Фінансова звітність включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів (додатки залежно від потреб користувачів).
( Абзац четвертий пункту 3.1 в редакції Постанови Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
Потреби окремих користувачів (Національного банку України, податкових органів, органів статистики, керівництва банку) можуть бути задоволені шляхом встановлення інших (спеціальних) звітів (податкових декларацій, статистичних звітів, внутрішніх звітів тощо). Інші звіти, які включені до звітності банку, не є фінансовою звітністю.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку звітного року.
Першим звітним періодом для новостворених банків є період з дати їх реєстрації у Національному банку України по 31 грудня звітного року.
Звітним періодом для банків, що були ліквідовані (реорганізовані) протягом звітного року, є період із початку року до дати ліквідації (реорганізації).
3.1.1. Загальні вимоги до фінансової звітності
Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку.
Фінансова звітність має включати інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів, виходячи з принципів безперервності, нарахування, обачливості, превалювання суті над формою та інших принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Інформація, що наведена у фінансових звітах та примітках до них, повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною і порівнянною. Інформація повинна сприяти прийняттю правильних економічних рішень шляхом оцінок минулих, теперішніх та майбутніх подій, підтвердження чи коригування їх оцінок, зроблених у минулому. Крім того, має бути можливість зіставляти фінансові звіти за різні періоди, а також порівнювати звітність різних банків.
Банки, які мають філії, представництва тощо на території України і за кордоном, складають зведену фінансову звітність.
( Абзац п'ятий підпункту 3.1.1 пункту 3.1 в редакції Постанови Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
Банки за участю іноземних юридичних та фізичних осіб, які розташовані на території України, надають фінансову звітність на загальних засадах.
Порядок складання і надання звітності однаковий для всіх банків. Вимагати надання фінансової звітності за формами, не затвердженими у встановленому порядку, а також за невизначеними адресами, забороняється.
( Абзац сьомий підпункту 3.1.1 пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
Форми фінансової звітності та інструкції щодо заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх надання затверджуються Правлінням Національного банку України. Форми фінансової звітності, які надаються органам статистики, попередньо погоджуються з Державним комітетом статистики України.
Зміни даних фінансової звітності внаслідок їх перекручення, що належать як до поточного, так і до минулого року (після затвердження цієї звітності), проводяться у тому звітному періоді, в якому були виявлені перекручення.
Виправлення помилок у фінансовій звітності підтверджується підписом службових осіб із зазначенням дати виправлення.
3.1.2. Інвентаризація активів та зобов'язань
Складанню річного звіту має передувати обов'язкова інвентаризація активів, зобов'язань, резервів, включаючи і обліковане на позабалансових рахунках, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка.
Відповідальність за організацію інвентаризації покладається на керівника. Контроль за проведенням інвентаризації покладається на внутрішній аудит банку (ревізійну службу банку).
Об'єкти і строки проведення інвентаризації визначаються керівником установи банку, крім тих випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, а також не раніше 1 жовтня звітного року перед складанням річної бухгалтерської звітності.
Для проведення інвентаризаційної роботи згідно з розпорядчим документом керівника банку створюються інвентаризаційні комісії.
За результатами інвентаризації установи банку вживають заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей.
У бухгалтерському обліку відображення інвентаризаційних різниць (недостач, надлишків, пересортування) здійснюється після затвердження керівником банку пропозицій інвентаризаційної комісії в тому місяці, в якому вона була закінчена, але не пізніше звіту за грудень.
При проведенні інвентаризації різниця між облікованими та дійсними активами та зобов'язаннями підлягає обліку, якщо:
( Абзац восьмий підпункту 3.1.2 пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
- фактична кількість є нижчою ніж облікована і різниця між сумами не може бути підтверджена бухгалтерськими документами чи іншим чином згідно із відповідними законодавчими та нормативними актами. Така різниця визнається витратами банку та відшкодовується відповідно до положень Цивільного кодексу України;
( Абзац дев'ятий підпункту 3.1.2 пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
- фактична кількість є вищою ніж облікована кількість і різниця між цими сумами не може бути підтверджена бухгалтерськими документами або іншим чином згідно з відповідними законодавчими та нормативними актами. Така різниця вважається доходом.
У період складання річного бухгалтерського звіту за всіма рахунками юридичних осіб необхідно отримати в письмовій формі підтвердження залишків особових рахунків за станом на 1 січня. При неотриманні підтверджень протягом місяця залишок коштів вважається підтвердженим. Порядок підтвердження залишків необхідно передбачати в угодах на розрахунково-касове обслуговування.
3.1.3. Коригуючі проводки
Для складання достовірної звітності банкам надається право щомісячно (при потребі) проводити коригуючі проводки. В період складання річного бухгалтерського звіту з метою включення всіх операцій у фінансову звітність та виправлення помилкових записів минулого року також можуть проводитися коригуючі проводки.
Особливості оформлення документів, перелік рахунків, порядок та строки проведення коригуючих проводок встановлюються Національним банком України.
Документи та виписки з особових рахунків, за якими здійснені коригуючі проводки, додаються до документів та виписок поточного року як пояснення до загальної суми оборотів у частині, що відноситься до минулого року.
3.1.4. При розробленні внутрішніх правил складання консолідованої фінансової звітності банку слід передбачати таке:
мета консолідації;
процедурні питання консолідації;
відповідальність за достовірність консолідованої фінансової звітності;
правила подання дочірніми банками та установами звітів для подальшої консолідації.
Консолідована фінансова звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх банків та установ до аналогічних показників фінансової звітності материнського банку.
При складанні консолідованої фінансової звітності підлягають виключенню:
балансова вартість фінансових інвестицій материнського банку в кожний дочірній банк та установу і частка материнського банку в кожному дочірньому банку та установі;
сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;
сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).
( Підпункт 3.1.4 пункту 3.1 в редакції Постанови Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
3.1.5. Подання фінансових звітів
Банки подають фінансову звітність:
- Національному банку України через відповідні територіальні управління НБУ (за місцем розташуванням головного банку - юридичної особи);
( Абзац третій підпункту 3.1.5 пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
- власникам (акціонерам) - відповідно до установчих документів;
- іншим органам державного управління, банкам, іншим зацікавленим організаціям на підставі відповідних угод у межах чинного законодавства.
Порядок надання фінансової звітності Національному банку України визначається Правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України, які затверджені постановою Правління Національного банку України від 12.12.97 N 436, а надання власникам (учасникам) - відповідно до установчих документів.
Порядок складання та подання банками річного фінансового звіту до Національного банку встановлюється окремими вказівками.
Датою подання фінансової звітності вважається день її фактичного передання адресату, а в разі відправлення звітності поштою - дата, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку. Якщо дата надання звітності припадає на неробочий день, термін надання звітності переноситься на перший після вихідного (святкового) робочий день.
Особливості передання фінансової звітності засобами електронного зв'язку (перелік файлів та форм звітності), порядок, періодичність, строки та способи подання визначені Правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України, які затверджені постановою Правління Національного банку України від 12.12.97 N 436.
Фінансова звітність (річна) підлягає обов'язковій перевірці та підтвердженню аудитором відповідно до законів України "Про аудиторську діяльність" та "Про банки і банківську діяльність".
( Абзац десятий підпункту 3.1.5 пункту 3.1 в редакції Постанови Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
Банки зобов'язані публікувати квартальний баланс, а також звіт про фінансові результати в газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України" протягом місяця, наступного за звітним кварталом.
( Абзац одинадцятий підпункту 3.1.5 пункту 3.1 в редакції Постанови Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
Річну фінансову звітність, підтверджену аудитором, банки зобов'язані публікувати не пізніше 1 червня наступного за звітним роком у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України.
( Абзац дванадцятий підпункту 3.1.5 пункту 3.1 в редакції Постанови Національного банку N 283 від 18.07.2001 )( Абзац тринадцятий підпункту 3.1.5 пункту 3.1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 283 від 18.07.2001 )( Абзац чотирнадцятий підпункту 3.1.5 пункту 3.1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
3.1.6. Відповідальність за достовірність фінансової звітності
Фінансова звітність підписується керівником і головним бухгалтером банку, розглядається і затверджується у порядку, встановленому установчими документами.
( Абзац підпункту 3.1.6 пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
Керівництво банку несе відповідальність за перекручування фінансової звітності, порушення строків її подання та оприлюднення.
Відповідальність за фінансову звітність банків, що ліквідуються (реорганізуються), включаючи облік операцій, проведених у період ліквідації банку, оцінку майна і зобов'язань банку та складання ліквідаційного балансу, покладається на ліквідаційну комісію.
Звітність банків, що ліквідуються (реорганізуються) надається Національному банку України (службі банківського нагляду) за окремою схемою.
3.1.7. Контроль за достовірністю звітів
Контроль за достовірністю звітності має поєднувати в собі логічний та арифметичний контролі, а також звірку з іншими формами звітності.
Контроль за дотриманням правил відображення операцій банку у бухгалтерському обліку та звітності здійснюється Національним банком України, аудиторами та ревізійними комісіями банку, державними контролюючими органами.
3.2. Управлінська звітність
Управлінська звітність - це звітність про стан та результати діяльності банку, яка використовується керівництвом (Правлінням банку) для планування, контролю та прийняття відповідних управлінських і економічних рішень. Метою управлінської звітності є надання можливості оперативно управляти банківськими ресурсами та оцінювати ризики.
3.2.1. Рекомендовані форми управлінської звітності
Періодичність і рівень деталізації управлінської інформації залежить від внутрішньої організації банку та вимог менеджменту. Зміст звітів може змінюватися залежно від користувача та їх призначення. Рекомендованими формами управлінської звітності можуть бути:
- звіт про зміни в балансі;
- аналіз змін статей балансу;
- звіт про зміни доходів та витрат;
- аналіз змін доходів та витрат;
- зведений фінансовий звіт;
- звіт про зміни капіталу;
- аналіз процентної дохідності та збитковості;
- звіт про позабалансові ризики;
- звіт про активи, придбані для подальшого продажу (в якому передбачена вартість їх придбання та поточна оцінка можливої ціни реалізації);
- звіт про зміни вартості портфеля інвестиційних цінних паперів;
- звіт про забалансові зобов'язання (у географічному, галузевому або іншому розрізі);
- звіт про прострочені кредити та інші активи (векселі тощо), розмір відповідних резервів та пояснень стосовно їх розрахунку. (Кредити та інші активи мають бути оцінені без понижуючих коефіцієнтів, передбачених нормативними документами Національного банку);
- звіт про платоспроможність (достатність капіталу) та ліквідність.
3.2.2. Порядок складання управлінської звітності
Управлінська звітність складається відповідним підрозділом банку шляхом корекції та деталізації фінансової звітності, наприклад:
- виключення залишків за взаємними розрахунками при консолідації;
- перекласифікація за суттю значних сум, що обліковуються на транзитних та технічних рахунках;
- корекція акціонерного капіталу та активів;
- корекція відповідності звітних періодів;
- виправлення помилок згідно з інформацією та поясненнями, наданими відповідними підрозділами.
3.2.3. Управлінська звітність формується шляхом використання додаткових параметрів рахунків аналітичного обліку.
3.3. Податкова звітність
Ведення податкового обліку дає змогу складати податкову звітність. Порядок ведення податкового обліку банки визначають самостійно. Цей порядок має бути відокремлений від фінансового обліку та передбачати можливість внесення змін у будь-які операції, визначені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та іншими законодавчими актами з питань оподаткування, не порушуючи методику фінансового обліку.
При обліку валових доходів та валових витрат доцільно вести податковий облік, використовуючи VIII клас "Управлінський облік" Плану рахунків бухгалтерського обліку або окрему підсистему з відкриттям рахунків у розрізі статей податкової декларації та додатків до неї.
Порядок складання декларації про прибуток банківської установи та інших форм звітності з питань оподаткування встановлюється Державною податковою адміністрацією України.
Достовірність даних податкової звітності підтверджується підписами керівника банку і головного бухгалтера та засвідчується печаткою.
