9.2.2. На підставі результатів оглядів і перевірки дії обладнання розробляють і виконують заходи з технічного утримання мережі шляхом проведення профілактичних, поточних і капітальних ремонтів.
9.2.3. Для виконання експлуатаційних робіт з нагляду за станом і з утримування мережі повинні бути створені експлуатаційні (профілактичні) і ремонті (аварійно-відновлювальні) чергові бригади, кількість і чисельний склад яких визначається місцевими умовами.
9.2.4. Усі експлуатаційні роботи на мережах, за винятком робіт з ліквідації аварій, бригади проводять за маршрутами, встановленими планом експлуатації мережі, залежно від обсягу і характеру завдань на кожний день.
9.2.5. Кожній бригаді щоденно видають заготовлений напередодні наряд обходу, без якого бригада не повинна виходити на роботу. Кожний член бригади має бути допущений до роботи тільки після здачі техмінімуму з експлуатації мережі і техніки безпеки. Бригаді видається необхідна технічна документація (схеми маршрутів, журнали для запису виявлених дефектів на мережі), автотранспорт, інструменти, інвентар, водовідливні засоби, набір необхідних засобів з техніки безпеки тощо.
9.2.6. Зовнішній обхід та огляд трас водопровідної мережі роблять не рідше одного разу на 2 місяці, перевіряючи:
стан координатних табличок;
зовнішній стан колодязів, наявність і щільність прилягання кришок, цілість люків, кришок, горловин, скоб, драбин, наявність у колодязі води чи її витоків шляхом відкривання кришок колодязів з очищенням їх від сміття (снігу, льоду);
присутність газів в колодязях (за показанням приладу або за запахом);
наявність посідання грунту по трасі лінії або поблизу колодязів;
наявність завалів на трасі мережі в місцях розташування колодязів, розриття по трасі мережі, а також недозволених робіт з устрою приєднань до мережі;
дію вуличних водорозборів.
Під час зовнішнього огляду трас водопровідної мережі опускання людей в колодязі не дозволяється.
9.2.7. Профілактичне обслуговування мережі проводять два рази на рік, виконуючи такі роботи:
у колодязях і камерах - очищення і відкачування води, сколювання льоду в горловинах, профілактичне обслуговування розтрубних та фланцевих з'єднань, розгонку шпинделів засувок, перевірку дії байпасів, регулювання електроприводів, огляд вантузів та інших приладів та пристроїв, перевірку роботи пожежних гідрантів з встановленням на них стандера, а також у разі необхідності - заміну скоб, ремонт драбин, зміну кришок.
Ремонт пожежних гідрантів повинен бути виконаний протягом доби з моменту виявлення несправності. Про виявлену несправність та закінчення ремонту гідранта Водоканал зобов'язаний сповістити органи пожежної охорони;
на дюкерах - перевірку на витоки;
на переходах (штольнях) під коліями - перевірку на загазованість, обхід та огляд розташованих там переходів і пристроїв;
на вуличних водорозборах - регулювання і проведення ремонтних робіт із зміною зношених деталей.
9.2.8. У разі відсутності на водопровідній мережі постійно діючих датчиків тиску виконують перевірку вільних тисків у контрольних точках один раз на квартал, а якщо тиск падає, - позачергово.
9.2.9. В обсяг профілактичного обслуговування входить проведення запобіжних заходів проти замерзання пристроїв і обладнання на мережі (монтування та зняття утеплення, сколювання льоду).
Для утеплення колодязів можуть бути використані утеплюючі матеріали, які укладають у колодязях на перекриттях, що встановлюють на відстані 0,5-0,6 м від кришки колодязя.
Для утеплення колодязів можна використовувати додаткову дерев'яну ляду з шаром утеплюючого матеріалу, яку встановлюють нижче кришки колодязя на 0,3 м.
9.2.10. Разом з абонентським відділом Водоканалу експлуатаційна служба мережі один раз на рік виконує технічне обстеження абонентського приєднання і водомірних вузлів. При цьому перевіряють технічний стан водопровідного вводу, водолічильника, запірно-регулюючої та контрольно-вимірювальної апаратури, а також наявність витоків води із внутрішньої мережі.
9.2.11. Контроль за наявністю і станом обладнання і апаратури для обліку відпущеної води, а також за дотриманням строків державної перевірки здійснюється працівниками абонентського відділу Водоканалу.
9.2.12. Під час виконання робіт з профілактичного обслуговування колодязів (камер), дюкерів, переходів під коліями тощо бригада повинна керуватися затвердженими Держнаглядохоронпраці України Правилами техніки безпеки при експлуатації систем водопровідно-каналізаційного господарства.
9.2.13. Забороняється спуск людей в непровітрені і неперевірені на загазованість колодязі.
9.2.14. Під час проведення оглядів і профілактичного обслуговування колодязів на проїжджій частині вулиць особливу увагу треба звертати на правильне і обов'язкове встановлення огорожувальних захисних знаків для запобігання наїзду транспорту на працюючих.
9.3. Поточний і капітальний ремонти. Ліквідація аварій.
9.3.1. Дані оглядів та профілактичного обслуговування з перевіркою стану споруд, дії обладнання і пристроїв на мережі використовують під час складання дефектних відомостей, розробки проектно-кошторисної документації та для проведення поточного і капітального ремонтів.
9.3.2. До поточного ремонту на мережі входять:
профілактичні заходи - промивання, прочищення і дезинфекція мережі, сколювання льоду, очищення колодязів і камер від бруду, відкачування води та інші заходи, перелічені в пп.9.2.7-9.2.10 цих Правил;
ремонтні роботи - заміна люків, скоб, ремонт горловини колодязя, підіймання і опускання люків тощо.
9.3.3. До капітального ремонту на мережі належать роботи з:
спорудження нових або повної чи часткової реконструкції колодязів (камер);
перекладання окремих ділянок ліній з повною або частковою заміною труб;
заміни гідрантів, водорозбірних колонок, засувок, поворотних затворів, вантузів, іншого обладнання або їх зношених частин;
ремонту окремих споруд на мережі, пристроїв і устаткування;
очищення і захисту трубопроводів від обростання внутрішньої поверхні труб;
захисту мережі від корозії та електрокорозії блукаючими струмами;
ліквідації пошкоджень дюкерів і переходів під коліями тощо.
9.3.4. Аваріями на водопровідній мережі вважаються пошкодження трубопроводів, споруд або обладнання на мережі чи порушення їх експлуатації, що спричинилося до повного або часткового припинення подачі води абонентам. До аварій на мережі належать: пошкодження стінок трубопроводів, порушення з'єднань труб, поломка запірної арматури, зворотних клапанів та іншої арматури і фасонних частин, ремонт яких потребує припинення подачі води абонентам на період ліквідації пошкоджень.
9.3.5. Аварією на водопровідній мережі не вважається виключення з роботи окремих ділянок трубопроводів, споруд або обладнання, виконане для:
запобігання аварії, якщо при цьому не була припинена подача води абонентам;
проведення планово-попереджувального ремонту, дезинфекції або приєднання до діючої мережі нових трубопроводів або домових вводів з попереднім інформуванням абонентів про час і тривалість відключення.
9.3.6. Пошкоджені трубопроводи підлягають негайному відключенню у разі:
пошкоджень, які мають катастрофічний характер, коли вода, що виливається з пошкодженого трубопроводу, розмиває дорожнє покриття, трамвайні колії, затоплює вулицю, підвали будинків тощо;
пошкоджень, що не мають катастрофічного характеру, але викликають необхідність відключення трубопроводу з метою припинення марних втрат води.
9.3.7. В усіх інших випадках пошкоджень на мережі відключення трубопроводів виконують в момент початку робіт, якщо це необхідно для їх проведення.
9.3.8. У випадках, передбачених п.9.3.6 цих Правил, відключення проводять без попереднього інформування абонентів. В інших випадках абонентів труба сповістити напередодні відключення трубопроводів.
9.3.9. Про відключення на водопровідній мережі, пов'язані з поточним або капітальним ремонтом, керівництво Водоканалу зобов'язане сповістити органи пожежної охорони не пізніше ніж за добу до початку робіт.
Про аварійні відключення на водопровідній мережі адміністрація Водоканалу зобов'язана сповістити органи пожежної охорони і Державного санітарного нагляду негайно.
9.3.10. Відключення трубопроводів здійснюється за розпорядженням диспетчера згідно з чинною інструкцією.
Відключення трубопроводів починають із засувок великих (більших) діаметрів.
9.3.12. Для постановок під робочий тиск відновлену і спорожнену ділянку трубопроводу заповнюють водою з одноразовим видаленням повітря. Заповнення водою слід виконувати повільно, з нижчого кінця ділянки трубопроводу.
Випуск повітря здійснюють у підвищених місцях трубопроводу через вантузи або гідранти із встановленими стендерами.
9.3.13. Під час заповнення трубопроводів водою для випуску повітря на кожній ділянці довжиною 500 м при діаметрі трубопроводу до 300 мм встановлюють один стендер в кінці або в підвищених містах трубопроводу.
Для трубопроводів діаметром понад 300 мм порядок заповнення водою і випуску повітря розробляють в кожному конкретному випадку з урахуванням місцевих умов.
9.3.14. Виконання робіт з аварійно-відновлювального ремонту мережі входять до обов'язків ремонтних бригад або експлуатаційного персоналу (залежно від структури організації).
9.3.15. Розслідування і облік аварій і браку в роботі проводять згідно з Інструкцією обліку та класифікації аварій на міських водопровідних та каналізаційних системах, затвердженою Держжитлокомунгоспом України наказом від 16.12.92 N 71.
9.4. Управління і розробка економічних режимів експлуатації систем подачі і розподілу води.
9.4.1. Для організації та підтримання раціональних техніко-економічних режимів роботи окремих споруд водопровідної мережі і взаємодії цих споруд між собою, а також із зв'язаними з ними спорудами - насосними станціями, баштами і резервуарами необхідно один раз на 3 роки проводити аналіз роботи водопровідної мережі. При цьому виконують обстеження технічного стану споруд і трубопроводів, визначають режим їх роботи, фактичний рівень водоспоживання, а також гідравлічні розрахунки системи з проведенням різних заходів для поліпшення роботи мережі, резервуарів і насосних станцій, розробляють типові графіки режимів роботи усіх споруд.
Для виконання цих робіт Водоканали можуть укладати договори із спеціалізованими організаціями і підприємствами.
9.4.2. Під час обстеження і проведення гідравлічних розрахунків діючих водопровідних мереж необхідно передбачати заходи з підвищення пропускної здатності мережі, зменшення витрат електроенергії, скорочення втрат і нераціонального використання води.
При цьому в першу чергу перевіряють варіанти:
поліпшення схеми зонування водопровідної мережі;
раціонального використання діючих і будівництва нових регулюючих резервуарів на мережі, у тому числі на промислових підприємствах, які відбирають значну кількість води з міського водопроводу;
заміни насосних агрегатів або впровадження способів регулювання їх продуктивності, а також включення і відключення на основі аналізу фактичних режимів водоспоживання;
прокладання додаткових трубопроводів або відновлення пропускної здатності трубопроводів;
забезпечення необхідного тиску на вводах абонентів.
9.4.4. Для проведення робіт з обстеження і розрахунків діючої мережі в складі виробничого підприємства слід утворити спеціальну групу (бригаду) з розробки заходів щодо інтенсифікації роботи водопровідної мережі.
9.4.5. У разі наявності АСУ водопровідним господарством міста робота з оптимізації режимів експлуатації системи подачі і розподілу води повинна проводитися постійно.
9.5. Технічний нагляд за будівництвом і приймання в експлуатацію.
9.5.1. Технічний нагляд за будівництвом водопровідної мережі здійснюють незалежно від вартості об'єкта. На ведення технічного нагляду між замовником і Водоканалом повинен бути укладений договір, а в кошторисі на будівництво передбачені відповідні кошти.
9.5.2. Керівництво Водоканалу призначає представника для ведення технічного нагляду за будівництвом. Свої зауваження і пропозиції представник Водоканалу записує в журнал будівництва об'єкта, який повинна завести будівельна організація.
9.5.3. Представник Водоканалу, що здійснює технічний нагляд, має право і зобов'язаний:
припинити роботи і вимагати їх переробки у разі виявлення дефектів, низької якості матеріалів або виконання робіт, відхилень від проекту та технічних умов;
вносити зміни в проект за узгодженням із замовником, проектною організацією та інстанцією, що затвердила проект;
брати участь у роботі приймальних комісій та прийманні захованих робіт.
9.5.4. Прийманню в експлуатацію підлягає водопровідна мережа чи трубопровід, які можна підключати до діючої системи і нормально експлуатувати. Для приймання побудованих трубопроводів, яке здійснюється згідно з вимогами СНиП 3.05.04-85, призначається Державна або робоча комісія.
9.5.5. Будівельна організація зобов'язана представити приймальній комісії документи згідно з переліком п.2.6 цих Правил.
9.5.6. Комісія звіряє представлені матеріали з виконаною роботою шляхом оглядів, обмірів, контрольного шурфування, опитування осіб, що здійснювали будівництво і нагляд. Після закінчення роботи комісії акт приймання з усіма матеріалами передається Водоканалу.
9.5.7. Перед здачею комісії водопровідну мережу або трубопровід піддають огляду представники технічного нагляду, замовника і будівельної організації. Огляду підлягають усі камери і колодязі, два-три з'єднання труб, що знаходяться під землею, випуски і водостоки. Під час огляду слід перевірити, щоб усі монтажні (тимчасово встановлені) заглушки були зняті. Виняток становлять заглушки для розділення трубопроводу на ділянки, вказані на схемі випробувань. Обходячи трасу, встановлюють відповідність виконаних робіт проекту з благоустрою.
9.5.8. Перед здачею трубопроводів діаметром 900 м і більше представники будівельної організації і технічного нагляду оглядають труби зсередини шляхом проходу по них. При цьому перевіряють стан внутрішньої поверхні труб, якість швів, відсутність напливів, раковин та інших дефектів. Результати огляду оформлюють актом.
9.5.9. Забудовані водопровідні мережі або трубопроводи повинні бути піддані двократному гідравлічному випробуванню:
на міцність - до засипання траншей у монтування арматури (вантузів, гідрантів, клапанів тощо) з встановленням на їх місця заглушок;
на герметичність - після засипання траншей (проте не раніше ніж через 24 години після засипання).
Результати випробувань трубопроводів оформлюють актом.
Трубопроводи діаметром більше 1000 мм необхідно витримувати після засипання грунтом заповненими водою протягом 3 діб.
Якщо трубопровід заповнений водою до засипання, то початком періоду витримування вважається момент засипання.
Для гідравлічних випробувань слід використовувати манометри точності не менше 1,5.
9.5.10. Нові трубопроводи діаметром 300 мм і більше, крім випробувань, вказаних в п.9.5.9, як правило, піддають додатковим випробуванням для визначення їх фактичної пропускної здатності. У процесі цих випробувань проводять одночасне вимірювання витрати води і тиску в кінцевих точках трубопроводу. На підставі цих вимірювань розраховують фактичний гідравлічний опір, який порівнюють з відповідними значеннями Таблиць для гідравлічного розрахунку сталевих, чавунних, асбоцементних, пластмасових і скляних водопровідних труб (М., Стройиздат, 1985).
Якщо буде виявлено значне розходження між розрахунковими і табличними значеннями гідравлічного опору, виконують обстеження трубопроводу для виявлення і усунення причин і піддають трубопровід повторним випробуванням.
9.5.11. До приймання збудованого трубопроводу в експлуатацію будівельна організація під керівництвом представника Водоканалу здійснює його промивання та дезинфекцію в три етапи:
попереднє механічне очищення і промивання з швидкістю не менше 1 м/сек.;
дезинфекція хлорною водою згідно із затвердженою Міністерством охорони здоров'я СРСР Інструкцією з контролю за знезараженням господарсько-питної води і за дезинфекцію водопровідних споруд хлором при централізованому і місцевому водопостачанні N 723а-67 з концентрацією активного хлору 40-50 мг/л та добовому контакті;
остаточне промивання до одержання двох задовільних бактеріологічних та фізико-хімічних аналізів води.
9.5.12. Акт про санітарну обробку збудованого трубопроводу представляється приймальній комісії і є документом, що дозволяє його приєднання (врізку) до діючої мережі і пуск в експлуатацію після приймання комісією. Акт підписують представники Водоканалу, замовника, будівельної організації і місцевих органів Державного санітарного нагляду.
9.5.13. Приєднання (врізку) збудованого трубопроводу до діючої мережі виконує будівельна організація під керівництвом і за участю представників Водоканалу. Врізки входять до проекту і кошторису будівництва трубопроводу. Порядок проведення врізок повинен бути регламентований інструкцією, затвердженою місцевими органами державної влади.
9.5.14. Час проведення врізки визначає Водоканал після виконання будівельною організацією підготовчих робіт: розкопування котловану (із встановленням у разі необхідності кріплення), заготовки фасонних частин, забезпечення робітниками відповідних спеціальностей та будівельними механізмами.
9.5.15. Під час виконання врізок Водоканал зобов'язаний:
забезпечити роботи специфічним обладнанням для виконання врізок, якщо його немає у будівельній організації;
провести усі необхідні переключення на діючій мережі;
здійснювати технічний і санітарний нагляд за виконанням робіт.
9.5.16. Виконання врізок не повинно негативно позначатися на водопостачанні споживачів. У першу чергу має бути розглянута можливість здійснення врізки без припинення подачі води.
У разі необхідності відключення води на період виконання врізки усі споживачі повинні бути заздалегідь попереджені Водоканалом.
9.5.17. Роботи з приєднання трубопроводів виконують за графіком, який складає Водоканал разом з будівельною організацією за 3 доби до початку робіт. До графіка додається схема відключень на мережі, підписана відповідальною особою Водоканалу.
9.5.18. Будівельна організація несе відповідальність за якість робіт, що виконуються під час врізок, а Водоканал - за вчасне відключення і включення води. До виконання переключень на водопровідній мережі будівельна організація не допускається.
Приєднання нових трубопроводів до діючої водопровідної мережі без її відключення виконується силами Водоканалу.
Під час вибору способу приєднання водопровідних вводів слід враховувати необхідність забезпечення мінімальної тривалості відключення діючої мережі.
9.5.19. Нові трубопроводи ставлять під робоче навантаження поступово, щоб уникнути скаламучування води у разі раптової зміни її витрати на діючій мережі.
9.5.20. Нові прийняті в експлуатацію трубопроводи наносять на планшети, що зберігаються в технічному відділі, і на оперативні схеми на диспетчерських пунктах, із зазначенням колодязів (камер), встановленого в них обладнання і присвоєнням їм відповідних реєстраційних номерів. На нові трубопроводи і споруди складають паспорти.
На пожежні гідранти заводять облікові картки, в яких вказують їх номер, місце знаходження, дату встановлення і усі види проведеного обслуговування.
У разі наявності у Водоканалі АСУ водопровідним господарством усі ці зміни вносяться у довгострокову пам'ять ЕОМ.
9.5.21. Для вирішення питання про приєднання до водопровідної мережі нових споживачів замовник зобов'язаний до складання завдання на проектування водопровідного вводу одержати від Водоканалу дозвіл і технічні умови на приєднання.
9.5.22. Технічні умови на приєднання видаються Водоканалами за умови наявності вільних потужностей згідно з "Інструкцією про порядок видачі технічних умов на підключення споживачів до систем господарсько-питного водопостачання і каналізації", затвердженою Держжитлокомунгоспом України.
9.5.23. Для одержання дозволу і технічних умов на приєднання замовник повинен представити Водоканалу:
план ділянки будівництва на геодезичній підоснові з нанесенням усіх підземних комунікацій (в масштабі 1:200);
копію рішення місцевої Ради народних депутатів (держадміністрації) про відведення ділянки під будівництво;
дозвіл органів Держводгоспу України, Держгеології України або Мінекобезпеки України на використання води з поверхневих або підземних джерел для технічного водопостачання;
опитний лист з характеристикою об'єкта та розгорнутими відомостями про потребу у воді питної якості і технічній воді, підписаний замовником і проектною організацією.
9.5.24. В технічних умовах на приєднання обов'язково вказують:
джерело водопостачання;
місце приєднання до водопровідної мережі з обов'язковим обладнанням водомірних вузлів на вводах регуляторами тиску тощо;
гарантовану кількість і якість води, тиск в точці підключення;
вимоги до використання систем зворотного і повторного промислового водопостачання, необхідність будівництва резервуарів чистої води, встановлення підвищуючих тиск насосів тощо;
умови використання води на технічні потреби;
вимоги до будівництва додаткових об'єктів і мереж водопроводу та реконструкції водопровідної системи населеного пункту;
строк дії технічних умов.
9.5.25. Незалежно від порядку затвердження проекту на приєднання замовник зобов'язаний представити його на погодження Водоканалу в двох примірниках.
Погоджуючи проект, Водоканал повинен перевірити його відповідність цим Правилам, вимогам Будівельних норм і правил, інструкціям Державного комітету України по нагляду за охороною праці, Держсаннагляду України і органів Державного пожежного нагляду, а також державним стандартам, сортаментам і виданим раніше технічним умовам на приєднання.
9.5.26. Погоджений примірник проекту повертають замовнику, а другий залишається у Водоканалі і використовується для здійснення технічного нагляду за будівництвом та під час приймання споруд в експлуатацію.
10. Облік відбору води з джерел водопостачання, подачі та реалізації води. Боротьба з втратами води
10.1. Загальні положення.
10.1.1. Одним з найважливіших завдань персоналу під час експлуатації систем водопостачання є планомірна боротьба з втратами і нераціональним використанням води, облік її відбору з джерел, а також облік подачі та реалізації води абонентам.
10.1.2. Водоканал має право вимагати від промислових підприємств скорочення витрат питної води на виробничі потреби за рахунок застосування раціональних технологічних процесів, впровадження систем зворотного та повторного використання води, заміни питної води, що витрачається на технологічні потреби, на технічну або доочищену стічну воду.
10.1.3. Водоканал повинен забезпечити безперебійне водопостачання абонентів при мінімально необхідному тискові (для зменшення витрат води), має право контролювати витрати води абонентом і вимагати від нього скорочення витоків і втрат води, підтримання фактичних витрат води на рівні нормативів водоспоживання, затверджених місцевими Радами народних депутатів.
10.1.4. Контроль за використанням і охороною вод, наявністю і станом приладів обліку води та вчасністю їх державної повірки здійснюють місцеві органи Мінекобезпеки України.
Експлуатацію приладів обліку, які перебувають на балансі Водоканалу, здійснює персонал Водоканалу (працівники служби обліку і реалізації води та цеху КВП і автоматики).
10.1.5. Для регулярного проведення заходів з обліку подачі та реалізації води, боротьби з її витратами і нераціональним використанням у складі Водоканалу повинна бути організована служба обліку і реалізації води з такими підрозділами:
інспекція з реалізації води (абонентський відділ);
інспекція з контролю за водокористуванням;
служба ремонту і повірки водолічильників.
10.1.6. Служба обліку реалізації води у своїй практичній діяльності повинна керуватися Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та іншими законодавчими і нормативними актами в галузі водного господарства і взаємодіяти з місцевими органами Мінекобезпеки України.
10.1.7. Завданнями служби обліку та реалізації води є:
організація обліку і контролю відбору води з джерел, її подачі та реалізації;
виявлення, облік і оцінка усіх видів втрат води;
ремонт і повірка витратомірів та водолічильників; боротьба з крадіжками води;
лімітування водоспоживання та водовідведення промисловими і комунально-побутовими підприємствами;
погодження приєднань (врізок) до діючої системи водоспоживання щодо водомірного вузла (тип і калібр водолічильника, місце розташування і монтажна схема водомірного вузла тощо);
організація та участь у пропагандистській роботі з населенням та підприємствами щодо скорочення втрат води;
контроль за раціональним витрачанням води установами, комунально-побутовими і промисловими підприємствами та населенням.
10.2. Технічна документація.
10.2.1. В архіві служби обліку та реалізації води повинні заберігатися:
технічна документація і паспорти витратомірів і водолічильників;
картотека водопровідних вводів із зазначенням:
місцезнаходження водолічильників, назви абонента і, у разі необхідності, номера вводу; діаметра вводу і калібру водолічильника, дати його встановлення (разом з карткою водолічильника);
перелік субабонентів (орендарів);
документація з питань обгрунтування, встановлення і затвердження лімітів витрати води з комунального водопроводу промисловим і комунально-побутовим підприємствам, а також лімітів на водовідведення;
матеріали звітності абонентів щодо водоспоживання і водовідведення (у разі необхідності);
акти обстежень водопровідних та каналізаційних систем споживачів.
10.2.2. У роботі з водозбереження служби обліку та реалізації води керуються затвердженими Держжитлокомунгоспом України Рекомендаціями з поліпшення проектування, налагодження і експлуатації внутрішніх систем водопостачання житлових та громадських будинків в містах і селищах УРСР, спрямованих на скорочення втрат і нераціонального використання питної води КДР 204 УРСР 158-84 та Інструкцією визначення величини витоків питної води в житлових будинках і стимулювання роботи з їх ліквідації КДІ 204 УРСР 040-84.
10.3. Організація обліку, контроль подачі і реалізації води.
10.3.1. Систематичний облік витрати води за допомогою відповідних атестованих приладів, які пройшли державну повірку, повинен бути організований:
у місцях відбору води з джерел або на межі водопровідної мережі Водоканалу (у разі відсутності своїх джерел і покупній воді);
на усіх насосних станціях, що подають питну воду в водоводи або безпосередньо споживачам;
на усіх водопровідних вводах споживачів (як правило).
10.3.2. Насосні станції першого підойму з відкритих джерел водопостачання та артезіанські свердловини повинні бути обладнані приладами для обліку відібраної води з джерел. На цих об'єктах повинні вестися журнали обліку відбору води з джерел, до яких щозміни заносяться відповідні записи.
10.3.3. Подача води у водопровідну мережу за звітний період (місяць, квартал, рік) повинна обліковуватися:
у разі водопостачання з відкритого джерела - на підставі показань за цей же період приладів обліку, встановлених на насосній станції другого підйому; у разі наявності кількох насосних станцій другого підйому - підсумовування показань приладів на усіх станціях;
у разі водопостачання з підземних джерел - шляхом підсумовування показань приладів обліку водозабірних вузлів або окремих свердловин; у разі наявності насосної станції другого підйому - за показанням приладів обліку, встановлених на цій станції.
10.3.4. Витратоміри, що обліковують подачу води, обладнують пристроями автоматичного запису витрати води. На насосних станціях з черговим персоналом дозволяється робити записи показань витратомірів (водолічильників) вручну у спеціальному журналі з експлуатації. Періодичність записів визначається інструкцією (але не рідше одного разу на зміну).
10.3.5. Реалізацію води за звітний період (місяць, квартал, рік) визначають шляхом підсумовування водоспоживання усіма споживачами за відповідний період.
10.3.6. Водоспоживання абонентів за звітний період визначають відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.
Подача води абонентам без встановлення водолічильників, як правило, не допускається (можливі винятки обумовлені вищезгаданими Правилами).
10.3.7. Прилади, які використовуються для обліку подачі та реалізації води, повинні в установлені строки проходити державну повірку і опломбовуватися з повірочним тавром.
10.4. Облік і оцінка втрат води.
10.4.1. До втрат води належать:
необліковані витрати води до водолічильників - у разі аварій на трубопроводах, витоків з мереж і споруд на них, витоків з водорозбірних колонок, витрат води на протипожежні заходи, а також у разі крадіжок води (не погоджені з Водоканалом приєднання, користування водою без укладання договору з Водоканалом тощо);
витоки з внутрішньої водопровідної мережі абонента (після водолічильника або після місця, де він повинен бути встановлений) - усі види постійного витікання води через водорозбірну, змішувальну та наповнювальну арматуру з причини її несправності або неправильного регулювання, а також витоки з внутрішніх трубопроводів у зв'язку з їх негерметичністю;
нераціональні витрати води - застосування проточної води для охолодження продуктів, постійне витікання води під час приготування їжі, миття посуду або прання білизни, гоління, купання, скидання охолодженої води із систем гарячого водопостачання тощо.
До втрат води також належать перевитрати води на технологічні потреби Водоканалу (промивання фільтрів, трубопроводів тощо).
До необлікованих витрат належать також об'єми води:
не зареєстровані приладами обліку через низьку чутливість або невідповідність приладів величині витрати води:
не оплачені абонентами через подачу занижених даних про кількість водокористувачів або об'єми виробництва (у разі відпуску води за місцевими нормами без приладів обліку).
10.4.2. Витрати води на технологічні потреби очисних споруд визначають за різницею показань витратомірів, встановлених на насосних станціях першого і другого підйомів.
Витрати води на технологічні і господарсько-питні потреби на очисних спорудах потужністю 20 тис.м3 на добу і більше повинні обліковуватися окремими приладами.
10.4.3. Витрати води у процесі обслуговування водопровідних мереж розраховують за фактичними об'ємами виконаних робіт, про що складають спеціальний акт.
10.4.4. Величину витоків води у житлових і громадських будинках визначають за Інструкцією визначення величин витоків питної води в житлових будинках і стимулювання роботи з їх ліквідації КДІ 204 УРСР 040-84.
10.4.5. У разі виявлення самовільного приєднання абонента до системи водопостачання, а також самовільних робіт на водопровідному вводі складають двосторонній акт для притягнення винуватців до відповідальності і стягнення плати за воду згідно з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.
10.4.6. Керівництво Водоканалу повинно щорічно складати, за узгодженням з місцевими органами Мінекобезпеки України, план заходів боротьби з усіма видами втрат води і представляти його на затвердження місцевим органам державної виконавчої влади.
10.5. Експлуатація витратомірів і водолічильників.
10.5.1. Експлуатація витратомірів і водолічильників покладається на службу ремонту і повірки згідно з цими Правилами і Інструкціями з експлуатації заводів-виготовлювачів.
10.5.2. Служба ремонту і повірки витратомірів і водолічильників створюється при обласних виробничих об'єднаннях Водоканалів та при Водоканалах великих міст для централізованого обслуговування систем водопостачання населених пунктів.
10.5.3. При службі ремонту і повірки водолічильників повинна бути створена майстерня. Штатний розпис і номенклатура устаткування майстерні визначається залежно від кількості водолічильників, що мають обслуговуватися.
10.5.4. Параметри відремонтованих водолічильників повинні відповідати вимогам державних стандартів і паспортів заводів-виготовлювачів.
11. Системи внутрішнього водопроводу та каналізації
11.1. Загальні положення.
11.1.1. Систему внутрішнього водопроводу призначено для подачі води до санітарно-технічних приладів та пожежних кранів. До неї належать: ввід у будівлю, водомірний вузол, розподільча мережа, стояки, підводки до санітарно-технічних приладів, пожежних кранів, запірно-регулююча та водорозбірна арматура.
Залежно від місцевих умов ця система може також включати насосні підвищувальні установки, запасні та регулюючі ємкості.
Межею внутрішної системи водопроводу є зовнішня поверхня стіни будівлі.
11.1.2. Система внутрішнього водопроводу повинна забезпечувати безперебійне і надійне постачання споживачам холодної питної води, яка за своєю якістю відповідає вимогам чинного державного стандарту "Вода питна" та санітарних нормам.
11.1.3. Систему внутрішньої каналізації будівлі призначено для безперебійного відведення стічних вод від санітарно-технічних приладів і пристроїв у зовнішню каналізаційну мережу. Залежно від місцевих умов до неї можуть належати: відвідні трубопроводи, стояки і випуски, запірна арматура, прочистки, ревізії тощо.
Межею внутрішньої системи каналізації є обріз труби випуску в першому від будівлі каналізаційному колодязі.
11.1.4. Технічне обслуговування, ремонт і реконструкція систем внутрішнього водопроводу та каналізації, як частини інженерного обладнання будинків, здійснюється згідно з Положенням про систему технічного обслуговування, ремонту і реконструкції жилих будівель в містах і селищах України, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України від 31.12.91 N 135.
11.1.5. Роботи з технічного обслуговування, ремонту і реконструкції систем внутрішнього водопроводу та каналізації покладаються на спеціальні служби за договорами з власниками будівель.
Власники приватних будинків повинні виконувати ці роботи за власний рахунок.
11.1.6. Завданням технічного обслуговування систем внутрішнього водопроводу і каналізації є:
контроль за технічним станом і збереженням внутрішніх мереж водопроводу та каналізації, встановлених санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання;
проведення оглядів, профілактичного обслуговування, ремонтів, запобігання аваріям та їх ліквідація;
утримання систем у належному технічному і санітарному стані, ліквідація витоків, засмічень, затоплень підвалів тощо;
усунення несправностей, які вимагають негайного вжиття заходів, налагодження і регулювання технічного обладнання;
підготовка систем внутрішнього водопроводу та каналізації до експлуатації в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди;
ведення технічної документації та звітності.
11.1.7. Експлуатаційний персонал зобов'язаний:
зберігати технічну документацію на внутрішні системи водопроводу та каналізації усіх будівель, що ним обслуговуються, вносити до неї зміни, пов'язані з ремонтами, заміною обладнання тощо;
вести поточну документацію про стан інженерного обладнання, облік витрат води, виконання оглядів, ремонтів, випробувань, повірок тощо;
знати за кресленнями і в натурі системи водопроводу та каналізації, які ним обслуговуються, місця встановлення запірно-регулюючої арматури, правила безпечного технічного обслуговування і ремонту, запобігати витокам і аваріям, в найкоротші строки ліквідовувати аварійні ситуації;
постійно проводити роз'яснювальну роботу серед населення та інших споживачів з питань економного використання води, збереження санітарно-технічних приладів і обладнання;
вчасно виконувати роботи з технічного обслуговування і ремонту систем, підготовки їх до роботи в осінньо-зимових та весняно-літніх умовах;
вчасно виконувати заявки мешканців будинків та субабонентів на усунення витоків, засмічень, несправностей сенітарно-технічних приладів та арматури.
11.1.8. Технічне обслуговування систем внутрішнього водопроводу та каналізації здійснюється згідно з річними і квартальними планами-графіками виконання робіт, які розробляються житлово-експлуатаційною організацією.
Періодичність і обсяги робіт з технічного обслуговування систем визначаються згідно з чинними нормативними документами з урахуванням місцевих умов (часу забудівлі, типу будинків, стану санітарно-технічного обладнання, забезпечення матеріалами та коштами тощо).
11.1.9. У процесі ремонту і реконструкції будинку обов'язково здійснюється ремонт систем внутрішнього водопроводу та каналізації, заміна санітарно-технічних приладів, арматури та інших елементів цих систем, що відпрацювали встановлені строки до капітального ремонту (заміни), або з метою підвищення рівня благоустрою будинку та технічного рівня його інженерного обладнання.
11.1.10. Водоканал здійснює контроль і має право давати приписи щодо виконання правил технічного обслуговування і стану внутрішніх систем водопроводу та каналізації, які перебувають на балансі абонента.
11.2. Системи внутрішнього водопроводу.
11.2.1. Технічне обслуговування водомірних вузлів, які належать до системи внутрішнього водопроводу, здійснюється абонентом (власником будівлі).
Водоканал здійснює ремонт і повірку водолічильників на замовлення та за кошти абонента.
11.2.2. Водомірні вузли та приміщення, де вони встановлені, повинні відповідати вимогам розділу 4 Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, а їхня експлуатація - вимогам розділу 9 цих Правил.
11.2.3. Водонапірні баки для запобігання забрудненню води тваринами і комахами повинні мати кришки, які щільно прилягають і замикаються, а вентиляційні отвори мають бути закриті густою (1x1 мм) металевою сіткою.
Водонапірні баки підлягають очищенню та дезинфекції два рази на рік (навесні та восени) згідно з п.8.12 цих Правил за рахунок власника будівлі.
Один раз на квартал силами місцевої санітарно-епідеміологічної станції необхідно проводити аналіз води з водонапірних баків.
Приміщення водонапірних баків повинно утримуватися в належному санітарному стані, бути замкненим, а ключі мають зберігатися у особи, що відповідає за їх стан.
11.2.4. Строки усунення несправностей у системі внутрішнього водопроводу встановлено такі:
аварійні витоки з трубопроводів та їх сполучень з санітарно-технічними приладами, у т.ч. ті, що призводять до затоплення приміщень, - негайно;
витоки із санітарно-технічних приладів, арматури, несправності арматури - одна доба з моменту повідомлення або виявлення під час огляду.
11.2.5. У процесі технічного обслуговування систем внутрішнього водопроводу необхідно виконувати зазначені нижче роботи з такою періодичністю:
огляд і профілактичне обслуговування - один раз на квартал. При цьому у разі необхідності виконують такі роботи: усунення витоків з труб, їх з'єднань, а також через водорозбірну арматуру, заміна прокладок, притирання пробкових кранів змішувачів, набивання сальників, регулювання водорозбірної арматури, встановлення обмежувачів витрати води, прогонка водопровідних вентилів на вводах у квартири, усунення шуму в трубах і арматурі; закріплення трубопроводів;
підготовка системи внутрішнього водопроводу до експлуатації в осінньо-зимовий період - один раз на рік. При цьому виконують такі роботи: ремонт і утеплення трубопроводів на горищах і в підвалах, консервація і закріплення систем поливання зелених насаджень, ремонт і утеплення зовнішніх водорозбірних кранів, очищення, дезинфекція і промивання водонапірних баків і трубопроводів, регулювання і гідравлічне випробування системи водопроводу.
У разі необхідності виконують також герметизацію і ремонт водопровідних вводів, заміну окремих ділянок трубопроводів, їх укріплення, заміну несправної арматури, фарбування труб і баків, заміну несправних контрольно-вимірювальних приладів тощо.
11.3. Протипожежні пристрої.
11.3.1. Устрій внутрішніх протипожежних водопроводів повинен відповідати чинним Будівельним нормам і правилам "Внутрішній водопровід та каналізація будинків" та "Жилі будинки".
11.3.2. Для протипожежних цілей допускається встановлення пожежних насосів з приєднанням до мережі абонента за водомірним вузлом.
Пожежні насоси, як правило, встановлюються в одному приміщенні із засувкою на обвідній лінії. У цьому ж приміщенні повинні бути вивішені загальні схеми протипожежного водопостачання та обов'язки насосів. На пожежній засувці і пожежному насосі-підвищувачі повинно бути вказане їхнє призначення.
11.3.3. Електрифіковані засувки повинні перевірятися не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця і утримуватися у постійній експлуатаційній готовності.
11.3.4. Пожежні крани повинні бути опломбовані, а ящики внутрішніх пожежних кранів пофарбовані за ГОСТом 12.4.0.26-76.
11.3.5. Щорічно представник органів пожежної охорони разом з представником абонента проводять огляд протипожежних пристроїв будинку та два рази на рік - перевірку дії пожежних кранів згідно з ГОСТом 12.4.009-83 "Пожежна техніка для захисту об'єктів. Загальні положення".
11.3.6. Підготовка внутрішніх протипожежних систем будинків до роботи в зимовий період виконується абонентом. До початку зимового періоду абонент зобов'язаний:
у холодних приміщеннях, де проходять протипожежні трубопроводи, виконати їх теплову ізоляцію, засклити вікна, відремонтувати двері та забезпечити їх щільне зачинення;
забезпечити ремонт дверей та справну роботу систем опалення на сходових клітинах, де проходять протипожежні трубопроводи та розташовані пожежні крани, а там, де опалення відсутнє, - виконати необхідну теплову ізоляцію.
11.3.7. За непідготовленістю протипожежних пристроїв будинків і споруд до зими, що спричинилося до їх замерзання та виходу з ладу, відповідальність несе абонент (власник будівлі).
11.3.8. Системи внутрішнього пожежогасіння промислових підприємств та громадських споруд експлуатуються згідно з відповідними відомчими Правилами пожежної безпеки, затвердженими Головним Управлінням державної пожежної охорони МВС України.
11.4. Системи внутрішньої каналізації.
11.4.1. Строки усунення несправностей у системах внутрішньої каналізації встановлені такі:
аварійні витоки на підлогу з причини засмічення стояків або випусків - негайно;
засмічення каналізації, несправності фекальних і дренажних насосів - одна доба;
розгерметизація стиків, що призводить до витоків і появи неприємних запахів, - до 3 діб;
засмічення вентиляційних стояків - до 3 діб після повідомлення або виявлення під час огляду.
11.4.2. У процесі технічного обслуговування систем внутрішньої каналізації необхідно виконувати огляд і профілактичне обслуговування один раз на квартал.
При цьому виконують такі роботи: прочищення сифонів та внутрішньої каналізаційної мережі з перевіркою їх дії, укріплення санітарно-технічних приладів, усунення витоків стічних вод через нещільності з'єднань, усунення витоків із змивного бачка та його регулювання. У разі необхідності проводять також заміну пошкоджених фасонних частин, ділянок трубопроводів, сифонів, огляд, ремонт і герметизацію випусків, укріплення і прочищення вентиляційної частини стояків та каналізаційних випусків.
12. Каналізаційні мережі
12.1. Завдання технічної експлуатації каналізаційних мереж.
12.1.1. Каналізаційна мережа повинна забезпечити безперебійне і надійне приймання та відведення стічних вод з території населеного пункту до місця їх очищення та використання в різних цілях.
12.1.2. Завданнями технічної експлуатації каналізаційної мережі є:
нагляд за станом і збереженням мережі, пристроїв та обладнання на ній; технічне утримання мережі, ліквідація засмічень, затоплень;
поточний і капітальний ремонти, ліквідація аварій;
контроль і нагляд за експлуатацією каналізаційних мереж і споруд абонентів;
нагляд за будівництвом та приймання в експлуатацію нових ліній мережі, споруд на ній і абонентських приєднань;
ведення технічної документації та звітності;
вивчення мережі, складання перспективних планів реконструкції та розвитку мережі.
12.1.3. Роботи з технічної експлуатації каналізаційної мережі покладаються на служби, які залежно від довжини мережі і обсягів робіт можуть бути створені як ділянки і служба мережі, а у великих містах - як самостійні виробничі підприємства з експлуатації каналізаційних мереж з поділом на районні експлуатаційні ділянки каналізаційних мереж.
12.1.4. Районування каналізаційних мереж проводять в розрахунку, щоб довжина мережі району не перевищувала 250-300 км, а відстань до найвіддаленішої точки була не більше 10 км.
12.2. Нагляд за станом каналізаційної мережі.
12.2.1. Технічне обслуговування мережі передбачає зовнішній і внутрішній (технічний) огляди мережі і споруд на ній: дюкерних і з'єднувальних камер, колодязів, напірних і самоплинних трубопроводів (колекторів), аварійних випусків, естакад і водопропускних труб під каналізаційними трубопроводами тощо.
12.2.2. Зовнішній огляд мереж виконують не рідше одного разу на місяць шляхом обходу трас ліній мережі і огляду завнішнього стану пристроїв і споруд мережі.
При зовнішньому огляді опускання людей а колодязі не дозволяється.
12.2.3. Під час обходів і оглядів трас ліній мережі перевіряють:
стан координатних табличок;
зовнішній стан колодязів, наявність кришок, цілісність люків, кришок, горловин, скоб і драбин шляхом відчинення кришок колодязів з їх очищенням;
ступінь наповнення труб, наявність підпору (затоплень), засмічень та інших порушень, які видно з поверхні землі;
присутність газів у колодязях (за показаннями приладів або за запахом);
наявність просідання грунту на трасі ліній або поблизу колодязів;
наявність завалів на трасі мережі і на колодязях, розриття по трасі, а також недозволених робіт з улаштування приєднань до мережі;
наявність скиду поверхневих або інших вод до каналізаційної мережі.
12.2.4. Зовнішній обхід мережі виконує експлуатаційна бригада, яка проводить огляд за суворо визначеними маршрутами. Кожній бригаді (два робітника) щодня видають наряд обходу. До роботи допускаються працівники, які пройшли перевірку знань правил з експлуатації мереж та техніки безпеки.
12.2.5. Бригада повинна мати таке оснащення: лом, гачок, лопату, огороджувальний знак, акумуляторний ліхтер, складну рейку або жердину, дзеркало, аптечку, схематичне креслення мережі, що оглядається, комплект засобів з техніки безпеки, а також журнал, до якого заносяться результати огляду.
12.2.6. Технічний огляд внутрішнього стану каналізаційної мережі, пристроїв і споруд на ній виконують з періодичністю:
для оглядових колодязів і аварійних випусків - один раз на рік;
для камер, естакад і переходів - один раз на квартал;
для колекторів і каналів - один раз на два роки.
Каналізаційні колектори, що відводять стоки в кількості більше 3000 л/с, повинні оглядатися кожні півроку, а ті, що відводять стоки у кількості 1000-3000 л/с, -щорічно.
12.2.7. Під час технічного огляду колодязів обстежують стіни, горловини, лотки, вхідні та вихідні труби: перевіряють цілісність скоб, драбин, люків і кришок: очищують від бруду полиці і лотки, а також перевіряють винесення піску з труб до колодязя.
Водночас перевіряють прямолінійність труб за допомогою дзеркала. У процесі технічного огляду аварійних випусків перевіряють наявність пломб.
12.2.8. Під час технічного огляду камер і шахт, окрім робіт, перелічених в п.12.2.7 цих Правил, повинна проводитися:
перевірка гідравлічних умов роботи камер;
перевірка, регулювання і профілактичне обслуговування встановленої в камері арматури (засувок, решіток тощо).
12.2.9. Технічний огляд самоплинних колекторів і каналів діаметрами 1,5 м і більше здійснюється шляхом проходу по них за умови повного або часткового припинення подачі стічної води.
Під час огляду цих споруд треба звертати увагу на: дефекти і пошкодження їх конструкцій;