Про затвердження режимів рибальства в 1998 році

З метою упорядкування організації промислу риби в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах, розглянувши рішення Науково-промислової Ради Держкомрибгоспу (протокол від 21.01.98 р. N 1),

1. Затвердити "Режим рибальства в Азово-Чорноморському басейні в 1998 році" та "Режим рибальства в дніпровських водосховищах і придунайських озерах у 1998 році" (додаються).

2. Управлінню науки, сировинних ресурсів та нових технологій (І.К. Малицький) зареєструвати ці режими рибальства в Міністерстві юстиції України.

3. Вважати такими, що не застосовуються на території України в частині регулювання використання водних живих ресурсів:

- "Правила рыболовства в бассейне Азовского моря", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 15.03.76 р. N 166;

- "Правила рыболовства в бассейне Черного моря", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 01.12.69 р. N 402;

- "Правила ведения рыбного промысла, охраны и использования живых ресурсов экономической зоны СССР в Черном море для советских рыбодобывающих организаций и рыбодобывающих судов", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 18.06.86 р. N 321;

- "Правила рыболовства в водах реки Дунай и ее придаточной системы в границах СССР", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 13.11.68 N 362;

- "Правила промысла морских растений и водных беспозвоночных в водоемах СССР", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 17.01.66 р. N 17.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови комітету О.М.Степаненка.

Цей документ регламентує промисловий лов у дніпровських водосховищах і придунайських озерах у 1998 році. Промисел проводиться у відповідності з діючими "Правилами рибальства у внутрішніх водоймах України" з урахуванням наступних доповнень та уточнень:

1. Відповідно до подання рибогосподарських наукових організацій Держкомрибгосп та Мінекобезпеки можуть у встановлені ними терміни дозволяти проведення відбіркового лову старшовікових груп крупночастикових (туводних) риб і рослиноїдних ставними сітками з а = 100 - 150 мм у період від скресання криги до переходу температури води через 10 град.C:

- у Канівському водосховищі у верхній і середній частинах, включаючи "Голубу зону", - з використанням 100 сіток; у нижній частині, виключаючи район урочища Пісчанки, - з використанням 100 сіток;

- у Кременчуцькому водосховищі в середній і нижній частинах на рибопромислових ділянках рибопромислових організацій "Боровицький", ім.Шмідта, "Прібой", "Верхньодніпровець", "Дніпровське", ім.Петровського, "Андрусівська" - з використанням 1000 сіток, у т.ч. 150 од. в Сульській затоці, де район лову обмежується лінією с.Жовніне - с.Люзоліївка на півдні та мостом біля с.Липове - на чира, й 80 од. в Цибульницькій затоці;

- у Дніпродзержинському водосховищі район лову обмежується лінією с.Сусловка - с.Вишняки і униз до греблі Дніпродзержинської ГЕС - з використанням 240 сіток;

- у Запорізькому водосховищі в середній та нижній частинах - з використанням 150 сіток;

- у придунайських озерах Ялпуг, Кугурлуй, і Кагул Одеської області - з використанням 1600 сіток із вічком 60 - 100 мм.

2. В осінній період в Сульській затоці в тих же межах використовується 600 сіток.

3. Дозволити:

- при промислі дрібночастикових риб (плітка, плоскирка (густирка), карась, чехоня, окунь та інш.) використання ставних сіток з а = 50 мм протягом усього промислового періоду;

- застосування крупновічкових поріжних сіток з а = 75 - 130 мм, а на закорчованих і плавневих ділянках - дрібновічкових (36 - 50 мм) поріжних сіток протягом усього промислового періоду;

- використання крупновічкових ятерів і каравок протягом усього промислового періоду;

- на Київському водосховищі на тоневих ділянках рибколгоспів ім.Чкалова і "Десна" в післянерестовий період протягом 25 днів проведення спеціалізованого лову линя і карася ставними сітками з а = 50 - 60 мм, на акваторії Дніпровського відрога проводити лов риби двома крупновічковими неводами (а = 70 мм) з кінця весняної заборони протягом усього промислового періоду.

Цей документ регламентує промисловий лов в Азово-Чорноморському басейні в 1998 р. Рибальство в Молочному лимані здійснюється згідно з "Режимом спеціального використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника (Молочний лиман)".

1. Користувачі, що займаються добуванням живих об'єктів рибного господарства, ЗОБОВ'ЯЗАНІ:

1.1. Позначати берегові межі промислових ділянок позначками згідно зі зразками, що встановлені органами рибоохорони, а також мати на промислових суднах довжиною більше 20 м чітко нанесені найменування і номери, які можна розпізнати з літака (розміри 150 на 30 см, біла фарба на темному фоні).

1.2. Маркувати знаряддя лову з метою визначення їх належності.

1.3. Використовувати на промислі тільки зареєстровані в установленому порядку плавзнаряддя, що мають на борту реєстраційний номер.

1.4. Надавати на договірних засадах рибницьким підприємствам право добування плідників риб, а науковим рибогосподарським організаціям, що займаються розробкою рекомендацій з регулювання рибальства, і контрольно-спостережним іхтіологічним пунктам - плідників риб та інших живих об'єктів рибного господарства для біологічного аналізу.

1.5. Подавати в органи рибоохорони та інші рибогосподарські організації дані про добування живих об'єктів рибного господарства - щомісяця.

1.6. Випадковий прилов заборонених до вилову об'єктів рибного господарства випускати в море у живому вигляді (заснула риба оприбутковується зі складенням акта та із занесенням до промислового журналу).

2. Забороняється при рибогосподарському використанні водойм:

2.1. Вибирання заборонених і незаконно установлених знарядь лову без відповідного запису в судновому журналі і без сповіщення органів рибоохорони.

2.2. Лов риби на зимувальних ямах, межі яких установлюються органами рибоохорони за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями.

2.3. Зберігати живі об'єкти рибного господарства, що неураховані або заборонені до вилову, частини їх тіл, а також приймати (здавати) улови об'єктів одного виду під іншою назвою або без видової назви.

2.4. Вести облік і подавати звітні дані про видобування живих об'єктів рибного господарства з викривленням обсягів вилову, районів і видів промислу.

2.5. Мати у Чорному, Азовському морях, річках, лиманах та інших рибогосподарських водних об'єктах - на судні або бригадному стані неопломбовані органами рибоохорони знаряддя лову, використання яких у даному районі і в даний період заборонено.

Примітка. При переході суден від місць базування через заборонені для промислу райони до місць лову шпрота допускається пломбування знарядь лову капітанами суден згідно з відповідним наказом Держкомрибгоспу України.

2.6. Використовувати знаряддя лову із водойм, в яких відмічені вогнища паразитарних та інфекційних захворювань риб, в інших водоймах без попередньої дезинфекції цих знарядь.

2.7. Перебувати на водоймі або в береговій охоронній зоні із знаряддями лову, використання яких заборонене цим Режимом, а також з вибуховими і отруйними речовинами, за винятком випадків проведення на водоймах за погодженням з органами рибоохорони робіт, пов'язаних з використанням цих знарядь та речовин.

2.8. Використовувати на лову не обірковані знаряддя лову.

2.9. Забороняється повсюди продаж промислових видів водних живих ресурсів та продукції із них без наявності у продавця документів, що підтверджують законність їх придбання.

3. Місцеві органи рибоохорони мають право:

3.1. За погодженням з органами Мінекобезпеки дозволяти у випадку виникнення заморної ситуації вилов живих об'єктів рибного господарства у заморних водоймах усіма знаряддями лову і в будь-яку пору року.

3.2. Дозволяти з метою біологічної меліорації лов малоцінних видів риб знаряддями лову, не передбаченими для промислу цінних видів. При цьому, за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями та органами Мінекобезпеки, установлюються місця, терміни та способи лову, норми прилову молоді цінних видів риб.

4. У тих випадках, коли цей Режим накладає обмеження на кількість використовуваних знарядь лову, розподіл цих знарядь між користувачами здійснюється регіональними органами рибоохорони.

5. Контроль за промислом і оперативне його регулювання здійснюється згідно із "Заходами з охорони рибних запасів, контролю і оперативного регулювання промислу риби органами рибоохорони Російської Федерації і України в Азовському морі і Керченській протоці на 1997 - 1998 рр.", а в зоні прибережного рибальства - згідно з пунктами 6, 8.3, 8.4, 8.5 даного режиму рибальства.

6. Головрибвод або уповноважений ним орган має право:

6.1. Продовжувати за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями терміни закінчення промислу до 15 діб. Терміни початку і закінчення лову, встановлені цим Режимом, поширюються на перше і останнє числа промислу включно.

6.2. За погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями в період нерестового ходу цінних видів риб установлювати заборону на промисел для пропуску плідників на нерестовища.

7. Забороняється промисел протягом усього року:

7.1. Перед гирлами малих річок на відстані 0,5 км в обидві сторони, за винятком річок північного узбережжя Азовського моря від Білосарайської коси до Генічеська.

7.2. В Азовському морі на місцях зимівлі осетрових на захід від лінії с.Новоотрадне - маяк Бирючий острів, крім прибережного лову калкана і кефалей (включаючи піленгаса).

7.3. Біля гребель, шлюзів, мостів, заповідних зон на відстані ближче 0,5 км.

7.4. В гирлах лиманів (окрім Молочного, Утлюкського і протоки Тонкої) та міжлиманних сполученнях, в підвідних і магістральних каналах і відводах рибогосподарських і меліоративних систем на усьому їхньому просторі.

7.5. У річках північного узбережжя Азовського моря.

8. Дозволяється промисловий лов:

8.1. Судака:

- зяберними сітками довжиною не більше 75 м у п'ятимильній прибережній зоні Азовського моря від краю коси Бирючий острів до краю Білосарайської коси - з 1 березня до 15 травня і з 1 вересня до 31 грудня;

- зяберними сітками (у кількості 700 од. із трьох суден і береговими бригадами) в Таганрозькій затоці від Білосарайської коси до с.Обрив у глиб затоки до судноходного ходу - з 1 березня до 15 травня;

- ставними неводами, каравками і ятерами вздовж українського побережжя Азовського моря, за винятком забороненого району на захід від лінії с.Новоотрадне - маяк Бирючий острів, - з 1 січня до 1 березня і з 1 до 31 грудня.

8.2. Осетрових і частикових риб ставними неводами, каравками і ятерами вздовж українського побережжя в Таганрозькій затоці і Азовському морі, за винятком забороненого району на захід від лінії с.Новоотрадне - маяк Бирючий острів - з 1 березня до 15 травня.

8.3. Тюльки:

- кошільними неводами в центральній частині Азовського моря, обмеженій точками з координатами

1) 45 град. 45' п.ш., 35 град. 50' с.д.;

2) 46 град. 15' п.ш., 35 град. 50' с.д.;

3) 46 град. 15' п.ш., 36 град. 35' с.д.;

4) 46 град. 30' п.ш., 36 град. 35' с.д.;

5) 46 град. 30' п.ш., 37 град. 15' с.д.;

6) 45 град. 45' п.ш., 37 град. 15' с.д. - з 1 січня до 10 квітня і з 15 листопада до 31 грудня.

Примітки: 1. Постійно діючій групі з регулювання промислу риб в Азовському морі і Керченській протоці, створеній рішенням VIII сесії Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі, надається право при погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями протягом путини змінювати межі дозволеного для промислу району, виходячи з особливостей розподілення скупчень тюльки і наявності прилову осетрових риб.

2. Прилов осетрових риб промислового розміру в путину 1997 - 98 рр. обмежується 1 екз. на 1 т улову тюльки*. При перевищенні величини допустимого прилову судно змінює район робіт. У випадку підвищеного прилову осетрових відповідні райони тимчасово закриваються для промислу;

- ставними неводами по північному узбережжю Азовського моря від маяка коси Бирючий острів до Білосарайської коси - з 1 березня до 31 травня;

- ставними неводами (в кількості 24 од.) вздовж українського узбережжя в Таганрозькій затоці - з початку її масових підходів до 31 травня.

Примітка. Початок масових підходів визначається Маріупольською інспекцією рибоохорони за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями при сталих уловах (не менше трьох діб) в контрольних неводах у середньому не менше 0,5 т тюльки.

8.4. Хамси:

- кошільними неводами в Керченській протоці - з 1 жовтня до кінця ходу хамси та у передпроточній частині Азовського моря від меридіана 37 град. с.д. до миса Зюк на 6 миль вглиб моря - з початку її концентрації у передпроточній частині до кінця осіннього ходу.

Примітка. Постійно діючій групі з регулювання промислу риб в Азовському морі і Керченській протоці, створеній рішенням VIII сесії Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі, надається право при погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями визначати терміни початку та закінчення ходу хамси;

- ставними неводами (з розміром вічка не більше 7 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с.Новоотрадне до мису Хрони - з 20 вересня по 30 листопада, а в Керченській протоці - з 1 жовтня по 30 листопада.

8.5. Дрібних масових морських риб (тюлька, атерина, перкарина та інш.) ставними неводами в п'ятикілометровій прибережній зоні від мису Хрони до с.Новоотрадне і в Керченській протоці - з 1 березня до початку весняного ходу хамси.

Примітка. Початок весняного ходу хамси визначається Кримазчоррибводом за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями при появленні прилову хамси 20% по масі і вище від загального улову дрібних морських риб.

8.6. Калкана капроновими сітками (нитка 15,6 текс 6 і мононитка діаметром 0,3 - 0,4 мм) в десятикілометровій прибережній зоні на ділянці від краю Білосарайської коси до с.Валок і в п'ятикілометровій прибережній зоні від с.Валок до с.Каменське - з 15 березня до початку масового нересту, у двокілометровій прибережній зоні від с.Каменське до мису Хрони - з 10 квітня до початку масового нересту, х/б сітками (нитка N 10) - у двокілометровій прибережній зоні від с.Каменське до мису Хрони - з 15 березня до початку масового нересту; восени - у тих же районах х/б сітками (нитка N 10) - з 1 вересня до 31 грудня.

Примітка. Кримазчорибводу, Південрибводу, Запорізькій регіональній інспекції рибоохорони, Маріупольській міжрайонній інспекції рибоохорони за погодженням з ПівденНІРО (включаючи Азовське відділення) надається право щорічно визначати початок масового нересту при появленні 50% і більше самок, що нерестяться чи вже віднерестилися.

8.7. Глоси в Сиваші: зяберними сітками - з 1 липня по 31 грудня; ставними неводами і ятерами - з 1 вересня по 31 грудня.

8.8. Піленгаса:

- зяберними сітками довжиною не більше 75 м в Азовському морі в дванадцятимильній прибережній зоні від паралелі 46 град. 00' п.ш. до краю коси Обиточної - з 1 січня по 15 травня і з 1 жовтня по 31 грудня;

- зяберними сітками, закидними неводами, каравками, ятерами і волокушами в Сиваші - з 1 липня по 31 грудня;

- зяберними сітками, закидними, кільцевими і ставними неводами, підйомними заводами, каравками, ятерами та волокушами в Керченській протоці і Утлюкському лимані - з 1 січня по 15 червня і з 15 серпня по 31 грудня;

- закидними неводами, підйомними заводами, ятерами і волокушами в Азовському морі, протоці Тонкій, лиманах, за винятком Молочного, Утлюкського і Сиваша, ставними неводами в протоці Тонкій - з 15 лютого по 31 травня і з 1 вересня по 31 грудня.

Примітка. У період промислового лову піленгаса закидними неводами і волокушами від скресання криги по 31 травня у районі гирла Молочного лиману у трикілометровій прибережній зоні з віддаленням в обидві сторони від гирла до першої бази відпочинку смт Кирилівка і до шлагбаума на в'їзд на Степанівську косу з боку с.Степанівка дозволяється лов користувачам, що мають квоти на вилов піленгаса. Штабу оперативного регулювання промислу піленгаса (м.Бердянськ) здійснити, з урахуванням результатів лову піленгаса у 1997 році та пайової участі у фінансуванні робіт із розчищення гирла Молочного лиману, дислокацію бригад у районі промислу, розробку порядку ведення лову і його регулювання протягом усього періоду лову;

- каравками вздовж українського побережжя Азовського моря від мису Хрони до коси Обиточної - з 15 лютого по 31 травня і з 1 вересня по 31 грудня;

- кільцевими неводами в Азовському морі у районі, обмеженому зі сходу лінією: край Бердянської коси - точка перехрещення меридіану 37 град. 20' с.д. з береговою лінією на півдні, а з заходу - лінією, що з'єднує с.Новоотрадне і точку 46 град. 00' п.ш., 35 град. 10' с.д., що далі іде по паралелі 46 град. 00' на захід до перехрещення з береговою лінією, - з 15 лютого по 31 травня і з 1 вересня по 31 грудня.

Примітка. Лов кільцевими неводами тимчасово припиняється у випадку прилову осетрових риб промислового розміру більше 2 шт. на 5 т улову в даному районі. При перевищенні величини допустимого прилову судно змінює район робіт.

8.9. Оселедця в Керченській протоці ставними неводами і зяберними сітками - з 1 січня по 31 травня і з 1 жовтня по 31 грудня.

8.10. Барабулі ставними неводами в Керченській протоці і Азовському морі від мису Хрони до с.Новоотрадне - з 1 травня по 31 липня і з 1 вересня по 31 жовтня.

8.11. Молюсків скребачками, сачками і щипцями в Керченській протоці: рапани - протягом усього року; мідії - з 1 січня по 31 березня, з 1 червня по 31 серпня і з 16 жовтня по 31 грудня.

8.12. Морських рослин методом скошування за допомогою серпів і косарок вздовж українського побережжя Азовського моря протягом усього року.

9. Забороняється:

9.1. Усякий вид промислу риб, не передбачений статтею 8 цього Режиму.

9.2. Лов білуги, шипа, стерляді, лосося, вирезуба, горбиля і дельфінів, добування філофори - повсюди.

10. Заходи з охорони молоді цінних видів живих об'єктів рибного господарства

10.1. Мінімальні розміри допустимих до вилову особин цінних видів живих об'єктів рибного господарства (промисловий розмір, см):

10.2. Промисловий розмір риби визначається у свіжому вигляді проміром від вершини рила до основи середніх промінів хвостового плавника.

10.3. Промисловий розмір мідії визначається вимірюванням по найбільшій довжині раковини.

10.4. Прилов риби непромислового розміру від здійснення притонення або підрізки дозволяється згідно з нормами, установленими цим Режимом (п.10.9).

10.5. Визначення частини риби непромислового розміру здійснюється шляхом взяття проб з різних місць улову. Визначення цієї частини візуально забороняється.

10.6. Виловлена риба, у випадку невідповідності її установленим цим Режимом нормам прилову риби непромислового розміру, а також усі осетрові, калкан, мідія і рак прісноводний, що не досягли промислового розміру, повинні бути випущені у водойму в живому вигляді (заснула риба оприбутковується зі складенням акта та із записом у промисловому журналі).

10.7. При підвищеному прилові риби непромислового розміру у будь-якому районі органи рибоохорони за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більш крупним вічком. Терміни закінчення заборони визначаються за результатами роботи одного контрольного знаряддя лову, встановленого на кожній промисловій ділянці.

10.8. Під час лову риби кошільними неводами заборона промислу в даному районі оголошується у випадку підвищеного прилову риби непромислового розміру, що визначається як середній з 5 закидань; під час лову ставними неводами і ятерами - як середній з добових уловів 3 - 5 знарядь лову на даній ділянці; під час лову закидними неводами - з 2 закидань.

10.9. Максимально допустимі прилови риби непромислового розміру

10.9.1. Промисловий лов риби дозволяється, коли прилов осетрових риб непромислового розміру не перевищує:

10.9.1.1. При лові цінних видів риб крупновічковими ставними неводами - чотирьох штук на 100 кг улову.

10.9.1.2. При лові дрібних масових морських риб ставними неводами - однієї штуки на 1 т улову.

10.9.1.3. При лові хамси і тюльки кошільними неводами - однієї штуки на 5 т улову.

10.9.1.4. При лові судака, піленгаса і камбали-калкан сітками - однієї штуки на 100 кг улову.

10.9.1.5. При лові піленгаса кільцевими неводами - однієї штуки на 5 т улову.

10.9.2. Лов дозволяється, коли прилов риби непромислового розміру не перевищує:

10.9.2.1. Цінних риб (окрім піленгаса) в сітках, ставних і закидних знаряддях лову усіх видів, що використовуються для лову цих риб, за притонення або перебирання - 8% кількості від загального улову риб, промисловий розмір котрих указаний в п.10.1 цього Режиму (окрім хамси), а в дрібновічкових ставних неводах - 1% по масі від улову дрібних морських риб (хамса, тюлька, атерина та інш.) разом узятих.

10.9.2.2. Цінних риб (окрім піленгаса) в уловах кільцевих неводів при промислі піленгаса - 8% кількості від загального улову.

10.9.2.3. Піленгаса - 20% кількості від улову цінних частикових риб (включаючи самого піленгаса).

10.9.2.4. Хамси в кошільних неводах - 40% від загальної кількості.

11. Мінімально допустимий розмір вічка в знаряддях лову (в мм)

11.1. Закидні неводи, волокуші і драги для лову:

11.2. Ставні неводи, каравки, ятери, підйомні заводи і підйомні пастки для лову:

11.3. Кошільні неводи для лову хамси і тюльки - 6.

11.4. Кільцеві неводи для лову піленгаса - зливна частина - 30, крило - 40.

11.5. Зяберні сітки для лову:

11.6. Розмір вічка в знаряддях лову визначається шляхом виміру відстані між 11 вузлами і ділення отриманого числа на 10. При визначенні розміру вічка в мокрих знаряддях лову після консервації допускається зниження установлених розмірів на 5%.

12. Умови застосування знарядь лову:

12.1. Довжина закидних неводів і волокуш не має перевищувати 1,2 ширини річки в точці закидання, а довжина приводів у закидних неводах і волокушах усіх видів не має перевищувати 1/3 довжини відповідного крила.

12.2. Довжина лави ставних неводів і ятерів має бути не більше 900 м, а відстань між лавами і розрив між ставками - не менше 600 м. Установлення ставних неводів у морі допускається не ближче 300 м - від меж промислових ділянок і 100 м - від меж заборонених просторів.

12.3. В усинкових і дворових кутках котлів частикових ставних неводів (на 1 м в кожну сторону) дозволяється застосовувати дель з меншим вічком. Розмір вічка в кутках котлів визначається органами рибоохорони і науковими рибогосподарськими організаціями.

12.4. В крилах ставних неводів, підйомних заводів, каравок і ятерів відношення діаметра нитки до розміру вічка сітьового полотна має бути не менше 0,02.

12.5. Висота зяберних сіток для лову калкана має бути не більше 15 вічок.

12.6. Забороняється:

12.6.1. Установлення в Керченській протоці ставних неводів ближче 700 м від меж тоневих ділянок.

12.6.2. Установлення в інтервалах між ставними неводами будь-яких інших знарядь лову, а також установлення неводів у шаховому порядку (в усіх районах, за винятком Керченської протоки в період осіннього ходу хамси).

12.6.3. Під час підлідного лову установлення ставних неводів, каравок і ятерів з інтервалами між ставками менше 300 метрів.

12.6.4. Займати знаряддями лову та іншими спорудами для лову риби більше 2/3 (від урізу води з боку тоневої ділянки) ширини русла річки, каналу, протоки та іншої водойми, а також здійснювати закидання неводів з протилежних берегів "в замок".

13. Промисел може бути як спеціалізованим, при якому промисловий вид має складати, як правило, більше ніж 50% від маси улову, так і неспеціалізованим, при якому живі об'єкти рибного господарства, що добуваються (окрім заборонених до вилову), можуть знаходитись в улові у будь-якому співвідношенні.

14. Органи рибоохорони мають право:

14.1. За погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями змінювати терміни заборон, передбачених пунктами 8 і 9, в той або інший бік без зміни їх тривалості, а також продовжувати терміни промислу до 15 діб. Терміни заборони і промислу, встановлені цим Режимом, поширюються на перше та останнє числа періоду включно.

14.2. За погодженням із науковими рибогосподарськими організаціями встановлювати заборону на ведення промислу в період масового ходу риб на нерест.

14.3. Допускати судна або бригади для роботи контрольними знаряддями лову в районах, що закриваються для промислу внаслідок підвищених приловів особин непромислового розміру або перевищення прилову особин інших видів при спеціалізованому промислі. Робота контрольними знаряддями лову здійснюється на основі дозволів, виданих на ведення промислу.

14.4. У відповідності з обгрунтуваннями наукових рибогосподарських організацій за погодженням з органами Мінекобезпеки дозволяти відлов вселених рослиноїдних риб у внутрішніх водоймах у заборонений період і на заборонених ділянках.

15. Забороняється промисел протягом усього року:

15.1. У Чорному морі перед гирлом р.Дунай на ділянках шириною по 1 км в обидві сторони від кожного рукава і гирла від середини фарватера і на 5 км углиб моря.

15.2. В р.Дніпро:

- на відстані 10 км униз по річці від греблі Каховської ГЕС;

- у Львівській ямі (на 100 м уверх і на 700 м униз по річці від пристані с.Львів);

- на ділянці нижче лінії, що йде від Верхньокасперівського маяка через усе гирло на щоглу Червоної Хати і далі на верхів'я затоки Глаголь, на південь до виходу протоки Джигирка, включаючи Щучу Забич, і далі на материковий берег.

15.3. В р.Південний Буг:

- на ділянці від греблі Олександрівської ГЕС протягом 4 км униз по річці;

- на ділянці в межах м.Первомайська від впадіння р.Кодима униз по річці до краю міської межі;

- у притоці Синюха на ділянці від Первомайського заводу будматеріалів до впадіння в р.Південний Буг.

15.4. У Дніпровському лимані перед гирлом р.Дніпро по лінії, що йде від гирла балки, розміщеної біля східного краю с.Широка Балка, через лиман у точці в 4,5 км на захід від рибоприймального пункту в с.Рибачому, а також на Станіславській ямі (навпроти с.Станіслав).

15.5. У верхів'ї лиману Сасик від лінії, що з'єднує південні окраїни сіл Борисівка і Трапівка до гирл річок Когильник і Сарата і в заплавинах цих річок до автодорожніх мостів на трасі Татарбунари - Жовтий Яр.

15.6. У Дністровському лимані:

- перед гирлами річок Дністер і Турунчук - на відстані 2 км праворуч і ліворуч від гирла і на 2 км всередину лиману, а також на 2 км уверх по цих річках;

- на ділянці від гирла р.Турунчук уздовж західного берега до м.Білгород-Дністровський - на відстані 1 км у глиб лиману, а також в озерах Малога і Турлаки;

- перед гирлом, що з'єднує Дністровський лиман з морем, на відстані 1 км в обидві сторони від гирла, на 2 км углиб моря і на 1 км в середину приморської частини Дністровського лиману від Каролино-Бугазької коси.

15.7. У Хаджибейському лимані у верхів'ї від лінії, що з'єднує північний край с.Щорсове і південний край с.Жовте, до гирла р.Малий Куяльник і в заплавині цієї річки до південного краю с.Білка.

15.8. В протоці Джигирка - на усьому протязі.

15.9. У Чорному морі тралами в районах, обмежених:

- меридіанами 35 град. 05' с.д. і 35 град. 50,5' с.д., берегом і лінією, що проходить на відстані 12 миль від берега;

- берегом і лінією, що проходить через південний край мису Євпаторійський, точки 45 град. 09' п.ш. 33 град. 16' с.д. і 45 град. 00' п.ш. 33 град. 04' с.д., далі іде на відстані 12 миль від берега до перетину з лінією, що з'єднує мис Тарханкут і Дністровсько-Царгородський маяк, і далі до мису Тарханкут;

- з півдня лінією, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком;

- зі сходу меридіаном 30 град. 00' с.д., із заходу - береговою смугою та з півдня - державним кордоном.

16. Забороняється ведення промислу в такі терміни:

16.1. У річках:

- Дніпро - від гирла до забороненого простору Каховської ГЕС, а також у придатковій системі* - з 10 квітня по 15 червня.

- Інгулець - від гирла до с.Велика Олександрівка - з 10 квітня по 15 червня;

- Південний Буг - від Варваровського мосту уверх по ріці до забороненого простору Олександрівської ГЕС - з 5 квітня по 5 червня і від забороненого простору Олександрівської ГЕС до с.Голосково - з 5 квітня по 20 червня.

- Інгул - на усьому протязі з придатковою системою - з 1 квітня по 30 червня;

- Дністер - у річці - з 15 квітня по 5 червня, у плавневих озерах - з 15 квітня по 15 червня.

- Дунай - у річці, її протоках, гирлах і єриках - з 15 квітня по 15 травня, у придунайських озерах, лимані Сасик і Стенцовсько-Жебрияновських плавнях - з 15 квітня по 15 червня.

16.2. У лиманах:

- Дніпровському (західною межею є лінія: коса Очаківська - коса Кинбурнська), Бузькому і Березанському - по усій акваторії - з 5 квітня по 5 червня.

- Дніпровському - на відстані 1,5 км від берега в глиб лиману на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського лабазу, включаючи усю придаткову озерну систему, - з 6 по 15 червня;

- Хаджибейському - з 15 квітня по 15 червня;

- Тилигульському, Григорівському, Дофиновському, Сухому, Шаболатському і Тузловських - з 1 травня по 15 червня.

- Дністровському з прилеглими до нього плавнями - з 15 квітня по 31 липня.

- Кучурганському - з 15 квітня по 15 червня.

16.3. У гирлах озер і лиманів, що з'єднуються з Чорним морем, і перед гирлами з боку моря і лиманів - на відстані 500 м праворуч і ліворуч від гирла і на 500 м вглиб моря, озера або лиману (за винятком указаних вище випадків) - з 1 квітня по 31 серпня.

16.4. У полойних системах і займищах усіх річок - від скресання криги до спаду весняної повені.

16.5. У всіх інших, не перерахованих в пунктах 3 - 4 цього Режиму, внутрішніх водоймах Миколаївської, Херсонської, Одеської областей - з 1 квітня по 30 червня, Автономної Республіки Крим - з 1 квітня по 31 травня.

17. В період масового нересту забороняється лов: азово-чорноморських кефалей - з 20 серпня по 10 вересня, калкана - з 1 по 10 травня.

18. Дозволяється неспеціалізований промисел в указаних нижче районах, за винятком їх заборонених ділянок:

18.1. Ставними неводами і донними пастками в Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай (від Старостамбульського гирла до Білгородського каналу включно і на 10 км вглиб моря) і Каркінітської затоки, західною межею якої є лінія мис Тарханкут - основа Тендровської коси, - протягом усього року.

18.2. Ставними неводами:

18.2.1. В Каркінітській затоці (в кількості не більше 10 одиниць) - з 1 січня по 10 липня і з 1 вересня по 31 грудня.

Примітка. Під час масового ходу осетрових вздовж побережжя п-ва Крим у березні - квітні уводиться заборона на цей лов. Терміни і тривалість заборони установлюються органами рибоохорони за погодженням з ПівденНІРО. На період заборони на лову залишається 5 контрольних знарядь лову.

18.2.2. В р.Дунай із придатковою системою і передгирловому його просторі - протягом усього року, за винятком забороненого періоду.

18.2.3. В лиманах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

18.3. Ятерами:

18.3.1. У Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, - протягом усього року.

18.3.2. В річках, лиманах і внутрішніх водоймах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

18.4. Закидними неводами і волокушами:

18.4.1. У Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - протягом усього року.

18.4.2. В річках, лиманах (окрім Дністровського) і внутрішніх водоймах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

18.4.3. В Дністровському лимані на північ від лінії, що з'єднує с.Південне і гирло р.Дністер - з 1 січня по 31 березня і з 1 жовтня по 31 грудня. Гранично допустима кількість неводів, що виставляються, визначається Одесарибводом і ОдВ ПівденНІРО.

18.5. Сітками в річках (окрім річок Дніпро, Інгул, Інгулець з їхніми придатковими системами), лиманах і внутрішніх водоймах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

18.6. Турбуками, трандадами і лапташами в р.Дунай - протягом усього року, за винятком забороненого періоду.

18.7. З використанням гард:

18.7.1. У каналах і гирлах, що з'єднують р. Дунай з озерами, а також з дозволу органів рибоохорони у верхів'ях озер - з 11 травня по 31 жовтня.

18.7.2. В р.Дністер і лиманах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

19. Дозволяється спеціалізований промисел в указаних нижче районах за винятком їхніх заборонених ділянок:

19.1. Ставними неводами і підйомними заводами піленгаса:

- у Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, - протягом усього року;

- в Каркінітській затоці - з 1 березня по 10 липня.

19.2. Ятерами бичка у Чорному морі на захід від меридіана, що проходить через мис Херсонес - з 1 січня по 30 квітня і з 15 червня по 31 грудня.

19.3. Кошільними і кільцевими неводами:

19.3.1. Піленгаса і чорноморської хамси у Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, - протягом усього року.

19.3.2. Азовської хамси у Чорному морі на схід від меридіана, що проходить через мис Херсонес - з 1 по 31 січня і з 1 жовтня по 31 грудня.

19.4. Закидними неводами і волокушами:

19.4.1. Чорноморської хамси, тюльки і атерини:

- у Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - протягом усього року;

- у лиманах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

19.4.2. Бичка:

- у Чорному морі на захід від меридіана, що проходить через мис Херсонес, за винятком передгирлового простору р. Дунай, - з 1 січня по 30 квітня і з 15 червня по 31 грудня;

- в р.Дунай з його придатковою системою - протягом усього року, за винятком забороненого періоду;

- в лиманах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

19.4.3. Барабулі у Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - протягом року.

19.4.4. Оселедця в р.Дунай з її придатковою системою - з 15 березня по 15 липня.

19.4.5. Тюльки в р.Дунай з її придатковою системою - з 1 січня до 1 березня і з 1 листопада по 31 грудня.

19.5. Бурилами:

19.5.1. Тюльки в Дніпровському і Бузькому лиманах - з 1 жовтня до початку весняного забороненого періоду.

19.5.2. Бичка в Дніпровському, Бузькому і Березанському лиманах - з 16 серпня до 1 листопада.

19.6. Різноглибинними тралами, включаючи близнюкові, шпрота і мерланга у Чорному морі - протягом усього року.

19.7. Сітками:

19.7.1. Калкана у Чорному морі - з 1 лютого по 31 жовтня, за винятком періоду нерестової заборони.

19.7.2. Катрана і скатів у Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30 град. 00' с.д. - протягом усього року.

19.7.3. Піленгаса у Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, - протягом усього року і в лиманах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

19.7.4. Оселедця:

- у Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки і передгирлового простору р.Дунай, - з 1 січня по 30 квітня і з 1 жовтня по 31 грудня;

- в р.Дніпро - з 1 травня по 15 червня;

- в р.Дунай із придатковою системою і в його передгирловому просторі - з 1 березня по 15 липня, за винятком п'ятиденної заборони на період її масового ходу;

- в р.Дністер - з 1 квітня по 5 червня, за винятком п'ятиденної заборони на період її масового ходу;

- в Дністровському лимані - з 1 квітня по 15 червня, за винятком п'ятиденної заборони на період її масового ходу;

- в Дніпровському і Бузькому лиманах - з 5 квітня по 5 червня, за винятком десятиденної заборони на період її масового ходу.

19.7.5. Пузанка в Дніпровському і Бузькому лиманах і р.Південний Буг - з 1 травня до кінця весняної заборони.

19.7.6. Чехоні, тарані і рибця в річках, лиманах і внутрішніх водоймах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

19.7.7. Глоси у Чорному морі, крім Каркінітської затоки і в лиманах - з 1 травня по 15 лютого.

19.7.8. Осетра і севрюги в р.Дунай і його передгирловому просторі - з 16 квітня по 15 березня.

19.8. Підйомними пастками бичка у Чорному морі на захід від меридіана, що проходить через мис Херсонес, - протягом усього року.

19.9. Накидними сітками (наметами) піленгаса у Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - протягом усього року.

19.10. Наживними гаками (ярусами) катрана і скатів у Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30 град. 00' с.д. - протягом усього року.

19.11. Скребачками, сачками і щипцями, а також збір руками у Чорному морі мідії і рапани - протягом усього року.

19.12. Драгою Хижняка:

19.12.1. Мідії і рапани у Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, - з 1 січня по 31 травня і з 1 серпня по 31 грудня.

19.12.2. Мідії в Каркінітській затоці на ділянці, обмеженій координатами:

1) 45 град. 36' п.ш. 32 град. 45' с.д.;

2) 45 град. 38,5' п.ш. 32 град. 45' с.д.;

3) 45 град. 43' п.ш. 32 град. 50' с.д.;

4) 45 град. 40' п.ш. 32 град. 53 с.д., - з 1 січня по 31 травня і з 1 жовтня по 31 грудня.

19.13. Яєць артемії шляхом їх збору в Куяльницькому, Дофиновському лиманах і внутрішніх водоймах п-ва Крим - з 1 січня по 31 березня і з 1 жовтня по 31 грудня.

19.14. Тралом Китрана філофори у Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, - протягом року.

19.15. Серпами і косарками цистозіри у Чорному морі - з 1 червня по 31 жовтня.

19.16. Зостери і цистозіри шляхом збору їх штормових викидів повсюди - протягом року.

20. При спеціалізованому промислі допускається ведення лову при прилові інших об'єктів менше 50% від маси улову, за винятком указаних у пункті 7 випадків, а також прилову осетрових і калкана промислових розмірів у тралових уловах, що допускається в межах, відповідно, 2 екз. і 4 екз. на 1 т улову (прилов калкана можна брати на борт), і прилову осетрових промислових розмірів на наживні гаки в межах 2 екз. на 1 т улову. При його перевищенні про це ставляться до відома органи рибоохорони, улов повинен бути оприбуткований (за винятком заборонених до вилову живих об'єктів рибного господарства), після чого для нестаціонарних знарядь повинно бути змінено місце лову (не менше ніж на: 2 милі - для тралів; 1 милю - для кошільних і кільцевих неводів, волокуш, бурил, сіток, ярусів, драг; 0,5 милі - для накидних сіток) або змінена глибина лову не менше ніж на 20 м. Факти ловлення осетрових і калкана заносяться до промислового журналу.

У випадку підвищеного прилову одних об'єктів при спеціалізованому промислі інших у будь-якому районі, органи рибоохорони за погодженням із науковими рибогосподарськими організаціями приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більш крупним вічком. Терміни закінчення заборони визначаються за результатами роботи контрольних знарядь лову, що здійснюється згідно з цим Режимом, за винятком обмежень, накладених даним пунктом.

Під час лову риби тралами, кошільними і кільцевими неводами, накидними сітками, волокушами, драгами і бурилами заборона промислу в даному районі встановлюється у випадку підвищеного прилову інших об'єктів промислу, котрий визначається як середньовиважене з не менше ніж п'яти закидань (тралень); при лові закидними неводами, сітками, ярусами, ставними неводами, донними пастками і ятерами - як середньовиважене з добових уловів не менше ніж 4 знарядь (при наявності менше 4 знарядь - як середньовиважене з їх уловів за 4 зрізання).

21. Забороняється:

21.1. Усякий вид і спосіб промислу, не передбачений попередніми двома пунктами цього Режиму.

21.2. Добування занесених до Червоної книги України тварин і рослин.

21.3. Вилов осетрових усіма знаряддями лову, окрім ставних неводів повсюди і сіток у Дніпровському і Бузькому лиманах і в р.Дунай і його передгирловому просторі, протягом року; азово-чорноморських кефалей і калкана в період нерестової заборони, а також добування ікряних самок рака.

21.4. Займати знаряддями лову та іншими спорудами для лову риби більше 2/3 ширини русла річки, каналу або протоки, а також закидання неводів із протилежних берегів "у замок".

21.5. Установлювати ставні знаряддя лову в шаховому порядку.

21.6. Виконувати траління різноглибинним тралом без використання приладів контролю за ходом трала, а також із торканням розпірними дошками грунту (за винятком моментів поставлення і вибірки трала).

21.7. Лов рибця на греблях у р.Дніпро.

21.8. Використання суден для лову закидними неводами і волокушами в р.Дунай.

21.9. Використання:

21.9.1. Неводів і волокуш з приводами більше 1/2 довжини відповідного крила.

21.9.2. Ставних порядків в лиманах довжиною більше 600 м і на відстані ближче 500 м один від одного, за винятком лову піленгаса, коли відстань між сітками не обмежується.

21.9.3. В р.Дунай з її придатковою системою і передгирловим простором лав ятерів і порядків сіток довжиною більше 150 м із відстанню між лавами ятерів менше 200 м, а між порядками сіток - менше 500 м один від одного.

21.9.4. Поріжі в сітках при спеціалізованому промислі оселедця (окрім р.Дунай з його придатковою системою і передгирловим простором), калкана, катрана і скатів.

21.9.5. Лійок із кільцями в ставних неводах із розміром вічка менше 20 м. Сіток у Дніпровському і Бузькому лиманах у світлий період доби із закінчення весняної заборони по 15 вересня.

21.9.6. Бурил в Дніпровському і Бузькому лиманах у темний період доби.

21.9.7. Будь-яких знарядь і знарядь, що зменшують розмір вічка нижче допустимого.

21.9.8. Ставних неводів, ятерів і сіток у гирлах і протоках.

21.9.9. Плавневих сіток без нижнього підбора з ядром, що волочить по дну.

21.9.10. Сіткових пасток при гардах.

22. Промисловий розмір

22.1. Розмір риби, яка дозволяється до вилову, визначається у свіжому вигляді проміром від вершини рила (при закритому роті) до основи середніх променів хвостового плавника. Визначення частки риби непромислового розміру проводиться шляхом узяття проби з різних місць улову. Визначення цієї частки візуально забороняється.

22.2. Величини промислового розміру для живих об'єктів рибного господарства (см):

22.2.1. У р.Дунай і його придаткових водоймах, а також в його передгирловому просторі у Чорному морі:

22.2.2. В інших районах:

22.3. Виловлена знаряддями лову риба та інші водні живі ресурси у разі їх невідповідності встановленим цим Режимом нормам із прилову особин непромислового розміру (п.23), а також усі, що не досягли промислового розміру, особини осетра, севрюги, калкана та рака прісноводного належать випуску у водойму в живому вигляді (заснула риба оприбутковується зі складенням акта та відповідним записом у промисловому журналі).

При перевищенні допустимого прилову особин непромислового розміру в уловах нестаціонарними знаряддями у Чорному морі потрібно змінити місце лову (не менше ніж на: 2 милі - для тралів; 1 милю - для кошільних і кільцевих неводів, волокуш, сіток, ярусів, драг; 0,5 милі - для накидних сіток і підйомних пасток) або змінити глибину лову не менше ніж на 20 м.

22.4. При підвищеному прилові особин непромислового розміру в будь-якому районі органи рибоохорони приймають рішення про тимчасову заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більш крупним вічком. Терміни закінчення заборони визначаються за результатами роботи контрольних знарядь лову.

При лові тралами, кошільними і кільцевими неводами, накидними сітками, волокушами, драгами і бурилами заборона промислу в даному районі установлюється у випадку підвищеного прилову особин непромислового розміру, що визначається як середньовиважений з не менше ніж п'яти закидань (тралінь); при лові закидними неводами, сітками, ярусами, ставними неводами, донними пастками та ятерами - як середньовиважений з добових уловів не менше ніж 4 знарядь на даній ділянці (за наявності менше 4 знарядь - як середньовиважений з їх уловів за 4 зрізання); при лові підйомними пастками - з 10 підйомів.

23. Максимально допустимий прилов особин непромислового розміру

23.1. Дозволяється ведення промислу, коли прилов осетрових риб непромислового розміру (котрий згідно з п.22.3 випускається у водойму) не перевищує:

23.1.1. При проведенні лову знаряддями лову з розміром вічка 12 мм і більше, окрім сіток і тралів - 4 екз. на 100 кг улову.

23.1.2. При проведенні лову знаряддями лову з розміром вічка менше 12 мм, окрім сіток і тралів - 2 екз. на 1 кг улову.

23.1.3. При проведенні лову сітками - 2 екз. на 100 кг улову.

23.1.4. При проведенні лову тралами і ярусами - 2 екз. на 1 т улову.

23.2. Дозволяється ведення неспеціалізованого промислу, коли прилов особин непромислового розміру не перевищує:

23.2.1. Знаряддями лову з розміром вічка 20 мм і більше у морі - 20%, а в лиманах і внутрішніх водоймах - 8% кількості від загального улову риб, указаних в п.22.2.

23.2.2. Знаряддями лову з розміром вічка менше 20 мм: азовської хамси, мерланга - 20%, бичка, барабулі, ставриди, шпрота - 8%, а інших риб - 2% по масі від загального улову.

23.3. Дозволяється ведення спеціалізованого промислу об'єктів, коли кількість їх особин непромислового розміру в улові цих об'єктів по кількості не перевищує: азовської хамси - 40%; скумбрії, шпрота і мерланга - 30%; бичка, ставриди, барабулі, азово-чорноморських кефалей і піленгаса - 20%; катрана - 15%; оселедця, пузанка і глоси - 8%; калкана - 5%; мідії при добуванні її драгами - 25%.

При наявності в улові інших об'єктів допустимий прилов їх особин непромислового розміру визначається згідно з п.23.2.

23.4. При добуванні мідії скребачками, сачками, щипцями і збиранні їх руками - прилов не допускається.

24. Мінімально допустимий розмір вічка (в мм):

24.1. При неспеціалізованому промислі:

24.1.1. В ставних неводах:

- в р.Дунай з її придатковою системою, а також в її передгирловому просторі у Чорному морі: у котлі - 30, дворі - 36, крилах - 40;

- в інших районах: в котлі - 6, дворі - 10, крилах - 14.

24.1.2. В донних пастках: у сажалці - 10, відкрилках - 12, крилах - 14.

24.1.3. У ятерах:

- в р.Дунай з придатковою системою і його передгирловому просторі: бочці - 25, сажалці, замку і крилах - 30;

- в інших районах: в бочці - 30, сажалці, замку і крилах - 40.

24.1.4. В закидних неводах і волокушах:

- в р. Дунай з його придатковою системою: матня - 28, приводи - 36, крила - 40;

- в інших районах: матня - 30, приводи - 36, крила - 40.

24.1.5. В сітках: в р.Південний Буг з її придатковою системою, Дніпровському і Бузькому лиманах - 80, в р.Дунай з його придатковою системою - 40, в інших водоймах - 50.

24.1.6. В лапташах і турбуках - 40, трандадах - 50.

24.2. При спеціалізованому промислі:

24.2.1. Ставними неводами і підйомними заводами піленгаса: котел - 30, двір і крила - 40.

24.2.2. Кошільними і кільцевими неводами: хамси - 6, піленгаса - 30.

24.2.3. Закидними неводами і волокушами:

24.2.4. Бурилами:

24.2.5. Тралами: шпрота - 6, мерланга - 12.

24.2.6. Сітками: калкана - 180; глоси - 50; катрана і скатів - 100; піленгаса - 45; оселедця - 28; пузанка - 22; чехоні, тарані і рибця у річках Дністер і Дунай з їх придатковими системами - 32, в інших водоймах - 38; осетра і севрюги - 120. При промислі чехоні, тарані і рибця розмір вічка не має перевищувати 50 мм; глоси, оселедця і піленгаса - 70 мм; осетрових - 150 мм.

24.2.7. Накидними сітками (наметами) піленгаса - 30.

24.2.8. Ятерами бичка: у бочці - 18, сажалці, замку і крилах - 20.

24.2.9. Підйомними пастками - 18.

25. Розміри гаків: ширина і висота підбору - 26 мм з допустимим відхиленням у той або інший бік - 2 мм.

26. Мінімальний допустимий зазор між прутами решітки (мм):

26.1. У дразі Хижняка - 35.

26.2. У гардах:

26.2.1. У р. Дунай з його придатковою системою - між вертикальними - 30, горизонтальними - 200.

26.2.2. В інших районах - 5.