• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті України

Міністерство транспорту України  | Наказ, Положення від 13.09.1994 № 476
Реквізити
  • Видавник: Міністерство транспорту України
  • Тип: Наказ, Положення
  • Дата: 13.09.1994
  • Номер: 476
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство транспорту України
  • Тип: Наказ, Положення
  • Дата: 13.09.1994
  • Номер: 476
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 476 від 13.09.94
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 листопада 1994 р.
N 279/489
Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті України
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1993 року N 764 "Про затвердження Основних положень про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України",
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті України, що додається.
2. Керівникам об'єднань транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту прийняти це Положення до керівництва, виконання та доведення до підприємств, установ і організацій.
3. Управлінню економічної політики та прогнозування (Бурдей В.В.) після реєстрації в Міністерстві юстиції України забезпечити доведення до відповідних міністерств, відомств та інших центральних органів державної виконавчої влади зазначене Положення.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на виконуючого обов'язки начальника Управління економічної політики та прогнозування Бурдей В.В.
Перший заступник Міністра О.М.Артеменко
Затверджено
наказом Міністерства
транспорту України
від 13.09.94 р. N 476
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
з планування, обліку і калькулювання собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті України
1. Загальні положення
1.1. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті України розроблено відповідно до Основних положень про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1993 року N 764, із змінами, доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 1994 року N 175.
У структурних підрозділах транспортних підприємств, виділених в окремі виробничі одиниці, які відносяться до інших галузей народного господарства (промисловість , будівництво та інші), застосовуються Типові положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) відповідних галузей.
1.2. Планування собівартості перевезень (робіт, послуг) є складовою частиною плану економічного та соціального розвитку транспортного підприємства, який розробляється ними самостійно на підставі показників планового обсягу перевезень вантажів і пасажирів та інших робіт і послуг, роботи рухомого складу, продуктивності праці, фонду її оплати та інших.
Розрахунки собівартості перевезень у закордонному плаванні та міжнародному сполученні здійснюються в карбованцях згідно з відповідним офіційним курсом Національного банку України.
РОзрахунки планової величини собівартості використовуються для визначення прибутку, оцінки економічної ефективності заходів щодо покращення експлуатації транспортних засобів, підвищення технічного рівня транспорту, прогнозування тарифів і цін, а також для здійснення внутрішньогосподарського розрахунку підприємств та їх структурних підрозділів.
1.3. Метою обліку собівартості є своєчасне, повне та достовірне визначення фактичних витрат на перевезення та інші роботи і послуги, що виконані транспортними підприємствами, включаючи видатки в іноземній валюті, перераховані в карбованцях відповідно до офіційного курсу Національного банку України, а також непродуктивних витрат і видатків, допущених на окремих ділянках роботи.
Дані обліку собівартості використовуються для оцінки фінансово-господарської діяльності на транспортних підприємствах та їх структурних підрозділах, виявлення резервів скорочення витрат.
1.4. Калькулювання собівартості перевезнь (робіт, послуг) є важливим засобом для проведення якісного аналізу витрат транспортних підприємств та організацій, обгрунтування проведення організаційно-технічних заходів.
2. Склад витрат, що включаються до собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті
2.1. До собівартості перевезень (робіт, послуг) включаються витрати трудових і матеріальних ресурсів, витрати на відтворення основних виробничих фондів та інші поточні витрати, пов'язані з здійсненням перевезень (робіт, послуг).
До складу витрат, що включаються до собівартості перевезень (робіт, послуг), належать:
2.2. Затрати, безпосередньо обумовлені технологією та організацією процесів перевезень вантажів і пасажирів та інших робіт і послуг, виконуваних транспортними підприємствами і пов'язаних з забезпеченням необхідної їх якості та безпеки руху, включаючи затрати на контроль за процесами перевезень і якістю робіт та послуг.
2.3. Затрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням процесу перевезень та технології інших робіт, організацією виробництва і покращення якості перевезень.
При виключенні науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, виконаних персоналом основної діяльності підприємств, в обсяг виробництва науково-технологічної продукції затрати на іх проведення включаються до загальної суми собівартості перевезень (робіт, послуг).
2.4. Затрати на винахідництво і раціоналізацію, включаючи затрати на проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення та випробування моделей і зразків за винахідницькими та раціоналізаторськими пропозиціями, пов'язані з основною діяльністю, а також затрати на організацію виставок, оглядів і конкурсів, виплати авторських винагород, відрахування Товариству винахідників і раціоналізаторів.
2.5. Затрати на обслуговування процесу перевезень:
по забезпеченню паливом, енергією, матеріалами, інструментом, пристроями та іншими засобами і предметами праці;
за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів, за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інших видів шкідливого впливу в межах лімітів;
по підтримці основних виробничих фондів в робочому стані (витрати на технічний огляд та обслуговування, на проведення всіх видів ремонтів);
на роботи і послуги виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами та організаціями, а також допоміжними виробництвами і господарствами транспортного підприємства;
затрати на забезпечення протипожежної і сторожової охорони та інших спеціальних умов, передбачених правилами технічної експлуатації підприємств, нагляду і контролю за їх діяльністю.
2.6. Затрати на забезпечення та підтримання нормальних умов праці, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам і правилам техніки безпеки:
обладнання та утримання загороджень для машин та їх рухомих частин, люків, отворів, сигналізації, інших пристроїв некапітального характеру, що забезпечують техніку безпеки;
обладнання робочих місць спеціальними пристроями некапітального характеру;
затрати на підтримання чистоти і порядку, видатки на утримання приміщень та інвентаря для медпунктів, розташованих безпосередньо на території підприємств;
обладнання і утримання дезинфекційних камер, умивальників, душових, лазень, пралень на виробництві, якщо надання цих послуг працюючим пов'язане з особливостями виробництва і передбачене колективним договором;
забезпечення спеціальним одягом, взуттям, захисними пристроями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством;
утримання установок для газування води, льодоустановок, кип'ятильників, баків, роздягалень, шаф для спецодягу, сушарень, кімнат відпочинку, створення інших умов, передбачених спеціальними вимогами, а також придбання довідників і плакатів з охорони праці, організація доповідей і лекцій з техніки безпеки.
2.7. Поточні затрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією основних фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів тощо), витрати на поховання екологічно небезпечних відходів, оплата послуг сторонніх організацій за приймання, зберігання та знищення екологічно небезпечних відходів, очищення стічних вод, інші види поточних витрат на природозбереження, а також затрати, пов'язані з розробленням і затвердженням норм на викидки і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.
2.8. Затрати, пов'язані з управлінням транспортним процесом:
утримання апарату управління підприємства та його структурних підрозділів, матеріально-технічне і транспортне забезпечення їх діяльності, виключаючи витрати на утримання службового легкового автотранспорту та компенсації за використання для службових поїздок особистих легкових автомобілів у межах затверджених норм, а також витрати на службові поїздки працівників у пункті знаходження підприємства;
оплата службових відряджень, пов'язаних із виробничою діяльнітю, у межах норм, передбачених законодавстсвом;
утримання та обслуговування технічних засобів управління обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації та інших;
оплата консультаційних та інформаційних послуг, якщо вони пов'язані з виконанням перевезень (робіт, послуг), затрати на проведення аудиту у випадках, передбачених чинним законодавством;
оплата послуг банку щодо видачі працівникам підприємства заробітної плати через відділення банку, обслуговування рахунку підприємства (відкриття та ведення рахунків, вкладів, здійснення операцій за рахунками), а також поштово-телеграфні та інші витрати, пов'язані з використанням банками доручень підприємства;
оплата послуг, що надаються сторонніми організаціями в управлінні виробництвом, у разі коли штатним розкладом не передбачені ті чи інші функціональні служби;
представницькі витрати, пов'язані з комерційною діяльністю підприємства, відповідно до встановлених норм (витрати на проведення офіційного прийому представників інших підприємств, включаючи іноземні, на відвідання культурно-видовищних заходів, оплата послуг перекладачів, які не перебувають у штаті підприємства);
витрати на проведення засідань ради (правління) і ревізійної комісії підприємства.
Представницькі витрати, витрати на проведення засідань ради (правління) і ревізійної комісії підприємства фінансуються при наявності первинних документів, що їх підтверджують, у межах затверджених радою (правлінням) кошторисів підприємства на звітний рік, виходячи з установлених норм. У разі відсутності норм зазначені витрати здійснюються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
2.9. Затрати, пов'язані з підготовкою і перепідготовкою кадрів:
виплата працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
оплата праці кваліфікованих робітників, не звільнених від основної роботи, за навчання учнів, та підвищення кваліфікації робітників;
затрати базових підприємств на оплату за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів;
витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника I розряду і витратами цих навчальних закладів (стипендія, харчування, обмундирування);
оплата відпусток із збереженням повністю або частково заробітної плати, що надається відповідно до чинного законодавства, особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, у заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах, у вечірніх (змінних) професійно-технічних училищах, оплата їх проїзду до місця навчання і назад, що передбачено законодавством.
2.10. Витрати, пов'язані з передбаченим чинним законодавством набором робочої сили, з урахуванням витрат на оплату випускникам середніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищий навчальний заклад, вартості проїзду до місця роботи, а також для надання їм оплачуваної відпустки перед початком роботи.
2.11. Затрати на перевезення працівників до місця роботи і назад в напрямках, які не обслуговуються пасажирським транспортом загального користування, виключаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками підприємствами за діючими тарифами на відповідний вид транспорту або віднесену за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства).
2.12. Додаткові затрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом, включаючи транспортні витрати від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і у зворотному напрямку та від місця проживання у вахтовому селищі до місця роботи і назад, а також затрати на експлуатацію та утримання вахтового селища, некомпенсовані платою працівників за користування житлом і комунальними послугами.
Затрати на спорудження вахтового селища покриваються за рахунок коштів, що спрямовуються на капітальні вкладення.
2.13. Виплати, передбачені законодавстом про працю, за невідпрацьований на виробництві (неявочний) час:
оплата щорічних відпусток (компенсація за невикористану відпустку), крім оплати в частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства;
оплата праці працівників, молодших вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх робочого дня;
оплата перерв у роботі матерів для годування дитини;
оплата часу, пов'язаного з проходженням обов'язкових медичних оглядів і виконанням державних обов'язків, інші виплати.
Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то у витрати виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву.
2.14. Відрахування на державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення від суми на оплату праці працівників, зайнятих у виконанні перевезень (робіт, послуг), незалежно від джерел фінансування витрат на оплату їх праці, до фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, до Державного фонду сприяння зайнятості населення згідно з чинним законодавством.
Відрахування на державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення від витрат на оплату праці працівників підприємств, зайнятих у невиробничій сфері (житлово-комунальне господарство, дитячі дошкільні, медичні, оздоровчі, культурно-спортивні заклади), повинні включатися до складу кошторису витрат на утримання об'єктів невиробничої сфери, що фінансується за рахунок відповідних джерел.
2.15. Платежі на обов'язкове страхування майна підприємства, що належить до складу основних виробничих фондів, а також окремі категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством.
2.16. Затрати на відтворення основних виробничих фондів, що включаються до собівартості перевезень (робіт, послуг) у формі амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення від вартості основних виробничих фондів, у тому числі прискореної амортизації активної їх частини.
2.17. Затрати на сплату відсотків за короткотермінові позички банків, одержання яких пов'язане з поточною виробничою діяльністю, а також відсотків за придбання матеріальних ресурсів (проведення робіт, надання послуг сторонніми підприємствами) у кредит, що надається постачальником матеріальних ресурсів (виконавцем робіт, послуг).
Затрати на оплату відсотків за кредит, одержаний для поповнення власних оборотніх коштів, придбання основних фондів і нематеріальних активів, за всі види прострочених та відстрочених позичок, а також за податковий кредит сплачуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
2.18. Оплата послуг банків за виконання відповідно до укладених угод торговельно-комісійних (факторингових) операцій з платіжними документами (за виробничі запаси і послуги виробничого характеру для поточної основної діяльності підприємства).
Вартість послуг щодо факторингових операцій з платіжними документами за основні фонди, проектно-кошторисні, будівельно-монтажні та інші роботи капітального характеру відносяться на рахунок тих же джерел, з яких фінансуються вказані капітальні вкладення.
2.19. Податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством, включаючи плату за землі сільськогосподарського призначення, а також за землі, зайняті під об'єкти і споруди виробничого призначення, податок з власників транспортних засобів, відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, фондів охорони праці та інші обов'язкові платежі.
2.20. Затрати на утримання приміщень, що надаються безкоштовно підприємствам громадського харчування для обслуговування трудових колективів, виключаючи амортизаційні відрахування, витрати на проведення всіх видів ремонту приміщень, на освітлення, опалення, водопостачання, електропостачання, а також на паливо для приготування їжі.
2.21. Інші витрати, що включаються до собівартості перевезень (робіт, послуг) згідно з чинним законодавством, зокрема нестачі матеріальних цінностей на виробництві і на складах у межах норм природного убутку, виплати відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, виплати звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку, витрати внаслідок технічно неминучого браку, витрати на операції із скляною тарою у межах норм природного убутку.
3. Групування затрат по елементах
3.1. Затрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) транспорту, групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами:
матеріальні затрати (за вирахуванням вартості зворотніх відходів);
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація основних фондів;
інші витрати.
3.2. Вартість матеріальних ресурсів за елементом "матеріальні затрати" формується виходячи з цін їх придбання без урахування податку на добавлену вартість, за винятком випадків, коли це передбачено законодавчими актами (виключаючи оплату відсотків за кредит, що надається постачальником цих ресурсів), націнок (надбавок), комісійних винагород, сплачених постачальницьким і зовнішньоекономічним організаціям, вартості послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги, мита і митного збору, витрат на транспортування, зберігання та доставку, які здійснюються сторонніми організаціями.
Затрати, пов'язані з транспортною доставкою (в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортними засобами і персоналом підприємства, включаються до відповідних елементів витрат на виробництво (витрати на оплату праці, амортизація основних фондів, матеріальні затрати тощо).
До вартості матеріальних ресурсів включаються також затрати підприємств на придбання упаковки і тари, крім дерев'яної та картонної, одержаної від постачальників матеріальних ресурсів, за винятком вартості цієї тари за ціною її можливого використання у тих випадках, коли ціни на них встановлені окремо понад ціни на ці ресурси.
У разі включення вартості тари, прийнятої від постачальника разом з матеріальним ресурсом, до ціни ресурсу із загальної суми витрат на його придбання вираховується вартість тари за ціною можливого використання чи реалізації з урахуванням витрат на придбання матеріалів для її ремонту.
З витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотніх відходів.
Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) і втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниження виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням.
До зворотніх відходів не належать:
залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів, підрозділів як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);
попутна продукція, перелік якої встановлюється в галузевих інструкціях з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).
Зворотні виходи оцінюються:
за зниженою ціною вихідного матеріального ресурсу (ціною можливого використання), якщо відходи можуть бути використані для основного виробництва, але з підвищенням витрат (зниженням виходу готової продукції), для потреб допоміжного виробництва, виготовлення предметів широкого вжитку (товарів культурно-побутового та господарського призначення) або реалізовані стороннім підприємствам і організаціям;
за повною ціною вихідного матеріального ресурсу, якщо відходи реалізуються стороннім підприємствам і організаціям для використання у виробництві іншої продукції.
3.3. До матеріальних затрат належить вартість:
сировини та матеріалів, що придбаваються у сторонніх підприємств і організацій і входять до складу перевезень вантажів і пасажирів та при виконанні інших робіт і послуг транспортними підприємствами;
покупних матеріалів, що використовуються в процесі перевезень для забезпечення їх якості та безпеки руху або витрачаються на інші виробничі та господарські потреби (проведення випробувань, контроль, утримання, ремонт і експлуатація устаткування, будівель, споруд, інших основних фондів тощо), а також запасних частин для ремонту устаткування, зносу інструментів, пристроїв, інвентаря, приладдя, лабораторного обладнання та інших засобів праці, які не належать до основних виробничих фондів, зносу спецодягу та інших малоцінних предметів;
покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що підлягають монтажу або додатковій обробці на даному підприємстві;
робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства і не належать до основного виду діяльності. До них належить: здійснення окремих операцій з виготовлення продукції, проведення випробувань з метою визначення якості сировини і матеріалів, що споживаються, контроль за додержанням встановлених технологічних процесів, комплексне випробування і налагодження транспортних засобів та обладнання, ремонт основних виробничих фондів, транспортні послуги сторонніх організацій щодо перевезення вантажу на території підприємств (переміщення сировини, матеріалів, інструментів, деталей, заготовок, інших видів вантажу з базового (центрального) складу і доставка готової продукції на склади зберігання, до стану (порту, пристані) відправлення та інші;
матеріалів, які витрачаються при технічному обслуговуванні рухомого складу, інших технічних засобів і пристроїв (елементів верхньої будови колії, запасних частин і обладнання, обтиральних, ізоляційних, лакофарбових, електротехнічних, кріпильних матеріалів, різних мінеральних і органічних масел, які використовуються для зменшення тертя і передачі механічних зусиль в двигунах робочих та силових машинах, станках і так далі);
придбаної енергії всіх видів, що витрачається на технологічні (електроплавку, електрозварку, електромеханічну обробку металів, гальванічні роботи та інші), енергетичні, рухові та інші виробничі потреби підприємства.
Затрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію та передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до відповідних елементів затрат;
втрат від нестачі матеріальних цінностей в межах норм природного убутку.
3.4. До елемента "затрати на оплату праці" належить основна заробітна плата основного виробничого персоналу підприємства, нарахована робітникам та службовцям за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, надбавками і доплатами у розмірах, не вище встановлених чинним законодавством, включаючи індексацію заробітної плати, а також витрати на оплату праці позаштатних працівників, які виконують роботи, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг).
У разі застосування безтарифної системи оплати праці виплати на оплату праці включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) у частці (відсоткове співвідношення), що визначається підприємствами за даними про фактичний склад фонду оплати праці за попередні три місяці до переходу на безтарифну систему оплати праці.
3.5. До витрат на оплату праці належать:
заробітна плата працівників за виконану роботу, обчислену за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами згідно з прийнятими на підприємстві системами оплати праці;
вартість продукції, яка видається працівникам у порядку натуральної оплати у межах, що не перевищують тарифної частини оплати праці та відповідно до чинного законодавства належить до основної заробітної плати;
надбавки і доплати до тарифних ставок та окладів у розмірах, передбачених законодавством, у тому числі за роботу в нічний час, за понаднормову роботу, за сумісництво професій, розширення зон обслуговування, роботу у важких і шкідливих умовах праці, роботу в багатозмінному режимі та інші;
надбавки працівникам, постійна робота яких відбувається в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер у розмірах не вище встановлених законодавством та надбавки і доплати за керівництво бригадами, класність, знанняя іноземної мови у випадках, передбачених законодавством;
вартість комунальних послуг, харчування, продуктів, а також витрати на оплату житла (сума грошової компенсації за ненадане безплатне житло, комунальні та інші послуги), що відповідно до чинного законодавства безплатно надаються працівникам окремих галузей;
вартість предметів, включаючи обмундирування, формений одяг, що , відповідно до чинного законодавства, видаються безкоштовно і залишаються в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв'язку з їх продажем за зниженими цінами;
оплата, відповідно до чинного законодавства, щорічних відпусток (компенсація за невикористану відпустку), крім оплати в частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, оплата праці працівників, молодших вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх робочого дня, оплата перерв у роботі матерів для годування дитини, оплата часу, пов'язаного з проходженням медичного огляду, виконанням державних обов'язків;
одноразові винагороди за вислугу років (надбавка за стаж роботи за фахом на даному підприємстві) відповідно до чинного законодавства виплати працівникам, звільненим з підприємств і організацій у зв'язку з реорганізацією, скороченням штатів;
оплата відпустки перед початком роботи випускникам професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищий навчальний заклад;
оплата, відповідно до чинного законодавства, навчальних відпусток, що надаються робітникам і службовцям, які успішно навчаються на вечірніх та заочних відділеннях вищих навчальних закладів, у заочній аспірантурі, вечірніх (змінних) професійно-технічних навчальних закладах, вечірніх (змінних) та заочних загальноосвітніх школах, а також тим, які вступають до аспірантури;
оплата за виконання нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених законодавством;
встановлені законодавством доплати до фактичного заробітку в разі тимчасової втрати працездатності;
оплата за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні, а також за роботу в наднормований час, відповідно до чинного законодавства;
різниця в окладах, що виплачується працівникам, які прийняті з інших підприємств та організацій із збереженням, відповідно до чинного законодавства, на певний час розмірів посадового окладу за попереднім місцем роботи, а також при тимчасовому заступництві;
оплата працівникам за дні відпочинку (відгулу), що надаються їм у зв'язку з роботою у наднормований час при вахтовій організації робіт, при підсумковому обліку робочого часу, та інших випадках, установлених законодавством;
суми, що при виконанні робіт вахтовим методом виплачуються у розмірі тарифної ставки, окладу за дні перебування в дорозі від місця розташування підприємства (пункту збору) до місця роботи й назад, передбачені графіком роботи на вахті, за дні затримки працівників у дорозі з метеорологічних умов;
суми, нараховані за роботу, виконану особами, залученими до підприємств і організацій відповідно до спеціальних угод з державними організаціями (з метою надання робочої сили), видані безпосередньо цим особам або перераховані державним організаціям;
заробітна плата за основним місцем роботи працівникам підприємства і організації за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
плата працівникам-донорам за дні обстеження, здачі крові та відпочинку, що надається після кожного дня здачі крові;
оплата праці студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних училищ, які проходять виробничу практику на підприємствах, а також оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл у період їх професійної орієнтації;
оплата праці студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних училищ, які працюють у складі студентських загонів;
внески до Пенсійного фонду на покриття витрат на виплату до 1996 року пенсій на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (з коштів, призначених на оплату праці);
оплата праці позаштатних працівників за виконання робіт, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємства, відповідно до укладених угод цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, якщо розрахунки з працівниками за виконану роботу проводяться безпосередньо самим підприємством. При цьому розмірі коштів на оплату праці за виконання робіт за договором підряду визначається виходячи з кошторису на виконання цих робіт (послуг) та платіжних документів;
інші витрати, що згідно з встановленим порядком включаються до основної заробітної плати, за винятком витрат на оплату праці, які фінансуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, та інших цільових надходжень.
3.6. До елемента "відрахування на соціальні заходи" належать обов'язкові відрахування за встановленими законодавством нормами на державне соціальне страхування і до Пенсійного фонду від затрат на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), незалежно від джерел фінансування витрат на оплату їх праці, до державного фонду сприяння зайнятості населення та фінансування заходів щодо реалізації Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи".
3.7. До елемента "амортизація основних фондів" належить сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів, обчислена від їх балансової вартості за затвердженими в установленому порядку нормами, включаючи також прискорену амортизацію їх активної частини.
Для підвищення заінтересованості підприємств і організацій у прискоренні відновлення основних виробничих фондів без підвищення цін і тарифів на продукцію, що випускається, Мінфін та Мінекономіки дають дозвіл на застосування прискореної амортизації (не більше як у 2 рази проти діючих норм) їх активної частини у випадках, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, а також щодо основних фондів, які використовуються для розширення перевезень (робіт, послуг).
На підприємствах, що здійснюють свою діяльність на умовах оренди, до елемента "амортизація основних фондів" належать амортизаційні відрахування на повне їх відновлення як за власними, так і за орендованими основними фондами.
До цього елемента також належать амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів, які надаються безкоштовно медичним установам для створення медпунктів безпосередньо на території підприємства, організаціям громадського харчування для обслуговування трудових колективів, або використовуються підприємством самостійно на зазначені цілі.
3.8. До елемента "інші витрати" належать:
платежі на обов'язкове страхування майна підприємств, що належать до складу основних виробничих фондів, фрахту, ризиків власників при закордонних і внутрішніх перевезеннях, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я;
оплата відсотків за короткотермінові кредити і позички банків, одержання яких пов'язане з поточною виробничою діяльністю, крім відсотків за простроченими та відстроченими кредитами та позичками, отриманими на покриття нестачі власних оборотних коштів і на придбання основних засобів і нематеріальних активів;
затрати на сертифікацію і збут (реалізацію) продукції, включаючи вивізне (експортне) мито;
витрати на відрядження за нормами, встановленими законодавством;
витрати на організований набір працівників, підйомні;
плата стороннім організаціям за пожежну і сторожову охорону;
плата стороннім організаціям за озброєну охорону та витрати на утримання воєнізованої охорони на транспорті згідно з технологією перевезень;
обов'язкове відрахування за встановленими нормами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, фондів охорони праці;
оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, банків (за відкриття та ведення рахунків, вкладів, здійснення операцій за рахунками, а також поштово-телеграфні та інші витрати, пов'язані з виконанням банками доручень підприємства);
плата за оренду послуг об'єктів основних виробничих фондів у межах норм амортизаційних відрахувань на їх повне відновлення. При цьому плата за оренду нежилих приміщень для забезпечення основної виробничої діяльності до складу затрат включається за ставками, затвердженими місцевими органами державної виконавчої влади;
плата за землі сільськогосподарського призначення, а також зайняті під об'єкти і споруди виробничого призначення;
платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище, розміщення відходів та інших видів шкідливого впливу в межах лімітів;
податок з власників транспортних засобів;
знос нематеріальних активів;
інші витрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), але не належать до раніше перерахованих елементів затрат.
Підприємства, що створюють резерв на ремонт основних засобів, для забезпечення рівномірного включення до собівартості витрат на проведення всіх видів ремонту основних виробничих фондів відрахування за встановленими нормами до нього включають також до елемента "інші витрати".
В інших випадках витрати на проведення всіх видів ремонтів (поточних, середніх, капітальних) основних виробничих фондів включаються до собівартості перевезень (робіт, послуг) за відповідними елементами затрат (матеріальні затрати, виплати на оплату праці тощо). Витрати на ремонт основних виробничих фондів, що виконується на підприємстві нерівномірно, дозволяється відображати у складі витрат майбутніх періодів, що підлягають рівномірному списанню на витрати перевезень (робіт, послуг) протягом терміну, що не перевищує 12 місяців.
Платежі за обов'язковим страхуванням майна підприємства та окремих категорій працівників, а також затрати, пов'язані із збутом (реалізацією) продукції (робіт, послуг), можуть відокремлюватися від складу елемента "інші витрати" і утворювати окремі елементи.
4. Групування затрат по статтях
4.1. В обліку і калькулюванні собівартості на транспорті застосовується таке типове групування затрат по статтях:
4.1.1. Затрати, безпосередньо пов'язані з перевезенням та виконанням інших робіт і наданням послуг:
витрати на оплату праці виробничого персоналу;
відрахування на соціальне страхування;
паливо;
електроенергія;
матеріали та малоцінні і швидкозношувані предмети;
ремонт основних виробничих фондів;
амортизація на повне відновлення основних виробничих фондів.
4.1.2. Загальногосподарські витрати:
перелік загальногосподарських витрат приводиться в галузевих інструкціях з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) стосовно специфіки роботи морського, річкового, залізничного, автомобільного та авіаційного транспорту.
4.2. В статті "Витрати на оплату праці виробничого персоналу" враховуються затрати на оплату праці виробничого персоналу та інших працівників, пов'язані безпосередньо з перевенням вантажів і пасажирів (виконання робіт та надання послуг).
4.3. В статті "Відрахування на соціальне страхування" відображаються відрахування згідно з встановленими нормами від виплат на оплату праці виробничого персоналу та інших працівників, безпосередньо пов'язаних з транспортними перевезеннями (виконанням робіт, наданням послуг) незалежно від джерел формування витрат на оплату їх праці.
4.4. До статті "Паливо" відноситься вартість палива, витраченого на технологічні цілі по відпускних цінах з установленими скидками і надбавками, включаючи транспортно-заготівельні видатки, а також витрати, пов'язані із зберіганням палива, бункеруванням і навантаженням на транспортні засоби.
4.5. В статті "Електроенергія" враховується вартість електроенергії на технологічні цілі з встановленими скидками і надбавками.
4.6. В статті "Матеріали та знос малоцінних та швидкозношуваних предметів" відображається вартість матеріалів, малоцінного інвентаря для експлуатаційних потреб, змащувальних і обтиральних матеріалів. В цю статтю включаються також транспортно-заготівельні витрати націнки, надбавки, комісійні винагороди, сплачені постачальницьким зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги, мито і митний збір, витрати на транспортування, зберігання та доставку, які здійснюються сторонніми організаціями, витрати по доставці матеріалів власним транспортом, заготівельно-складські витрати, включаючи витрати на їх розвантаження на склади підприємства, вартість зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів та інші.
4.7. В статтю "Ремонт основних виробничих фондів" відрахування в резерв на ремонт основних засобів включаються витрати (відрахування) на ремонт транспортних засобів, виконаний господарським або підрядним способом, витрати (відрахування) на ремонт транспортних засобів, зданих в оренду, що виконується орендодавцем згідно з договором оренди. При виконанні ремонтних робіт спеціалізованими підприємствами витрати складаються із суми рахунків, при виконанні господарським способом - з вартості ремонтних робіт, виконаних допоміжними виробництвами основної експлуатаційної діяльності, вартості змінених деталей, частин, механізмів, що є під час ремонту.
4.8. До статті "Амортизація на повне відновлення основних виробничих фондів" відносяться затрати на повне відновлення основних виробничих фондів у вигляді амортизаційних відрахувань на повне відновлення, обчислені від їх балансової вартості за затвердженими в установленому порядку нормами.
Витрати, які не знайшли відображення у відповідних статтях, відносяться до статті "Інші витрати".
4.9. До статті "Загальногосподарські затрати" (накладні) належать витрати, пов'язані з управлінням виробництвом, підготовкою і перепідготовкою кадрів, набором робочої сили та інші, зокрема:
утримання працівників апарату управління та його структурних підрозділів, матеріально-технічне та транспортне забезпечення їх діяльності, включаючи витрати на утримання службового легкового автотранспорту та компенсації за використання для службових поїздок особистих легкових автомобілів у межах затверджених норм, а також витрати на службові поїздки працівників в пункті знаходження підприємства;
оплата службових відряджень, пов'язаних із виробничою діяльністю у межах норм, передбачених законодавством;
утримання та обслуговування технічних засобів управління і обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації та інших;
оплата консультаційних та інформаційних послуг, якщо вони пов'язані з забезпеченням виробництва продукції (робіт, послуг), затрати на проведення аудиту у випадках, передбачених чинним законодавством;
оплата робіт з сертифікації продукції;
оплата послуг банку щодо видачі працівникам підприємства заробітної плати через відділення банку, рахунку підприємства (відкриття та ведення рахунків, вкладів, здійснення операції за рахунками), а також поштово-телеграфні та інші витрати, пов'язані з виконанням банками доручень підприємства;
оплата послуг, що надаються сторонніми організаціями в управлінні виробництвом, у разі коли штатним розкладом не передбачені ті чи інші функціональні служби;
представницькі витрати, пов'язані з комерційною діяльністю підприємств, відповідно до встановлених норм (витрати на проведення офіційного прийому представників інших підприємств, включаючи іноземні, на відвідання культурно-видовищних заходів, оплата послуг перекладачів, які не перебувають у штаті підприємства;
витрати на проведення засідань ради (правління) і ревізійної комісії підприємства;
представницькі витрати, витрати на проведення засідань ради (правління) і ревізійної комісії підприємства фінансуються за наявності первинних документів, що їх підтверджують, у межах затверджених радою (правлінням) кошторисів підприємств за звітний рік, виходячи з установлених норм. У разі відсутності норм зазначені витрати здійснюються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства;
виплати працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
оплата праці кваліфікованих робітників, не звільнених від основної роботи, за навчання учнів та підвищення кваліфікації робітників;
затрати базових підприємств на оплату за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів;
витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника I розряду і витратами цих навчальних закладів (стипендія, харчування і обмундирування);
оплата відпусток із збереженням повністю або частково заробітної плати, що надаються відповідно до чинного законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх та заочних вищих навчальних закладах, у заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах, у вечірніх (змінних) професійно-технічних училищах оплата їх проїзду до місця навчання і назад, що передбачено законодавством;
витрати з передбаченим чинним законодавством набором робочої сили, з урахуванням витрат на оплату випускникам середніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищий навчальний учбовий заклад, вартості проїзду до місця роботи, а також для надання їм оплачуваної відпустки перед початком роботи;
платежі на обов'язкове страхування майна підприємства, що належить до складу основних виробничих фондів, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством;
затрати на виплати відсотків за короткотермінові позички банків, одержання яких пов'язане з поточною виробничою діяльністю;
затрати на утримання приміщень, що надаються безкоштовно підприємствами громадського харчування для обслуговування трудових колективів, включаючи амортизаційні відрахування, витрати на проведення всіх видів ремонту приміщень, на освітлення, опалення, водопостачання, електропостачання, а також на паливо для приготування їжі;
інші витрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) згідно з чинним законодавством, зокрема втрати внаслідок технічно неминучого браку, витрати на операції із скляною тарою у межах норм природного убутку, виплата відшкодування шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку та інші.
5. Планування собівартості перевезень (робіт, послуг)
5.1. Планування собівартості перевезень (робіт, послуг), здійснюється безпосередньо транспортним підприємством і являє собою систему техніко-економічних розрахунків, що передбачає забезпечення запланованого обсягу перевезень та супровідних їм робіт і послуг відповідним фондом оплати праці, коштами для оплати палива, енергії, матеріалів і інших потреб.
При складанні плану видатків необхідно врахувати передбачуване технічне переобладнання підприємства, найбільш ефективне використання технічних засобів, застосування більш удосконалених та раціональних технологічних процесів, резерви економії енергії, палива, матеріалів, а також розроблені заходи по ліквідації непродуктивних витрат і втрат.
5.2. Планування собівартості перевезень (робіт, послуг) проводиться нормативно-балансовим методом, виходячи з об'єктивного зв'язку та необхідного збалансування окремих розділів плану економічного та соціального розвитку між собою: планів перевезень вантажів і пасажирів та обсягів інших робіт і послуг, роботи рухомого складу та інших технічних засобів, показників їх використання, розвитку науки і техніки, фінансового плану, планів по праці, матеріально-технічного постачання, капітальних вкладень.
При цьому враховуються конкретні системи в організації праці, форми господарського розрахунку, види (фіксовані, договірні, вільні та рівень цін на паливо, електроенергію та матеріали.
5.3. Розмір коштів, направлених на оплату праці працівників, планується підприємствами та організаціями, виходячи із діючих на підприємствах форм і систем оплати праці.
5.4. Планування матеріальних затрат - палива, електроенергії, матеріалів тощо - здійснюється по такій схемі:
а) визначається розмір затрат (потреб) матеріальних ресурсів (по видах, групах) в натуральних показниках виходячи із:
запланованого обсягу роботи на норм затрат на одиницю відповідного показника обсягу роботи (затрати на паливо та енергію для рухомого складу, на його поточний ремонт, змащення і освітлення та інші);
наявності виробничих фондів по нормах затрат на кожну одиницю (затрати на поточне утримання суден, колії і штучних споруд, устроїв, автоматики, телемеханіки, зв'язку та інші);
чисельності окремих груп працівників і норм витрат на одного працівника (затрати на охорону праці, раціон безплатного харчування, скидки з вартості спеціального одягу та інші);
кількості господарських підрозділів і встановленого ліміту на утримання кожного з них (загальногосподарські затрати);
б) розраховуються матеріальні затрати в вартісній оцінці виходячи з витрат окремих видів матеріальних ресурсів та середніх цін на їх придбання.
Середні розрахункові ціни за звітний період визначаються діленням сум витрат по даній укрупненій позиції матеріальних ресурсів на обсяг їх надходження в цьому році в натуральному виразі.
При визначенні розрахункових цін на плановий період повинні враховуватися звітні розрахункові ціни, очікувані зміни в складі матеріально-технічних ресурсів, що використовуються, зміни видів та рівнів цін на окремі їх види.
У тих випадках, коли норми затрат на окремі види матеріальних ресурсів не можуть бути установлені в натуральному виразі, можливе визначення матеріальних витрат безпосередньо в грошовій оцінці, враховуючи досягнутий рівень затрат на ці матеріальні ресурси, а також намічені зміни видів матеріалів і рівнів цін на них.
5.5. Амортизаційні відрахування плануються з урахуванням балансової вартості основних виробничих фондів та установлених норм відрахувань для повного їх відновлення.
Затрати на ремонт основних виробничих фондів можуть плануватися підприємствам і організаціям в складі загального кошторису витрат на виробництво.
5.6. Відрахування на соціальне страхування, платежі по обов'язковому страхуванню майна і оплата процентів по короткотермінових кредитах банків плануються виходячи з установлених нормативів.
5.7. Поряд з нормативно-балансовим методом планування експлуатаційних затрат і собівартості перевезень (робіт, послуг) можуть здійснюватися розрахунки за техніко-економічними факторами. Доцільно виділяти вплив таких укрупнених груп факторів:
підвищення технічного рівня транспортного процесу (впровадження нової техніки, прогресивної технології, механізації та автоматизації робіт, впровадження обчислювальної техніки та інші);
удосконалення експлуатації транспортних засобів та організації праці;
зміни обсягу і складу перевезень;
зміна розміщення перевезень на території країни;
позатранспортні фактори (зміна тарифів на електроенергію, цін на паливо і матеріали, нормативних строків експлуатації основних фондів та їх вартості, норм амортизаційних відрахувань та інші);
інші фактори.
5.8. Розрахунок планового розміру експлуатаційних затрат і собівартість продукції (робіт, послуг) за техніко-економічними факторами здійснюється у такому порядку:
визначаються витрати базового року на перевезення;
розраховується загальний розмір експлуатаційних затрат виходячи з затрат базисного року, для чого затрати базисного року перемножуються на темп росту обсягу перевезень в році, що планується;
встановлюються зміни затрат (економія або приріст), обумовлені впливом окремих факторів, і загальна сума змін витрат в плановому періоді;
до суми витрат на перевезення, врахованої по рівню витрат базового року, додається з відповідним знаком (+ або -) сума змін витрат, обумовлених впливом техніко-економічних факторів, і визначається розмір затрат на перевезення в плановому році з урахуванням умов виробництва цього року.
Всі розрахунки можуть проводитися в розрізі прийнятих елементів витрат.
Економічний ефект від підвищення технічного і організаційного рівня виробництва визначається шляхом розрахунків економії по кожному із факторів.
Підсумки економії по всіх заходах визначається загальний ефект від їх здійснення.
Економія встановлюється по всіх заходах (незалежно від джерел їх фінансування), що включаються в плани розвитку науки і техніки, а також в плани технічного розвитку і організації виробництва підприємства і організацій видів транспорту.
Одночасно з річною розрахунковою економією визначається її розмір, одержаний з урахуванням часу проведення відповідних заходів.
Тому, якщо передбачені планом заходи проводяться не з початку року, в розрахунках собівартості перевезень планованого року відображається тільки частина обумовленого його впровадженням ефекту.
Економія від впровадження організаційно технічних заходів визначається за формулою:
п б
dEi = (Gi - Gi ) Qn,
де: dEi - економія по відповідному елементу витрат від проведення
того чи іншого заходу;
п б
Gi , Gi - затрати по відповідному елементу витрат на одиницю
перевезень до і після проведення заходу;
Qn - обсяг виконаних перевезень в тоно-кілометрах від
початку впровадження заходу до кінця року, що
планується;
d - дельта.
При інших умовах очікуване в плані збільшення обсягів перевезень вантажів та пасажирів впливає на затрати у зв'язку зі зміною частки незалежних від розміру руху затрат (умовно постійні), що припадають на одиницю перевезень. З цієї причини зміна собівартості перевезень під впливом їх росту в плановому періоді визначається по витратах, що відносяться до умовно постійних.
Розрахунок проводиться шляхом множення суми затрат базового року на коефіцієнт, який відображає економію в затратах під впливом росту обсягу робіт. Цей коефіцієнт є відносною величиною зміни вантажообороту (пасажирообороту) в плановому році в порівнянні з базовим.
Суттєвий вплив на величину собівартості перевезень має їх структура: на залізничному транспорті - по видах тяги, морському по видах плавання (каботажне та закордонне) і по видах перевезень (суховантажні та наливні), на річковому - по видах тяги (самохідний, несамохідний флот, плоти) і видах перевезень (суховантажні та наливні), на автомобільному - по видах автомобілів з урахуванням питомої ваги їх в пробігу і годинах роботи, а також оплату праці працівників, на повітряному транспорті - по типах літаків і видах робіт.
Зміна планових затрат під впливом структури перевезень може бути розрахована з допомогою структурних коефіцієнтів. Ці коефіцієнти визначаються як різниця між індексами росту в планованому періоді вантажообороту (пасажирообороту) або обсягів робіт в цілому і по окремих його складових.
Так, наприклад, вплив на затрати по перевезеннях зміни питомої ваги пасажирських перевезень в загальному їх обсязі в плановому періоді встановлюється за формулою:
б
dEп = Eпас (Iп - Iпас),
б
де: Eпас - витрати базового року на пасажирські перевезення;
Iп, Iпас - індекси росту відповідно приведеному вантажообороту і
пасажирообороту в плановому періоді;
d - дельта.
За допомогою аналогічних коефіцієнтів розраховуються також зміни в затратах планового року, викликані іншими структурними зрушеннями та зрушеннями в розміщенні перевезень.