без використання зарубіжних інформаційних ресурсів у формі первинних джерел сьогодні не є виправданими. По-перше, сигнальна інформація без гарантії одержання первинного документа не відповідає класичним уявленням про належне науково-інформаційне забезпечення потреб; одержання первинного джерела наукової інформації згаданим шляхом сьогодні не реально із-за порівняно високих цін. По-друге, проблему науково-інформаційного забезпечення лікаря практичних установ охорони здоров'я, що сьогодні є найбільш актуальним завданням, у найближчі роки вирішити вказаною технологією неможливо.

6. Формування власних галузевих науково-інформаційних ресурсів, зокрема зарубіжних джерел інформації, є єдиним шляхом формування сучасної автоматизованої системи НМІ. До її створення шлях використання згаданих ресурсів повинен йти через видання сигнальної інформації, медичного реферативного журналу, що формувався б на грунті так званих "ядерних" груп наукових журналів. Не зайвим може бути видання сигнальної інформації зарубіжних та вітчизняних періодичних видань.

7. Залишається до кінця не вирішеною проблема інтеграції наукових медичних бібліотек галузі (державної наукової медичної бібліотеки та обласних наукових медичних бібліотек) в єдиний інформаційний простір шляхом введення їх в систему наукової медичної інформації країни як функціональних складових.

8. Створення належної служби науково-медичної та патентно-ліцензійної роботи в НДІ та медичних вузах. Розробка галузевих нормативних та директивних документів щодо діяльності такої служби.

9. Забезпечення науково-дослідного та методичного супроводження наукової інформаційної діяльності у галузі.

10. Створення єдиного науково-інформаційного простору медичної науки МОЗ та АМН України, практичної охорони здоров'я усіх відомств.

11. Підвищення науково-інформаційної компетентності споживачів інформації з використанням усіх можливих форм та методів (через вищу медичну школу, видання посібників та методичної літератури тощо).

1. Економічна, правова, організаційна та інші види інформації у формуванні єдиного інформаційного поля галузі.

Єдине інформаційне поле, крім зазначених вище двох основних складових, включає в себе медичну, економічну, правову, організаційну та інші види інформації. Джерелами такої інформації є державні управлінські структури, лікувально-профілактичні та санітарно-епідеміологічні заклади, а також профільні науково-дослідні установи, вищі учбові заклади, громадські організації.