3. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).
Додаткові дослідження.
1. Кліноортостатична проба - двічі (до і після лікування).
2. Спектральний аналіз ритму серця (чи кардіоінтервалографія). При відсутності методу - ЕКГ "30:15" - двічі (до і після лікування).
3. Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).
4. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).
Консультації фахівців: за показаннями.
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим II.
2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).
3. Кліматотерапія відповідно сезону року (обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування, повітряні та повітряно-сонячні ванни по II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання (купання в прісній воді) у літні місяці при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки вздовж моря (у парку), ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (груповим методом) з проведенням масажу по рефлекторно-сегментарних методиках (N 10), теренкур, ближній туризм.
5. Тепловологі інгаляції мінеральної води (щодня або через день N 10) після місцевої санації мигдалин отоларингологом.
6. Нативне грязелікування області підщелепних лімфовузлів чи комірцевої області сульфідною муловою гряззю 38-39 град.С, 10-15 хв., через день N 10, або сапропелевою гряззю 39-40 град.С, 10-15 хв., через день N 10, або поєднанні методи грязелікування (гальваногрязелікування чи рапа-електрофорез, пелофонотерапія або СМС-форез грязі чи ропи) N 10.
7. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або вуглекислі, або сульфідні ванни (N 10). Бальнеолікування може бути проведене (з урахуванням супутньої патології) у вигляді лікувального плавання в басейні мінеральної води 28-30 град.С, 15-20 хв., через день або щодня N 10.
8. За показаннями - терапія хвилями сантиметрового діапазону або надвисокої частоти (або НВЧ-пунктура), або поляризоване світло або лазеротерапія (в тому числі лазеропунктура) N 5.
9. За показаннями: рефлексотерапія або аероіонотерапія, або аерофітотерапія, або методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.
Очікуваний результат лікування.
Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників "якості життя", зменшення місцевих прояв захворювання, нормалізація показників вегетативної регуляції, адаптивних реакцій і неспецифічної резистентності.
Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.
Критерії якості лікування.
Зменшення кількості скарг, зменшення місцевих проявів захворювання, поліпшення показників неспецифічної резистентності; нормалізація вегетативної регуляції, адаптивних реакцій і показників "якості життя".
Можливі побічні дії та ускладнення.
Можлива індивідуальна непереносимість тепловологих інгаляцій.
Заходи корекції: відміна.
Можлива індивідуальна непереносимість поєднаної методики грязелікування, заміна іншою поєднаною методикою грязелікування (по переносимості). Заходи корекції: відміна.
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управлінняматеринства, дитинствата санаторної справи В.В.БондаренкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з хронічним назофарингітом, хронічним фарингітом
Код МКБ-10: J31.1; J31.2
Хронічний фарингіт і хронічний назофарингіт - це хронічне запалення слизової оболонки глотки з порушенням регуляторних функцій організму. Розрізняють катаральний, гіпертрофічний і атрофічний фарингіт.
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. Клінічні прояви у вигляді відчуття сухості й першіння в горлі.
2. Під час передньої риноскопії - скупчення на задній стінці глотки в'язкої слизі на фоні венозної гіперемії (при катаральному, гіпертрофічному хронічному риніті) або на фоні блідої й сухої слизової задньої стінки глотки (при атрофічному хронічному фарингіті).
3. Гіпертрофія (чи атрофія) і запалення лімфоїдних гранул у товщі слизової оболонки на задній стінці й бічних складках глотки.
Показання.
Хронічний назофарингіт у фазі ремісії.
Хронічний фарингіт у фазі ремісії.
Протипоказання.
Хронічний назофарингіт у фазі загострення або неповної ремісії.
Хронічний фарингіт у фазі загострення або неповної ремісії.
Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для лікування дітей із захворюваннями органів дихання.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Фарингоскопія - двічі (до і після лікування).
2. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2002) - двічі (до і після лікування).
3. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).
Додаткові дослідження.
Бактеріологічне дослідження мазків зі слизової оболонки задньої стінки глотки на мікрофлору, гриби й чутливість до антибіотиків - до лікування (у тому числі дані з місця проживання);
Ro-графія додаткових пазух носа - до лікування (у тому числі дані з місця проживання);
Електропунктурная діагностика - двічі (до і після лікування).
Оцінка показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).
Консультації фахівців: за показаннями.
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим - II.
2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).
3. Кліматотерапія - відповідно сезону року (обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування, повітряні або повітряно-сонячні ванни по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання або купання у прісному водоймі) при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки біля моря, (у парку) ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (груповий метод) з проведенням масажу по рефлекторно-сегментарних (або точковим) методиках (N 10), теренкур, ближній туризм.
5. Тепловологі інгаляції мінеральної (хлоридної натрієвої) води, після яких при атрофічному фарингіті через 15-20 хв. масляні інгаляції (щодня або через день) N 10.
6. Нативне грязелікування або поєднанні методи грязелікування: фонофорез лікувальної грязі за зовнішньою методикою на нижньощелепну область, або на комірцеву область або гальваногрязелікування, або СМС-форез грязі (ропи) або фонофорез лікувальної грязі за зовнішньою методикою (через день, 10-15 хв. N 10).
7. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л, або інші мінеральні ванни з урахуванням супутніх захворювань - хвойні або йодобромні, або вуглекислі, або сульфідні ванни (36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10). Бальнеолікування може бути проведене (з урахуванням супутньої патології) у вигляді лікувального плавання в басейні хлоридної натрієвої води. (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10).
8. За показаннями - галотерапія (15 хв., щодня або через день N 10), або аероіонотерапія (10 хв., щодня або через день N 10).
9. За показаннями - терапія струмами НВЧ (НВЧ-пунктура) або поляризоване світло.
10. За показаннями: рефлексотерапія (за корпорально-аурикулярними методиками) або лазеротерапія (при хронічному атрофічному фарингіті), або методи нетрадиційної терапії.
Очікуваний результат лікування.
Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, поліпшення показників фарингоскопії, неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, поліпшення показників "якості життя".
Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.
Критерії якості лікування.
Зменшення кількості скарг, поліпшення показників фарингоскопії, адаптивних реакцій і показників неспецифічної резистентності, поліпшення "якості життя".
Можливі побічні дії та ускладнення.
Можлива індивідуальна непереносимість тепловологих інгаляцій. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення галотерапії (по переносимості) або іонотерапії.
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управлінняматеринства, дитинствата санаторної справи В.В.БондаренкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з хронічним ринітом
Код МКБ-10: J31.0
Хронічний риніт - хронічне запалення (неінфекційний запальний процес) слизової оболонки порожнини носа. Розрізняють 4 основних види хронічної нежиті: простий (катаральний), гіпертрофічний (гіперпластичний), субатрофічний (атрофічний), вазомоторний (у двох формах: нейровегетативної ринопатії і алергійної).
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. Часте закладання носа, наявність патологічного вмісту в порожнині носа і утруднене дихання, періодичне погіршення слуху та інколи нюху, сльозотеча.
2. Під час передньої риноскопії при катаральному риніті - гіперемія, набряк слизової оболонки порожнини носу із слизовим або слизово-гнійним виділенням, збільшені нижні носові раковини; при гіперпластичному риніті - гіперплазія нижніх носових раковин, розростання кісткової тканини.
3. Сверблячка в носі (при вазомоторному риніті), пароксизми чхання (при алергійній ринопатії).
4. Ro-графія придаткових пазух - для виключення хронічного синуситу.
Показання.
Хронічний риніт субатрофічний у фазі ремісії.
Хронічний риніт гіпертрофічний у фазі ремісії.
Протипоказання.
Хронічний субатрофічний або гіпертрофічний риніт у фазі загострення або неповної ремісії.
Хронічний атрофічний риніт у фазі загострення.
Озена.
Хронічний гранульоматозний риніт.
Хронічний гнійний риніт.
Хронічний риніт виразки.
Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для дітей із захворюваннями органів дихання.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2002) - двічі (до і після лікування).
2. Риноскопія - двічі (до і після лікування).
Додаткові дослідження.
Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).
Бактеріологічне дослідження мазків зі слизової носа на мікрофлору й чутливість до антибіотиків.
Кардіоінтервалографія - двічі (до і після лікування).
Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).
Визначення "якості життя" - двічі (до і після лікування).
Консультації фахівців: за показаннями.
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим - II.
2. Дієта N 15.
3. Кліматотерапія за II режимом відповідно сезону року: обтирання морською чи прісною водою за схемою загартування, повітряно та повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймі) при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічні гімнастика, лікувальна фізкультура (груповий метод), теренкур, ближній туризм.
5. Ручний масаж по рефлекторно-сегментарних методиках (у тому числі комірцевої області, області обличчя) - при атрофічному риніті, вазомоторній ринопатії (N 10).
6. Тепловологі інгаляції соляно-лужних розчинів (при атрофічному риніті з наступною масляною інгаляцією) N 10.
7. Грязелікування: аплікації (сульфідною муловою або сапропелевою гряззю 38-39 град.С, 10-15 хв., через день N 10) на область носа, або при атрофічному риніті на комірцеву область, або поєднана методика грязелікування: при катаральному, гіпертрофічному риніті - ультрафонофорез грязі на область носа N 10, при атрофічному риніті - СМС-грязелікування комірцевої області N 10.
8. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л, або з урахуванням супутніх захворювань інші мінеральні ванни (хвойні, або йодобромні, або вуглекислі, або сульфідні) 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10.
9. За показаннями - терапія електромагнітними хвилями сантиметрового діапазону або надвисокої частоти (або НВЧ-пунктура), або поляризоване світло, або лазеротерапія (лазеропунктура) N 5.
10. За показаннями: аероіонотерапія негативного знаку заряду (при атрофічному риніті, вазомоторній ринопатії) - 10 хв., щодня або через день (N 10).
11. За показаннями: методи нетрадиційної терапії, фітотерапія, акупунктура.
Очікуваний результат лікування.
Зменшення кількості скарг, поліпшення носового дихання та даних риноскопії, показників вегетативної регуляції і неспецифічної резистентності, поліпшення адаптивних реакцій і показників "якості життя".
Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.
Критерії якості лікування.
Зменшення кількості скарг, поліпшення носового дихання, показників риноскопії, неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, нормалізація вегетативної регуляції, поліпшенням показників "якості життя".
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управлінняматеринства, дитинствата санаторної справи В.В.БондаренкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з хронічним синуситом
Код МКБ-10: J32.0; J32.1; J32.2; J32.8
Хронічний синусит - хронічний запальний процес в придаткових пазухах на фоні зниженої реактивності організму.
Розрізняють ексудативний (катаральний, серозний, гнійний), продуктивний (гіперпластичний, поліпозний) і альтернативний (казеозний, некротичний, атрофічний) хронічний синусит.
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. Слабко виражені загальні ознаки в стадії ремісії з утрудненим носовим диханням, патологічними виділеннями із носу, зниженням нюху.
2. При передній риноскопії - патологічний вміст в середньому носовому ході, гіперплазія середньої носової раковини.
3. Ro-графічні ознаки хронічного синуситу.
Показання.
Хронічний верхньощелепний синусит у фазі ремісії.
Хронічний етмоїдальний синусит у фазі ремісії.
Хронічний фронтальний синусит у фазі ремісії.
Інші хронічні синусити (але не пансинусит).
Протипоказання.
Хронічний синусит у фазі загострення або неповної ремісії.
Хронічний сфеноїдальний синусит.
Хронічний пансинусит.
Хронічний синусит неуточнений.
Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2003) - двічі (до і після лікування).
2. Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) по Я. Кальф-Каліфі - двічі (до і після лікування).
3. Ro-графія придаткових пазух носа - до лікування (у тому числі дані з місця проживання).
Додаткові дослідження.
Оцінка стану нейтрофілів по НСТ-тесту - двічі (до і після лікування).
Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).
Кардіоінтервалографія - двічі (до і після лікування).
Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).
Консультації фахівців: за показаннями.
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим I-II.
2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).
3. Кліматотерапія відповідно сезону року: обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування, повітряні та повітряно-сонячні ванни по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) в літні місяці по I-II режиму при температурі не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК (груповий метод), теренкур, ближній туризм.
5. Масаж (ручний, рефлекторно-сегментарний комірцевої області або точковий) щодня або через день N 10.
6. Ультразвукові аерозолі мінеральних вод (або парові інгаляції відварів лікарських трав), або галотерапія (дітям після 3-х років), або аерофітотерапія N 10.
7. Грязелікування (сульфідною або сапропелевою гряззю), аплікації 38-39 град.С, 10-15 хв., через день N 8-10 на область придаткових пазух носа, або поєднані методики грязелікування: гальваногрязелікування, СМС-грязелікування, фонофорез грязі на область придаткових пазух носа або комірцеву область, або електрофорез грязьового розчину (або ропи) ендоназально N 10.
8. Без проведення грязелікування показане теплолікування: озокеритові аплікації на комірцеву область у вигляді "носків" 42-45 град.С, 30 хв., через день N 10.
9. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л, або (з урахуванням супутніх захворювань і синдромів) інші мінеральні ванни 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10.
10. За показаннями: терапія електромагнітними хвилями сантиметрового діапазону або надвисокої частоти (або НВЧ-пунктура), або поляризоване світло, або лазеротерапія (у тому числі лазеропунктура) області проекції придаткових пазух носа й місць больових точок N 5.
11. За показаннями: методи нетрадиційної терапії, фітотерапія, рефлексотерапія.
Очікуваний результат лікування.
Зменшення кількості скарг, покращення носового дихання і показників риноскопії, поліпшення самопочуття і стану з нормалізацією процесів адаптації і неспецифічної резистентності та поліпшення показників "якості життя".
Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.
Критерії якості лікування.
Зменшення кількості скарг, поліпшення показників риноскопії, неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, нормалізація вегетативної регуляції, поліпшення показників "якості життя".
Можливі побічні дії та ускладнення.
Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна, за показаннями проведення галотерапії.
Можлива індивідуальна непереносимість електролікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення нативного грязелікування або пелофонотерапії.
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управлінняматеринства, дитинствата санаторної справи В.В.БондаренкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з хронічним бронхітом не уточненим (рецидивуючий перебіг)
Код МКБ-10: J42
Рецидивуючий бронхіт - захворювання з епізодами гострого бронхіту 2-3 рази на рік протягом 1-2 років (тривалість до 2 тижнів і більше) на фоні гострих респіраторних вірусних інфекцій, за відсутності явищ обструкції дихальних шляхів.
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. Повторюваність симптомів гострого (простого) бронхіту тривалістю 2 тижні і більше - 2-3 рази протягом року з явищами малопродуктивного кашлю.
2. При неповній ремісії на фоні жорсткого дихання - хрипи різного характеру і локалізації (без перкуторних змін).
3. Зміна секреторної функції слизистої оболонки бронхів (катаральний або катарально-гнійний ендобронхіт) з не різко вираженими обструктивними порушеннями на фоні задовільного стану і самопочуття.
4. Зміна функції зовнішнього дихання і рентгенографії органів дихання, характерні для рецидивуючого бронхіту.
Показання.
Хронічний бронхіт не уточнений (рецидивуючий бронхіт) у фазі ремісії.
Протипоказання.
Бронхіт не уточнений, як гострий або хронічний, у дітей менше 15 років.
Хронічний бронхіт, не уточнений у фазі загострення.
Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).
2. Дослідження функцій зовнішнього дихання (ФЗД) - двічі (до і після лікування).
3. Ro-графія органів дихання (у тому числі дані з місця проживання) - до лікування.
Додаткові дослідження.
1. Оцінка стану нейтрофілів по НСТ-тесту - двічі (до і після лікування).
2. Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) по Я. Кальф-Каліфа - двічі (до і після лікування).
3. Кардіоінтервалографія (або ЕКГ "30:15", або клиноортостатична проба) - двічі (до і після лікування).
4. Велоергометрія - двічі (до і після лікування).
5. За показаннями - електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).
6. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим I-II.
2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).
3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: обтирання морською водою або вологі обтирання прісною водою по схемі гартування, повітряні і сонячно-повітряні ванни по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21 град.С для школярів, не нижче 24-23 град.С - для дошкільників, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (дихальні методики груповим або індивідуальним методом, у тому числі за допомогою приладів біологічного зворотного зв'язку - БЗЗ), теренкур, ближній туризм.
5. Масаж м'язів грудної клітки (ручний або апаратний), щодня або через день N 15.
6. Тепловологі інгаляції мінеральної хлоридної натрієвої води (або відварів трав), щодня N 10.
7. Гальваногрязелікування або електрофорез ропи, або СМС-форез грязі (ропа), або фонофорез грязі між лопатками, щодня або через день N 10, або за показаннями - на комірцеву область, щодня або через день N 10.
8. Аерофітотерапія щодня N 10 або аероіонотерапія щодня N 10, або галотерапія (за відсутності інгаляційної терапії) щодня N 10.
9. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, через день N 10), або, з урахуванням супутніх захворювань і синдромів, інші мінеральні ванни (10-15 хв. через день N 10), або лікувальне плавання в басейні мінеральної води (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня N 10).
10. За показаннями - КВЧ-пунктура, або лазеропунктура, або рефлексотерапія, методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.
Очікуваний результат лікування.
Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням "якості життя", поліпшення показників функції зовнішнього дихання, нормалізація показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій.
Термін санаторно-курортної реабілітації: 21-28 днів.
Критерії якості лікування.
Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням "якості життя", нормалізація показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, поліпшення показників функції зовнішнього дихання.
Можливі побічні дії і ускладнення.
Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна.
Можлива відмова від купань в морі (або в прісному водоймищі), від лікувального плавання в басейні через підвищену мерзлякуватість. Заходи корекції: відміна, проведення обтирань морською (або прісної) водою по сповільненій схемі.
Можлива індивідуальна непереносимість постійних або імпульсних струмів. Заходи корекції: відміна, проведення курсу пелофонофореза.
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управлінняматеринства, дитинствата санаторної справи В.В.БондаренкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з бронхіальною астмою легкого і середнього перебігу (персистуюча і інтермитуюча)
Код МКБ-10: J45
Бронхіальна астма - хронічне персистируюче запальне захворювання дихальних шляхів, викликане значною кількістю клітин і медіаторів запалення, що проявляється запаленням у бронхіальному дереві, гіперреактивністю бронхів і бронхообструкцією.
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. В анамнезі - періодичність виникнення астматичних симптомів, часто сезонний характер загострень астми.
2. В анамнезі - типові повторні напади ядухи, переважно у нічний та ранковий час - утруднений видих і сухі свистячі хрипи над усією поверхнею грудної клітки, частіше дистанційні, які чути на відстані або клінічні еквіваленти типового приступу ядухи - епізоди утрудненого спазматичного сухого кашлю, експіраторна задишка.
3. Ro-критерії: в період ремісії - ознаки хронічного бронхіту, при прогресуванні процесу - прояви хронічної емфіземи.
4. Наявність гіперреактивності бронхів за даними спірометрії, пневмотахометрії, пікфлоуметрії, велоергометрії з використанням провокаційних проб з бронхоконстрикторами або з фізичним навантаженням.
5. Підвищений рівень імуноглобуліну E (JgE) у сироватці крові, підвищений рівень еозинофілів у мокротинні та носовому слизу.
Показання.
Астма бронхіальна інтермитируюча у фазі ремісії.
Астма бронхіальна персистируюча легка і середньої важкості у фазі ремісії.
Протипоказання.
Астма бронхіальна персистируюча важка.
Астма бронхіальна інтермитируюча або персистируюча у фазі загострення або неповної ремісії.
Астма з переважанням алергічного компоненту.
Неалергічна астма.
Астма неуточнена.
Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Загальній аналіз крові - двічі (до і після лікування).
2. Значення пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШвид) і об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ) менш 80% від належного - двічі (до і після лікування).
3. Добова варіабельність ПОШвид і ОФВ 15-20% - двічі (до і після лікування).
Додаткові дослідження.
1. Оцінка загального аналізу крові за Гаркаві Л.Х. та співав. (2002) - двічі (до і після лікування).
2. Оцінка лейкоцитарного індексу інтоксикації за Я. Кальф-Каліфі - двічі (до і після лікування).
3. Оцінка індексу імунологічної реактивності (відносини суми лімфоцитів і еозинофілів, в %, до кількості моноцитів в %) - двічі (до і після лікування).
4. Електрокардіограма (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).
5. Кардіоінтервалографія - двічі (до і після лікування).
6. Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).
7. Психологічне обстеження - двічі (до і після лікування).
8. Визначення "якості життя" - двічі (до і після лікування).
Консультації фахівців: за показаннями.
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим I-II.
2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).
3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК (дихальні методики груповим або індивідуальним методом з проведенням масажу м'язів грудної клітки (ручного або апаратного)) N 10; теренкур, ближній туризм.
5. Спелео- або галотерапія (або галоінгаляційна терапія) N 10, або баротерапія N 10. (При відсутності спелеокамери проводиться галотерапія в галокамері по I режиму, а при відсутності галокамери проводиться галоінгаляційна терапія за допомогою галоінгаляторів). При відсутності можливості для проведення галотерапії: інтервальне гіпоксичне тренування (інтервальна нормобарична гіпокситерапія) за допомогою апаратів - гіпоксикаторів N 10.
6. Ультразвукові аерозолі мінеральних вод слабкої мінералізації N 10 (без призначення галотерапії).
7. Вуглекислі (0,75-1,5 г/л-1) або хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л), 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10.
Бальнеотерапія (з урахуванням супутніх захворювань) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні мінеральної води (28-30 град.С, 15-20 хв., через день N 10).
8. За показаннями: аерофітотерапія або аероіонотерапія (дітям старше 5 років), НВЧ, або НВЧ-пунктура, лазеротерапія (або лазеропунктура), мануальна терапія, нетрадиційна терапія, фітотерапія, психотерапія (або психокорекція).
Очікуваний результат лікування.
Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників "якості життя", поліпшення показників функції зовнішнього дихання, нормалізація показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій.
Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.
Критерії якості лікування.
Зменшення кількості скарг, нормалізація психоемоційного стану, поліпшення показників функції зовнішнього дихання, нормалізація показників неспецифічної імунологічної резистентності і адаптивних реакцій, нормалізація вегетативної реактивності, поліпшення показників "якості життя".
Можливі побічні дії та ускладнення.
Можлива індивідуальна непереносимість ультразвукових аерозолів. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення галотерапії.
Можлива відмова від процедур в галокамері, в сольовій печері через клаустрофобію. Заходи корекції: відміна.
Можлива індивідуальна непереносимість аерофітотерапії. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення фітотерапії.
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управлінняматеринства, дитинствата санаторної справи В.В.БондаренкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з хронічним простим бронхітом
Код МКБ-10: J41.0
Первинний хронічний бронхіт - хронічне розповсюджене ураження бронхів з повторними загостреннями, з морфологічною перебудовою секреторного апарату слизової оболонки, розвитком склеротичних змін у більш глибоких шарах бронхіальної стінки, з наявністю продуктивного кашлю протягом кількох місяців впродовж 2-х років, постійними різнокаліберними вологими хрипами, 2-3 загостреннями на рік протягом 2-х років, збереженням у фазі ремісії ознак порушення вентиляції легень. Діагностується при виключенні інших хронічних захворювань легень: муковісцидозу, бронхіальної астми, вад розвитку легеневої і серцево-судинної систем, синдрому циліарної дискінезії тощо.
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. 2-3 загострення на рік впродовж не менш 2-х років.
2. В анамнезі - продуктивний кашель в періоді загострення впродовж кількох місяців на протязі 2 років (з малопродуктивним кашлем вранці).
3. При загостренні виділення мокроти різного характеру, переважно підвищеної в'язкості.
4. Наявність подовженого видиху, жорсткого дихання, сухих нестійких хрипів на видиху в лежачому положенні.
5. Притуплення в зонах запального процесу при загостренні і перкуторно-коробочного відтінку тону над ділянками емфіземи.
6. Обмеження екскурсії грудної клітини при диханні, поява деформації грудної клітини, наявність задишки при загостренні (що зберігається після фізичного навантаження в фазі ремісії).
7. На рентгенівському знімку - порушення структури коренів легенів, посилення та деформація малюнка легенів, пневмосклероз.
Показання.
Хронічний простий бронхіт у фазі ремісії.
Протипоказання.
Хронічний простий бронхіт в фазі загострення.
Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).
2. Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) - двічі (до і після лікування).
3. Ro-графія органів дихання (у тому числі дані з місця проживання) - до лікування.
Додаткові дослідження.
1. Оцінка стану нейтрофілів по НСТ-тесту - двічі (до і після лікування).
2. Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) по Я. Кальф-Каліфа - двічі (до і після лікування).
3. Електропунктурна діагностика - до лікування, по показанням - після лікування.
4. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим I-II.
2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).
3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: обтирання морською водою або вологі обтирання прісною водою за схемою загартовування, повітряно-сонячні ванни по I-II режиму в палаті або на пляжі при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (купання в прісному водоймищі) в літні місяці по I-II режиму, при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (дихальні методики груповим або індивідуальним методом, у тому числі за допомогою приладів біологічного зворотного зв'язку - БЗЗ), теренкур, ближній туризм.
5. Масаж м'язів грудної клітки (ручний або апаратний), N 10.
6. Інгаляції лікарських засобів, або екстрактів бронхолітичних трав, або тепловологі інгаляції мінеральної хлоридної натрієвої води, щодня або через день, N 10.
7. Гальваногрязелікування або електрофорез ропи, або СМС-форез лікувальної грязі (ропи), або фонофорез грязі між лопатками, щодня або через день, або за показаннями - на комірцеву область, N 10.
8. Аерофітотерапія, або аероіонотерапія, або галотерапія (при відсутності інгаляційної терапії), N 10.
9. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день, N 8-10), або, з урахуванням супутніх захворювань і синдромів, інші мінеральні ванни, або лікувальне плавання в басейні мінеральної води (28-30 град.С, 15-20 хв., через день, N 10), або у дітей старше 12 років - озонові ванни, N 8.
10. Гіпобаротерапія (в багатомісних гіпобаритичних камерах) від 30 до 60 місць, щодня, N 15.
11. За показаннями - фізіопунктура, нетрадиційна терапія, фітотерапія.
Очікуваний результат лікування.
Поліпшення самопочуття і стану з поліпшенням "якості життя", нормалізація показників об'єктивних методів дослідження.
Термін санаторно-курортної реабілітації: 21-28 днів.
Критерії якості лікування.
Зменшення кількості скарг, поліпшення аускультативних та перкуторних даних, поліпшення лабораторних показників і оцінки "якості життя".
Можливі побічні дії і ускладнення.
Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна, проведення ало терапії або аерофітотерапії.
Можлива індивідуальна непереносимість аерофітотерапії. Заходи корекції: відміна, за показаннями проведення курку фітотерапії.
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управлінняматеринства, дитинствата санаторної справи В.В.БондаренкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з муковісцидозом
Код МКХ-10: E84.0
Муковісцидоз - моногенне захворювання, зумовлене мутацією гену трансмембранного регулюючого білка муковісцидозу з бронхолегеневими змінами у 95% хворих, з ураженням ендокринних залоз життєво важливих органів і систем.
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. Порушення стану водно-електролітного обміну (клітин епітелію дихальних шляхів, потових залоз з підвищенням концентрації натрію і хлору та ін.) клітин.
2. Наявність бронхіальної обструкції з утрудненим виділенням в'язкого секрету.
3. Наявність клінічних і рентгенологічних ознак легеневої гіпертензії і дихальної недостатності.
Показання.
Муковісцидоз в фазі ремісії.
Протипоказання.
1. Муковісцидоз в фазі загострення.
2. Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Проби на стан водно-електролітного обміну клітин епітелію дихальних шляхів чи потових залоз чи інших - двічі (до і після лікування).
2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співавт., 2003) - двічі (до і після лікування).
3. Копроцитограма - двічі (до і після лікування).
4. Визначення функції зовнішнього дихання - двічі (до і після лікування).
Додаткові дослідження.
1. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).
2. Ультразвукове дослідження (УЗД) підшлункової залози - двічі (до і після лікування).
3. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).
Консультації фахівців: за показаннями.
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим I-II.
2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).
3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні та повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (купання в прісній воді) при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки вздовж моря (у парку), ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ЛФК, дихальна гімнастика, аутогенний дренаж, вправи на розширення грудної клітки, методика форсованого видиху, дихальні вправи за допомогою РЕР маски флатера, постуральний дренаж. Дітям старше 5 років: діафрагмальне дихання, дренажні вправи з методикою форсованого видиху та постурального дренажу.
5. Вібраційний масаж (верхньої третини грудної клітки при вдохі, нижньої третини - при видосі), 10-15 хв., кожен день чи через день N 10.
6. Інгаляції мукокінетиків (мукосольвика, лазолвану та інших) з допомогою небулайзерів компресорних інгаляторів, щодня, N 8.
7. Ампліпульстерапія (СМС-терапія) області грудної клітини (I-III, IV род роботи), для дітей до 7 років, 10-15 хв., старше 7 років, 15-20 хв., щодня чи через день, N 10 (від 100 до 50 Гц, від 75% до 25% в курсі процедур).
8. Галотерапія (IV режим), 30 хв., щодня, N 15.
9. За показаннями - аерофітотерапія, 10 хв., щодня, N 15.
10. Електростимуляція діафрагми - 15 хв., щодня, N 10.
11. За показаннями ДМВ-терапія області легенів (дітям до 5 років 5-6 Вт, старше 5 років, 8-12 Вт), 5-10 хв., щодня чи через день, N 6.
12. За показаннями - методи нетрадиційної терапії.
Очікуваний результат лікування.
Зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників "якості життя", поліпшення самопочуття, зменшення обструктивного синдрому.
Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.
Критерії якості лікування.
Зменшення проявів бронхіальної обструкції, поліпшення самопочуття та психоемоційного стану.
Можливі побічні дії та ускладнення.
Можлива індивідуальна непереносимість вібраційного масажу. Заходи корекції: відміна, проведення рефлекторно-сегментарного масажу грудної клітки (N 10).
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управлінняматеринства, дитинствата санаторної справи В.В.БондаренкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з ревматичним міокардитом
Код МКХ-10: I09.0
Ревматизм - системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у зв'язку з гострою стрептококовою інфекцією (стрептокок групи А) у схильних до нього осіб.
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. Клінічні ознаки: в анамнезі - перенесена гостра ревматична лихоманка із залученням серця, скарги на болі в області серця, суглобах, підвищену втомлюваність, роздратованість. Об'єктивно-блідість шкіри, сині круги під очима.
2. Аускультативні ознаки: ослаблення I тону серця або його роздвоєння (ритм галопу), аритмія, систолічний шум різної інтенсивності на верхівці серця і по лівому краю грудини, який не розповсюджується за межі серця.
3. ФКГ ознаки: пониження амплітуди I тону, систолічний шум середньої амплітуди, середньочастотний часто зливаючись з I тоном, займає більшу частину систоли, максимальні осциляції реєструються в IV міжребір'ї.
4. ЕКГ ознаки: порушення ритму серця (тахікардія або екстрасистолія), можуть бути порушення атріовентрикулярної провідності, блокади ніжок пучка Гіса, зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу, зниження вольтажу зубців комплексу QRS.
Показання.
Мінімальна ступінь активності, через 6-8 місяців після закінчення гострих явищ у хворих на первинний або зворотний міокардит - затяжного або латентного перебігу, при недостатності кровообігу не вище I стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму.
Протипоказання.
Активність ревматичного процесу вище I ступеня, порушення серцевого ритму, раніше 6-8 місяців після закінчення гострих явищ у хворих на первинний або зворотний міокардит, наявність недостатності кровообігу будь якого ступеня.
Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціальний санаторій або відділення для дітей, що страждають на кардіоревматологічні захворювання.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Загальний аналіз крові - двічі (до і після лікування).
2. Біохімічні дослідження (загальний білок та білкові фракції, сіалові кислоти, С-реактивний білок) - одноразово, за показаннями - двічі (до і після лікування).
3. Імунологічні дослідження - одноразово, за показаннями - двічі (до і після лікування).
4. Електрокардіографія - двічі (до і після лікування).
5. Ехокардіографія - одноразово.
Додаткові дослідження..
1. Печінкові проби - одноразово.
2. Фібриноген - одноразово.
3. Коагулограма - одноразово.
4. Фонокардіографія, добове холтерівське моніторування - одноразово.
Консультації фахівців: за показаннями.
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим I-II.
2. Дієта: 10.
3. Кліматотерапія: повітряні ванни, сонячні ванни, купання в морі або басейні та інше.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна фізкультура (групова, індивідуальна). прогулянки по території санаторію.
