Про затвердження змін та доповнень до Інструкції N 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України"

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 24.01.97 р. N 51/97-ВР "Про державний матеріальний резерв" та з метою удосконалення розрахунків Правління

1. Затвердити зміни та доповнення до Інструкції N 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 р. N 204 (додаються).

2. Управлінню платіжних систем та касового виконання Держбюджету (Л.В.Письменна) забезпечити доведення змін та доповнень до Інструкції N 7 до відома Кримського республіканського, обласних та по місту Києву і Київській області управлінь Національного банку України, а також комерційних банків для керівництва в роботі.

3. Комерційним банкам та установам Національного банку України довести зміст цієї постанови до відома клієнтів.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Кримське республіканське, обласні та по місту Києву і Київській області управління Національного банку України.

5. Постанова набуває чинності через 10 днів після її реєстрації в Міністерстві юстиції України.

1. Пункт 6 розділу I доповнити новим абзацом такого змісту:

"Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Порядок використання платіжних карток визначається Національним банком України".

2. Підпункт "з" пункту 8 розділу II викласти у такій редакції:

"суму податку на додану вартість (цифрами) або напис "без податку на додану вартість".

3. Доповнити розділ II Інструкції новим пунктом 16-1 такого змісту:

"16-1. Повернення розрахункових документів, які обліковуються на позабалансовому рахунку N 9929 і стосуються сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством, або на підставі відкликання органу, який надав документ на безспірне стягнення коштів, або на підставі одержаного від клієнта листа про відкликання розрахункових документів на сплату податків та неподаткових платежів.

При цьому підприємства, установи і організації можуть відкликати з установ банків невиконані платіжні доручення на сплату податків та неподаткових платежів тільки за згодою відповідного органу стягнення. На листі про відкликання робиться відмітка органу стягнення про згоду на відкликання з картотеки розрахункового документа, яка підписується уповноваженою ним особою та засвідчується печаткою.

Звернення до установ банків органів стягнення про тимчасове призупинення виконання виданих ними розрахункових документів щодо безспірного стягнення коштів з рахунків підприємств-боржників не приймаються. Такі документи можуть бути відкликані у повній сумі, й в подальшому має подаватися на стягнення новий документ".

4. Пункт 22 розділу III доповнити новим абзацом такого змісту:

"У разі пропорційного розподілу коштів при сплаті розрахункових документів у межах одного календарного дня їх надходження до банку сума від 1 до 99 копійок не є обов'язковою для розподілу і може залишатися на рахунку після сплати цих документів.".

5. Абзац другий пункту 40 розділу IV викласти у такій редакції:

"Платіжні вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги-доручення не враховується".

6. Пункт 141 розділу IX:

- частину, в якій передбачено безспірне стягнення коштів згідно із статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу, доповнити новим абзацом такого змісту:

"Після списання коштів з рахунку боржника оригінал відповіді підприємства-боржника залишається в документах дня банку платника";

- після частини, в якій викладений порядок стягнення коштів на підставі положень Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", додати новий текст такого змісту:

"- пунктом 16 статті 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", відповідно до якого у безспірному порядку стягуються фінансові санкції, передбачені пунктами 3, 4, 8, 10 цієї статті.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується вид фінансових санкцій (неустойка або штраф та порушення, за які вони нараховані), а також має бути посилання на пункт 16 статті 14 та відповідні пункти цієї статті, які передбачають вказані фінансові санкції вищезазначеного Закону України";

- частину, в якій викладений порядок стягнення коштів на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", після підпункту "в" доповнити новими абзацами такого змісту:

"Після закінчення встановлених строків сплати відповідних платежів невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені.

Органи стягнення самостійно нараховують пеню із суми недоїмки і несуть відповідальність за достовірність даних її розрахунку.

На прохання органів стягнення для визначення сум пені установи Національного банку України подають довідку про облікову ставку Національного банку України за період, за який стягується пеня.

В інкасовому дорученні (розпорядженні) на стягнення сум недоїмки та нарахованої на неї пені (або тільки пені) у рядку "Призначення платежу" вказується: "Недоїмка та пеня за прострочення ... (вид платежу) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. N 8-93" або "Сума пені за прострочення ... (вид платежу) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. N 8-93", а також наводиться розрахунок суми пені.

Спори між платником і органом стягнення, що виникатимуть у зв'язку неправильним нарахуванням органом стягнення пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку".

7. Абзац другий пункту 143 розділу IX викласти у такій редакції:

"Платіжні вимоги приймаються банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги не враховується".

8. Абзаци перший та другий пункту 145 розділу IX викласти у такій редакції:

"Суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями України, стягуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженнями) за формою згідно з додатком N 30.

Інкасові доручення (розпорядження) приймаються банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення інкасового доручення (розпорядження) не враховується".

9. Пункт 163 розділу XI викласти у такій редакції:

"163. Платники грошових коштів, які не дотримуються встановлених строків платежів, за простроченням платежу згідно із Законом України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" сплачують на користь одержувачів пеню у розмірі, що встановлюється за угодою сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Платники самостійно нараховують пеню за несвоєчасно сплачені ними суми, за правильність нарахування якої несуть відповідальність, і подають банку платіжні доручення на перерахування сум пені, як правило, одночасно із сплатою основного боргу.

У платіжному дорученні сума пені, у разі сплати її разом із сумою основного боргу, вказується окремо. В рядку "Призначення платежу" поряд із зазначенням виду та суми платежу за основним боргом наводиться розрахунок суми пені та обов'язково робиться посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на статті 1 і 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР.

У разі, якщо сплата пені здійснюється за окремим платіжним дорученням, у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Пеня за прострочення ... (вид платежу)", номер, дата і сума документа, за прострочення якого нараховано пеню, має бути наведено її розрахунок, а також зроблено посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на статті 1 і 3 вищезазначеного Закону.

Спори між платником і одержувачем коштів, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням платником пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку.

У разі затримки банком одержувача зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта понад визначений термін, банк сплачує на користь одержувача коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою сторін на здійснення розрахунково-касового обслуговування, але не не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідальність за правильність нарахування пені покладається на банк одержувача грошових коштів.

Банк перераховує за меморіальним ордером пеню на рахунок клієнта на підставі розрахунку сум пені, підписаного керівником і головним бухгалтером банку, копія якого надається клієнту.

Спори між клієнтом і банком, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням банком пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку".

10. Пункт 164 розділу XI викласти у такій редакції:

"164. У разі перевищення нормативного терміну проходження платежів обслуговуючим банком відправника коштів, останній стягує з банку у претензійно-позовному порядку пеню за кожний день затримки. Сума пені обчислюється відповідно до Постанови Верховної Ради України від 25.06.1993 р. N 3324-XII "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" (зі змінами, внесеними постановами Верховної Ради України від 23.12.1993 р. N 3789-XII і від 23.01.1997 р. N 25/97-ВР)".