Про затвердження Порядку проведення атестації водіїв, які здійснюють перевезення етилового спирту, та транспортних засобів, що при цьому використовуються

З метою збереження етилового спирту при його транспортуванні, підвищення безпеки руху та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.96 р. N 1438 "Про Положення про порядок контролю за зберіганням, відпуском і транспортуванням спирту етилового"

1. Затвердити Порядок проведення атестації водіїв, які здійснюють перевезення етилового спирту, та транспортних засобів, що при цьому використовуються.

2. Державному департаменту автомобільного транспорту (Докіль Л.П.):

2.1. Разом з Головним управлінням правового забезпечення діяльності транспорту (Логінова Л.М.) в установленому порядку подати на реєстрацію Порядок проведення атестації водіїв, які здійснюють перевезення етилового спирту, та транспортних засобів, що при цьому використовуються, до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести до відома міністерств, відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, об'єднань, підприємств, установ та організацій автомобільного транспорту, що входять до сфери управління Мінтрансу України, Порядок проведення атестації водіїв, які здійснюють перевезення етилового спирту, та транспортних засобів, що при цьому використовуються.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Л.М.Костюченка.

1. Порядок проведення атестації водіїв, які здійснюють перевезення етилового спирту, та транспортних засобів, що при цьому використовуються (далі - Порядок), розроблено відповідно до Закону України "Про транспорт", "Положення про порядок контролю за зберіганням, відпуском і транспортуванням спирту етилового", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.96 р. N 1438, та інших законодавчих актів, що регулюють перевезення та зберігання спирту етилового.

2. Атестація водіїв, які здійснюють перевезення етилового спирту, та транспортних засобів (далі - ТЗ), що при цьому використовуються, проводиться з метою забезпечення його збереження при транспортуванні та підвищення безпеки руху.

3. Терміни, що використовуються у цьому Порядку, вживаються в такому значенні:

атестація - перевірка ділової кваліфікації водія з питань перевезення спирту етилового і транспортного засобу на відповідність правилам транспортування спирту етилового;

транспортний засіб - пристрій, що приводиться до руху двигуном чи силою м'язів та призначений для перевезення по автомобільних дорогах людей, вантажів, спеціального обладнання;

водій - особа, яка керує дорожнім транспортним засобом;

подорожній лист - первинний документ про облік автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту виїзду на лінію і до повернення з лінії;

перевізник - будь-яка фізична чи юридична особа, яка здійснює автомобільні перевезення на комерційній основі або за свій рахунок;

тара - основний елемент упаковки, що являє собою виріб для розміщення продукції;

маршрут руху - заздалегідь розроблений шлях руху транспортного засобу між вантажопунктами.

4. Цей Порядок поширюється на всіх перевізників незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності.

5. До перевезення етилового спирту допускаються водії, які останні три роки працюють водіями відповідної категорії транспортних засобів.

6. Водії, які здійснюють перевезення етилового спирту, повинні проходити медичні огляди при оформленні на роботу і наступні медичні огляди не менш як один раз за три роки, а також перед виїздом на лінію та при поверненні з лінії.

7. Водії, які здійснюють перевезення етилового спирту, повинні знати зміст цього Порядку та інших нормативних документів і законодавчих актів, що регулюють перевезення етилового спирту.

8. ТЗ, що використовуються для перевезення етилового спирту, повинні бути спеціально обладнані та укомплектовані.

9. Цистерни, що використовуються для перевезення етилового спирту, повинні бути призначені для цього згідно з інструкціями по експлуатації (паспортами) заводів-виготовлювачів.

10. Технічний стан ТЗ повинен відповідати вимогам Правил дорожнього руху України.

11. Автомобілі повинні бути обладнані випускною трубою глушника з виносом її у правий бік перед радіатором з нахилом униз. Якщо розміщення двигуна не дозволяє провести таке переобладнання, то допускається виводити випускну трубу у правий бік поза зоною кузова чи цистерни і зоною паливної комунікації. Випускна труба повинна бути обладнана іскрогасником.

12. Паливний бак повинен бути відділений від акумуляторної батареї непроникною перегородкою, крім того, він має бути захищений з боку передньої і задньої стінок металевими щитками, а з боку днища - металевою сіткою з розмірами вічка 10х10 мм. Відстань від паливного бака до щитків і сітки повинна бути не менша ніж 20 мм.

13. Електрообладнання ТЗ повинно відповідати таким вимогам:

номінальна напруга не повинна перевищувати 24 в;

електропроводка повинна бути захищена від підвищених навантажень за допомогою плавких запобіжників (заводського виготовлення) або автоматичних вимикачів;

електропроводка повинна мати надійну ізоляцію, міцно кріпитися і розташовуватися таким чином, щоб вона не змогла постраждати від ударів та тертя об елементи конструкції і була захищена від тепла, що виділяється системою охолодження двигуна та відводу відпрацьованих газів;

автомобіль повинен мати пристрій для відключення акумулятора від електропроводки за допомогою двополюсного вимикача. Привод управління вимикача (прямої чи дистанційної дії) повинен знаходитися як у кабіні водія, так і зовні. Вимикач повинен бути таким, щоб його контакти могли розмикатися при працюючому двигуні, не викликаючи при цьому небезпечного перевантаження електричної проводки;

в середині кузова ТЗ не повинно бути відкритих електропроводок, а електролампи, що знаходяться в середині кузова, повинні мати міцну сітку або решітку.

14. ТЗ повинні бути обладнані металевим заземлюючим ланцюжком з дотиком до землі довжиною 200 мм і металевим штирем для захисту від статичних і атмосферних електричних зарядів на стоянці при наливанні (зливанні) спирту.

15. Наконечники шлангів цистерн повинні виготовлятися з металу, який не дає іскри при ударі (бронза, мідь, алюміній).

Шланги з металевими наконечниками, що використовуються для наливання (зливання) спирту, повинні бути обвиті мідним дротом діаметром не менше ніж 2 мм або мідним тросом з перерізом не менше ніж 4 мм2 з кроком витка не більше ніж 100 мм. Один кінець дроту або тросу з'єднується паянням (або під болт) з металевим заземленням, а інший - з наконечниками шланга.

16. ТЗ з цистернами повинні мати ззаду, по всій ширині цистерни, захисний бампер.

Відстань між задньою стінкою цистерни і задньою частиною бампера повинна становити не менше ніж 100 мм.

Трубопроводи і допоміжне обладнання цистерн, що встановлені у верхній частині резервуара, повинні бути захищені від пошкоджень у випадках перекидання (захисні ковпаки, підсилюючі кільця, поперечні або повздовжні елементи тощо).

17. У ТЗ з кузовом типу фургон кузов повинен бути повністю закритий, міцний і не мати щілин, обладнаний системою вентиляції, мати вогнестійку пропитку. Двері кузова мають бути обладнані замками.

У бортових ТЗ кузов повинен бути накритий тентом, виготовленим із важкозаймистої і водонепроникної тканини.

Борти повинні прикриватися на 200 мм нижче їх рівня, брезент повинен закріплятися за допомогою металевих рейок.

ТЗ з кузовами-фургонами повинні мати пристрої для накладання пломб на рукоятки замків дверей. Кріплення дверей та конструкція кузова повинні бути такими, щоб унеможливити доступ до вантажу без порушення пломб.

18. Цистерни повинні мати пристрої для накладання пломб у місцях, де можливий доступ до спирту.

Цистерни не повинні мати отворів та відводів (пробок, арматури тощо), не передбачених конструкцією цистерни.

19. Цистерни потрібно фарбувати у світлі малонасичені кольори, що мають найбільший коефіцієнт віддзеркалення світла (світло-сірий, світло-блакитний, світло-димчастий та інші), з метою запобігання нагріванню цистерн.

Напис "Вогненебезпечно" наноситься насиченою фарбою, контрастною до кольору цистерни (додаток N 1).

20. ТЗ повинні бути обладнані спереду і ззаду розпізнавальними знаками (інформаційними таблицями) "Небезпечний вантаж" згідно з вимогами до інформаційної таблиці, що наведені в додатку N 2.

Спереду ТЗ розпізнавальний знак встановлюється на правій стороні бампера, а ззаду - на стінці кузова або цистерни.

Розпізнавальні знаки мають бути такими, щоб їх можна було знімати чи накривати.

21. ТЗ, крім додаткового обладнання, комплектується:

набором інструменту для дрібного ремонту транспортного засобу;

двома противідкатними упорами;

двома вогнегасниками місткістю не менше ніж 5 літрів кожний, а також лопатою і необхідним запасом піску для гасіння пожежі;

двома ліхтарями з мигаючими або постійними вогнями оранжевого кольору.

22. Атестація водіїв, які здійснюють перевезення етилового спирту, та ТЗ, що при цьому використовуються, покладається на Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут (Державтотрансндіпроект) і виконується на договірних умовах. Атестація водіїв та ТЗ проводиться щорічно протягом року, строк дії посвідчень - не більше одного року з дня їх видачі.

23. Для атестації водіїв та ТЗ замовник надсилає поштою, факсом або подає особисто на адресу Державтотрансндіпроекту заяву (додаток N 3).

24. Державтотрансндіпроект надсилає замовнику заповнений і підписаний зі свого боку договір (додаток N 4), попередньо узгодивши із замовником місце та строки проведення атестації.

25. Атестація проводиться тільки після укладення договору.

26. Для атестації водія подаються такі документи:

- посвідчення водія відповідної категорії;

- паспорт громадянина України (для видачі посвідчення про атестацію);

- довідка з підтвердженням про стаж роботи водієм відповідної категорії - 3 роки;

- свідоцтво про допуск водія до перевезень небезпечного вантажу;

- аварійна картка системи інформації про небезпеку;

- маршрут перевезення небезпечного вантажу.

Під час атестації у водія приймається залік.

За результатами атестації водіїв складається протокол (додаток N 5), який підписується усіма членами атестаційної комісії та затверджується керівництвом Державтотрансндіпроекту.

27. При атестації ТЗ на відповідність до правил транспортування спирту етилового подаються такі документи:

- документ, що свідчить про належність ТЗ власнику, який подав заяву на його атестацію (реєстраційні документи на ТЗ);

- ліцензійна картка на ТЗ;

- талон про проходження технічного огляду;

- свідоцтво про допуск ТЗ до перевезень небезпечних вантажів.

Під час атестації ТЗ на відповідність правилам транспортування спирту етилового проводиться технічний огляд транспортного засобу і перевіряється його обладнання згідно з вимогами цього Порядку.

За результатами атестації ТЗ складається акт (додаток N 6), який підписується усіма членами атестаційної комісії та затверджується керівництвом Державтотрансндіпроекту.

28. Склад атестаційної комісії затверджується наказом директора Державтотрансндіпроекту. До складу атестаційної комісії можуть залучатись фахівці інших підприємств та організацій.

29. На підставі протоколу атестації водіїв та акту атестації ТЗ виписуються посвідчення (додатки N 7 і N 8), які реєструються в книзі обліку за формами, що наведені в додатках N 9 і N 10.

30. По закінченні проведення атестації складається та підписується акт здачі-приймання робіт (додаток N 11). Посвідчення про атестацію замовнику видаються після сплати ним послуг згідно з договором за підписом в книзі обліку за формою, що наведена в додатку N 12.

31. Водій, який здійснює перевезення етилового спирту, повинен мати при собі такі документи:

свідоцтво про допуск ТЗ до перевезень небезпечного вантажу, що видається ДАІ за місцем реєстрації ТЗ;

свідоцтво про допуск водія до перевезень небезпечного вантажу;

посвідчення про атестацію водія автомобіля;

посвідчення про атестацію транспортного засобу для перевезення етилового спирту;

подорожній лист з відміткою "Небезпечний вантаж", виконаною червоним кольором у верхньому лівому куті, та із зазначенням у графі "Особливі відмітки" номера вантажу (N 1170) за списком ООН (Европейское Соглашение о международной дорожной перевозке опасных грузов (ДОПОГ) и протокол о подписании. ООН, Нью-Йорк, 1990 год);

товарно-транспортну накладну (кольорову) за формою N 1-ТН спирт;

аварійну картку системи інформації про небезпеку;

маршрут перевезення небезпечного вантажу.

32. Перевезення етилового спирту автомобільним транспортом здійснюється безтарним способом спеціалізованими автомобілями-цистернами і тарним - автомобілями-фургонами та автомобілями з бортовими платформами. При тарному способі спирт етиловий може перевозитись у металевих бочках, бутлях, бідонах і пляшках.

33. До перевезення спирту етилового допускаються тара та упаковка, що відповідають вимогам ГОСТ 26319-84. Маса брутто кожного місця та місткість первинної упаковки не повинні перевищувати встановленої в нормативній документації та забезпечувати зберігання вантажу під час навантаження, розвантаження та транспортування.

34. На кожному вантажному місці зі спиртом повинні бути нанесені виготовлювачем виразно знаки небезпеки відповідно до ГОСТ 19433-88 і ДОПОГ. Знак небезпеки спирту етилового - полум'я чорного кольору на полі червоного кольору. Окрім знаку небезпеки, повинно бути нанесено маніпуляційні знаки відповідно до ГОСТ 14192-77, які зазначають правильний спосіб поводження з вантажем під час його навантаження, розвантаження та транспортування. Маніпуляційні знаки повинні наноситись після знаків небезпеки.

35. Знаки небезпеки наносяться:

на вантажних місцях та упаковці, що мають форму паралелепіпеда, в тому числі на контейнерах і пакетах, на бічній, торцевій та верхній поверхнях;

на бочках - на одному із днищ і на обичайці з двох протилежних боків. Окрім цього, повинні бути нанесені трафарети (олійною фарбою) із зазначенням власника, номера бочки, місткості, а також напис "Вогненебезпечно".

36. Сталеві бочки, в яких перевозиться спирт, повинні бути без течі, з металевими пробками із міцною різьбою та пристроями для накладання пломб. Ключі для завертання пробок повинні бути обміднені. При транспортуванні бочки повинні розташовуватись щільно пробками до гори, а під них повинні підкладатися підкладки, щоб під час транспортування вони були нерухомі.

При неповністю заповненому кузові бочки повинні фіксуватися упорами, щоб уникнути їх переміщення під час руху автомобіля. Перевезення спирту в металевих бочках дозволяється тільки в один ряд.

На випадок розширення об'єму спирту від підвищення температури бочки не доливають зимою на 0.5 дал, а літом - на 1.0 дал на кожні 20 дал своєї місткості.

37. Скляні бутлі із спиртом повинні мати щільну закупорку і вкладатись у міцні дерев'яні ящики, барабани, обрешітки або упаковуватись у корзини із заповненням проміжків інертними прокладками та вбираючими матеріалами (стружка дерев'яна, солома та інше). Шийка бутля не повинна виступати за кромку ящика, обрешітки чи корзини. На кожному бутлі повинна бути етикетка маркірована з написом "Вогненебезпечно". Перевезення спирту в бутлях дозволяється з розташуванням в кузові автомобіля тільки в один ряд.

38. Перевезення спирту етилового здійснюється у скляних пляшках ємністю 0.5 та 0.25 л. Закупорку пляшок із спиртом виконують корковою пробкою з прокладкою із пергаментного паперу. Горло закупореної пляшки покривають по шийку тонким шаром спиртостійкої смолки, на яку наносять відтиск завода-виробника. Закупорені пляшки зі спиртом не повинні давати течі.

Спирт, залитий у пляшки, транспортують у відкритих дерев'яних ящиках, на які наносять стійкою фарбою маркировку і напис "Вогненебезпечно".

39. При перевезенні спирту етилового допускається сумісне пакування з іншими вантажами окрім:

окислювальних речовин, здатних до утворення вибухових та займистих сумішей: барію азотокислого, кальцію азотокислого, перхлорату калію, селітри та інших речовин; повітря та кисню стиснутих та рідких, брому, сірчаної кислоти.

40. Для виконання вантажно-розвантажувальних операцій зі спиртом етиловим використовуються підйомно-транспортні засоби, які повинні відповідати вимогам охорони праці та техніки безпеки під час виконання цих робіт.

При перевезенні спирту в автоцистернах забороняється його налив (злив) під час грози.

З огляду на те, що спирт є легкозаймистою рідиною з температурою спалаху +12 град.C, цистерни, в яких він перевозиться, потрібно фарбувати в світлі малонасичені кольори, що мають найбільший коефіцієнт віддзеркалення світла (світло-сірий, світло-блакитний, світло-димчатий та інші).

Напис "Вогненебезпечно" потрібно наносити насиченою фарбою, контрастною до кольору цистерни.

Приклад напису і розміри (мм) в БД відсутні.

1. Розміри таблиці, її форма, зміст і розміри написів, а також позначень таблиці наведені на малюнку.

2. Фон лівої частини таблиці повинен бути білим.

3. Фон граф КЕЗ (код екстрених заходів) та N ООН (номер небезпечного вантажу за списком ООН) повинен бути оранжевим.

4. Написи КЕЗ та N ООН повинні бути білими.

5. Решта написів, позначення вогню, окантовка таблиці, її роздільні лінії і окантовка знака небезпеки (ромба) повинні бути чорними.

6. Знак небезпеки (ромб) повинен бути червоним.

7. Товщина окантовки таблиці та її роздільних ліній - 15 мм, товщина окантовки знака небезпеки - 5 мм. Товщина літер та цифр в написах КЕЗ, N ООН та позначень в цих графах - 15 мм.

Примітка. Код екстрених заходів "234Д" означає наступне:

2 - застосовувати водяні струмені;

3 - застосовувати розпилену воду;

4 - застосовувати піну;

Д - необхідний дихальний апарат та захисні рукавички.

Інформаційна таблиця позначень ТЗ для переведення етилового спирту відсутня в БД.

Прошу Вас провести атестацію водіїв в кількості ___________ чоловік та транспортних засобів в кількості ______________ одиниць для перевезення етилового спирту.

Оплату робіт гарантую.

2. Замовник надає членам атестаційної комісії Державтотрансндіпроекту такі документи:

2.1. Для атестації водіїв:

посвідчення водія відповідної категорії ТЗ;

паспорт громадянина України (для видачі посвідчення про атестацію);

довідка з підтвердженням про стаж роботи водієм відповідної категорії - 3 роки;

свідоцтво про допуск водія до перевезень небезпечного вантажу;

аварійна картка системи інформації про небезпеку;

маршрут перевезення небезпечного вантажу.

2.2. Для атестації транспортних засобів:

документ, що свідчить про належність ТЗ власнику, який подав заяву на його атестацію (реєстраційні документи на ТЗ);

ліцензійна картка на ТЗ;

талон про проходження технічного огляду;

свідоцтво про допуск ТЗ до перевезень небезпечних вантажів.

3. Державтотрансндіпроект проводить атестацію в термін не пізніш як за 15 діб із моменту підписання договору.

4. Видача посвідчень замовнику здійснюється тільки після сплати послуг у сумі, передбаченій договором.

5. У тих випадках, коли водій або транспортний засіб не пройшли атестації, повторна атестація призначається за домовленістю сторін, але не раніш як за 10 днів з дня проведення попередньої атестації. Витрати, пов'язані з повторним відрядженням спеціалістів, відшкодовуються за рахунок Замовника.

6. Спори, що виникають у процесі виконання договору, розв'язуються в установленому законодавством порядку.

Примітка. Якщо водія атестовано, то в гр.4 відмічається "атестовано", якщо водія не атестовано, відмічається "не атестовано".

Примітка. Якщо ТЗ атестовано, то в гр.5 відмічається "атестовано",

якщо ТЗ не атестовано, відмічається "не атестовано".