• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Типового положення про архітектурно-містобудівні ради при спеціально уповноважених місцевих органах містобудування та архітектури

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України  | Наказ, Положення від 01.09.1999 № 210 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України
  • Тип: Наказ, Положення
  • Дата: 01.09.1999
  • Номер: 210
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України
  • Тип: Наказ, Положення
  • Дата: 01.09.1999
  • Номер: 210
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДИВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА
ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 210 від 01.09.99
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 листопада 1999 р.
за N 807/4100
Про затвердження Типового положення про архітектурно-містобудівні ради при спеціально уповноважених місцевих органах містобудування та архітектури
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 2 липня 1999 р. N 13286/1 про розробку Типового положення про архітектурно-містобудівну раду і у відповідності з Законом України "Про архітектурну діяльність",
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типове положення про архітектурно-містобудівні ради при спеціально уповноважених органах містобудування та архітектури. (Додається).
2. Управлінню містобудування Держбуду довести до відома і надати необхідну організаційно-методичну допомогу місцевим органам містобудування і архітектури при створенні містобудівних рад.
3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови Держбуду України Присяжнюка В.Ф.
Голова Комітету В.М.Гусаков
Затверджено
Наказ Держбуду України
01.09.99 N 210
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 листопада 1999 р.
за N 807/4100
Типове положення про архітектурно-містобудівні ради при спеціально уповноважених місцевих органах містобудування та архітектури
1. Загальні положення
1.1. Архітектурно-містобудівні ради створюються при місцевих органах містобудування та архітектури для професійного колегіального розгляду і обговорення містобудівних, архітектурних та інженерних проектних рішень об'єктів архітектури та містобудування і, в разі потрібності, основних положень архітектурно-планувальних завдань та програм на розробку значних об'єктів архітектури та містобудування.
1.2. Архітектурно-містобудівні ради утворюються за рішеннями місцевих державних адміністрацій або виконавчих комітетів міських рад і постійно діють як дорадчий орган при: спеціально уповноваженому органі містобудування та архітектури Автономної Республіки Крим, управліннях містобудування та архітектури обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відділах містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районних державних адміністрацій, управліннях (відділах) містобудування та архітектури виконавчих комітетів міських рад.
1.3. Архітектурно-містобудівні ради здійснюють свою діяльність згідно з законодавством та даним Типовим положенням.
1.4. Архітектурно-містобудівні ради розглядають містобудівні та архітектурні рішення перепроектної і проектної документації, яка розробляється на замовлення юридичних та фізичних осіб, незалежно від відомчої належності та форм власності, на території відповідної адміністративної територіальної одиниці і підлягає затвердженню.
2. Основні завдання архітектурно-містобудівної ради
2.1. Архітектурно-містобудівна рада розглядає і надає рекомендації місцевим органам містобудування і архітектури, іншим органам виконавчої влади та виконавчим комітетам міських рад, замовникам (фізичним і юридичним особам) і розробникам проектної документації щодо її доопрацювання та затвердження:
генеральних планів населених пунктів, схем планування територій та проектів детального планування територій, проектів забудови та іншої містобудівної документації;
архітектурних, планувальних та інженерних рішень проектів об'єктів архітектури і містобудування (будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів);
проектних пропозицій та техніко-економічних обгрунтувань на розміщення, проектування і будівництво об'єктів в історичній забудові, що має місцеву, регіональну, загальнодержавну (національну) чи світову цінність; у зонах, прилеглих до пам'яток історії, культури та природи;
передпроектних досліджень, пов'язаних з розробленням інвестиційних програм на нове будівництво, реконструкцію існуючих об'єктів і комплексів та реставрацію пам'яток архітектури і містобудування;
проектів міського дизайну (реклама, малі архітектурні форми тощо);
проектів місцевих правил забудови, інших нормативно-правових актів місцевого значення у сфері містобудування та архітектури;
архітектурно-планувальних завдань на значні об'єкти містобудування і архітектури, що розміщуються на територіях, на які не розроблено проекти детального планування або відсутня затверджена в установленому порядку інша містобудівна документація, а також на проектування об'єктів, які розміщуються в зоні охорони пам'яток історії та культури або можуть негативно впливати на території і об'єкти природно-заповідного фонду.
На розгляд архітектурно-містобудівної ради можуть виноситись архітектурні та містобудівні рішення з метою їх попереднього погодження для подальшої розробки при проектуванні.
3. Склад і структура архітектурно-містобудівної ради
3.1. Архітектурно-містобудівна рада утворюється у складі голови ради, його заступників, членів ради та секретаря.
3.2. Головою архітектурно-містобудівної ради є керівник місцевого органу містобудування та архітектури.
3.3. Склад архітектурно-містобудівної ради формується з найбільш авторитетних і висококваліфікованих фахівців - архітекторів і містобудівельників, які становлять не менше половини загальної кількості членів ради, а також інженерів, будівельників, науковців, представників місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, представників місцевих органів державного контролю, творчих спілок та інших громадських професійних організацій.
Персональний склад архітектурно-містобудівної ради формується з урахуванням рекомендацій місцевих організацій Національної спілки архітекторів України і затверджується за поданням начальника управління (відділу) містобудування та архітектури і за погодженням з місцевою організацією Національної спілки архітекторів України відповідними органами виконавчої влади або виконавчими комітетами міських рад.
3.4. У разі потреби, головою ради можуть утворюватися професійні секції з членів архітектурно-містобудівної ради за напрямками містобудівної та архітектурної діяльності (секція містобудування та архітектури, секція охорони пам'яток історії та культури, секція дизайну і благоустрою територій та інші).
3.5. На засідання архітектурно-містобудівної ради чи його секцій, у разі потреби, крім замовника та розробників проекту, можуть бути також без права голосування запрошені представники зацікавлених державних і недержавних установ, проектних, науково-дослідних і громадських організацій, експертизи, преси тощо. Також на засіданнях архітектурно-містобудівної ради мають право бути присутніми інші зацікавлені громадяни.
3.6. Секретар архітектурно-містобудівної ради, як правило, є посадовою особою відповідного управління на сумісницьких засадах.
3.7. Для попереднього рецензування проектів, що розглядаються архітектурно-містобудівною радою, можуть залучатися не тільки члени ради, а й інші висококваліфіковані фахівці.
4. Права архітектурно-містобудівної ради
4.1. Архітектурно-містобудівна рада має право:
розглядати і схвалювати містобудівні, архітектурні та інженерні проектні рішення, розроблені у відповідності до законодавства, державних будівельних стандартів, норм і місцевих правил забудови населених пунктів, затвердженої містобудівної документації;
надавати рекомендації та висновки місцевому органу містобудування та архітектури, іншим органам виконавчої влади та виконавчим комітетам міських рад, замовникам і розробникам містобудівної, проектно-кошторисної документації щодо її погодження, доопрацювання або затвердження;
при розгляді архітектурно-планувальних завдань вносити пропозиції органу містобудування та архітектури щодо доцільності внесення необхідних додаткових вимог або рекомендувати проведення конкурсу на планування і забудову окремої ділянки чи окремого об'єкта архітектури;
готувати і передавати для публікації в пресі матеріали, що розглянуті на засіданнях архітектурно-містобудівної ради;
надавати органам виконавчої влади та місцевого самоврядування і замовникам рекомендації щодо здійснення у необхідних випадках перепроектних робіт та інших заходів з охорони пам'яток історії та культури, у тому числі містобудування, архітектури та історичної забудови.
4.2. Члени архітектурно-містобудівної ради повинні бути присутніми на її засіданнях, брати активну участь в обговоренні питань, що розглядаються, сприяти виконанню рекомендацій і висновків архітектурно-містобудівної ради, якісно і вчасно виконувати доручення щодо підготовки питань для обговорення на засіданнях.
4.3. Члени архітектурно-містобудівної ради мають право широкого та вільного обміну думками з кола питань, які розглядаються на засіданнях, ознайомлюватися з усіма матеріалами, що обговорюються, висловлювати свою точку зору щодо рішень архітектурно-містобудівної ради та брати участь у голосуванні.
4.4. Голова архітектурно-містобудівної ради (заступник), якщо він є автором проекту, право на розробку якого здобуте в результаті конкурсу і який розглядається, не має права вести засідання.
Члени ради в аналогічному випадку не мають права голосувати за свій авторський проект.
4.5. Члени архітектурно-містобудівної ради беруть участь у її роботі на громадських засадах. У разі виконання членами архітектурно-містобудівної ради рецензій на проекти, що розглядаються, ця діяльність здійснюється за плату в порядку, установленому місцевим органом містобудування та архітектури в межах законодавства.
4.6. Архітектурно-містобудівна рада проводить свою діяльність на основі принципу гласності та з урахуванням громадської думки відповідно до пункту 5.9.
5. Організація роботи архітектурно-містобудівної ради
5.1. Формою роботи архітектурно-містобудівної ради є засідання, що проводяться за планами та з порядком денним, які складаються її секретарем (секретаріатом) на основі подання замовниками (інвесторами) або (на їх доручення) розробниками проектів на погодження спеціально уповноваженим органам містобудування та архітектури.
Чергові засідання архітектурно-містобудівної ради скликаються в міру потреби, але не менше одного разу на місяць. Позачергові засідання архітектурно-містобудівної ради скликаються за рішенням її голови або на пропозицію більшості членів ради.
Включення проекту до плану розгляду архітектурно-містобудівної ради може бути здійснене за рішенням голови ради і його заступників, на пропозицію більшості членів ради, відповідних структурних підрозділів органів виконавчої влади або виконавчих комітетів міських рад, громадських організацій або за ініціативою замовника.
5.2. Плани роботи обговорюються на засіданнях ради, затверджуються її головою та мають бути оприлюднені в доступних для населення приміщеннях органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
5.3. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи архітектурно-містобудівної ради покладається на відповідний місцевий орган містобудування та архітектури.
5.4. Засідання архітектурно-містобудівної ради вважаються правомочними за наявності не менш як 2/3 її складу.
5.5. Висновки та рекомендації архітектурно-містобудівної ради приймаються простою більшістю голосів відкритим голосуванням. З окремих питань, на вимогу членів ради або її голови, може бути проведене таємне голосування.
5.6. Проектні та інші матеріали на розгляд ради подаються замовником або (за його дорученням) проектувальником у строк, потрібний для попереднього ознайомлення з матеріалами членів ради, рецензентів та громадськості. Термін розгляду і дата кожного засідання архітектурно-містобудівної ради визначаються головою ради або його заступниками.
5.7. Склад матеріалів, що подаються на розгляд архітектурно-містобудівної ради, повинен відповідати вимогам ДБН А.2.2-3-97 щодо складу проектної документації відповідної стадії проектування і надається у тій частині, яка погоджується місцевим органом містобудування та архітектури.
Обсяг додаткових демонстраційних матеріалів, необхідних для розгляду проекту, має бути обумовлений при наданні замовнику архітектурно-планувального завдання на проектування об'єкта.
До проектних матеріалів, що подаються на розгляд обласної або міської архітектурно-містобудівної ради, слід додавати висновки відповідного районного або районного в місті спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури.
5.8. На засіданні архітектурно-містобудівної ради доповідачем є автор проекту, рецензент подає свої висновки або висновки групи рецензентів.
5.9. Засідання архітектурно-містобудівної ради мають бути відкритими для представників засобів масової інформації, громадських організацій та інших зацікавлених осіб.
У разі потреби, за дорученням місцевої державної адміністрації або виконавчого комітету міської ради, або голови архітектурно-містобудівної ради для врахування громадської думки перед засіданням можуть проводитись громадські обговорення окремих проектів за участю Національної спілки архітекторів України.
5.10. Висновки, зауваження і рекомендації архітектурно-містобудівної ради оформлюються протоколом, який підписується головуючим на засіданні і секретарем ради.
На бажання членів архітектурно-містобудівної ради, не згодних з прийнятим рішенням, у протоколі засідання зазначається їх особиста думка.
5.11. Термін розгляду поданої до архітектурно-містобудівної ради проектної документації встановлюється в залежності від складності та обсягів проектованого об'єкта, але не може бути більшим одного місяця.
5.12. До протоколу архітектурно-містобудівної ради не можуть бути включені зауваження і рекомендації щодо містобудівних, архітектурних та інженерних рішень об'єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші умови і зауваження, якщо вони не випливають з положень актів законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, не зумовлені потребою збереження характеру існуючої забудови довкілля і охорони пам'яток історії і культури та вимагають унесення змін у надане замовнику архітектурно-планувальне завдання.
Зауваження, що стосуються права автора на вибір художньо-естетичних засобів вирішення творчих питань при проектуванні, мають нести рекомендаційний характер.
5.13. У разі незгоди з загальними висновками голови ради щодо проекту більшість членів ради або замовник можуть подати проект на розгляд архітектурно-містобудівної ради спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури вищого рівня.
Висновки архітектурно-містобудівної ради органу містобудування та архітектури вищого рівня мають бути враховані при підготуванні висновку щодо доопрацювання або затвердження проекту відповідним місцевим органом містобудування та архітектури.
5.14. На засіданнях архітектурно-містобудівної ради органів містобудування та архітектури вищого рівня розглядаються архітектурні рішення об'єктів архітектури, авторами яких є головні архітектори (їх заступники) адміністративно-територіальних одиниць, на території яких розташовано даний об'єкт, якщо право на його розробку отримано не за результатами архітектурного або містобудівного конкурсу.
6. Упровадження рішень архітектурно-містобудівної ради
6.1. Протокол засідання архітектурно-містобудівної ради не є документом, що засвідчує остаточне погодження містобудівних, архітектурних, інженерних та інших проектних рішень розглянутого проекту.
6.2. Висновки, зауваження та рекомендації, викладені в протоколі архітектурно-містобудівної ради, повинні бути враховані у висновку про погодження чи відхилення від погодження проекту, який складається на основі протоколу архітектурно-містобудівної ради і підписується начальником місцевого органу містобудування та архітектури або його заступником.
6.3. Лист про погодження може бути наданий:
без зауважень, якщо таким є висновок архітектурно-містобудівної ради;
із зауваженнями щодо доопрацювання проекту при наступній стадії проектування. При погодженні проекту спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури може вимагати від замовника і проектувальника внести до проекту не всі зауваження та рекомендації архітектурно-містобудівної ради, а лише ті, що стосуються потреби дотримання положень актів законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог архітектурно-планувального завдання та інших вихідних даних на проектування.
6.4. Протокол архітектурно-містобудівної ради надається замовнику спільно з листом погодження проекту для керівництва при затвердженні чи доопрацюванні проекту.