Про затвердження Правил технічної експлуатації залізниць України

8.5. Будь-які перешкоди для руху (місце, що вимагає зупинки) на перегоні і станції, а також місце виконання робіт, небезпечне для руху, що вимагає зупинки чи зменшення швидкості мають бути огороджені сигналами з обох боків незалежно від того, очікується поїзд (маневровий состав) чи ні.

Забороняється:

розпочинати роботу до огородження сигналами перешкод або місця виконання робіт, небезпечних для руху;

знімати сигнали, що огороджують перешкоди або місце виконання робіт, до усунення перешкоди, повного завершення робіт, перевірки стану колії, контактної мережі і дотримування габариту.

Порядок огородження перешкод і місць виконання робіт визначається Інструкцією з сигналізації на залізницях.

8.6. Для встановлення й охорони переносних сигналів, які огороджують місце виконання робіт на колії, керівник робіт виділяє сигналістів з числа працівників бригади, що склали відповідні іспити. Сигналісти повинні мати головні убори оранжевого кольору, що відрізняються від загальноприйнятих для інших працівників залізниці.

В умовах виконання робіт на колії розгорнутим фронтом, а також на кривих ділянках малого радіусу, виїмках і інших місцях з поганою видимістю сигналів і на ділянках з інтенсивним рухом поїздів керівник робіт зобов'язаний встановити зв'язок (телефонний чи по радіо) з працівниками, які знаходяться біля сигналів, що огороджують місце робіт. Сигналісти і керівники робіт повинні мати при собі радіостанції УКХ-діапазону. Порядок забезпечення зв'язком місць виконання робіт встановлюється начальником залізниці.

8.7. На станційних коліях забороняється проводити роботи, що вимагають огородження сигналами зупинки або зменшення швидкості без згоди чергового по станції та без попереднього запису керівником робіт у Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і контактної мережі. На ділянках обладнаних диспетчерською централізацією, такі роботи мають виконуватися у вказаному порядку, але тільки з дозволу поїзного диспетчера. При виконанні таких робіт на контактній мережі із знятою напругою, але без порушення цілісності колії та штучних споруд, а також за виконання робіт з усуненням несправностей, що виникли несподівано, запис про початок та закінчення робіт може замінятися реєстрованою в цьому Журналі телефонограмою, що передана керівником робіт черговому по станції (на ділянках з диспетчерською централізацією - поїзному диспетчеру).

Введення у дію пристроїв після закінчення робіт виконується черговим по станції на підставі запису керівника робіт у Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку та контактної мережі або зареєстрованої в цьому Журналі телефонограми, що передана черговому по станції з подальшим особистим підписом керівника робіт.

8.8. Закриття перегону для виконання робіт на одноколійній ділянці, а на двоколійній або багатоколійній ділянці - однієї чи декількох колій проводиться за дозволом начальника відділка залізниці (начальника залізниці) і за погодженням з начальником служби перевезень, якщо воно не викликає зміни встановлених розмірів руху з сусідніми залізницями. Якщо таке закриття викликає зміну визначених розмірів руху поїздів на сусідні залізниці, воно може бути дозволене начальником залізниці за погодженням з Головним управлінням перевезень Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Закриття перегону або колій, що викликає необхідність пропускання поїздів в обхід по інших ділянках даної залізниці або по інших залізницях, допускається тільки у виключних випадках з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України.

8.9. Про наступне закриття перегону на одноколійній ділянці, а на двоколійній і багатоколійній - однієї або декількох колій начальник відділка залізниці, не пізніше ніж за добу, повідомляє відповідних керівників робіт.

Закриття і відкриття перегону або колій проводиться за наказом поїзного диспетчера перед початком і після закінчення робіт.

Забороняється починати роботу до одержання керівником робіт наказу поїзного диспетчера (у формі письмового повідомлення, телефонограми чи телеграми) про закриття перегону або колій, що відбулося, і до огородження сигналами місця робіт.

8.10. Відкриття перегону або колій проводиться тільки після письмового повідомлення, телефонограми або телеграми начальника дистанції колії чи уповноваженого ним працівника за посадою, не нижчою дорожнього майстра, про закінчення колійних робіт або робіт на штучних спорудах і відсутності перешкод для безперервного і безпечного руху поїздів незалежно від того, яка організація виконувала ці роботи.

Відновлюється дія існуючих пристроїв СЦБ і зв'язку чи електропостачання після одержання повідомлення відповідно від старшого електромеханіка СЦБ і зв'язку або енергодиспетчера.

9.1. Рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування.

Запобігання появи несправностей і забезпечення встановлених строків служби рухомого складу має бути головним у роботі осіб, відповідальних за його технічне обслуговування і ремонт.

9.2. Пасажирські вагони на візках ЦМВ можуть рухатися в поїздах із швидкістю не більшою 120 км/год.

Додаткові вимоги до рухомого складу, що обертається в пасажирських поїздах із швидкістю більшою 140 км/год, визначаються відповідною інструкцією Державної адміністрації залізничного транспорту України.

9.3. Типи і основні характеристики рухомого складу, що заново будується, затверджуються в порядку, встановленому Міністерством транспорту України.

Технічне завдання на рухомий склад, що заново будується, затверджується постачальником за узгодженням із Державною адміністрацією залізничного транспорту України, а креслення вузлів та деталей і технічні умови - за погодженням з відповідними головними управліннями Державної адміністрації залізничного транспорту України.

9.4. Усі елементи вагонів за міцністю, стійкістю і технічним станом мають гарантувати безпечний і плавний рух поїздів з найбільшими швидкостями, визначеними Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Вагони, що будуються, мають гарантувати безпечний і плавний рух з найбільшими конструкційними швидкостями перспективних локомотивів, призначених для обслуговування відповідних категорій поїздів.

Вантажні вагони, що не мають перехідних площадок, повинні мати спеціальні підніжки і поручні.

9.5. Вносити зміни до конструкцій основних вузлів прийнятого до експлуатації рухомого складу допускається тільки з дозволу відповідних головних управлінь Державної адміністрації залізничного транспорту України.

9.6. Рухомий склад має відповідати вимогам габариту рухомого складу, встановленого Державним стандартом.

9.7. Побудований заново рухомий склад, а також той, що пройшов капітальний ремонт до введення його в експлуатацію на залізницю, має бути випробуваний і прийнятий від заводу-постачальника у визначеному Державною адміністрацією залізничного транспорту України порядку.

9.8. Кожна одиниця рухомого складу повинна мати наступні розпізнавальні чіткі знаки і надписи: Державний герб (на локомотивних і пасажирських вагонах), знак Державної адміністрації залізничного транспорту України, ініціали залізниці (крім вагонів), номер (для пасажирських вагонів містить код залізниці приписки), табличку заводу-виготовлювача із зазначенням місця будівництва, дати і місця проходження визначених видів ремонту, вагу тари (крім локомотивів). Крім того, мають бути нанесені такі надписи: на локомотивах і моторвагонному рухомому складі - конструкційна швидкість, серія, назва депо приписки, таблички і надписи про огляд резервуарів, контрольних приладів і котла; на пасажирських вагонах і моторвагонному рухомому складі - кількість місць; на вантажних вагонах - вантажопідйомність. На тендерах паровозів мають бути позначені серія, номер та ініціали залізниць приписки.

Інші знаки і надписи на рухомому складі наносяться у встановленому Державною адміністрацією залізничного транспорту України порядку.

9.9. На кожний локомотив, вагон чи одиницю моторвагонного рухомого складу має вестись технічний паспорт, що містить найважливіші технічні й експлуатаційні характеристики.

9.10. Локомотиви і моторвагонний рухомий склад мають бути обладнані радіостанціями, швидкостемірами із реєстрацією показань, визначених Державною адміністрацією залізничного транспорту України, автоматичною локомотивною сигналізацією, а також обладнуватися іншими пристроями безпеки у відповідності з визначеними Державною адміністрацією залізничного транспорту України переліком і порядком.

Пасажирські локомотиви мають обладнуватися пристроями управління електропневматичним гальмуванням.

Кожний пульт управління моторвагонним поїздом мусить мати пристрій автоматичної зупинки на випадок раптової втрати машиністом здатності вести поїзд.

Маневрові локомотиви мають обладнуватися пристроями для відчеплення їх від вагонів з кабіни машиніста, а локомотиви, що обслуговуються одним машиністом, крім того, другим пультом управління.

9.11. Технічні вимоги до спеціального рухомого складу та змінних рухомих одиниць, а також порядок їх технічного обслуговування, ремонту і експлуатації визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

9.12. Локомотиви і вагони, що належать іншим відомствам, підприємствам та організаціям і виходять на колії загальної мережі залізниць, мають відповідати вимогам цих Правил. Порядок обертання такого рухомого складу на коліях загальної мережі залізниць визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України, а порядок виходу локомотивів на станцію примикання - начальником відділка залізниці (начальником залізниці).

10.1. Кожна колісна пара має відповідати вимогам Інструкції з огляду, ремонту і формування колісних пар рухомого складу і мати на осі виразно поставлені знаки про час і місце формування і повного огляду колісної пари, а також тавро про приймання її при формуванні.

Знаки і тавро ставляться в місцях, передбачених правилами маркування.

Колісні пари у визначеному порядку мають підлягати огляду під рухомим складом, звичайному і повному оглядам, а при підкочуванні реєструватися у відповідних журналах чи паспортах.

10.2. Відстань між внутрішніми гранями коліс у ненавантаженої колісної пари має бути 1440 мм. У локомотивів і вагонів, що обертаються в поїздах із швидкістю більше 120 км/год до 140 км/год, відхилення допускаються в бік збільшення не більше 3 мм і в бік зменшення - до 1 мм, за швидкостей до 120 км/год відхилення допускаються в бік збільшення і зменшення не більше 3 мм.

10.3. Забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад з тріщиною в будь-якій частині осі колісної пари чи тріщиною в ободі, диску і ступиці колеса, за наявності гострокінцевого накату на гребені колісної пари, а також при таких зношеннях і пошкодженнях колісних пар, які порушують нормальну взаємодію колії та рухомого складу:

а) за швидкостей руху понад 120 км/год до 140 км/год:

прокат по колу катання у локомотивів, моторвагонного рухомого складу, пасажирських вагонів - більше 5 мм;

товщина гребеня понад 33 мм або менша 28 мм у локомотивів при вимірюванні на відстані 20 мм від вершини гребеня при висоті гребеня 30 мм, а у рухомого складу з висотою гребеня 28 мм - при вимірюванні на відстані 18 мм від вершини гребеня;

б) за швидкостей руху до 120 км/год:

прокат по колу катання у локомотивів, а також у моторвагонного рухомого складу та пасажирських вагонів у поїздах далекого сполучення - більше 7 мм, у моторвагонного рухомого складу і пасажирських вагонів у поїздах місцевого і приміського сполучень - більше 8 мм, у вагонів рефрижераторного парку та вантажних вагонів - більше 9 мм;

товщина гребеня понад 33 мм або менша 25 мм у локомотивів при вимірюванні на відстані 20 мм від вершини гребеня при висоті гребеня 30 мм, а у рухомого складу з висотою гребеня 28 мм - при вимірюванні на відстані 18 мм від вершини гребеня;

в) вертикальний підріз гребеня висотою понад 18 мм, що вимірюється спеціальним шаблоном;

г) повзун (вибоїна) на поверхні катання у локомотивів, моторвагонного рухомого складу, а також у тендерів паровозів і вагонів з роликовими буксовими підшипниками - понад 1 мм, а у тендерів і вагонів з підшипниками ковзання - понад 2 мм.

Якщо на шляху прямування у вагона, крім моторного вагона моторвагонного рухомого складу або тендера з роликовими буксовими підшипниками, виявлено повзун (вибоїну) глибиною понад 1 мм, але не більше 2 мм, дозволяється довести такий вагон (тендер) без відчеплення від поїзда (пасажирський із швидкістю не більшою 100 км/год, вантажний - не більшою 70 км/год) до найближчого пункту технічного обслуговування, що має засоби для заміни колісних пар.

При величині повзуна у вагонів, крім моторного вагона моторвагонного рухомого складу, від 2 до 6 мм, у локомотива і моторного вагона моторвагонного рухомого складу - від 1 до 2 мм допускається рух поїзда до найближчої станції із швидкістю 15 км/год, а при величині повзуна відповідно більше 6 до 12 мм і більше 2 до 4 мм - із швидкістю 10 км/год, де колісна пара має бути замінена. При повзуні - понад 12 мм у вагона і тендера, понад 4 мм - у локомотива і моторного вагона моторвагонного рухомого складу дозволяється рух із швидкістю 10 км/год за умови вивішування або виключення можливості обертання колісної пари. Локомотив у цьому випадку має бути відчеплений від поїзда, гальмівні циліндри і тяговий електродвигун (група електродвигунів) пошкодженої колісної пари - вимкнені.

Коли вантажні вагони додаються до пасажирських поїздів, норми утримання колісних пар мають відповідати нормам, що встановлені для пасажирських поїздів.

11.1. Рухомий склад має бути обладнаний автоматичними гальмами, а пасажирські вагони і локомотиви, крім того, електропневматичними гальмами.

Автоматичні гальма рухомого складу мають утримуватися у визначених Державною адміністрацією залізничного транспорту України нормах і мати керованість і надійність дії у різних умовах експлуатації, забезпечувати плавність гальмування, а також зупинку поїзда за роз'єднання або розриву повітропровідної магістралі та за умови відкриття стоп-крана (крана екстреного гальмування).

Автоматичні і електропневматичні гальма рухомого складу мають забезпечувати гальмове натиснення, що гарантує зупинку поїзда за екстреного гальмування на відстані не більшій гальмової путі, визначеної згідно з розрахунками, затвердженими Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

11.2. Автоматичні гальма мають забезпечувати можливість застосування різних режимів гальмування залежно від завантаженості вагонів, довжини состава і профілю колії.

Стоп-крани в пасажирських вагонах і моторвагонному рухомому складі встановлюються в тамбурах, всередині вагонів, і пломбуються.

11.3. Локомотиви, пасажирські вагони і моторвагонний рухомий склад обладнуються ручними гальмами. Частина вантажних вагонів за нормами Державної адміністрації залізничного транспорту України обладнується перехідною площадкою зі стоп-краном та ручним гальмом.

Допускається експлуатація поштових і вантажних вагонів, що побудовані до 1 січня 1970 р., без ручних гальм.

Ручні гальма рухомого складу мають утримуватися відповідно до встановлених норм і забезпечувати розрахункове гальмове натиснення, яке визначене Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

11.4. Усі частини важелевої гальмової передачі, роз'єднання або пошкодження яких може викликати вихід із габариту чи падіння на колію, мають забезпечуватися запобіжними пристроями.

11.5. Рухомий склад має бути обладнаний автозчепом.

Висота осі автозчепа над рівнем верху головок рейок має бути:

у локомотивів, пасажирських та вантажних порожніх вагонів - не більшою 1080 мм;

у локомотивів і пасажирських вагонів з людьми - не меншою 980 мм;

у вантажних вагонів (навантажених) - не меншою 950 мм;

Для рухомого складу, що випускається з ремонту, висота осі автозчепа над рівнем верху головок рейок визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України і має забезпечувати дотримання зазначених норм в експлуатації (за найбільших зношувань і навантажень).

Різниця у висоті між поздовжніми осями автозчепів допускається не більшою:

у вантажному поїзді - 100 мм;

між локомотивом і першим навантаженим вагоном вантажного поїзда - 110 мм;

в пасажирському поїзді, що рухається із швидкістю до 120 км/год - 70 мм;

те ж саме, із швидкістю 121-140 км/год - 50 мм;

між локомотивом і першим вагоном пасажирського поїзда - 100 мм.

Автозчеп пасажирських вагонів повинен мати обмежувачі вертикальних переміщень.

11.6. Відповідальним за технічний стан автозчепних пристроїв і правильне зчеплення вагонів у составі поїзда є оглядач вагонів, який виконував технічне обслуговування состава поїзда перед відправленням.

Відповідальним за правильне зчеплення вагонів у поїзді на станціях, де відсутні оглядачі вагонів, а також при маневровій роботі є керівник маневрів.

За правильне зчеплення локомотива з першим вагоном поїзда відповідальним є машиніст локомотива. Відчеплення поїзного локомотива від состава і причеплення до состава (в тому числі роз'єднання, з'єднання і підвішування гальмових рукавів, відкриття і закриття кінцевих кранів) повинні проводитись працівниками локомотивної бригади.

Відчеплення поїзного локомотива від пасажирського состава, обладнаного електричним опаленням, проводиться працівником локомотивної бригади тільки після роз'єднання поїзним електромеханіком високовольтних міжвагонних електричних з'єднань. Роз'єднання електричних кіл опалення проводиться після опущення струмоприймача.

12.1. Забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

Не допускається включати до поїздів пасажирські вагони з несправними електропневматичними гальмами, опаленням, електрообладнанням, пристроями контролю нагрівання букс (СКНБ), вентиляцією та іншими несправностями, що порушують нормальні умови перевезення пасажирів, а також пасажирські вагони з радіокупе (штабні) з несправним радіозв'язком УКХ-діапазона начальника (механіка-бригадира) пасажирського поїзда з машиністом.

Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

12.2. Система технічного обслуговування та ремонту рухомого складу, норми міжремонтних пробігів, порядок постановки в ремонт встановлюються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Технічні накази і типові технологічні процеси з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу затверджуються відповідними головними управліннями Державної адміністрації залізничного транспорту України.

12.3. Відповідальність за якість виконаного технічного обслуговування і ремонту та безпеки руху рухомого складу несуть працівники, які безпосередньо здійснюють технічне обслуговування та ремонт, майстри і керівники відповідних заводів, депо, майстерень і пунктів технічного обслуговування.

12.4. Технічний стан локомотивів і моторвагонного рухомого складу має систематично перевірятися під час технічного обслуговування локомотивними бригадами, комплексними і спеціалізованими бригадами в пунктах технічного обслуговування і в основних депо, обладнаних сучасними діагностичними засобами, а також періодично контролюватися керівництвом депо, відділка залізниці, служби локомотивного господарства і ревізорським апаратом.

Під час технічного обслуговування перевіряється:

стан та зношеність обладнання, вузлів та деталей і їх відповідність встановленим розмірам;

справність дії пристроїв безпеки, гальмового обладнання та автозчіпного пристрою, контрольних і сигнальних пристроїв, електричних кіл.

Забороняється випускати локомотиви та моторвагонний рухомий склад в експлуатацію, у яких є хоча б одна з таких несправностей:

несправність приладу для подання звукового сигналу;

несправність пневматичного, електропневматичного, ручного гальма чи компресора;

несправність або відключення хоча б одного тягового електродвигуна;

несправність вентилятора холодильника дизеля, тягового електродвигуна або випрямляючої установки;

несправність автостопу, автоматичної локомотивної сигналізації або пристрою перевірки пильності машиніста;

несправність швидкостеміра та реєструючого пристрою;

несправність пристроїв поїзного радіозв'язку, у тому числі з начальником (механіком-бригадиром) пасажирського поїзда, а також і маневрового радіозв'язку;

несправність автозчіпних пристроїв;

несправність системи подачі піску;

несправність прожектора, буферного ліхтаря, освітлення, контрольного чи вимірювального приладу;

тріщина в хомуті, ресорній підвісці або корінному листі ресори, злам ресорного листа;

тріщина в корпусі букси;

несправність буксового або моторно-осьового підшипника;

відсутність або несправність передбаченого конструкцією пристрою запобігання від падіння деталей на колію;

тріщина або злам хоча б одного зуба тягової зубчастої передачі;

несправність кожуха зубчастої передачі, що спричиняє витікання мастила;

несправність захисного блокування високовольтної камери чи інших захисних блокувань, огорож;

відсутність блокуючих ключів чи несправність блокування пульту керування;

несправність струмоприймача;

несправність засобів пожежогасіння;

несправність пристроїв захисту від струмів короткого замикання, перевантаження та перенапруження, аварійної зупинки дизеля;

поява стуку, стороннього шуму в дизелі;

несправність постачального приладу, запобіжного клапана, водопоказуючого приладу, протікання контрольної пробки вогневої коробки котла паровоза;

відсутність захисних кожухів електрообладнання;

12.5. Локомотиви та моторвагонний рухомий склад двічі на рік (весною та восени) мають комісійно оглядатися у відповідності з порядком, визначеним Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

12.6. Локомотивні пристрої безпеки та поїзного радіозв'язку мають періодично оглядатися у контрольному пункті з перевіркою дії та регулюванням цих пристроїв.

Такі контрольні пункти мають бути в головних депо, а за необхідності - у пунктах технічного обслуговування й обертання локомотивів.

12.7. Встановлені на локомотивах та моторвагонному рухомому складі манометри та запобіжні клапани, мають бути запломбовані, а контрольні пробки на котлах паровозів мати тавро. На електровозах і тепловозах мають бути запломбовані також апарати й прилади, що реєструють витрати електроенергії та пального.

Пристрої електричного захисту, засоби пожежогасіння, пожежна сигналізація та автоматика на електровозах, тепловозах і моторвагонному рухомому складі, манометри, запобіжні клапани, повітряні резервуари на локомотивах і моторвагонному рухомому складі та парові котли на локомотивах підлягають випробуванню та огляду у визначені терміни.

12.8. Склад локомотивних бригад і порядок обслуговування ними локомотивів і моторвагонних поїздів встановлюються начальником залізниці залежно від типу локомотивів і моторвагонних поїздів, а також від місцевих умов на основі затверджених Державною адміністрацією залізничного транспорту України систем обслуговування.

При електричній і тепловозній тязі однією локомотивною бригадою можуть обслуговуватися декілька локомотивів чи постійно з'єднаних секцій, що управляються з однієї кабіни.

Обслуговування моторвагонного поїзда, поїзних електровозів, тепловозів одним машиністом може проводитися з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України, а маневрових - з дозволу начальника залізниці.

Обслуговування одним машиністом моторвагонного поїзда, а також поїзного локомотива допускається тільки за наявності пристроїв автоматичної зупинки на випадок раптової втрати машиністом здатності до ведення поїзда.

Порядок обслуговування локомотивів одним машиністом, який забезпечує безпеку руху, встановлюється начальником залізниці залежно від місцевих умов.

12.9. Забороняється залишати на деповських коліях в робочому стані локомотиви і моторвагонний рухомий склад без нагляду працівника, який знає правила їх обслуговування і вміє їх зупинити, а на інших станційних коліях - без машиніста чи його помічника.

12.10. На кожному паровозі, що працює на твердому паливі, мають бути справні іскровловлюваючі або іскрогасні прилади.

12.11. Технічне обслуговування і ремонт вагонів проводиться в пунктах технічного обслуговування, у вагонних депо і на заводах.

Під час технічного обслуговування перевіряється:

стан та зношеність вузлів та деталей і їх відповідність визначеним розмірам;

справність дії гальмового обладнання і автозчіпного пристрою;

стан і справність ходових частин (візків);

справність кузовів і котлів цистерн, що гарантує збереження вантажів, які перевозяться;

справність перехідних площадок, спеціальних підніжок і поручнів;

наявність і справність пристроїв, що запобігають падінню на колію деталей та обладнання рухомого складу.

Сумарний зазор між ковзунами з обох сторін візка у всіх типів 4-вісних вагонів, включно хопер-дозатори типу ЦНИИ-ДВЗ, повинен бути не більше 20 мм та не менш 4 мм, окрім хоперів ЦНИИ-2, ЦНИИ-3, думпкарів ВС-50, у яких зазор повинен бути не більше 12 мм та не менш 6 мм, а у думпкарів ВС-80, ВС-82, ВС-85 - не більше 20 мм і не менш 12 мм.

Зазори між ковзунами з'єднуючої та шкворневої балок з обох сторін кінця восьмивісної цистерни у сумі повинні бути не більше 15 мм.

Забороняється подача під навантаження вантажів і посадку людей несправних вагонів і без подання їх до технічного обслуговування. Про визнання їх придатними має бути зроблений запис у спеціальному журналі.

Порожні вагони, що подаються під навантаження на станції, де немає пунктів технічного обслуговування, а також навантажені вагони, які планується використовувати на таких станціях під здвоєні операції, мають бути оглянуті, а в необхідних випадках і відремонтовані у найближчому пункті технічного обслуговування, що розміщується перед станцією навантаження.

Порядок подання вагонів до технічного обслуговування і повідомлення про їх придатність визначається начальником залізниці.

12.12. На станціях формування і розформування, під час прямування - на станціях, передбачених графіком руху поїздів, кожний вагон поїзда має пройти технічне обслуговування, а в разі виявлення несправності - відремонтований. На цих станціях організується безвідчіпний ремонт вагонів.

На станціях де немає пунктів технічного обслуговування, кожний вагон перед причепленням до поїзда має бути оглянутий і підготовлений для прямування до найближчої станції, що має пункт технічного обслуговування.

Порядок пред'явлення поїздів до технічного обслуговування і повідомлення про їх придатність, а також порядок огляду і ремонту вагонів перед причепленням до поїзда на станціях, де немає пунктів технічного обслуговування, визначаються начальником залізниці.

12.13. Працівники пунктів технічного обслуговування мають своєчасно, відповідно до технологічного процесу і графіка руху поїздів, проводити технічне обслуговування та ремонт вагонів.

Відповідальність за безпеку руху і проходження вагонів без відчеплення від поїздів у межах гарантійної ділянки, визначеної начальником залізниці, несуть працівники зазначених пунктів.

13.1. Основою організації руху поїздів є графік руху, який об'єднує діяльність усіх підрозділів і відображає план експлуатаційної роботи залізниць. Графік руху поїздів - непорушний закон для працівників залізничного транспорту, виконання якого є одним з найважливіших якісних показників роботи залізниць. Графік руху поїздів затверджується Генеральним директором Державної адміністрації залізничного транспорту України або його першим заступником.

Дотримання графіка руху поїздів і попередження його порушень має бути головним для всіх працівників, пов'язаних з організацією руху поїздів.

Рух поїздів за графіком забезпечується правильною організацією і виконанням технологічного процесу роботи станцій, депо, тягових підстанцій, пунктів технічного обслуговування та інших підрозділів залізниць, пов'язаних з рухом поїздів.

Порушення графіка руху поїздів не допускається. У виняткових випадках, коли внаслідок відмови технічних засобів або стихійного лиха відбувається порушення графіка руху поїздів, працівники всіх служб зобов'язані вживати оперативних заходів для введення у графік пасажирських та вантажних поїздів, що запізнюються, і забезпечувати їх безпечне проходження.

13.2. Графік руху поїздів має забезпечувати:

задоволення потреб у перевезенні пасажирів і вантажів;

безпеку руху поїздів;

найефективніше використання пропускної і провізної спроможності ділянок та переробної спроможності станцій;

раціональне використання рухомого складу;

дотримання встановленої тривалості безперервної роботи локомотивних бригад;

можливість виконання робіт з поточного утримання та ремонту колії, споруд, пристроїв СЦБ, зв'язку й електропостачання за безумовного дотримання вимог охорони праці.

13.3. Призначення та відміна поїздів здійснюються:

а) пасажирських далекого, місцевого і приміського сполучень, поштово-багажних і вантажно-пасажирських, що прямують у межах двох і більше залізниць, - Генеральним директором Державної адміністрації залізничного транспорту України або його заступником, а в межах однієї залізниці - начальником залізниці.

Начальнику відділка залізниці (начальнику залізниці) надається право призначати і відміняти додаткові приміські поїзди, що обертаються в межах відділка залізниці. Приміські поїзди постійного обертання, що курсують у межах відділка або залізниці, відміняються з дозволу начальника залізниці;

б) військових, людських та прискорених вантажних поїздів, що прямують у межах двох або більше залізниць, - відповідно до порядку, встановленого Державною адміністрацією залізничного транспорту України, а в межах однієї залізниці - начальником залізниці;

в) відбудовних та пожежних поїздів, снігоочисників, локомотивів без вагонів, автомотрис і дрезин незнімного типу, господарчих та інших поїздів, не передбачених графіком руху, - поїзним диспетчером.

Призначення кожного поїзда, не передбаченого графіком руху, оголошується поїзним диспетчером із зазначенням порядку руху поїзда.

13.4. Кожному поїзду надається номер, що встановлюється графіком руху. Поїздам одного напрямку надаються парні номери, а поїздам зворотнього напрямку - непарні.

Крім номера, кожному вантажному поїзду на станції формування надається індекс, що не змінюється до станції розформування.

Поїздам, що не передбачені графіком руху, номери надаються при їх призначенні.

13.5. Поїзди розподіляються на:

А. Позачергові - відбудовні, пожежні, снігоочисники, локомотиви без вагонів, автомотриси та дрезини незнімного типу, призначені для відновлення нормального руху і для гасіння пожежі.

Б. Чергові - в порядку пріоритетності:

1) пасажирські швидкісні;

2) пасажирські швидкі;

3) пасажирські всіх інших найменувань;

4) поштово-багажні, військові, вантажно-пасажирські, людські та прискорені вантажні поїзди;

5) вантажні (наскрізні, дільничні, збірні, вивізні, передавальні), господарчі поїзди і локомотиви без вагонів.

В. Поїзди, що призначаються з особливих вимог, черговість яких встановлюється при призначенні.

13.6. Рух поїздів здійснюється за київським часом в 24-годинному обчисленні.

У службових приміщеннях, у парках колій станцій, на пасажирських платформах і в приміщеннях для пасажирів мають бути встановлені годинники. Встановлення, ремонт та утримання настінних і зовнішніх електричних годинників, що знаходяться в місцях роботи осіб, пов'язаних з рухом поїздів та обслуговуванням пасажирів, покладаються на працівників служби сигналізації та зв'язку.

14.1. Рух поїздів здійснюється із розмежуванням їх роздільними пунктами.

Роздільними пунктами є станції, роз'їзди, обгінні пункти та колійні пости, прохідні світлофори автоблокування, а також межі блок-ділянок за автоматичної локомотивної сигналізації, що застосовується як самостійний засіб сигналізації та зв'язку.

14.2. Межами станції є:

на одноколійних ділянках - вхідні світлофори;

на двоколійних ділянках по кожній окремій головній колії з одного боку - вхідний світлофор, а з другого - сигнальний знак "Межа станції", встановлений на відстані не меншій ніж 50 м за останнім вихідним стрілочним переводом.

На двоколійних ділянках, обладнаних двостороннім автоблокуванням, а також, де встановлені вхідні світлофори для приймання поїздів по неправильній колії, межею станції по кожній окремій головній колії є вхідні світлофори.

14.3. Кожний роздільний пункт, допоміжний пост і пасажирський зупинний пункт повинен мати назву або номер. Назва має розміщуватися на пасажирській будівлі (будівлі поста) з фасаду, з обох сторін підходу поїзда, а при необхідності також на кінцях пасажирських платформ.

На пасажирських зупинних пунктах, розміщених на ділянках з інтенсивним рухом приміських поїздів, назва пункту, крім того, має вказуватись у декількох місцях вздовж пасажирської платформи.

14.4. Залізничні колії діляться на головні на перегонах, станційні (в тому числі головні на станціях) і спеціального призначення.

Всі колії в межах станційної території, за винятком тих, що передані у підпорядкування іншим службам та організаціям, перебувають в розпорядженні начальника станції.

14.5. На станціях кожна колія, стрілочний перевід, станційний пост централізації та стрілочний пост, а на перегонах кожна головна колія повинна мати номер.

Забороняється встановлювати однакові номери коліям, стрілочним переводам і постам у межах однієї станції. На станціях, що мають окремі парки, не допускається встановлювати однакові номери колій у межах одного парку.

Порядок нумерації колій і стрілочних переводів встановлюється Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

15.1. Порядок використання технічних засобів станції визначається технічно-розпорядчим актом, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи і дотримання техніки безпеки.

Порядок, що встановлюється технічно-розпорядчим актом, є обов'язковим для працівників усіх служб.

15.2. Технічно-розпорядчий акт станції складається начальником станції на підставі інструкції Державної адміністрації залізничного транспорту України й у повній відповідності з цими Правилами, Інструкцією з сигналізації та Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях.

Технічно-розпорядчий акт станції перевіряється ревізором руху і затверджується:

для станцій сортувальних і пасажирських, а також вантажних та дільничних позакласних і 1-го класу - начальником служби перевезень залізниці і, крім того, для зазначених станцій погоджується керівниками локомотивних та вагонних депо, дистанцій колії, сигналізації та зв'язку, електропостачання;

для решти станцій - начальником відділу перевезень відділка залізниці (начальником служби перевезень залізниці).

До технічно-розпорядчого акта додаються масштабний або схематичний план станції, необхідні документи та інструкції.

Витяги з технічно-розпорядчого акта, а для чергового по станції копії, засвідчені начальником станції, мають знаходитися в приміщеннях чергового по станції, маневрового диспетчера, чергових парків та сортувальних гірок, виконавчих постів централізації, стрілочних постів, чергового локомотивного депо та оглядачів вагонів. Витяги мають містити дані, необхідні для відповідних працівників.

Форма технічно-розпорядчого акта та інструкція з його складання розробляються та затверджуються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

15.3. Стрілки, розташовані на головних та приймально-відправних коліях, а також охоронні мають перебувати у нормальному положенні.

Нормальним положенням стрілок є:

вхідних на головних коліях станцій одноколійних ліній - напрямок з кожного кінця станції на різні колії;

вхідних на головних коліях станцій двоколійних ліній - напрямок на відповідні головні колії;

усіх інших на головних коліях перегонів та станцій, за винятком стрілок, що ведуть до запобіжного та вловлюючого тупиків, - напрямок на відповідні головні колії;

тих, що ведуть до запобіжних та вловлюючих тупиків, - напрямок до цих же тупиків.

На станціях малодіяльних ліній, де обслуговування двох стрілочних постів виконується одним черговим стрілочного поста, а також, де в штатному розкладі не передбачені працівники господарства служби перевезень, нормальне положення вхідних стрілок на головних коліях одноколійних ліній встановлюється начальником відділка залізниці (начальником залізниці).

Нормальне положення стрілок визначається знаком плюс у таблицях взаємозалежності положення стрілок і сигнальних показань світлофорів у маршрутах. Крім того, для станцій з нецентралізованими стрілками нормальне їх положення визначається в технічно-розпорядчому акті станції та витягах з нього. У необхідних випадках начальником станції встановлюється нормальне положення нецентралізованих стрілок, що не включені в залежність від сигналів та маршрутів і ведуть до станційних колій, визначених для стоянки відбудовних та пожежних поїздів, вагонів з розрядними вантажами тощо.

Установлене нормальне положення позначається на станинах стрілок і на кожухах приводів стрілок електричної централізації.

Стрілки в інше положення можуть переводитися за умов:

приготування маршрутів для приймання та відправлення поїздів;

маневрової роботи;

зайнятості колій рухомим складом;

необхідності огородження місць перешкод та виконання робіт на станційних коліях;

очищення, перевірки та ремонту стрілок.

На станціях з електричною централізацією встановлення стрілок у нормальне положення необов'язкове за винятком стрілок, що ведуть до запобіжних та вловлюючих тупиків, скидальних стрілок, що мають встановлюватися в нормальне положення пристроями автоматичного повернення, а при їх відсутності - черговим по станції.

15.4. Стрілочний перевід, укладений на перегоні, приписується до однієї з сусідніх станцій або біля місця відгалуження влаштовується пост.

Порядок технічного обслуговування, освітлення, охорони цих стрілочних переводів, а також порядок зберігання ключів від стрілок встановлюється начальником відділка залізниці (начальником залізниці) і відображається в технічно-розпорядчому акті станції.

15.5. Кожний пост управління стрілками і сигналами має перебувати у підпорядкуванні тільки одного працівника, який є відповідальним за переведення стрілок, що знаходяться в його підпорядкуванні, і сигналів, а також за безпеку руху: станційний пост централізації - у підпорядкуванні чергового по станції, виконавчий - оператора поста централізації, стрілочний пост - чергового стрілочного поста, пост централізації механізованої та автоматизованої сортувальної гірки - чергового гірки або оператора.

На станціях дозволяється обслуговувати два стрілочних пости одному черговому стрілочного поста, а окремі стрілки і пости - безпосередньо черговому по станції. Перелік таких станцій визначається начальником відділка залізниці (начальником залізниці). Порядок обслуговування таких стрілок і постів визначається технічно-розпорядчим актом станції.

На станціях, що розміщені на ділянках з диспетчерською централізацією, відповідальним за переведення стрілок і управління сигналами є поїзний диспетчер.

15.6. Для контролю за роботою чергових стрілочного поста на станціях у залежності від колійного розвитку, характеру та обсягів маневрової роботи призначаються старші чергові стрілочного поста. На станціях, перелік яких встановлюється начальником відділка залізниці (начальником залізниці), старші чергові стрілочного поста можуть призначатися безпосередньо для обслуговування поста або одночасно для обслуговування поста і контролю за роботою інших чергових стрілочних постів, які розташовані в стрілочному районі. На центральні пости диспетчерської централізації та станційні пости централізації на станціях, крім поїзних диспетчерів або чергових по станціях, можуть призначатись оператори поста централізації.

15.7. Перед прийманням та відправленням поїзда мають замикатися стрілки, що безпосередньо належать до маршруту приймання та відправлення, а також охоронні.

Переведення централізованих стрілок у разі підготування маршруту для приймання та відправлення поїздів виконується черговим по станції або за його вказівкою оператором поста централізації. Переведення та замикання нецентралізованих стрілок у разі готування маршруту для приймання та відправлення поїздів виконується черговим стрілочного поста, старшим черговим стрілочного поста або черговим по станції при обслуговуванні ним стрілок.

15.8. Ключі від замкнених в маршрутах приймання та відправлення поїздів нецентралізованих стрілок, що не обладнані ключовою залежністю, мають зберігатись у чергового по станції або у старшого чергового стрілочного поста, а обладнаних - у виконавчому апараті стрілочного поста або в розпорядчому апараті чергового по станції.

Ключі від замкнених стрілок, що не обладнані ключовою залежністю, на перегонах, а також на приймально-відправних коліях проміжних станцій, за умов зайнятості цих колій составами (без локомотивів) або окремими вагонами, мають зберігатися у чергового по станції. Порядок зберігання ключів від інших найвідповідальніших стрілок (що ведуть на колії, які виділені для стоянки вагонів з розрядними вантажами, відбудовних та пожежних поїздів, стрілок-з'їжджень між головними коліями, вловлюючих тупиків тощо) і перелік цих стрілок по кожній станції встановлюється у технічно-розпорядчому акті станції.

15.9. Переведення стрілок під час маневрових переміщень виконується сигналістами або черговими стрілочного поста за розпорядженням особи, яка керує маневрами.

У разі маневрових переміщень на станціях з електричною централізацією переведення стрілок здійснюється черговим по станції або оператором поста централізації. У випадку передачі стрілок з центрального на місцеве управління, а також за виконання маневрів на нецентралізованих стрілках, що не обслуговуються черговими стрілочного поста, допускається переведення стрілок працівниками локомотивних бригад, або бригад, що складають состави, кондукторами, черговими парків, черговими по станціях, начальником станції, приймальниками-здавальниками вантажів та багажу, працівниками локомотивного, вагонного депо та іншими. Перелік станцій з зазначенням номерів таких стрілок, а також працівників, яким дозволяється їх переведення при виконанні маневрів, і порядок переведення стрілок встановлюються начальником відділка залізниці (начальником залізниці).

До переведення централізованої стрілки працівник, який її обслуговує, повинен відповідно до порядку, що встановлюється Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи, переконатися в тому, що стрілочний перевід не зайнятий рухомим складом.

15.10. За необхідності виконання ремонтних робіт на стрілочному переводі, сигналіст або черговий стрілочного поста (старший черговий стрілочного поста) може допустити до виконання ремонту працівників дистанції колії або дистанції сигналізації та зв'язку тільки за дозволом чергового по станції.

Після закінчення ремонту сигналіст, черговий стрілочного поста (старший черговий стрілочного поста) зобов'язані переконатися в можливості безпечного руху через стрілочний перевід і доповісти про це черговому по станції.

15.11. Стрілочні переводи на станційних коліях, в тому числі стрілочні переводи на примиканні колій, що передаються у підпорядкування інших служб та організацій, перебувають в розпорядженні начальника станції.

Стрілочні переводи на коліях інших служб та установ перебувають в розпорядженні начальників відповідних підрозділів залізниць та установ.

Начальники станцій і відповідних підрозділів повинні забезпечити утримання стрілочних переводів, що знаходяться в їх розпорядженні, у чистому та справному стані, а також чистоту, справність дії та добре освітлення стрілочних покажчиків.

15.12. Контроль технічного стану, чищення, змазування, закріплення та заміна окремих болтів здійснюються:

нецентралізованих стрілочних переводів - черговими стрілочного поста, які їх обслуговують;

централізованих стрілочних переводів - працівниками дистанції колії.

Порядок контролю технічного стану, чищення, змазування, закріплення та заміни окремих болтів централізованих, а також нецентралізованих стрілочних переводів, що не знаходяться у віданні чергових стрілочного поста, визначається начальником відділка залізниці (начальником залізниці).

15.13. Маневри на станційних коліях мають здійснюватися за розпорядженням тільки одного з працівників - чергового по станції, маневрового диспетчера, чергового сортувальної гірки або парку, а на ділянках, що обладнані диспетчерською централізацією, - поїзного диспетчера. Розподіл обов'язків по розпорядженню маневрами визначається в технічно-розпорядчому акті станції.

15.14. Основним засобом передачі вказівок у маневровій роботі має бути радіозв'язок, а в необхідних випадках - пристрої двостороннього паркового зв'язку.

Подання сигналів у маневровій роботі дозволяється ручними сигнальними приладами.

15.15. Машиністу локомотива, який виконує маневри, забороняється здійснювати рух локомотива без отримання вказівки керівника маневрів особисто, через радіозв'язок, пристрої двостороннього паркового зв'язку або сигналу, що подається ручними сигнальними приладами. Крім вказівки або сигналу керівника маневрів, до виїзду на стрілки централізованих маневрових маршрутів машиніст повинен переконатися в наявності показання маневрового світлофора, що дозволяє рух, а на нецентралізовані стрілки - одержати від чергового стрілочного поста сигнал або повідомлення (особисто, через радіозв'язок, пристрої двостороннього паркового зв'язку) про готовність стрілок до маневрових переміщень. За відсутності маневрових світлофорів перед виїздом на централізовані стрілки машиніст повинен отримати повідомлення про готовність стрілок для маневрових переміщень від чергового по станції (особисто, через радіозв'язок, пристрої двостороннього паркового зв'язку або передане через керівника маневрів).

На станціях з електричною централізацією стрілок і сигналів у випадках передачі стрілок з центрального на місцеве управління виїзд на стрілки дозволяється за вказівкою або сигналом працівника, на якого покладено переведення цих стрілок.

Основні положення використання пристроїв радіозв'язку та двостороннього паркового зв'язку за умови маневрової роботи передбачаються Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи.

15.16. Маневри здійснюються зі швидкістю не більше як:

60 км/год - за умови прямування вільними коліями окремих локомотивів і локомотивів з вагонами, що причеплені позаду, з включеними та випробуваними автогальмами;

40 км/год - за умови руху локомотива з вагонами, що причеплені позаду, по вільних коліях;

25 км/год - за умови руху вагонами вперед по вільних коліях, а також відбудовних і пожежних поїздів;

15 км/год - за умови руху з вагонами, що зайняті людьми, а також з негабаритними вантажами бокової та нижньої негабаритності 4-го, 5-го та 6-го ступенів;

5 км/год - за умови маневрів поштовхами, у разі прямування одного відчепу вагонів до іншого в підгірковому парку;

3 км/год - за умови підходу локомотива (з вагонами або без них) до вагонів, а також в разі підходу до інших відчепів з вантажами окремих категорій.

Швидкість пересування рухомого складу на вагонних вагах залежно від конструкції ваг визначається в технічно-розпорядчому акті станції.

Швидкість розпуску вагонів на сортувальних гірках за умов різних сигналів гіркових світлофорів, а також умови, що забезпечують безпеку руху та збереження рухомого складу, визначаються начальником залізниці залежно від технічного обладнання гірок та місцевих умов.

Маневри поштовхами та розпуск з сортувальної гірки вагонів з вантажами окремих категорій, згідно з Правилами перевезення вантажів, рефрижераторних вагонів та секцій, мають виконуватися з особливою обережністю відповідно до порядку, що визначається Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи.

15.17. Маневри на головних коліях або з перетинанням їх, а також з виходом за вихідні стрілки можуть допускатися у кожному випадку тільки з дозволу чергового по станції за умови закритих відповідних вхідних світлофорів, що відгороджують вхід на колії та стрілки, на яких виконуються маневри.

Забороняються маневри з виходом состава за межі станції на перегін на одноколійних і на неправильній колії на двоколійних ділянках без наказу поїзного диспетчера та без встановленого дозволу, що видається машиністу. Маневри з виходом состава за межі станції правильною колією на двоколійних ділянках дозволяються за згодою поїзного диспетчера за усним дозволом чергового по станції.