Про внесення змін до Методики оцінки майна

29. Порядок проведення оцінки майна відповідно до цього розділу застосовується у разі утворення господарських товариств, у тому числі державних холдингових компаній, на базі державного майна, у тому числі земельних ділянок, на яких таке господарське товариство розміщене, майна, що є у комунальній власності, майна суб'єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі для визначення вартості внесків учасників та засновників, якщо до статутного капіталу господарського товариства вноситься державне (комунальне) майно або майно суб'єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, а також у разі ліквідації, реорганізації державних, комунальних суб'єктів господарювання або господарських товариств з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення.

30. Вартість внеску держави (територіальної громади) в особі органу приватизації (іншого державного органу або органу місцевого самоврядування) як єдиного засновника акціонерного товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна, а також вартість внесків держави та орендаря як засновників акціонерного товариства, що утворюється на базі єдиного (цілісного) майнового комплексу, переданого в оренду, визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки єдиного (цілісного) майнового комплексу з метою визначення розміру статутного капіталу такого акціонерного товариства відповідно до цієї Методики.

31. У разі утворення державної холдингової компанії на базі єдиного (цілісного) майнового комплексу державного підприємства шляхом передачі до статутного капіталу холдингових корпоративних пакетів акцій розмір її статутного капіталу визначається засновником після проведення підготовчого етапу до оцінки відповідно до пункту 10 цієї Методики, згідно із загальними методичними засадами визначення статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна під час приватизації (корпоратизації), визначеними цією Методикою. Ринкова вартість холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв) визначається відповідно до цієї Методики як довгострокові фінансові інвестиції. За результатами такої оцінки складається акт оцінки майна згідно з додатком 2. Акт оцінки майна підписується відповідальними особами засновників державної холдингової компанії та затверджується його керівником або уповноваженою ним особою у порядку, передбаченому пунктом 21 цієї Методики.

32. У разі внесення до статутного капіталу господарського товариства, що утворюється (утворене) за участю орендаря, єдиного (цілісного) майнового комплексу державного підприємства, переданого в оренду, внесенню до статутного капіталу з боку держави підлягає також державне майно - накопичена амортизація на орендовані необоротні активи, не використана за час оренди, кошти від реалізації орендованих необоротних активів, кошти державного цільового фінансування та державних цільових надходжень, а також придбане під час оренди майно за рахунок зазначених джерел.

33. Вартість внесків усіх учасників та засновників господарських товариств, у тому числі у разі їх утворення, зокрема під час реорганізації шляхом перетворення, визначається за результатами проведення незалежної оцінки. Незалежній оцінці передує проведення інвентаризації майна та аудит даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності (щодо єдиних (цілісних) майнових комплексів, які є внеском) у порядку, визначеному законодавством, з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою. У разі реорганізації господарського товариства шляхом перетворення в інше товариство - правонаступника коефіцієнт конвертації, що застосовується для визначення вартості внеску кожного акціонера (засновника), визначається як відношення ринкової вартості акції (частки) господарського товариства, що перетворюється, до ринкової вартості акції (частки) господарського товариства - правонаступника, визначених з урахуванням результатів незалежної оцінки їх активів.

34. Незалежна оцінка внесків до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями проводиться з урахуванням статті 393 Господарського кодексу України .

35. У разі наявності у підприємства майна, яке не було відображене у матеріалах інвентаризації під час приватизації (корпоратизації); безпідставно виключене з переліку майна, що вноситься до статутного капіталу, під час приватизації (корпоратизації); є об'єктом незавершеного будівництва; отримане (придбане) підприємством у період між датою оцінки та датою його державної реєстрації як господарського товариства, а також щодо якого знято заборону на приватизацію, таке майно за умови прийняття рішення про його додаткове внесення до статутного капіталу господарського товариства після його державної реєстрації підлягає незалежній оцінці. Дата оцінки визначається наказом органу приватизації, іншого державного органу або органу місцевого самоврядування. Висновок про вартість майна затверджується керівником органу приватизації (іншого державного органу або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою.

36. У разі прийняття рішення про внесення до статутного капіталу господарського товариства земельної ділянки її ринкова вартість визначається за результатами експертної грошової оцінки після підготовчого етапу, наведеного в пункті 11 цієї Методики. Ринкова вартість земельної ділянки визначається відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1442 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 44, ст. 2885) (далі - Національний стандарт № 2), Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1531 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 42, ст. 1941) (далі - Методика оцінки земельних ділянок), Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого в установленому порядку, за умови найбільш ефективного використання земельної ділянки як умовно вільної від земельних поліпшень.

Вихідними даними для оцінки земельної ділянки є витяг з Державного земельного кадастру з кадастровим планом земельної ділянки, інші документи, передбачені Методикою оцінки земельних ділянок.

У разі внесення земельної ділянки до статутного капіталу господарського товариства, до якого раніше вносилися земельні поліпшення з урахуванням вартості речових прав на земельну ділянку, за умови документального підтвердження цього, оцінка зазначеної земельної ділянки проводиться з урахуванням вартості таких прав та площі земельної ділянки.

За результатами оцінки складається звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, який підлягає обов'язковому рецензуванню, що здійснюється особами, які відповідають вимогам частини шостої статті 22 Закону України "Про оцінку земель" . За ініціативою органів приватизації звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки може бути переданий на добровільну державну експертизу землевпорядної документації.

У разі внесення земельної ділянки до статутного капіталу господарського товариства, що утворюється під час приватизації (корпоратизації), за умови отримання позитивного загального висновку рецензента щодо його відповідності нормативно-правовим актам з оцінки та позитивного висновку державної експертизи (у разі її проведення) результати експертної грошової оцінки земельної ділянки враховуються під час проведення в установленому цією Методикою порядку стандартизованої оцінки з метою визначення розміру статутного капіталу такого товариства.

37. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного, комунального майна, у тому числі переданого в оренду, державної холдингової компанії (крім майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств, що приватизуються за прискореною процедурою), визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки єдиного (цілісного) майнового комплексу.

Стандартизована оцінка єдиного (цілісного) майнового комплексу для визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства проводиться на підставі даних передавального балансу підприємства, складеного на дату оцінки за результатами інвентаризації майна, в якому відображено результати переоцінки необоротних активів, проведеної в порядку, визначеному цією Методикою; договору оренди з додатками до нього (у тому числі передавального балансу, що додається до договору оренди); іншої інформації, необхідної для проведення оцінки майна, згідно з додатком 1.

За результатами стандартизованої оцінки складається акт оцінки за формою згідно з додатком 2.

38. Стандартизована оцінка єдиного (цілісного) майнового комплексу з метою визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства передбачає:

1) проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання незалежної оцінки (переоцінки) необоротних активів згідно з переліком за формою, встановленою в додатку 4, і подання звіту про оцінку майна разом з висновком про вартість майна, складеним за визначеною цією Методикою формою, органу приватизації для рецензування у строк, що не перевищує 35 календарних днів після дати оцінки;

2) забезпечення органом приватизації рецензування звіту про оцінку майна шляхом проведення рецензування оцінювачем, який працює в його штаті і має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, на підставі повноважень, визначених його посадовою інструкцією, у строк, що не перевищує 13 календарних днів після дати надходження такого звіту;

3) подання органом приватизації комісії з приватизації (корпоратизації) матеріалів незалежної оцінки (переоцінки) необоротних активів з метою їх надання підприємству для складення передавального балансу у строк, що не перевищує 48 календарних днів після дати оцінки;

4) складення підприємством передавального балансу на дату оцінки за результатами інвентаризації та переоцінки необоротних активів і подання його разом з аудиторським висновком та іншими матеріалами, необхідними для проведення оцінки, відповідно до додатка 1 комісії з приватизації (корпоратизації) у строк, що не перевищує 52 календарних дні після дати оцінки;

5) складення комісією з приватизації (корпоратизації) акта оцінки, подання його для рецензування органу приватизації (іншому державному органу або органу місцевого самоврядування) і за умови отримання позитивного загального висновку рецензента акта оцінки - їх затвердження керівником такого органу або уповноваженою ним особою у строк, що не перевищує 55 календарних днів після дати оцінки.

Підготовка та затвердження акта оцінки здійснюється у двомісячний строк після дати оцінки. У разі неможливості затвердження з поважних причин акта оцінки майна в зазначений строк, зокрема у разі проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки або виникнення необхідності у додатковому рецензуванні звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), строк подання та затвердження акта оцінки майна за рішенням органу приватизації (іншого державного органу або органу місцевого самоврядування) продовжується, але не більше ніж на 45 календарних днів.

39. До майна, що включається у сукупну вартість активів, належать:

необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, незавершені капітальні інвестиції, інвестиційна нерухомість, довгострокові біологічні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи);

оборотні активи (запаси, поточні біологічні активи, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, гроші та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів, інші оборотні активи);

необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття.

Об'єкти фінансового лізингу, що обліковуються на балансі підприємства (лізингоодержувача), у сукупну вартість активів не включаються. Сума довгострокових зобов'язань, що включає зобов'язання з фінансового лізингу, зменшується на суму зобов'язання, яка виникла у підприємства (лізингоодержувача) з одержанням такого об'єкта, і не включається в суму довгострокових зобов'язань, на які відповідно до вимог цієї Методики зменшується сукупна вартість активів.

40. Чиста вартість єдиного (цілісного) майнового комплексу підприємства (ЧВ) визначається за такою формулою:

де Н - вартість необоротних активів, у тому числі необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття;

О - вартість оборотних активів;

Д - вартість довгострокових зобов'язань і забезпечень, за якими акціонерне товариство буде правонаступником;

П - вартість поточних зобов'язань і забезпечень, за якими акціонерне товариство буде правонаступником;

В - вартість зобов'язань, пов'язаних з необоротними активами, утриманими для продажу, та групами вибуття, якщо акціонерне товариство буде правонаступником за такими зобов'язаннями.

41. Для визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства чиста вартість єдиного (цілісного) майнового комплексу зменшується на вартість державного житлового фонду, об'єктів, що не підлягають приватизації, та іншого майна, щодо якого комісією з приватизації (корпоратизації) приймається рішення про його вилучення з чистої вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу.

Розмір статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі єдиного (цілісного) майнового комплексу підприємства (СКп), визначається за такою формулою:

де ЖФ - вартість державного житлового фонду;

НП - вартість об'єктів, що не підлягають приватизації, у тому числі матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею;

ІМ - вартість іншого майна, щодо якого комісією з приватизації (корпоратизації) прийняте рішення про його вилучення з чистої вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу, зокрема щодо якого встановлено особливий режим приватизації; об'єкти соціально-побутового призначення у випадку, передбаченому частиною другою статті 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" .

42. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється в процесі приватизації на базі державного (комунального) майна, переданого в оренду, та майна орендаря (СКор), визначається за такою формулою:

де Чд(к) - вартість державної (комунальної) частки в статутному капіталі товариства;

Чор - вартість частки орендаря в статутному капіталі товариства.

При цьому вартість державної (комунальної) частки в статутному капіталі товариства визначається за такою формулою:

де Н - вартість орендованих необоротних активів та необоротних активів, придбаних під час оренди за рахунок амортизаційних відрахувань, нарахованих на орендовані необоротні активи, якщо інше не передбачено договором оренди, коштів від реалізації орендованих необоротних активів, а також коштів державного цільового фінансування та державних цільових надходжень (далі - придбані під час оренди необоротні активи);

Во - оціночна вартість оборотних активів, зданих в оренду;

А - накопичена амортизація, нарахована на орендовані необоротні активи та не використана на дату оцінки;

Р - залишок коштів від реалізації орендованих необоротних активів (не використаних для придбання необоротних активів та не врахованих під час визначення показника Н) та залишок коштів державного цільового фінансування і державних цільових надходжень.

Під час визначення вартості частки держави (територіальної громади) в статутному капіталі акціонерного товариства враховується передбачений умовами договору оренди порядок використання амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні активи.

Вартість частки орендаря (Чор) визначається за такою формулою:

43. Оціночна вартість оборотних активів, зданих в оренду (Во), договір оренди єдиних (цілісних) майнових комплексів яких був укладений до набрання чинності Законом України від 14 березня 1995 р. № 98/95-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій", визначається за показниками балансу, який був складений під час передачі такого комплексу в оренду, шляхом індексації чистої вартості оборотних активів за такою формулою:

де Зз - вартість запасів, включених до підсумку балансу;

Фа - вартість фінансових активів (інші позаоборотні активи, грошові кошти, розрахунки та інші активи);

Кр - кредиторська заборгованість (довгострокові пасиви, розрахунки та інші короткострокові пасиви, резерви майбутніх витрат і платежів);

Кі - коефіцієнт індексації вартості оборотних засобів, зданих в оренду, залежно від дати укладення договору оренди.

Коефіцієнт індексації вартості оборотних активів, зданих в оренду (Кі), визначається шляхом множення розрахованого станом на 1 січня 2001 р. базового коефіцієнта індексації залежно від дати укладення договору оренди згідно з додатком 5 на річний індекс інфляції починаючи з 2001 року до дати оцінки. У разі коли індекс інфляції у будь-якому періоді був менше 1, вважати його рівним 1.

У разі коли кредиторська заборгованість (Кр) перевищує суму вартості запасів (Зз) та фінансових активів (Фа), зданих в оренду, оціночна вартість оборотних активів, зданих в оренду (Во), дорівнює нулю.

44. За наявності заборгованості орендаря щодо викупу оборотних активів для підприємств, договір оренди з якими було укладено після набрання чинності Законом України від 14 березня 1995 р. № 98/95-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій", а також у разі наявності простроченої заборгованості орендаря за оренду державного (комунального) майна орган приватизації має право прийняти рішення про визначення дати оцінки після повного погашення орендарем такої заборгованості.

45. У разі коли частка орендаря, розрахована відповідно до вимог пункту 42 цієї Методики, становить від'ємну величину, комісія з приватизації може прийняти рішення:

щодо включення до акта оцінки майна зобов'язань орендаря пооб'єктно у сумі, що не перевищує вартості майна орендаря, яке включено до акта оцінки майна. Першочерговому включенню підлягають зобов'язання перед бюджетами всіх рівнів та членами трудового колективу. У разі невключення до акта оцінки зобов'язань, які забезпечені заставою майна орендаря, зазначене майно орендаря до статутного капіталу також не включається. Акціонерне товариство стає правонаступником тільки тих зобов'язань орендаря, що зазначені в акті оцінки, що підтверджується довідкою з розшифруванням складу та вартості зазначених зобов'язань, яку складено орендарем на підставі результатів інвентаризації і яка додається до акта оцінки;

щодо визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства виключно на базі державного майна;

щодо порушення питання про зупинення процесу приватизації до поліпшення фінансового стану орендаря і відновлення його платоспроможності.

46. У разі відмови орендаря виступити засновником акціонерного товариства або прийняття рішення комісією з приватизації щодо визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства виключно на вартості державного майна розмір статутного капіталу такого товариства (СКат) визначається на підставі вартості державного майна, що передавалося в оренду, та придбаних під час оренди необоротних активів, залишку коштів від реалізації орендованих необоротних активів, залишку коштів державного цільового фінансування та державних цільових надходжень у порядку, визначеному цим розділом Методики, за такою формулою:

де Нд - необоротні активи, що належать державі, у тому числі джерелом придбання яких за час оренди була накопичена амортизація на державне майно, кошти, отримані від реалізації орендованих необоротних активів, а також кошти державного цільового фінансування та державних цільових надходжень;

А - необоротні, оборотні активи орендаря переоціненою вартістю на суму невикористаної накопиченої амортизації на орендовані необоротні активи, залишку коштів, отриманих від реалізації орендованих необоротних активів, а також невикористаних коштів державного цільового фінансування та державних цільових надходжень.

У разі виявлення комісією з приватизації фактів незаконно здійснених за час оренди операцій стосовно списання орендованого майна, передачі його в суборенду, відчуження тощо орендарем відповідно до законодавства здійснюється компенсація вартості такого майна. У разі встановлення факту заподіяння матеріальної шкоди державі (територіальній громаді) внаслідок вчинення орендарем зазначених дій на підставі ознак, наведених у пункті 105 цієї Методики, органом приватизації (орендодавцем) приймається рішення про визначення розміру збитків у формі упущеної вигоди.

47. Якщо визначений відповідно до цього розділу Методики розмір статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного, комунального майна, у тому числі переданого в оренду, державної холдингової компанії не відповідає вимогам законодавства щодо мінімального розміру статутного капіталу акціонерного товариства, органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування) розглядається питання про зупинення приватизації (корпоратизації) підприємства шляхом утворення акціонерного товариства і визначення іншого способу його приватизації.

48. Незалежній оцінці підлягають необоротні активи підприємства, зазначені в переліках за формою, встановленою в додатку 4, включаючи ті, щодо яких комісією з приватизації (корпоратизації) прийняте рішення про їх вилучення з чистої вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу. Оцінці підлягають також необоротні активи, утримувані для продажу, та ті, що віднесені до групи вибуття, визнані такими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Додатково виявлені під час проведення незалежної оцінки необоротні активи, у тому числі нематеріальні активи, оцінюються і включаються у звіт про оцінку та висновок про вартість необоротних активів.

У разі оцінки необоротних активів вугледобувних підприємств такі активи, як промислові запаси корисних копалин, не оцінюються і не включаються до статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на основі майна такого підприємства.

Оцінка (переоцінка) необоротних активів та оформлення звіту про оцінку майна здійснюється в порядку та на методичних засадах, визначених цією Методикою, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, прийнятими для реалізації положень цієї Методики, та національними стандартами оцінки.

Необоротні активи переоцінюються шляхом визначення їх ринкової вартості або залишкової вартості заміщення (відтворення), вартості ліквідації з урахуванням наявності передумов для визначення зазначених видів вартості. Вибір виду вартості ґрунтується на відповідних положеннях Національного стандарту № 1.

У разі прийняття рішення про внесення до статутного капіталу земельної ділянки, на якій розташоване підприємство, її оцінка як необоротного активу підприємства проводиться відповідно до пункту 36 цієї Методики.

Висновок про вартість необоротних активів підприємства, у тому числі ринкову вартість земельної ділянки, на якій розташоване таке підприємство, оформлюється згідно з додатком 3. У разі залучення декількох суб'єктів оціночної діяльності до оцінки необоротних активів кожний із них складає звіт про оцінку з висновком про вартість за формою, наведеною в додатку 3.

49. Вихідними даними про фізичні характеристики основних засобів, що можуть бути віднесені до нерухомого майна (крім земельних ділянок), є:

матеріали технічної інвентаризації, виготовлені суб'єктами господарювання, уповноваженими законодавством на її проведення;

проектно-кошторисна документація щодо будівництва об'єкта оцінки у разі, коли під час ідентифікації об'єкта оцінки оцінювачем не виявлено розбіжностей між фактичними фізичними характеристиками об'єкта оцінки та такою документацією;

документи натурних обмірів об'єкта оцінки та документи, що засвідчують фізичний (технічний) стан невід'ємних поліпшень, здійснених спеціалізованими організаціями, які відповідно до вимог законодавства мають право проводити зазначені роботи;

у разі відсутності будь-яких із зазначених документів - документ, що засвідчує здійснення натурних обмірів або обстеження фізичного (технічного) стану об'єкта нерухомості, що виконані власником майна (балансоутримувачем) або особою, що уповноважена управляти цим майном, скріплений печаткою (за наявності) та підписом керівника підприємства (уповноваженою ним особою), або безпосередньо оцінювачем, який проводить оцінку, скріплений печаткою (за наявності) та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Здійснення натурних обмірів, обстеження фізичного (технічного) стану об'єкта нерухомості проводиться з дотриманням вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

Вихідними даними про технічні та функціональні характеристики основних засобів, що належать до рухомого майна (машини, обладнання, транспортні засоби та інші), є:

технічні паспорти, реєстраційні документи, які дають право на експлуатацію майна, інші документи з відомостями про його технічні характеристики;

відомості про наявність дорогоцінних металів та каміння, що містяться у його складі (у разі визначення вартості ліквідації майна);

акти технічного стану;

інші документи, що містять відомості про технічні характеристики, склад, необхідні витрати на відновлювальний ремонт або ліквідацію майна та інші відомості стосовно таких об'єктів оцінки.

Зазначені вихідні дані додаються до звіту про оцінку необоротних активів.

50. Будь-яке майно (частка майна), придбане орендарем за час оренди за рахунок державних (комунальних) коштів або таких, що визнані комісією з приватизації державними (комунальними), у тому числі майно, придбане за рахунок накопиченої амортизації на орендовані необоротні активи, якщо інше не передбачено договором оренди, коштів, отриманих орендарем за рахунок реалізації орендованого майна, а також за рахунок коштів державного цільового фінансування та державних цільових надходжень; а також невід'ємні поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем без згоди орендодавця, включається до вартості державної (комунальної) частки. Підставою для визнання комісією з приватизації правильності розподілу майна, набутого за час оренди, між орендарем та орендодавцем є договір оренди з додатками до нього, аудиторський висновок стосовно правильності відображення даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності на дату оцінки, інші додаткові матеріали, необхідні для прийняття відповідного рішення.

51. Вартість нематеріальних активів, узятих на облік під час оренди, або наявність у складі майна орендаря довгострокових фінансових інвестицій, що набуті орендарем шляхом внесення нематеріальних активів у рахунок оплати акцій (часток, паїв) інших суб'єктів господарювання, можуть бути підставою для прийняття рішення органом приватизації або комісією з приватизації про проведення додаткової експертизи щодо вартості та права власності орендаря на зазначене майно шляхом залучення інших кваліфікованих та уповноважених осіб.

У разі виявлення за результатами експертизи нематеріальних активів, що містяться у складі майна орендаря, або зазначених довгострокових фінансових інвестицій, які не можуть бути ідентифіковані як нематеріальні активи або фактично не належать орендарю, комісія з приватизації приймає рішення про неврахування вартості зазначеного майна під час визначення частки орендаря в статутному капіталі акціонерного товариства, яке утворюється, та інформує про це орган приватизації.

52. Нематеріальні активи, відображені та не відображені в бухгалтерському обліку, ідентифікуються і оцінюються в процесі проведення незалежної оцінки пооб'єктно із застосуванням витратного, дохідного та порівняльного підходів з урахуванням наявності передумов для застосування кожного з них. У разі наявності майна, щодо якого комісією з приватизації (корпоратизації) прийняте рішення про його вилучення з чистої вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу, але щодо якого буде прийняте рішення про його подальше використання акціонерним товариством, оцінці підлягає право користування ним.

Вартість права користування земельною ділянкою як нематеріальний актив підприємства визначається відповідно до Методики оцінки земельних ділянок.

Вартість майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності визначається відповідно до Національного стандарту № 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1185 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 75, ст. 2792) (далі - Національний стандарт № 4), та Методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затвердженої Фондом державного майна.

Спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок, визначені в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" , що передаються покупцю (інвестору) шляхом переоформлення таких дозволів відповідно до статті 16 Кодексу України про надра, підлягають оцінці як нематеріальні активи відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" із застосуванням витратного підходу.

53. У разі коли комісією з приватизації (корпоратизації) підприємства прийнято рішення про вилучення вартості об'єкта незавершеного будівництва, що належить орендарю або орендодавцю, з чистої вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу, вилученню підлягає також вартість устаткування для монтажу, придбаного для забезпечення його функціонування.

54. У разі коли орендарем за час оренди були освоєні капітальні інвестиції, здані в оренду, або зазначені капітальні інвестиції здійснювалися за рахунок коштів орендодавця для визначення державної (комунальної) частки та частки орендаря у вартості об'єкта, введеного орендарем до складу основних засобів, здійснюється розрахунок поточної вартості витрат на створення (придбання) цього об'єкта окремо за витратами держави та орендаря. Зазначений розрахунок є підставою для врахування часток держави (територіальної громади) та орендаря під час визначення вартості об'єкта капітальних інвестицій.

У такому ж порядку проводиться розподіл вартості об'єктів незавершеного будівництва (включаючи обладнання для монтажу), що містить витрати держави (територіальної громади) та орендаря, у разі прийняття рішення про включення зазначеного майна до статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється. Комісія з приватизації відображає вартість частки держави (територіальної громади) та частки орендаря в об'єкті у відповідному рядку акта оцінки і включає до сукупної вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу.

55. Довгострокові фінансові інвестиції переоцінюються як пайові або боргові цінні папери відповідно до вимог національних стандартів оцінки. При цьому довгострокові фінансові інвестиції, крім тих, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, переоцінюються з урахуванням строку їх погашення та ймовірності такого погашення.

56. Вартість матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, визначається за результатами незалежної оцінки. Незалежну оцінку проводить суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання (юридична особа), який має дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.

57. Довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи оцінюються відповідно до Національного стандарту № 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1655 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 48, ст. 3197) (далі - Національний стандарт № 3), і відображаються у висновку про вартість необоротних активів згідно з додатком 3 та передавальному балансі підприємства за вартістю, що визначена за результатами такої оцінки.

58. Запаси під час складання передавального балансу відображаються підприємством за вартістю, що відображена у даних бухгалтерського обліку з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення, напівдорогоцінне та декоративне каміння включаються до акта оцінки майна за вартістю, що визначається в порядку, встановленому Мінфіном та Фондом державного майна.

59. Резерв сумнівних боргів, що визначається в порядку, встановленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженим Мінфіном, під час приватизації (корпоратизації) у процесі складання передавального балансу державного підприємства та акта оцінки майна визначається у сумі, підтвердженій підприємством шляхом надання комісії з приватизації (корпоратизації) додаткових матеріалів, що підтверджують формування такого резерву відповідно до вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку (міжнародних стандартів фінансової звітності).

60. Результати визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна або державного (комунального) майна та майна орендаря, фіксуються в акті оцінки, складеному згідно з додатком 2.

61. До акта оцінки, що складається під час приватизації (корпоратизації) за формою згідно з додатком 2, додаються такі документи:

накази органу приватизації (іншого державного органу або органу місцевого самоврядування) про утворення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації, визначення дати оцінки та проведення оцінки з метою утворення акціонерного товариства;

матеріали інвентаризації майна підприємства (протоколи засідання інвентаризаційної комісії, зведений акт інвентаризації майна, складений згідно з додатком 6, інвентаризаційні описи та інші);

переліки, складені згідно з додатком 4;

аудиторський висновок, складений відповідно до стандартів аудиту з урахуванням вимог цієї Методики;

оформлені в установленому порядку протоколи засідання комісії з приватизації (корпоратизації) щодо розгляду та схвалення матеріалів інвентаризації згідно з вимогами цієї Методики;

висновок (висновки) про вартість майна та звіт (звіти) про оцінку майна, у тому числі звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки (у разі його виготовлення), з додатками до нього;

рецензії на звіт (звіти) про оцінку майна;

документи, які роз'яснюють результати оцінки майна, у тому числі наведені у додатку 1.

62. У разі визначення спеціальним законом особливостей оцінки статутного капіталу акціонерного товариства, у тому числі державної холдингової компанії, що утворюється на базі державного (комунального) майна, діють положення такого закону.

63. У разі прийняття рішення про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства на суму збільшення вартості його власного капіталу за рахунок додаткового капіталу та прибутку розрахунок здійснюється у такому порядку:

1) подання акціонерним товариством органу приватизації (суб'єкту управління об'єктами державної (комунальної) власності) таких документів:

копій установчих документів та змін до них, пов'язаних із змінами розміру статутного капіталу товариства, від дня його державної реєстрації, завірених у встановленому порядку;

копії затвердженого акта оцінки єдиного (цілісного) майнового комплексу, що складався під час приватизації (корпоратизації), завіреної в установленому порядку;

довідки про суму попередніх збільшень розміру статутного капіталу за рахунок джерел, визначених законодавством, підписаної головою правління товариства, та документів, що підтверджують реєстрацію випуску акцій;

балансу акціонерного товариства на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку, підтвердженого аудиторським висновком;

експертного висновку аудитора про наявність на балансі акціонерного товариства, складеного на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку, частини додаткового капіталу, сформованої за рахунок державного (комунального) майна, що не увійшло до статутного капіталу акціонерного товариства в процесі приватизації (корпоратизації) і залишилося на його балансі на дату оцінки;

2) визначення суми збільшення вартості власного капіталу акціонерного товариства, утвореного в процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок додаткового капіталу та прибутку як суми іншого додаткового капіталу, зменшеного на його частину, сформовану за рахунок державного (комунального) майна, що не увійшло до статутного капіталу акціонерного товариства у процесі приватизації (корпоратизації) і залишилося на його балансі, складеного на останню звітну дату, що передує розрахунку, та нерозподіленого прибутку;

3) складення акта розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу акціонерного товариства за формою згідно з додатком 10 і проведення його рецензування;

4) затвердження керівником органу приватизації (іншого органу або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою акта розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу акціонерного товариства за умови позитивного загального висновку рецензента.

64. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства (пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства), що утворюється на базі майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств, з метою приватизації за прискореною процедурою розраховується на підставі передавального балансу підприємства, за результатами останньої суцільної інвентаризації з урахуванням оцінки необоротних активів, залишкова вартість яких за даними бухгалтерського обліку дорівнює нулю.

Для розрахунку розміру статутного капіталу акціонерного товариства (пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства) застосовується стандартизована оцінка, яка ґрунтується на даних передавального балансу, складеного на 31 грудня року, що передує року прийняття рішення про приватизацію. Вихідні дані для оцінки (матеріали останньої повної інвентаризації, баланс підприємства станом на 31 грудня року, що передує року прийняття рішення про приватизацію, інформація для оцінки, складена за визначеною в додатку 11 формою, та інші документи на вимогу органу приватизації) надаються підприємством у десятиденний строк після отримання відповідного запиту від органу приватизації.

65. Переоцінка активів, залишкова балансова вартість яких за даними бухгалтерського обліку дорівнює нулю, здійснюється комісією з приватизації на підставі вихідних даних, наведених в інформації згідно з додатком 11, з урахуванням строку їх корисного використання, визначеного підприємством, технічного стану кожного такого активу та можливості його подальшого використання.

Оціночна вартість таких активів визначається шляхом множення їх первісної (переоціненої) балансової вартості на коефіцієнт придатності.

Коефіцієнт придатності (Кпр) розраховується за такою формулою:

де Ск - очікуваний строк корисного використання активу після дати оцінки, місяців;

Сф - фактичний строк експлуатації активу, місяців.

66. За результатами переоцінки активів, залишкова балансова вартість яких за даними бухгалтерського обліку дорівнює нулю, комісія з приватизації в п'ятиденний строк після дати надання підприємством вихідних даних складає акт переоцінки за формою згідно з додатком 12. Після цього акт переоцінки надається підприємству для відображення даних переоцінки в передавальному балансі і подання його комісії з приватизації у п'ятиденний строк після отримання акта переоцінки підприємством.

67. Акт оцінки майна складається комісією з приватизації за формою згідно з додатком 2 і подається органу приватизації для рецензування і затвердження не пізніше ніж за десять календарних днів до дати завершення підготовки та затвердження плану приватизації.

68. Орган приватизації забезпечує рецензування акта оцінки відповідно до законодавства шляхом проведення рецензування оцінювачем, який працює в його штаті і має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, на підставі повноважень, визначених його посадовою інструкцією. За умови отримання позитивного загального висновку рецензента акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу приватизації або уповноваженою ним особою у строк, передбачений законодавством для складення проекту плану приватизації.

69. Вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об'єктів у матеріальній формі з метою їх приватизації (окреме індивідуально визначене майно, об'єкти незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об'єкти, об'єкти соціально-культурного призначення) як об'єктів малої приватизації, застави та інші способи відчуження відповідно до законодавства.

70. Для визначення вартості об'єктів нерухомості, що приватизуються відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" , у тому числі разом із земельними ділянками, на яких розташовані такі об'єкти, застосовується незалежна оцінка, яка проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.

Незалежна оцінка таких об'єктів малої приватизації, як колісні транспортні засоби, проводиться відповідно до методики, що затверджена Мін'юстом та Фондом державного майна.

Незалежна оцінка об'єктів малої приватизації, крім об'єктів, що продаються разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, проводиться у двомісячний строк після дати оцінки. Звіт про оцінку разом із висновком про вартість подаються до органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення зазначеного строку.

71. Вибір виду вартості об'єктів малої приватизації регулюється вимогами національних стандартів оцінки з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою. При цьому враховуються способи їх продажу, строк корисного використання таких об'єктів, належність їх до спеціалізованого або неспеціалізованого майна.

У разі викупу об'єктів малої приватизації може визначатися їх ринкова вартість або спеціальна вартість залежно від наявності передумов їх застосування, визначених Національним стандартом № 1.

Вихідними даними для оцінки об'єктів малої приватизації є документи, зазначені в пункті 49 цієї Методики.

72. З метою продажу об'єктів малої приватизації конкурентними способами (на аукціоні, в тому числі за методом зниження ціни, за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону) визначається їх ринкова вартість. У разі неможливості подальшого використання об'єкта відповідно до його первісного функціонального призначення визначенню може підлягати його вартість ліквідації, визначена відповідно до національних стандартів оцінки. У такому випадку документальне засвідчення фізичного, функціонального стану об'єкта оцінки у звіті про його оцінку є обов'язкове.

Початкова ціна об'єкта малої приватизації не може бути меншою, ніж його вартість, визначена шляхом проведення незалежної оцінки.

У разі проведення аукціону з продажу об'єктів малої приватизації за методом зниження ціни протягом строку дії висновку про вартість такого об'єкта для продажу іншими способами конкурентного продажу його оцінка вдруге не проводиться, а початкова ціна для такого продажу встановлюється з урахуванням вартості, визначеної в чинному висновку про вартість.

73. Вартість орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) під час приватизації у разі прийняття рішення про компенсацію орендарю (колишньому концесіонеру) вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів за час оренди (концесії), визначається на підставі його ринкової вартості та ринкової вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна (майна, що надавалося у концесію).

Для визначення ринкової вартості невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) розраховується різниця між ринковою вартістю нерухомого майна на дату оцінки виходячи з ринкової вартості подібного майна з урахуванням невід'ємних поліпшень, що здійснені орендарем (концесіонером), та його ринковою вартістю на дату оцінки, визначеною ґрунтуючись на припущенні, що воно не містить зазначених поліпшень. Ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) дорівнює величині, що не перевищує фактично сплаченої суми коштів орендаря (концесіонера) у здійснення ідентифікованих невід'ємних поліпшень. У разі продажу об'єкта приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону під час оцінки встановлюється питома вага часток держави та орендаря (колишнього концесіонера) у ринковій вартості орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію).

Для приватизації конкурентними способами нерухомого майна, яке перебуває в оренді (майна, що надавалося у концесію) та щодо якого прийнято рішення про компенсацію невід'ємних поліпшень, його ринкова вартість та ринкова вартість невід'ємних поліпшень, визначені на дату оцінки, враховуються під час встановлення початкової ціни такого майна.

У разі коли в процесі продажу початкова ціна орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося в концесію) зросла, покупець оплачує кошти за державну частку в такому майні, яка дорівнює ціні продажу орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід'ємні поліпшення, за вирахуванням ринкової вартості таких поліпшень, визначеної під час оцінки.

У разі коли в процесі продажу ціна продажу орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося в концесію) зменшилася порівняно з його початковою ціною, покупець сплачує кошти за державну частку в об'єкті приватизації, яка дорівнює фактичній ціні продажу орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), скоригованій з урахуванням питомої ваги державної частки у ньому, визначеній у процесі оцінки.

Порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).

74. Визначення вартості об'єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об'єкти, об'єктів нерухомого майна, які перебувають на етапі капітального будівництва (реконструкції, модернізації, реставрації тощо) і первісна вартість яких обліковується у складі основних засобів підприємства, у тому числі разом із земельними ділянками, на яких такі об'єкти розташовані, що приватизуються відповідно до Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" , проводиться шляхом їх незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.

Під час проведення оцінки таких об'єктів вартість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, завезених на будівельний майданчик для об'єкта і не використаних для будівництва (реконструкції, модернізації, реставрації тощо), а також вартість невстановленого устаткування, придбаного для функціонування об'єкта після завершення будівельних робіт, ураховується у разі їх продажу разом з об'єктом незавершеного будівництва.

У разі продажу будівельних матеріалів, які перебувають на будівельному майданчику об'єкта незавершеного будівництва, або невстановленого устаткування, придбаного для функціонування об'єкта після завершення будівництва, окремо від об'єкта незавершеного будівництва їх вартість не враховується під час оцінки такого об'єкта незавершеного будівництва.

Для об'єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об'єкти, об'єктів нерухомого майна, які перебувають на етапі капітального будівництва (капітального ремонту, реконструкції, модернізації, реставрації тощо), під час оцінки визначається:

ринкова вартість у разі відповідності умов продажу, майбутнього договору, для укладення якого проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості;

інвестиційна вартість, у разі коли умовами продажу майбутнього договору, у зв'язку з яким проводиться оцінка, встановлено проведення капітального ремонту (добудови, реконструкції, модернізації) такого об'єкта або об'єкт може використовуватися за своїм призначенням виключно у разі проведення його капітального ремонту (реконструкції, модернізації тощо);

вартість ліквідації, у разі коли умови продажу майбутнього договору, у зв'язку з яким проводиться оцінка, містять зобов'язання покупця розібрати, демонтувати об'єкт незавершеного будівництва та провести рекультивацію порушених земель (продаж під розбирання).

Вибір бази оцінки здійснюється з урахуванням Національного стандарту № 1.

Вихідними даними для оцінки об'єкта, зокрема, є: матеріали інвентаризації, акт обстеження об'єкта незавершеного будівництва (опис об'єкта), довідка балансоутримувача про фактичні витрати на будівництво об'єкта незавершеного будівництва, включаючи інформацію про фактичні витрати на придбання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та невстановлене устаткування, за періодами їх здійснення. Фактичні витрати на будівництво об'єкта незавершеного будівництва зазначаються з розподілом їх за видами - будівельно-монтажні роботи; будівельні матеріали, вироби, конструкції; невстановлене устаткування.

Незалежна оцінка об'єкта незавершеного будівництва проводиться відповідно до пункту 26 Національного стандарту № 2 . Визначення вартості об'єкта незавершеного будівництва шляхом поєднання кількох методичних підходів здійснюється відповідно до абзацу другого пункту 26 Національного стандарту № 2 за умови, що будівельна готовність об'єкта становить понад 70 відсотків, об'єкт розпочатий будівництвом не більш як п'ять років тому та об'ємно-планувальні характеристики об'єкта відповідають сучасним вимогам будівельних норм і правил, про що зазначається у звіті про оцінку.

У разі продажу об'єкта незавершеного будівництва під розбирання з подальшим використанням земельної ділянки, на якій розташований такий об'єкт, під забудову його оцінка проводиться з урахуванням вимог пункту 22 Національного стандарту № 2 .