Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України

Звіт разом з документами про оприбуткування і витрати у строки, що встановлені керівником підприємства, подаються до бухгалтерії підприємства і є підставою для відображення обліку руху нафтопродуктів.

Перед здаванням до бухгалтерії звіт перевіряється і підписується особою, яка очолює службу паливно-енергетичних ресурсів підприємства, або іншою особою, уповноваженою керівником підприємства.

4.2.6.4. Після обробки шляхові листи подаються до служби паливно-енергетичних ресурсів для подальшої обробки і звірення з відомостями обліку видачі і повернення пального, що додаються до звіту про рух пального і мастильних матеріалів.

4.2.6.5. На підставі записів у шляховому листі після звірення їх з відомостями обліку видачі і повернення пального заповнюється картка обліку витрат пального, яка ведеться за кожним транспортним засобом, машиною, механізмом за формою N 41-НП (додаток 41).

Працівник, який веде облік паливно-енергетичних ресурсів, записує у картку фактичні і нормативні витрати пального і виводить результат. У всіх випадках значних перевитрат або нереальної економії пального негайно доповідає керівникові підприємства для вжиття термінових заходів щодо виявлення і усунення причин перевитрат або нереальної економії.

4.2.6.6. На підставі даних карток обліку витрат пального ведуться особові картки водіїв за формою N 42-НП (додаток 42).

4.2.6.7. Після обробки особових карток (або машинограм) виводяться результати роботи кожного водія за місяць (економія чи перевитрати). За підсумками роботи за квартал складається відомість для розрахунку з водієм.

Про допущену перевитрату бензину і дизельного палива понад затверджену норму окремі водії транспортних засобів складають відомість із зазначенням кількості і вартості перевитраченого пального, яка подається керівнику підприємства для прийняття рішення про відшкодування вартості перевитрати, допущеної з вини водія.

На підставі прийнятого керівником підприємства рішення вартість перевитраченого пального понад затверджені норми, що підлягає стягненню з водіїв транспортних засобів, відноситься на рахунок 72 "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку" і стягується з винних у встановленому порядку.

4.2.6.8. Облік витрат пально-мастильних матеріалів на технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів, машин і механізмів провадиться керівником виробничої дільниці, відділку. На кожну марку пального і мастильних матеріалів ведеться відомість за формою N 43-НП (додаток 43).

Заповнені відомості підписуються керівником виробничої дільниці, відділку. Після перевірки відомостей працівником, який веде облік паливно-енергетичних ресурсів, вони затверджуються керівником підприємства і разом з потрібними документами здаються до бухгалтерії.

4.2.7. Бухгалтерський облік нафтопродуктів

4.2.7.1. На підприємствах і в організаціях бухгалтерський облік нафтопродуктів повинен забезпечити:

правильне і своєчасне документальне оформлення операцій з приймання і відпуску нафтопродуктів;

одержання повних і достовірних даних про рух і залишки нафтопродуктів у нафтосховищах (нафтоскладах) і місцях заправки як у натуральному, так і у грошовому вираженні;

контроль за збереженням нафтопродуктів на всіх етапах їх руху;

складання правильних і достовірних звітів про рух і залишки нафтопродуктів у місцях сховища і заправки;

систематичний контроль за використанням нафтопродуктів і дотриманням норм їх витрати;

контроль за збором і збереженням відпрацьованих нафтопродуктів.

4.2.7.2. Облік нафтопродуктів організовується на підставі:

строгого додержання встановленого цією Інструкцією (з урахуванням галузевих особливостей) порядку приймання та відпуску нафтопродуктів;

тотожності даних оперативно-складського і бухгалтерського обліку нафтопродуктів.

4.2.7.3. Бухгалтерський облік нафтопродуктів підприємствами ведеться на рахунку 06 "Паливо" за видами нафтопродуктів, місцями сховища і матеріально відповідальними особами в розрізі таких субрахунків:

06-1 "Нафтопродукти на складах".

06-2 "Нафтопродукти, закуплені на АЗС-постачальниках".

06-3 "Паливо в баках транспортних мір повної місткості".

4.2.7.4. На субрахунку 06-1 "Нафтопродукти на складах" враховується наявність і рух усіх видів нафтопродуктів, які одержані для експлуатації транспортних мір повної місткості, машин, механізмів та з іншою метою і знаходяться на нафтоскладах, у пунктах заправки, на виробничих ділянках, відділках і ін.

Підставою для запису за дебетом (субрахунок 06-1) є первинні документи, за якими матеріально відповідальні особи оприбутковують нафтопродукти, які надійшли.

За кредитом (субрахунок 06-1) проводиться списання нафтопродуктів з підзвіту матеріально відповідальних осіб на підставі відомостей обліку видачі нафтопродуктів, вимог, накладних, лімітно-заборних карток (форма N 38-НП) і Типових форм первинної облікової документації N М-8, М-9, М-10, М-11, М-12, М-13 Комстату України.

При цьому дебетуються:

субрахунки 06-1 "Нафтопродукти на складах" і 06-3 "Паливо в баках транспортних мір повної місткості" - на вартість відпущеного бензину і дизельного палива іншим матеріально відповідальним особам і водіям;

рахунки 22 "Витрати на експлуатацію транспорту і зв'язку", 23 "Допоміжні виробництва", 27 "Накладні витрати" та інші, за належністю, - на вартість відпущених з нафтоскладів (пунктів заправки) пально-мастильних матеріалів.

4.2.7.5. На субрахунку 06-2 "Нафтопродукти, закуплені на АЗС-постачальниках", враховуються нафтопродукти, які закуплені на АЗС загального користування. Облік ведеться в одиницях виміру, які вказані у відпускних документах і у вартісному вираженні.

Аналітичний облік ведеться за окремими матеріально відповідальними особами, за видами і марками нафтопродуктів.

Субрахунок 06-2 дебетується на вартість нафтопродуктів, одержаних на АЗС-постачальниках і зданих на зберігання матеріально відповідальній особі.

Матеріально відповідальна особа, яка веде облік нафтопродуктів, одержаних водіями на АЗС-постачальниках за готівку або за відомостями, оприбутковує нафтопродукти на підставі корінців чеків або відомостей на відпуск нафтопродуктів.

З підзвіту матеріально відповідальної особи вартість нафтопродуктів списується на підставі наданих ними звітів про рух нафтопродуктів (форма N 40-НП, додаток 40).

При цьому дебетуються:

субрахунок 06-3 "Паливо у баках транспортних мір повної місткості" - на вартість бензину і дизельного палива;

рахунки 22 "Витрати на експлуатацію транспорту і зв'язку", 23 "Допоміжні виробництва", 27 "Накладні витрати" та інші, за належністю, - на вартість пально-мастильних матеріалів.

4.2.7.6. На субрахунку 06-3 "Паливо у баках транспортних мір повної місткості " враховується бензин і дизельне паливо, які одержані водіями:

безпосередньо з нафтоскладу або пунктів заправки споживача;

на АЗС-постачальниках.

На підставі відомостей обліку видачі нафтопродуктів (форма N 38-НП, додаток 38), які звірені з даними шляхових листів, і документів про заправку транспортних мір повної місткості, машин і механізмів на заправних пунктах вартість бензину і дизельного палива списується з субрахунку 06-1 "Нафтопродукти на складах" на дебет субрахунку 06-3 "Паливо у баках транспортних мір повної місткості".

4.2.7.7. Бухгалтерський облік бензину і дизельного палива на субрахунку 06-3 ведеться щодо підприємства в цілому або з поділом на автоколони, бригади тощо. Для цієї мети на кожен об'єкт обігу відкриваються одна картка на кожну марку бензину і одна картка на кожну марку дизельного палива, в які записуються дані про рух пального і його вартість.

Залишок пального в баках транспортних мір повної місткості, машин і механізмів на кінець звітного місяця, які враховані на субрахунку 06-3, повинен відповідати наявності бензину і дизельного палива в баках транспортних мір повної місткості.

Дані про наявність пального в баках щомісячно підтверджуються актом зняття залишків.

4.2.7.8. Вартість бензину і дизельного палива, які фактично витрачені на експлуатацію транспортних мір повної місткості, машин і механізмів списується з субрахунку 06-3 на дебет рахунків:

22 "Витрати на експлуатацію транспорту і зв'язку",

23 "Допоміжні виробництва",

27 "Накладні витрати" та інших рахунків, за належністю, - залежно від напряму витрати пального.

Підставою для списання бензину і дизельного палива на витрати виробництва є накопичувальні відомості даних шляхових листів про фактичні витрати пального за звітний період. Вказані відомості приймаються до обліку після звірки записів у них з шляховими листами, про що на відомостях працівник підприємства, який веде оперативний облік пального, робить відповідну позначку.

4.2.7.9. Підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію нафтопродуктів відповідно до порядку і строків, установлених Інструкцією по інвентаризації.

1. Порядок приймання нафти та нафтопродуктів за якістю застосовується в усіх випадках, якщо нормативною документацією на нафтопродукти, умовами поставки або іншими зобов'язаннями не встановлено іншого порядку приймання за якістю.

2. При виявленні невідповідності якості нафти або нафтопродуктів, що надійшли, та тари, в якій вони містяться, вимогам нормативної документації, договору чи супровідним документам про їх якість одержувач припиняє подальше приймання і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених дефектів.

Одержувач зобов'язаний:

1) забезпечити зберігання продукції невідповідної якості в умовах, що унеможливлюють погіршення її якості та змішування з іншою анологічною продукцією;

2) викликати для участі в прийманні продукції і складанні двостороннього акта представника виготовлювача (відправника).

3. У повідомленні про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути вказано:

а) найменування продукції, дата і номер транспортного документа;

б) основні показники, за якими продукція не відповідає вимогам нормативної документації;

в) час, на який призначено приймання продукції за якістю в межах установленого для приймання часу;

г) кількість продукції неналежної якості.

4. Повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути передано за факсом або телеграфом не пізніше 24 годин, якщо інший термін не встановлено умовами поставки або договором.

5. Представник: виготовлювача (відправника) з одного міста зобов'язаний прибути за викликом отримувача не пізніше наступного дня після його отримання, якщо в ньому не зазначено інший термін прибуття.

Іногородній виготовлювач (відправник) зобов'язаний не пізніше наступного дня після одержання виклику від отримувача повідомити факсом або телеграфом про направлення представника для участі в перевірці якості нафти або нафтопродуктів.

Неодержання відповіді про виклик у вказаний термін дає право отримувачу здійснювати приймання продукції до закінчення встановленого терміну явки представника виготовлювача (відправника).

Представник іногороднього виготовлювача (відправника) зобов'язаний прибути не пізніше триденного терміну після одержання виклику, не враховуючи часу, потрібного для приїзду, якщо інший термін не передбачено умовами поставки або договором.

Представник виготовлювача (відправника) повинен мати посвідчення про право участі у прийманні за якістю нафти або нафтопродуктів, що надійшли до отримувача.

Виготовлювач (відправник) може уповноважити до участі у прийманні отримувачем продукції підприємство, фірму або фізичну особу, що перебуває у місці отримання нафти або нафтопродуктів. У цьому випадку посвідчення представникові видається підприємством, що його призначило.

У посвідченні повинно бути зроблено посилання на документ, яким виготовлювач (відправник) уповноважує це підприємство, фірму, фізичну особу брати участь у прийманні продукції за якістю.

6. У разі неявки представника виготовлювача (відправника) на виклик отримувача (покупця) в установлений термін та у випадку, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов'язковим, приймання нафти або нафтопродуктів за якістю проводиться за участю компетентного представника громадськості підприємства (отримувача). Випробування на відповідність показників якості вимогам нормативної документації на продукцію проводяться в акредитованій Держстандартом України випробувальній лабораторії.

7. Для участі в прийманні продукції за якістю повинні призначатися особи, які компетентні (за видом роботи, освіти, досвіду трудової діяльності) у питанні визначення якості нафти або нафтопродуктів.

Матеріально відповідальні та підлеглі їм особи, а також особи, що здійснюють облік, зберігання, приймання та відпуск матеріальних цінностей, представниками громадськості підприємств-отримувачів призначатися не повинні. Також не можуть призначатися представниками громадськості підприємства-отримувача керівники підприємств та їх заступники, бухгалтери, особи, які мають причетність до обліку, зберігання, приймання та відпуску нафти або нафтопродуктів, а також юристи цих підприємств.

8. Представникові, який уповноважений для участі в прийманні продукції за якістю, видається належно оформлене та засвідчене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника. У посвідченні про право участі в прийманні продукції за якістю вказується:

дата видачі посвідчення та його номер;

прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи і посада особи, якій видано посвідчення;

найменування підприємства, до якого призначається представник;

найменування продукції, яку приймає уповноважений представник.

У разі участі в прийманні продукції представника громадськості в посвідченні вказуються дата і номер рішення профспілкового комітету, за якими підприємству призначений даний представник.

Посвідчення видається про участь у прийманні конкретної партії нафти або нафтопродуктів. Видача посвідчення на зазначений термін не припускається.

Для приймання продукції у неділю або свята посвідчення може бути видане в останній день перед неділею або святом на кожний з цих днів без зазначення конкретної партії продукції.

Посвідчення, що видано з порушенням вимог цього Порядку, - недійсне.

9. Особи, які залучаються підприємством-отримувачем до участі в прийманні продукції, повинні бути ознайомлені з цим Порядком, з відповідними нормативними документами на нафту або нафтопродукти, умовами поставки та договорами, на підставі яких здійснена поставка продукції.

10. Особи, які здійснюють приймання продукції за якістю, зобов'язані суворо дотримуватись правил приймання нафти або нафтопродуктів і засвідчувати своїм підписом тільки ті факти, які були виявлені з їх участю. Запис в акті даних, які не виявлені безпосередньо учасниками приймання, заборонено.

За підписання акта приймання продукції за якістю, в якому є інформація, що не відповідає дійсності, особи несуть установлену законом відповідальність.

11. У всіх випадках для визначення якості нафти або нафтопродуктів проводиться відбір проби у відповідності до вимог ГОСТ 2517. Відібрані проби опечатуються або пломбуються з доданням етикетки, яку підписують особи, що брали участь у відборі.

12. Про відбір проби складається акт, який підписується усіма особами, що брали в цьому участь.

В акті повинно бути вказано:

а) час і місце складання акта, найменування отримувача продукції, прізвище і посади осіб, які брали участь у відборі проби;

б) найменування виготовлювача (відправника),від якого надійшла продукція;

в) номер, дата рахунку-фактури та транспортної накладної, за якими надійшла продукція, дата її надходження, а при доставці продукції постачальником - номер і дата накладної або рахунку-фактури, за якими здана продукція;

г) вага продукції, з якої відібрали проби;

г) зазначення про те, що відбір проб проведено в порядку, який встановлено ГОСТ 2517;

д) забезпечення відібраних проб етикетками зі змістом даних, передбачених ГОСТ 2517;

е) чиїми печатками або пломбами (відтиски на пломбах) запечатані чи опломбовані проби;

є) інші дані для більш докладної характеристики проби, які особи, що беруть участь у відборі цієї проби, вважатимуть за потрібне внести до акта.

13. З відібраних проб одна залишається в отримувача, друга - направляється в акредитовану Держстандартом України випробувальну лабораторію для проведення випробувань на відповідність продукції вимогам нормативної документації на неї, про що робиться відповідна позначка в акті відбору проби.

На випадок протиріч в оцінці якості проби нафтопродуктів зберігаються протягом терміну, встановленого ГОСТ 2517.

14. За результатами приймання продукції за якістю з участю представників, указаних в пп.5 і 6 цього Порядку, складається акт про фактичну якість отриманої продукції. Акт повинен бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю. У цьому акті має бути вказано:

а) найменування отримувача продукції та його адреса;

б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку і закінчення приймання продукції. Якщо приймання продукції за участю представників, зазначених у пп. 5 і 6 цього Порядку, проводилося з порушенням установленого терміну приймання, то в акті вказуються причини затримання, час їх виникнення;

в) прізвища, ініціали осіб, що брали участь у прийманні продукції за якістю та в складанні акта, місце їх роботи, посада, дата і номер документа про повноваження представника в перевірці продукції за якістю, а також відомості про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;

г) найменування і адреса виготовлювача (відправника) та постачальника;

ґ) дата і номер факсу або телеграми про виклик представника виготовлювача (відправника) або про те, що виклик виготовлювача (відправника) умовами поставки або договором не передбачено;

д) номери і дати договору на поставку продукції, рахунку-фактури, транспортної накладної (коносаменту) і паспорт якості продукції;

е) дата прибуття продукції на станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розкриття опломбованих транспортних засобів, час доставлення продукції отримувачу;

є) номер і дата комерційного акта, якщо такий було складено при отриманні продукції від органу транспорту;

ж) умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акта;

з) стан тари на час огляду розфасованих у тару нафтопродуктів, наявність зовнішнього маркування тари, недоліки маркування, а також кількість продукції, до якої має причетність кожний із установлених недоліків;

и) за чиїми пломбами (відправника або органу транспорту) відвантажена і отримана продукція, справність пломб, відтисків на них;

і) кількість (вага), повне найменування і перелік наданої до огляду і фактично перевіреної продукції з виділенням забракованої продукції, яка підлягає виправленню, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, вказаному в документі, що засвічує її якість. Докладний опис виявлених недоліків та їх характер;

ї) підстави, за якими продукція переводиться у нижчі сорти з посиланням на вимоги нормативної документації на нафту та нафтопродукти;

й) найменування нормативних документів, за якими здійснювалась перевірка якості продукції;

к) проведення відбору проб і куди вони відправлені для проведення лабораторних випробувань;

л) висновки про характер виявлених дефектів продукції та причини їх виникнення.

15. Акт повинен бути підписаний усіма особами, що брали участь у перевірці якості продукції. Особа, що не згодна зі змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку.

В акті перед підписом осіб, що брали участь у прийманні, повинно бути вказано, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акта, в якому дані не відповідають дійсності.

У разі виникнення розбіжності за результатами лабораторних випробувань нафти або нафтопродуктів між виготовлювачем (відправником) і отримувачем щодо визначення якості продукції випробування проби проводиться у нейтральній випробувальній лабораторії за згодою обох сторін.

16. До акта, складеного згідно з п. 14 цього Порядку, має бути додано:

а) паспорт якості нафти або нафтопродукту (відправника) та копія сертифіката відповідності (в разі, якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в системі сертифікації УкрСЕПРО);

б) транспортний документ (накладна, коносамент);

в) упаковочні ярлики із тарних місць, за якими встановлена неналежна якість розфасованих у тару нафтопродуктів;

г) документ, що засвідчує повноваження представника, якого призначено для участі у прийманні;

г) акт відбору проб і паспорт якості, видані випробувальною лабораторією за результатами випробувань;

д) інші документи, що свідчать про причини псування та невідповідності якості нафти або нафтопродуктів.

17. Акт виявлення неналежної якості продукції, складений за участю представників громадськості, затверджується керівником підприємства-отримувача або його заступником не пізніше наступного дня після складання акта.

Якщо приймання продукції проводилося у неділю або свята, то акт приймання повинен бути затверджений керівником підприємства-отримувача або його заступником у перший робочий день після вихідного або свята.

Претензії на позови щодо неналежної якості поставлених нафти або нафтопродуктів заявляються вантажоотримувачем виробнику (постачальнику), а в разі потреби - органам транспорту.

У разі пред'явлення претензій про відшкодування різниці у вартості продукції (уцінки) у зв'язку з переведенням нафти або нафтопродуктів у нижчий сорт, отримувач зобов'язаний додати до претензії документи, що підтверджують оприбуткування продукції фактично отриманим сортом.