Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за реалізацією генеральних планів розвитку міст (Положення П 2.2.1.006-98)

Положення поширюється на всіх осіб установ і закладів санепідслужби, що проводять санітарний нагляд за плануванням та забудовою населених пунктів.

Положення встановлює завдання, функції і обов'язки установ та закладів санепідслужби щодо проведення державного санітарного нагляду за реалізацією генеральних планів розвитку населених пунктів.

1. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

2. "Інструкція про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів" N 67 від 14.04.95.

3. "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів" СН 173-96.

4. Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ДБН 360-92.

5. Державні будівельні норми "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів" ДБН Б.1-3-97.

6. Інструкція "Порядок деятельности санитарно-эпидемиологической службы по оценке состояния здоровья населения в связи с воздействием факторов окружающей среды", Москва, 1989.

3.1. Генеральний план - є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обгрунтування, розробки та реалізації довгострокової політики відповідного органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.

Генеральний план встановлює в інтересах населення та з урахуванням державних завдань напрямки і границі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського значення, транспортного обслуговування, організації дорожнього руху, інженерного обладнання і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього середовища та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території.

Органи та установи державної санітарно-епідеміологічної служби повинні контролювати строки і повноту реалізації генплану (його етапів) в питаннях виконання заходів.

Органи та установи державної санітарно-епідеміологічної служби повинні контролювати строки і повноту реалізації генплану (його етапів) в питаннях виконання заходів щодо забезпечення відповідних чинному законодавству і діючим нормативним актам санітарно-гігієнічних умов проживання населення.

3.2. Проекти детального планування та забудови території міста, що виконуються в розвиток генплану, повинні підлягати санітарно-гігієнічній експертизі (в порядку попереджувального державного санітарно-епідеміологічного нагляду) на відповідність запропонованих рішень вимогам діючих санітарних норм.

3.3. Зміни положень генерального плану, запропоновані проектними та іншими організаціями і установами щодо розміщення об'єктів інженерної інфраструктури, виробничих, комунально-складських, транспортних та інших об'єктів, які можуть привести до погіршення санітарної ситуації, а також здійснення природоохоронних заходів тощо, повинні бути обгрунтовані та погоджені державною санітарно-епідеміологічною службою.

Якщо зміни в генплані можуть привести до погіршення санітарної ситуації, повинні бути розроблені заходи щодо попередження шкідливого впливу запропонованих рішень на умови життя і здоров'я населення.

3.4. Відведення земельних ділянок під усі види землекористування, що не передбачені генпланом, можливе за умови подання проектними або іншими зацікавленими організаціями в установи санепідслужби матеріалів по обгрунтуванню необхідності розміщення даного об'єкта на території міста та відсутності при його будівництві та функціонуванні негативного впливу на навколишнє середовище та здоров'я населення.

За результатами державної санітарно-гігієнічної експертизи Головний державний санітарний лікар відповідної адміністративної території надає організації-замовнику висновок на відведення земельної ділянки за встановленою формою.

3.5. Головний державний санітарний лікар відповідної адміністративної території (його заступник) зобов'язаний припиняти проектні та будівельні роботи, що здійснюються без позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи з порушенням діючих санітарних норм та відхиленням від затвердженого проекту, згідно зі ст. 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та керуючись затвердженою наказом МОЗ України від 14.04.95 N 67 "Інструкцією про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення)".

3.6. При виявленні посадовими особами, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, відхилень при реалізації генплану, що можуть привести до погіршення санітарно-гігієнічних умов проживання населення, Головний державний санітарний лікар міста виносить постанову про припинення будівництва або реконструкції об'єкта, яку надсилає виконавчим органам міських рад та міській держадміністрації.

3.7. Перевірка реалізації найбільш важливих в санітарно-гігієнічному відношенні положень генплану повинна здійснюватись відповідними спеціалістами територіальної санітарно-епідеміологічної станції щорічно і в залежності від поточної санітарної ситуації в місті або на окремих його територіях. В повному обсязі (по всім наведеним формам) перевірка повинна проводитись не рідше 1 разу в 5 років (по завершенню етапів генплану).

3.8. Контроль за гігієнічною ефективністю реалізації рішень генплану проводиться на підставі:

- санітарного обстеження стану території міста, його окремих зон, промислових, житлово-комунальних та громадських об'єктів;

- узагальнення та аналізу матеріалів лабораторних досліджень стану навколишнього середовища;

- вивчення впливу реалізованих містобудівельних рішень та досягнутого рівня благоустрою на умови життя та здоров'я населення.

Критерієм гігієнічної ефективності реалізації генплану розвитку міста вважається забезпечення нормативної якості навколишнього середовища та гігієнічних вимог до умов життєдіяльності населення у відповідності до "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів".

В містах з складною санітарною ситуацією, де еколого-містобудівними засобами, передбаченими генпланом, не забезпечується нормативна якість навколишнього середовища, Головний державний санітарний лікар міста має звертатися до міської держадміністрації з пропозиціями про розробку спеціальних науково-технічних програм і проектів захисту навколишнього середовища з визначенням конкретних технологічних, технічних та природоохоронних заходів, термінів їх впровадження і еколого-гігієнічної ефективності.

3.9. З метою підвищення ефективності державного санітарно-епідеміологічного нагляду Головне санітарно-епідеміологічне управління Міністерства охорони здоров'я України та обласні санепідстанції періодично здійснюють вибірковий контроль за реалізацією генпланів розвитку окремих населених пунктів.

3.10. При проведенні поточного санітарного контролю за реалізацією генпланів міст санепідслужба взаємодіє з обласними і міськими управліннями містобудування та архітектури із залученням організацій-генпроектувальників.

4.1. Планування та забудова території міста здійснюється відповідно до генплану та прийнятої в ньому концепції народногосподарського та містобудівельного розвитку, що повинна передбачати створення найбільш сприятливих умов для життєдіяльності населення і зміцнення його здоров'я.

4.2. Поточний санітарний нагляд передбачає контроль за виконанням всіх рішень генплану, які мають вплив на стан навколишнього середовища, умови життєдіяльності та здоров'я населення.

Результати перевірки виконання проектних рішень заносять в журнал контролю за ходом реалізації генплану. В журналі повинно бути вказано ким, коли і на який період розроблено генплан, відображено основні положення затвердженого генплану і їх виконання в текстовому вигляді і у вигляді таблиць за запропонованими в положенні формами, що приведені в додатках.

4.3. При проведенні санітарного нагляду за реалізацією генплану необхідно аналізувати відхилення фактичних показників чисельності населення міста від проектних на даний період, здійснювати контроль за відповідністю реальних обсягів житлового будівництва, будівництва об'єктів інженерної інфраструктури, соціального та побутового обслуговування, розвитку озеленених територій проектним рішенням.

Порівняння цих даних між собою, а також з діючими нормативами дасть реальну картину досягнутого рівня забезпеченості житловою площею, установами і підприємствами повсякденного і періодичного обслуговування, об'єктами інженерної інфраструктури, що дозволить визначити недоліки і порушення, що негативно впливають на комфортність проживання населення, і обгрунтувати необхідні заходи по їх усуненню.

Результати контролю за розміщенням та обсягом житлового будівництва заносять до наведеної в додатку 1 форми, а відомості про виконання рішень по будівництву об'єктів соціально-побутового обслуговування населення заносять до форми згідно додатка 2.

4.4. При проведенні контролю за реалізацією генплану особливу увагу треба звертати на своєчасне виконання робіт по інженерному обладнанню території, будівництву водопровідних, каналізаційних і теплових мереж, мереж газопостачання, дощової каналізації, очисних споруд, трасуванню магістральних вулиць і проїздів та їх завершення до вводу в експлуатацію житлових і громадських споруд.

4.5. В процесі контролю необхідно стежити за комплексністю забудови житлових мікрорайонів (кварталів) з обов'язковим завершенням будівництва об'єктів побутового та соціального обслуговування населення та благоустрою території до введення в експлуатацію житлових будинків.

4.6. Результати контролю за ступенем реалізації проектних рішень по водопостачанню і каналізуванню міста, включаючи рішення питань збирання та очистки зливових стоків, заносять у форму згідно з додатком 3. В текстовій частині виділяють основні проблеми щодо розвитку цих систем та інженерної підготовки території.

Ефективність роботи систем водопостачання та каналізування визначається за результатами лабораторних досліджень якості питної води та води водних об'єктів в пунктах водокористування населення за хімічними та бактеріологічними показниками. Таблиці, які містять дані про кількість відібраних за рік проб, відсоток проб, що не відповідають гігієнічним нормативам і за якими показниками, додаються до вказаної форми.

4.7. Контролю підлягають рішення генплану щодо системи санітарної очистки міста. При цьому здійснюють нагляд за своєчасним відведенням земельної ділянки і будівництвом полігону твердих побутових відходів або сміттєспалювального заводу (залежно від прийнятих в генплані методів утилізації відходів), контроль за експлуатацією, ступенем заповнення та санітарним станом діючих полігонів, виконанням проектних рішень щодо ліквідації неорганізованих звалищ твердих побутових та промислових відходів.

4.8. В процесі нагляду за реалізацією генплану необхідно перевіряти виконання проектних рішень щодо планувальної організації та функціонального зонування території міста в питаннях закриття, перепрофілювання та виносу промислових підприємств, комунально-складських та транспортних об'єктів із сельбищної зони, будівництва нових підприємств, організації санітарно-захисних, санітарно-охоронних, зелених зон тощо.

Дані по контролю за об'єктами промислового і комунального будівництва заносять у подану в додатку 4 форму. У текстовій частині цього розділу необхідно зазначити причини невиконання проектних рішень щодо окремих об'єктів.

4.9. Контролю підлягають санітарно-захисні зони промислових та інших виробничих об'єктів, які повинні відповідати нормативним вимогам "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів".

В процесі поточного санітарного нагляду складаються переліки промислових та інших виробничих об'єктів, що не мають нормативних санітарно-захисних зон. Додатково збирається інформація щодо фактичних розмірів та ступеня благоустрою санітарно-захисних зон, розміщення на їх території житлових будинків (з визначенням кількості населення), дитячих дошкільних установ та шкіл, лікувально-профілактичних установ.

Відповідні дані заносять у подану в додатку 4 форму.

4.10. У випадках, коли неможливо організувати нормативну санітарно-захисну зону для промислових та інших виробничих або комунальних об'єктів в межах терміну дії генплану, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду повинні порушувати перед місцевою держадміністрацією питання про впровадження нових, екологічно чистих технологій або перепрофілювання чи закриття цих об'єктів з визначенням терміну їх реалізації.

4.11. У ході контролю за реалізацією генплану необхідно перевіряти виконання рішень по організації та обладнанню рекреаційних зон. У тому числі: розміщення відповідно до генплану закладів короткочасного та довгострокового відпочинку, додержання санітарно-охоронних розривів між місцями відпочинку та промисловими, комунально-складськими, транспортними об'єктами, додержання санітарно-гігієнічних вимог до обладнання та режиму використання прибережних ділянок водоймищ у місцях масового відпочинку населення.

4.12. Основну увагу належить приділяти контролю за виконанням передбачених генпланом заходів по охороні навколишнього середовища.

По розділу охорони повітряного басейну перевіряють виконання:

- планувальних заходів (зміни в планувальній організації території міста, спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до її функціонального зонування; створення нормативних санітарно-захисних зон для промислових підприємств та інших виробничих об'єктів на основі затверджених проектів їх організації; перенесення за межі сельбищної території або закриття підприємств та інших об'єктів, що мають шкідливі викиди в атмосферу, створення системи кільцевих та об'їзних доріг для транзитного транспорту; створення системи захисного озеленення);

- технологічних та санітарно-технічних заходів (впровадження нових мало- та безвідходних технологій на промислових підприємствах, укрупнення та централізація об'єктів теплоенергопостачання з впровадженням сучасних систем автоматизації та контролю, переведення об'єктів теплоенергетики на екологічно чисті види палива, впровадження на підприємствах ефективних пилогазоочисних установок);

- організаційних заходів (реалізація проектів захисту повітряного басейну, розробка та реалізація проектів гранично допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу для окремих підприємств тощо).

Контроль за охороною водних ресурсів включає нагляд за своєчасним впровадженням в експлуатацію міських очисних каналізаційних споруд та ефективністю їх роботи, додержанням розмірів водоохоронних зон та встановлених на їх території режимів господарської діяльності, благоустроєм водних рекреаційних зон, а також за виконанням технологічних та технічних заходів на промислових об'єктах (впровадження зворотних систем водопостачання, безстічних виробництв із замкнутими циклами водопостачання та ін.) і відведенням та очищенням поверхневих стічних вод з території міста.

Систематичній перевірці підлягає виконання заходів по утилізації, складуванню та знешкодженню промислових відходів.

Дані про виконання заходів з охорони навколишнього середовища заносять у таблиці за формами, що приведені в додатках 5 - 7 по галузях промисловості або по окремим підприємствам.

4.13. Спеціалізовані лабораторії санепідстанцій повинні вести облік найбільш потужних джерел шуму, вібрації та електромагнітних випромінювань на території міста та контролювати виконання запланованих в генплані заходів по зниженню шуму (організація санітарно-захисних зон для відповідних промислових, транспортних, комунальних об'єктів; прокладання транзитних магістралей за межами міста, прокладання трас польотів повітряних суден за межами сельбищної території та рекреаційних зон, шумозахисне озеленення тощо) та захисту населення від дії електромагнітних полів (дотримання санітарно-захисних зон і зон обмеження забудови тощо).

4.14. Для оцінки гігієнічної ефективності реалізації рішень генплану необхідно щорічно поряд з перевіркою здійснення проектних рішень проводити поглиблений аналіз лабораторних досліджень стану атмосферного повітря, водних ресурсів, грунту по місту в цілому та по окремим, несприятливим в санітарному відношенні, районам.

У разі виявлення систематичних відхилень від гігієнічних нормативів здійснюють аналіз захворюваності населення міста з метою виявлення негативного впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення. Для проведення цих досліджень рекомендовано користуватись інструкцією "Порядок деятельности санитарно-эпидемиологической службы по оценке состояния здоровья населения в связи с воздействием факторов окружающей среды" (Москва, 1989), в якій приведена методика вивчення впливу навколишнього середовища на здоров'я населення на підставі аналізу матеріалів офіційної статистики, та іншими діючими на даний момент інструктивно-методичними документами.