Про внесення змін та доповнень до наказу Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2

Пункт "в" передбачає хронічні гастрити, гастродуоденіти (в тому числі ерозивні) з незначним порушенням кислототвірної функції та рідкими загостреннями. За цим же пунктом оглядаються призовники та військовослужбовці строкової служби з функціональними гіпербілірубінеміями ремітивного перебігу.

Особи з ерозивними змінами слизової шлунка або дванадцятипалої кишки підлягають лікуванню.

В усіх випадках діагностики хронічного гепатиту в умовах спеціалізованих стаціонарів призовники та військовослужбовці строкової служби оглядаються за пунктом "б". Діагноз хронічного захворювання печінки повинен бути підтверджений результатами пункційної біопсії та (або) діагностичною лапароскопією, а за неможливості їх проведення або відмови від них - клінічними, лабораторними, інструментальними даними та іншими, які свідчать про стабільність ураження органа.

Стаття 56. До пункту "а" належать: набуті стравохідно-трахеальні або стравохідно-бронхіальні свищі; рубцеві звуження або нервово-м'язові захворювання стравоходу зі значними клінічними проявами, які потребують систематичного бужування або хірургічного лікування з приводу стравохідних кровотеч; стани після резекції тонкої або товстої кишки, які супроводжуються вираженим занепадом живлення або порушенням травлення; випадіння прямої кишки під час ходи та переміщення тіла у вертикальне положення (3 стадія); протиприродний задній прохід, кишковий або каловий свищ, як завершальний етап хірургічного лікування; недостатність сфінктера заднього проходу (3-го ступеня); хронічний парапроктит зі стійкими або такими, що часто відкриваються, свищами (для оглянутих за графою III Розкладу хвороб застосовується пункт "б").

До пункту "б" належать: дивертикули стравоходу з клінічними проявами, які не потребують хірургічного лікування; рубцеві звуження та нервово-м'язові захворювання стравоходу при задовільних результатах консервативного лікування; спайковий процес у черевній порожнині з явищами кишкової непрохідності, який потребує повторного стаціонарного лікування (спайковий процес повинен бути підтверджений даними рентгенологічного дослідження або хірургічного лікування); випадіння прямої кишки під час фізичного навантаження (2 стадія); недостатність сфінктера заднього проходу 2-го ступеня; хронічний парапроктит з рідкими загостреннями або нестійкими свищами, які рідко відкриваються (1-2 рази на рік).

До пункту "в" належать: випадіння прямої кишки при дефекації (1 стадія), яка вправляється самостійно; хронічний парапроктит, який перебігає у формі періодичного гострого запалення без утворення зовнішнього свища.

У разі випадіння прямої кишки, кишкових або калових свищів, звуження заднього проходу або недостатності його сфінктера, хронічного парапроктиту призовникам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. Після операції військовослужбовцям за статтею 58 Розкладу хвороб надається відпустка за станом здоров'я, призовникам - відстрочка від призову до 6 місяців. Придатність до військової служби визначається залежно від результатів лікування. У випадку рецидиву захворювання або відмови від лікування постанова приймається за пунктами "а", "б" або "в".

Стаття 57. За наявності гриж призовникам та військовослужбовцям строкової служби пропонується хірургічне лікування. У разі успішного лікування призовники визнаються придатними до військової служби після відстрочки на один рік. Військовослужбовцям після операції надається відпустка за станом здоров'я на підставі статті 58 Розкладу хвороб.

Підставою для застосування цієї статті є незадовільні результати лікування, протипоказання для його проведення або відмова від нього.

До пункту "а" належать: рецидивні великих розмірів грижі, які ускладнюють ходу або порушують функцію внутрішніх органів після неодноразового рецидиву захворювання з приводу гриж з вираженим занепадом живлення або порушенням функції травлення (стійкі поноси та інші); діафрагмальні грижі, у тому числі й набута релаксація діафрагми, які порушують функцію органів грудної клітки; множинні грижі, а також невправимі вентральні грижі.

Призовники, військовослужбовці строкової служби після операцій з приводу грижі з резекцією кишечника оглядаються за пунктом "б", незалежно від занепаду живлення або порушення функції травлення. Щодо оглянутих за графою III, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, рішення приймається на підставі статті 58 Розкладу хвороб.

Одноразовий рецидив грижі після хірургічного лікування не дає підстав для застосування пункту "а".

До пункту "б" належать: грижі стравохідного отвору діафрагми, які не супроводжуються вказаними у пункті "а" порушеннями, при задовільних результатах лікування; зовнішні грижі, у тому числі при одноразовому рецидиві після хірургічного лікування.

Передочеревинний жировик білої лінії живота, а також розширення паховинних кілець без грижового випинання не дають підстав для обмеження придатності до військової служби та придатності до вступу до ВНЗ.

Стаття 58. Передбачає стани після гострих, загострення хронічних захворювань органів травлення та хірургічного лікування.

Для оглянутих за графою I відстрочка від призову, за графами II-III відпустка за станом здоров'я надаються у випадках, коли для реабілітації потрібно не менше одного місяця.

Стаття 59. Огляд призовників та військовослужбовців з приводу захворювань нирок проводиться після стаціонарного обстеження та лікування.

До пункту "а" належать хронічні захворювання нирок, ускладнені хронічною нирковою недостатністю II та III ступенів тяжкості.

Призовники, військовослужбовці строкової служби з хронічними захворюваннями нирок, незалежно від того, порушена функція нирок чи ні, оглядаються за пунктом "б".

Щодо оглянутих за графою III за наявності стійкої артеріальної гіпертензії, пов'язаної з хронічним захворюванням нирок, та яка потребує медикаментозної корекції, рішення слід виносити за пунктом "б". До цього ж пункту належать оглянуті за графою III з хронічними захворюваннями нирок та помірним порушенням їх функцій.

Військовослужбовцям, які перенесли гострий гломерулонефрит, пієлонефрит, надається відпустка за станом здоров'я на підставі статті 66 Розкладу хвороб.

Призовникам, які перенесли гострий гломерулонефрит, пієлонефрит, надається відстрочка від призову на 12 місяців. Після відстрочки проводиться обов'язкове стаціонарне обстеження, і, якщо відсутні патологічні зміни, то призовники визнаються придатними до військової служби.

Рішення ВЛК щодо курсантів ВНЗ у разі захворювань нирок виноситься як для військовослужбовців строкової служби, а курсанти випускного курсу оглядаються за графою III.

Огляд осіб з аномалією розвитку нирок, нирковокам'яною хворобою, туберкульозом нирок, синдромами ураження нирок при інших захворюваннях (метаболічні, судинні, токсичні та інші нефропатії), за наслідками травм та хірургічного лікування проводиться за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Стаття 60. До пункту "а" належать: сечокамінна хвороба з ураженням нирок при незадовільних результатах лікування (каміння, гідронефроз, вторинний пієлонефрит, що не піддається лікуванню, та інші); нефроптоз 3 стадії; піонефроз; відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, при порушенні функції нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня її вираження; стани після резекції, пластики сечового міхура; склероз шийки сечового міхура, що супроводжується міхурово-сечовим рефлюксом та вторинним двобічним хронічним пієлонефритом або гідронефрозом; стриктура уретри, яка потребує систематичного бужування. Вказані у цьому пункті стани повинні супроводжуватися значно вираженими порушеннями сечовивідної функції нирок або хронічною нирковою недостатністю, незалежно від ступеня тяжкості.

До пункту "б" належать: сечокамінна хвороба з частими приступами ниркової коліки (3 та більше на рік) та відходженням каміння з помірним порушенням функції нирок; є нирка, яка не функціонує, а також відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, якщо нормальною є функція нирки, яка залишилась; стани після літотрипсії, які супроводжуються постійним больовим синдромом та вторинним хронічним пієлонефритом або вазоренальною гіпертензією, незалежно від того, порушена функція нирок чи ні; склероз шийки сечового міхура при однобічних помірних змінах сечовивідної системи (однобічний гідроуретр, гідронефроз); стриктура уретри, яка потребує бужування (не більше 2-х разів на рік) у разі задовільних результатів лікування. Помірним порушенням функції нирок уважається: стійка незначна еритроцитурія, лейкоцитурія, зниження відносної густини сечі за пробою Зімницького менше 1020, зниження секреторного або екстреторного сегментів на радіоізотопній ренографії більше 30 % від норми, на видільних урограмах появлення контрасту пізніше 10-ї хвилини.

До пункту "в" належать: поодинокі камінці нирок, сечоводів, які мають нахил до самостійного відходження із рідкими приступами ниркових колік (1-2 рази на рік); хронічні захворювання сечовивідної системи з рідкими (1-2 рази на рік) загостреннями при успішному лікуванні та незначному порушенні функцій.

До пункту "г" належать: стани після інструментального видалення поодиноких каменів із сечовивідних шляхів та літотрипсії їх (лоханка, сечовід, сечовий міхур) без порушення функцій; відходження поодиноких каменів без повторного каменеутворення.

Стаття 61. До пункту "а" належать: аденома простати 3 стадії при незадовільних результатах лікування або відмові від нього; відсутність статевого члена.

До пункту "б" належать: аденома простати 2-ї стадії; хронічний простатит, який потребує стаціонарного лікування хворого 2-3 рази на рік; різко виражена, яка утруднює ходу, сечовипускання, статевий акт; водянка оболонок яєчок або сім'яного канатика (мошонка великих розмірів, місткість 500-1000 мл і більше, шкіра розтягнена, витончена, порушення сперматогенезу).

До пункту "в" належать: аденома простати 1-ї стадії при задовільних результатах лікування; помірно виражена водянка оболонок яєчка або сім'яного канатика (біль під час ходи, фізичних навантаженнях, мошонка на боці водянки овальної форми з наявністю рідини до 200-300 мл, яка виявляється під час діафаноскопії, яєчко - у верхніх відділах водяної порожнини, шкіра вільно береться у складку). До цього ж пункту належить каміння простати за безсимптомного перебігу.

До пункту "г" належать: водянка оболонок яєчка або сім'яного канатика (в оболонках яєчок невелика кількість рідини, яка виявляється під час діафаноскопії мошонки, яєчко розташоване в задньо-нижній частині порожнини, наповненої рідиною); фімоз, парафімоз, інші хвороби чоловічих статевих органів з незначними клінічними проявами, видалення одного яєчка через захворювання нетуберкульозного походження та пухлин доброякісного характеру.

З приводу водянки оболонок яєчка або сім'яного канатика, фімозу та парафімозу призовникам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього огляд проводиться за пунктами "б", "в", "г" цієї статті.

Після хірургічного лікування водянки оболонки яєчка або сім'яного канатика із закінченням у видужування придатність призовників та військовослужбовців до військової служби та вступу до ВНЗ не обмежується.

Стаття 62. До пункту "а" належать хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів, які потребують лікування хворої 2-3 рази на рік і супроводжуються стійкими тазовими болями, порушеннями менструальної функції. Діагноз повинен бути встановлений у стаціонарі.

До пункту "б" належать хронічні запальні захворювання з помірним порушенням функцій.

До пункту "в" належать хронічні запальні хвороби статевих органів з рідкими загостреннями, які супроводжуються незначним порушенням функцій, в тому числі жіночим безпліддям.

Стаття 63. Під час визначення тяжкості захворювання та ступеня порушення функцій уражених органів слід ураховувати: ступінь, поширення процесу, вираженість больового синдрому, тривалість порушення функцій та ефективність лікувальних заходів. Діагноз ендометріозу повинен бути встановлений у стаціонарі.

Стаття 64. До пункту "а" належать: повне випадіння матки або піхви; повний розрив промежини; свищі із захопленням статевих органів (сечостатеві, кишковостатеві) при незадовільних результатах лікування або відмові від нього.

Випадінням матки вважається такий стан, коли у положенні жінки стоячи (або лежачи - при потугах) уся матка виходить за межі статевої щілини назовні, вивертаючи за собою стінки піхви. Повним розривом промежини (3-го ступеня) вважається такий розрив, за якого цілісність м'язів промежини порушена повністю й вони замінені рубцевою тканиною, яка переходить на стінку прямої кишки, задній прохід зіяє та не має правильних обрисів.

До пункту "б" належить опущення жіночих статевих органів. Опущенням матки та піхви вважається такий стан, коли при потугах статева щілина зіяє та з неї показується шийка матки, передня та задня стінки піхви, але вони не виходять за її межі.

Неправильне положення матки без порушення функцій не є підставою для обмеження придатності до військової служби. Постанова про непридатність до військової служби у мирний час для оглянутих за графами I, III Розкладу хвороб та непридатність до військової служби зі зняттям з військового обліку приймається у випадках, коли неправильне положення матки супроводжується патологічними явищами у вигляді порушення функції суміжних органів та болей в області крижів та низу живота.

До пункту "в" належать: незначне опущення стінок піхви; рубцеві та спайкові процеси промежини без больового синдрому та порушення функцій суміжних органів.

Стаття 65. До пункту "а" належать ювенільні та інші органічно незумовлені кровотечі, які призводять до анемії.

До пункту "б" належать порушення оваріально-менструальної функції, які проявляються олігоменореєю, аменореєю (непісляопераційною), у тому числі зумовлені за віком.

До пункту "в" належать: статевий інфантилізм при задовільному загальному розвитку; первинне безпліддя за наявності двофазного циклу.

Стаття 66. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я приймається після гострих запальних захворювань сечостатевої системи (гломерулонефрит, пієлонефрит, бартолінит, ендометрит, аднексит та інші); хірургічних втручань з приводу видалення каміння нирок, сечоводів; станів після літотрипсії, нефропексії, видалення нирки з приводу гідронефрозу за нормальної функції нирки, яка залишилась; станів позаматкової вагітності, апоплексії яєчника, запальних гнійних процесів молочної залози, матки та її додатків; спайкових хвороб малого таза та інших.

Стаття 67. Передбачає справжню мікробну (мікотичну) та професійну екзему. Військовослужбовці, що страждають себорейною екземою, себорейним дерматитом, підлягають лікуванню, а призовникам за пунктом "г" надається відстрочка від призову до 6 місяців.

До пункту "б" належать також обмежені, але великі бляшки псоріазу на голові та відкритих ділянках шкіри. Великою слід вважати бляшку псоріазу розміром з долоню хворого та більше.

Часто рецидивними формами шкірних захворювань вважаються такі форми, за яких загострення виникають два та більше рази на рік.

Поширені форми шкірних захворювань характеризуються дисимінованими висипаннями на значній поверхні шкіряного покрову (ураження двох і більше анатомічних областей).

Під обмеженими формами шкірних захворювань слід розуміти поодинокі осередки ураження будь-якої локалізації, що займають невелику площу однієї з анатомічних областей (стопа, гомілка, кисть, голова і т.п.).

Відсутність загострення атопічного дерматиту протягом 10 років не дає підстави для застосування цієї статті.

Стаття 68. Під поширеною формою гніздового облисіння розуміється наявність трьох та більше вогнищ облисіння загальною площею з долоню хворого та більше або одного вогнища такої ж площі.

Під поширеною формою вітіліго розуміється наявність множинних депігментованих плям (трьох і більше) на шкіряному покрові будь-яких анатомічних ділянок загальною площею не менше 5% поверхні тіла.

До пункту "а" належать вогнища вітіліго на відкритих ділянках тіла, які викликають значний косметичний дефект.

Різновидність обмеженої склеродермії - "хвороба білих плям" та неускладнена себорея не є перешкодою до призову на військову службу.

Стаття 69. До пункту "а" належать захворювання сполучної тканини, що характеризуються поліморфною картиною ураження (системний червоний вовчак, системний склероз, дерматоміозит, еозинофільний фасціїт, вузликовий периартериїт, гранульоматоз Вегенера, змішані захворювання сполучної тканини) незалежно від вираження змін з боку органів та систем, частоти загострень та ступеня функціональних порушень. До цього самого пункту належать ревматоїдний, в тому числі ювенільний артрит та анкілозувальний спонділоартрит (хвороба Бехтерева) з вираженими змінами у суглобах та хребті, ураженням інших органів та систем (системні форми) зі значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності.

До пункту "б" належать повільно прогресуючі форми запальних захворювань суглобів та хребта з помірно вираженими ексудативно-проліферативними змінами та функціональною недостатністю суглобів за відсутності системних проявів та збереженою працездатністю. До цього самого пункту належать початкові форми достовірних випадків ревматоїдного артриту та хвороби Бехтерева за наявності клініко-лабораторних ознак активності процесу, всі форми системних васкулитів із рецидивним характером перебігу.

До пункту "в" належать хронічні захворювання суглобів та хребта з рідкими (один раз на рік та рідше) загостреннями та незначним порушенням функцій. За цим самим пунктом оглядаються військовослужбовці строкової служби із затяжним перебігом гострих запальних артропатій при збереженні ексудативно-проліферативних змін у суглобах, лабораторних ознаках активності процесу.

При хронічних і рецидивних формах хвороби Рейтера та інших артритах, пов'язаних з інфекцією (реактивні артрити), а також псоріатичному артриті придатність до військової служби визначається за пунктами "а", "б" або "в", залежно від стану функцій суглобів, залучення інших органів та систем.

Хронічні форми реактивних артритів за відсутності загострення захворювання більше 3-х років та без порушення функцій суглобів не є підставою для застосування цієї статті, не перешкоджують вступу до ВНЗ та проходженню військової служби. Після гострих запальних захворювань суглобів та геморагічних васкулитів огляд проводиться на підставі статті 83 Розкладу хвороб.

Стаття 70. Постанова про придатність до військової служби у разі захворювань кісток та суглобів приймається після стаціонарного обстеження та лікування. При цьому слід ураховувати нахил захворювання до рецидивів або прогресування, стійкість ремісії та можливість видужання, особливості військової служби. При незадовільних результатах лікування або відмови від нього постанова про придатність до військової служби приймається за пунктами "а", "б" або "в", залежно від функції кінцівок або суглоба на момент огляду.

До пункту "а" належать: анкілоз великого суглоба; значне обмеження рухів або патологічна рухливість; виражений деформуючий остеоартроз великих суглобів зі стійким больовим синдромом та атрофією м'язів кінцівок; остеомієліт із наявністю секвестральних порожнин, секвестрів, свищів, які довго не загоюються або часто (не рідше 1-2 рази на рік) відкриваються.

При анкілозах великих суглобів у функціонально вигідному положенні або за належної функціональної компенсації придатність до військової служби осіб, оглянутих за графою III Розкладу хвороб, визначається за пунктом "б".

До пункту "б" належать: часті (1-2 рази на місяць) вивихи великих суглобів, які виникають при незначних фізичних навантаженнях, пов'язаних з виконанням звичайних службових обов'язків, із вираженою нестійкістю (розхитаністю), синовиїтом суглоба з гіпотрофією або атрофією м'язів кінцівки; деформуючий остеоартроз в одному з великих суглобів та больовим синдромом; остеомієліт (у тому числі і первинно хронічний) зі щорічними загостреннями; гіперостози, які перешкоджають руху кінцівки або носінню стандартного взуття, військової форми одягу або спорядження.

До пункту "в" належать рідко виникаючі (2-3 рази на рік) вивихи; нестійкість та синовіїт великих суглобів при помірних фізичних навантаженнях або повторних травмах; остеохондропатії із закінченим процесом та помірними клінічними проявами (при звичайних фізичних навантаженнях функція страждає незначно); остеомієліт з рідкими (один раз на 2-3 роки) загостреннями, за відсутності секвестральних порожнин та секвестрів. До цього самого пункту належать хондропатія з незакінченим процесом. Призовникам, за зазначеними хворобами, за статтею 83 Розкладу хвороб, надається відстрочка від призову, по закінченні якої рішення про придатність або непридатність їх до військової служби приймається за пунктами "в" або "г" цієї статті залежно від результатів лікування. Остеомієлітичний процес уважається закінченим за відсутності загострення, секвестральної порожнини та секвестрації протягом трьох та більше років.

Для оцінки об'єму рухів у суглобах керуватися такими показниками у градусах:

Повторність вивиху великого суглоба повинна бути засвідчена лікувально-профілактичним закладом із обов'язковою рентгенографією суглоба до та після усунення вивиху. Повторність вивиху у колінному суглобі підтверджується позитивними симптомами переднього або заднього "висувного ящика" з різницею у зміщенні гомілки у порівнянні зі здоровим суглобом не менше 10 мм.

З приводу нестійкості великих суглобів призовникам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. Після успішного лікування призовникам надається відстрочка від призову до 6 місяців, а після хірургічного лікування нестійкості колінного суглоба - 12 місяців. Після успішного лікування звичного вивиху плеча щодо військовослужбовців приймається постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я за статтею 83 Розкладу хвороб із наступним звільненням від занять спортом та керуванням всіма видами транспортних засобів на 6 місяців.

За наявності несправжніх суглобів призовники та військовослужбовці підлягають лікуванню із застосуванням сучасних методів (компресійно-дистракційного остеосинтезу та інших). З приводу кістозного переродження кісток, відсікального остеохондрозу у великому суглобі призовники та військовослужбовці підлягають лікуванню, особливо у тих випадках, коли виник симптомокомплекс блокади суглоба після утворення "суглобової миші".

Постанова про придатність або непридатність до військової служби приймається після закінчення лікування залежно від ступеня порушення функцій кінцівки або суглоба.

Стаття 71. До пункту "а" належать: інфекційний спондиліт з частими (три і більше на рік) загостреннями; спондилолістез III-IV ступенів (зміщення більше половини поперекового діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом і нестабільністю хребта; деформуючий спондильоз та остеохондроз шийного відділу хребта, супроводжуваний нестабільністю та вертебробазилярною недостатністю; деформуючий спондильоз грудного і поперекового відділів хребта з множинними масивними кістковими розростаннями в області міжхребцевих сполучень і країв тіл хребців, які виходять за межі замикальних пластинок (III - IV ступенів), з постійно вираженим больовим синдромом, що підтверджується частими зверненнями за медичною допомогою, повторним стаціонарним лікуванням за останні 2-3 роки без стійкого клінічного ефекту і великим числом днів непрацездатності, вираженими корінцевими та провідниковими порушеннями; викривлення хребта (кіфози, сколіози III-IV ступенів) з різкою деформацією грудної клітки та значним порушенням функції зовнішнього дихання.

Характер патологічних змін хребта повинен бути підтверджений багатовісьовими навантажувальними, функціональними рентгенологічними та іншими дослідженнями.

До пункту "б" належать: остеохондропатії хребта (кіфози, структурні та неструктурні сколіози III ступеня) з помірною деформацією грудної клітки та помірним порушенням функції зовнішнього дихання; інфекційний спондиліт з рідкими загостреннями (1-2 рази на рік); поширений деформуючий спондильоз (II ступеня) та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями в області міжхребцевих сполучень з больовим синдромом; спондильозний спондилолістез I і II ступенів (зміщення на 1/4 і 1/2 частини поперекового діаметра тіла хребця відповідно) з больовим синдромом, а для оглянутих за графами I і II Розкладу хвороб, крім того, стан після вилучення міжхребцевих дисків.

До пункту "в" належать фіксовані набуті викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією трьох та більше хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 2-3 мм і більше); обмежений деформуючий спондильоз (ураження тіл трьох та більше хребців) та міжхребцевий остеохондроз (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків) з больовим синдромом при фізичних навантаженнях та чіткими анатомічними ознаками деформацій, які виявлені під час клінічного обстеження та на рентгенограмах.

Ознаками клінічного прояву остеохондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - випрямлення шийного (поперекового ) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу. Больовий синдром при фізичних навантаженнях повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями за медичною допомогою, які записуються в медичних документах оглянутого. Тільки сукупність клінічних та рентгенологічних ознак обмеженого деформуючого спондильозу та міжхребцевого остеохондрозу надають підставу для застосування пункту "в" цієї статті.

Ступінь сколіозу визначається рентгенологом по рентгенограмах на підставі виміру кутів сколіозу : I ступінь - 1 град. - 10 град., II ступінь - 11 град.- 25 град., III ступінь - 26 град.- 50 град., IV ступінь - більше 50 град. (за В.Д.Чакліним).

До пункту "г" належать: нефіксовані викривлення хребта більше 5 град.-10 град. та остеохондропатичний кіфоз (кінцева стадія захворювання); ізольовані явища деформуючого спондильозу та міжхребцевого остеохондрозу без порушення функцій.

Для оцінки об'єму рухів хребта слід керуватись таблицею:

Стаття 72. До пункту "а" належать: відсутність обох кистей на рівні кистевих суглобів*. За цим пунктом оглядаються призовники та військовослужбовці строкової служби у разі відсутності трьох пальців на рівні п'ястно-фалангових суглобів на одній руці; першого пальця - на рівні міжфалангового суглоба та другого - п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці; другого - п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців основних фаланг на одній руці; перших пальців на рівні п'ястно-фалангових суглобів на обох руках.

До пункту "б" належать дефекти та деформації кисті або пальців руки: відсутність кисті на рівні кистевого суглоба; застарілі переломо-вивихи; остеохондропатії кісток кистевого суглоба; застарілі вивихи трьох та більше п'ястних кісток; дефекти трьох та більше п'ястних кісток; руйнування та дефекти трьох та більше п'ястно-фалангових суглобів; застарілі пошкодження або дефекти сухожиль-згиначів трьох або більше пальців проксимальніше рівня п'ястних кісток; сукупність застарілих пошкоджень трьох та більше пальців, які призводять до стійкої контрактури або значних порушень трофіки (анестезія, гіперстезія та гіперпатія трьох пальців).

За цим самим пунктом оглядають офіцерів та прапорщиків, мічманів, військовослужбовців-жінок у разі відсутності трьох пальців на рівні п'ястно-фалангових суглобів на одній руці; першого пальця - на рівні міжфалангового суглоба та другого - п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці; другого - п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців основних фаланг на одній руці; перших пальців на рівні п'ястно-фалангових суглобів на обох руках.

До пункту "в" належать дефекти та деформації кисті або пальців руки: відсутність кисті на рівні п'ястних кісток; застарілі вивихи; остеомієліт кісток кистевого суглоба; анкілоз кистевого суглоба; дефекти двох п'ястних кісток або несправжні суглоби та хронічні остеомієліти трьох та більше п'ястних кісток; руйнування та дефекти двох п'ястно-фалангових суглобів; синдром карпального або латерального каналу; застарілі пошкодження сухожиль-згиначів двох пальців на рівні п'ястних кісток та довгого згинача першого пальця; сукупність пошкоджень структур кисті, кистевого суглоба та пальців, що супроводжуються помірними порушеннями функції кисті та трофічними розладами (анестезії, гіпостезії кисті та пальців).

До цього самого пункту належить відсутність: трьох пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на обох руках; другого пальця - на рівні п'ястно-фалангового суглоба та третього-п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці; другого-п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці; другого-четвертого пальців - на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці; першого пальця на одній руці, другого пальця у правші або лівші.

За відсутність першого пальця слід уважати відсутність дистальної фаланги. За відсутність другого-п'ятого пальців слід уважати відсутність дистальної та середньої фаланг. За відсутність фаланги слід уважати відсутність 2/3 фаланги.

До пункту "г" належить пошкодження структур кисті та пальців, які не вказані у пунктах "а", "б" або "в".

Пошкодження або захворювання кісток, сухожиль або нервів пальців, що призвели до розвитку стійких контрактур у хибному положенні, прирівнюються до відсутності пальців.

У воєнний час за пунктами "б" та "в" цієї статті придатність до військової служби оглянутих за графами I, II Розкладу хвороб визначається індивідуально.

Стаття 73. Передбачає набуті фіксовані деформації стопи. Оцінюючи придатність до військової служби призовників та військовослужбовців з порожнистою стопою, слід мати на увазі, що стопи з підвищеними поздовжними склепіннями часто є варіантом норми. Порожнистою стопою вважається така деформація, яка супроводжується супінацією заднього та пронацією переднього відділу за наявності високого внутрішнього та зовнішнього склепіння (так звана різко скручена стопа), передній відділ стопи розпластаний, широкий та дещо приведений, є натоптиші під головками середніх плюсневих кісток.

Плоска стопа без клінічних проявів є варіантом норми. При плоскостопості сплощення склепіння часто не викликає ніяких суб'єктивних розладів і через це не може бути підставою для застосування цієї статті. Ця стаття передбачає фіксовану плоскостопість, яка виникає у результаті декомпенсації вальгусної стопи або внаслідок дитячої та юнацької плоскостопості, яка з чисто м'язової форми перейшла у зв'язково-суглобову фіксовану деформацію.

До пункту "а" належать: кінська, п'яткова, варусна, порожниста стопа та інші необоротні різко виражені викривлення стоп, що роблять неможливим користування стандартним взуттям.

До пункту "б" належать: плоскостопість 3-го ступеня; відсутність або зведення усіх пальців на обох стопах; відсутність частини стопи на будь-якому її рівні; відсутність, зведення або нерухливість усіх пальців на рівні основних фаланг на обох стопах (для оглянутих за графою III Розкладу хвороб у цьому випадку застосовується пункт "в").

До пункту "в" належать: помірно виражені деформації із незначним больовим синдромом та порушенням статики, при яких неможливе носіння стандартного взуття; плоскостопість 2-го ступеня за наявності остеоартрозу у таранно-човноподібному суглобі; відсутність, зведення або нерухливість першого або двох пальців на одній стопі; усіх пальців на рівні основних фаланг на одній стопі; усіх пальців на рівні середніх фаланг на обох стопах. Рентгенологічно нижньою межею показників плоскостопості 2 ступеня є: кут поздовжнього внутрішнього підошвового склепіння 155 град. та висота склепіння 17 мм.

До пункту "г" належить плоскостопість 1-го та 2-го ступенів без явищ артрозу у таранно-човноподібному суглобі.

За наявності у оглянутого плоскостопості 2-го ступеня на одній нозі та плоскостопості 1-го ступеня на другій - експертна постанова приймається за плоскостопістю 2-го ступеня.

Плоскостопість 1-го ступеня, а також плоскостопість 2-го ступеня без явищ остеоартрозу не є перешкодою до вступу у військові навчальні заклади загального профілю.

За відсутність пальця на стопі вважається відсутність його на рівні плюсно-фалангового суглоба. Повне зведення або нерухливість пальця прирівнюється до його відсутності.

У разі деформацій першого пальця, що супроводжуються плоскостопістю та іншими деформаціями стопи з порушенням функцій, які утруднюють носіння стандартного взуття, огляд проводиться за пунктами "б" або "в".

Стаття 74. Передбачає набуті вкорочення кінцівок, у тому числі внаслідок кутових деформацій кісток після неправильно зрощених переломів.

До пункту "а" належать вкорочення руки більше 8 см або ноги - більше 5 см.

До пункту "б" належать вкорочення руки від 5 см до 8 см включно або ноги - від 2 см до 5 см включно.

До пункту "в" належать вкорочення руки від 2 см до 5 см включно або ноги - до 2 см.

До пункту "г" належить вкорочення руки до 2 см.

Стаття 75. За наявності ампутаційних кукс кінцівок на будь-якому рівні після злоякісних новоутворень або захворювань судин (ендартериїт, атеросклероз та інші) постанова приймається й за статтями Розкладу хвороб, які передбачають основне захворювання.

У випадках незадовільних результатів лікування або відмови від нього при хибній куксі після ампутації або реампутації, за наявності фантомних болей, які перешкоджають протезуванню, огляд проводиться за пунктом "а".

Стаття 76. До пункту "а" належать: дефекти та деформації кісток черепа, не заміщені трансплантатами після поранень та травм.

У разі дефекту склепіння черепа більше 8 см2, якщо він не заміщений пластичним матеріалом, а також наявності чужорідних тіл у речовині мозку без клінічних проявів, придатність до військової служби оглянутих за графою III Розкладу хвороб визначається за пунктом "б".

В окремих випадках, залежно від фактичної працездатності, умов служби, думки командування, оглянуті за графою III з дефектами та деформаціями щелепо-лицьової області після ортопедичних методів лікування із задовільними результатами також можуть бути оглянуті за пунктом "б".

Після перенесених гострих травм черепа та їх хірургічного лікування з наявністю дефекту кісток склепіння черепа постанова приймається залежно від розмірів дефекту та результатів пластичної операції.

Дефект кісток черепа після кістково-пластичної трепанації визначається як дефект кісток черепа, замінений аутокісткою.

Накладені після черепно-мозкової травми діагностичні фрезьові отвори додаються до дефекту кісток склепіння черепа, заміненого сполучно-тканинним рубцем.

Стаття 77. До пункту "а" належать: стани після свіжих множинних проникаючих нестабільних переломів тіл хребців 3-го ступеня компресії; стани після хірургічного лікування з приводу переломів, вивихів та переломо-вивихів тіл хребців із застосуванням спондило-корпородезу (придатність до військової служби оглянутих за графою III Розкладу хвороб визначається за пунктом "а" чи "б" після відпустки за станом здоров'я); віддалені наслідки множинних переломів тіл хребців із вираженою сколіотичною або кіфосколіотичною деформацією та нестабільністю хребта; наслідки переломів кісток таза із пошкодженням внутрішніх органів за незадовільних результатів лікування; неправильно зрощені множинні переломи кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця, лобкового сполучення, а також в області вертлужної ямки із центральним вивихом головки стегнової кістки, явищами анкілозу або деформуючого артрозу; переломи шийки стегнової кістки за незадовільних результатів лікування.

До пункту "б" належать: свіжий перелом тіла хребця незалежно від функціональних порушень (для оглянутих за графами I, II Розкладу хвороб); віддалені наслідки перелому одного та більше тіл хребців з клиновидноподібною деформацією 2-3-го ступеня; стан після однобічних переломів кісток таза без порушення цілісності тазового кільця та лобкового з'єднання при незадовільних результатах лікування.

До пункту "в" належать: компресійні стабільні переломи одного та більше тіл хребців 1-го ступеня компресії та їх наслідки з незначним больовим синдромом; переломи шийки стегнової кістки із використанням остеосинтезу при повному відновленні функції тазостегнового суглоба; невилучені металеві конструкції після переломів довгих трубчастих кісток при відмові від лікування.

За цим самим пунктом оглядають осіб після консервативного або хірургічного лікування та використання відпустки за станом здоров'я з приводу неврологічно неускладненого перелому дужок суглобових відростків хребців, відростків хребців за наявності незначного порушення функцій хребта або больового синдрому.

Після переломів поперечних, остистих відростків хребців, видалення штифта (пластинки) або інших конструкцій щодо військовослужбовців приймається постанова про потребу у відпустці або звільненні від службових обов'язків за станом здоров'я.

Після свіжих переломів тіл хребців зі сприятливим наслідком щодо оглянутих за графою III приймається постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я за статтею 83 Розкладу хвороб.

При незадовільних результатах ендопротезування великих суглобів огляд за графою III Розкладу хвороб проводиться на підставі статті 70 або 77, пункт "а".

При задовільних функціональних результатах ендопротезування великих суглобів огляд за графою III Розкладу хвороб проводиться на підставі статті 70 або 77, пункт "б".

При ендопротезуванні суглобів, незалежно від результатів лікування, огляд за графами I - II Розкладу хвороб проводиться на підставі статті 70 або 77, пункт "а".

Стаття 78. Передбачає найближчі та віддалені наслідки травм головного мозку та їх ускладнення, а також наслідки травм від дії повітряної вибухової хвилі (контузії) та інших зовнішніх факторів.

До пункту "а" належать наслідки травматичних пошкоджень з тяжкими розладами функцій головного мозку (забій мозку, субдуральна гематома, які призводять до стійких паралічів та глибоких парезів і т. п.), а також стани, за яких у результаті пошкодження мозкової речовини настають розлади коркових функцій (афазія, агнозія, апраксія і т.п.).

До цього пункту належать випадки, коли внаслідок травми розвивається травматичний арахноїдит, який призводить до різкого підвищення внутрішньочерепного тиску (більше 400 мм водяного стовпчика), а також випадки з частими епілептичними припадками (4 і більше разів на рік), вираженими вестибулярними та ліквородинамічними розладами, а також значно вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), посттравматичним оптико-хіазмальним арахноїдитом з розладом зору.

До пункту "б" належать: наслідки травм головного мозку, за яких осередкові симптоми та розлади функції не досягають ступеня вираження, передбаченого пунктом "а" (парез, який суттєво не обмежує функцію кінцівки, помірно виражені мозочкові розлади у формі нестійкості під час ходи, ністагму і т.п.); травматичний арахноїдит з помірним підвищенням внутрішньочерепного тиску (300-400 мм водяного стовпчика), помірною гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм); середньої частоти (до 3 разів на рік) епілептичними припадками; наслідки перелому основи черепа і т.п.

Військовослужбовці строкової служби та призовники, які перенесли травму головного мозку із субарахноїдальним крововиливом, оглядаються за пунктами "а" чи "б", залежно від вираження неврологічної симптоматики та порушення функції.

До пункту "в" належать такі наслідки травм головного мозку, при яких у неврологічному статусі виявляються розсіяні органічні ознаки (незначна асиметрія носогубних складок, анізорефлексія та інші), поєднані з помірною вегетативно-судинною нестійкістю та астенічними явищами. До них також належать старі переломи черепа без органічного ураження центральної нервової системи та порушення функцій.

До пункту "г" належать віддалені наслідки травм головного мозку з незначною вегетативно-судинною нестійкістю.

За наявності пошкоджень та дефектів кісток черепа, окрім цієї статті, слід застосовувати також відповідні пункти статті 76 Розкладу хвороб.

Огляд осіб, які перенесли гостру закриту черепно-мозкову травму, проводиться за статтею 83 Розкладу хвороб.

Факт лікування з приводу травм головного мозку в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами, а за їх відсутності - враховуються явні тілесні пошкодження голови. Вплив наслідків травми на працездатність або виконання обов'язків військової служби повинен підтверджуватись характеристиками з місця роботи, навчання або військової служби.

Під віддаленими наслідками травми мають на увазі залишкові явища або стани, які зберігаються протягом року або більше з моменту отримання травми.

Стаття 79. До пункту "а" належать стани та наслідки поранень та травм: бронхо-легеневого апарату із значним порушенням функції зовнішнього дихання; облітерація перикарда; резекція стравоходу, шлунка, тонкої або товстої кишки, накладання шлунково-кишкового з'єднання при вираженому занепаді живлення або значному порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі поноси та інші); накладення біліодигістивних анастомозів; жовчні або панкреатичні свищі при незадовільних результатах лікування; резекція долі печінки або частки підшлункової залози; відсутність нирки при порушенні функцій нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня його порушення.

За наявності чужорідного тіла, розміщеного у корені легені, серці або поблизу великих судин, незалежно від ускладнень або функціональних порушень, призовники та військовослужбовці оглядаються за пунктом "а".

За наслідками травм органів двох та більше порожнин і з помірним порушенням їх функцій застосовувати пункт "а".

За наслідками поранень серця, перикарда, оперативного вилучення чужорідних тіл з межистіння поблизу великих судин придатність до військової служби оглянутих за графою III Розкладу хвороб визначається також за пунктами "а", "б", "в" або "г" статті 38 залежно від порушення гемодинаміки, а у разі порушення функції зовнішнього дихання - за пунктами "а", "б" або "в" статті 48 Розкладу хвороб; оглянутих за графами I та II Розкладу хвороб - за пунктами "а", "б" або "в" статті 38, або ж пунктами "а" чи "б" статті 48.

До пункту "б" належать стани та наслідки поранень та травм: бронхо-легеневого апарату з помірним порушенням функції зовнішнього дихання; відсутність легені без порушення функції зовнішнього дихання; резекція шлунка, тонкої або товстої кишки; накладення шлунково-кишкового з'єднання з рідкими проявами демпінг-синдрому, нестійким випорожненням, помірним занепадом живлення; відсутність нирки при нормальній функції нирки, яка залишилась.

До пункту "в" належать стани та наслідки поранень та травм: видалення долі або сегмента легені, ліквідації пневмогемотораксу та інші без порушення функції зовнішнього дихання; відсутність селезінки; стани та наслідки після лапаротомій з незначним порушенням функцій органів.

До пункту "г" належать стани та наслідки, а також віддалені наслідки поранень та травм органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позачеревно, та органів таза з виходом у видужання.

Для оглянутих за графами I, II, III відстрочка від призову та відпустка за станом здоров'я надається за статтею 83 Розкладу хвороб, коли для повного відновлення працездатності потрібно не менше одного місяця.

Стаття 80. До пункту "а" належать: масивні келоїдні, гіпертрофічні рубці в області голови, шиї, тулуба та кінцівок, спаяні із підлеглими тканинами або легко уразливі, та які часто укриваються виразками при незадовільних результатах лікування або відмови від нього, що значно утруднює та перешкоджає носінню стандартної військової форми одягу, взуття або спорядження; стан після глибоких опіків більше 50% поверхні шкіри або ускладнених амілоїдозом нирок.

До пункту "б" належать такі рубці, які помірно обмежують рух або утруднюють носіння стандартної військової форми одягу або спорядження, неукриті виразками келоїдні, гіпертрофовані та атрофовані рубці, а також рубці, що спотворюють обличчя при незадовільних результатах лікування або відмови від нього; стан після глибоких опіків з пластикою більше 70% поверхні шкіри кінцівки.

До пункту "в" належать такі рубці, що незначно обмежують рухи або носіння стандартної військової форми одягу, спорядження; еластичні рубці, які укриваються виразками під час довготривалої ходи та інших фізичних навантажень. До цього самого пункту належать віддалені наслідки глибоких опіків з пластикою більше 50% поверхні шкіри кінцівки. За цим же пунктом оглядаються призовники та військовослужбовці з наслідками розривів, пошкоджень м'язів (створення осифікатів) та сухожиль, які незначно порушують функцію кінцівок або затруднюють носіння стандартного військового спорядження. За наявності рубців з явищами каузалгії після безуспішного хірургічного лікування постанова приймається за статтею 23 Розкладу хвороб.

До пункту "г" належать стани з наявністю рубців шкіри, що не супроводжуються ускладненнями, вказаними у пунктах "б" та "в" цієї статті.

Особи з наслідками опіків або відморожень, із пошкодженням очей, пальців кисті або стопи оглядаються за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Стаття 81. До пункту "а" належать: наслідки травм нервів, спинного мозку за наявності значно виражених та стійких розладів у руховій, чутливій сферах або трофіці (дивись пояснення до пункту "а" статті 23 Розкладу хвороб), а також наслідки пошкоджень, які супроводжуються стійким больовим синдромом (каузалгія; неврома, яка викликає різкі болі та не підлягає хірургічному лікуванню, та інші), порушенням сечовиділення та дефекації.

До пункту "б" належать наслідки пошкоджень нервів та сплетінь, при яких через парез групи м'язів або окремих м'язів помірно розладнується основна функція кінцівок, а також наслідки струсу або удару спинного мозку за наявності помірного порушення функцій. До цього самого пункту належать паралічі мімічних м'язів унаслідок пошкодження основного стовбура або великих гілок лицьового нерва.