Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України

5.4. Порядок приймання, видачі та зберігання матеріальних засобів у військовій частині (з'єднанні)

5.4.1. Приймання матеріальних засобів у військовій частині (з'єднанні) здійснюється у порядку, встановленому Основними умовами постачання продукції для військових організацій, інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, Особливими умовами постачання продукції.

5.4.2. Приймання матеріальних засобів, що надходять на адресу військової частини (з'єднання) під відповідальність залізниці (водного, повітряного транспорту), здійснюється на залізничній станції (у порту, аеропорту) призначення комісією військової частини (з'єднання) у присутності представника залізничного (водного, повітряного) транспорту.

Обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності залізниці (порту, аеропорту), військової частини (з'єднання) чи постачальника (відправника) під час залізничного (водного, повітряного) перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними представниками транспортних органів, а також вантажоодержувачем, якщо він брав участь у перевірці вантажу.

5.4.3. Комерційний акт складається у випадках:

пошкодження чи псування вантажу;

виявлення нестачі матеріальних засобів, які перебільшують норми натуральних втрат;

виявлення військового вантажу без документів або документів без вантажу;

неподачі залізницею на залізничну під'їзну колію вагонів з військовим вантажем протягом 24 годин після оформлення у товарній конторі (касі) документів на видачу військового вантажу.

В останньому випадку комерційний акт складається тільки на вимогу військової частини, з'єднання. Приймач (комісія) військової частини (з'єднання) повинен вимагати складання комерційного акта також при виявленні несправності вагонів, контейнерів, люків, трюмів суден або пломб та за наявності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу.

При виявленні інших обставин, не передбачених у цій статті, складається акт загальної форми.

5.4.4. Порядок складання комерційного акта та акта загальної форми встановлюється правилами перевезення вантажів.

Комерційний акт підписується начальником станції (порту, аеропорту) або його заступником, завідуючим вантажним двором і ваговимірником, а також представником військової частини (з'єднання), якщо він брав участь у перевірці вантажу.

У комерційному акті повинно бути точно описано стан військового вантажу та ті обставини, за яких виявлено нестачу (пошкодження чи псування) вантажів.

На всі питання, вказані у графах бланка акта, повинні даватись точні відповіді.

5.4.5. Комерційні акти складаються у такі строки:

при розвантажуванні вантажів у місцях загального користування - у день розвантажування, а у окремих випадках - у день видавання вантажу одержувачу;

при розвантажуванні на місцях не загального використання - удень розвантажування вантажу; при цьому, вантаж необхідно перевіряти у процесі розвантажування або безпосередньо після нього;

під час руху вантажу - у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом.

5.4.6. У випадках відмови транспортних органів від складання комерційного акта нестача або пошкодження вантажу повинні бути заактовані комісією військової частини (з'єднання) у день приймання матеріальних засобів та оскаржено відмову станції (порту, аеропорту) призначення у вищому транспортному органі.

Крім комісії, акт підписується представником незацікавленої організації або транспортної міліції.

5.4.7. Залізниця (пароплавство, авіатранспортне підприємство) несе відповідальність за зберігання вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі військовій частині (з'єднанню) чи до передачі згідно зі Статутом залізниці ( Кодексом торговельного мореплавання, Статутом внутрішнього річкового транспорту, Повітряним кодексом іншому отримувачу, якщо не буде доведено, що псування чи втрата військового вантажу відбулася внаслідок обставин, яким залізниця (пароплавство, авіатранспортне підприємство) не в змозі була запобігти або усунути.

5.4.8. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування вантажу у випадках, якщо:

військовий вантаж надійшов у справному вагоні (контейнері) із непошкодженими пломбами вантажовідправника або на відкритому пересувному составі без перевантаження у дорозі, зі справним захисним маркуванням, справним кріпленням та за наявності інших ознак, які свідчать про цілість вантажу;

нестача, псування або пошкодження відбулися внаслідок природних причин, пов'язаних з перевезенням військового вантажу на відкритому пересувному составі;

військовий вантаж перевозився супроводжувачем вантажовідправника чи вантажоодержувача;

нестача вантажу не перевищує норм природних втрат і граничної розбіжності визначення маси вантажу.

5.4.9. Право на пред'явлення претензій та позовів до залізниці (порту, аеропорту) вантажоотримувач має у випадках:

втрати вантажу - за умови надання вантажної квитанції з відміткою залізничної станції (порту, аеропорту) призначення про прибуття вантажу, а при неможливості надання такої квитанції - документа про оплату а при неможливості надання такої квитанції - документа про оплату вартості вантажу і довідки залізниці (порту, аеропорту) про відправлення вантажу з відміткою залізничної станції (порту, аеропорту) призначення про неприбуття вантажу;

нестачі, псування або пошкодження вантажу - за умови надання накладної та комерційного акта, який було видано залізницею (портом, аеропортом), або надання накладної з відміткою залізниці (порту, аеропорту) про складення комерційного акта (у випадку його втрати), або надання накладної і документів про оскарження відмови залізниці (порту, аеропорту) у складанні комерційного акта;

прострочення доставки вантажу - при наданні накладної;

затримки видачі вантажу - при наданні накладної і акта.

Накладні, квитанції, акти та інші документи надаються лише в оригіналі.

5.4.10. За пошкодження вагонів або контейнерів на залізничних під'їзних коліях при навантаженні або вивантаженні засобами військової частини (з'єднання) на станції, а також за пошкодження або втрату знімного військового обладнання чи пристроїв (піддонів, щитів, печей та ін.), які належать залізниці, вантажовідправник чи вантажоотримувач сплачує залізниці штраф у розмірі п'ятикратної вартості пошкоджених (втрачених) частин вагона, контейнера або знімних пристроїв; вартість визначається на момент їх пошкодження.

Військова частина повинна також відшкодовувати залізниці (пароплавству) збитки: завдані недовантаженням вагонів, контейнерів (судна); за пошкодження пересувного состава (судна) або за наднормативне простоювання його під завантажуванням і вивантажуванням; за неправильне завантажування, упакування або неправильне кріплення вантажу при відправленні.

5.4.11. При пошкодженні залізницею пересувного состава, який належить військовій частині (з'єднанню), залізниця повинна зробити ремонт за свій рахунок.

При втраті залізницею пересувного состава і контейнерів, які належать військовій частині (з'єднанню), залізниця, на її вимогу, повинна надати відповідний пересувний состав (контейнери) для тимчасового безкоштовного користування, а після трьох місяців - передати пересувний состав (контейнери) замість втраченого. При відсутності на залізниці відповідного пересувного состава (контейнерів), вона зобов'язана відшкодувати вартість втраченого.

5.4.12. При прибутті військових вантажів на станцію (в порт, аеропорт) призначення, військова частина (з'єднання) повинна:

своєчасно і повністю вивантажити (злити) вантаж з вагона (цистерни) або контейнера;

очистити вагони або контейнери як з внутрішньої, так і зовнішньої поверхні.

Вантажоотримувачу забороняється повертати залізницям не повністю розвантажені або неочищені після вивантажування (злиття) вагони і контейнери.

Залізниця має право не прийняти неочищені вагони і контейнери до їх повного очищення від залишків вантажу, а з вантажоотримувача стягнути штраф за простій вагонів (контейнерів) під очищенням.

5.4.13. При відправленні вантажу у вагонах (контейнерах) військова частина (з'єднання) повинна:

підготувати вантаж до транспортування з урахуванням його зберігання;

завантажувати вагони і контейнери не нижче встановлених технічних норм;

вантажі, на які технічні норми навантаження не встановленні, вантажити до повного використання габариту відкритого пересувного состава або до повного використання місткості вагона (контейнера), але не вище їх вантажопідйомності;

звертати увагу на рівномірне розподілення вантажу та на надійне кріплення його на пересувному составі, а також на попереджувальні написи на упаковці;

здійснювати навантаження з дотримуванням Правил навантаження і технічних умов.

5.4.14. Приймання за кількістю та якістю матеріальних засобів, доставлених у військову частину (з'єднання), здійснюється начальником складу або іншою матеріально-відповідальною особою.

Визначення якісного стану озброєння, технічного майна, пального, продовольства та інших матеріальних засобів, які надійшли у військову частину (з*єднання), проводиться згідно з установленими правилами, положеннями, настановами та інструкціями.

У випадку постачання недоброякісної або некомплектної продукції викликається представник постачальника для участі в прийманні матеріальних засобів і складанні акта.

5.4.15. Оформлення видачі матеріальних засобів обліковими документами здійснюється відповідно до настанов (інструкцій) з обліку матеріальних засобів у Збройних Силах України.

5.4.16. Видача (відправлення) матеріальних засобів зі складів військової частини підрозділам та окремим військовослужбовцям здійснюється за накладними чи роздавальними відомостями, що виписуються у відповідних службах частини.

Видача матеріальних засобів зі складів військової частини (з'єднання) за документами невстановленої форми чи усним розпорядженням категорично забороняється.

Видавання з аптек (ветеринарних аптек) медичного (ветеринарного) майна разової потреби здійснюється за рецептами і вимогами.

Отруйні та наркотичні речовини (список "А") видаються тільки за візою начальника медичної (ветеринарної) служби частини (з'єднання).

За рецептами цивільних або військових лікарів іншої військової частини медикаменти, перев'язувальні засоби та інші витратні матеріали видаються тільки за наявності візи начальника медичної (ветеринарної) служби своєї частини.

5.4.17. Для кожної військової частини (з'єднання), що має техніку, експлуатація якої пов'язана з витратами пального, встановлюється ліміт його витрачання.

5.4.18. Ліміт витрат пального встановлюється:

для з'єднань і окремих військових частин, які знаходяться у складі оперативного командування - командуючим військами оперативного командування;

для військових частин (підрозділів), кораблів, які знаходяться у складі з'єднання (частини) - командиром з'єднання (частини).

5.4.19. Витрати пального військовими частинами (з'єднаннями) здійснюються у межах затверджених їм річних та квартальних лімітів витрат.

Невикористаний ліміт витрат, а також не реалізовані на 1 січня кожного року фонди на пальне скасовуються.

5.4.20. Витрати моторесурсів до отримання ліміту пального здійснюються у межах фактичних витрат пального в першому кварталі минулого року.

При отриманні затвердженого річного ліміту витрат пального, що не забезпечує фактичну потребу за розрахунками, командир військової частини переглядає заплановані витрати моторесурсів техніки і силових агрегатів та приводить їх у відповідність з установленим лімітом.

5.4.21. Відповідальність за витрати пального понад ліміт несуть командир військової частини (з'єднання), його заступник з тилу (флагманський інженер-механік), начальник служби пального та мастильних матеріалів. а також командири підрозділів частини.

5.4.22. Ліміт витрат на мастильні матеріали та спеціальні рідини не встановлюється. Вони витрачаються згідно із встановленими експлуатаційними нормами, а для виробничих потреб - за спеціальними нормами, затвердженими наказами Міністра оборони України.

5.4.23. Для обчислення потреби пального та контролю за правильним і економним його витрачанням встановлюються норми витрат на кілометр пробігу (мотогодина) для кожної марки машини (двигуна, агрегату) або для виконання окремих видів робіт, а для кораблів і суден забезпечення - на милю чи годину руху.

5.4.24. При відсутності постійних або тимчасових норм витрат на окремі види машин (двигунів, агрегатів, приладів) надалі, до їх затвердження, пальне, мастильні матеріали та спеціальні рідини витрачаються згідно із заводськими паспортами на ці машини (двигуни, агрегати, прилади), а для кораблів - за фактичними витратами у період державних випробувань згідно з актом державного приймання кораблів.

5.4.25. Якщо марки машин, які є у військовій частині, штатом не передбачені, пальне для них видається за нормами, встановленими для машин, які фактично існують у військовій частині, при умові, що кількість нештатних машин не перевищує штатну чисельність.

5.4.26. Забороняється видавати та витрачати пальне понад встановлений ліміт витрат, а також на експлуатацію надштатної матеріальної частини і на забезпечення наднормативного витрачання моторесурсів, якщо на це немає дозволу відповідного начальника. Забороняється заправляти пальним несправні машини, а також ті, які не мають спідометрів.

5.5. Забезпеченість продовольством, медичним та речовим майном

5.5.1. Відповідальність за зберігання матеріальних засобів на складах покладається на відповідних начальників служб, начальників складів (сховищ).

5.5.2. Документами, які підтверджують забезпеченість військовослужбовця продовольством, речовим та іншим майном, є атестати, які видаються на ці матеріальні засоби, якщо він вибуває із складу однієї військової частини в іншу.

5.5.3. Особи офіцерського складу мають право на отримання речового майна одночасно з присвоєнням їм первинного офіцерського звання, прапорщики і мічмани - з дня призначення їх наказом командира частини на посаду, яка підлягає заміщенню прапорщиками і мічманами, а військовослужбовці, які перебувають на службі за контрактом - з дня прийняття їх на службу за контрактом наказом командира військової частини.

Наступні видачі речового майна здійснюються після закінчення встановлених строків носіння одержаних раніше предметів.

5.5.4. Речове майно офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які перебувають на службі за контрактом, видається згідно із встановленими Кабінетом Міністрів України нормами забезпечення у готовому вигляді чи матеріалом з виплатою грошей на пошиття обмундирування і взуття у встановлених розмірах.

5.5.5. Офіцерський склад, звільнений у запас (відставку), забезпечується речовим майном, яке йому належить на день звільнення (видачі підлягають речі, строки носіння яких закінчилися у місяці звільнення).

Прапорщики, мічмани та військовослужбовці, які перебувають на службі за контрактом, що звільняються з дійсної військової служби, дозабезпечуються тільки тими речами, які за строками носіння повинні їм належати, але не були видані протягом строку служби, на який вони були зараховані у встановленому порядку.

Інвентарні речі, які носять офіцери, що звільняються у запас (відставку), а також прапорщики, мічмани та військовослужбовці, які перебувають на службі за контрактом, здаються ними на склад частини.

5.5.6. Речове майно, яке видається військовослужбовцям строкової служби, інвентарні речі, а також майно фонду зборів та недоторканного запасу підлягають обов'язковому тавруванню у військових частинах у відповідності з інструкцією на таврування предметів речового майна.

5.5.7. Всі військовослужбовці Збройних Сил України забезпечуються медикаментами та іншими предметами витратного медичного майна безплатно через медичні пункти та лікувальні установи Збройних Сил України.

5.5.8. Медикаменти та інше витратне майно дозволяється витрачати за рахунок Міністерства оборони України на членів сімей військовслужбовців, працівників Збройних Сил України:

якщо вони знаходяться на стаціонарному лікуванні у медичних пунктах та лікувальних установах Збройних Сил України;

якщо користуються амбулаторною допомогою у медичних пунктах і лікувальних установах Збройних Сил України при внутрішньо-амбулаторних процедурах (впорскування, вливання, накладання пов'язок, гінекологічні процедури та ін.);

при проведенні медичною службою протиепідемічних заходів;

при наданні невідкладної медичної допомоги вдома;

при лікуванні хворих, які страждають гематоцеребральною дистрофією, фенілкетонурією, ревматизмом, закритою формою туберкульозу легень, і дітей віком до одного року;

плавскладу кораблів, які знаходяться у морі.

В усіх інших випадках члени сімей військовослужбовців, працівники Збройних Сил України купують медикаменти та інше медичне майно в цивільних аптеках.

5.5.9. У гарнізонах, поблизу яких нема цивільних аптек, членам сімей військовослужбовців, працівникам Збройних Сил України дозволяється видавати медикаменти та інше витратне медичне майно за плату з аптек військових частин (з'єднань), за діючими цінами, встановленими згідно з законодавством.

Перелік гарнізонів, у яких дозволяється видавати членам сімей військовослужбовців і працівникам Збройних Сил України медикаменти та інше витратне медичне майно за плату, оголошується наказом командуючого військами оперативного командування.

5.5.10. Військово-будівельні загони, які підпорядковані Головному управлінню капітального будівництва та розквартирування військ Міністерства оборони України, купують інвентарне медичне майно за оптовими цінами через склади військових округів за місцем роботи з оплатою його вартості безпосередньо загонами. Заявки військовобудівельних загонів на табельне медичне майно подаються і задовольняються військово-медичними відділами військових округів за місцем роботи загонів.

Витратне медичне майно загонам видається безкоштовно. Розрахунки за відпущене витратне медичне майно здійснюються централізовано.

5.5.11. Якщо звертаються військовослужбовці-будівельники військово-будівельних загонів у медичні пункти військових частин, на базі яких чи для яких виконуються будівельні роботи, медичне майно видається за рецептами (і для виконання призначень) безкоштовно.

5.5.12. Ветеринарне майно (медикаменти, перев'язочні засоби та ін.) для ветеринарного обслуговування тварин військових частин відпускається безкоштовно; військовим сільскогосподарським підприємствам, які утримуються на господарському розрахунку (самоокупності), ветеринарне майно відпускається за плату, а біологічні препарати, дезінфекційні, дезінсекційні та дератизаційні засоби для проведення протиепізоотичних заходів - безкоштовно.

5.5.13. Для військових частин інших відомств і міністерств все ветеринарне майно, за необхідності, відпускається за плату.

5.5.14. Медикаменти і перев'язочні матеріали, які застосовуються безпосередньо в установах військово-ветеринарної служби для надання невідкладної допомоги при важких захворюваннях, що загрожують життю тварин, а також біологічні препарати, дезінфекційні засоби і медикаменти для проведення протиепізоотичних заходів проти гострих інфекційних хвороб відпускаються безкоштовно.

5.5.15. Зберігання матеріальних засобів при їх утриманні на складах військових частин (з'єднань) забезпечується:

правильним улаштуванням, обладнанням, утриманням та використанням складських приміщень і сховищ;

ретельним контролем кількості та якості матеріальних засобів, що надійшли на зберігання у військову частину;

високим рівнем професійної підготовки матеріально-відповідальних осіб і суворим дотриманням ними встановлених вимог нормативних актів;

правильним розташуванням та складанням матеріальних засобів при їх зберіганні;

створенням нормальних умов зберігання для кожного виду матеріальних засобів;

регулярним проведенням профілактичних заходів боротьби з комірними шкідниками;

постійним спостереженням за технічним та якісним станом матеріальних засобів;

належною організацією загального і протипожежного захисту складів, а також дотримання у них правил пожежної безпеки.

5.5.16. Для зберігання матеріальних засобів у військових частинах (з'єднаннях) використовуються сховища і укриття.

Усі сховища повинні бути сухими, світлими та чистими, а їх розміри - забезпечувати встановлений настановами та інструкціями порядок розміщення матеріальних засобів і належний доступ до них для огляду і повсякденної роботи.

5.5.17. Двері, вікна, дахи та стіни складських приміщень повинні бути справними і забезпечувати захист, у тому числі і від атмосферних опадів.

Вікна у складських приміщеннях повинні бути обладнані гратами, а деякі, крім того,- суцільними зовнішніми чи внутрішніми віконницями.

5.5.18. Для зручності складання, зберігання та видачі матеріальних засобів і забезпечення схову складські приміщення обладнуються стелажами, полицями, ящиками, шафами, піддонами, контейнерами, настилами, столами, засобами механізації та іншими пристосуваннями для догляду за матеріальними засобами, їх сортування та відпускання.

5.5.19. Склади повинні знаходитись у постійній готовності для видачі та приймання матеріальних засобів у строки, встановлені спеціальними розпорядженнями.

З цією метою проводяться такі роботи:

для скорочення часу вантажно-розвантажувальних робіт забезпечується їх повна механізація та виділяється потрібна кількість особового складу;

забезпечується належний фронт вантажно-розвантажувальних робіт шляхом обладнання достатньої кількості дверних та віконних прорізів;

матеріальні засоби складаються на піддони та в контейнери комплектно по підрозділах військової частини (з'єднання) відповідно до черги їх завантажування (розвантажування);

робляться нахилені естакади з напрямними для переміщення на роликах пакетів, піддонів, контейнерів, а також бочок та інших ємкостей з пальним до місць їх завантаження (розвантаження) на автотранспорт;

облаштовуються місця для зберігання матеріальних засобів, завантажених у причепи;

асфальтуються площадки перед складами та споруджуються під'їзні шляхи до них.

5.5.20. Розробка та вдосконалення технологічних схем вантажно-розвантажувальних робіт на складах військової частини (з'єднання) з застосуванням піддонів та контейнерів повинні здійснюватись з урахуванням існуючого типажу та наявності на складі вантажно-розвантажувальних механізмів і впровадження передових методів роботи.

5.6. Порядок здавання матеріальних засобів на склади військових округів (оперативних командувань, Центру) та передавання їх іншим військовим частинам (з'єднанням)

5.6.1. Військові частини (з'єднання) за вказівкою відповідних управлінь (служб, відділів) військових округів (оперативних командувань) можуть здавати матеріальні засоби на склади військових округів (оперативних командувань, Центру), а також квартирно-експлуатаційним частинам районів (гарнізонів) і складам відділів матеріальних фондів військових округів (оперативних командувань) у випадках;

розформування військової частини (з'єднання);

зняття зазначених матеріальних засобів з постачання;

наявності у частині (з'єднанні) зайвих матеріальних засобів;

сезонної заміни майна.

Оформлення здавання матеріальних засобів здійснюється відповідно до настанов щодо обліку матеріальних засобів у Збройних Силах України.

5.6.2. Передача матеріальних засобів з однієї військової частини в іншу здійснюється:

у межах одного і того ж з'єднання - на підставі наказу (розпорядження) командира з'єднання та оформляється накладною (чековою вимогою) чи актом технічного стану;

у військову частину іншого з'єднання - за нарядами (розпорядженнями) відповідних управлінь (служб, відділів) військових округів (оперативних командувань).

Передача матеріальних засобів з однієї авіаційно-технічної частини в іншу в усіх випадках здійснюється за нарядами (розпорядженнями) старших постачальних органів.

5.6.3. Передача казармено-житлового фонду, комунальних споруд і квартирного майна військовою частиною (з'єднанням) іншим частинам (з'єднанням) здійснюється через КЕЧ району (гарнізону) за актами і описами із зазначенням у них стану будівель, споруд, території і майна, що передаються.

Передача військовою частиною (з'єднанням) окремих приміщень без дозволу начальника гарнізону (старшого морського начальника) і оформлення у КЕЧ району (гарнізону) забороняється.

5.6.4. Передача підсобного господарства, а також його продукції з однієї військової частини в іншу (повністю чи частково) може бути здійснена тільки за наказом старшого командира (начальника) із зазначенням, кому та що має бути передано.

Передача спеціальних споруд здійснюється аналогічно до порядку, викладеного в пункті 5.6.2 цього Положення, з дозволу командуючих видами Збройних Сил військових округів (оперативних командувань), начальників центральних управлінь, у віданні яких знаходяться спеціальні споруди.

5.6.5. Майно, яке передається з однієї військової частини в іншу, має бути справним, комплектним, а при потребі і законсервованим.

Якщо на майно, яке передається, заведено паспорти (формуляри), то вони обов'язково передаються разом з майном. При цьому паспорти (формуляри) повинні бути заповнені на дату передачі.

5.6.6. Матеріальні засоби, які передаються іншим частинам чи здаються на склади, повинні бути розсортовані за марками (групами, видами, категоріями), приведені у порядок і, якщо вони підлягають упакуванню, то упаковані.

Справне майно пакується окремо від несправного.

Комплектне майно комплектується та забезпечується паспортами (формулярами).

Відповідальність за справність і комплектність військового майна, що передається (здається), несе командир військової частини і начальник відповідної служби.

5.6.7. Військові частини (з'єднання), що відправляють техніку на ремонтні заводи, бази, майстерні та на склади, забезпечують її пальним у кількостях, необхідних для проїзду до місця призначення. Залишок пального після здачі техніки у ремонт заводу (базі, майстерні, складу) передається за накладною.

Відремонтована техніка заправляється пальним на заводі до повної ємкості наливних баків. Передача цього пального з технікою оформляється чековою вимогою. Ремонтний завод (база, майстерня, склад) один раз на квартал подає звіт про отримане пальне та про його видачу на відремонтовану (видану) техніку в управління (службу, відділ) пального та мастильних матеріалів оперативного командування і на підставі цього звіту. заводу (базі, майстерні, складу) відновлюються витрати пального.

5.6.8. Озброєння та техніка, змонтовані на автомобільному чи танковому шасі, направляються у ремонтні органи чи на бази (склади) зберігання тільки з технічно справними та комплектними базовими машинами. Відповідальність за справність цього зразка базових машин несе начальник роду військ (служб), якому вони підпорядковані.

Готовність озброєння до відправки у ремонт перевіряє комісія, призначена наказом командира з'єднання. Наслідки роботи комісії оформлюються актом технічного стану базової машини чи базового шасі та актом технічного стану змонтованого на ній озброєння.

5.7. Укладення договорів та угод про постачання, послуги та розрахунки по них

5.7.1. Господарські взаємовідносини військової частини (з'єднання) з підприємствами, незалежно від форм власності, та фізичними особами щодо поставок та послуг оформляються договорами (угодами).

5.7.2. Договори (угоди) на поставки і послуги, передбачені планами господарської діяльності військової частини (з'єднання), можуть бути укладені при наявності коштів на їх оплату за цінами, встановленими угодою сторін на основі складеної постачальником та перевіреної замовником калькуляції.

5.7.3. Проект договору (угоди) та всі додатки до нього розробляються відповідними начальниками служб частини (з'єднання) та подаються для підписання командиру частини (з'єднання).

5.7.4. До підписання усі договори (угоди) повинні попередньо перевірятись начальником фінансової служби військової частини (з'єднання) і юрисконсультом на відповідність їх чинному законодавству, встановленим цінам та забезпеченості коштами.

Без візування начальника фінансової служби, юрисконсульта (при його наявності) та без реєстрації, договори (угоди) командиром частини (з'єднання) на підпис не приймаються.

Майно, щодо якого укладено договір (угоду), повинно відповідати державним стандартам, зразкам, технічним умовам або кресленням замовника.

Підписані командиром військової частини (з'єднання) договори (угоди), пов'язані з витратами коштів, подаються у фінансову службу військової частини (з'єднання), а копії їх - відповідним службам, до компетенції яких належить предмет договору.

5.8. Заготівля матеріальних засобів з місцевих ресурсів

5.8.1. Військова частина (з'єднання) здійснює самостійні заготівлі тих матеріальних засобів, які не видаються натурою у порядку централізованого постачання або заготівля яких в окремих випадках доручається частині (з'єднанню).

5.8.2. Перелік матеріальних засобів, що підлягають самостійній заготівлі військовими частинами (з'єднаннями), затверджується постачальними управліннями Міністерства оборони України.

5.8.3. В окремих випадках, якщо частина (з'єднання), враховуючи місцеві умови, не має можливості здійснити заготівлю, яка їй доручена, вона повинна у строки, вказані відповідними управліннями (службами, відділами) військового округу (оперативного командування), подати донесення про неможливість заготівлі та заявки на виділення цих матеріальних засобів натурою.

5.8.4. Матеріальні засоби, заготовлені військовою частиною (з'єднанням), повинні бути своєчасно обліковані, показані у звітності та зараховані довольчим органом на добовий рахунок цих частин (з'єднань).

5.8.5. При заготівлі продовольства, у тому числі картоплі, овочів і сіна, будівельних та інших матеріалів з місцевих ресурсів, як виняток, дозволяється направляти військовослужбовців транспорт для виконання роботи в організації та підприємства незалежно від форм власності, надавати інші послуги, якщо це не буде позначатись на боєздатності частини (з'єднання) і буде відповідати чинному законодавству України. У таких випадках з підприємствами, організаціями та установами укладаються договори (угоди), а одержані матеріальні засоби та кошти зараховуються на особовий та розрахунковий рахунок військової частини і витрачаються військовою частиною встановленим порядком.

5.8.6. Підрозділи (взводи, роти, батальйони), які розташовані окремо від військової частини, можуть самостійно заготовляти продукцію, для чого їм цільовим призначенням виділяються потрібні кошти.

5.8.7. Про витрати коштів, які виділені на заготівлю, командир підрозділу складає звіт з доданням до нього рахунків та інших документів, що підтверджують витрату коштів.

Звіт подається начальнику служби військової частини (з'єднання), за розпорядженням якого виконувалась заготівля, і після його затвердження є основою для оприбуткування матеріальних засобів та для списування витрачених коштів.

5.9. Охорона навколишнього природного середовища

5.9.1. Заходи щодо охорони природного середовища мають здійснюватись у всіх військових частинах, установах, військово-навчальних закладах, організаціях і на підприємствах Міністерства оборони України (надалі - у військах), виходячи з конкретних умов у кожному військовому гарнізоні (містечку), згідно з чинним природоохоронним законодавством України.

5.9.2. Для належної організації природоохоронної діяльності в кожній військовій частині (підприємстві) повинні виконуватись такі загальні для всіх заходи:

щорічно наказом по військовій частині (підприємству) призначається комісія (нештатний інспектор) з питань охорони природного середовища, яка здійснює контроль виконання вимог природоохоронного законодавства і не рідше одного разу на квартал проводить аналіз виконання природоохоронних заходів, намічає заходи щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства у військах;

проводиться інвентаризація всіх можливих (потенційних) джерел забруднення навколишнього природного середовища і оформляється журнал обліку цих джерел із зазначенням виду та кількості викидів, скидів забруднюючих речовин, а також заходи, які проводяться і плануються щодо зниження їх впливу на природне середовище;

розробляються річні Плани заходів щодо охорони природного середовища і раціонального використання його ресурсів у військовій частині (підприємстві), в яких передбачається проведення заходів з охорони і раціонального використання земель, водних і лісових ресурсів, атмосферного повітря і тваринного світу, своєчасне проведення ремонту та обслуговування обладнання природоохоронних споруд, навчання експлуатаційного персоналу, підтримання санітарного стану території, її озеленення, будівництво та капітальний ремонт природоохоронних об'єктів, виховна і екологічна підготовка особового складу тощо;

для існуючих природоохоронних й комунальних об'єктів розробляються, погоджуються та оформляються в місцевих органах охорони навколишнього природного середовища дозволи на спеціальне водокористування (при наявності самостійних водозабірних або очисних споруд) і гранично допустимі викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (для котельних та інших джерел викидів);

розробляються і доводяться до відома під підпис посадові інструкції для всіх осіб експлуатаційного персоналу природоохоронних споруд, в яких передбачаються дії у випадку виникнення можливих аварійних ситуацій;

призначаються відповідальні особи, які здійснюють контроль за роботою пилогазоочисних установок та іншого обладнання.

5.10. Обов'язки посадових осіб у галузі охорони природного середовища

5.10.1. Командир військової частини (начальник підприємства):

несе відповідальність за дотримання на території частини (у районі дислокації) вимог чинного природоохоронного законодавства України, запобігання негативному впливу військ на природне середовище в ході бойової підготовки і у повсякденній діяльності.

5.10.2. Начальник штабу:

організує доведення до відома посадових осіб керівних документів з питань охорони природного середовища та контроль їх виконання, а також здійснює планування екологічної підготовки особового складу.

5.10.3. Заступник командира частини з тилу (матеріально-технічного забезпечення):

відповідає за стан природоохоронних об'єктів на підпорядкованих дільницях, за виконання вимог керівних документів з питань охорони природи і раціонального природокористування; здійснює керівництво розробкою річного Плану охорони природи і раціонального використання природних ресурсів; погоджує з органами КЕУ питання будівництва, реконструкції і капітального ремонту природоохоронних об'єктів; очолює роботу постійно діючої комісії з питань охорони природного середовища; аналізує стан підпорядкованих об'єктів і виконує природоохоронні заходи; організує обстеження всіх джерел викидів і скидів шкідливих речовин у навколишнє природне середовище та контроль за їх технічним станом; веде контроль забезпеченості частини (підприємства) комунальними спорудами, системами очищення та утилізації шкідливих речовин, пунктами збирання виробнично-побутових відходів (сміття).

5.10.4. Заступник командира частини з озброєння (головний інженер підприємства):

відповідає за стан природоохоронних об'єктів на підпорядкованих дільницях, безумовне виконання вимог природоохоронного законодавства в автопарках (парках техніки), технологічних лініях ремонтного підприємства;

несе відповідальність за запобігання забрудненню навколишнього природного середовища при експлуатації (ремонті) бойової, автотранспортної та іншої техніки (за понаднормові гранично допустимі викиди і скиди шкідливих речовин);

організує на діагностичному пункті перевірку техніки на токсичність відпрацьованих газів під час експлуатації;

організує контроль технічного стану та ефективності експлуатації джерел забруднення на підпорядкованих дільницях, вносить пропозиції щодо їх ремонту, а також пропозиції щодо реконструкції або капітального будівництва природоохоронних споруд;

забезпечує робочі місця на пунктах технічного обслуговування, ремонту (технологічних дільницях) інструкціями щодо зменшення, ліквідації викидів (скидів) шкідливих речовин;

відповідає за обладнання та надійну роботу пункту миття техніки із системою очищення і повторного використання води; за підтримання на території парку надійного порядку, виключення проливів нафтопродуктів при проведенні технічного обслуговування та ремонтних робіт на техніці;

здійснює контроль за дотриманням особовим складом на території парку техніки (виробничих дільницях) норм і правил охорони природи і раціонального використання природних ресурсів при експлуатації (ремонті) техніки (за ощадливим витрачанням водних ресурсів, нафтопродуктів тощо).

5.10.5. Начальники служб частини (підприємства) залежно від посади, яку займають:

відповідають за охорону природи і раціональне використання природних ресурсів у підпорядкованих підрозділах (підпорядкованих дільницях), за екологічну підготовку і виховання особового складу, за підтримання природоохоронних споруд у належному стані;

організовують утримання бойової, автомобільної та спеціальної техніки у підпорядкованих підрозділах (дільницях) в належному стані, який виключає забруднення навколишнього природного середовища;

здійснюють контроль за дотриманням природоохоронного законодавства і виконанням вимог керівних документів з питань охорони природи та раціонального природокористування у підпорядкованих підрозділах (дільницях);

забезпечують робочі місця в підлеглих підрозділах (дільницях) інструкціями щодо скорочення (утилізації) викидів (скидів) шкідливих речовин (відходів) у навколишнє природне середовище;

здійснюють контроль за утриманням у чистоті та порядку робочих місць, а також за утриманням ділянок по збору, утилізації відходів та стоків, які містять нафту та інші забруднюючі речовини;

організовують підготовку і проведення занять з екологічного виховання з підлеглим особовим складом.

5.10.6. Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" військові частини, підприємства, установи і організації сплачують плату за викиди і скиди забруднюючих та шкідливих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництв.

5.10.7. Плата за забруднення навколишнього природного середовища стягується за: викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих та шкідливих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, у тому числі скиди, що проводяться через систему комунальної каналізації; розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

5.10.8. Платежі за викиди (скиди, розміщення відходів) стягуються з підприємств незалежно від форм власності й відомчої належності.

5.10.9. Розміри вказаних платежів встановлюються місцевими, державними адміністраціями і органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

5.10.10. Ліміти викидів (скидів забруднюючих речовин і розміщення відходів) встановлюються в тоннах на один рік територіальними природоохоронними органами у формі видачі дозволів на викиди (скиди, розміщення).

5.10.11. За викиди (скиди, розміщення відходів) у межах встановлених лімітів установлюються нормативи плати і коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості.

5.10.12. Вказані нормативи і коефіцієнти розробляються і затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки за погодженням з Міністерством економіки і Міністерством фінансів України.

5.10.13. За понадлімітні викиди (скиди, розміщення) встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати і коефіцієнтів кратності.

5.10.14. Коефіцієнти кратності плати за понадлімітні викиди (скиди, розміщення) встановлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах від 1 до 5.

5.10.15. За відсутності на підприємстві затверджених у встановленому порядку лімітів викидів (скидів, розміщення відходів) плата за них стягується як за понадлімітні.

5.10.16. Платежі підприємств за викиди (скиди, розміщення відходів) у межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітні проводяться за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні підприємства.

5.10.17. Контроль за достовірністю звітних даних по обсягах викидів (скидів, розміщенню відходів) здійснюють органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Державний комітет статистики України.

5.10.18. Якщо підприємство своєчасно не сплатило платежі, після закінчення строку, при остаточному розрахунку за рік, платежі знімаються у безакцептному порядку.

5.11. Утримання і технічне обслуговування озброєння, техніки та об'єктів держтехнагляду

5.11.1. Утримання в повній справності озброєння та техніки є однією з важливих умов підтримання високої бойової готовності частини (з'єднання).

5.11.2. Обслуговування озброєння і техніки проводиться обслугами, екіпажами, водіями (механіками, мотористами) під безпосереднім керівництвом командирів підрозділів та начальників служб частини із залученням, при потребі, спеціалістів і обладнання з ремонтних підрозділів (частин).

5.11.3. Правильне утримання, використання і технічне обслуговування озброєння та техніки у підрозділах (частинах) контролюється начальниками відповідних служб частини (з'єднання).

5.11.4. Порядок утримання, використання і технічного обслуговування різних видів озброєння, бойової та іншої техніки визначається Тимчасовим статутом Збройних Сил України, а також відповідними положеннями, керівництвами, інструкціями та наказами (директивами).

5.11.5. З метою обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів та інших матеріальних засобів, дообладнання і впорядкування парків і об'єктів навчально-матеріальної бази, приведення до ладу військових містечок, виконання різного роду господарських та інших робіт, у військових частинах кожного тижня проводяться парко-господарські дні.

У цей день здійснюється загальне прибирання всіх житлових та нежитлових приміщень, а також миття особового складу у лазні.

Тривалість парко-господарського дня передбачається розкладами занять в обсязі навчального дня.

5.11.6. Відповідальність за підготовку та якісне проведення парко-господарського дня несуть командир частини та його заступники, начальники родів військ і служб та командири підрозділів.

Конкретний обсяг робіт визначається планом проведення парко-господарського дня (додаток N 5).

5.11.7. Парко-господарський день розпочинається з загального шикування частини, на якому командири підрозділів перевіряють готовність особового складу до виконання запланованих робіт та уточнюють поставлені завдання.

5.11.8. Проведення парко-господарських днів не виключає:

обслуговування озброєння та техніки після маневрів і навчання та в години, відведені розпорядком дня на обслуговування озброєння і техніки; проведення наступних номерних обслуговувань; виконання робіт по підготовці техніки до зберігання або експлуатації у літніх та зимових умовах; проведення річних оглядів техніки, яка знаходиться довгий час на зберіганні.

5.11.9. Під час догляду за озброєнням та технікою, передбаченого розкладом дня, як правило, проводяться:

необхідні перевірочні роботи та технічні обслуговування озброєння і техніки;

підготовка техніки до виходу з парку на наступний день, а при масових виходах техніки - перевірка її стану начальником КТП;

огляд озброєння і техніки, яка знаходиться на зберіганні, усунення недоліків у їх утриманні;

прибирання приміщень та території парків;

технічне обслуговування паркового обладнання, засобів технічного обслуговування та ремонту машин.

Перелік робіт, які підлягають виконанню під час догляду за озброєнням і технікою, повинен включатися у місячні плани роботи начальників відповідних служб частини та у розклад занять підрозділів.

5.11.10. Організація правильної та безпечної експлуатації об'єктів держтехнагляду покладається на командира військової частини і його заступників з тилу, з технічної частини та з озброєння (інженерно-авіаційної служби) - відповідно до підпорядкованості об'єктів.

5.11.11. До об'єктів держтехнагляду належать:

підйомні споруди (вантажопідйомні машини, ліфти, спускопідйомні пристосування Військово-Морських Сил, суднопідйомні берегові пристрої);

об'єкти котлонагляду (парові та водогрійні котли, трубопроводи пари і гарячої води, барокамери, підводні снаряди Військово-Морських Сил України та посудини, що працюють під тиском);

об'єкти газового нагляду (розподільчі газопроводи, газорегуляторні пункти, газифіковані котельні та підприємства, групові та індивідуальні установки зрідженого газу, газороздавальні і газонаповнювальні станції).

5.11.12. Основним завданням технічної експлуатації об'єктів держтехнагляду є постійне утримання їх у справному стані та забезпечення безпечного обслуговування особовим складом. Для цього наказом командира військової частини призначаються:

особа, що здійснює нагляд за безпечною експлуатацією підйомних споруд та об'єктів котлонагляду;

особа, відповідальна за утримання об'єктів держтехнагляду у справному стані;

особа, відповідальна за безпечне виконання робіт щодо переміщення вантажів кранами;

персонал, що обслуговує об'єкти держтехнагляду (машиністи, оператори парових і водогрійних котлів, кранівники, стропальники, ліфтери, електромеханіки, слюсарі та ін.).

Крім того, цим самим наказом має бути визначена організація профілактичних оглядів і ремонту (регламентних), що забезпечують утримання об'єктів держнагляду у справному стані.

5.11.13. Об'єкти держтехнагляду поділяються на такі, що реєструються в органах державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України, й такі, що не реєструються. Перелік об'єктів, що реєструються, та порядок їх реєстрації визначений Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (ДНАОП N 0-1.07-93), Правилами будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ДНАОП N 0.00-1.07-94), Правилами будови безпечної експлуатації парових котлів (ДНАОП N 0.00-1.08-94), Правилами будови і безпечної експлуатації котлів з тиском пари не більше 0,07 Мпа (0,7 нгс/см.кв.), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град. (ДНАОП N 0.00-1.26-96).

Дозвіл на пуск їх в роботу видається інспектором державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України після реєстрації та отримання позитивних результатів технічного огляду (освідування), проведеного ним.

Дозвіл на пуск в роботу об'єктів, що не реєструються в органах державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України, видає особа, яка здійснює нагляд за безпечною експлуатацією цих об'єктів, після отримання позитивних результатів огляду (освідування), проведеного нею.

Всі об'єкти держтехнагляду військової частини підлягають обліку начальником служби охорони праці або особою, яка здійснює нагляд.

5.11.14. До обслуговування об'єктів держтехнагляду допускаються особи, не молодші 8 років, які пройшли медичний огляд, навчання та атестацію у встановленому порядку. Навчання і первинна атестація осіб, що обслуговують об'єкти держтехнагляду, повинні проводитися в професійно-технічних училищах, на навчально-курсових комбінатах (курсах), які мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці. Індивідуальна підготовка зазначеного персоналу не допускається.

Періодичні перевірки знань мають проводитися не рідше одного разу на рік в комісії військової частини, члени якої повинні пройти навчання і атестацію у встановленому порядку. Результати атестації та періодичної перевірки знань оформлюються протоколом.

5.11.15. Роботи з монтажу об'єктів газового господарства військових частин та газорозподільчих станцій зрідженого газу не можна розпочинати без реєстрування цих об'єктів у місцевих органах державного нагляду за охороною праці.

Об'єкти газового господарства на закритих об'єктах Міністерства оборони України (віднесення об'єктів до закритих встановлюється переліком, затвердженим командувачами видами Збройних Сил), реєструються в інспекціях держтехнагляду (котлонагляду) за підпорядкованістю об'єкта.