б) молоко і молочнокислі продукти вагові (з моменту закінчення технологічного процесу виготовлення):
в) молочні консерви:
г) сири сичужні:
д) масло вершкове
е) маргарин, майонез, яйця:
ж) молочні продукти для дитячого харчування:
6. Риба і риботовари (що швидко та надто швидко псуються)
6.1. Господарюючі суб'єкти, які здійснюють продаж риби та риботоварів, можуть додатково продавати у відокремлених місцях (відділах, секціях) інші товари: спеції, прянощі, соуси, олію у розфасованому вигляді.
6.2. Перевозять рибу та риботовари спеціальним транспортом із закритим кузовом, внутрішня поверхня якого має бути покрита антикорозійними матеріалами. Живу рибу перевозять у спеціально обладнаних цистернах, контейнерах і бочках.
6.3. Живу рибу, що надійшла до продажу, розміщують в акваріумах з водою, обладнаних пристроями для збагачення води киснем. Забороняється годувати живу рибу хлібом, крупою та іншими видами корму в акваріумах.
6.4. Термін зберігання і реалізації живої риби при температурі води в акваріумі від 11 до 15 гр С:
- осінньо-зимовий період - 48 годин;
- весняно-літній період - 24 години.
6.5. Продаж риби і риботоварів здійснюють після попередньої підготовки.
Заморожену рибу розпаковують і розміщують в охолоджувальних прилавках і звільняють від льоду.
Рибу солону викладають в окоренки з тузлуком. Солоні та копчені делікатесні риботовари розбирають, нарізають і викладають на емальовані підноси або дека в охолоджувальних прилавках.
Рибу гарячого копчення, кулінарні вироби і напівфабрикати викладають на підноси, дека та розміщують в охолоджувальних прилавках. Рибні консерви викладають на пристінні гірки, а пресерви - в охолоджувальні прилавки.
Кулінарні вироби і напівфабрикати, солоні, мариновані і пряні оселедці, кільку, хамсу та інші риботовари відбирають для відпускання спеціальними лопатками, виделками та щипцями.
6.6. Забороняється продаж риби та риботоварів, які не мають належного товарного вигляду.
Не підлягають продажу:
жива риба - із зміненим природним забарвленням луски і шкури, тьмяним забарвленням зябрових пелюсток;
жива, снула, охолоджена риба - з наявними ознаками інвазійних (глистних) захворювань;
снула риба - покрита каламутним слизом з кислуватим запахом, тьмяною лускою, каламутними запалими очима, м'яким водянистим м'ясом;
охолоджена та морожена риба - із зовнішніми пошкодженнями, із згустками крові та синяками, почервонілими зябровими кришками, із здутим животом;
солона риба - із в'ялою консистенцією і гнильним запахом, іржою, яка проникає в товщу;
копчена, в'ялена, сушена риба - з дефектами технологічної обробки (непрокопчена, недов'ялена, пересушена, недосолена, з присмаком і запахом сирої риби).
6.7. Терміни реалізації риби та риботоварів у роздрібній торговельній мережі:
а) риба копчена і в'ялена:
| Назва продукту | Термін реалізації (діб) при відносній вологості 75% і температурі | |
| - 4 гр С | 4 гр С | |
| Риба холодного копчення, в'ялена, баличні вироби | 14 | 3 |
б) рибна кулінарія:
в) рибопродукти морожені, охолоджені:
г) риба солона, пряна, маринована:
| Назва продукту | Термін реалізації (діб) при відносній вологості 75% і температурі | |
| - 6 гр С | 4 гр С | |
| Риба солона, пряна, маринована Риба слабосолона, середньосолона без тузулуку | 14 7 | 7 1 |
д) рибні консерви і пресерви:
7. Безалкогольні та слабкоалкогольні напої
7.1. Господарюючі суб'єкти, які здійснюють продаж безалкогольних та слабкоалкогольних напоїв, можуть додатково продавати у відокремлених місцях (відділах, секціях) супутні товари: морозиво, кондитерські, тютюнові вироби, фрукти.
Продаж лікувально-мінеральних вод може здійснюватися через аптеки.
7.2. Приймання безалкогольних і слабкоалкогольних напоїв здійснюють за якістю, кількістю місць, об'ємом, станом маркіровки. Перевірку якості напоїв проводять за органоліптичними показниками і зовнішньому вигляду, прозорості, кольору, запаху, смаку.
При перевірці якості окремих напоїв визначають специфічні показники: квасу - різкість; мінеральних вод і газованих безалкогольних напоїв - насиченість і виділення вуглекислого газу; сиропів і екстрактів - консистенцію; пива - висоту та стійкість піни.
Пляшки, банки з напоями повинні мати етикетки затвердженого зразка, де зазначають: назву напою, товарний знак, назву підприємства-виготовлювача та його підпорядкованість, ємкість, дату закінчення гарантійного терміну зберігання, напису "Бажано вжити до вказаної дати", енергетичну цінність, номер стандарту, ціну. Пастеризовані напої повинні мати додатковий напис: "Пастеризоване".
На автоцистернах та бочках повинні бути позначення: ємкість, номери автоцистерни та бочки.
На етикетці біля розливного крану автоцистерни та бочки зазначають: назву напою; назву підприємства-виготовлювача та його підпорядкованість, гарантійний термін зберігання і температуру зберігання; дату розливу; номер стандарту.
Забороняється приймати напої без етикеток, з наявними ознаками бою (тріщини, скол шийки), зіпсованою закупоркою, загальним покаламутненням, осадом, сторонніми домішками, нехарактерним запахом і смаком; до того, пиво - із низькою, швидкоопадаючою піною.
Допускаються незначні природні осади мінеральних солей тільки у мінеральних водах.
7.3. Безалкогольні та слабкоалкогольні напої зберігають при температурі від 0 гр С до 12 гр С, а напої зі стійкістю не менш 30 діб - при температурі від 0 гр С до 18 гр С.
7.4. Продаж безалкогольних та слабкоалкогольних напоїв здійснюють на винос, на розлив у посуд покупців, а також для споживання на місці.
Продають напої на розлив через спеціальні дозуючі автомати, із заводських бочок, ізотермічних ємкостей.
Газована вода за бажанням покупців відпускається з сиропом і без нього. Температура води повинна бути від 8 гр С до 10 гр С, допускається підвищення t до 12 гр С.
Газована вода може продаватися у сифонах, які наповнюються у спеціальних пунктах заправлення.
Забороняється перекачка пива з бочок в інші ємкості, крім резервуарів спеціально дозуючих апаратів.
Продаж напоїв на розлив дозволяється тільки у чистий посуд покупців.
Забороняється під час продажу напоїв для споживання на місці миття посуду в посудинах.
Перед використанням посуд необхідно промивати чистою проточною водою чи за допомогою механічних пристроїв.
Щодня, перед початком роботи і після її закінчення, треба промивати водою крани бочок, сітки та змієвики, а також дно навколо шпунтового отвору.
7.5. Наповнення мірних ємкостей (колб, циліндрів) проводять до мірної позначки (риски) відповідного об'єму. При відпусканні напоїв у посуд з вузькою шийкою необхідно використовувати лійку.
Пінящі напої наливають у мірні ємкості так, щоб після осідання піни рівень рідини знаходився проти мірної позначки (риски).
7.6. Посуд для відпускання напоїв, циліндри для сиропу, дозатори та інший інвентар і обладнання повинні утримуватися в чистоті відповідно до санітарних вимог.
7.7. Продавці, які працюють на сатураторному устаткуванні, повинні додержуватись інструкцій приготування газованої води та правил техніки безпеки.
7.8. Терміни реалізації пива в роздрібній торговельній мережі: непастеризоване - 3-17 діб; пастеризоване та стабілізоване - 90 діб; ємкісне - 7 діб.
7.9. Терміни реалізації безалкогольних напоїв у роздрібній торговельній мережі:
Застосування стандартів та технічних умов на продовольчі товари
Господарюючі суб'єкти в питаннях вимог щодо сировини, показників якості, методів аналізу, упаковки, маркіровки, транспортування, приймання і зберігання продовольчих товарів керуються діючими стандартами та технічними умовами.
Відповідно до міжнародних договорів в Україні застосовують міжнародні, регіональні та національні стандарти.
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 р. N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" нормативні документи з стандартизації розподіляють за такими категоріями:
- державні стандарти України - ДСТУ;
- галузеві стандарти України -ГСТУ;
- стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України - СТТУ;
- стандарти підприємств - СТП;
- технічні умови України - ТУУ.
Як державні стандарти України (ДСТУ) застосовують міждержавні стандарти (ГОСТ) та республіканські стандарти колишньої УРСР (РСТ).
Галузеві стандарти України (ГСТУ) розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України (ДСТУ) чи у разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги держстандартів.
Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ) розробляють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів.
Стандарти підприємств (СТП) розробляють на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві.
СТП не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних (ДСТУ) та галузевих стандартів (ГСТУ).
Технічні умови України (ТУУ) містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) і споживачем (замовником) продукції.
Державні та галузеві стандарти України та стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України, а також заміни до них, підлягають державній реєстрації у Держстандарті України, а технічні умови України в його територіальних органах - обласних центрах стандартизації і метрології (ЦСМ).
Державним стандартам присвоюють позначення, яке складається з індекса (ДСТ), скороченої назви держави (У), реєстраційного номеру і двох останніх цифр року затвердження або перегляду стандарту.
Назва технічних умов складається з індексу документу (ТУ), скороченої назви держави (У), коду підприємства (організації) - власника оригіналу ТУ із ОКПО (вісім знаків), двох основних цифр року затвердження.
Наприклад: ТУ У 12345813.001-93.
Державні стандарти України затверджуються без обмеження строку їх дії. Також зняті ці обмеження на міждержавні стандарти (ГОСТ), термін дії яких закінчувався в 1992-1996 роках.
Необхідна інформація про дію стандартів (ДСТУ, ГОСТ), зміни до них та скасування їх друкуються в щорічному та щомісячному інформаційному покажчиках "Стандарти" (Держстандарт України. Видання офіційне. Київ), які можна замовити в магазинах стандартів за адресами:
- 252073, м.Київ-73, вул.Фрунзе, 152, тел.435-42-76;
- 310164, м.Харків, пр.Леніна, 66, тел.33-35-00.