7.2.13. Фільморемонтні цехи (майстерні)
7.2.13.1. Площа приміщення фільморемонтної майстерні визначається з розрахунку 6 кв.м підлоги на один фільмоперевірочний стіл.
7.2.13.2. Для фільмоперевірочних пунктів зі сховищем до 50 повнометражних фільмокопій площа приміщення повинна бути не менше 10 кв.м.
7.2.13.3. Підключення фільмоперевірочних столів та іншого обладнання до електромережі слід здійснювати згідно з вимогами ПУЕ.
7.2.13.4. Залишки кіноплівки після ремонту кожної частини необхідно складати в спеціальні металеві ящики і в кінці робочого дня прибирати з цеху (майстерні) у спеціально відведене місце.
7.2.13.5. Забороняється складати залишки кіноплівки в загальні ящики з папером та іншими матеріалами.
7.2.13.6. Ацетон і клей, що застосовуються для склеювання кіноплівки, повинні зберігатися в ємкостях з притертими пробками не більше 50 мл. Після роботи вони повинні прибиратися в металеву шафу, що закривається на замок.
7.2.13.7. На фільмоперевірочному столі під час роботи може знаходитися лише одна частина фільмокопії, а інші частини - на етажерці, приймальному столику або візочку, який повинен бути розташований біля кожного фільмоперевірочного столу.
7.2.13.8. Забороняється розміщувати фільмокопії поблизу вентиляційних отворів та біля приладів опалення.
7.2.14. Реставраційна майстерня
7.2.14.1. Приміщення для чищення та реставрації фільмокопій повинно бути відокремленим і вибиратися з урахуванням габаритів реставраційних і фільмоочищувальних машин з забезпеченням навкруги них вільного проходу шириною не менше 1 м. Для улаштування фільмоперевірочного столу слід передбачити додатково не менше 5 кв.м площі.
7.2.14.2. У реставраційній майстерні, у приміщенні для змивання емульсії крім частин фільмокопій, що знаходяться в машині, допускається знаходження лише однієї повнометражної фільмокопії.
7.2.14.3. У реставраційній майстерні допускається одночасне зберігання ацетону, спирту та інших легкозаймистих рідин в кількостях не більше змінної потреби в неспалимих шафах (ящиках) у таких ємкостях, що не розбиваються і щільно закриваються пробками.
7.2.14.4. Заправлення машин ацетоном та іншими легкозаймистими рідинами слід проводити при їх неробочому стані.
7.2.14.5. Приміщення реставраційної майстерні повинно мати самостійну витяжну вентиляцію, що не поєднана з загальними повітроводами.
7.3. Кінотеатри та кіноустановки
7.3.1. Приміщення кіноапаратного комплексу
7.3.1.1. Усі особи, які забезпечують масовий показ кінофільмів і відеофільмів, зобов'язані мати відповідне кваліфікаційне посвідчення та документ про проходження пожежно-технічного мінімуму. Вони мають проходити щорічні перевірки знань відповідно до Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України.
7.3.1.2. Демонстрування кінофільмів у місцях постійного показу повинно проводитися з приміщень спеціально обладнаного кіноапаратного комплексу, відокремленого від інших приміщень протипожежними перегородками (стінами) та перекриттями з межею вогнестійкості не менше 0,75 години.
7.3.1.3. У всіх кінотеатрах і на кіноустановках, що обладнані 16 мм - і 35 мм кіноапаратурою, на проекційних і оглядових вікнах слід встановлювати заслінки зі склом або шторки з механічним скиданням та межею вогнестійкості не менше 0,25 години.
У кінотеатрах і на кіноустановках, що обладнані двоформатною апаратурою, в проекційній влаштовуються заслінки з електричним скиданням шторок.
7.3.1.4. Вихід з кіноапаратного комплексу повинен бути назовні або на сходову клітку, що має вихід назовні.
7.3.1.5. Допускається влаштовувати вихід з приміщення кіноапаратного комплексу до фойє чи вестибуля кінотеатру через приміщення, що не пов'язане з перебуванням глядачів.
7.3.1.6. Двері кіноапаратного комплексу повинні мати розмір 0,9 м х 1,2 м, розташовуватися з урахуванням технологічного обладнання і відчинятися в напрямку виходу із приміщення.
7.3.1.7. Будівельні конструкції, що використовуються для убудованих або прибудованих приміщень кіноапаратного комплексу, повинні бути виконані із неспалимих матеріалів.
Допускається будівництво прибудованих приміщень кіноапаратного комплексу із деревини, що захищена зсередини мокрою штукатуркою, у тих випадках, коли кінопроекційна обладнана кінопроектором з лампами розжарювання.
7.3.1.8. У кінотеатрах і на кіноустановках, обладнаних кінопроекторами з ксеноновими джерелами світла та лампами розжарювання, кіноапаратний комплекс може складатися з однієї проекційної, де розташована вся апаратура, обладнання та перемоточний устрій.
7.3.1.9. Мінімальні розміри проекційної, обладнаної кінопроекторами з лампами розжарювання, повинні бути: для одного поста - глибина-ширина не менше 2 м, для двох постів - глибина не менше 2 м, а ширина не менше 3 м. Висота проекційної повинна бути не менше 2,6 м.
7.3.1.10. У широкоекранних і широкоформатних кінотеатрах до складу кіноапаратного комплексу можуть включатися приміщення, в яких влаштовані пульти управління (кабіни перекладачів) з вікнами, що відкриваються в зал для глядачів. В цьому випадку в залі для глядачів повинен бути ізольований балкон або ложа з виходом у приміщення кіноапаратного комплексу через тамбур або подвійні двері.
7.3.1.11. Опалення кіноапаратного комплексу повинно бути центральним. У разі його відсутності допускається пічне опалення, яке слід припиняти приблизно за дві години до початку кіносеансу.
7.3.1.12. З метою стійкої роботи кінообладнання та створення нормальних умов для експлуатації фільмокопій, у приміщеннях кіноапаратного комплексу, як виняток, допускається застосування електронагрівних приладів з терморегуляторами типу РБЕ-1, ЕК-2, ПТ-8-2 тощо.
7.3.1.13. У приміщеннях кіноапаратного комплексу підлога повинна бути неспалимою або важкоспалимою і не сприяти утворенню пилу.
7.3.1.14. Для кіноустановок, що обладнані кінопроекторами з лампами розжарювання, а також оснащених 16 мм - та полегшеною стаціонарною 35 мм кінопроекційною апаратурою з ксеноновими джерелами світла потужністю до 2 кВт, допускається в кінопроекційних приміщеннях улаштування підлоги із дошок, які щільно припасовані.
У всіх приміщеннях кіноапаратного комплексу допускається улаштування дерев'яних дверей без захисту їх від загоряння.
7.3.1.15. У приміщенні кіноапаратного комплексу дозволяється мати робочий стіл і стільці, розміщати під склом схему кінотеатру чи кіноустановки з нумерацією всіх електричних мереж, графіки робіт, оглядів і ремонтів обладнання, інструкції та плакати з техніки і пожежної безпеки.
7.3.1.16. Для освітлення кіноапаратного комплексу можуть застосовуватися світильники будь-якого типу закритого виконання.
7.3.1.17. У кіноапаратному комплексі повинно бути влаштоване управління групою чергового освітлення залу для глядачів (ввімкнення та виключення).
7.3.1.18. Промащений обтиральний матеріал слід складати у металевий ящик, що щільно закривається металевою кришкою, і щодня звільняти його від цього матеріалу.
7.3.1.19. Залишки кіноплівки необхідно збирати в окремий металевий ящик.
7.3.1.20. У кінотеатрах і на кіноустановках допускається зберігання не більше сорока частин (рулонів) кіноплівки, що знаходиться в фільмостатах або фільмоносках.
7.3.1.21. У приміщеннях кіноапаратного комплексу забороняється:
- паління цигарок;
- допуск сторонніх осіб;
- зберігання зайвих речей і матеріалів.
7.3.2. Експлуатація кінотехнічного та електричного обладнання
7.3.2.1. Перед початком роботи обслуговуючий персонал кіноапаратного комплексу кінотеатра або кіноустановки зобов'язаний оглянути, перевірити та випробувати все кінотехнічне обладнання.
7.3.2.2. У будівлі кінотеатру не допускається користування тимчасовою електропроводкою, а також тимчасовий монтаж в кіноапаратурі, за винятком випадків ремонту приміщень кіноапаратного комплексу без зупинки кіноапаратури терміном до 30 діб.
7.3.2.3. Користування переносними світильниками в приміщеннях кінотеатрів і кіноустановок дозволяється за умови застосування гнучких шлангів і спеціальної електроарматури з захисною сіткою.
7.3.2.4. На щитах силових і розподільчих пристроїв слід нанести написи, що вказують на призначення окремих груп або мереж.
7.3.2.5. Рекламні установки повинні живитись через окремі запобіжники. Не дозволяється улаштування освітлювальних електроламп поблизу спалимих матеріалів.
Забороняється застосування в рекламних установках електроламп без патронів.
7.3.2.6. Проведення будь-яких експериментів з діючою кіноапаратурою й електрообладнанням кінотеатру та кіноустановки забороняється.
7.3.2.7. При несправності або аварії електротехнічного обладнання пошкоджена ділянка повинна бути відключена. Підключення її може бути дозволено після усунення виявлених недоліків.
7.3.2.8. Постійний контроль за справністю електротехнічного й освітлювального обладнання кінотеатру та кіноустановки здійснює черговий електромонтер. При відсутності його в штаті ці обов'язки виконує інженер або кіномеханік.
7.3.2.9. Усе електрообладнання сцени або естради (електродвигуни, розподільчі щити, рубильники, трансформатори, затемнювачі світла тощо) повинні мати захисну неспалиму огорожу.
7.3.3. Демонстрування кінофільмів у школах, навчальних і лікувальних закладах, виробничих приміщеннях, агітпунктах, наметах геологорозвідувальних та інших експедицій
7.3.3.1. У будівлях, де відсутнє приміщення кіноапаратного комплексу (лікарні, лекторії, агітпункти, виробничі приміщення, намети геологорозвідувальних та інших експедицій), дозволяється демонструвати тільки 16 мм - кінофільми на кінопроекційній апаратурі пересувного типу з дотриманням таких умов:
- до роботи на кіноапаратурі допускаються особи, які мають кваліфікаційне посвідчення кіномеханіка (кінодемонстратора) та посвідчення, що підтверджує знання вимог пожежної безпеки та проходження пожежно-технічного мінімуму з позначкою про щорічну перевірку знань;
- приміщення, що визначені для показу кінофільмів, повинні знаходитися тільки на першому поверсі; демонстрування кінофільмів на інших поверхах дозволяється при наявності не менше двох евакуаційних виходів та неспалимого перекриття під залом для глядачів;
- кінопроектор не повинен розміщатися біля виходу із приміщення і ускладнювати евакуацію людей;
- підключення проектора до електромережі повинно здійснюватись справними електропроводами за допомогою штепсельних розеток та вилок;
- приміщення повинно бути забезпечене не менше ніж двома вогнегасниками відповідного типу (для гасіння пожеж електроустановок);
- кінофільми повинні зберігатися в закритих металевих коробках або фільмоносках;
- демонстрування фільмів у класних кімнатах або аудиторіях у разі присутності понад 50 осіб дозволяється лише за наявності двох евакуаційних виходів з приміщення.
7.3.3.2. У приміщеннях, де здійснюється демонстрування кінофільмів, електропроводка повинна бути постійного виконання і відповідати вимогам ПУЕ.
7.4. Відеокомплекси (відеотеки та відеозали)
7.4.1. Приміщення відеокомплексів
7.4.1.1. Приміщення для масового показу відеофільмів дозволяється розташовувати в будівлях I-го та II-го ступенів вогнестійкості на будь-якому наземному поверсі, а в решті будівель - не вище другого поверху з урахуванням вимог чинних будівельних норм (СНиП 2.08.02-89. Общественные здания и сооружения).
7.4.1.2. Місткість переглядового залу визначається з розрахунку не менше 1,5 кв.м площі підлоги на одного глядача, а відеокабіни - не менше 2-2,5 кв.м на одного глядача.
7.4.1.3. Кількість місць у переглядовому залі не повинна перевищувати 100, а у відеокабінах - 8.
7.4.1.4. У переглядових залах, що призначені тільки для перегляду відеопрограм, кріплення крісел до підлоги може здійснюватись за умови обов'язкового скріплення їх в рядах.
7.4.1.5. Забороняється обклеювати стіни переглядових залів і відеокабін шпалерами, папером, користуватися драпуванням, що не оброблене вогнезахисною речовиною, розміщувати спеціалізоване обладнання на відстані менше 0,5 м від спалимих матеріалів.
7.4.1.6. У приміщеннях, що призначені для глядачів і відвідувачів, килими та килимові доріжки повинні бути міцно прикріплені до підлоги.
7.4.1.7. Зачиняти двері залу під час перегляду відеопрограм дозволяється лише на такі запори, що розташовані зсередини переглядового залу і легко відчиняються.
7.4.1.8. У всіх приміщеннях відеокомплексів, пов'язаних з перебуванням глядачів і відвідувачів, двері повинні відчинятися в напрямку виходу. У дверних прорізах не допускається улаштування порогів.
7.4.1.9. Над дверима переглядового залу слід установити світлове табло з написом "ВИХІД" на зеленому фоні.
7.4.1.10. У приміщеннях пункту прийому та видачі відеокасет кількість їх не повинна перевищувати 100 одиниць.
7.4.1.11. Відеокасети слід зберігати на стелажах або в шафах, що виготовлені з неспалимих матеріалів.
Основний фонд відеокасет необхідно зберігати в спеціально призначеному місці.
7.4.1 12. Двері приміщення для зберігання відеокасет повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості не менше 0,6 години.
7.4.1.13. У всіх приміщеннях відеокомплексів забороняється:
- проживання людей;
- користування побутовими електронагрівними приладами;
- користування відкритим вогнем;
- паління цигарок, за винятком спеціально відведених місць.
7.4.2. Спеціалізоване обладнання
7.4.2.1. Спеціалізоване обладнання (відеомагнітофони, телевізори, відеопрограмні пристрої тощо) повинні експлуатуватися згідно з інструкцією заводів-виробників.
7.4.2.2. Мережа живлення спеціалізованого обладнання відеокомплексів повинна бути окремою від мереж інших споживачів електроенергії і мати власні пристрої для відключення в доступному для обслуги місці.
7.4.2.3. Для кожної одиниці спеціалізованого обладнання на місці його влаштування слід мати індивідуальні розетки, що змонтовані в такому місці, яке доступне для негайного відключення його від електромережі.
7.4.2.4. Спеціалізоване обладнання не рекомендується розміщувати поблизу приладів опалення, в нішах та в місцях, де недостатній повітрообмін.
7.4.2.5. Телевізори, магнітофони, монітори, відеопроекційні пристрої й інше обладнання відеокомплексів повинно експлуатуватися у відповідності з інструкціями заводів-виробників.
7.4.2.6. Забороняється закривати у спеціалізованому обладнанні вентиляційні отвори в кришках, стінках, днищах і корпусах.
7.4.2.7. У спеціалізованому обладнанні відеокомплексів необхідно застосовувати лише стандартні запобіжники, номінальні струми яких передбачені відповідними інструкціями заводів-виробників.
7.4.2.8. Спеціалізоване обладнання, що тривалий час не працює, слід відключати від електромережі.
7.4.2.9. Забороняється залишати без нагляду ввімкнене спеціалізоване обладнання.
7.4.2.10. У разі виникнення будь-яких аварійних ситуацій (іскріння, перегрів, запах диму тощо) спеціалізоване обладнання необхідно відключити від електромережі та доповісти про це адміністрації.
8. Вимоги пожежної безпеки під час проведення будівельно-монтажних робіт
8.1. Відповідальність за пожежну безпеку об'єктів, що будуються, реконструюються, технічно переоснащуються, та будівельних майданчиків, своєчасне виконання протипожежних заходів, забезпечення засобами пожежогасіння, організацію роботи добровільних протипожежних формувань несуть керівники робіт ремонтно-виробничих підприємств, що підпорядковані Міністерству культури і мистецтв України та обласним управлінням культури держадміністрацій.
8.2. Відповідальність за пожежну безпеку окремих ділянок будівництва, наявність і своєчасне виконання передбачених проектом протипожежних заходів покладається на керівників робіт на цих ділянках.
8.3. При виконанні робіт субпідрядними організаціями відповідальність за дотримання заходів пожежної безпеки покладається на керівників цих організацій і керівників окремих дільниць.
8.4. Відповідальність за пожежну безпеку побутових, допоміжних і підсобних приміщень несуть посадові особи, яким підпорядковані ці приміщення.
8.5. Керівник робіт зобов'язаний:
8.5.1. Організувати вивчення та забезпечити контроль за виконанням на споруджуваному об'єкті цих Правил.
8.5.2. Організувати проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки.
8.5.3. Встановити режим паління, проведення зварювальних та інших вогневих робіт, порядок прибирання, вивезення, утилізації горючих будівельних відходів.
8.5.4. Організувати ознайомлення працівників будівництва з пожежною небезпекою кожного виду будівельно-монтажних робіт, а також речовин, матеріалів, конструкцій та обладнання, що застосовуються на цих роботах.
8.5.5. Згідно з існуючим порядком організувати добровільні протипожежні формування, здійснювати заходи щодо забезпечення об'єктів пожежною технікою й обладнанням, засобами зв'язку, протипожежним водопостачанням, наочною агітацією, знаками пожежної безпеки, первинними засобами пожежогасіння.
8.5.6. Утримувати в справному стані засоби пожежогасіння, сигналізації та зв'язку.
8.5.7. Призначити осіб, відповідальних за протипожежний стан окремих ділянок будівництва, за справність інженерних протипожежних систем та установок.
8.6. Особа, яка відповідає за пожежну безпеку окремих ділянок будівництва, зобов'язана:
8.6.1. Забезпечити на підпорядкованій ділянці дотримання протипожежного режиму всіма працівниками.
8.6.2. Забезпечити безпечну експлуатацію опалювальних приладів, тепловироблювальних установок, електромереж та електроустановок.
8.6.3. Вживати негайних заходів до усунення виявлених несправностей, внаслідок яких може виникнути пожежа.
8.6.4. Навчити працівників правилам користування засобами пожежогасіння.
8.6.5. Забезпечити справне утримання засобів пожежогасіння.
8.6.6. Після закінчення роботи перевіряти протипожежний стан дільниці, відключення електромережі й обладнання.
8.6.7. Не допускати перебування працівників та інших осіб після закінчення роботи в побутових і допоміжних приміщеннях.
8.7. Під час виконання будівельно-монтажних робіт на діючому об'єкті (при неможливості ізолювати будівельний майданчик) пожежну охорону, як правило, здійснює замовник.
8.8. Реконструкція, технічне переоснащення та будівництво, що здійснюється іноземними фірмами, повинні відповідати чинним в Україні нормативним актам з пожежної безпеки.
8.9. До всіх споруд, що будуються, допоміжних споруд, у тому числі й тимчасових, до місць зберігання будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування повинен бути забезпечений вільний під'їзд.
8.10. У будівлях, що споруджуються, дозволяється розташування адміністративно-побутових приміщень будівельних організацій, тимчасових комор для зберігання негорючих речовин і матеріалів та майстерень з їх переробки.
8.11. Забороняється розміщення тимчасових складів, майстерень та адміністративно-побутових приміщень у будівлях, що зводяться, з незахищеними несучими металевими конструкціями та панелями з горючими полімерними утеплювачами.
8.12. Горючі будівельні відходи необхідно щодня прибирати з місць виконання робіт і з території будівництва в спеціально відведені місця.
8.13. У будівлях, де проводиться ремонт, реконструкція або нове будівництво, перед настиланням підлоги необхідно міжпідлоговий простір у перекритті ретельно очищати від спалимого сміття (стружки, тирси, трісок тощо).
8.14. При виконанні схованих робіт (протипожежні розділки та відступки від спалимих конструкцій, електромонтажні роботи тощо) повинні бути складені акти на ці роботи.
8.15. До початку проведення вогневих робіт керівник повинен видати про це наказ. Вогневі роботи треба проводити згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні.
8.16. Виконання робіт всередині будівель і споруд із застосуванням горючих речовин і матеріалів разом з іншими будівельно-монтажними роботами, пов'язаними із застосуванням відкритого вогню (зварювання тощо), не дозволяється.
8.17. При спорудженні будівель у три поверхи і більше необхідно користуватися, як правило, металевим риштуванням.
Риштування на кожні 40 м їх периметру необхідно обладнувати одними сходами або драбиною, але не менше ніж двома сходами (драбинами) на всю будівлю. Настил і підмостки риштувань необхідно після закінчення робіт очищати від спалимого сміття, а в холодну пору року - від снігу, льоду, посипати піском.
8.18. Опалубку з горючих і важкогорючих матеріалів дозволяється влаштовувати одночасно не більше ніж на три поверхи. Після досягнення необхідної міцності бетону дерев'яна опалубка та риштування повинні бути розібрані і винесені за межі будівлі.
8.19. Легкозаймисті та горючі рідини, які використовуються при будівельно-монтажних роботах, повинні зберігатися в окремо розташованих будівлях із неспалимих матеріалів. Не допускається зберігання цих рідин разом з іншими речовинами та матеріалами, а також у підвальних і напівпідвальних приміщеннях.
8.20. Забороняється зберігання горючих рідин у відкритій тарі.
Наливати та видавати легкозаймисті рідини дозволяється за допомогою насосів через мідну сітку тільки у металеву іскробезпечну тару, що герметично закривається. Наливати їх відрами або за допомогою сифона забороняється.
8.21. При користуванні горючими речовинами кількість їх на робочому місці не повинна перевищувати змінної потреби. Ємкості з горючими речовинами слід відкривати тільки перед використанням, не тримати їх відкритими, а після закінчення роботи закритими здавати на склад.
8.22. Порожню тару з-під легкозаймистих і горючих рідин слід зберігати на спеціально відведеному майданчику.
8.23. Забороняється застосування речовин, матеріалів та виробів, на які відсутні сертифікати, видані у встановленому порядку, що засвідчують безпеку їх використання.
8.24. Для опалення та підсушування місць виконання робіт всередині будівель, які споруджуються, реконструюються або ремонтуються, слід застосовувати тільки спеціальні електричні або газові прилади з пальниками інфрачервоного випромінювання заводського виготовлення зі справними та підключеними системами контролю автоматики та блокування.
Виконання цих робіт повинно здійснюватись з суворим дотриманням усіх вимог Правил пожежної безпеки в Україні.
8.25. Застосування для опалення та сушіння саморобних опалювальних приладів, мангалів, електроприладів з відкритими електронагрівними елементами забороняється.
8.26. Робота тепловиробних установок повинна перебувати під постійним наглядом обслуги.
8.27. У місцях, де працюють установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання, забороняється зберігання горючих і важкогорючих речовин і матеріалів, проведення інших робіт.
8.28. При експлуатації пальників інфрачервоного випромінювання забороняється:
8.28.1. Використовувати установку в приміщеннях без природного провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю повітрообміну, а також у підвальних і цокольних поверхах.
8.28.2. Застосовувати пальник з пошкодженою керамікою, а також з видимими язиками полум'я.
8.28.3. Користуватися установкою в разі, коли в приміщенні вчувається запах газу.
8.28.4. Спрямовувати теплові промені пальників безпосередньо в бік горючих матеріалів, балонів з газами, газопроводів, електропроводок тощо.
8.28.5. Користуватися газовими установками одночасно з установками на твердому паливі.
8.28.6. Зберігати запасні балони в приміщеннях, де здійснюється сушіння, а також поблизу енергоустановки, що працює.
8.29. Повітронагрівні установки, що працюють на рідкому та газоподібному паливі, повинні розміщуватися на відстані не ближче 5 м від будівлі, що споруджується.
8.30. Резервуари для палива повинні мати місткість не більше 200 л і знаходитися на відстані не менше 10 м від повітронагрівника та не менше 15 м від будівлі, що зводиться.
Паливо до повітронагрівника слід подавати металевим трубопроводом.
8.31. При експлуатації тепловироблювальних установок забороняється:
8.31.1. Працювати на установці з порушеною герметичністю повітропроводів, нещільними з'єднаннями корпуса форсунки з тепловироблювальною установкою, несправними димоходами, електродвигунами та пусковою апаратурою, а також при відсутності теплового захисту електродвигуна й інших несправностей.
8.31.2. Працювати при невідрегульованій форсунці.
8.31.3. Застосовувати гумові або поліхлорвінілові шланги та муфти для з'єднання паливопроводів.
8.31.4. Влаштовувати огорожі з горючих матеріалів біля установки та витрачальних баків.
8.31.5. Відігрівати паливопроводи відкритим вогнем.
8.31.6. Запалювати робочу суміш через оглядове вікно.
8.31.7. Регулювати зазор між електродами свічок під час роботи тепловироблювальної установки.
8.32. До монтажу й експлуатації допускаються електрокалорифери лише заводського виготовлення зі справною сигналізацією та блокуванням.
8.33. При експлуатації електрокалориферів забороняється:
8.33.1. Відключення сигналізації або блокування.
8.33.2. Перевищення температури повітря на виході з електрокалорифера.
8.33.3. Увімкнення електрокалорифера, якщо не працює вентилятор.
8.33.4. Сушіння одягу або інших горючих матеріалів на електрокалорифері або поблизу нього.
8.33.5. Зберігання в приміщенні, де знаходиться калорифер, горючих речовин і матеріалів.
8.34. До початку основних будівельних робіт на будові повинно бути забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або від пожежних резервуарів (водоймищ).
8.35. Внутрішній протипожежний водогін та автоматичні системи пожежогасіння, що передбачені проектом, слід монтувати одночасно із зведенням об'єкта.
Протипожежний водогін повинен уводитися в дію до початку опоряджувальних робіт, а автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації - до початку пусконалагоджувальних робіт.
9. Гасіння пожежі
9.1. Кожен працівник культури при виявленні пожежі або коли з'явиться запах диму, гару, раптове підвищення температури, зобов'язаний негайно повідомити про це по телефону пожежну охорону.
При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище.
9.2. Порядок збору посадових осіб об'єкта кінематографії на пожежу та їх склад визначається керівником завчасно.
9.3. Керівник (інша посадова особа), який прибув до місця пожежі, зобов'язаний:
9.3.1. Впевнитись у тому, що пожежну охорону викликано (продублювати повідомлення про виникнення пожежі в пожежну охорону), поставити до відома вищестоящих керівників і відповідального чергового по об'єкту.
9.3.2. Очолити керівництво гасінням пожежі до прибуття підрозділів пожежної охорони.
9.3.3. У випадку загрози життю людей негайно організувати їх порятунок, використовуючи для цього всі наявні засоби та сили.
9.3.4. Вивести з приміщень за межі небезпечної зони всіх працівників, які не зайняті у ліквідації пожежі.
9.3.5. Направити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає розташування під'їзних шляхів і джерел протипожежного водопостачання.
9.3.6. Перевірити включення та роботу автоматичної системи пожежогасіння.
9.3.7. При необхідності - викликати медичну, газорятівну та інші служби.
9.3.8. Припинити всі роботи,які не пов'язані з ліквідацією пожежі.
9.3.9. При необхідності - організувати відключення електроенергії, зупинку апаратів, транспортувальних пристроїв, перекриття сировинних, газових, парових і водяних комунікацій, зупинку систем вентиляції та здійснення інших заходів, направлених на запобігання поширенню пожежі.
9.3.10. Забезпечити захист людей, які беруть участь у гасінні пожежі, від можливих обвалів будівельних конструкцій, уражень електричним струмом, отруєння, опіків.
9.3.11. Одночасно з ліквідацією пожежі організувати роботи щодо охолодження конструктивних елементів будівель і споруд, технологічного обладнання, яким загрожує небезпека дії теплової енергії.
9.3.12. При необхідності - організувати евакуацію матеріальних цінностей.
9.4. При прибутті на місце пожежі підрозділів Державної пожежної охорони керівник (або інша особа, яка його заміщає), який очолював гасіння пожежі, повинен доповісти старшому начальнику відомості про людей, які потребують допомоги, евакуації, їх кількість, місце перебування, а також про вогнище пожежі та заходи, вжиті для ліквідації пожежі.
9.5. Усі підрозділи і служби пожежної охорони підпорядковуються керівникові гасіння пожежі.
9.6. У залежності від обставин і кількості підрозділів, які беруть участь у ліквідації пожежі, керівник гасіння пожежі може приймати рішення про створення оперативного штабу пожежогасіння.
До складу штабу пожежогасіння повинен входити представник адміністрації закладу кінематографії, який зобов'язаний:
9.6.1. Надавати консультації керівнику гасіння пожежі з питань специфічних конструктивних особливостей будівлі чи споруди об'єкта, інформувати його про наявність та місцезнаходження токсичних та інших шкідливих речовин.
9.6.2. На вимогу керівника гасіння пожежі - надавати безкоштовно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку, пально-мастильні матеріали, людські ресурси, обладнання, засоби зв'язку тощо, а під час пожежі, що триває понад три години - харчування, приміщення для відпочинку та реабілітації особового складу й осіб, залучених до гасіння пожежі.
9.6.3. Надавати наявні технічні засоби для використання їх при ліквідації пожежі.
9.6.4. Коригувати дії адміністрації при виконанні робіт, пов'язаних з ліквідацією пожежі.