Щодо проекту Закону України "Про вищу освіту" (нова редакція)

Міністерством розглянуто лист Громадянської кампанії "Молодіжна варта" щодо проекту Закону України "Про вищу освіту" (нова редакція), який надійшов із Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Повідомляємо, що з метою доопрацювання законопроекту наказом Міністерства від 03.03.2011 N 62-оп створено експертну робочу групу, до складу якої увійшли народні депутати України, працівники Міністерства, ректори і проректори вищих навчальних закладів, представники студентських і громадських організацій, а також об'єднань роботодавців.

Результатом роботи експертної робочої групи є чергова редакція проекту Закону України "Про вищу освіту" (нова редакція), що максимально відображає бачення експертами освітнього процесу у вищій школі та враховує потреби суспільства.

Крім того, проект Закону України "Про вищу освіту" пройшов широке громадське обговорення та розглядався регіональними радами ректорів (директорів) вищих навчальних закладів і Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України.

Законопроект підтримали органи студентського самоврядування. Зокрема, 1500 лідерів студентських самоврядних організацій звернулись до Президента України, Прем'єр-міністра України та Голови Верховної Ради України з проханням сприяти ухваленню нового законопроекту України "Про вищу освіту" у редакції, підготовленій експертною робочою групою, про що було поінформовано на прес-конференції лідерів студентського самоврядування, яка відбулася 21 червня 2011 року.

По суті зауважень, викладених у листі Громадської кампанії "Молодіжна варта", Міністерство надає інформацію згідно з додатком.

У статті 67 законопроекту "Платні послуги у сфері вищої освіти" зазначається, що розмір плати за весь строк навчання для отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня, підвищення кваліфікації або за надання додаткових освітніх послуг, а також порядок оплати освітньої послуги (повністю одноразово, щорічно, щосеместрово, щомісячно) встановлюється у договорі (контракті), що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов'язання щодо її оплати.

Розмір плати для отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня, підвищення кваліфікації встановлюється вищими навчальними закладами у грошовій одиниці України - гривні з урахуванням визначеного у встановленому законодавством порядку офіційного індексу інфляції за попередній календарний рік, не може змінюватись протягом строку дії укладеного договору та підлягає оприлюдненню у друкованих засобах масової інформації, інформаційних джерелах вищих навчальних закладів. Положення щодо неможливості змінювати розміру плати за здобуття певного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня залишилися такими, як і в діючому законі.

Статтею 40 законопроекту "Умови прийому на навчання до вищого навчального закладу" передбачено, що прийом на основі повної загальної середньої освіти при вступі на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра (магістра медичного і ветеринарного спрямувань) здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань та умінь вступників та їхніх здібностей у випадках, передбачених умовами прийому до вищих навчальних закладів України, з урахуванням середнього бала державного документа про повну загальну середню освіту та бала вищого навчального закладу. Такий підхід дає можливість при конкурсному відборі абітурієнтів врахувати результати зовнішнього незалежного оцінювання, успішність навчання у загальноосвітньому навчальному закладі та результати навчання на підготовчому відділенні (для окремих напрямів підготовки).

Відповідно до Умов прийому до вищих навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства від 19.10.2010 N 961 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції від 28.10.2010 N 999/18294, для конкурсного відбору осіб, які на основі повної загальної середньої освіти вступають для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань), конкурсний бал обчислюється шляхом додавання балів сертифіката з конкурсних предметів (вступних екзаменів, творчих конкурсів) (три конкурсних предмети - максимум 600 балів - 73,2 відсотка від загальної можливої суми балів), середнього бала документа (додатка до документа) про повну загальну середню освіту (максимум 200 балів - 24,4 відсотка від загальної можливої суми балів) та додаткових балів (максимум 20 балів - 2,4 відсотка від загальної можливої суми балів), особам з числа професійно орієнтованої молоді, які в рік вступу закінчили підготовчі курси (відділення, факультети довузівської підготовки) вищого навчального закладу, для вступу на основі повної загальної середньої освіти до цього вищого навчального закладу для навчання на природничо-математичних та інженерно-технічних напрямах підготовки (спеціальностях) при вступі на відповідний напрям підготовки (спеціальність) даного вищого навчального закладу за результатами підсумкової атестації.

Статтею 66 "Фінансування вищих навчальних закладів" передбачено, що фінансування за рахунок загального фонду державного бюджету підготовки кадрів з вищою освітою за спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів у державних вищих навчальних закладах здійснюється з урахуванням державного замовлення, визначеного в обсягах, необхідних для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менш як вісімдесяти студентів у професійних коледжах і ста сімдесяти студентів в університетах, академіях, коледжах. Зменшення обсягів підготовки кадрів за кошти державного бюджету в професійних коледжах на двадцять студентів на десять тисяч населення і в університетах, академіях коледжах на десять студентів на десять тисяч населення обумовлене необхідністю врахування ряду факторів. Зокрема, стану економіки нашої країни, суттєвого зменшення кількості державних підприємств, стану та перспектив розвитку ринку праці, демографічного стану та тенденцій його подальшого розвитку.

Вилучення норми щодо можливості поєднання форм навчання (денної, заочної, вечірньої, екстернату) у вищих навчальних закладах обумовлене відсутністю такого поєднання у світовій практиці та необхідністю приведення вітчизняного законодавства до Європейського простору вищої освіти.

Статтю 42 законопроекту "Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах" було доповнено нормою відрахування за академічний плагіат на чисельні пропозиції академічної спільноти, зокрема, Національного університету "Києво-Могилянська академія", з метою підвищення якості підготовки кадрів, наукових досліджень студентів та приведення вітчизняного законодавства до норм Європейського освітнього простору.

Збільшення навантаження науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів не передбачено законопроектом. Навпаки, робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників визначено в 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).

Зазначено, що робочий час педагогічного працівника складається з виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов'язків, науково-педагогічного працівника - навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов'язків у поточному навчальному році.

Примірний перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для педагогічних і науково-педагогічних працівників встановлюється головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Виконання навчальної роботи педагогічним і науково-педагогічним працівником становить його навчальне навантаження. Мінімальний та максимальний обсяг навчального навантаження педагогічного і науково-педагогічного працівника на ставку визначається вищим навчальним закладом в межах його річного робочого часу, виходячи із нормативів кількості посад відповідно до частини першої та другої статті 50 цього Закону у порядку, передбаченому статутом вищого навчального закладу та колективним договором.

Стаття 56 законопроекту жодним чином не обмежує студентів вищих навчальних закладів в праві отримувати стипендію. Зокрема, у статті зазначено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання соціальних та/або академічних стипендій з урахуванням матеріального стану та особливих досягнень у навчанні.

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені юридичними, фізичними особами.

Проектом закону передбачено, що розмір мінімальної академічної, соціальної стипендії не може бути менше розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць.

Розміри академічних та соціальних стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Одним з важливих кроків на шляху входження України в Європейський простір вищої освіти є адаптація національного законодавства в галузі вищої освіти до європейських вимог. Треба зазначити, що робочою групою Міністерства проаналізовано законодавство у галузі вищої школи практично всіх країн-учасниць Болонського процесу.

Проект нової редакції Закону порівняно з чинною, враховує сучасні параметри розвитку вищої освіти та ґрунтується на європейському досвіді побудови системи вищої освіти. У законопроекті більш точно окреслено сферу дії Закону. Розширення автономії щодо інституційних, академічних і фінансових прав вищих навчальних закладів визначено як головну засаду державної політики у галузі вищої освіти.

Автономію вищих навчальних закладів розширено радикально, в першу чергу лідерів вищої освіти - національних та дослідницьких університетів.

Передбачено:

- інституційні права автономії вищих навчальних закладів;

- академічні;

- фінансові

(всього майже 30 нових норм).

Інституційні права вищого навчального закладу щодо:

- створення консорціумів (стаття 22);

- визначення мінімального та максимального обсягу навчального навантаження педагогічного і науково-педагогічного працівника в межах його річного робочого часу (стаття 24);

- затвердження Правил прийому до вищого навчального закладу, розроблених відповідно до Умов прийому (стаття 40);

- спільної наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності з науковими установами Національної академії наук України, державних галузевих академій наук на засадах поєднання наукових, фінансових, технічних та організаційних ресурсів (стаття 61);

- здійснення безпосередньо вищими навчальними закладами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності з подальшою комерціалізацією інноваційного продукту (стаття 63);

- залучення викладачів іноземних вищих навчальних закладів для участі в педагогічній, науковій та науково-технічній роботі у вищих навчальних закладах України (стаття 69);

- застосування при реалізації міжнародних освітніх і наукових програм української та інших мов (стаття 69);

- здійснення перерозподілу нормативів чисельності науково-педагогічних працівників за спеціальностями з урахуванням результатів наукової діяльності у межах їх загальної чисельності та фонду заробітної плати (стаття 24);

- перерозподілу ліцензованого обсягу прийому за спеціальностями у межах відповідної галузі освіти (стаття 24);

- створення всеукраїнських спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів (ліцеїв) (стаття 24);

- пріоритетного отримання державного замовлення на підготовку кадрів із наукоємних спеціальностей (стаття 24).

Академічні права вищого навчального закладу щодо:

- вибору методів та засобів навчання, форм організації навчального процесу (стаття 27);

- визначення вибіркової частини змісту освіти, вибору студентами в цих межах навчальних дисциплін (стаття 14);

- здійснення підготовки кадрів з вищою освітою за експериментальними навчальними планами і програмами (стаття 24);

- здійснення освітньої діяльності разом з іноземними навчальними закладами та створення спільних освітніх і науково-дослідних програм (стаття 22).

- розширено права у питаннях присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань (стаття 24).

Фінансові права вищого навчального закладу щодо:

- самостійного використання державними і комунальними вищими навчальними закладами доходів, одержаних від надання дозволених законодавством платних послуг (стаття 65);

- використання майна, переданого в оперативне управління, в тому числі, для ведення господарської діяльності, надання майна в оренду та в користування (стаття 65);

- використання окремих особистих немайнових прав та майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності, створені у межах вищого навчального закладу як результат здійснення наукової, науково-технічної та іншої діяльності (стаття 65);

- відкриття рахунків, в тому числі депозитних, у національній та іноземній валюті відповідно до законодавства України, користування банківськими кредитами без урахування обмежень на право отримання запозичень, встановлених Бюджетним кодексом України (стаття 65);

- використання державними і комунальними вищими навчальними закладами коштів відповідних бюджетів, а також додаткових джерел фінансування не лише на оплату праці та матеріальне заохочення працівників, але й на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт, придбання основних засобів, проведення фундаментальних і прикладних досліджень, прикладних розробок (стаття 65, 66);

- постійного користування державними і комунальними вищими навчальними закладами земельними ділянками, які не можуть бути вилучені за рішенням органів державної влади або місцевого самоврядування без згоди на те вищого навчального закладу (стаття 27, 65);

- пріоритетного фінансування придбання наукового і навчального обладнання, комп'ютерних програм тощо.

Зважаючи на викладене, Міністерство вважає, що проект Закону України "Про вищу освіту" (нова редакція) розроблено з урахуванням сучасних вимог економіки України, входження національної вищої освіти до Європейського простору вищої освіти та переходу системи вищої освіти до впровадження Національної рамки кваліфікацій. Прийняття законопроекту сприятиме реалізації вперше в Україні єдиного освітнього простору, без якого неможливо ставити питання про визнання в світі українських дипломів, продовження навчання студентів, аспірантів у зарубіжних університетах.