Інструкція про порядок складання звіту про наявність і використання бази даних на 1 січня 1997 року за формою N 4-інф

1. Обстеження проводиться з метою обліку автоматизованих баз даних загального використання, що експлуатуються на підприємствах, в установах, організаціях, обчислювальних центрах, асоціаціях, корпораціях, концернах, головних (територіальних) управліннях, спільних та малих підприємствах, кооперативах, учбових закладах, міністерствах, відомствах (далі - підприємства (організації), незалежно від форми власності та організаційно-правових форм господарювання, за станом на 1 січня 1997 року.

Кожне самостійне підприємство (організація), що входить до складу об'єднання, подає звіт самостійно. Структурні підрозділи об'єднання окремо звіт не подають.

2. Звіт подають підприємства (організації), які є власниками баз даних, що експлуатуються на ЕОМ.

3. Звіт подають за адресою і в терміни, що зазначені на бланку форми.

4. Коди у верхній частині бланку форми підприємства (організації) не заповнюють.

5. Звіт за формою N 4-інф заповнює працівник сфери обробки даних на обчислювальній техніці.

6. У звіті надають інформацію про бази даних (БД) загального користування, власником яких є підприємство (організація). Якщо підприємство є власником декількох баз даних, тоді по кожній базі даних заповнюється окремий звіт.

Бази даних, що мають інформацію суто внутрішнього використання (документообіг, облік кадрів і заробітної плати та інші бухгалтерські задачі), а також задачі, котрі відносяться до автоматизованих систем управління виробництвом (операційний день банку), до звітів не включаються.

7. У рядку 1.0. вказують повну назву бази даних.

8. У рядку 2.0. вказують повну назву організації, що розробила базу даних. Якщо у розробці бази даних брали участь декілька організацій, то необхідно вказати головного розробника бази даних.

9. У рядку 3.1. наводять прізвище особи (групи осіб), яка здійснює координацію всіх робіт у процесі функціонування бази даних, має повні знання про базу даних конкретної предметної галузі і забезпечує її проектування, наповнення, ведення та ефективне використання. В рядку 3.2 вказують телефон для довідок та спілкування.

10. У рядку 4.0 проставляють загальний обсяг бази даних (з одним десятковим знаком) у МБайтах.

11. У рядку 5.0. наводять найменування системи керування базою даних (СКБД) з версією чи без неї, що використовується (наприклад: DBASE 5.0, FOXBASE 2.10, FOXPRO 2.0, CLIPPER 5.01, PARADOX 5.0, DATAEASE, ORACLE, INGRES, SQL SERVER, BTRIEVE, SYBASE, PROGRESS, INFORMIX, DB2, XDB6, ...).

12. У рядку 6.0. проставляють кількість зареєстрованих користувачів бази даних.

13. У рядку 7.0. вказують назви друкованих аналогів бази даних (довідників, збірників, вказівок, каталогів, реферативних журналів тощо), тобто тих, що видаються на основі інформації БД.

14. У рядку 8.0. необхідно надати стислий зміст бази даних (перелік основних показників, що обробляються в БД, їх кількість, галузі, в яких БД застосовується, ретроспектива - з якого року функціонує БД та за який період у ній подані дані).

15. У рядках 9.1-9.3. потрібно залишити тільки ті мови, на яких подано документи в базі даних (наприклад, якщо інформація в базі існує тільки на російській - викреслити українську та англійську).

16. У рядках 9.4. та 9.5. вписують мови, що не передбачені в рядках 9.1.-9.3.

17. У рядках 10.1.-10.6. лишають тільки ту періодичність оновлення інформації (річна, піврічна, квартальна, місячна, тижнева, щодобова), що характерна для бази даних, інше закреслюють.

18. У рядках 11.1-11.5. вказують реквізити, по яких можна отримати інформацію залежно від способу її передачі (наприклад: на паперових та гнучких магнітних носіях - письмовий запит за адресою Київ-73, вул.Миру,12, Іванову І.І.; телефонний запит - телефон адміністратора БД - (044)2656512; запит по електронній пошті - електронна адреса cweek@infoart.msk.su; по каналах зв'язку - olwisti.kiev.ua).

19. У рядку 11.5.1. наводять дані з технічної документації про тип мережі, що використовується для передачі інформації (наприклад: ЛКМ, ETHERNET; ЛКМ, TOKEN RING; ЛКМ, TOKEN BUS; ЛКМ, Omnsntt; МКМ, вузол/станція DQDB; МКМ, вузол/станція FDDI; ГКМ, вузол/станція INTERNET; ГКМ, вузол/станція BITNET).

20. У рядках 12.1-12.3. залишають назви тільки тих категорій доступу до інформації, що характерні для бази даних, інші закреслюють.

21. У рядках 13.1-13.4. залишають тільки ті види послуг, що надає власник БД, інші закреслюють.

22. У рядках 13.5. та 13.6. вписують види послуг, що надає власник БД і не передбачені в рядках 13.1.-13.4.

23. У рядку 14.0. наводять джерела первинної інформації, на основі яких створено базу даних.

База даних (БД) - сукупність взаємозв'язаних даних, організованих згідно зі схемою бази даних так, щоб з ними міг працювати користувач.

Для використання або модифікації баз даних однією чи кількома особами необхідна система керування базами даних (СКБД).

Система керування базами даних (СКБД) - сукупність програмних і мовних засобів, що забезпечують керування базами даних.

Основні функції СКБД - створення бази даних, завантаження інформації до бази даних з максимально можливою перевіркою її достовірності; реалізація запитів користувачів на відбір і виведення частини інформації з бази даних за критеріями пошуку.

Комп'ютерна мережа - сукупність територіально розосереджених систем оброблення даних, засобів і (чи) систем зв'язку і пересилання даних, що забезпечує користувачам дистанційний доступ до її ресурсів і колективне використання цих ресурсів.

Комп'ютерну мережу (обчислювальну мережу, мережу електронних обчислювальних машин) можна трактувати як інтегровану, багатомашинну, територіально розосереджену систему, що складається з взаємодіючих ЕОМ та підсистем зв'язку для передачі даних. У залежності від швидкості обміну даними між робочими ЕОМ та розмірів охопленої території відрізняють локальні, міські та глобальні обчислювальні мережі.

Локальна комп'ютерна мережа (ЛКМ) - це комп'ютерна мережа, що зв'язує декілька станцій в одній локальній зоні радіусом до 1 кілометру, котрі обмежені, наприклад, однією спорудою, одним підприємством (організацією), відділом, цехом, таке інше, та використовує зорієнтовані на цю територію засоби та методи передачі даних. Локальна комп'ютерна мережа відрізняється простою архітектурою, а також великою швидкістю обміну і, як правило, невеликими відстанями між вузлами.

Міська комп'ютерна мережа (МКМ) - це комп'ютерна мережа, що розміщена на території міста і призначена для передачі даних між підприємствами (організаціями). Як правило, підприємство (організація) використовує вузол або станцію для підключення до МКМ.

Глобальна комп'ютерна мережа (ГКМ) - комп'ютерна мережа, що охоплює значну територію (країна, континент, континенти) і призначена для передачі даних між підприємствами (організаціями), які використовують вузол або станцію для підключення до ГКМ. В глобальних обчислювальних мережах використовуються телефонні (комутовані чи не комутовані), радіо, супутникові та інші канали зв'язку.