Про затвердження Положення про службове розслідування авіаційних подій на території України

З метою упорядкування та регулювання авіаційної діяльності в Україні згідно з Повітряним кодексом України та Положенням про Державний департамент авіаційного транспорту України, що затверджено Указом Президента України від 5 червня 1995 року N 425/95,

1. Затвердити Положення про службове розслідування авіаційних подій на території України, що додається.

2. Начальнику відділу АПС забезпечити державну реєстрацію, та розсилку Положення про службове розслідування авіаційних подій на території України.

3. Контроль покласти на заступника Голови Державного департаменту Швеця В.А.

1.1. Це Положення застосовується при розслідуванні авіаційних подій з цивільними повітряними суднами (ПС) України та цивільними іноземними ПС на території України, які занесені до реєстру цивільних повітряних суден України чи відповідної іноземної держави.

1.2. Вимоги Положення є обов'язковими для міністерств, відомств, авіакомпаній, підприємств та інших експлуатантів авіаційної техніки *) України незалежно від їх підпорядкованості та форм власності, що здійснюють експлуатацію цивільних ПС та надають авіаційні послуги.

У даному Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

2.1. Авіаційні події

Термін Авіаційні події включає поняття "авіаційна пригода", "інцидент", "серйозний інцидент".

2.1.1. Авіаційна пригода (АП) - подія, пов'язана з використанням повітряного судна, яка має місце з моменту, коли яка-небудь особа піднімається на борт з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що знаходяться на борту, покинули повітряне судно, і в ході якої:

а) яка-небудь особа одержує тілесні ушкодження з смертельним кінцем або серйозні тілесні ушкодження внаслідок:

- знаходження на даному ПС; або

- безпосереднього зіткнення з якою-небудь частиною повітряного судна, включаючи частини, що відокремились від даного ПС;

- безпосередньої дії струменя газів реактивного двигуна; або,

- особливих випадків (ситуацій) в польоті; або

Примітка. Винятком вважаються тілесні ушкодження, одержані внаслідок природних причин, заподіяні самому собі або заподіяні іншими особами, а також тілесні ушкодження особи, що самовільно проникла за межі зони, куди звичайно відкрито доступ пасажирам і членам екіпажу;

б) повітряне судно одержує пошкодження або відбувається руйнування його конструкції, внаслідок чого:

- порушується міцність конструкції планера ПС;

- погіршуються технічні або льотні характеристики ПС і необхідний великий ремонт або заміна пошкодженого елементу;

Примітка. Виняток складають випадки відмови або пошкодження двигуна, коли пошкоджений тільки сам двигун, його капоти чи допоміжні агрегати;

або коли пошкоджені тільки повітряні гвинти, закінцівки крила, антени, пневматики, тормозні пристрої, обтічники, або коли в обшивці є невеликі вмятини або пробоїни;

(для вертольотів - руйнування чи пошкодження елементів несучих та рульових гвинтів, втулок гвинтів, вентиляторної установки, редуктора, обшивки, руйнування чи роз'єднання трансмісії, якщо ці випадки не призвели до пошкодження чи руйнування силових елементів фюзеляжу або балок);

в) повітряне судно пропадає без вісті або опиняється в такому місці, де доступ до нього абсолютно неможливий.

Примітка. Повітряне судно вважається таким, що пропало без вісті, коли був припинений офіційний розшук і не було встановлено місце знаходження елементів його конструкції.

При класифікації АП їх необхідно розподіляти на АП з людськими втратами і АП без людських жертв у відповідності з вимогами ІКАО.

Примітка. Тілесні ушкодження, внаслідок яких протягом 30 діб з моменту події настала смерть, класифікуються як тілесні ушкодження з смертельним кінцем.

2.1.2. Інцидент - будь-яка подія, окрім авіаційної пригоди, що пов'язана з використанням повітряного судна, яка впливає або могла вплинути на безпеку польоту.

2.1.3. Серйозний інцидент - інцидент, обставини якого вказують на те, що ледве не мала місце авіаційна пригода.

Примітка. Різниця між серйозним інцидентом і авіаційною пригодою полягає тільки в наслідках. Приклади серйозних інцидентів наведені в додатку N 1.

2.2. Звітні документи

2.2.1. Попередній звіт - документ, що використовується для негайного поширення відомостей, одержаних на початкових стадіях розслідування авіаційної події.

2.2.2. Остаточний звіт - документ, який вміщує результати розслідування та спеціальних досліджень, інформацію, що їх підтверджує, а також рекомендації комісії з питань безпеки польотів.

2.2.3. Інформаційний (формалізований) звіт - документ, що використовується для наступного надання зацікавленим сторонам точної і повної інформації щодо обставин та причин авіаційної події, одержаної після закінчення розслідування, а також створення банку даних при автоматизованій обробці інформації з безпеки польотів.

2.3. Учасники розслідування та повноважні органи

2.3.1. Розслідувач авіаційних подій - особа, яка пройшла спеціальну підготовку в області авіаційної безпеки та розслідування авіаційних подій в офіційно визнаному учбовому закладі, що підтверджено відповідним міжнародним чи державним сертифікатом.

2.3.2. Уповноважений по розслідуванню - особа, якій в силу наявності у неї відповідної кваліфікації, а також міжнародного чи державного сертифікату, доручена організація і проведення розслідування, а також контроль за його ходом.

2.3.3. Уповноважений представник - особа, призначена державою в силу наявності у неї відповідної кваліфікації, а також міжнародного чи державного сертифікату, для участі в розслідуванні, що проводить інша держава.

2.3.4. Радник з розслідування - особа, призначена державою, в силу наявності у неї відповідної кваліфікації, а також міжнародного чи державного сертифікату, з метою надання допомоги представникові цієї держави в розслідуванні авіаційної події.

2.3.5. Експерт - особа, яка за наявності у неї високої кваліфікації в спеціальній сфері науки і техніки, використовується в процесі розслідування для консультацій, досліджень та науково-технічних експертиз.

2.3.6. Повноважний науково-дослідний орган - науково-дослідна організація або об'єднання (асоціація) організацій, незалежно від їх форми власності, яким державним органом нагляду за безпекою польотів в Україні надається право на проведення досліджень і підготовку офіційних висновків у відповідній сфері науки.

2.4. Держави - учасниці розслідування

2.4.1. Держава-виготовлювач - держава, що володіє юрисдикцією щодо організації, відповідальної за остаточне складання ПС.

2.4.2. Держава розробника - держава, що володіє юрисдикцією щодо організації, відповідальної за конструкцію типу.

2.4.3. Держава місця події - держава, на території якої мала місце авіаційна подія.

2.4.4. Держава реєстрації - держава, в реєстр якої занесено повітряне судно.

2.4.5. Держава ремонту - держава, на території якої проводився останній ремонт повітряного судна (двигуна).

2.4.6. Держава експлуатанта - держава, в якій знаходиться основне місце діяльності експлуатанта або, якщо експлуатант не має такого місця, постійне місце його перебування.

2.5. Додаткові терміни

2.5.1. Борт повітряного судна - будь-яка частина повітряного судна, обмежена його зовнішнім контуром.

2.5.2. Шкода здоров'ю людей - заподіяння легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я або короткочасною втратою працездатності.

2.5.3. Тяжкі тілесні пошкодження - тілесне ушкодження, отримане особою внаслідок авіаційної події і яке:

- потребує госпіталізації особи більше ніж на 48 годин протягом 7 діб з моменту події чи призвело до перелому будь-якої кістки (за виключенням простих переломів пальців рук, ніг або носа); або

- пов'язане з отриманням опіків другого і третього ступеня чи будь-яких опіків, що ушкоджує більше як 5% поверхні тіла; або

- пов'язане з фактом дії токсичних речовин чи вражаючої радіації.

ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації;

МАК - Міждержавний авіаційний комітет;

Авіанагляд - державний орган по нагляду за безпекою польотів;*)

Укравіатранс - Державний департамент авіаційного транспорту України;

Украеронавігація - Державний комітет України по використанню повітряного простору;

ADREP - міжнародна система збирання і обробки даних про АП і інциденти;

БАСУ "Безпека" - багаторівнева автоматизована система управління безпекою польотів в СНД;

ЦДС ЦА - Центральна диспетчерська служба цивільної авіації (оперативний орган Укравіатрансу, що нині виконує функції головного координаційного центру пошуку та рятування цивільної авіації);

РКЦ ПР - регіональний координаційний центр пошуку та рятування;

ACCID - скорочення, що використовується для позначення авіаційної події при міжнародних повідомленнях;

UTC - координований всесвітній час;

ОПР - обслуговування повітряного руху.

4.1. Єдиною метою службового розслідування є встановлення причин авіаційної події та розробка рекомендацій щодо запобігання авіаційним подіям в майбутньому. Метою цієї діяльності не може бути встановлення чиєї-небудь вини або відповідальності.

4.2. Розслідування авіаційних подій проводиться за принципом багатофакторності, який передбачає виявлення всіх відхилень від нормального функціонування авіаційної транспортної системи і оцінку впливу цих відхилень на результат польоту.

Воно включає збирання, реєстрацію і аналіз всієї відповідної інформації, встановлення причини (причин) події, а також складання остаточного звіту з необхідними рекомендаціями з питань безпеки польотів.

4.3. Розслідування авіаційних подій з ПС України, які мали місце на території інших держав, проводиться згідно з національними правилами цих держав.

4.4. За приховування авіаційних подій або фактів, що до них мають відношення, несвоєчасну доповідь про авіаційну подію, несанкціоноване поширення інформації про хід розслідування та ймовірні причини авіаційної події, а також за свідомо неправильну класифікацію та (або) формулювання причин події винні особи несуть кримінальну або іншу передбачену законодавством відповідальність.

5.1. Класифікація авіаційних подій проводиться комісією з розслідування на основі визначень, даних в розділі 2.

Остаточне рішення з класифікації авіаційних подій приймається Авіанаглядом України.

5.2. Зіткнення (небезпечне зближення) двох або декількох повітряних суден розслідується як одна подія, а класифікується і зараховується для кожного ПС залежно від наслідків. За результатами розслідування оформляється спільний остаточний звіт (акт розслідування), а інформаційні звіти - на кожне ПС.

5.3. При залученні до події декількох повітряних суден наслідки для кожного з них повинні класифікуватися окремо.

5.4. Класифікація і службове розслідування подій, пов'язаних з актами незаконного втручання (АНВ) в діяльність цивільної авіації (захват ПС, терористичні акти і т.п.), проводиться Державним департаментом авіаційного транспорту та Авіанаглядом на основі спеціальної Інструкції про службове розслідування подій пов'язаних з АНВ в діяльність ЦА, що буде затверджена рішенням Укравіатрансу та СБУ.

5.5. Якщо ПС отримало додаткові пошкодження, зруйноване або втрачене при його евакуації з місця авіаційної події (вимушеної посадки) або внаслідок дії зовнішнього середовища на місці події, то факт одержання додаткових пошкоджень, руйнувань або втрати повітряного судна класифікується як окрема подія, а розслідування, за рішенням Авіанагляду, може проводити раніше призначена комісія.

6.1. Функції основних центрів аварійного сповіщення про авіаційну подію з ПС в Україні виконують органи обслуговування повітряного руху цивільної авіації, військові командні пункти служби управління польотами, пости аварійного сповіщення по лінії місцевої влади в регіонах та центр управління польотами в системі КОСПАС-САРСАТ.

6.2. Первинне повідомлення

6.2.1. Первинне повідомлення дається з метою своєчасного проведення пошуково-рятувальних робіт, оперативного сповіщення керівних посадових осіб, формування комісії з розслідування, а також її швидкого прибуття до місця авіаційної події.

6.2.2. По лінії цивільної авіації аварійне сповіщення передається із застосуванням каналів зв'язку органів ОПР. При одержанні інформації диспетчери аеродромного диспетчерського пункту (АДП), районного центру (РЦ), допоміжного пункту управління повітряним рухом, фіксують джерело початкової інформації (місцеві органи влади, очевидці, органи охорони здоров'я і т.д.), час її одержання і негайно передають первинне повідомлення:

- в РКЦ ПР, в районі відповідальності якого відбулася подія;

- керівнику найближчого до місця події Авіапідприємства, відповідального за обслуговування повітряного руху в зоні, де відбулася авіаційна подія;

- в ЦДС ЦА Укравіатрансу, в Авіанагляд, Украеронавігацію, а також в інші пункти, які передбачаються Табелем повідомлень про рух повітряних суден в цивільній авіації.

6.2.3. Зміст первинного повідомлення має бути максимально скороченим і включати інформацію про факт події і її наслідки, наскільки вони відомі.

6.2.4. Передача первинного повідомлення не може затримуватись з причини збирання будь-яких додаткових даних про авіаційну подію.

6.2.5. ЦДС ЦА про авіаційні події негайно інформує керівництво Укравіатрансу, Авіанагляд, прокуратуру, СБ та МВС України, передає оперативну додаткову інформацію.

6.2.6. У випадках, коли ПС належить іншій державі, Укравіатранс інформує відповідні органи держави реєстрації через Міністерство зовнішніх справ (МЗС) України (при необхідності), а також через представництво в Україні авіакомпанії, якій належить ПС.

6.2.7. В окремих випадках повідомлення за рішенням Укравіатрансу, може бути передане відповідним органам інших держав, наприклад, держави, орган обслуговування повітряного руху якої контролював політ ПС до авіаційної події.

6.3. Первинне донесення

6.3.1. Юридична чи фізична особа, що розпочала розслідування авіаційної події після оперативного збирання необхідних даних негайно передає первинне донесення:

- в Авіанагляд;

- власнику та експлуатанту ПС;

- в інші адреси, які передбачаються Табелем повідомлень про рух ПС в цивільній авіації;

- інформує транспортного та територіального прокурора, місцеві транспортні й територіальні органи внутрішніх справ, службу безпеки.

6.3.2. Первинне донесення вміщує відомості необхідні для вжиття відповідних заходів (підготовка додаткових міжнародних повідомлень, прийняття рішення Авіанаглядом і організація аудиторської комісії з розслідування і т.д.) і може бути передане за допомогою телеграфу, факсу, телексу та спеціальних каналів авіаційного зв'язку.

6.3.3. Час на підготовку і передачу первинного донесення не повинен перевищувати трьох годин. Відсутність яких-небудь із зазначених відомостей не повинна затримувати передачу первинного донесення.

6.3.4. Первинне донесення повинно включати таку інформацію:

- дату, час (UTC), місце авіаційної події;

- тип, державно-реєстраційний розпізнавальний знак і належність ПС;

- найменування підприємства-експлуатанта ПС;

- метеоумови на момент події (загальна характеристика);

- прізвище командира ПС (перевіряючого та його посаду);

- характер завдання;

- останній аеропорт вильоту та пункт призначення;

- місцезнаходження ПС щодо якого-небудь географічного пункту, що легко визначається (широта, довгота);

- фізико-географічну характеристику місцевості, де сталась подія;

- обставини АП, які відомі до моменту подачі донесення;

- попереднє: кількість членів екіпажу і кількість пасажирів на борту ПС, в тому числі, кількість загиблих і тих, що отримали тілесні ушкодження, а також наявність загиблих та осіб, які отримали тілесні ушкодження і не знаходились на борту ПС на момент події;

- наявність шкідливих і загрозливих вантажів на борту ПС;

- ступінь пошкодження ПС, наскільки це можливо визначити;

- дані про організацію та проведення пошукових і рятувальних робіт;

- інші достовірні відомості про подію, які відомі на момент подачі донесення.

6.3.6. Забороняється передавати в донесенні припущення про обставини та причини події.

6.4. Додаткові міжнародні повідомлення

6.4.1. Після отримання первинного донесення про авіаційну подію з іноземним ПС і збирання необхідних даних Авіанагляд складає повідомлення, яке на протязі 24 годин з моменту події повинно бути направлене державі реєстрації ПС, державі-експлуатанту ПС та державі-виготовлювачу ПС.

6.4.2. При отриманні з іншої держави повідомлення про авіаційну подію з ПС, зареєстрованим на Україні, Авіанагляд терміновим порядком:

- підтверджує отримання повідомлення;

- передає державі місця події необхідну інформацію відносно льотного екіпажу і ПС, з котрим мала місце авіаційна подія;

- інформує державу місця події щодо того, чи є наміри відрядити своїх представників для участі в розслідуванні, і якщо такий намір є - вказує прізвища і спеціальності повноважних представників і технічних радників, а також ймовірні строки їх прибуття на місце події чи до штаб-квартири повноважних органів, відповідальних за розслідування.

6.4.3. У випадках, коли направляти своїх представників для участі в розслідуванні Авіанагляд вважає недоцільним - про це також інформуються повноважні органи держави місця події.

6.4.4. У випадку, коли Авіанагляд має достовірну інформацію про те, що за межами України сталася авіаційна подія з ПС, зареєстрованим на Україні, а повідомлення повноважних державних органів при цьому не одержане, Авіанагляд за своєю ініціативою може направити державі місця події вказану вище інформацію, в тому числі про направлення своїх представників для участі у розслідуванні.

6.4.5. У разі отримання первинного донесення про авіаційну подію з цивільним ПС, зареєстрованим на Україні, яке мало місце за межами території будь-якої держави, після збирання необхідних даних Авіанагляд складає повідомлення, яке протягом 24 годин з моменту події повинно бути направлене державі експлуатанта та державі-виготовлювачу ПС, якщо експлуатант чи виготовлювач знаходяться в іншій державі.

6.4.6. Строки відправлення повідомлення не можуть порушуватись через відсутність будь-яких із перелічених нижче даних.

6.4.7. Повідомлення повинно, по можливості, включати таку інформацію:

- скорочення ACCID, яке використовується для позначення події;

- тип, модель, національні та реєстраційні знаки ПС;

- найменування володільця, експлуатанта, орендатора (коли це має місце) ПС;

- прізвище командира повітряного судна;

- дата і час (UTC) АП;

- останній пункт відправлення та пункт призначення;

- положення ПС щодо якого-небудь географічного пункту, що легко визначається, географічні координати, якщо подія сталась не в межах аеродрому;

- кількість членів екіпажу та пасажирів, які знаходились на борту ПС, в тому числі кількість загиблих і тих, що отримали серйозні тілесні ушкодження;

- кількість загиблих і осіб, які отримали серйозні тілесні ушкодження і не знаходились на борту ПС;

- характер АП та ступінь пошкодження ПС;

- стислі обставини події;

- найменування органу, який проводить розслідування;

- фізико-географічну характеристику району події;

- найменування органу, який підготував повідомлення.

6.4.8. Перелічена інформація викладається у довільній формі.

При адресуванні повідомлення слід використовувати умовні позначення льотно-експлуатаційних агентств, авіаційних органів та служб (документ ІКАО Doc 8585).

6.5. Наступне донесенння

6.5.1. Протягом трьох діб з моменту прибуття на місце події Голова комісії з розслідування авіаційної події направляє в адреси, які передбачені пунктом 6.2.1, а також керівнику, який призначив комісію з розслідування, наступне донесення, яке повинно, по можливості, включати таку інформацію:

- дату, час (UTC), місце, вид події, тип ПС, державно-реєстраційний опізнавальний знак, належність ПС, заводський номер ПС і двигунів, їх наробіток, дату і місце останнього ремонту;

- метеоумови у період часу, близького до авіаційної події (чим була обумовлена погода, швидкість і напрямок вітру коло землі, кількість, форма і висота хмар, видимість, наявність небезпечних явищ);

- прізвище командира ПС (перевіряючого), його клас, мінімум, загальний наліт, в тому числі на ПС даного типу (з них командиром ПС), загальний і самостійний наліт з кожного виду робіт, при яких виникла подія, склад екіпажу, їх прізвища;

- характер виконуваних робіт, завдання;

- маршрут польоту із зазначенням останнього пункту вильоту та пункту призначення;

- кількість пасажирів на борту ПС, їх громадянство;

- наслідки (кількість загиблих; тих, що отримали тілесні ушкодження, з зазначенням важкості, наскільки це можливо визначити, кількість непостраждалих);

- пошкодження ПС, характер і масу його вантажів;

- короткий опис обставин події;

- хід розслідування події і особливі факти, встановлені при розслідуванні;

- пропозиції про необхідність проведення термінових профілактичних заходів.

6.5.2. Авіанагляд забезпечує негайне доведення необхідної інформації експлуатантам України, державам - учасницям Угоди про цивільну авіацію і про використання цивільного простору та ІКАО.

7.1. Відповідальність

7.1.1. У кожного авіаційного експлуатанта повинна бути розроблена спеціальна інструкція, яка визначає обов'язки і відповідальність конкретних посадових осіб при авіаційній події, характер взаємовідносин з регіональним координаційним центром пошуку та рятування (РКЦ ПР), в районі відповідальності якого знаходиться даний експлуатант, а також організаційне і матеріально-технічне забезпечення з питань, вказаних в пунктах 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, 8.7.1 та 8.7.2 цього Положення.

7.1.2. З моменту АП і до прибуття комісії з розслідування відповідальність за проведення першочергових дій покладається на місцеві органи влади, відомства, на територію яких приземлилось (приводнилось) ПС, керівника пошуково-рятувальної команди, відповідального за дії всіх рятувальних підрозділів на місці події та керівника РКЦ ПР, в районі відповідальності якого відбулася авіаційна подія.

7.2. Дії командира ПС до прибуття рятувальних команд

7.2.1. У випадку АП, вимушеної посадки за межами аеродрому КПС разом з членами екіпажу виконує дії по евакуації пасажирів та ліквідації пожежі в суворій відповідності з вимогами настанов про виконання польотів в цивільній авіації, настанов (керівництва) з пошуково-рятувальної служби та керівництва з льотної експлуатації даного типу ПС.

7.2.2. Командир ПС до прибуття керівника пошуково-рятувальної команди по можливості:

- забезпечує недоторканість пультів керування в кабіні екіпажу і носіїв інформації бортових реєстраторів, вантажу й інших предметів, що знаходяться на борту ПС;

- не допускає злив палива, масла й інших рідин;

- закриває і пломбує двері, люки, капоти;

- організовує охорону ПС і місця події;

- вживає усіх можливих заходів для того, щоб як можна швидше сповістити про подію у найближчий авіаційний орган або місцевий орган влади.

7.2.3. У випадку, коли командир ПС за станом здоров'я не може виконувати свої обов'язки, то другий пілот й інші члени екіпажу повинні діяти у відповідності з даними вимогами.

7.3. Дії керівника РКЦ ПР та керівника пошуково-рятувальної команди

7.3.1. Керівник РКЦ ПР, а до його прибуття до пункту управління оперативний черговий РКЦ ПР, після одержання повідомлення про подію зобов'язаний:

- призначити (якщо це не було визначено раніше) керівника пошуково-рятувальних робіт на місці події та допоміжний пункт управління (при необхідності) або прийняти на себе керівництво цими роботами;

- організувати проведення пошукових і рятувальних робіт, якщо необхідно, то із залученням взаємодіючих відомств.

7.3.2. Керівник пошуково-рятувальної команди після одержання повідомлення про подію і до прибуття комісії з розслідування зобов'язаний:

- в установлений керівництвом з пошуку та рятування нормативний час прибути на місце події, вжити за необхідності додаткових заходів по рятуванню пасажирів і членів екіпажу, ліквідації (або попередження) пожежі, збереженню речових доказів;

- організувати разом з місцевими органами влади, органами внутрішніх справ, а при необхідності, з військовими частинами Міністерства оборони України, охорону місця події, заборонити доступ до нього сторонніх осіб і забезпечити недоторканність ПС, всього, що воно вміщує, і зруйнованих частин (виключаючи випадки, коли необхідно витягти з-під уламків постраждалих);

- вжити заходів по врятуванню і збереженню документів, бортових засобів об'єктивного контролю, що знаходяться на місці події, організувати, при необхідності, пошук уламків ПС на місцевості, яка прилягає до місця події, і забезпечити їх збереження на місці виявлення.

Примітка. Якщо бортові засоби об'єктивного контролю знаходяться в агресивних рідинах або в осередку пожежі, їх необхідно негайно вийняти звідти (із морської води не вилучати до прибуття комісії по розслідуванню чи перевезти в штаб-квартиру комісії по розслідуванню в контейнері з морською водою) і після вжиття заходів до збереження інформації скласти акт про вилучення і зовнішній стан. Вилучення речових доказів повинно проводитися, як правило, разом з представниками правоохоронних органів;

Заборона. В інших випадках вилучення бортових засобів об'єктивного контролю до прибуття комісії забороняється.

- сповістити керівнику найближчого Авіапідприємства, що входить в зону відповідальності даного РКЦ ПР, про стан справ на місці події;

- скласти списки осіб, що брали участь у рятувальних роботах, для передачі комісії з розслідування і органам прокуратури;

- при необхідності, за погодженням з органами прокуратури, дати вказівку про прибирання останків загиблих, попередньо зафотографувати їх на місці події і скласти схему розташування щодо основних частин ПС, уникаючи при цьому розбирання і пошкодження окремих елементів конструкції.

7.4. Дії керівника Авіапідприємства, найближчого до місця події

7.4.1. Керівник Авіапідприємства, діючи разом з представниками центру пошуку та рятування, зобов'язаний:

- забезпечити оперативне прибуття авіаційних фахівців до місця події та документальну фіксацію (шляхом фотографування з визначенням масштабу, складанням схем, взяттям проб і т.п.) слідів руху ПС, кількості та якості палива, відкладень льоду, кіптяви на поверхні ПС й інших речових доказів, які можуть бути втрачені до прибуття комісії;

- забезпечити проведення позачергового спостереження за погодою з оформленням відповідного акта. Якщо подія мала місце за межами аеродрому, забезпечити збирання метеоданих з найближчих АМСГ або інших метеостанцій;

- підготувати і передати первинне донесення про АП у відповідності з вимогами пунктів 6.3.1 та 6.3.2;

- організувати медичний контроль членів екіпажу і диспетчерського складу, одержати пояснювальні записки від членів екіпажу й інших посадових осіб, відповідальних за підготовку і забезпечення польоту, в частині, до якої він може мати відношення;

- забезпечити збереження спеціального устаткування, яке має гриф таємності, і польотної документації, що знаходилися на борту ПС (завдання на політ, метеодокументи, штурманський бортжурнал, бортжурнал, польотні карти, збірники аеронавігаційних даних аеродромів, регламенти аеронавігаційної інформації по повітряних трасах й інші документи, що стосуються даної події);

- організувати збереження і недоторканність записів (магнітних стрічок) з диспетчерських магнітофонів, фотознімків індикаторів посадочного радіолокатора, графіків руху ПС, апаратного журналу радіообміну і обліку часу роботи радіотехнічних засобів (якщо це може мати відношення до цієї події);

- дати вказівку зафіксувати бортові номери ПС, які виконували польоти в районі місця події в період часу, близького до її моменту, і вжити попереджувальних заходів до збереження бортових засобів об'єктивного контролю цих ПС в пунктах посадки для використання, при необхідності, в ході розслідування;

- припинити заправку і організувати опечатування ємкостей (заправників пального), якщо проводилась заправка даного ПС безпосередньо перед авіаційною подією;

- скласти попередні кроки місця події, провести фотографування чи відеозапис у випадку, якщо є необхідність в переміщенні частин ПС.

7.5. Дії експлуатанта ПС

7.5.1. У відповідності з вимогами додатку N 6 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію експлуатант завжди повинен мати в своєму розпорядженні для негайного повідомлення в РКЦ ПР перелік даних про наявність і вид бортового аварійно-пошукового обладнання на даному ПС, включаючи детальний опис аварійних запасів і медикаментів; число, тип й колір рятувальних плавзасобів, сигнальних ракет; тип аварійних радіостанцій і їх робочі частоти.

7.5.2. При одержанні первинного повідомлення керівник Авіапідприємства - експлуатанта даного ПС - повинен організувати збереження і недоторканність:

- льотних книжок, льотних справ та медичних книжок на всіх членів екіпажу;

- формулярів ПС, двигунів і агрегатів, дефектних відомостей та карт-нарядів на технічне обслуговування, інструментів і контрольної апаратури, які використовувалися при підготовці ПС або при усуненні неполадків перед вильотом;

- документів, що характеризують стан льотного поля, кількість і якість заправлених паливно-мастильних матеріалів (ПММ), метеоумови в районі аеродрому і по маршруту польоту (якщо останній виліт проводився з місця основного базування);

- при необхідності вирішити питання з відповідними організаціями щодо усунення від виконання своїх службових обов'язків екіпажу, персоналу наземних служб, які безпосередньо виконували підготовку ПС до польоту, забезпечували політ і керували повітряним рухом.

7.6. Додаткові вимоги

7.6.1. При АП будь-які дії, пов'язані з проведенням медичного обстеження членів екіпажу й інших осіб, з вилученням з місця події речових доказів, евакуацією останків загиблих, необхідно виконувати за участю слідчих органів.

7.6.2. Якщо ПС внаслідок авіаційної події опинилось в такому місці, де воно перешкоджає виконанню польотів, руху залізничного, автомобільного й іншого транспорту, то за узгодженням з Авіанаглядом і органами прокуратури ПС можна перемістити настільки, наскільки це необхідно. При переміщенні вживаються заходи до збереження ПС та (або) його окремих елементів конструкції в тому стані, в якому воно знаходилось на місці події.

7.6.3. До переміщення всі елементи конструкції ПС фотографуються засобом орієнтувальної і детальної зйомки з декількох положень з землі, а при необхідності з повітря, складається акт огляду місця події, в якому фіксується загальний стан ПС і його уламків, кут зіткнення з землею (з наземними перешкодами), в кабіні екіпажу фотографуються показання приладів, положення перемикачів, вимикачів, ручок управління.

7.6.4. Розкриття і прослуховування наземних і бортових магнітофонів, а також розкриття, декодування і дешифрування записів бортових самописців до прибуття комісії забороняється.

8.1. Рівень комісії

Подія, залежно від її наслідків, класу і належності ПС, розслідується комісіями:

а) Авіанагляду:

- АП та серйозні інциденти (попередня класифікація - за первинним повідомленням) з літаками 1-4 класів і вертольотами 1-3 класів, занесеними до державного реєстру цивільних ПС;

- АП та інциденти з цивільними ПС інших держав на території України;

- АП з легкими та надлегкими ПС, занесеними до державного реєстру цивільних ПС;

- АП з цивільними ПС, зареєстрованими в Україні, які мали місце за межами території будь-якої держави;

Примітка. За рішенням Авіанагляду таке розслідування може бути повністю чи частково передано іншій державі на основі взаємної домовленості і згоди.

- авіаційні події з іноземними цивільними ПС, які мали місце за межами території будь-якої держави;

Примітка. На основі взаємної домовленості і згоди з державою реєстрації таке розслідування може бути доручено Авіанагляду України повністю чи частково.

- інші АП та інциденти з цивільними ПС за рішенням керівника Авіанагляду.

б) Авіапідприємств:

- інциденти з ПС, які належать їм, за винятком тих подій, що розслідуються Авіанаглядом.

Перелік інцидентів, що є обов'язковими для розслідування, наданий у додатку N 1.

8.2. Склад комісії

8.2.1. Комісія з розслідування призначається наказом (розпорядженням) керівника Авіанагляду (Авіапідприємства) у відповідності з пунктом 8.1 цього Положення.

Комісія складається: з Голови, заступника Голови і членів комісії.

При формуванні комісії її Головою призначається відповідальний працівник апарату Авіанагляду або керівник відповідного Авіапідприємства (представник інспекції з безпеки польотів), які мають кваліфікацію розслідувача авіаційних подій та міжнародний (державний) сертифікат.

Голова комісії є старшим керівником розслідування, відповідальним за повноту і якість його проведення.

8.2.2. До складу комісії включаються:

- в комісію Авіанагляду - працівники апарату Авіанагляду та Укравіатрансу, уповноважені представники міністерств, відомств, спеціалісти науково-дослідних організацій;

- в комісії Авіапідприємств - керівний склад і провідні спеціалісти відповідних Авіапідприємств.

8.2.3. До складу комісій з розслідування АП, пов'язаних з відмовою (несправністю) авіаційної техніки, в обов'язковому порядку включаються відповідальні представники промисловості і ремонтних підприємств, на яких ПС (двигуни) виготовлені чи проходили останній ремонт. У випадку, коли ПС виготовлено або відремонтовано в іноземній державі, уповноважені представники цих держав залучаються до роботи комісії через Авіанагляд України.

8.2.4. Спеціалісти, що включаються до складу комісій, повинні мати відповідну кваліфікацію (спеціальну підготовку в галузі авіаційної безпеки та розслідування АП), що підтверджено відповідним сертифікатом; досвід роботи з льотної чи технічної експлуатації ПС, обслуговування повітряного руху і т.п., і не повинні бути зв'язані з безпосередньою відповідальністю за подію.

8.2.5. У разі необхідності до роботи в комісії залучаються спеціалісти інших міністерств, відомств, організацій на договірних умовах. Ці спеціалісти можуть входити до складу підкомісій і робочих груп або використовуватися як експерти.

8.2.6. Особи, що беруть участь в розслідуванні, несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків, повноту і об'єктивність висновків, а також за якість виконаних робіт.

8.2.7. Інформація про кандидатів до складу комісії передається в орган, який організує розслідування, протягом двох годин після отримання повідомлення про подію.

8.2.8. Про склад комісії з розслідування АП з іноземним ПС Авіанагляд інформує Міністерство закордонних справ України. Взаємодія з державою реєстрації ПС і державою-виготовлювачем на етапі організації розслідування авіаційної події з іноземним цивільним ПС забезпечується (при необхідності) через МЗС України.

8.3. Права комісії

8.3.1. Комісія з розслідування авіаційної події має право:

- досліджувати ПС, що зазнало АП, його складові частини, будь-яку причетну до АП власність на борту ПС або ззовні його згідно з законодавством;

- передавати повноважним науково-дослідним органам агрегати, пристрої, уламки ПС, а також носії інформації об'єктивного контролю польоту для встановлення причин авіаційної події та складання офіційних висновків;

- доручати на договірній основі науково-дослідним і конструкторським організаціям, підприємствам промисловості і ремонтним підприємствам інших міністерств і відомств проведення спеціальних досліджень, пов'язаних з розслідуванням авіаційної події;

- залучати до роботи комісії з розслідування експертів для вирішення конкретних завдань, що потребують знань в спеціальних галузях науки і техніки, з числа фахівців будь-яких підприємств і організацій незалежно від їх форми власності;

- залучати до робіт на місці події сили і технічні засоби будь-яких закладів і організацій;

- опитувати очевидців авіаційної події, будь-яких осіб, що мають або можуть мати до неї відношення;

- вивчати всі аспекти створення, випробовування, виробництва, експлуатації і ремонту ПС, вимагати і отримувати від експлуатанта ПС, посадових осіб і відповідних організацій документи і матеріали з питань, пов'язаних з даною авіаційною подією, незалежно від їх форм власності;

- вимагати і отримувати від експлуатанта ПС, з яким сталась авіаційна подія, будь-яку інформацію і документацію, що стосується організації, підготовки і виконання польоту, а також щодо комерційного завантаження, незалежно від форм власності експлуатанта;

- отримувати від бюро судово-медичної експертизи результати досліджень щодо загиблих при авіаційній події.

8.4. Права представників України та інших держав

8.4.1. Держава реєстрації ПС і держава-виготовлювач мають право призначити уповноважених представників для участі в розслідуванні, а також радників для надання необхідної допомоги уповноваженому представникові.

8.4.2. Всі питання, пов'язані з виїздом представників держави реєстрації і держави-виготовлювача та доставкою їх до місця роботи комісії, вирішуються Укравіатрансом і МЗС України за узгодженням з зацікавленими міністерствами і відомствами.

8.4.3. Представникам держави реєстрації і держави-виготовлювача, що беруть участь у розслідуванні, має бути надана можливість:

- відвідувати місце події, оглядати ПС, його уламки;

- одержувати інформацію, що містить показання свідків, і пропонувати тематику опитування;

- мати повний і якнайшвидший доступ до всіх речових доказів, які відносяться до справи;

- одержувати примірники всіх документів, які стосуються справи;

- брати участь у зчитуванні записів з носіїв інформації;

- брати участь в заходах по розслідуванню за межами місця АП, таких як огляд агрегатів, технічні брифінги, випробування і моделювання;

- брати участь у зборах про хід розслідування, що включають обговорення, пов'язані з аналізом інформації, формулюванням висновків, причин і рекомендацій з безпеки польотів;

- робити заяви відносно різних елементів розслідування.

Голова комісії вживає необхідних заходів з забезпечення робіт, пов'язаних з участю в розслідуванні уповноважених представників інших держав.

8.4.4. Якщо держава, громадяни якої загинули при АП, звертається з проханням про участь в розслідуванні, таке прохання, одержане через МЗС України, направляється в Авіанагляд для підготовки пропозицій. У випадку позитивного рішення, експерту даної держави, призначеному для участі в розслідуванні, має бути надана можливість:

- відвідувати місце події;

- знайомитися з відповідною фактичною інформацією;

- брати участь в пізнаванні жертв;

- надавати допомогу при опитуванні пасажирів, які залишилися в живих, і є громадянами держави, яка призначила експерта;

- одержувати примірник остаточного звіту.

8.4.5. Якщо за межами території України мала місце АП іноземного ПС і серед загиблих є громадяни України, Авіанагляд за взаємною домовленістю і згодою з державою, яка проводить розслідування, може направити експерта для участі в розслідуванні.

8.4.6. У випадку необхідності одержання додаткових відомостей, обладнання і залучення експертів Авіанагляд через МЗС України направляє відповідний запит будь-якій державі з проханням надати такі відомості, обладнання або експертів для забезпечення розслідування. Держава, яка надала за запитом відомості, обладнання або виділила експертів, може призначити свого уповноваженого представника з розслідування АП.

8.4.7. Ступінь участі уповноваженого представника або експертів такої держави, якщо вона не є державою реєстрації або державою-виготовлювачем, в розслідуванні обмежується тими питаннями, з яких вони залучаються до розслідування. Конкретно ступінь і форма участі визначається в кожному окремому випадку Головою комісії.

8.5. Контроль за роботою комісій і строки розслідування

8.5.1. Контроль за роботою комісій Авіапідприємств виконується Авіанаглядом.

У випадку виявлення недоліків при проведенні розслідування, відхилень від вимог Положення, Авіанагляд може зажадати додаткових досліджень, випробувань та інших робіт, що забезпечують об'єктивність і якість розслідування, майже до проведення повторного розслідування заново призначеною комісією.

8.5.2. Тривалість розслідування АП не повинна перевищувати 30 діб, інциденту - 10 діб.

Якщо для встановлення причин події необхідне проведення спеціальних досліджень, завершення яких у вказаний термін неможливе, то термін розслідування може бути продовжений Авіанаглядом за клопотанням Голови комісії з розслідування, направленим через керівника, що призначив комісію.

8.5.3. Для забезпечення нагляду за об'єктивністю і якістю спеціальних досліджень щодо встановлення причин АП в організації, що проводять ці дослідження, можуть бути направлені фахівці Авіанагляду, які до складу комісії з розслідування не входять, і, виконуючи контролюючі функції, користуються правами, що випливають з отриманого завдання.

8.6. Взаємодія з представниками преси та державних органів

8.6.1. Представники органів прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, страхових компаній, профспілок та інші зацікавлені особи роботу, пов'язану з розслідуванням подій, координують з Головою комісії.

Голова комісії теж повинен координувати з органами слідства всі дії, які мають кримінально-процесуальне значення.

8.6.2. При необхідності Голова комісії організовує зустрічі з представниками преси для правильного висвітлення ходу розслідування.

8.6.3. Право на надання інформації представникам преси про хід розслідування дається тільки Голові комісії і керівнику Авіанагляду.

Об'єм і характер інформації, що може бути надана гласності без негативних наслідків для одержання інформації в даному чи майбутньому розслідуванні, визначається Авіанаглядом у кожному конкретному випадку окремо.

8.6.4. Питання про розголошення (з метою, що не стосується до розслідування) інформації про подію з іноземним ПС вирішується Головою комісії з урахуванням думки уповноважених представників держав, які беруть участь у розслідуванні.

8.7. Матеріальне та технічне забезпечення

8.7.1. Авіапідприємство, на базі якого буде проводитися розслідування, визначається в наказі про створення комісії. Воно безкоштовно забезпечує членів комісій з розслідування авіаційної події і залучених для цих цілей спеціалістів (експертів, радників, уповноважених представників і т.д.) відповідним одягом, взуттям, засобами індивідуального захисту для проведення робіт на місці події, транспортними засобами і засобами зв'язку, необхідним інвентарем і матеріалами, що витрачаються, створює їм всі необхідні умови для роботи, організовує збереження, своєчасне розмноження, оформлення і розіслання матеріалів розслідування, забезпечує відпочинок та харчування осіб, які беруть участь в розслідуванні.

8.7.2. Для цього даний експлуатант своїм наказом призначає групу матеріально-технічного забезпечення, на яку також покладається:

- забезпечення охорони місця події і речових доказів;

- взаємодія з місцевими органами влади, організаціями і підприємствами, організація поховання загиблих, надання допомоги їх родичам, ліквідація наслідків подій, взаємодія з вантажоотримачами і з вантажовідправниками (при необхідності з допомогою відповідних зовнішньоторговельних організацій);

- організація такелажних робіт на місці події і евакуація ПС;

- забезпечення харчуванням, житлом, одягом постраждалих при АП та родичів загиблих, їх доставку до пункту, з якого вони можуть продовжити свій маршрут чи повернутися додому;

- взаємодія з експлуатантом, якому належить ПС, з питань забезпечення комісії і відшкодування витрат, пов'язаних з розслідуванням.

8.8. Фінансування розслідування та досліджень

8.8.1. Всі міроприємства, зв'язані з розслідуванням авіаційної події, а також з ліквідацією їх наслідків і забезпеченням необхідних умов для роботи комісії з розслідування фінансує експлуатант, на території якого проводиться розслідування, з наступним відшкодуванням витрат екпслуатантом даного ПС.

8.8.2. Всі витрати, пов'язані з розслідуванням авіаційної події з іноземним цивільним ПС, забезпеченням роботи комісії і представників іноземних держав, ліквідацією наслідків АП, надання допомоги постраждалим і родичам загиблих, забезпечуються державними органами України у відповідності з діючим законодавством, з наступним пред'явленням вимог про відшкодування витрат власникові ПС або державі його реєстрації у порядку, визначеному за згодою між сторонами.

8.8.3. Проведення спеціальних досліджень повноважними органами держави за вказівкою Авіанагляду, а також відрядження спеціалістів підприємств і організацій інших міністерств і відомств для участі в розслідуванні, визнаних необхідними комісією з розслідування, фінансуються відповідним підприємством, організацією з наступним пред'явленням рахунку експлуатанту даного ПС.