7.8.7. На кожний резервуар слід складати технологічну картку, в якій вказується номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання, мінімальний залишок.
7.8.8. Усі вимоги пожежної безпеки щодо розміщення і утримання резервуарів (нафтобаз) з ЛЗР та ГР повинні відповідати вимогам р.7 НАПБ А.01.001-95.
7.8.9. Зберігання ЛЗР та ГР у тарі слід здійснювати в будівлях або на майданчиках під навісами (залежно від кліматичних умов). Навіси слід влаштовувати лише із негорючих матеріалів. Не дозволяється зберігати на відкритих майданчиках ЛЗР з температурою спалахування 45 град. С і нижче.
7.8.10. Будівлі та споруди складів для зберігання ЛЗР та ГР (за винятком металевих резервуарів) повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості.
7.8.11. Дверні отвори в приміщеннях для зберігання ЛЗР та ГР у тарі повинні мати пороги з пандусами заввишки не менше 0,15 м для запобігання розливанню рідини в разі аварії. Підлога в цих приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати нахил для стікання рідини до лотків та трапів.
7.8.12. Для розливання ЛЗР та ГР повинен бути передбачений ізольований майданчик (приміщення), обладнаний відповідними пристосуваннями для виконання цих робіт.
7.8.13. Відпускати споживачам ЛЗР та ГР дозволяється лише за допомогою сифона або насоса в спеціальну тару з кришками (пробками), які щільно закриваються. Відпуск ЛЗР та ГР у скляні та поліетиленові посудини не дозволяється.
7.8.14. На територіях складів не дозволяється:
палити, а також застосовувати відкритий вогонь для освітлення і підігрівання замерзлих чи загуслих нафтопродуктів, трубопроводів тощо, відігрівати їх слід тільки парою, гарячою водою або нагрітим піском;
застосування транспорту, який не обладнаний спеціальними іскрогасниками, а також засобами пожежогасіння і пристроями для зняття статичного електроструму;
експлуатація резервуарів, які мають перекоси, тріщини, а також застосування несправних контрольних приладів, підвідних продуктопроводів та іншого обладнання;
застосування для вигвинчування пробок інструментів, які дають іскри;
зберігання пакувального матеріалу та порожньої тари безпосередньо у сховищах;
проведення ремонтних робіт на трубопроводах, заповнених рідиною;
зливання і наливання нафтопродуктів під час грози.
7.8.15. Для місцевого освітлення під час зливно-наливних операцій слід застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні.
7.8.16. Прямий телефонний зв'язок складу ЛЗР та ГР з найближчою пожежною частиною повинен постійно утримуватися у справному стані із щоденним контролем справності перед початком роботи складу.
7.9. Склади горючих газів
7.9.1. Склади для зберігання балонів з горючими газами повинні бути одноповерховими з перекриттями, які легко скидаються, і не мати горищних приміщень. Дозволяється зберігати балони і на відкритих майданчиках, які захищені від дії опадів і сонячного проміння.
7.9.2. На складах балонів з газами не дозволяється зберігати інші речовини і матеріали.
7.9.3. Балони для зберігання газів у стисненому, зрідженому і розчиненому стані повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована в установлений для певного газу колір.
7.9.4. Балони з горючими газами (водень, ацетилен, пропан, етилен тощо) повинні зберігатися окремо від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та іншими окислювачами, а також від токсичних газів.
7.9.5. Під час зберігання і транспортування балонів з киснем не можна допускати потрапляння на них жиру та стикання арматури з промасленими матеріалами.
Під час перекантування балонів з киснем уручну не дозволяється братися за вентилі.
7.9.6. У приміщеннях для зберігання горючих газів повинні бути встановлені газові аналізатори, які сигналізують про виникнення шкідливої концентрації газів. За їх відсутності керівник об'єкта встановлює порядок відбирання та контролю проб повітря.
Складські приміщення для зберігання балонів з горючими газами повинні мати постійно діючу примусову вентиляцію. У цих складах дозволяється лише водяне, парове низького тиску або повітряне опалення.
7.9.7. Для захисту від прямої дії сонячного проміння на балони шибки віконних отворів складу слід зафарбовувати білою фарбою або обладнувати сонцезахисними пристроями.
7.9.8. Наповнені горючим газом балони, що мають башмаки, повинні зберігатися в складах у вертикальному положенні в спеціальних гніздах, що унеможливлюють їх падіння. Балони, які не мають башмаків, слід зберігати в горизонтальному положенні на дерев'яних рамах чи стелажах. Висота штабеля у цьому випадку не повинна перевищувати 1,5 м, усі вентилі мають бути закриті запобіжними ковпаками і повернені в один бік.
7.9.9. Під час зберігання і транспортування балонів слід запобігати їх падінню, забрудненню, пошкодженню, на вентилях повинні бути ковпаки, на штуцерах - заглушки.
7.9.10. Балони, в яких виявлено витікання газу, повинні негайно прибиратися зі складу в безпечне місце.
7.9.11. При роботі з балонами не дозволяється:
перевищення встановлених норм заповнення балонів стисненими, зрідженими або розчиненими газами (норма заповнення та методи її контролю повинні зазначатися в інструкції);
транспортування і зберігання балонів з газами без запобіжних ковпаків та нагвинчених на штуцери заглушок;
зберігання балонів із пошкодженим корпусом (ум'ятинами, тріщинами, корозією тощо), а також із простроченим терміном періодичного огляду;
зберігання балонів з горючими газами в приміщеннях, які не є спеціальними складами балонів.
7.9.12. Зберігати балони з горючими газами і окислювачами слід у розміщених за межами будівлі окремих приміщеннях у металевих шафах, які призначені тільки для цієї мети.
7.9.13. На дверях (воротах) складів балонів з газами необхідно вивішувати табличку із зазначенням вогнегасної речовини, яку дозволяється застосовувати під час пожежі.
Обслуговувальний персонал повинен знати пожежну небезпеку газів, які зберігаються на складах, порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів.
7.10. Склади хімічних речовин
7.10.1. На складах хімічних речовин має бути розроблений план розміщення їх із зазначенням найбільш характерних властивостей ("Вогненебезпечні", "Отруйні", "Токсичні" тощо).
7.10.2. Зберігання хімічних речовин може здійснюватися в закритих сухих приміщеннях або під навісами в тарі залежно від їх фізико-хімічних, пожежонебезпечних властивостей та кліматичних умов.
Під навісом дозволяється зберігати лише ті хімічні речовини, які під дією вологого повітря чи води не розкладаються, не розігріваються і не спалахують.
Усі хімічні речовини слід зберігати у відповідності з існуючими для них спеціальними правилами.
7.10.3. Будівлі складів хімічних речовин мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин склади повинні розбиватися на окремі приміщення (відсіки), ізольовані одне від одного протипожежними перегородками 1-го типу.
7.10.4. Стелажі, на яких зберігаються хімічні речовини, повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і розміщатися на відстані не менше 1 м від нагрівальних приладів.
7.10.5. Тара з хімічними речовинами, яка надходить на склад, не повинна мати пошкоджень герметичності.
На кожній тарі (упаковці) з хімічною речовиною має бути напис або бирка з його назвою та зазначенням характерних властивостей (окислювач, пальне, отруйне тощо).
7.10.6. Хімікати в дрібній тарі слід зберігати на стелажах відкритого типу або в шафах, а у великій тарі (упаковці) - штабелями.
7.10.7. Посудини з рідкими хімічними речовинами дозволяється зберігати лише в плетених кошиках, дерев'яних ящиках тощо.
Підлога в приміщеннях для зберігання рідких хімічних речовин повинна мати похил для стікання випадково розлитих рідин до спеціальних приймачів. У складах кислот слід мати нейтралізуючі речовини (сода, крейда чи вапно).
7.10.8. Під час зберігання азотної та сірчаної кислот треба вжити заходів до недопущення дотику їх до деревини, соломи та інших речовин органічного походження.
7.10.9. Металічні порошки, здатні самозайматися (цинковий, магнієвий, нікелевий тощо), повинні зберігатися в окремих відсіках у герметично закритій тарі. У цих відсіках зберігання інших речовин не дозволяється.
7.10.10. Склади речовин, які бурхливо реагують з водою (карбіди, лужні метали, перекис барію тощо), повинні розміщуватися у сухих, добре вентильованих одноповерхових приміщеннях з легким дахом. Дах та стіни не повинні пропускати атмосферні опади, приміщення повинно мати захист від потрапляння грунтових вод, усередині не повинні проходити трубопроводи (водяні, парові, каналізаційні).
7.10.11. Лужні метали слід зберігати в ізольованих відсіках у торці будівлі в металевих банках або контейнерах під шаром захисного середовища (інертних газів, мінеральних масел, гасу, парафіну тощо).
7.10.12. Окислювальні хімікати (хромпік, хромовий ангідрид, хром, калію перманганат тощо) повинні зберігатися в окремих секціях складів віддалік від горючих речовин.
7.10.13. Сажу, графіти, подрібнені та порошкові полімери слід зберігати в окремих закритих сухих складах або секціях складів, захищених від потрапляння атмосферних опадів і грунтових вод.
7.10.14. Кальцію дикарбон (карбід кальцію) повинен зберігатися у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, рівень підлоги повинен бути на 0,2 м вище планованої позначки прилеглої території. Не дозволяється розміщувати склади для зберігання карбіду кальцію у підвальних приміщеннях та низьких місцях, які можуть бути затоплені водою.
7.10.15. У складських приміщеннях для зберігання хімічних речовин не дозволяється:
проводити роботи, не пов'язані із зберіганням хімічних речовин;
застосовувати корки органічного походження для закривання посудин із кислотами;
укладати тару з натрієм на стелажах на висоті менше ніж 0,2 м від рівня підлоги;
входити у вологому одязі чи взутті до приміщення, де зберігаються лужні метали та інші речовини, які вступають у реакцію з водою.
7.10.16. Обслуговувальний персонал повинен знати пожежну небезпеку, правила зберігання і особливості гасіння хімічних речовин, які зберігаються у складському приміщенні.
7.11. Приміщення для деревообробки і склади лісопиломатеріалів
7.11.1. Технологічне обладнання та електрообладнання в приміщеннях для деревообробки повинно відповідати конструкторській документації, технологічні процеси деревообробки потрібно проводити відповідно до регламентів та іншої нормативно-технічної документації, затвердженої у встановленому порядку.
7.11.2. У приміщеннях (дільницях, майстернях, цехах), де проводяться роботи з деревообробки, слід вивішувати знаки, які забороняють користуватися відкритим вогнем.
7.11.3. Технологічне обладнання, прилади опалення необхідно очищати від пилу, стружки і інших забруднень не рідше одного разу за зміну.
7.11.4. Для видалення відходів деревообробні верстати повинні обладнуватися місцевими відсмоктувачами. Робота верстатів у разі відключення систем вентиляції і пневмотранспорту не дозволяється.
7.11.5. Пилозбирачі та циклони слід утримувати в закритому стані. Зібрані відходи деревини потрібно своєчасно прибирати. Не допускається перевантажувати циклони і забруднювати відходами виробництва територію в місцях їх розміщення.
7.11.6. Під час використання мастилонаповненого обладнання слід виконувати правила, які унеможливлюють розлив і витік мастила.
7.11.7. Слід дотримуватися термінів змазки окремих деталей обладнання, які під час роботи труться.
7.11.8. Приміщення, де виконується операція варіння клею, повинне розміщуватися ізольовано або у відведеному для цього безпечному місці. Розігрівати клей необхідно над паром або водяними банями. Клеї на основі синтетичних смол і легкозаймистих розчинників повинні зберігатися у металевих шафах.
7.11.9. Сушарки для деревини повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
7.11.10. Під час сушіння деревини в петролатумі його підігрівають у баках до температури 120 - 140 град.С. Бак слід заповнювати петролатумом з таким розрахунком, щоб при зануренні деревини рівень рідини підіймався не більше ніж на 0,6 м від верхнього краю бака.
7.11.11. Сушіння деревини струмом високої частоти виконується у сушарках, двері яких блокуються пристроєм подавання напруги на електроди. Контроль і регулювання температури відбувається автоматичними приладами.
7.11.12. Для кожної сушарки встановлюється норма завантаження матеріалами і межа температури. Заданий температурний режим роботи сушарок підтримується автоматичними регуляторами температури. Очищення поверхні нагрівачів від відходів деревини слід виконувати після кожного розвантаження сушарок.
7.11.13. Під час сушіння інфрачервоними променями для кожної сушарки встановлюється також і мінімальна відстань від ламп до поверхні, яка сушиться (в залежності від потужності ламп і виду матеріалу).
7.11.14. Експлуатація сушарок з несправними приладами автоматичного контролю не допускається.
7.11.15. У приміщеннях деревообробки не дозволяється:
зберігати лісопиломатеріали в кількості, що перевищує змінну норму;
залишати після закінчення роботи неприбраними продукцію, стружки, деревний пил, мастила, лаки, клеї, інші горючі рідини та матеріали, а також електроустановки під напругою.
7.11.16. Лісопиломатеріали, які надходять на склад, слід укладати в штабелі за заздалегідь узгодженими з органами пожежного нагляду планами розміщення.
7.11.17. Перед формуванням штабеля місця, де будуть розміщені лісопиломатеріали, мають бути очищені до грунту від трав'яного покриву, горючого сміття та відходів.
7.11.18. Під час зберігання лісопиломатеріалів на відкритих майданчиках висота їх штабелів не повинна перевищувати 8 м, а штабелів круглого лісу - 3 м. Відстань між штабелями в групі - 2 м, між групами - 25 м. До штабелів повинен бути забезпечений вільний доступ.
7.11.19. У разі зберігання лісопиломатеріалів у будівлях ширина проходу між штабелями та частинами стін будівлі, що виступають, повинна бути не менше 0,8 м.
7.11.20. Підлога закритих складів та майданчиків під навісами повинна бути виготовлена з негорючого матеріалу.
7.11.21. Склади лісопиломатеріалів та дров повинні мати огорожі.
7.11.22. У спекотну суху і вітряну погоду територію складу, що прилягає до штабелів, і розриви між ними слід щодня поливати водою.
7.11.23. Крім первинних засобів пожежогасіння, на складах необхідно обладнувати пункти (пости) із запасом протипожежного інвентарю у кількості, яка визначається оперативними планами пожежогасіння.
7.12. Дільниці, установки і операції фарбування, знежирення і миття
7.12.1. Для миття і знежирення виробів та деталей повинні використовуватися негорючі пасти, розчинники й емульсії, а також ультразвукові та інші пожежобезпечні установки.
Якщо негорючі матеріали не забезпечують належної чистоти виробів і апаратури, то в технологічних процесах миття і знежирення допускається застосування горючих або легкозаймистих рідин за умови дотримання вимог правил пожежної безпеки.
7.12.2. Підлога в приміщеннях, де проводяться лакофарбопідготовчі роботи та операції фарбування, повинна бути виготовлена із негорючих матеріалів, які не утворюють при ударі іскри.
7.12.3. Фарбувальні роботи, миття і знежирення деталей слід виконувати тільки при роботі припливно-витяжної вентиляції з місцевими відсмоктувачами від фарбувальних камер, шаф, кабін і ванн.
7.12.4. Витяжну вентиляцію фарбувальних камер, шаф, кабін не дозволяється експлуатувати без водяних зрошувачів (гідрофільтрів) або інших ефективних пристроїв для вловлювання горючих часток.
7.12.5. Повітроводи вентиляційних установок періодично очищають від горючих матеріалів. На витяжних повітроводах слід установлювати люки для очищення їх внутрішньої поверхні. Обладнання, яке використовується для фарбування, слід очищати після закінчення зміни щоденно при включеній вентиляції.
7.12.6. Для зручності очищення камер від напилення фарб і лаків поверхню їх слід покривати тонким шаром солідолу або технічного вазеліну. Щоб запобігти виникненню іскр, скребки повинні бути виготовлені з кольорового металу.
7.12.7. Лакофарбові матеріали повинні надходити на робочі місця у готовому вигляді в закритій посудині. Приготування фарб і розчинення всіх видів лаків і фарб слід виконувати в спеціальному ізольованому приміщенні або на відкритому майданчику.
7.12.8. Тара з-під лакофарбових матеріалів повинна бути щільно закрита і зберігатися на спеціально обладнаних майданчиках.
7.12.9. Пролиті на підлогу лаки, фарби і розчинники слід негайно прибирати за допомогою стружок, піску тощо. Миття підлоги, стін та обладнання горючими речовинами не дозволяється.
7.12.10. У приміщеннях, де проводяться роботи із знежирення і фарбування, не дозволяється:
проводити роботи, які пов'язані з використанням відкритого вогню і одержанням іскр;
використання лаків, фарб, розчинників і знежирювальних рідин невідомого змісту; ці матеріали можуть бути застосовані тільки після аналізу їх властивостей і розробки засобів щодо пожежобезпечного використання.
7.13. Автотранспортні приміщення, гаражі
7.13.1. Транспорт у приміщеннях, під навісами або на спеціальних майданчиках повинен розміщуватися відповідно до вимог будівельних норм та норм технологічного проектування.
7.13.2. Біля входу до автотранспортного приміщення на вхідних дверях повинен бути напис із зазначенням категорії приміщення щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки за ОНТП 24-86 і клас зони за ПУЕ.
7.13.3. Для приміщень та майданчиків із зберіганням понад 25 одиниць транспорту потрібно розробити спеціальний план розміщення автомобілів з описом черговості і порядку евакуації в разі виникнення пожежі, у плані передбачається чергування водіїв у нічний час, у вихідні та святкові дні, а також визначається порядок зберігання ключів запалювання.
7.13.4. Приміщення для обслуговування автомобілів, де передбачається понад 10 постів обслуговування або зберігання понад 25 одиниць транспорту, повинні мати не менше двох воріт виїзду.
7.13.5. Місця зберігання транспорту повинні бути забезпечені буксирними тросами та штангами з розрахунку один трос (штанга) на 10 одиниць техніки.
7.13.6. Над приміщеннями, де розміщені гаражі, не дозволяється розташовувати приміщення з масовим перебуванням людей.
Приміщення для обслуговування автомобілів (крім приміщень для миття і прибирання) слід відокремлювати протипожежними стінами (перегородками) від приміщень для зберігання автомобілів.
Під горючими (дерев'яними) навісами дозволяється зберігати не більше 20 машин.
7.13.7. У приміщеннях, під навісами та на відкритих майданчиках, де зберігається транспорт, не дозволяється:
встановлювати транспортні засоби в кількості, яка перевищує норми, порушувати план їх розміщення, зменшувати відстань між ними, а також від них до конструктивних елементів будівель (споруд);
тримати транспортні засоби з відкритою горловиною паливних баків, а також за наявності витікання пального і мастила;
зберігати бензин, дизельне паливо, балони з газом, за винятком палива в баках і газу в балонах, розміщених на автомобілях;
заправляти транспортні засоби паливом у приміщеннях стоянки, обслуговування та ремонту; заправка автомобілів паливом дозволяється тільки на заправному пункті;
зберігати тару з-під пального, ЛЗР та ГР;
захаращувати виїзні ворота та проїзди;
проводити ковальські, термічні, зварювальні, малярні роботи, а також роботи з використанням ЛЗР та ГР (ці роботи повинні здійснюватися у спеціально відведених майстернях підприємства чи установи);
підзаряджати акумулятори безпосередньо на транспортних засобах;
підігрівати двигуни відкритим вогнем, а також користуватися відкритими джерелами вогню для освітлення;
встановлювати на загальних стоянках транспортні засоби для перевезення ЛЗР та ГР, а також горючих газів;
після закінчення роботи залишати в транспортних засобах промаслені обтиральні матеріали;
залишати під напругою масу автомобіля з увімкненим запалюванням;
допускати накопичення на двигуні та його картері бруду й мастила.
7.13.8. Автоцистерни для перевезення ЛЗР та ГР повинні зберігатися в одноповерхових будівлях, ізольованих від інших приміщень протипожежними стінами 2-го типу, або на спеціально відведених для цієї мети відкритих майданчиках.
7.13.9. Кожний автомобіль повинен мати справний вуглекислотний або порошковий вогнегасник. Автобуси і вантажні автомобілі, призначені для перевезення людей, повинні бути укомплектовані двома вогнегасниками, один знаходиться у кабіні водія, другий - у пасажирському салоні автобуса або в кузові автомобіля.
7.13.10. Не дозволяється випускати з гаража на лінію автобуси із зіпсованими пристроями аварійного відкривання люків, дверей і вікон у салонах, а також за відсутності інформувальних написів щодо способів їх відкривання.
7.13.11. Оглядові ями, а також східці в них повинні бути виготовлені із негорючих матеріалів.
Після закінчення кожної зміни та після проведення ремонтних робіт оглядові ями треба звільняти від промащених матеріалів і сміття.
Для складування промащених матеріалів слід мати металевий ящик, який щільно закривається кришкою.
7.13.12. Відпрацьовані паливно-мастильні матеріали необхідно зливати в металеві діжки або підземні ємкості.
7.14. Підприємства харчування. Холодильні установки
7.14.1. Місткість обідніх залів повинна відповідати вимогам норм проектування, а в разі їх відсутності визначатися з розрахунку не менше 1,4 м кв. на одне посадочне місце в ресторані, кафе, їдальні.
7.14.2. Розстановка столів в обідніх залах не повинна перешкоджати евакуації людей у разі пожежі. Прохід, який веде до виходу на шляху евакуації людей, а також проходи до посадочних місць повинні бути шириною не менше 1,35 м.
7.14.3. Установлення тимчасових естрад, помостів, освітлювальної та електромузичної апаратури, прокладання кабелів та проводів слід здійснювати таким чином, щоб не погіршувалися умови евакуації.
7.14.4. Технологічне обладнання, нагрівальні прилади за нормальних умов роботи повинні бути безпечні в пожежному плані.
7.14.5. На підприємствах харчування не дозволяється:
залишати без догляду ввімкнені електричні і газові плити, духові, жарокондитерські шафи і інші нагрівальні прилади;
застосовувати сірники та відкритий вогонь для визначення витоку газу із газопроводу і приладів;
зберігати горючі матеріали, відходи, упаковку та контейнери в обідніх залах та на шляхах евакуації;
зберігати на вантажно-розвантажувальних рампах товари і тару;
установлювати та зберігати в приміщеннях кухонь пусті і наповнені зрідженими газами балони;
проводити декорування стін обідніх залів горючими і токсичними при горінні матеріалами.
7.14.6. Проведення культурно-масових заходів (дискотек, театралізованих вистав, свят ялинки, банкетів тощо) допускається тільки за наявності в залах двох евакуаційних виходів.
7.14.7. Обслуговування холодильних установок здійснюється особами, які мають спеціальну підготовку і призначені наказом по закладу (організації).
7.14.8. Вентиляційні системи машинного і апаратного відділень не повинні блокуватися з вентиляцією інших приміщень.
7.14.9. Аварійне освітлення у приміщеннях машинного і апаратного відділень має бути завжди у справному стані.
Під час профілактичних оглядів обладнання машинних і апаратних відділень допускається використання для освітлення переносних ламп у вибухозахисному виконанні.
7.14.10. У приміщеннях машинних і апаратних відділень аміачних холодильних установок необхідно встановлювати не менше двох газоаналізаторів парів холодоагента, які повинні бути зблоковані із припливно-витяжною вентиляцією і пристроєм вимкнення компресорів.
7.14.11. Балони з холодоагентами (аміаком) слід зберігати в спеціальних складах, зберігання їх у машинному відділенні не дозволяється.
7.14.12. Не дозволяється розміщення холодильних агрегатів у тамбурах охолоджувальних камер. Розміщення холодильних установок з розсольним охолоджуванням камер допускається тільки в машинному відділенні, де є вихід назовні або через коридор, відокремлений від інших приміщень дверями.
7.14.13. У протипожежних поясах холодильних камер не дозволяється пробивати отвори, пропускати труби, встановлювати кріплення, наклеювати горючі матеріали.
7.14.14. У процесі експлуатації приміщень машинних і апаратних відділень не допускається замінювати елементи, які легко скидаються у разі пожежі (панелі, вікна, двері тощо).
8. Основні вимоги пожежної безпеки під час виконання будівельно-монтажних та вогневих робіт
8.1. Відповідальність за пожежну безпеку під час виконання будівельно-монтажних робіт, ремонтах і монтажах обладнання покладається на керівників установ, закладів і організацій, на території яких проводяться вказані роботи.
8.2. Особи, відповідальні за пожежну безпеку, зобов'язані:
забезпечувати контроль за виконанням цих Правил, а також вимог будівельних норм з питань пожежної безпеки і НАПБ А.01.001-95;
організовувати перевірку протипожежного стану будівель і приміщень, де проводяться будівельно-монтажні роботи, проводити протипожежний інструктаж з усіма робітниками, які виконуватимуть роботи;
забезпечувати дотримання встановленого протипожежного режиму всіма працівниками;
знати пожежну небезпеку своєї ділянки роботи;
забезпечувати пожежобезпечну експлуатацію приладів опалення, тепловироблювальних установок, електромереж та електроустановок, вживати негайних заходів до усунення виявлених несправностей, які можуть призвести до пожежі;
забезпечувати контроль за відключенням електромережі після закінчення роботи;
не допускати користування тимчасовою та несправною електропроводкою, захаращення приміщень сміттям та іншими горючими відходами;
організовувати контроль за зберіганням та використанням ЛЗР та ГР та матеріалів;
забезпечувати справне утримання та постійну готовність засобів пожежогасіння, навчати працівників правилам їх застосування.
8.3. Відповідальність за дотримання заходів пожежної безпеки під час виконання робіт іншими субпідрядними організаціями покладається на керівників робіт цих організацій.
8.4. Відповідальність за пожежну безпеку окремих ділянок будівництва несуть особи, призначені наказом керівника установи, закладу, організації, які зобов'язані:
організовувати навчання, проведення інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки, ознайомлювати всіх працівників з пожежною небезпекою кожного виду будівельно-монтажних робіт;
здійснювати заходи щодо забезпечення пожежною технікою та обладнанням, знаками пожежної безпеки тощо.
8.5. Під час виконання схованих робіт (протипожежні переділки та відступки від горючих конструкцій, електромонтажні роботи тощо) складаються акти на ці роботи.
8.6. У будівлях, де проводиться ремонт, реконструкція або нове будівництво, перед настиланням підлоги потрібно міжпідлоговий простір у перекритті ретельно очищати від горючого сміття (стружки, тирси, трісок тощо).
8.7. Виконання робіт у середині будівель із застосуванням горючих речовин та матеріалів одночасно з іншими будівельно-монтажними роботами, пов'язаними з використанням відкритого вогню (зварювання тощо), не дозволяється.
8.8. Під час будівництва споруд у три поверхи і більше слід застосовувати металеві риштовання.
Риштовання на кожні 40 м їх периметра слід обладнувати одними сходами або драбиною, але не менше ніж двома сходами (драбинами) на всю будівлю.
Настил і помости риштовань слід після закінчення роботи та періодично очищати від будівельного сміття, а в разі потреби - посипати піском.
Не дозволяється закривати (утеплювати) конструкції риштовань горючими матеріалами (фанерою, пластиком, брезентом тощо).
8.9. Для евакуації людей з висотних споруд (димових труб, баштових градирень тощо) необхідно влаштовувати не менше двох сходів з негорючих матеріалів на весь період робіт.
8.10. Опалубку з горючих і важкогорючих матеріалів дозволяється влаштовувати одночасно не більше ніж на три поверхи. Після досягнення належної міцності бетону дерев'яна опалубка і риштовання мають бути розібрані і видалені з будівлі.
У разі потреби влаштування опалубки та риштовань більше ніж на три поверхи слід передбачати додаткові протипожежні заходи (прокладання тимчасових протипожежних водопроводів з установкою пожежних кранів на поверхах тощо).
8.11. Робота, пов'язана з монтажем конструкцій з горючим утеплювачем або застосуванням горючих утеплювачів, має вестися за нарядом-допуском, який видається виконавцю робіт особою, відповідальною за протипожежний стан будівництва.
8.12. Для штучного прогрівання бетону дозволяється користуватися парою, гарячою водою, нагрітим повітрям та застосовувати електричний струм.
При цьому:
для теплозахисту бетону можуть застосовуватися будь-які важкогорючі та негорючі матеріали, а також зволожена чи оброблена вапняковим розчином тирса;
ділянки, які прогріваються електрострумом, повинні бути під постійним наглядом кваліфікованих електриків.
На ділянках електропрогрівання бетону мають бути вивішені попереджувальні плакати та написи: "Небезпечно. Під напругою" тощо.
8.13. У разі застосування для опалення і сушіння тимчасових опалювальних пристроїв та тепловироблювальних установок заходи пожежної безпеки повинні бути викладені в проекті виконання робіт.
8.14. Для опалення і підсушення місць виконання робіт у середині будівель, які будуються, реконструюються або ремонтуються, слід застосовувати тільки спеціальні електричні прилади або газові прилади з пальниками інфрачервоного випромінювання заводського виготовлення із справними та підключеними системами контролю автоматики та блокування. Виконання цих робіт повинно здійснюватися з дотриманням вимог даних Правил і НАПБ А.01.001-95.
8.15. ЛЗР та ГР, які використовуються під час будівельно-монтажних робіт, повинні зберігатися в окремо розташованих будівлях із негорючих матеріалів. Не допускається зберігання таких матеріалів разом з іншими речовинами і матеріалами, а також у підвальних і напівпідвальних спорудах (приміщеннях).
8.16. Не дозволяється зберігання ЛЗР і ГР у відкритій тарі. У разі користування ЛЗР і ГР кількість їх на робочому місці не повинна перевищувати змінної потреби. Ємкості з ЛЗР і ГР слід відкривати тільки перед використанням, не тримати їх відкритими, а після закінчення роботи здавати на склад.
8.17. Порожню тару з-під ЛЗР та ГР слід зберігати на спеціально відведеному майданчику, на відстані не менше 30 м від найближчих будівель і споруд.
8.18. Вогневі роботи під час виконання будівельно-монтажних робіт необхідно проводити згідно з наказом, який видає особа, відповідальна за протипожежний стан об'єкта, і вимог НАПБ А.01.001-95.
Керівник структурного підрозділу, де проводяться тимчасові вогневі роботи, зобов'язаний оформити наряд-допуск на проведення цих робіт.
За наявності на підприємстві відомчої пожежної охорони (ДПД) наряди-допуски повинні бути погоджені з нею напередодні виконання робіт.
8.19. Проведення вогневих робіт на постійних і тимчасових місцях дозволяється тільки після вжиття заходів, які унеможливлюють виникнення пожежі, а саме:
очищення робочого місця від горючих матеріалів;
захисту горючих конструкцій;
забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою, відром з водою).
Вид (тип) вогнегасника та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене робоче місце, визначаються з урахуванням рекомендацій, наведених у додатку 2.
8.20. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення, усунути можливі причини виникнення пожежі.
9. Навчання з питань пожежної безпеки в закладах, установах і організаціях системи освіти України
9.1. Усі працівники під час прийняття на роботу і за місцем праці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі) відповідно до порядку, встановленого НАПБ Б.02.005-94 та Положенням про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
9.2. Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, на початку самостійного виконання роботи, повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а потім постійно, один раз на рік, - перевірку знань.
9.3. Особи, які суміщують професії (роботи), навчаються або інструктуються як за основною, так і за сумісною професією.
9.4. Організація своєчасного і якісного проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки в установі, закладі і організації покладається на його керівника, а в структурному підрозділі (кафедра, лабораторія, дільниця, цех тощо) - на керівника відповідного підрозділу.
9.5. Порядок проходження працівниками спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань визначається керівником установи, закладу, організації (наказом або відповідним положенням, що розробляється на об'єкті і затверджується керівником).
9.6. Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажу і перевірки знань, не дозволяється.
9.7. За призначенням та часом проведення протипожежні інструктажі поділяються на:
вступний;
первинний;
повторний;
позаплановий;
цільовий.
9.8. Вступний протипожежний інструктаж проводиться з:
усіма щойно прийнятими на роботу особами;
особами, які прибули в установу, заклад чи організацію у відрядження, на виробничу практику (навчання) і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі;
учнями і студентами в навчальних закладах перед початком навчання в лабораторіях, майстернях тощо.
9.9. Вступний протипожежний інструктаж проводиться на підставі чинних в об'єктах освіти правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки в спеціально обладнаному для цього приміщенні фахівцем, на якого наказом по об'єкту покладені ці обов'язки, з використанням сучасних методів і засобів навчання та наочних посібників.
Програма для проведення вступного протипожежного інструктажу затверджується керівником (заступником, головним інженером) об'єкта освіти.
9.10. Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника. Його повинні проходити:
усі прийняті на роботу (постійну чи тимчасову);
працівники, які переведені на роботу з інших підрозділів, виробничих дільниць;
особи, які прибули в установу, заклад, організацію освіти у відрядження, на навчання (практику);
будівельники сторонніх організацій, які виконують на діючому об'єкті освіти будівельно-монтажні, ремонтні та інші роботи;
учні (студенти) під час виробничої практики (навчання), а також перед проведенням з ними практичних занять в учбових майстернях, лабораторіях тощо.
Програма для проведення первинного протипожежного інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу (завідувачем кафедри, відділу, начальником цеху тощо), відповідальним за протипожежний стан, або керівником об'єкта освіти і погоджується з пожежною охороною.
9.11. Первинний протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням відповідних інструкцій з пожежної безпеки для працівників, інших нормативних актів про пожежну безпеку і орієнтовного переліку питань первинного протипожежного інструктажу.
9.12. Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками не менше ніж один раз на рік за переліком питань, з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежного інструктажів.
9.13. Позаплановий інструктаж проводиться на робочому місці або в спеціально відведеному приміщенні:
у разі введення в дію нових або доопрацьованих нормативних документів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень тощо);
у разі зміни технологічного процесу, застосування нового або заміни чи модернізації існуючого пожежонебезпечного устаткування;
на вимогу державних інспекторів з пожежного нагляду, якщо виявлене незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у разі пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння.
9.14. Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг та зміст інструктажів визначаються в кожному випадку окремо залежно від причин, що викликали потребу його проведення.
9.15. Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками:
перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт (зварювальних, розігрівальних тощо),
під час ліквідації стихійного лиха, аварії,
у разі організації масових заходів з учнями та дітьми дошкільного віку.
9.16. Первинний, повторний, позаплановий та цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо керівниками робіт, які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.
Проведення протипожежних інструктажів може здійснюватися разом з проведенням відповідних інструктажів з охорони праці.
9.17. Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань усним опитуванням, за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою набутих навичок роботи з засобами пожежогасіння.
Про проведення всіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, у спеціальних журналах робиться запис з підписом осіб, з якими проводився інструктаж, і тих, хто його проводив (додаток 3).
Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, що дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл).
9.18. Керівник закладу, установи і організації зобов'язаний видати примірник інструкції з пожежної безпеки за напрямком роботи або вивісити його на робочому місці.
Додаток 1
до п.3.8 Правил пожежної безпеки для
закладів, установ і організацій
системи освіти України
Рекомендований
Орієнтовний план евакуації учнів та вихованців у разі виникнення пожежі
Затверджується керівником
закладу, установи
План
приміщень закладу, установи з нанесенням шляхів евакуації
(оформляється з урахуванням вимог ГОСТ 12.1.114-82)
Примітка. Шляхи слідування учнів, вихованців під час евакуації не повинні перетинатися і можуть змінюватися залежно від обставин, що склалися.
__________________________________________________________________
(посада і підпис особи, що розробила план)
З планом евакуації і розподілом обов'язків ознайомлені
__________________________________________________________________
(дата, посада, прізвище, ім'я, по батькові, підпис)
Додаток 2
до п.4.2.29 Правил пожежної безпеки
для закладів, установ і організацій
системи освіти України
Обов'язковий
Норми первинних засобів пожежогасіння
Додаток 3
до п.7.1.8 Правил пожежної безпеки
для закладів, установ і організацій
системи освіти України
Журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки
Додаток 4
до п.7.5.11 Правил пожежної безпеки
для закладів, установ і організацій
системи освіти України
Рекомендований
Орієнтовний текст плану-пам'ятки для мешканців гуртожитку (готелю)
Якщо Ви поселились у гуртожиток (прибули до готелю) вперше, то намагайтеся добре запам'ятати розміщення виходів і сходів.
У разі виникнення пожежі у Вашій кімнаті (Вашому номері):
- негайно повідомте про це пожежну охорону за телефоном
_________________________________________________________________;
(вказати номер телефону для виклику пожежної команди)
- якщо зупинити розповсюдження вогню своїми силами немає змоги, то вийдіть з кімнати і зачиніть двері, не замикаючи їх на замок;
- обов'язково повідомте про пожежу черговому на поверсі або іншому представнику адміністрації;
- вийдіть з небезпечної зони і дійте за вказівками адміністрації або пожежної охорони.
У разі виникнення пожежі ззовні Вашого номера (кімнати):
- негайно повідомте про це пожежну охорону телефоном
_________________________________________________________________;
(вказати номер телефону для виклику пожежної охорони)
- закрийте вікна, двері і залиште кімнату, після чого вийдіть з приміщення готелю (гуртожитку);
- якщо коридори і сходові клітки сильно задимлені і залишити приміщення неможливо, то залишайтесь у своїй кімнаті (номері), відчинивши при цьому всі вікна. Зачинені двері можуть надовго захистити Вас від небезпечної температури. Для того, щоб не отруїтися димом, закрийте щілини і вентиляційні отвори змоченими водою рушниками чи простирадлами.
Намагайтеся за телефоном повідомити адміністрацію про своє місцезнаходження.
По прибутті на місце пожежних підрозділів підійдіть до вікна і подайте знак, щоб Вам подали допомогу.
Не рекомендується користуватися ліфтом при евакуації.
Допускається перечекати пожежу на балконі або лоджії, але при цьому потрібно зачинити за собою балконні двері.
Додаток 5
до п.7.5.11 Правил пожежної безпеки
для закладів, установ і організацій
системи освіти України
Рекомендований
Пам'ятка про правила пожежної безпеки для мешканців гуртожитку (готелю)
Шановні гості!
Просимо Вас виконувати правила пожежної безпеки:
- не користуйтесь у номері (кімнаті) електронагрівачами (кавоварками, прасками, кип'ятильниками);
- виходячи з приміщення, не забувайте вимкнути телевізор, радіоприймач, кондиціонер, лампи освітлення;
- не накривайте ввімкнені торшери і настільні лампи предметами з горючих матеріалів;
- не паліть у ліжку;
- не дозволяється перебувати в кабіні ліфта з запаленою сигаретою (цигаркою);
- не кидайте недопалки в корзини для паперів, користуйтеся для цього попільницями;
- не дозволяється зберігати у номері (кімнаті) пожежонебезпечні речовини і матеріали.
Зміст
1. Галузь застосування
2. Нормативні посилання
3. Загальні положення
4. Основні вимоги пожежної безпеки
4.1. Утримання території
4.2. Утримання будівель, приміщень та споруд
4.3. Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря
4.4. Електроустановки
5. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту
5.1. Протипожежне водопостачання
5.2. Установки пожежної автоматики
5.3. Первинні засоби пожежогасіння
6. Порядок дій у разі виникнення пожежі
7. Вимоги пожежної безпеки для приміщень різного призначення, що належать до системи освіти України
7.1. Навчальні та навчально-виробничі приміщення (класи, кабінети, лабораторії та навчально-виробничі майстерні)
7.2. Аудиторії та адміністративні приміщення
7.3. Обчислювальні центри, АТС, машбюро
7.4. Конференц-зали, лекторії, актові зали та інші приміщення для проведення масових заходів
7.5. Гуртожитки, готелі та будинки підвищеної поверховості
7.6. Бібліотеки, архіви, виставки, музеї
7.7. Матеріальні склади та бази загального призначення
7.8. Склади легкозаймистих рідин (ЛЗР) та горючих рідин (ГР)
7.9. Склади горючих газів
7.10. Склади хімічних речовин
7.11. Приміщення для деревообробки і склади лісоматеріалів
7.12. Дільниці, установки і операції фарбування, знежирення і миття
7.13. Автотранспортні приміщення, гаражі
7.14. Підприємства харчування. Холодильні установки
8. Основні вимоги пожежної безпеки під час виконання будівельно-монтажних та вогневих робіт
9. Навчання з питань пожежної безпеки в закладах, установах і організаціях системи освіти України
Додатки
1. Орієнтовний план евакуації учнів та вихованців у разі виникнення пожежі
2. Норми первинних засобів пожежогасіння
3. Журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки
4. Орієнтовний текст плану-пам'ятки для мешканців гуртожитку (готелю)
5. Пам'ятка про правила пожежної безпеки для мешканців гуртожитку (готелю)