• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Типового положення про атестацію середніх загальноосвітніх, позашкільних, дошкільних закладів освіти і закладів освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації

Міністерство освіти України  | Наказ, Положення від 05.03.1996 № 66 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство освіти України
  • Тип: Наказ, Положення
  • Дата: 05.03.1996
  • Номер: 66
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство освіти України
  • Тип: Наказ, Положення
  • Дата: 05.03.1996
  • Номер: 66
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 66 від 05.03.96
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 березня 1996 р.
за N 139/1164
Про затвердження Типового положення про атестацію середніх загальноосвітніх, позашкільних, дошкільних закладів освіти і закладів освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року N 200 "Про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти",
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типове положення про атестацію середніх загальноосвітніх, позашкільних, дошкільних закладів освіти і закладів освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації (додається).
2. Опублікувати Типове положення в Інформаційному збірнику Міністерства освіти України.
3. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам закладів освіти забезпечити виконання вимог даного Типового положення.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Бабака В.П.
Виконуючий обов'язки Міністра В.П.Андрущенко
Затверджено
наказом Міносвіти України
від 5 березня 1996 року
N 66
Типове положення
про атестацію середніх загальноосвітніх, позашкільних, дошкільних закладів освіти і закладів освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації
1. Дане Типове Положення визначає умови i порядок атестації середніх загальноосвітніх, позашкільних, дошкільних закладів освіти і закладів освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації (далі - закладів освіти), відповідно до вимог Закону України "Про освіту", Указу Президента України від 10 жовтня 1995 року N 942/95 "Про заходи щодо вдосконалення діяльності органів освіти", постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року N 200 "Про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти" та відповідних положень про вказані заклади.
2. Дія даного Положення поширюється на всі типи закладів освіти незалежно від їх підпорядкування та форм власності.
3. Атестація з основною формою контролю за діяльністю закладу освіти і має на меті перевірку виконання вимог чинного законодавства щодо забезпечення конституційного права на освіту і відповідності цієї діяльності державним вимогам (стандартам освіти).
4. Основні завдання атестації:
вивчення матеріально-технічної та навчально-методичної бази закладу освіти, її можливостей стосовно реалізації навчально-виховних програм закладу і перспектив його розвитку;
аналіз і оцінка реального стану організації та здійснення навчально-виховного процесу, контроль за змістом, рівнем та якістю освітньої підготовки; визначення відповідності рівня знань, умінь і навичок учнів (вихованців) вимогам державних навчальних планів і програм;
створення умов для виховання та розвитку дітей, оцінка результативності організації виховної, корекційно-відновлювальної, реабілітаційної та лікувальної роботи, їх підготовки до продовження навчання або наступної трудової діяльності;
визначення ефективності управління закладом освіти, виконання нормативних документів Міносвіти і органів державного управління освітою; оцінка якісного складу та рівня фахової підготовки педагогічних кадрів, роботи закладу освіти щодо забезпечення соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, організації перепідготовки і підвищення кваліфікації, стану методичної роботи.
5. Атестація закладу освіти не виключає інші форми планового контролю за його діяльністю.
6. Атестація здійснюється, як правило, один раз на п'ять років. Позачергова атестація закладу освіти може проводитись з ініціативи закладу з метою зміни статусу або за рішенням органу державного управління освітою.
7. Суб'єктами атестації є лише ліцензовані заклади освіти.
8. Проведення атестації закладів освіти, що знаходяться у загальнодержавній власності, покладається на Міносвіти, міністерства та відомства, що мають у своєму підпорядкуванні заклади освіти, Державну інспекцію закладів освіти.
9. Проведення атестації закладів освіти, що знаходяться у комунальній власності або засновані на інших формах власності, покладається на Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, управління освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
10. Міносвіти розробляє і затверджує документи, необхідні для організації та проведення атестації закладів освіти, визначає відповідні критерії та вимоги. Ці документи є обов'язковими для всіх органів державного управління освітою, на які покладається проведення атестації, та закладів освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
11. Для організації проведення атестаційної експертизи при відповідних органах державного управління освітою створюються регіональні експертні ради або центри.
Органи державного управління освітою, на які покладається атестація закладів освіти, можуть залучати відділи освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських Рад до підготовки та проведення атестаційної експертизи.
12. Регіональні експертні ради (центри) з урахуванням пропозицій закладів освіти, районних (міських) відділів освіти формують п'ятирічний і річні плани проведення атестації. Ці плани доводяться ними до відома закладів освіти, що атестуються, у термін не менше трьох місяців до початку атестації.
13. Для проведення атестаційної експертизи закладу освіти створюється експертна комісія з числа висококваліфікованих педагогічних, науково-педагогічних працівників, працівників органів державного управління та Державної інспекції закладів освіти. До участі в роботі експертних комісій можуть залучатись також представники заінтересованих організацій, підприємств і установ, професійних і творчих спілок тощо. Склад комісії затверджується наказом органу державного управління освітою, на який покладено проведення атестації.
14. Заклад освіти, що підлягає атестації, подає до регіональної експертної ради (центру) погоджені з відповідним відділом освіти матеріали самоаналізу освітньої діяльності, що включають аналіз стану матеріально-технічної бази, кадрового і навчально-методичного забезпечення, копії навчальних планів, навчально-виховних програм тощо.
Вимоги до матеріалів самоаналізу освітньої діяльності закладу та порядок їх подання визначає Міносвіти.
15. Основою організації діяльності експертної комісії є робоча програма атестації, що складається її керівником для конкретного закладу освіти з урахуванням його типу та профілю навчання на основі нормативних документів Міносвіти і затверджується органом державного управління освітою, на який покладено проведення атестації. Робоча програма керівником експертної комісії доводиться до відома керівництва закладу освіти не пізніше, ніж за місяць до початку роботи експертної комісії.
16. Керівництво закладу освіти, що атестується, створює необхідні умови для роботи експертної комісії. Експертна комісія працює безпосередньо у закладі освіти не більше двох тижнів.
17. За підсумками роботи експертна комісія у термін до 15 днів складає акт атестаційної експертизи закладу освіти, де містяться висновки з основних напрямків його діяльності та рекомендації щодо визнання закладу освіти атестованим або неатестованим.
Акт передається регіональній експертній раді (центру) і керівництву закладу освіти.
18. У випадку незгоди закладу освіти з процедурою проведення атестації або наявності фактів порушень робочої програми протягом 10 днів з моменту отримання акта експертизи керівництво закладу може подати мотивовану апеляцію до органу державного управління освітою, на який покладається проведення атестації. Якщо апеляція визнається правомірною, то вказаний орган державного управління освітою призначає експертну комісію у новому складі та в погоджений із закладом освіти термін проводить повторну експертизу. Висновки повторної експертизи є остаточними.
19. Регіональна експертна рада (центр) у двомісячний термін розглядає матеріали атестаційної експертизи, готує мотивований висновок щодо атестації закладу освіти і подає його до відповідного органу державного управління освітою. На основі цього висновку і матеріалів самоаналізу освітньої діяльності закладу орган державного управління освітою, на який покладено проведення атестації, приймає рішення про атестацію цього закладу. Вказане рішення надсилається закладу освіти у термін не більше місяця з дня надходження висновку від регіональної експертної ради (центру).
20. Заклад освіти визнається атестованим, якщо результати його діяльності відповідають встановленим державою вимогам.
Якщо в ході атестаційної експертизи у діяльності закладу освіти виявлені недоліки, які суттєво не впливають на результати його роботи і можуть бути ліквідовані у визначений експертною комісією термін, у рішенні про атестацію закладу освіти повинні бути визначені конкретні заходи щодо удосконалення його діяльності, виконання яких в установлений термін є обов'язковим для збереження його статусу, бюджетного фінансування і права видачі документа про освіту державного зразка.
21. Атестованому закладу освіти видається свідоцтво про державну атестацію встановленого зразка. Зразок свідоцтва про атестацію затверджує Міністерство освіти України.
22. Атестованому закладу освіти надається фінансування з державного бюджету відповідно до встановлених нормативів, а для закладів, що здійснюють підготовку за рівнем повної або неповної загальної середньої освіти, також право видачі документа про освіту державного зразка.
Атестованому закладу освіти, де ведеться професійне навчання, надається право присвоєння випускникам кваліфікації певного рівня і видачі посвідчення встановленого державою зразка.
23. Заклад освіти визнається неатестованим, якщо результати його освітньої діяльності та наявні умови організації навчально-виховного процесу не відповідають встановленим державою вимогам.
У рішенні про неатестацію закладу освіти може встановлюватись інший статус цього закладу; в даному випадку відповідно до вимог чинного законодавства проводиться реорганізація вказаного закладу у термін, визначений органом державного управління освітою, на який покладено проведення атестації; на цей же орган покладається контроль за проведенням реорганізації.
24. За поданням органу державного управління освітою, на який покладається проведення атестації, неатестований заклад освіти рішенням органу, що видав ліцензію на провадження освітньої діяльності, позбавляється вказаної ліцензії.
25. У випадку незгоди закладу освіти щодо рішення про неатестацію, його керівництво протягом місяця з моменту отримання відповідного рішення органу державного управління освітою, на який покладено проведення атестації, має право подати мотивовану апеляцію до Міносвіти.
26. Відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням атестаційної експертизи, здійснюється відповідно до Положення про атестацію професійно-технічних закладів освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року N 200.