КОЛЕГІЯ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
| 22.12.2005 |
Протокол N 13/2-10
Про стан побутового травматизму серед вихованців, учнів, студентів та заходи щодо його профілактики
Заслухавши та обговоривши інформацію завідувача сектором безпеки життєдіяльності (Степаненко В.І.) про стан побутового травматизму серед вихованців, учнів, студентів та заходи щодо його профілактики колегія
УХВАЛЮЄ:
1. Доповідну записку про стан побутового травматизму серед вихованців, учнів, студентів та заходи щодо його профілактики взяти до відома (додається).
2. Звернути увагу начальників головного управління освіти і науки Луганської (Левченя В.А.), управлінь освіти і науки Запорізької (Свєткова О.В.), Київської (Бутник В.Г.), Житомирської (Якухно І.І.) обласних державних адміністрацій на роботу педагогічних колективів навчальних закладів щодо профілактики побутового травматизму.
3. Направити доповідну записку Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, головним управлінням, управлінням освіти і науки обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам (директорам) вищих навчальних закладів, керівникам підприємств, організацій, підпорядкованих міністерству, для аналізу і усунення наявних недоліків.
4. Департаментам загальної середньої та дошкільної (Полянський П.Б.), професійно-технічної (Десятов Т.М.), вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), економіки та фінансування (Куліков П.М.) при плануванні роботи на рік, квартал передбачати додаткові заходи щодо профілактики побутового травматизму серед учасників навчально-виховного процесу з урахуванням національних, державних, галузевих програм з безпеки життєдіяльності населення.
4.1. При доопрацюванні програм із суспільно-політичних, гуманітарних, природничих і психолого-педагогічних дисциплін для загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів врахувати питання запобігання травматизму.
5. Департаменту роботи з кадрами вищої школи та державної служби (Омельченко С.Д.) забезпечити повне виконання пункту 5.1. рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 22 грудня 2000 року протокол N 8/2-10 щодо призначення керівників навчальних закладів I-II рівня акредитації тільки після перевірки знань з безпеки життєдіяльності (охорона праці, пожежна безпека тощо),
6. Науково-методичному центру професійно-технічної освіти (Паржницький В.В.) до 20 грудня 2006 р. розробити і направити на місця Положення про порядок навчання і перевірку знань з питань охорони праці в установах, закладах, організаціях, підприємствах, що підпорядковані Міністерству освіти і науки України.
7. Директору Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи (Панок В.Г.) організувати та провести в квітні 2006 року науково-методичний семінар для керівників регіональних центрів практичної психології і соціальної роботи з питання попередження суїцидальної поведінки серед учнівської та студентської молоді.
8. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, головним управлінням, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам (директорам) вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації:
8.1. Забезпечити в першому кварталі 2006 року розгляд стану побутового травматизму серед вихованців, учнів, студентів на радах установ та закладів освіти з участю працівників органів управління безпекою життєдіяльності населення на місцях.
8.2. Зобов'язати інститути післядипломної педагогічної освіти внести з 01.09.2006 р. зміни до програм підвищення кваліфікації педагогічних, інженерних кадрів щодо покращання профілактики побутового травматизму з урахуванням Положення про порядок проведення навчання, перевірки знань з питань охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України.
8.3. Привести у відповідність мережу опорних навчальних закладів з питань безпеки життєдіяльності з урахуванням стану побутового травматизму серед учасників навчально-виховного процесу на місцях.
8.4. В січні 2006 року забезпечити розгляд стану травматизму серед учнів в побуті на методичних об'єднаннях класних керівників.
8.5. Забезпечити кожний загальноосвітній, професійно-технічний, дошкільний навчальний заклад примірником журналу "Безпека життєдіяльності".
8.6. По кожному випадку травмування із смертельним наслідком в побуті з вини вихованців, учнів, студентів службі охорони праці навчального закладу призначати повторний інструктаж з безпеки життєдіяльності в класі, групі тощо.
8.7. В органах управління освітою на місцях переглянути персональний склад служб охорони праці (безпеки життєдіяльності) відповідно до вимог діючих нормативних документів.
8.8. Зобов'язати керівників навчальних закладів перед зимовими канікулами активізувати профілактичну роботу серед учнів та їх батьків з питань запобігання побутового дитячого травматизму і першої допомоги в разі нещасного випадку. Максимально залучити до цієї роботи фахівців.
8.9. Спільно з профспілками передбачити в колективних договорах, угодах усіх рівнів вирішення найважливіших питань побутового травматизму учасників навчально-виховного процесу.
9. Ректорам (директорам) вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації переглянути функції відділів, служб охорони праці, безпеки життєдіяльності, покласти на них відповідальність за організацію профілактики побутового травматизму серед учасників навчального процесу.
10. Департаменту економіки та фінансування (Куліков П.М.) посилити вимоги щодо профілактики побутового травматизму серед учасників навчально-виховного процесу. Про виконання даного рішення органами управління освітою, навчальними закладами доповісти керівництву міністерства в червні, жовтні 2006 року.
11. Контроль за виконанням рішення колегії покласти на заступника міністра Богомолова А.Г.
| Голова колегії, Міністр освіти і науки України | С.М.Ніколаєнко |
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
про стан побутового травматизму серед вихованців, учнів, студентів та заходи щодо його профілактики
Головною метою державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру є забезпечення умов реалізації конституційного права кожного громадянина на охорону життя та здоров'я, підвищення рівня безпеки життєдіяльності населення, особливо дітей, як передумови сталого соціально-економічного розвитку країни.
В Україні нещасні випадки посідають третє місце серед основних причин смерті від хвороб системи кровообігу та новоутворень. У країні щороку зазнають ушкодження здоров'я приблизно 2 млн. людей, смертельно травмується більше 70 тис. осіб, або близько 200 осіб щодня, що майже удвічі перевищує зазначені показники 1986 року та в декілька разів - аналогічні показники у розвинених країнах світу. Близько 99 відсотків усіх померлих від нещасних випадків загинуло у побуті. За останні п'ять років від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні загинуло 363 745 осіб, з них - 9 488 дітей віком до 14 років.
Сектор безпеки життєдіяльності департаменту економіки та фінансування протягом 2005 року вивчав стан охорони життя і здоров'я учасників навчально-виховного процесу, поліпшення умов їх праці і навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах.
З метою координації і впорядкування діяльності навчальних закладів, органів управління освітою і наукою з питання профілактики травматизму міністерством розроблено і затверджено "Заходи щодо профілактики травматизму невиробничого характеру на 2001-2005 роки", "Галузеву програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в навчальних закладах, установах, підприємствах Міністерства освіти і науки України на 2001-2005 роки" і ряд інших програм щодо покращання профілактичної роботи серед учасників навчально-виховного процесу, на основі яких на місцях розроблені відповідні планові завдання.
Реалізуються Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2003-2008 роки, Державна цільова програма оздоровлення і відпочинку дітей та учнівської молоді до 2008 року, Державна програма запобігання дитячої бездоглядності на 2003-2005 роки та інші.
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" міністерством розроблено, затверджено та направлено на місця "Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти", "Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах".
Для посилення захисту дітей від виникнення і поширення інфекційних хвороб, харчових отруєнь розроблено і затверджено Комплексний план дій Міністерства освіти і науки України щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя учасників навчально-виховного процесу у весняно-літній період 2002-2005 років. Міністерство зобов'язало керівників органів управління освітою і наукою обласних. Київської та Севастопольської міських держадміністрацій посилити роботу навчальних та оздоровчих закладів щодо безпеки дітей на відпочинку у літній період.
Для надання допомоги керівникам навчальних закладів перевидано "Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності".
Питання профілактики травматизму щорічно розглядається на колегіях обласних, районних органів управління освітою.
На виконання наказу Міносвіти і науки України від 31.01.05 р. N 79-од керівники обласних управлінь освіти і науки, вищих навчальних закладів та їх заступники пройшли навчання та перевірку знань з безпеки життєдіяльності в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, де особливо наголошувалось на проблемах побутового травматизму.
Система навчання і перевірки знань з безпеки життєдіяльності в галузі освіти - це 11,5 мільйона тих, хто навчається і навчає, а також ознайомлення батьківської громадськості країни (біля 15 млн. чол.) з проблемами стосовно безпеки дітей і їх оточення, введення курсу "Основи безпеки життєдіяльності", інші види профілактики побутового травматизму за останні 8 років дозволили зменшити побутовий травматизм з смертельним наслідком в 2004 році порівняно з 1995 роком серед учнів на 1354 особи. Намітилась тенденція щодо його зниження, але він залишається ще досить високим.
Перевіркою встановлено, що у більшості навчальних закладів проводиться певна робота щодо попередження нещасних випадків з дітьми у побуті. На початку 2005/2006 навчального року та на передодні канікул у всіх закладах освіти були проведені інструктажі з безпеки життєдіяльності з вихованцями, учнями та студентами, на яких особливу увагу зверталось на безпечне поводження в побуті та на відпочинку. Інструктажі реєструються у відповідних журналах згідно вимог наказу Міносвіти і науки від 01.08.2001 р. N 563. Восени цього року в школах та дошкільних установах проводилися виховні години, бесіди, рольові ігри, групові заняття по засвоєнню правил поведінки на водоймах з елементами тренінгу: "Не знаючи броду, не лізь у воду", "Поведінка на замерзлих водоймах", "Безпечна дорога до школи".
Значна увага приділяється формуванню здорового способу життя і навичок безпечної поведінки. Серед багатьох критеріїв результативності викладання "Основ безпеки життєдіяльності" є динаміка зниження рівня травматизму і смертності з вини учнів.
В навчальних закладах проводилось вивчення учнями правил пожежної безпеки. З метою поглиблення знань дітьми цих правил, в загальноосвітніх школах у 2005 році проведено "День знань правил пожежної безпеки".
Вивчаючи на місцях стан травматизму серед учнів, студентів, можна відмітити, що у переважній більшості навчальних закладів проводиться належна робота щодо попередження нещасних випадків, створення безпечних умов навчання та праці. Про що говорить значне зменшення травматизму під час навчально-виховного процесу та його стабілізація. Але не можна сказати теж саме про травматизм серед дітей і молоді у побуті. Адже тільки за 2004 рік загинуло 1608 дітей у віці до 14 років. За оцінками фахівців, побутовий травматизм є основною причиною дитячої смертності в Україні і суттєво перевищує по кількості випадків усі інші причини смерті дітей. Крім того, травматизм призводить до тривалої і часто стійкої втрати працездатності, інвалідності, порушення функції органів та систем.
За характером травм серед школярів найбільш поширеними є поверхневі рани та ушкодження, ушкодження судин, чужорідні тіла, які у сумі складають за даними 2004 року 52,2%, переломи кісток рук - 20,7%, розтяги та вивихи - 10,8%, переломи кісток ніг - 6,1%, опіки та внутрішньочерепні травми - 3,7%. Переломи черепа, хребта, кісток тулуба, травми внутрішніх органів грудної та черевної порожнини, травми нервів і спинного мозку сягають близько 1,5%, але саме серед травмованих дітей останньої групи спостерігається найбільший рівень летальності.
Загроза дитячого травматизму підвищується в умовах поширення таких явищ, як бездоглядність дітей, поглиблення проблеми соціального сирітства, зниження соціально-економічного рівня забезпечення родини.
Як свідчать оперативні дані за 9 місяців 2005 року, левова частка нещасних випадків зі смертельними наслідками у побуті сталася внаслідок причин, що певною мірою вважаються соціальними. Питома вага нещасних випадків внаслідок самогубств, вбивств, отруєнь становить близько 20 відсотків від загальної кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками.
У структурі смертей від нещасних випадків вихованців, учнів у побуті 2004 року найпоширенішими причинами були: дорожньо-транспортні пригоди - 24,6% (загинуло 244 дитини), утеплення - 19,6% (загинуло 194 дитини), самогубства - 12,7% (загинуло 126 дітей), вбивства - 6,6% (загинуло 65 дітей), ураження електричним струмом - 5,5% (загинуло 55 дітей).
Не може не хвилювати той факт, що загибель дітей у побуті має сталу тенденцію до різкого зростання під час зимових і, особливо, літніх канікул.
Першою за вагою причиною дитячого травматизму є вуличний травматизм, який у 2004 році склав 25% усіх причин проти 20% у 2000 році. Рівень його збільшується, і щороку від нього потерпають близько 100 тисяч дітей.
Ключовими невирішеними завданнями щодо зниження дитячого травматизму є відсутність достатньої батьківської уваги, високий рівень соціального сирітства в суспільстві. Зниження соціальних установ в сім'ї безпосередньо впливає на поведінку дітей на вулиці. До того ж і в школах не завжди приділяють належну увагу безпеці дітей на дорогах, а часто і поводження дорослих на вулиці не є зразковим. Дорослі практично не роблять зауважень сторонній дитині, яка веде себе небезпечно на вулиці, грає на будівельних майданчиках чи в інших заборонених місцях, використовує в іграх вогонь, підпалює петарди, грає на проїжджій частині або має намір перейти дорогу в неналежному місці.
За дев'ять місяців 2005 року сталося 753 випадки зі смертельним наслідком, найбільше це в: Дніпропетровській (61), Донецькій (58), Запорізькій (57), Луганській (43) областях, Автономній Республіці Крим (48). Порівняно із дев'ятьма місяцями 2004 року у 2005 році за цей же період загальна кількість смертельних випадків серед учнів, вихованців зменшилась на 17 випадків, проте зросла від утоплень - на 70, пов'язаних із транспортом - на 14, від пожеж - на 4 випадки.
Проблема дитячого дорожньо-транспортного травматизму в Україні продовжує залишатися надзвичайно гострою. Майже щодоби на автошляхах України гине дитина, ще одинадцять - отримують травми та каліцтва. Тільки протягом десяти місяців 2005 року в Україні зареєстровано 2147 дорожньо-транспортних пригод, в яких потерпіло більше 2-х тисяч дітей до 16 років. І хоча це менше, ніж за аналогічний період минулого року, показовою є інша трагічна цифра: в дорожніх аваріях через порушення ними правил дорожнього руху загинуло 82 дитини, ще 1591 дитина отримала травми та каліцтва. Майже кожна третя дорожньо-транспортна пригода сталася через порушення дітьми безпечної поведінки на вулицях і дорогах. Майже половина дітей, які постраждали у ДТП, припадає на долю школярів.
Основними причинами таких автопригод залишаються перехід вулиці у непередбаченому для цього місці, несподіваний вихід на проїжджу частину перед транспортом, що наближається, або вихід із-за предметів, які обмежують видимість.
Значною мірою на стан травмування учнів, студентів на автошляхах впливають суттєві недоліки у підготовці водіїв, навички керування яких не відповідають вимогам безпеки дорожнього руху, застарілі методики, типові плани та програми підготовки водіїв, недостатнє виконання заходів щодо кваліфікованої підготовки водіїв транспортних засобів, навчання керуванню на автомобілях застарілих моделей.
Суттєво послаблено навчання учнів та студентів Правилам дорожнього руху, що знизило рівень знань і навичок поведінки учнів у процесі дорожнього руху.
Незважаючи на вжиті заходи щодо попередження загибелі учнів, студентів на воді, кількість жертв внаслідок утоплень суттєво не зменшується, а за 9 місяців 2005 року значно зросла.
Якщо у 2004 році на водоймах України загинуло 194 учні, то тільки за 9 місяців 2005 року вже втопилося 235 дітей. Аналіз загибелі дітей на водних об'єктах за місцем події показує, що на морі загинуло 6,3% від усього числа загиблих, а на внутрішніх водоймах, тобто на річках, водосховищах, озерах, ставках - 93,7%. Більша частина випадків утеплення припадає на сільську місцевість - 68,4%.
Основними причинами загибелі є грубе порушення правил безпечної поведінки та пустощі на воді - 55,2% від усіх загиблих.
Така ситуація зумовлена недостатнім рівнем роботи з дітьми та їх батьками. Якщо подивитись на пори року, то переважна більшість загибелі учнівської молоді від утеплення відбувається взимку та на початку літа.
Кількість загиблих дітей на воді по регіонах України розподіляється нерівномірно. Найбільша кількість загиблих за останні роки реєструється в Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Луганській, Рівненській, Черкаській областях. Однією з причин такого стану є незадовільне навчання плаванню молодших школярів та недостатня профілактична робота з ними.
Як свідчить аналіз оперативних даних за 200-2005 р.р., переважна частка нещасних випадків зі смертельним наслідком відбувається з причин, що певною мірою вважаються соціальними.
Питому вагу серед них займають нещасні випадки унаслідок самогубства та самоушкодження. Тільки за останні п'ять років з цієї причини пішло з життя 740 осіб шкільного віку. Найвищі показники смертності в результаті суїциду були зареєстровані в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Київській та Луганській областях. Найменше їх відбувається у Волинській, Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях.
Впродовж останніх років загибель школярів старших класів від ураження електричним струмом теж має соціальний характер тому, що відбувається в результаті крадіжки кольорових металів. За період 2000-2004 р.р. від ураження електричним струмом загинуло 406 учнів загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних навчальних закладів. Здебільшого це хлопці старших класів.
Вжиті заходи дозволили зменшити і дещо стабілізувати рівень смертності підлітків в побуті від ураження електричним струмом. Так, якщо у 2000 році від електричного струму загинуло 133 особи, то в 2004 році -55 осіб, а вже за 9 місяців 2005 року - тільки 29 осіб.
Для запобігання травматизму від електроструму було б доцільно проводити на уроках фізики додаткову роз'яснювальну роботу з підлітками.
Ситуація, що склалася з травматизмом побутового характеру, обумовлена низкою причин, серед яких є формальна організація проведення інструктажів та роботи з боку деяких керівників та посадових осіб навчальних закладів щодо створення безпечних умов праці, навчання безпечній поведінці дітей у побуті. Негативно впливає і поступове скорочення та недостатня чисельність працівників служб безпеки життєдіяльності, структура та підпорядкованість їх не відповідає нормативним документам, вони є не самостійними, а включені до підрозділів, які в більшості виконують зовсім не сумісні функції.
Основними причинами нещасних випадків з дітьми у побуті залишається: порушення або незнання Правил поведінки на воді. Правил дорожнього руху, протипожежної та електробезпеки, низька нервово-психологічна стійкість дітей, поширення негативних тенденцій і антисоціальних проявів серед дорослих і підлітків, тиск неякісної, відверто шкідливої продукції засобів масової інформації, загальне падіння культури населення, соціальне розшарування і зниження моральності, втрата ідеалів, посилення тенденцій безнадії і зневіри у молоді, що навчається, безвідповідальне та неуважне ставлення батьків і дорослих до особистої безпеки та безпеки дітей.
Зазначене вимагає суттєвого поліпшення організаційної роботи і вжиття дієвих заходів щодо запобігання нещасним випадкам з дітьми поза межами навчального закладу, забезпечення належного рівня освіти з безпеки життєдіяльності всіх верств населення.
Враховуючи те, що усунення виявлених недоліків сприятиме зменшенню травмування дітей у побуті, сектор безпеки життєдіяльності департаменту економіки та фінансування просить розглянути доповідну записку на колегії Міністерства освіти і науки України.
Проект рішення додається.
| Завідувач сектором безпеки життєдіяльності | В.І.Степаненко |