• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил пожежної безпеки у сфері кінематографії

Міністерство культури і мистецтв України  | Наказ, Правила від 02.10.1997 № 483
Реквізити
  • Видавник: Міністерство культури і мистецтв України
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 02.10.1997
  • Номер: 483
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство культури і мистецтв України
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 02.10.1997
  • Номер: 483
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
5.2.14.10. Здійснювати опалення при відкритих дверцятах топливника.
5.2.14.11. Проводити безперервне опалення під час проведення масових заходів.
5.2.14.12. Залишати розпалені печі без нагляду.
5.2.14.13. Використовувати вентиляційні канали для димоходів.
5.2.14.14. Прикріплювати до димарів телевізійні та інші антени.
5.2.14.15. Висипати непогашений попіл, жужіль та вугілля біля будівель; (з цією метою слід обладнувати спеціальне місце).
5.2.14.16. Влаштовувати тимчасові опалювальні прилади.
5.2.14.17. У літній пожежонебезпечний період під час сильного вітру здійснювати опалення печей і котельних установок, які працюють на твердому паливі.
5.2.14.18. Використовувати для димових труб керамічні, азбоцементні та металеві труби, а також влаштовувати глиноплетені та дерев'яні димарі.
5.2.15. Усі заклади кінематографії повинні мати центральне опалення. Заміна пічного опалення на центральне обов'язкова при проведенні капітального ремонту або реконструкції підприємства.
5.2.16. Котли центрального опалення необхідно встановлювати у відокремлених неспалимих приміщеннях, які мають самостійний вихід.
5.2.17. Біля кожної форсунки котельної або теплогенеруючої установки, що працює на рідкому паливі, повинен бути встановлений металевий піддон з піском, а на паливопроводі - не менше двох вентилів (один біля топки, а другий - біля резервуара з паливом).
5.2.18. Паливо повинно зберігатися у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях або на спеціально обладнаних майданчиках, які знаходяться на відповідній безпечній відстані від спалимих будівель.
5.2.19. У котельних приміщеннях допускається встановлення витратних баків закритого типу для рідкого палива:
5.2.19.1. У вбудованих приміщеннях - об'ємом не більше 1 куб.м для мазуту.
5.2.19.2. В окремо розташованих приміщеннях - об'ємом не більше 5 куб.м для мазуту і 1 куб.м - для легкого нафтового палива.
5.2.20. У приміщеннях котелень та інших тепловироблювальних установок забороняється:
5.2.20.1. Допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання та протипожежного інструктажу і не отримали кваліфікаційного посвідчення.
5.2.20.2. Виконувати роботи, які не пов'язані з обслуговуванням котельної установки.
5.2.20.3. Зберігати легкозаймисті й інші горючі рідини та матеріали.
5.2.20.4. Сушити будь-які горючі матеріали на котлах і паротрубопроводах.
5.2.20.5. Розпалювати котельні установки без попередньої продувки їх повітрям.
5.2.20.6. Подавати паливо у випадках, коли погасли форсунки або газові пальники.
5.2.20.7. Допускати підтікання рідкого палива або виходу газу із системи паливоподачі.
5.2.20.8. Користуватися видатковими баками, які не мають пристрою для вилучення палива до аварійної ємкості (безпечного місця) у випадку пожежі.
5.2.20.9. Користуватися гумовими або іншими спалимими трубопроводами для подачі палива до форсунки.
5.2.20.10. Працювати при несправній автоматиці контролю за режимом опалення.
5.3. Вентиляція та кондиціонування
5.3.1. Експлуатаційний і протипожежний режим роботи вентиляційних установок визначається робочими інструкціями, в яких передбачаються заходи пожежної безпеки, строки очищення повітроводів, фільтрів, вогнеперешкодних клапанів та іншого обладнання, а також визначається порядок дій обслуговуючого персоналу на випадок виникнення пожежі або аварії.
5.3.2. Черговий персонал, який здійснює нагляд за вентиляційними установками (майстер, бригадир, слюсар), зобов'язаний проводити відповідно до графіка планові профілактичні огляди вентиляторів, повітроводів, вогнезатримних пристроїв, камер зрошення, заземлювальних пристроїв і вживати заходів щодо усунення будь-яких порушень в їх роботі, що можуть призвести до виникнення та розповсюдження пожежі.
5.3.3. Вентиляційні установки повинні мати технічний паспорт, в якому вказана їх характеристика. Усі зміни, здійснені на установці, а також наслідки наступних випробовувань в процесі її експлуатації заносяться до цього паспорта.
5.3.4. Вентиляційні короби слід виготовляти із неспалимих матеріалів.
5.3.5. Повітря, що містить горючий пил або горючі відходи, повинно очищатися до надходження у вентилятор. Для цього перед ним слід встановлювати каменевловлювачі, а для вилучення металевих предметів - магнітні вловлювачі.
5.3.6. Повітроводи, по яких переміщуються вибухо-пожежонебезпечні гази, пари, пил, не допускається розміщати в підвальних приміщеннях і в каналах під підлогою.
Всередині повітроводів і на їхніх стінках не дозволяється розміщувати газопроводи та трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку та каналізаційні трубопроводи. Не допускається перетинання повітроводів з іншими комунікаціями.
5.3.7. У виробничих приміщеннях , де вентиляційні установки видаляють горючі та вибухонебезпечні речовини, всі металеві повітроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок необхідно заземлювати.
5.3.8. Вентиляційні камери, циклони, фільтри та повітроводи повинні регулярно очищатися пожежобезпечними засобами від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень. Перевірка технічного стану, профілактичний ремонт та очищення вентиляційного обладнання слід здійснювати за графіком, який затверджується керівником. Наслідки оглядів записуються до спеціального журналу.
5.3.9. Витяжні повітроводи, по яких транспортуються вибухонебезпечний або горючий пил, повинні мати пристрої для періодичного очищення (лючки, розбірні з'єднання тощо).
5.3.10. У місцях перетинання протипожежних стін повітроводи слід обладнувати автоматичними вогнезатримними пристроями (заслінки, шибери, клапани).
5.3.11. Вогнезатримні пристрої, магнітні вловлювачі у вентиляційних повітроводах, пристрої блокування вентиляційних систем з пожежною сигналізацією та системами пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції в разі виникнення пожежі, повинні перевірятися у встановлені адміністрацією терміни, але не рідше одного разу на півроку.
5.3.12. При експлуатації вентиляційних систем забороняється:
5.3.12.1. З'єднувати вентиляційні канали з димовими.
5.3.12.2. Поєднувати вентиляцію приміщень вибухо-пожежонебезпечних виробництв із загальною системою вентиляції.
5.3.12.3. Здійснювати перевірку ефективності роботи вентиляційної системи за допомогою відкритого вогню.
5.3.12.4. Випалювати залишки пилу та інших горючих речовин, що відклалися на стінках повітроводів.
5.3.12.5. Складувати впритул до повітроводів і устаткування (на відстані не менше 0,5 м) горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці.
5.3.12.6. Видаляти за допомогою тієї самої системи відсосів різні гази, пил, пари та інші речовини, що при змішуванні можуть утворювати вибухо-пожежонебезпечні концентрації з повітрям.
5.3.12.7. Експлуатувати переповнені циклони.
5.3.12.8 Зберігати у вентиляційних камерах будь-яке обладнання або матеріали.
5.3.12.9. Залишати відчиненими двері вентиляційних камер, які повинні бути постійно зачинені на замок (замкнені).
5.3.12.10. Заходити стороннім особам до вентиляційних камер.
5.3.12.11. Перекривати витяжні канали, закривати вентиляційні заслінки і клапани, припливні та витяжні отвори, решітки, знімати захисні кожухи, зупиняти або вмикати вентилятори.
5.3.12.12. Відключати або знімати вогнезатримні пристрої.
5.3.13. Під час експлуатації калориферів слід дотримуватись таких вимог:
5.3.13.1. Відстань між калориферами та конструкціями з горючих і важкогорючих матеріалів повинна бути не менше 1,5 м за наявності вогневого або електричного підігріву і не менше 0,1 м за наявності теплоносія гарячої води або пару.
5.3.13.2. Тримати постійно справними контрольно-вимірювальні прилади.
5.3.13.3. Не допускати виникнення зазорів між калориферами та між калориферами і будівельними конструкціями камер. Виявлені зазори необхідно зашпаровувати негорючими матеріалами.
5.3.13.4. Систематично проводити очищення калориферів від забруднення пневматичним або гідравлічним способом.
5.3.13.5. Стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається нагріте в калорифері повітря, не мали отворів, крім каналів, призначених для подавання повітря в приміщення.
5.3.14. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту, незалежно від захисту на загальній лінії, що живить групу кондиціонерів.
5.3.15. Зовнішній простір і стіни будинків навколо кондиціонерів необхідно розчистити від гілок дерев, витких рослин та інших предметів і конструкцій з горючих матеріалів у радіусі не менше 1,5 м.
5.3.16. Під час експлуатації кондиціонерів забороняється:
5.3.16.1. Використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій віконних рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій.
5.3.16.2. Переробляти кондиціонери з метою заміни їх функціонального призначення.
5.3.16.3. Замінювати наявні триполюсні штепсельні роз'єднувачі на двополюсні.
5.3.16.4. Встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках і стінах.
5.3.16.5. Встановлювати кондиціонери в приміщеннях категорії виробництва А і Б.
6. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту
6.1. Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння
6.1.1. Керівники закладів кінематографії несуть безпосередню відповідальність за впровадження, експлуатацію та технічне обслуговування установок пожежної сигналізації (УПС) та автоматичних установок пожежогасіння (АУП) і підтримання їх у роботоздатному стані.
6.1.2. Будівлі, приміщення і споруди повинні обладнуватися зазначеними установками відповідно до вимог будівельних норм (СНиП 2.04.09-84. Пожарная автоматика зданий и сооружений), правил, стандартів та інших нормативних документів з питань пожежної безпеки.
6.1.3. Для якісної експлуатації УПС та АУП наказом або рзпорядженням керівника повинен бути призначений такий персонал:
6.1.3.1. Особа, яка відповідає за експлуатацію УПС та АУП.
6.1.3.2. Обслуга для проведення технологічного обслуговування та ремонту установок.
6.1.3.3. Оперативна (чергова) обслуга для цілодобового нагляду та контролю за роботоздатним станом установок.
6.1.4. Обслуга повинна мати необхідну технічну підготовку. Перевірка знань інструкцій, експлуатаційної документації та практичних навичок повинна здійснюватись щорічно.
6.1.5. Організація, що здійснює технічне обслуговування установок, повинна мати на це ліцензію, видану органами держпожнагляду, і нести відповідальність у випадку, коли установки з вини цієї організації не спрацювали і не виконали своє призначення.
6.1.6. Регламентні роботи з технічного обслуговування, планово-попереджувальний ремонт повинні визначатися на кожний вид установок і виконуватися відповідно до плану-графіка, який складається на підставі вимог технічної документації заводів-виробників.
6.1.7. На час виконання робіт з технічного обслуговування або ремонту установки, проведення яких пов'язане з її відключенням, адміністрація закладу кінематографії зобов'язана здійснити компенсуючі заходи пожежної безпеки для приміщень та повідомити про це пожежну охорону (ДПД).
6.1.8. Заклади кінематографії, які не мають можливості власними силами проводити технічне обслуговування установок і утримувати обслугу, зобов'язані укладати договори зі спеціалізованими організаціями на планове технічне обслуговування цих установок.
6.1.9. Шлейфи пожежної сигналізації, лінії керування та зв'язку повинні постійно контролюватися на предмет дотримання режиму "Готовність" та піддаватися періодичним випробуванням на режими "Тривога" та "Установка спрацювала" згідно з планом-графіком.
6.1.10. У приміщенні диспетчерського пункту або в приміщенні пожежного поста, де встановлена приймальна апаратура сигналізації, повинна бути вивішена інструкція про порядок дій чергового персоналу у випадку появи сигналів про пожежу або про несправність в УПС або АУП.
Диспетчерський пункт повинен бути обладнаний телефонним зв'язком і укомплектований електричним ліхтарем.
6.1.11. Диспетчерські пункти (пожежні пости) та станції пожежогасіння необхідно забезпечити схемами пожежної сигналізації, установок пожежогасіння, інструктивним матеріалом про керування установкою (системою) пожежогасіння та про дії щодо оповіщення про пожежу.
6.1.12. На пультах керування диспетчерських пунктів (пожежних постах), на блоках пожежної автоматики, біля кожного вузла керування та розподільчого пристрою систем пожежогасіння повинні бути вивішені (встановлені) таблички із зазначенням приміщень, що підлягають захисту.
В установках водяного та пінного пожежогасіння на вузлах управління слід вивішувати функціональні схеми обв'язки, а на табличках вказувати типи та кількість зрошувачів у секції. Засувки й крани слід нумерувати відповідно до схеми обв'язки.
Функціональні схеми обв'язки повинні вивішуватись і в насосних АУП.
6.1.13. Особа, яка відповідає за експлуатацію установки, зобов'язана забезпечити:
6.1.13.1. Підтримання УПС та АУП в роботоздатному стані шляхом організації своєчасного проведення технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів.
6.1.13.2. Інструктаж робітників і службовців, які працюють у приміщеннях, що захищаються установками пожежної автоматики.
6.1.13.3. Придбання та розробку необхідної технічної документації.
6.1.13.4. Інформування адміністрації об'єкта про всі випадки відмов і непередбачених спрацьовувань установок.
6.1.14. Оперативний (черговий) персонал повинен знати назву та місцезнаходження приміщень, що підлягають захисту, а також порядок:
6.1.14.1. Виклику пожежної охорони в разі одержання сигналів тревоги та взаємодії з пожежними підрозділами під час ліквідації пожежі та її наслідків.
6.1.14.2. Визначення роботоздатності установки в період експлуатації.
6.1.14.3. Ведення експлуатаційної документації.
6.1.15. Обслуга і оперативний персонал при виявленні недоліків у роботі установки зобов'язаний негайно повідомити про це особу, яка відповідає за експлуатацію установки, та вжити заходів до їх усунення.
6.1.16. Запас зрошувачів і пожежних оповіщувачів на об'єкті повинен становити не менше 10% від кількості змонтованих.
6.1.17. Пожежні оповіщувачі слід постійно утримувати в чистоті. Вони повинні бути захищені від механічних пошкоджень та несанкціонованих спрацьовувань.
6.1.18. Не допускається замість несправних встановлювати оповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейфи сигналізації за відсутності оповіщувача на належному місці.
6.1.19. Приміщення з установленими в ньому приймально-контрольними приладами та станціями повинно бути сухим, добре вентильованим, обладнаним аварійним освітленням, мати достатній рівень природного та штучного освітлення.
6.1.20. Приймально-контрольні прилади та станції слід встановлювати в приміщеннях з цілодобовим чергуванням персоналу.
6.1.21. Допускається встановлення приймально-контрольних приладів у приміщеннях без чергового персоналу за умови забезпечення передачі оповіщень про пожежу (несправності) на пожежний пост або в інше приміщення з постійним цілодобовим перебуванням людей і забезпеченням контролю каналів зв'язку.
У цьому разі повинні бути передбачені заходи щодо недопущення сторонніх осіб до приймально-контрольних приладів.
6.1.22. Внесення будь-яких змін у конструкцію АУП, перекомпонування приміщень, що захищаються, та інші переобладнання допускається здійснювати за згодою з проектною організацією з обов'язковим інформуванням про це органів державного пожежного нагляду.
6.1.23. Не допускається переведення установки з автоматичного пуску на ручний за винятком випадків, обумовлених у нормативних документах.
6.1.24. Пристрої ручного пуску АУП повинні бути опломбовані, захищені від несанкціонованого приведення в дію та механічних пошкоджень і встановлюватися поза можливою зоною горіння, в доступному місці. Для визначення їх місцезнаходження слід застосовувати вказівні знаки як всередині, так і поза межами приміщення.
6.1.25. Забороняється:
6.1.25.1. Використовувати трубопроводи АУП для підвішування або кріплення будь-якого устаткування.
6.1.25.2. Приєднувати виробниче устаткування та санітарні прилади до трубопроводів живлення АУП.
6.1.25.3. Встановлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на трубопроводах живлення і розподільчих трубопроводах.
6.1.26. Вузли керування систем водяного та пінного пожежогасіння слід розташовувати в приміщеннях з мінімальною температурою на протязі всього року не нижче +5 град.C.
6.1.27. Приміщення, в яких розташовані вузли керування, насосні станції, станції пожежогасіння, повинні мати аварійне освітлення і бути постійно замкненими.
6.1.28. Приміщення станцій пожежогасіння, насосних станцій слід забезпечити телефонним зв'язком з диспетчерським пунктом (пожежним постом). Ключі від приміщень повинні зберігатися у обслуги й оперативного (чергового) персоналу, а біля входу до приміщення повинно висіти табло з написом "Станція (вузол керування) пожежогасіння".
6.1.29. Приміщення, що захищаються установками об'ємного пожежогасіння, слід обладнувати самозачинними дверима.
6.1.30. Автоматичні установки об'ємного пожежогасіння повинні мати:
6.1.30.1. Звукову та світлову сигналізацію про подачу в ці приміщення вогнезахисної речовини.
6.1.30.2. Пристрої переключення автоматичного пуску на ручний з виданням відповідного сигналу в приміщення чергового персоналу.
6.1.30.3. Пристрої затримання випуску вогнезахисної речовини в об'єм, що підлягає захисту.
6.1.31. Всередині приміщення, що захищається автоматичною установкою об'ємного пожежогасіння, повинні видаватися такі застережні написи на тлі світлового сигналу: "Газ - виходь!" ("Піна - виходь!" тощо) та звуковий сигнал оповіщення, біля входу до приміщення - встановлюватися світловий сигнал "Газ - не заходити!" ("Піна - не заходити!" тощо), а в приміщенні чергового персоналу - відповідний сигнал з інформацією щодо подавання вогнезахисної речовини.
6.2. Системи протидимного захисту
6.2.1. Необхідність обладнання будинків і приміщень системами протидимного захисту, вимогами до їх влаштування встановлюються будівельними нормами.
6.2.2. Випробовування систем протидимного захисту слід проводити один раз на місяць з увімкненням вентиляторів ручним способом або від пожежних оповіщувачів з обов'язковим складанням акта.
6.2.3. Для підтримання систем протидимної вентиляції в роботоздатному стані необхідно:
6.2.3.1. Щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механізмів, положення клапанів, заслінок, наявність замків і пломб на щитках електроживлення й автоматичних пристроїв, захисного засклення на кнопках ручного пуску.
6.2.3.2. Періодично очищати від бруду та пилу (у холодну пору року - від обмерзання) вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі.
6.2.3.3. Регулювати натяг пасків трансмісій вентиляційних агрегатів.
6.2.3.4. Усувати несправності електричних пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів та їх з'єднань.
6.2.4. Вентилятори систем протидимної вентиляції слід розміщати в окремих від вентиляторів інших систем приміщеннях. При цьому вентилятори димовидалення та підпору повітря не допускається розміщати в загальній камері.
6.2.5. Пристрої для повітрозабору систем підпору повітря повинні розміщуватися таким чином, щоб виключити можливість потрапляння до них продуктів горіння, що виходять із систем димовидалення та вікон будівель.
6.2.6. Не дозволяється прокладання будь-яких комунікацій в каналах димовидалення та підпору повітря.
6.2.7. Біля кнопок дистанційного пуску повинні бути пояснювальні написи (таблички) щодо їх призначення.
Щит (пульт) ручного керування пристроями системи протидимного захисту повинен бути забезпечений інструкцією про порядок їх включення в роботу.
6.2.8. Двері, що входять до систем протидимного захисту, слід обладнувати пристроями для самозачинення та ущільнювальними прокладками у притворах, бути заскленими армованим склом (або бути суцільними).
6.2.9. У черговому режимі димові клапани системи протидимного захисту на всіх поверхах повинні бути закриті.
6.3. Системи оповіщення про пожежу
6.3.1. Необхідність обладнання будинків і приміщень технічними засобами оповіщення про пожежу, вимоги до їх влаштування встановлюються будівельними нормами.
6.3.2. Системи оповіщення людей про пожежу повинні забезпечити, у відповідності з розробленими планами евакуації, передачу звукових, а при необхідності - і світлових сигналів у всі приміщення будівлі та трансляцію мовних повідомлень про пожежу.
6.3.3. Порядок використання систем оповіщення необхідно визначити в інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації, де необхідно вказати осіб, які мають право приводити систему до дії.
6.3.4. При виникненні пожежі в будівлі чи споруді, система оповіщення про пожежу повинна працювати протягом часу, необхідного для повної евакуації людей.
6.3.5. Гучномовці не повинні мати регуляторів сили звуку, підключатися до мережі без роз'ємних пристроїв і забезпечувати необхідну силу звуку сигналу в усіх місцях перебування людей.
6.3.6. Для передачі текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використання внутрішніх радіотрансляційних мереж та інших мереж мовлення за умов забезпечення надійного оповіщення.
6.3.7. Текст оповіщення повинен бути заздалегідь записаний на магнітофон (у місцях ймовірного перебування іноземців - текст записується англійською або рідною їх мовою).
6.3.8. Системи оповіщення та керування евакуацією необхідно виконувати з урахуванням можливості прямої трансляції мовного оповіщення та керівних команд через мікрофон для оперативного реагування в разі зміни обставин або порушення нормальних умов евакуації.
6.3.9. Приміщення, з якого здійснюється керування системою оповіщення, слід розміщувати на нижніх поверхах будівель, переважно біля входу на сходову клітку, у місцях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.
6.3.10. У будівлях, де немає потреби в технічних засобах оповіщення про пожежу і керування евакуацією, керівник закладу кінематографії повинен наказом визначити порядок оповіщення людей про пожежу та призначити відповідальних за це осіб.
6.4. Засоби зв'язку
6.4.1. Забезпечення закладів кінематографії засобами зв'язку покладається на їх власників.
6.4.2. Заклади кінематографії повинні мати прямий телефонний зв'язок з найближчим підрозділом пожежної охорони або центральним пунктом пожежного зв'язку населеного пункту. Необхідність влаштування такого зв'язку визначається територіальними органами державного пожежного нагляду.
6.4.3. У вибухонебезпечних зонах телефонні апарати та сигнальні пристрої до них повинні мати конструкцію, що відповідає категорії та групі вибухо-пожежонебезпечної суміші.
6.5. Протипожежне водопостачання
6.5.1. Зовнішнє протипожежне водопостачання
6.5.1.1. Кожен заклад кінематографії слід забезпечити необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння згідно з діючими будівельними нормами (СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения).
6.5.1.2. Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води.
У разі недостатнього напору слід встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі.
6.5.1.3. Відповідальність за технічний стан пожежних гідрантів, встановлених на території закладу кінематографії, несуть їх власники або орендарі (згідно з договором на оренду).
6.5.1.4. Пожежні гідранти повинні бути справними і розміщатися так, щоб забезпечувалося зручне забирання води пожежною технікою.
6.5.1.5. Кришки люків пожежних резервуарів, колодязів, підземних гідрантів повинні бути постійно закритими та очищеними від бруду, а стояки - звільнятися від води. На зиму пожежні резервуари та гідранти слід утеплювати.
6.5.1.6. Пожежні гідранти, гідранти-колонки та пожежні крани через кожні шість місяців підлягають технічному огляду та перевірці на працездатність працівниками пожежної охорони закладу кінематографії або особою, яка відповідає за його протипожежний стан, шляхом пуску води. Наслідки перевірки їх роботоздатності слід оформляти актом довільної форми.
6.5.1.7. При проведенні ремонтних робіт або при відключенні (навіть тимчасовому) протипожежного водопостачання, при зниженні тиску в мережі нижче за потрібний, зниженні рівня води в пожежному водоймищі необхідно повідомити підрозділи пожежної охорони.
6.5.1.8. Пожежні гідранти та водоймища повинні мати під'їзди з твердим покриттям.
При наявності на територіях об'єктів або поблизу них (на відстані до 200 м) природних джерел води (річок, озер, ставків) до них слід прокласти дороги з твердим покриттям з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 м х 12 м для установки пожежної автотехніки та забору води в будь-яку пору року.
Водонапірні башти також повинні бути пристосовані для забору води пожежною технікою.
6.5.1.9. Під'їзди та підходи до пожежних водоймищ, резервуарів, гідрантів і пожежних кранів необхідно завжди утримувати вільними.
6.5.1.10. Підтримання в постійній готовності штучних водоймищ, водозабірних пристроїв, під'їздів до вододжерел покладається на власника (орендаря) закладу кінематографії.
6.5.1.11. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з написом "ПГ", з цифровими позначками відстані в метрах від покажчика до пожежного гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах і його виду (кільцевий чи тупиковий).
Біля місця розташування пожежного водоймища необхідно встановити світловий або флуоресцентний покажчик з написом "ПВ", цифровим позначенням запасу води в кубічних метрах і кількістю пожежних автомобілів, які можуть бути одночасно розміщені на майданчику біля водоймища.
При наявності загального вуличного освітлення на території закладу кінематографії спеціальна підсвітка покажчиків не потрібна.
6.5.2. Внутрішній протипожежний водогін
6.5.2.1. Необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водогону, кількість уводів у будівлю, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струмин від пожежних кранів визначається відповідно до чинних будівельних норм (СНиП 2.04.01-85. Внутреннее водоснабжение и канализация зданий).
6.5.2.2. Внутрішні пожежні крани слід встановлювати в доступних місцях: біля входів, у вестибулях, коридорах, проходах тощо. Їх розміщення не повинно заважати евакуації людей.
6.5.2.3. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водогону необхідно укомплектовувати пожежними рукавами довжиною 20 м, пожежними стволами та важелями для полегшення відкривання вентилів.
6.5.2.4. Пожежні рукави повинні бути сухими, добре скатаними (укладеними) у подвійну скатку або "гармошку", з'єднаними з пожежними кранами та пожежними стволами. Перекантовування пожежних рукавів слід здійснювати не рідше одного разу на шість місяців.
6.5.2.5. Пожежні рукави , пожежні стволи та важелі розташовуються у спеціальних шафах, дверцята яких пломбуються. На дверцятах шафи для пожежного крана повинно бути нанесено напис "ПК", порядковий номер пожежного крана, номер телефону пожежної частини.
6.5.2.6. У неопалюваних приміщеннях будівлі в холодну пору року воду з внутрішнього протипожежного водогону слід зливати, а біля пожежних кранів необхідно вивісити табличку (напис) про місце розташування та порядок відкривання засувки або пуску насоса.
6.5.2.7. За наявності в неопалюваному приміщенні (будівлі) трьох і більше пожежних кранів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водогону в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. ЇЇ відкриття та пуск насоса повинен здійснюватися від пускових кнопок, встановлених всередині шаф пожежних кранів.
6.5.3. Насосні станції
6.5.3.1. У кожному закладі кінематографії наказом або розпорядженням керівника повинні бути виділені особи, які обслуговують насосні станції і відповідають за їх технічний стан та експлуатацію.
6.5.3.2. Приміщення пожежної насосної станції повинно мати телефонний або інший зв'язок, який з'єднує його з приміщенням пожежної охорони.
6.5.3.3. У приміщенні насосної станції повинна бути вивішена інструкція про порядок включення насосів і відкриття запірної арматури, а також чітка схема протипожежного водопостачання з зазначенням на ній засувок, вентилів, зворотних клапанів, продуктивності, числа обертів, робочого тиску та потужності насосів.
Всі засувки та вентилі повинні мати номери, які збігаються з номерами, зазначеними на схемі, мати чіткі вказівки щодо їх призначення та порядку приведення в дію під час пуску або зупинки насосів.
6.5.3.4. Приміщення насосної станції в холодну пору року повинно опалюватися і мати температуру не нижче +5 град.C. Зберігання сторонніх предметів та устаткування в них забороняється.
6.5.3.5. Основні та резервні насоси-підвищувачі, контрольно-пускові клапани та інше обладнання установки автоматичного пожежогасіння повинно розміщуватись в окремому приміщенні, біля входу в яке встановлюється табличка і світлове табло з написом "Пожежна насосна станція", яке освітлюється в нічний час.
6.5.3.6. Категорія надійності електропостачання насосних станцій (установок) повинна відповідати вимогам будівельних норм і ПУЕ.
6.5.3.7. Електрифіковані засувки слід перевіряти не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця.
6.5.3.8. Надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання повинно перевірятися не рідше одного разу на шість місяців з реєстрацією результатів у спеціальному журналі.
6.5.3.9. Якщо насосна станція не має постійного чергового персоналу, то приміщення повинно замикатися на замок, а місце зберігання ключів зазначатися написом на дверях.
6.5.3.10. Підступи до насосної станції та в приміщення насосної повинні бути забезпечені електричним освітленням.
6.5.3.11. Насоси-підвищувачі, трубопроводи й арматура, а також електродвигуни слід фарбувати в червоний колір.
6.5.3.12. Пожежні насоси повинні включатись автоматично від падіння тиску води в мережі та дистанційно із приміщення пожежного поста та насосної.
Дистанційне включення пожежних насосів повинно здійснюватись також від кнопок, розташованих у пожежних шафах.
6.5.3.13. Пожежні насоси насосної станції необхідно утримувати у постійній експлуатаційній готовності і перевіряти на створення необхідного тиску шляхом пуску води один раз на десять днів з відповідним записом у спеціальному журналі.
6.6. Первинні засоби пожежогасіння
6.6.1. Усі виробничі, адміністративні, побутові, складські, допоміжні будівлі та приміщення, а також об'єкти, що підлягають ремонту або реконструкції, повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з піском тощо) згідно з нормами і пожежним знаряддям (пожежними ломами, баграми, сокирами тощо) та засобами зв'язку.
Ця вимога стосується також будівель, споруд, приміщень, що обладнані будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами.
6.6.2. Вперше збудовані, після реконструкції, розширення, капітального ремонту будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки слід забезпечувати первинними засобами пожежогасіння до початку їх експлуатації.
6.6.3. Пожежний інвентар повинен розміщуватися на видних місцях, до яких є вільний і зручний доступ, і не заважати при евакуації людей під час пожежі.
6.6.4. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях і на території, як правило, слід встановлювати спеціальні пожежні щити з набором: вогнегасників, ломів, багрів по 2 штуки кожного виду, ящиків з піском і сокир - по 1 шт.
6.6.5. Вогнегасники необхідно розміщувати у легкодоступних місцях, де унеможливлений вплив на них прямих сонячних променів, опалювальних, нагрівних приладів та інших джерел тепла.
6.6.6. Переносні вогнегасники слід, як правило, навішувати за кронштейни на стіну на висоті не вище 1,5 м від рівня підлоги до нижнього краю вогнегасника та на відстані від краю дверей, достатньої для їх повного відчинення. Дозволяється установка вогнегасників на підлозі в тумбах (ящиках), у пожежні шафи поруч з пожежними кранами.
6.6.7. Навішування вогнегасників за кронштейни, установка їх в тумби та пожежні шафи повинні виконуватись так, щоб можна було визначити тип вогнегасника, прочитати на його корпусі інструкцію по користуванню, а також зручно було його зняти.
6.6.8. Порядок розташування, технічного обслуговування та користування вогнегасниками повинен відповідати вказівкам заводів, які їх виготовляють.
6.6.9. Вогнегасники, які не призначені для експлуатації при мінусових температурах і знаходяться поза приміщеннями, що не опалюються, підлягають зберіганню у теплих приміщеннях в холодну пору року. У цих випадках на пожежних щитах, стендах, шафах необхідно розмістити інформацію щодо місцезнаходження вогнегасників.
6.6.10. Кожне виробниче або іншого призначення приміщення рекомендується обладнувати вогнегасниками одного типу.
6.6.11. Приміщення, що обладнані автоматичними установками пожежогасіння, забезпечуються первинними засобами пожежогасіння на 50% від кількості, передбаченої нормами.
6.6.12. У місцях зосередження коштовної апаратури й обладнання кількість первинних засобів пожежогасіння слід збільшити.
6.6.13. Вогнегасники, які відправляються на перезарядження або на дозаправлення, слід заміняти відповідною кількістю заряджених вогнегасників.
6.6.14. Контроль за утриманням і готовністю вогнегасників та інших первинних засобів пожежогасіння здійснює начальник та члени ДПД або особа, яка відповідає за протипожежний стан.
6.6.15. Відповідальність за своєчасне та повне оснащення об'єкта вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками несуть власники об'єктів (або орендарі згідно з договором оренди).
7. Основні вимоги пожежної безпеки до об'єктів різного призначення
7.1. Кіностудії, відеостудії, студії
7.1.1. Знімальні павільйони
7.1.1.1. Знімальні павільйони необхідно обладнувати автоматичною пожежною сигналізацією, автоматичними установками пожежогасіння та первинними засобами пожежогасіння.
7.1.1.2. У знімальних павільйонах, що не обладнані автоматичними установками пожежогасіння, допускається користування декорацією, яка виготовлена із негорючих або важкогорючих матеріалів.
7.1.1.3. Спалимі декорації та драпування повинні бути оброблені вогнезахисною речовиною. Якість вогнезахисної обробки слід перевіряти щоквартально і, при необхідності, поновлювати.
7.1.1.4. На підлозі павільйону на відстані 1,7 м від стін необхідно нанести червону лінію для позначення пожежних проходів. Пожежні проходи не можна заставляти декораціями, меблями й іншим сценічним обладнанням.
7.1.1.5. Ширина проходу між декораціями повинна бути не менше 1,7 м.
7.1.1.6. Після демонтажу декорацій усі фундусні матеріали, елементи твердих і м'яких декорацій, бутафорію, дошки тощо необхідно прибрати із павільйону в спеціально відведене місце.
7.1.1.7. Електричні проводи та кабелі, що живлять освітлювальні прилади й інше електрообладнання, не повинні зазнавати механічних пошкоджень.
7.1.1.8. Після закінчення роботи розподільчі щити необхідно відключати від електромережі, а дверцята шаф закривати на замок.
7.1.1.9. У знімальних павільйонах забороняється:
- фарбувати декорації масляними та нітрофарбами;
- застосовувати лаки, а також легкозаймисті та горючі рідини;
- проводити вогневі роботи;
- застосовувати піротехнічні вироби;
- користуватися відкритим вогнем;
- палити цигарки.
7.1.2. Склади кіноплівки, початкових матеріалів і фільмокопій
7.1.2.1. Загальностудійні склади кіноплівки слід розміщати в окремих будівлях, що відповідають вимогам пожежної безпеки.
7.1.2.2. Поверхня стін, стелі та підлоги в складах повинні бути рівними. Неприпустиме накопичення на них пилу.
7.1.2.3. Зберігати кіноплівку в секціях слід на стелажах висотою не більше чотирьох ярусів.
7.1.2.4. Кіноплівку, початкові матеріали слід зберігати на складі лише в металевих коробках на спеціальних стелажах або в металевих контейнерах.
7.1.2.5. Стелажі повинні бути виготовлені повністю із металу. Допускається використання металевих стелажів з дерев'яними полицями, що оброблені вогнезахисною речовиною.
7.1.2.6. Стелажі слід розташовувати на відстані не менше 1 м від опалювальних приладів, ламп розжарювання та іншого електрообладнання.
7.1.2.7. Між стелажами повинні бути передбачені проходи шириною не менше 1 м.
7.1.2.8. Допускається тимчасове зберігання кіноплівки та фільмокопій, що надходять до складу, на підлозі.
7.1.2.9. Заповнення складу кіноплівкою та транспортування її зі складу в цех повинно бути механізованим.
7.1.2.10. Кіноплівку та фільмокопії слід розміщати так, щоб уникнути дії тепла приладів опалення.
7.1.2.11. Кількість кіноплівки та готових фільмокопій не повинна перевищувати передбачених норм зберігання.
7.1.2.12. На складах кіноплівки, початкових матеріалів і фільмокопій забороняється застосування клею для склеювання кіноплівки, а також зберігання сторонніх речей і матеріалів.
7.1.3. Контрольно-вимірювальна та науково-дослідна лабораторії
7.1.3.1. Працівники лабораторій повинні знати пожежонебезпечні властивості хімічних речовин і матеріалів, що використовуються на підприємстві, і дотримуватись правил пожежної безпеки при роботі з ними.
7.1.3.2. Зберігати в лабораторіях хімічні речовини і матеріали слід з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей. Забороняється зберігати разом такі речовини, які при хімічній взаємодії можуть призвести до вибуху або пожежі.
7.1.3.3. Лабораторне обладнання та меблі слід розміщати так, щоб вони не заважали евакуації людей. Ширина проходу між лабораторним обладнанням повинна бути не менше одного метра.
7.1.3.4. Робочі столи та витяжні шафи, що призначені для роботи з вибухо-пожежонебезпечними речовинами, слід утримувати в справному стані, покрити неспалимими матеріалами, а при роботі з кислотами, лугами й іншими хімічно-активними речовинами - матеріалами, які стійкі до їх дії, обладнати бортиками.
7.1.3.5. Легкозаймисті та горючі рідини необхідно зберігати в тій ємкості (тарі), що визначена інструкцією. Скляні банки повинні знаходитися в металевому ящику, який щільно закривається кришкою.
7.1.3.6. Загальний запас легкозаймистих рідин, що можуть водночас зберігатися в кожному лабораторному приміщенні, не повинен перевищувати змінної потреби.
7.1.3.7. Скляний посуд з легкозаймистими рідинами ємкістю більше 50 мл слід зберігати в металевих шафах.
7.1.3.8. Усі роботи в лабораторіях, які пов'язані з можливим виділенням токсичних або вибухо-пожежонебезпечних парів і газів, повинні проводитися лише у витяжних шафах.
7.1.3.9. Витяжні шафи слід постійно утримувати в справному стані, обладнувати електроосвітленням вибухозахисного виконання, а вимикачі розміщати поза межами шафи.
7.1.3.10. Скляний посуд з кислотами, лугами й іншими їдкими речовинами слід переносити в спеціальних металевих або дерев'яних ящиках, які всередині застелені азбестом. Для перенесення сірчаної й азотної кислот допускається використання дерев'яних ящиків, плетених кошиків за умови обробки їх вогнезахисною речовиною.
7.1.3.11. Приточно-витяжна вентиляція в усіх приміщеннях лабораторій повинна вмикатися не пізніше як за 15 хвилин до початку робочого дня і вимикатися по його закінченні.
Забороняється проводити будь-які роботи в лабораторіях при зіпсованій вентиляції.
7.1.3.12. Балони зі стисненими, зрідженими (скрапленими) газами слід розміщати в металевих шафах з отворами для провітрювання, поза межами будівель лабораторій.
7.1.3.13. У приміщеннях лабораторій забороняється:
- заставляти та захаращувати проходи, а також підходи до засобів пожежогасіння;
- застосовувати для миття підлоги та обладнання бензин, гас та інші легкозаймисті або горючі рідини;
- користуватися електронагрівними приладами з відкритою спіраллю;
- залишати без нагляду запалені пальники та інші увімкнені електронагрівні прилади;
- виливати відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини в каналізацію;
- прибирати випадково розлиті легкозаймисті та горючі рідини при працюючих пальниках і включених електронагрівних приладах;
- сушити спецодяг, інші спалимі матеріали на приладах опалення;
- палити цигарки;
- зберігати будь-які речовини, на які відсутні дані, що характеризують їх пожежонебезпечні властивості;
- зберігати горючі рідини в поліетиленових і тонкостінних скляних судинах.
7.1.3.14. По закінченні робочого дня приміщення лабораторій можуть бути закриті лише після відключення всіх приладів та агрегатів, прибирання в спеціально виділене місце горючих рідин, виносу із приміщення спалимих відходів і матеріалів.
7.1.4. Цехи звукозапису
7.1.4.1. Для акустичного облицювання переглядових залів, тонательє слід застосовувати негорючі та звукопоглинальні матеріали та конструкції. Каркас для кріплення конструкцій повинен бути виготовлений із негорючих матеріалів.
7.1.4.2. На кожному вікні з боку кінопроекційної повинна бути влаштована автоматична протипожежна заслінка.
7.1.4.3. Плафони, які розміщені на стелі, на стінах, а також у переглядових залах і тунелях, повинні мати закриту арматуру.
7.1.4.4. У цехах звукозапису забороняється:
- користуватися тимчасовою електропроводкою;
- застосовувати нестандартні запобіжники;
- залишати без нагляду в павільйонах і апаратних ввімкнену в електромережу апаратуру, що використовується для звукозапису.
7.1.5. Цехи обробки плівки
7.1.5.1. Усі виробничі приміщення цехів обробки плівки необхідно обладнувати приточно-витяжною вентиляцією.
7.1.5.2. Кіноплівка, що поступає на обробку, повинна зберігатися у приміщеннях, що знаходяться окремо, на металевих стелажах у частинних коробках.
7.1.5.3. Зрізки кіноплівки слід складати у металеві ящики, які щільно закриваються металевими кришками і розміщувати біля фільмоперевірочних столів. В кінці зміни ящики необхідно звільняти від зрізків кіноплівки.
7.1.5.4. Для складання сміття, відходів паперу та інших горючих матеріалів необхідно мати окремий ящик.
7.1.5.5. Двері складів зберігання кіноплівки повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості 0,75 години.
7.1.5.6. У хімічній лабораторії витяжні шафи повинні бути обладнані справною витяжною вентиляцією і мати справні дверцята з цілим склом. Над робочими столами повинні бути металеві зонти.
7.1.5.7. У виробничих приміщеннях підлога має бути неспалимою.
7.1.5.8. Фільмоперевірочні столи, конструкція яких допускає улаштування нижнього освітлення, у верхній частині повинні мати скло товщиною не менше 5 мм. Корпус ліхтаря нижнього освітлення повинен мати отвори для вентиляції, а також зручно відкриватися для заміни електроламп і вилучення пилу.
7.1.5.9. Монтаж фільмоперевірочних столів слід виконувати так, щоб виключити можливість доторкання до частин обладнання, що знаходиться під напругою електричного струму, а також повністю уникнути іскроутворення.
7.1.5.10. Електропроводку необхідно прокладати в стальних трубах. Електромотори й арматура повинні бути тільки закритого виконання.
7.1.6. Фотоцехи
7.1.6.1. Стіни, підлогу та столи у фотоцехах необхідно протирати вологою тканиною.
7.1.6.2. У приміщеннях з підвищеною вологістю, в яких використовується фотоплівка, пускові пристрої повинні знаходитися поза межами цих приміщень.
7.1.6.3. Фотоплівку та рольфільми слід зберігати в спеціальних шафах або в фільмостатах.
7.1.6.4. У фотоцехах забороняється зберігати плівку в столах, на полицях, а також сторонні предмети.
7.1.6.5. Для ввімкнення освітлювальних приладів знімальних приміщень фотоательє необхідно застосовувати розподільчі щити з рубильниками закритого типу.
7.1.6.6. Порядок прибирання, утилізації та спалення залишків фотоплівки, фотопаперу визначається спеціальною інструкцією, яка затверджується головним інженером.
7.1.7. Монтажні цехи
7.1.7.1. Монтажні цехи забороняється сполучати з будь-якими іншими цехами.
7.1.7.2. Електропроводка в монтажних цехах повинна бути прокладена в стальних трубах із застосуванням герметичної апаратури. Пускові пристрої слід розміщати поза межами приміщень.
7.1.7.3. Необхідна кількість плівки для щоденної роботи у монтажних приміщеннях повинна зберігатись у спеціальних шафах, які щільно зачиняються.
7.1.7.4. Транспортування плівки між виробничими цехами повинно здійснюватися в частинних коробках або контейнерах.
7.1.7.5. У монтажних цехах забороняється:
- користуватися побутовими електронагрівними приладами;
- викидати зрізки кіноплівки в загальні ящики, де знаходиться сміття, папір та інші горючі матеріали;
- зберігати біля монтажних столів відкриті рулони плівки та інші непотрібні матеріали;
- складати кіноплівку біля вентиляційних отворів, радіаторів центрального опалення та інших нагрівних приладів.
7.1.8. Цехи комбінованих зйомок
7.1.8.1. Усі виробничі приміщення цехів повинні постійно утримуватись у чистоті й порядку.
7.1.8.2. У приміщенні аерографічних робіт підлогу слід покривати плиткою або лінолеумом, а стіни - облицьовувати плиткою.
7.1.8.3. Знімальні верстати слід розміщувати в окремому приміщенні.
7.1.8.4. Кіноплівка в цехах повинна зберігатися в холодильниках або в контейнерах.
7.1.9. Світлотехнічні цехи
7.1.9.1. Освітлювальна апаратура, що видається на зйомку, повинна бути справною і випробуваною на відсутність замикання на корпус, а електропроводка - на опір ізоляції.
7.1.9.2. Вмикати освітлювальну апаратуру мають право освітлювачі, що її обслуговують, тільки після перевірки справного стану апаратури та правильності її підключення.
7.1.9.3. З метою запобігання помилковому приєднанню кабелю до освітлювальних приладів, на кабелях слід наносити чітке маркірування.
7.1.9.4. Під час монтажу освітлювальної апаратури треба слідкувати за щільністю контактів на клемах.
7.1.9.5. Застосування кабелів і проводів із зіпсованою ізоляцією, без наконечників забороняється.
7.1.9.6. Електротрансформатори необхідно розміщати в приміщеннях, що знаходяться окремо, відповідно до вимог ПУЕ.
7.1.9.7. При розміщенні освітлювальних приладів під стелею декорації, під колосниками, під балконами тощо відстань від верхньої частини кожуха приладу освітлення до стелі повинна бути не менше 0,8 м для дугових приладів і 0,5 м - для приладів з лампами розжарювання.
7.1.9.8. Підвіска заглушень і драпування допускається не нижче 1,5 м над освітлювальними приладами.
7.1.9.9. У прожекторах не повинно бути вугільного пилу та недогарків вугілля.
7.1.9.10. При зйомках на риштуванні необхідно недогарки вугілля, фільтри, промащені матеріали прибирати в неспалимі окремі ящики.
7.1.9.11. При користуванні освітлювальними приладами забороняється проекція всіх променів в один пучок.
7.1.9.12. На дуговій апаратурі забороняється застосування дерев'яних рамок або сіток і спалимих фільтрів.
7.1.9.13. Для здійснення кольорових світлових ефектів у освітлювальній апаратурі необхідно застосовувати кольорове скло.