Про затвердження стандартів санаторно-курортного лікування дітей з соматичною патологією

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Хронічний тонзиліт - це загальне захворювання організму, яке характеризується хронічним запальним процесом переважно в піднебінних мигдалинах.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Клінічні критерії хронічного тонзиліту - повторні ангіни, субфебрілітет, метатонзилярні ускладнення, місцеві прояви захворювання (рубцеві спайки між мигдалинами та піднебінними дужками, розрихлені або рубцево-змінені та ущільнені мигдалини, симптоми Гізе, Зака, Преображенського, регіонарний лімфаденіт).

Імунологічні зміни і порушення неспецифічної резистентності.

Порушення вегетативної регуляції.

Показання.

Хронічний тонзиліт у фазі ремісії.

Протипоказання.

Хронічний тонзиліт у фазі загострення або неповної ремісії.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Огляд оториноларинголога для виявлення місцевих прояв захворювання - двічі (до і після лікування).

2. Загальній аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співавт., 2003) з визначенням лейкоцитарного індексу інтоксикації і індексу імунологічної резистентності - двічі (до і після лікування).

3. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. Кліноортостатична проба - двічі (до і після лікування).

2. Спектральний аналіз ритму серця (чи кардіоінтервалографія). При відсутності методу - ЕКГ "30:15" - двічі (до і після лікування).

3. Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).

4. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія відповідно сезону року (обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування, повітряні та повітряно-сонячні ванни по II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання (купання в прісній воді) у літні місяці при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки вздовж моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (груповим методом) з проведенням масажу по рефлекторно-сегментарних методиках (N 10), теренкур, ближній туризм.

5. Тепловологі інгаляції мінеральної води (щодня або через день N 10) після місцевої санації мигдалин отоларингологом.

6. Нативне грязелікування області підщелепних лімфовузлів чи комірцевої області сульфідною муловою гряззю 38-39 град.С, 10-15 хв., через день N 10, або сапропелевою гряззю 39-40 град.С, 10-15 хв., через день N 10, або поєднанні методи грязелікування (гальваногрязелікування чи рапа-електрофорез, пелофонотерапія або СМС-форез грязі чи ропи) N 10.

7. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або вуглекислі, або сульфідні ванни (N 10). Бальнеолікування може бути проведене (з урахуванням супутньої патології) у вигляді лікувального плавання в басейні мінеральної води 28-30 град.С, 15-20 хв., через день або щодня N 10.

8. За показаннями - терапія хвилями сантиметрового діапазону або надвисокої частоти (або НВЧ-пунктура), або поляризоване світло або лазеротерапія (в тому числі лазеропунктура) N 5.

9. За показаннями: рефлексотерапія або аероіонотерапія, або аерофітотерапія, або методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників "якості життя", зменшення місцевих прояв захворювання, нормалізація показників вегетативної регуляції, адаптивних реакцій і неспецифічної резистентності.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, зменшення місцевих проявів захворювання, поліпшення показників неспецифічної резистентності; нормалізація вегетативної регуляції, адаптивних реакцій і показників "якості життя".

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість тепловологих інгаляцій.

Заходи корекції: відміна.

Можлива індивідуальна непереносимість поєднаної методики грязелікування, заміна іншою поєднаною методикою грязелікування (по переносимості). Заходи корекції: відміна.

Ступінь наукової доказовості: С.

Хронічний фарингіт і хронічний назофарингіт - це хронічне запалення слизової оболонки глотки з порушенням регуляторних функцій організму. Розрізняють катаральний, гіпертрофічний і атрофічний фарингіт.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Клінічні прояви у вигляді відчуття сухості й першіння в горлі.

2. Під час передньої риноскопії - скупчення на задній стінці глотки в'язкої слизі на фоні венозної гіперемії (при катаральному, гіпертрофічному хронічному риніті) або на фоні блідої й сухої слизової задньої стінки глотки (при атрофічному хронічному фарингіті).

3. Гіпертрофія (чи атрофія) і запалення лімфоїдних гранул у товщі слизової оболонки на задній стінці й бічних складках глотки.

Показання.

Хронічний назофарингіт у фазі ремісії.

Хронічний фарингіт у фазі ремісії.

Протипоказання.

Хронічний назофарингіт у фазі загострення або неповної ремісії.

Хронічний фарингіт у фазі загострення або неповної ремісії.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для лікування дітей із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Фарингоскопія - двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2002) - двічі (до і після лікування).

3. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

Бактеріологічне дослідження мазків зі слизової оболонки задньої стінки глотки на мікрофлору, гриби й чутливість до антибіотиків - до лікування (у тому числі дані з місця проживання);

Ro-графія додаткових пазух носа - до лікування (у тому числі дані з місця проживання);

Електропунктурная діагностика - двічі (до і після лікування).

Оцінка показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим - II.

2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія - відповідно сезону року (обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування, повітряні або повітряно-сонячні ванни по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання або купання у прісному водоймі) при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки біля моря, (у парку) ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (груповий метод) з проведенням масажу по рефлекторно-сегментарних (або точковим) методиках (N 10), теренкур, ближній туризм.

5. Тепловологі інгаляції мінеральної (хлоридної натрієвої) води, після яких при атрофічному фарингіті через 15-20 хв. масляні інгаляції (щодня або через день) N 10.

6. Нативне грязелікування або поєднанні методи грязелікування: фонофорез лікувальної грязі за зовнішньою методикою на нижньощелепну область, або на комірцеву область або гальваногрязелікування, або СМС-форез грязі (ропи) або фонофорез лікувальної грязі за зовнішньою методикою (через день, 10-15 хв. N 10).

7. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л, або інші мінеральні ванни з урахуванням супутніх захворювань - хвойні або йодобромні, або вуглекислі, або сульфідні ванни (36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10). Бальнеолікування може бути проведене (з урахуванням супутньої патології) у вигляді лікувального плавання в басейні хлоридної натрієвої води. (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10).

8. За показаннями - галотерапія (15 хв., щодня або через день N 10), або аероіонотерапія (10 хв., щодня або через день N 10).

9. За показаннями - терапія струмами НВЧ (НВЧ-пунктура) або поляризоване світло.

10. За показаннями: рефлексотерапія (за корпорально-аурикулярними методиками) або лазеротерапія (при хронічному атрофічному фарингіті), або методи нетрадиційної терапії.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, поліпшення показників фарингоскопії, неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, поліпшення показників "якості життя".

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення показників фарингоскопії, адаптивних реакцій і показників неспецифічної резистентності, поліпшення "якості життя".

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість тепловологих інгаляцій. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення галотерапії (по переносимості) або іонотерапії.

Ступінь наукової доказовості: С.

Хронічний риніт - хронічне запалення (неінфекційний запальний процес) слизової оболонки порожнини носа. Розрізняють 4 основних види хронічної нежиті: простий (катаральний), гіпертрофічний (гіперпластичний), субатрофічний (атрофічний), вазомоторний (у двох формах: нейровегетативної ринопатії і алергійної).

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Часте закладання носа, наявність патологічного вмісту в порожнині носа і утруднене дихання, періодичне погіршення слуху та інколи нюху, сльозотеча.

2. Під час передньої риноскопії при катаральному риніті - гіперемія, набряк слизової оболонки порожнини носу із слизовим або слизово-гнійним виділенням, збільшені нижні носові раковини; при гіперпластичному риніті - гіперплазія нижніх носових раковин, розростання кісткової тканини.

3. Сверблячка в носі (при вазомоторному риніті), пароксизми чхання (при алергійній ринопатії).

4. Ro-графія придаткових пазух - для виключення хронічного синуситу.

Показання.

Хронічний риніт субатрофічний у фазі ремісії.

Хронічний риніт гіпертрофічний у фазі ремісії.

Протипоказання.

Хронічний субатрофічний або гіпертрофічний риніт у фазі загострення або неповної ремісії.

Хронічний атрофічний риніт у фазі загострення.

Озена.

Хронічний гранульоматозний риніт.

Хронічний гнійний риніт.

Хронічний риніт виразки.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для дітей із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2002) - двічі (до і після лікування).

2. Риноскопія - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

Бактеріологічне дослідження мазків зі слизової носа на мікрофлору й чутливість до антибіотиків.

Кардіоінтервалографія - двічі (до і після лікування).

Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).

Визначення "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим - II.

2. Дієта N 15.

3. Кліматотерапія за II режимом відповідно сезону року: обтирання морською чи прісною водою за схемою загартування, повітряно та повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймі) при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічні гімнастика, лікувальна фізкультура (груповий метод), теренкур, ближній туризм.

5. Ручний масаж по рефлекторно-сегментарних методиках (у тому числі комірцевої області, області обличчя) - при атрофічному риніті, вазомоторній ринопатії (N 10).

6. Тепловологі інгаляції соляно-лужних розчинів (при атрофічному риніті з наступною масляною інгаляцією) N 10.

7. Грязелікування: аплікації (сульфідною муловою або сапропелевою гряззю 38-39 град.С, 10-15 хв., через день N 10) на область носа, або при атрофічному риніті на комірцеву область, або поєднана методика грязелікування: при катаральному, гіпертрофічному риніті - ультрафонофорез грязі на область носа N 10, при атрофічному риніті - СМС-грязелікування комірцевої області N 10.

8. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л, або з урахуванням супутніх захворювань інші мінеральні ванни (хвойні, або йодобромні, або вуглекислі, або сульфідні) 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10.

9. За показаннями - терапія електромагнітними хвилями сантиметрового діапазону або надвисокої частоти (або НВЧ-пунктура), або поляризоване світло, або лазеротерапія (лазеропунктура) N 5.

10. За показаннями: аероіонотерапія негативного знаку заряду (при атрофічному риніті, вазомоторній ринопатії) - 10 хв., щодня або через день (N 10).

11. За показаннями: методи нетрадиційної терапії, фітотерапія, акупунктура.

Очікуваний результат лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення носового дихання та даних риноскопії, показників вегетативної регуляції і неспецифічної резистентності, поліпшення адаптивних реакцій і показників "якості життя".

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення носового дихання, показників риноскопії, неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, нормалізація вегетативної регуляції, поліпшенням показників "якості життя".

Ступінь наукової доказовості: С.

Хронічний синусит - хронічний запальний процес в придаткових пазухах на фоні зниженої реактивності організму.

Розрізняють ексудативний (катаральний, серозний, гнійний), продуктивний (гіперпластичний, поліпозний) і альтернативний (казеозний, некротичний, атрофічний) хронічний синусит.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Слабко виражені загальні ознаки в стадії ремісії з утрудненим носовим диханням, патологічними виділеннями із носу, зниженням нюху.

2. При передній риноскопії - патологічний вміст в середньому носовому ході, гіперплазія середньої носової раковини.

3. Ro-графічні ознаки хронічного синуситу.

Показання.

Хронічний верхньощелепний синусит у фазі ремісії.

Хронічний етмоїдальний синусит у фазі ремісії.

Хронічний фронтальний синусит у фазі ремісії.

Інші хронічні синусити (але не пансинусит).

Протипоказання.

Хронічний синусит у фазі загострення або неповної ремісії.

Хронічний сфеноїдальний синусит.

Хронічний пансинусит.

Хронічний синусит неуточнений.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2003) - двічі (до і після лікування).

2. Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) по Я. Кальф-Каліфі - двічі (до і після лікування).

3. Ro-графія придаткових пазух носа - до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

Додаткові дослідження.

Оцінка стану нейтрофілів по НСТ-тесту - двічі (до і після лікування).

Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

Кардіоінтервалографія - двічі (до і після лікування).

Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія відповідно сезону року: обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування, повітряні та повітряно-сонячні ванни по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) в літні місяці по I-II режиму при температурі не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК (груповий метод), теренкур, ближній туризм.

5. Масаж (ручний, рефлекторно-сегментарний комірцевої області або точковий) щодня або через день N 10.

6. Ультразвукові аерозолі мінеральних вод (або парові інгаляції відварів лікарських трав), або галотерапія (дітям після 3-х років), або аерофітотерапія N 10.

7. Грязелікування (сульфідною або сапропелевою гряззю), аплікації 38-39 град.С, 10-15 хв., через день N 8-10 на область придаткових пазух носа, або поєднані методики грязелікування: гальваногрязелікування, СМС-грязелікування, фонофорез грязі на область придаткових пазух носа або комірцеву область, або електрофорез грязьового розчину (або ропи) ендоназально N 10.

8. Без проведення грязелікування показане теплолікування: озокеритові аплікації на комірцеву область у вигляді "носків" 42-45 град.С, 30 хв., через день N 10.

9. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л, або (з урахуванням супутніх захворювань і синдромів) інші мінеральні ванни 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10.

10. За показаннями: терапія електромагнітними хвилями сантиметрового діапазону або надвисокої частоти (або НВЧ-пунктура), або поляризоване світло, або лазеротерапія (у тому числі лазеропунктура) області проекції придаткових пазух носа й місць больових точок N 5.

11. За показаннями: методи нетрадиційної терапії, фітотерапія, рефлексотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Зменшення кількості скарг, покращення носового дихання і показників риноскопії, поліпшення самопочуття і стану з нормалізацією процесів адаптації і неспецифічної резистентності та поліпшення показників "якості життя".

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення показників риноскопії, неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, нормалізація вегетативної регуляції, поліпшення показників "якості життя".

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна, за показаннями проведення галотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість електролікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення нативного грязелікування або пелофонотерапії.

Ступінь наукової доказовості: С.

Рецидивуючий бронхіт - захворювання з епізодами гострого бронхіту 2-3 рази на рік протягом 1-2 років (тривалість до 2 тижнів і більше) на фоні гострих респіраторних вірусних інфекцій, за відсутності явищ обструкції дихальних шляхів.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Повторюваність симптомів гострого (простого) бронхіту тривалістю 2 тижні і більше - 2-3 рази протягом року з явищами малопродуктивного кашлю.

2. При неповній ремісії на фоні жорсткого дихання - хрипи різного характеру і локалізації (без перкуторних змін).

3. Зміна секреторної функції слизистої оболонки бронхів (катаральний або катарально-гнійний ендобронхіт) з не різко вираженими обструктивними порушеннями на фоні задовільного стану і самопочуття.

4. Зміна функції зовнішнього дихання і рентгенографії органів дихання, характерні для рецидивуючого бронхіту.

Показання.

Хронічний бронхіт не уточнений (рецидивуючий бронхіт) у фазі ремісії.

Протипоказання.

Бронхіт не уточнений, як гострий або хронічний, у дітей менше 15 років.

Хронічний бронхіт, не уточнений у фазі загострення.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).

2. Дослідження функцій зовнішнього дихання (ФЗД) - двічі (до і після лікування).

3. Ro-графія органів дихання (у тому числі дані з місця проживання) - до лікування.

Додаткові дослідження.

1. Оцінка стану нейтрофілів по НСТ-тесту - двічі (до і після лікування).

2. Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) по Я. Кальф-Каліфа - двічі (до і після лікування).

3. Кардіоінтервалографія (або ЕКГ "30:15", або клиноортостатична проба) - двічі (до і після лікування).

4. Велоергометрія - двічі (до і після лікування).

5. За показаннями - електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).

6. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: обтирання морською водою або вологі обтирання прісною водою по схемі гартування, повітряні і сонячно-повітряні ванни по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21 град.С для школярів, не нижче 24-23 град.С - для дошкільників, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (дихальні методики груповим або індивідуальним методом, у тому числі за допомогою приладів біологічного зворотного зв'язку - БЗЗ), теренкур, ближній туризм.

5. Масаж м'язів грудної клітки (ручний або апаратний), щодня або через день N 15.

6. Тепловологі інгаляції мінеральної хлоридної натрієвої води (або відварів трав), щодня N 10.

7. Гальваногрязелікування або електрофорез ропи, або СМС-форез грязі (ропа), або фонофорез грязі між лопатками, щодня або через день N 10, або за показаннями - на комірцеву область, щодня або через день N 10.

8. Аерофітотерапія щодня N 10 або аероіонотерапія щодня N 10, або галотерапія (за відсутності інгаляційної терапії) щодня N 10.

9. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, через день N 10), або, з урахуванням супутніх захворювань і синдромів, інші мінеральні ванни (10-15 хв. через день N 10), або лікувальне плавання в басейні мінеральної води (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня N 10).

10. За показаннями - КВЧ-пунктура, або лазеропунктура, або рефлексотерапія, методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням "якості життя", поліпшення показників функції зовнішнього дихання, нормалізація показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій.

Термін санаторно-курортної реабілітації: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням "якості життя", нормалізація показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, поліпшення показників функції зовнішнього дихання.

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна.

Можлива відмова від купань в морі (або в прісному водоймищі), від лікувального плавання в басейні через підвищену мерзлякуватість. Заходи корекції: відміна, проведення обтирань морською (або прісної) водою по сповільненій схемі.

Можлива індивідуальна непереносимість постійних або імпульсних струмів. Заходи корекції: відміна, проведення курсу пелофонофореза.

Ступінь наукової доказовості: С.

Первинний хронічний бронхіт - хронічне розповсюджене ураження бронхів з повторними загостреннями, з морфологічною перебудовою секреторного апарату слизової оболонки, розвитком склеротичних змін у більш глибоких шарах бронхіальної стінки, з наявністю продуктивного кашлю протягом кількох місяців впродовж 2-х років, постійними різнокаліберними вологими хрипами, 2-3 загостреннями на рік протягом 2-х років, збереженням у фазі ремісії ознак порушення вентиляції легень. Діагностується при виключенні інших хронічних захворювань легень: муковісцидозу, бронхіальної астми, вад розвитку легеневої і серцево-судинної систем, синдрому циліарної дискінезії тощо.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. 2-3 загострення на рік впродовж не менш 2-х років.

2. В анамнезі - продуктивний кашель в періоді загострення впродовж кількох місяців на протязі 2 років (з малопродуктивним кашлем вранці).

3. При загостренні виділення мокроти різного характеру, переважно підвищеної в'язкості.

4. Наявність подовженого видиху, жорсткого дихання, сухих нестійких хрипів на видиху в лежачому положенні.

5. Притуплення в зонах запального процесу при загостренні і перкуторно-коробочного відтінку тону над ділянками емфіземи.

6. Обмеження екскурсії грудної клітини при диханні, поява деформації грудної клітини, наявність задишки при загостренні (що зберігається після фізичного навантаження в фазі ремісії).

7. На рентгенівському знімку - порушення структури коренів легенів, посилення та деформація малюнка легенів, пневмосклероз.

Показання.

Хронічний простий бронхіт у фазі ремісії.

Протипоказання.

Хронічний простий бронхіт в фазі загострення.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).

2. Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) - двічі (до і після лікування).

3. Ro-графія органів дихання (у тому числі дані з місця проживання) - до лікування.

Додаткові дослідження.

1. Оцінка стану нейтрофілів по НСТ-тесту - двічі (до і після лікування).

2. Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) по Я. Кальф-Каліфа - двічі (до і після лікування).

3. Електропунктурна діагностика - до лікування, по показанням - після лікування.

4. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: обтирання морською водою або вологі обтирання прісною водою за схемою загартовування, повітряно-сонячні ванни по I-II режиму в палаті або на пляжі при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (купання в прісному водоймищі) в літні місяці по I-II режиму, при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (дихальні методики груповим або індивідуальним методом, у тому числі за допомогою приладів біологічного зворотного зв'язку - БЗЗ), теренкур, ближній туризм.

5. Масаж м'язів грудної клітки (ручний або апаратний), N 10.

6. Інгаляції лікарських засобів, або екстрактів бронхолітичних трав, або тепловологі інгаляції мінеральної хлоридної натрієвої води, щодня або через день, N 10.

7. Гальваногрязелікування або електрофорез ропи, або СМС-форез лікувальної грязі (ропи), або фонофорез грязі між лопатками, щодня або через день, або за показаннями - на комірцеву область, N 10.

8. Аерофітотерапія, або аероіонотерапія, або галотерапія (при відсутності інгаляційної терапії), N 10.

9. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день, N 8-10), або, з урахуванням супутніх захворювань і синдромів, інші мінеральні ванни, або лікувальне плавання в басейні мінеральної води (28-30 град.С, 15-20 хв., через день, N 10), або у дітей старше 12 років - озонові ванни, N 8.

10. Гіпобаротерапія (в багатомісних гіпобаритичних камерах) від 30 до 60 місць, щодня, N 15.

11. За показаннями - фізіопунктура, нетрадиційна терапія, фітотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану з поліпшенням "якості життя", нормалізація показників об'єктивних методів дослідження.

Термін санаторно-курортної реабілітації: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення аускультативних та перкуторних даних, поліпшення лабораторних показників і оцінки "якості життя".

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна, проведення ало терапії або аерофітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість аерофітотерапії. Заходи корекції: відміна, за показаннями проведення курку фітотерапії.

Ступінь наукової доказовості: С.

Муковісцидоз - моногенне захворювання, зумовлене мутацією гену трансмембранного регулюючого білка муковісцидозу з бронхолегеневими змінами у 95% хворих, з ураженням ендокринних залоз життєво важливих органів і систем.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Порушення стану водно-електролітного обміну (клітин епітелію дихальних шляхів, потових залоз з підвищенням концентрації натрію і хлору та ін.) клітин.

2. Наявність бронхіальної обструкції з утрудненим виділенням в'язкого секрету.

3. Наявність клінічних і рентгенологічних ознак легеневої гіпертензії і дихальної недостатності.

Показання.

Муковісцидоз в фазі ремісії.

Протипоказання.

1. Муковісцидоз в фазі загострення.

2. Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Проби на стан водно-електролітного обміну клітин епітелію дихальних шляхів чи потових залоз чи інших - двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співавт., 2003) - двічі (до і після лікування).

3. Копроцитограма - двічі (до і після лікування).

4. Визначення функції зовнішнього дихання - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

2. Ультразвукове дослідження (УЗД) підшлункової залози - двічі (до і після лікування).

3. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні та повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (купання в прісній воді) при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки вздовж моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ЛФК, дихальна гімнастика, аутогенний дренаж, вправи на розширення грудної клітки, методика форсованого видиху, дихальні вправи за допомогою РЕР маски флатера, постуральний дренаж. Дітям старше 5 років: діафрагмальне дихання, дренажні вправи з методикою форсованого видиху та постурального дренажу.

5. Вібраційний масаж (верхньої третини грудної клітки при вдохі, нижньої третини - при видосі), 10-15 хв., кожен день чи через день N 10.

6. Інгаляції мукокінетиків (мукосольвика, лазолвану та інших) з допомогою небулайзерів компресорних інгаляторів, щодня, N 8.

7. Ампліпульстерапія (СМС-терапія) області грудної клітини (I-III, IV род роботи), для дітей до 7 років, 10-15 хв., старше 7 років, 15-20 хв., щодня чи через день, N 10 (від 100 до 50 Гц, від 75% до 25% в курсі процедур).

8. Галотерапія (IV режим), 30 хв., щодня, N 15.

9. За показаннями - аерофітотерапія, 10 хв., щодня, N 15.

10. Електростимуляція діафрагми - 15 хв., щодня, N 10.

11. За показаннями ДМВ-терапія області легенів (дітям до 5 років 5-6 Вт, старше 5 років, 8-12 Вт), 5-10 хв., щодня чи через день, N 6.

12. За показаннями - методи нетрадиційної терапії.

Очікуваний результат лікування.

Зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників "якості життя", поліпшення самопочуття, зменшення обструктивного синдрому.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення проявів бронхіальної обструкції, поліпшення самопочуття та психоемоційного стану.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість вібраційного масажу. Заходи корекції: відміна, проведення рефлекторно-сегментарного масажу грудної клітки (N 10).

Ступінь наукової доказовості: С.

Ревматизм - системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у зв'язку з гострою стрептококовою інфекцією (стрептокок групи А) у схильних до нього осіб.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Клінічні ознаки: в анамнезі - перенесена гостра ревматична лихоманка із залученням серця, скарги на болі в області серця, суглобах, підвищену втомлюваність, роздратованість. Об'єктивно-блідість шкіри, сині круги під очима.

2. Аускультативні ознаки: ослаблення I тону серця або його роздвоєння (ритм галопу), аритмія, систолічний шум різної інтенсивності на верхівці серця і по лівому краю грудини, який не розповсюджується за межі серця.

3. ФКГ ознаки: пониження амплітуди I тону, систолічний шум середньої амплітуди, середньочастотний часто зливаючись з I тоном, займає більшу частину систоли, максимальні осциляції реєструються в IV міжребір'ї.

4. ЕКГ ознаки: порушення ритму серця (тахікардія або екстрасистолія), можуть бути порушення атріовентрикулярної провідності, блокади ніжок пучка Гіса, зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу, зниження вольтажу зубців комплексу QRS.

Показання.

Мінімальна ступінь активності, через 6-8 місяців після закінчення гострих явищ у хворих на первинний або зворотний міокардит - затяжного або латентного перебігу, при недостатності кровообігу не вище I стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму.

Протипоказання.

Активність ревматичного процесу вище I ступеня, порушення серцевого ритму, раніше 6-8 місяців після закінчення гострих явищ у хворих на первинний або зворотний міокардит, наявність недостатності кровообігу будь якого ступеня.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціальний санаторій або відділення для дітей, що страждають на кардіоревматологічні захворювання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові - двічі (до і після лікування).

2. Біохімічні дослідження (загальний білок та білкові фракції, сіалові кислоти, С-реактивний білок) - одноразово, за показаннями - двічі (до і після лікування).

3. Імунологічні дослідження - одноразово, за показаннями - двічі (до і після лікування).

4. Електрокардіографія - двічі (до і після лікування).

5. Ехокардіографія - одноразово.

Додаткові дослідження..

1. Печінкові проби - одноразово.

2. Фібриноген - одноразово.

3. Коагулограма - одноразово.

4. Фонокардіографія, добове холтерівське моніторування - одноразово.

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта: 10.

3. Кліматотерапія: повітряні ванни, сонячні ванни, купання в морі або басейні та інше.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна фізкультура (групова, індивідуальна). прогулянки по території санаторію.

5. Бальнеотерапія: хлоридно-натрієві (10-20 г/л, температура води 36 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36 град.С, 7-10 хв., через день N 10), або сульфідні (сірководневі), (25-50 мг/л, залежно від віку, температура води 36-37 град.С, від 6 до 10 хв., через день N 10), або йодобромні (температура води 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10), лікувальні душі: дощовий, циркулярний.

6. Пелоїдо- та теплотерапія: (при наявності артралгій): грязьові аплікації на суглоби температурою 38-40 град.С, 10-15 хв. залежно від віку, через день в дні вільні від бальнеолікування, або озокеритові температурою 37-38 град.С з поступовим підвищенням до 40-42 град.С, 20-30 хв., щоденно, або через день N 10, або інші аплікації на ділянку суглобів.

7. Гідрокінезитерапія.

8. Масаж комірцевої зони, або сегментарний; при артралгіях - масаж м'язів, які прилягають до вражених суглобів.

9. Електросон.

10. За показаннями - медикаментозна терапія: біцілінопрофілактика (продовження розпочатої амбулаторно за місцем проживання), нестероїдні протизапальні препарати.

Очікуваний результат лікування.

Зменшення скарг на задишку, болів у серці та суглобах, поліпшення показників "якості життя", підвищення фізичної працездатності.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на задишку, болів у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних клінічних, інструментальних та функціональних досліджень, показників ревмопроб, поліпшення загального самопочуття.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеопатологічна реакція або непереносимість тої чи іншої процедури, загострення основного захворювання. Заходи корекції - відміна.

Ступінь наукової доказовості: С.

Ревматична недостатність мітрального (лівого передсердно-шлуночкового) клапана - ураження мітрального клапану, стулки якого неспроможні до повного змикання.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Клінічні ознаки: анамнестичні дані про перенесену гостру ревматичну лихоманку.

2. Аускультативні ознаки (систолічний шум на верхівці серця, убуваючий або наростаючий до II тону, ослаблення I тону на верхівці серця, трьохчленна робота серця на верхівці.

3. Ехокардіогафічні (ЕхоКГ) ознаки - порушення структури лівого передсердношлуночкового клапану серця, систолічна сепарація стулок, збільшена амплітуда діастоличного руху стулок, дилатація лівих відділів серця, регургитація в порожнину лівого передсердя.

4. Електрокардіографічні (ЕКГ) ознаки - гіпертрофія лівого шлуночка та лівого передсердя.

5. Фонокардіографічні (ФКГ) ознаки - пансистолічний шум на верхівці серця, який починається зразу за I тоном, зменшення амплітуди I тону на верхівці, III тон на верхівці).

6. Характерні зміни розмірів та форми серця на Ro-грамі органів грудної клітки.

Показання.

Недостатність мітрального клапана без ознак активності ревматичного процесу, при стані компенсації або серцевої недостатності не вище I стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму та провідності.