Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України

1.1. Це Положення розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 року N 484 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України" та нормативних актів:

- Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища";

- Водного кодексу України, введеного в дію Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 року N 214/95-ВР;

- Кодексу торговельного мореплавства України, введеного в дію Постановою Верховної Ради України від 9 грудня 1994 року;

- Міжнародної конвенції щодо запобігання забрудненню із суден 1973 року з поправками 1978 року (MARPOL 73/78) (надалі Конвенції);

- Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

- Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 10 лютого 1995 року N 120/95;

- Положення про Державну екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 року N 925;

- Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року N 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 року N 162/698 (надалі - Методики);

- Положення про громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 серпня 1994 року N 81 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 вересня 1994 року N 229/439.

1.2. Положення застосовується для обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із будь-яких суден, кораблів та інших плавучих засобів.

1.3. Факти скиду забруднюючих речовин встановлюються посадовими особами Державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів, інших спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і їх органів на місцях та громадськими інспекторами з охорони довкілля.

За фактом скиду на основі результатів державного та громадського контролю, спеціальних досліджень та візуальних спостережень складається протокол про порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища України (надалі - Протокол, додаток N 1 до цього Положення).

Протокол підписується капітаном судна, іншого плавучого засобу, командиром корабля (або особою, що виконує їх обов'язки), судновласником, а їх підписи засвідчуються судновою печаткою (печаткою корабля, іншого плавучого засобу).

Відмова від підпису фіксується у Протоколі.

Протоколи, складені посадовими особами інспекційних підрозділів територіальних органів Мінекоресурсів Автономної Республіки Крим, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей і м.Севастополя та громадськими інспекторами з охорони довкілля цих областей, подаються у відповідні підрозділи Державної інспекції охорони Чорного моря, а Запорізької і Донецької областей - Державної інспекції охорони Азовського моря для обчислення розміру відшкодування збитків.

Бланки Протоколів є документами суворої звітності.

1.4. Розмір відшкодування збитків обчислюється Державною екологічною інспекцією та інспекціями охорони Чорного і Азовського морів Міністерства екології та природних ресурсів України на основі Протоколу та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення, не пізніше п'яти діб з дня виявлення забруднення - для українських судновласників, і однієї доби - для іноземних.

1.5. Віднесення забруднюючих речовин до категорій токсичності (категорії забруднювачів) (А, В, С, D) проводиться відповідно до Конвенції (Правило 3 та Доповнення II додатку II Правил запобігання забрудненню шкідливими рідкими речовинами, які перевозяться наливом).

1.6. Обчислення розміру відшкодування збитків не проводиться у випадках, якщо доведено, що забруднення сталося внаслідок дії непереборних сил, воєнних дій і таке інше, відповідно до ст.305 Кодексу торговельного мореплавства України.

2.1. Кількість скинутих у водне середовище забруднюючих речовин розраховується на підставі перевірки суднових документів з урахуванням норм природного зменшення вантажу при перевезенні.

2.2. Кількість солей важких металів, органічних та завислих речовин, пестицидів, детергентів, шкідливих речовин визначається на підставі даних обстеження судна, корабля, іншого плавучого засобу, їх вантажів, аналізу записів у суднових документах, візуальних спостережень, а в окремих випадках - лабораторних досліджень.

У разі скиду цих забруднюючих речовин в суміші з водою їх кількість визначається виходячи з концентрації та об'єму скинутої суміші.

2.3. До нафти та нафтопродуктів, скинутих у водне середовище, відноситься нафта у будь-якому вигляді, зокрема сира нафта, рідке паливо, осади, що вміщують нафту, нафтові залишки та суміші, що вміщують нафту, відповідно до визначення, встановленого у Конвенції (Правило I та Доповнення I додатку I Правил запобігання забрудненню нафтою).

Кількість нафти та нафтопродуктів, скинутих у водне середовище, визначається на основі обстеження судна, перевірки записів у суднових чи машинних журналах та журналах реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря. При відсутності даних про кількість скинутої нафти (нафтопродуктів) її маса визначається за п.5.1.6. формулою (3) Методики, а кількість нафти, що потрапила на сніжно-льодову поверхню, - інструментальним методом, згідно з п.5.1.7. Методики.

2.4. До господарсько-фекальних стічних вод відносяться стоки і інші відходи з усіх типів туалетів, піссуарів, унітазів, із медичних приміщень і приміщень, в яких утримуються тварини, відповідно до визначення, встановленого у Конвенції (підпункт 3 Правило I додатку IV Правил запобігання забрудненню стічними водами із суден).

Об'єм їх скидів визначається на підставі даних обстеження судна, корабля, іншого плавучого засобу, аналітично-лабораторних досліджень, аерофотозйомки та аналізу записів в суднових документах, перевірки документів про здавання цих вод в портах та за п.5.1.5. Методики.

2.5. До сміття, скинутого у водне середовище, відносяться всі види продовольчих, побутових і експлуатаційних відходів (за виключенням свіжої риби та її залишків), що утворюються в процесі нормальної експлуатації судна, відповідно до визначення, встановленого у Конвенції (Правило 1 додатку V Правил запобігання забрудненню сміттям із суден).

Визначення кількості скинутого сміття проводиться на основі обстеження судна, корабля, іншого плавучого засобу, перевірки суднових документів про здавання його в портах, візуального спостереження або згідно з п.5.2.6. Методики.

2.6. Якщо шкода від забруднення спричинена витоками або скидами забруднюючих речовин з кількох суден, кораблів, інших плавучих засобів і неможливо визначити кількість стічних вод або забруднюючих речовин, скинутих кожним з них, ця кількість ділиться пропорційно водотоннажності з урахуванням обстеження вантажів та забруднюючих речовин, які спричинили забруднення.

3.1. Обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів, інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод, проводиться в доларах США на підставі кількості забруднюючих речовин, скинутих у водне середовище, визначеної згідно з Розділом 2 цього Положення та такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 року N 484 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України" (додаток N 2 до цього Положення).

3.2. У разі одночасного скиду у водне середовище декількох забруднюючих речовин загальний розмір відшкодування збитків обчислюється як сума збитків від кожної забруднюючої речовини.

3.3. Після обчислення розміру відшкодування збитків посадовими особами Державної екологічної інспекції Мінекоресурсів України, державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів оформлюється Претензія (додаток N 3 до цього Положення).

4.1. Суми збитків сплачуються:

- українськими судновласниками, судна яких плавають під прапором України, - у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати;

- іноземними судновласниками, а також українськими судновласниками, судна яких працюють за фрахтом під прапором іноземних країн, - у доларах США або еквіваленті цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті чи у валюті України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день сплати.

4.2. Іноземними судновласниками розрахунки проводяться в безготівковій іноземній валюті через кореспондентські рахунки уповноважених банків України (банків, які мають генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій).

4.3. Банківські реквізити (назва, адреса, номери рахунків) куди повинна бути сплачена сума відшкодування збитків, надаються судновласнику посадовими особами державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів, яка пред'являє претензійні документи.

4.4. У разі відмови від добровільного відшкодування збитків відповідна державна інспекція охорони Чорного і Азовського морів оформляє і передає до суду позови в установленому порядку для стягнення їх сум.

4.5. З метою запобігання затримки судна, корабля, іншого плавучого засобу відповідні державні інспекції охорони Чорного і Азовського морів вживають заходів до отримання гарантії про сплату збитків.

Гарантією відшкодування збитків може бути тільки банківська гарантія про сплату вказаної в претензійних документах суми збитків від судновласника або агентської організації (морського агента), що представляє інтереси судновласників, відповідно до ст.117 Кодексу торговельного мореплавства України.

4.6. У випадку неподання фізичною чи юридичною особою гарантії відповідні державні інспекції охорони Чорного і Азовського морів вживають заходи до затримання судна, корабля, іншого плавучого засобу; капітану порта, в якому знаходиться судно, корабель або інший плавучий засіб, надсилається Припис (додаток N 4 до цього Положення) про його затримку і копія в Мінекоресурсів України.

4.7. Органи Мінекобезпеки України ведуть облік сум пред'явлених та сплачених претензій і позовів та включають їх до звітів, форми і терміни яких затверджують органи державної статистики.