Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України

216. Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування фізичного впливу і спеціальних засобів, працівник міліції зобов'язаний негайно і письмово повідомити своєму начальникові для сповіщення прокуророві.

Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

217. Відповідно до статті 15 Закону України "Про міліцію" працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

а) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників;

б) для відбиття групового або збройного нападу на працівника міліції або членів його сім'ї чи іншого нападу, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;

в) для відбиття нападу на об'єкти, що охороняються, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

г) для затримання особи, яку застигли при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

д) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;

е) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.

218. Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю:

а) при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи;

б) проти жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та до малолітніх,крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції або збройного нападу чи збройної непокори.

Перед застосуванням зброї працівник міліції, крім випадків, коли його життю або життю і здоров'ю громадян загрожує безпосередня небезпека, повинен зробити попередження про намір її застосування окликом: "Стій! Стріляти буду!" і пострілом вверх.

219. Без попередження зброя може бути застосована при раптовому або озброєному нападі, нападі з використанням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, при втечі з-під варти зі зброєю або з використанням транспортних засобів, а також для визволення заложників.

220. Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. Спроби особи, яка затримується працівником міліції з оголеною вогнепальною зброєю, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань чи доторкнутись до його зброї, дають працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю відповідно до Закону України "Про міліцію".

221. Працівник міліції, який застосував або використав зброю, зобов'язаний:

а) негайно і письмово доповісти про це оперативному черговому по органу внутрішніх справ, своєму начальнику для сповіщення прокуророві (додаток N 7);

б) у випадках поранення вжити заходів для надання потерпілому невідкладної медичної допомоги, вжити при цьому застережні заходи від раптового нападу;

в) при смертельному наслідку забезпечити охорону тіла вбитого і обстановки події до прибуття працівника органу внутрішніх справ чи прокуратури. З прибуттям в орган внутрішніх справ доповісти рапортом своєму начальникові про застосування або використання зброї, вказавши коли, де, за яких обставин використовувалась зброя, до яких це призвело наслідків, кількість використаних патронів, надання потерпілому медичної допомоги.

222. Поява наряду патрульно-постової служби на місці події повинна бути несподіваною для правопорушників, автомобіль має рухатись повільно, на малих обертах двигуна, вночі - з вимкнутими фарами. Повідомивши оперативного чергового про прибуття на місце, наряд безшумно залишає автомобіль і додержуючись обережності, приступає до дій. Автомобіль знаходиться під постійним наглядом міліціонера-водія наряду.

223. На місці події необхідно:

а) негайно вжити заходів до припинення протиправних дій і затримання осіб, які їх скоїли. При неможливості справитися власними силами запросити (по радіостанції, телефону, через оперативного чергового по органу внутрішніх справ) допомогу сусідніх нарядів міліції або залучити до цього дружинників, двірників, працівників Державної служби охорони, інших громадян;

б) з'ясувати, чи є потерпілі, і в разі необхідності у межах наявних можливостей подати їм невідкладну, у тому числі медичну, допомогу та викликати машину швидкої допомоги.

Запам'ятати і позначити на місцевості позу, в якій знаходиться потерпілий. З метою виявлення предметів, слідів та інших ознак, що мають безпосереднє відношення до цієї події, оглянути і запам'ятати зовнішній вигляд потерпілого, частини його тіла і одяг. В разі ж виявлення трупа накрити його і з місця не прибирати.

Якщо склалися виняткові обставини (наприклад, якщо тіло загиблого знаходиться на дорозі з інтенсивним рухом транспорту, на трамвайній або залізничній колії і т.п.), труп перенести в інше місце, попередньо обкреслити крейдою, осколком цеглини або іншим подібним предметом позу, в якій він виявлений;

в) запам'ятати і, по можливості, письмово зафіксувати обставини, що можуть змінитися або зникнути: запах, стан погоди (напрямок вітру, температури повітря, опади і т.п.), характер освітлення та інші особливості на місці події, що мають значення для розслідування.

224. Якщо подія мала місце в приміщенні, то звернути увагу і точно запам'ятати час, що показує годинник в цьому приміщенні, незалежно від того, працює він чи ні, відкриті чи зачинені двері, наявність ключа у дверях і з якого він знаходиться боку; відкриті чи закриті вікна та кватирки, цілісність в них скла, підняті або опущені занавіски на них; ні в якому разі не торкатися руками дверей, посуд та інших речей і предметів;

г) шляхом опитування громадян, які знаходяться на місці події, як можна повніше виявити коло свідків (очевидців), запитати у кожного з них, звідки він спостерігав подію, якщо чув це від інших осіб, то від кого саме, і спробувати з'ясувати:

яка конкретно і в який час сталася подія;

хто вчинив правопорушення, кількість правопорушників, їх прикмети, роль кожного з них у вчиненому правопорушенні , скільки часу вони знаходились на місці події, в якому напрямку і яким чином зникли;

якими знаряддями і засобами користувались правопорушники, де і які предмети залишили, що змінилось на місці події на час прибуття міліціонера;

відомості про громадян, які були очевидцями події.

Проводити опитування і робити записи швидко, коротко і тільки про те, що важко запам'ятати (прізвища, адреси, телефони і т.п.);

д) якщо одержані дані свідчать про те, що підозрюваного необхідно затримувати, то міліціонер повинен негайно почати його переслідування, попередньо організувавши охорону місця події;

е) якщо є підстава вважати, що підозрювані особи знаходяться в середині будівлі, виходи з неї блокуються і провадиться її ретельний обшук. Ці дії проводить звичайно група не менш як з двох чоловік.

225. Групу, що проводить обшук, повинна прикривати інша група працівників міліції. У багатоповерхових будинках обшук починається з верхнього поверху, оскільки злочинця, який вимушений буде спускатися з верхнього поверху, внизу легше знешкодити, в той час як зверху він, перебуваючи у безвихідному становищі частіше вдається до зброї.

Кімнати кожного поверху обшукуються послідовно. При цьому один міліціонер швидко заходить, стає спиною до стіни і оглядається, в той час як інший їх оглядає.

Якщо будинок у момент обшуку затемнений, рекомендується уникати положення, при якому силуети міліціонерів, що входять, чітко вимальовуються. Ручний ліхтар міліціонер повинен тримати на відстані від свого тулуба, що дезорієнтує порушника. Виявлених підозрюваних у наручниках передають під охорону групі прикриття, а потім продовжують обшук, якщо вони чинили опір.

Якщо достовірно відомо, що у визначеному приміщенні переховуються озброєні особи, їм спочатку пропонують здаватися, а тільки потім, у разі відмови, атакують, застосовуючи спеціальні засоби. При проведенні таких заходів необхідно використовувати службових собак.

226. При забезпеченні охорони місця події наряд міліції зобов'язаний:

а) вивести з місця події усіх сторонніх громадян, наполегливо, але ввічливо пояснити їм, що їх перебування може завадити розслідуванню;

б) за необхідності оточити місце події, залучивши до цього дружинників, двірників, працівників житлово-експлуатаційних дільниць. Пости виставляти залежно від характеру і розташування місця події. Так, якщо злочин вчинено в приміщенні, то пости необхідно виставляти біля входу до нього і на вулиці (на подвір'ї), біля вікон, але таким чином, щоб збереглися сліди взуття злочинців, транспортних засобів та інші речові докази, що знаходяться біля приміщення в зоні охорони. При вчиненні злочину на відкритій місцевості пости охорони виставляти можна на відстані від центру місця події. Перекрити всі підходи до місця події, використовуючи для цього огорожу з вірьовок, дощок та інших предметів;

в) вжити заходів по збереженню слідів злочину, які під дією атмосферних проявів можуть бути знищені до прибуття оперативної групи (слідчого). Для цього ясно видимі сліди та інші речові докази накрити будь-яким підручним матеріалом, наприклад, ящиком, картоном, фанерою, газетою, брезентом і т.ін., які не мають різкого запаху (на випадок можливого використання службово-розшукового собаки). Предмети і матеріали, які для цього використовуються повинні бути трохи більшими, ніж слід. Для збереження слідів на вертикальній поверхні (наприклад, на стовпі сліди, схожі на кров) зробити над ними козирки із заліза, рубероїду, целофану або іншого матеріалу, який не промокає. Накривати сліди необхідно з максимальною обережністю;

г) ходити на місці події потрібно лише у випадках надзвичайної необхідності (при наданні допомоги потерпілому, затриманні підозрюваного, виявленні трупа, наявності в приміщенні диму, вогню і т.п.); запам'ятати напрямок свого руху на місці події, намагатися якомога менше залишати своїх слідів;

д) не дозволяти нікому торкатися предметів або проводити будь-яке їх переміщення;

е) при виставлені поста та зміни, що відбуваються в процесі охорони місця події, інформувати чергового по органу внутрішніх справ;

ж) з прибуттям на місце події оперативної групи (слідчого) доповісти про заходи, вжиті для забезпечення охорони місця події і про особливості на місці події, на які міліціонер звернув увагу в момент прибуття (специфічний запах, напрямок вітру, температура повітря, час, який показував годинник, що знаходиться на цьому місці, а також про переміщення предметів, яке зробив міліціонер, шляхи їх пересування на місці події та ін.. В подальшому діяти за вказівкою старшого оперативної групи (слідчого).

227. Огляд підвалів, нежилих приміщень та інших місць можливого переховування правопорушників проводиться не менше ніж двома міліціонерами (наприклад, нарядом пересувної міліцейської групи РМГ), бажано з використанням службового собаки. Для огляду доцільно вибирати глибоку ніч або ранок з розрахунку зненацька застати осіб, які переховуються.

228. Старший наряду:

а) попередньо з'ясовує розташування об'єкта, що підлягає огляду (по можливості уточнює план приміщень: наявність входів і виходів, прихованих підступів до об'єкта і т.п.);

б) визначає обов'язки і місце кожного з учасників огляду, звертає їхню увагу на необхідність додержання заходів обережності при підході до об'єкта і в процесі його огляду;

в) за наявності даних про те, що особи, які переховуються, озброєні, дає команду привести зброю в стан бойової готовності;

г) дає команду на вхід в об'єкт, що підлягає огляду, тільки після того, як всі учасники огляду займуть вказані їм місця.

При проникненні всередину об'єкта, з метою запобігання можливого нападу, не слід входити всім разом через один і той же вхід. При цьому в одних випадках доцільно різко відкрити вхідні двері, швидко освітити внутрішню частину приміщення, а в інших намагатися проникнути туди якомога тихіше, і не через основний вхід. При неможливості непомітно проникнути всередину приміщення старший наряду подає команду: "Хто тут? Виходь!". Якщо є службовий собака, старший подає двічі команду: "Хто тут? Виходь, інакше пускаю собаку!" і впевнившись, що ніхто не виходить, випускає собаку.

При виявленні на об'єктах громадян, чия поведінка та інші дані дають підставу підозрювати їх у вчиненні протиправних дій, діяти як у ситуації, що пов'язана з затриманням осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.

229. Наряд міліції має право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію. Провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів. При необхідності складати протоколи про адміністративні правопорушення. Вимогу про пред'явлення документа висловлювати впевнено, але ввічливо і тактично. При перевірці:

а) поводитися з документами акуратно (не м'яти і не згортати сторінки, оберігати від дощу і снігу, не забруднювати руками). Якщо в документі знаходяться гроші, які-небудь записки та інші папери або цінності, запропонувати власнику вилучити їх звідти;

б) звертати увагу на відповідність наявної в документі фотокартки і особи громадянина, на правильність заповнення усіх реквізитів документа, на цілісність захисної сітки документа, строк його дії, якщо це паспорт, - на відмітку про прописку громадянина і т.п. В ході перевірки поставити власнику документа контрольні питання, звіряючи відповіді з даними документа, що підтверджує його особу. Якщо відповіді не вірні або виявлені підробки, правопорушник доставляється в орган внутрішніх справ;

в) вжити застережних заходів при перевірці документів у особи, що підозрюється у вчиненні злочину. З цією метою, зокрема, рекомендується стояти напівоберта праворуч від того, кого перевіряють, на відстані одного кроку від нього і пильно стежити за діями останнього;

г) перевірку доцільно проводити на деякій відстані від сторонніх громадян або якщо є можливість - в найближчому службовому приміщенні дільничного інспектора міліції чи громадському пункті охорони порядку, штабі народних дружин і т.п.

230. При отриманні повідомлення про подію наряд міліції повинен з'ясувати у заявника (потерпілого):

а) яка подія (правопорушення), де і в який час відбулася;

б) чи є потерпілі, їх чисельність, в якому вони стані, чи надана їм медична допомога. Якщо заявником є сам потерпілий, то в нього необхідно довідатись, чи не потрібна йому медична допомога, і вжити заходів для її надання (допомогти зупинити автомашину, вказати адресу лікувального закладу і т.п.);

в) чи відомі правопорушники, їх кількість і прикмети, звідки прибули, де знаходяться. Якщо вони зникли, то в якому напрямку і на чому (вид транспорту), якими знаряддями і засобами вони користувались при вчиненні злочину, послідовність їх злочинних дій, які сліди залишили на місці події, що викрали, прикмети викраденого;

г) хто є очевидцем (свідком) події (правопорушення);

д) звідки заявнику стало відомо про подію (бачив особисто, чув від інших осіб і т.п.);

е) інші питання, які залежно від характеру події можуть мати значення для швидкого припинення злочинних дій, правильної організації розшуку підозрюваного по гарячих слідах і охорони місця події.

Одержані відомості про правопорушення і дані про самого заявника (прізвище, ім'я, по батькові, адреса місця проживання або роботи, номери домашнього та службового телефонів) записати в службову книжку, доповісти черговому по органу внутрішніх справ, після чого негайно вирушити на місце події.

231. Затримання осіб, які порушують громадський порядок, здійснюється нарядом міліції в разі невиконання ними усних попереджень працівників міліції по припиненню правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню службових повноважень.

232. Адміністративне затримання проводиться нарядом міліції при вчиненні: дрібного хуліганства, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, народного дружинника, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, незаконних операцій з іноземною валютою і платіжними документами, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у не встановлених громадських місцях чи появі у громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, при порушенні правил дорожнього руху, а також в інших випадках, прямо передбачених законодавчими актами України.

233. Перед прийняттям рішення про затримання правопорушників наряд міліції повинен врахувати обставини, що можуть ускладнити їх дії (кількість правопорушників, наявність в них зброї або інших предметів, особливості місця затримання, час та можливість прибуття на допомогу інших нарядів міліції та ін.).

234. Щодо осіб, які вчинили адміністративні правопорушення або злочини працівниками міліції проводиться їх огляд, а також огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучаються документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю, а також записуються дані потерпілих осіб та свідків вчинення правопорушення.

235. Дії наряду по затриманню правопорушників та осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, вимагають від працівників міліції пильності, рішучості, витримки, вміння швидко орієнтуватись в обстановці і суворо дотримуватись вимог Закону України "Про міліцію".

236. При затриманні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину необхідно:

а) пам'ятати, що міліціонер має право затримувати цих осіб при наявності таких підстав:

- цю особу застали на місці вчинення злочину;

- очевидці, в тому числі і потерпілі, прямо вказують на дану особу як на таку, що вчинила злочин;

- на підозрюваному або його одязі, при ньому будуть виявлені явні сліди злочину.

237. За наявності інших не перевірених даних, що дають підставу підозрювати особу вчинення злочину, вона може бути затримана нарядом міліції лише в тому разі, якщо намагалась втекти або виявила непокору законній вимозі працівників міліції. Враховуючи викладене, перед прийняттям рішення на переслідування і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, необхідно чітко уяснити правомірність дій міліціонера;

а) переслідування по гарячих слідах осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, вести з певною наругою сил, наполегливо, рішуче і самовіддано, не забуваючи при цьому про застережні заходи на випадок можливого збройного або іншого фізичного опору з боку переслідуваного або його співучасників, що можуть знаходитись поблизу. Привести в бойову готовність особисту зброю: надіслати патрон до патронника змістити кобуру ближче до пряжки ременя, розстебнути її, перевірити, чи легко виймається пістолет, при необхідності перекласти зброю в більш зручне місце і т.д. При переслідуванні потрібно бути пильним і мати на увазі, що злочинцем можуть бути викинуті або загублені знаряддя злочину (рушниця, ніж, кастет і т.п.), речі, які належать потерпілому і самому злочинцю, коштовності та інші предмети (наприклад, фальшиві гроші і т.п.), що мають відношення до вчиненого злочину. Під час переслідування і пошуку злочинця необхідно орієнтувати про його прикмети та викрадені речі інших працівників міліції, дружинників, обслуговуючий персонал вокзалів, підприємств торгівлі та громадського харчування і т.п.

238. При розшуку та переслідуванні осіб, які вчинили, наприклад, крадіжку речей у пасажирів, шахрайство, наряду міліції потрібно:

а) тактично запросити потерпілих допомогти в пошуку;

б) затримання проводити, по можливості, в малолюдних місцях, віддалених від прохідних дворів, зупинок міського транспорту та інших місць, де ці дії можуть ускладнитися наявністю великої кількості людей;

в) особливу обачливість, винахідливість і сміливість слід виявляти при затриманні групи осіб, що підозрюються у вчиненні злочину. Прийнявши рішення їх затримати, необхідно, не припиняючи спостереження за учасниками групи, по радіостанції, телефону або іншим способом запросити допомогу у оперативного чергового по органу внутрішніх справ і найближчих нарядів міліції, дружинників, двірників, працівників служби охорони для затримання злочинців. Якщо допомога вчасно не надійшла, а зволікати з затриманням не можна, то необхідно це зробити самостійно. Вирішальну роль при цьому має фактор несподіванки та рішучих дій міліціонера. Наприклад, доцільно непомітно наблизитися до переслідуваних, перекрити їм найбільш можливий шлях відходу і коли вони менше всього здатні вчинити опір, голосно скомандувати: "Стій! Руки вгору!", і оголосити про затримання, наказати затриманим рухатись в даному напрямку, не випускаючи їх ні на мить з поля зору;

г) якщо при затриманні використовується службовий собака, то перед тим як його застосувати слід двічі українською і російською мовами зробити попередження: "Стій! Пускаю собаку!" з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення і виконання. Перед пуском собаки треба впевнитись, що вона прагне затримати саме підозрюваного, а не інших осіб. У разі заподіяння затримуваному покусів йому необхідно надати при можливості необхідну медичну допомогу, дотримуючи при цьому заходів безпеки. Собака при цьому повинен знаходитись по команді "Охороняй" у 2-3 метрах від затриманого;

д) зробити зовнішній огляд одягу, речей затриманого з метою вилучення зброї та інших предметів, які він може використати для нападу на міліціонера;

е) в деяких випадках затримання з метою запобігання опору з боку особи, що підозрюється у вчиненні злочину, доцільно використовувати мотиви, що не є істинними причинами затримання, наприклад, як порушення даною особою громадського порядку, паспортного режиму і т.п. При цьому затримання не обов'язково починати з перевірки документів, як це буває при затриманні громадянина за адміністративне правопорушення, тому що підозрюваний замість документів може дістати зброю і застосувати її;

ж) передати затриманого оперативному черговому міськрайоргану внутрішніх справ і написати рапорт про затримання на ім'я начальника органу внутрішніх справ.

239. Огляд зовнішнього одягу, речей злочинця та особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину, є попереджувальною мірою, спрямованою на забезпечення особистої безпеки міліціонера, що становить перед собою ціль вилучення зброї та інших предметів у затриманого, які можуть бути використані ним для нападу на міліціонера та інших громадян.

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з тим, кого оглядають і в присутності двох понятих тієї статі.

Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети можуть бути піддані огляду з участю двох понятих при відсутності власника.

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

При цьому:

а) зовнішній огляд речей і одягу слід робити негайно після затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, або в більш зручний момент, коли можливо отримати допомогу від інших працівників міліції, дружинників, працівників служби охорони, двірників або громадян;

б) для проведення зовнішнього огляду речей та одягу необхідно:

- подати затриманому команду: "Руки вгору!", наказати повернутися обличчям до стіни (дерева, стовпа і т.п.) і обпертися в неї руками, широко розставити ноги і нахилитися вперед;

- швидко промацати з зовнішньої сторони одяг затриманого: кишені, рукава, пояс, звернути увагу на взуття, з метою виявлення та вилучення зброї та інших предметів, які можуть бути використані затриманими для нападу на міліціонера;

- в окремих випадках, коли є підстава підозрювати, що знаряддя злочину можуть бути замасковані (колюча зброя, міститься в авторучці, колючо-ріжучі предмети і зброя закріплені на гумці до одягу або тіла в плечовій та інших областях і т.п.), зовнішній огляд одягу і речей проводять з особливою уважністю;

- під час проведення зовнішнього огляду слід уважно за кожним рухом затриманого стежити. Якщо є службово-розшуковий собака, то він повинен знаходитись по команді "Охороняй!" у 2-3 метрах від затриманого;

в) оглянути по можливості місця, де знаходився підозрюваний в момент затримання і при проведенні зовнішнього огляду, з метою виявлення викинутих ним предметів, що можуть бути речовими доказами у справі;

г) вилучені при зовнішньому огляді документи, зброю та інші предмети здати оперативному черговому по органу внутрішніх справ.

240. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземцями визнаються особи, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами інших держав, а особами без громадянства - ті, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїми громадянами.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні, зобов'язані мати паспортний документ, яким є національний паспорт, або документ, що його замінює, який підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця чи особи без громадянства.

241. Іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах з громадянами України.

Питання про відповідальність іноземців, які користуються дипломатичним імунітетом, вирішується дипломатичним шляхом. Документом, що підтверджує статус цих осіб, є відповідна акредитаційна (дипломатична, консульська, службова) картка, видана МЗС України.

242. Дипломатичний імунітет включає в себе особисту недоторканність особи, недоторканність службового та житлового приміщення, засобів пересування. Іноземці, які користуються дипломатичним імунітетом, не підлягають ані арешту, ані попередньому ув'язненню, ані жодним іншим формам обмеження особистої свободи інакше, як на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 55 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року, ратифікованої Верховною Радою СРСР 23 березня 1989 р., усі особи, які користуються дипломатичним імунітетом, зобов'язані поважати закони і правила держави перебування.

243. При виявленні або одержанні повідомлення про правопорушення (злочин, адміністративне правопорушення), учинене іноземцями чи особами без громадянства, необхідно:

а) доповісти про подію оперативному черговому по органу внутрішніх справ;

б) рішуче зажадати припинення протиправних дій;

в) перевірити документи, що посвідчують особу правопорушника(ків), записати його прізвище, адресу проживання та інші необхідні дані. При цьому слід звернути увагу на наявність імміграційної картки, відміток органів Державної прикордонної служби України про в'їзд в Україну, які є також відміткою про реєстрацію на території України, відміток органів служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб про продовження терміну перебування тощо;

г) у разі невиконання законних вимог затримати іноземців чи осіб без громадянства і доставити їх до міськрайліноргану внутрішніх справ;

ґ) у разі необхідності вжити заходів щодо надання невідкладної, у тому числі медичної, допомоги потерпілим;

д) виявити свідків (очевидців) правопорушення, стисло опитати їх про характер протиправних дій іноземців чи осіб без громадянства, записати їх прізвища, адреси проживання та інші дані;

е) за необхідності організувати охорону місця події.

244. При виявленні адміністративного правопорушення або злочину, скоєного іноземцем, який користується дипломатичним імунітетом, наряду міліції необхідно повідомити про це оперативного чергового по органу внутрішніх справ, ужити заходів щодо припинення правопорушення, записати номер та вид документа іноземця, який підтверджує його дипломатичний імунітет, потім відпустити правопорушника і скласти рапорт про подію на ім'я начальника органу внутрішніх справ.

245. Дипломатичний імунітет іноземця не виключає законного самозахисту наряду міліції від його протиправних дій і застосування до нього відповідних заходів для припинення вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення.

246. При виявленні іноземців чи осіб без громадянства, які не мають при собі паспортних документів або проживають без реєстрації, а також за простроченими документами, наряд міліції повинен попередньо з'ясувати обставини правопорушення, повідомити про це оперативного чергового і діяти за його вказівкою.

247. Доставлення в орган внутрішніх справ особи, підозрюваної у вчиненні злочину, здійснюється пішим порядком і на транспорті. При цьому:

а) доставляння здійснюється, як правило, двома і більше працівниками міліції або за допомогою дружинників, двірників, громадян;

б) необхідно постійно стежити за діями затриманого;

в) передбачати заходи на випадок спроби з боку співучасників підозрюваного створити умови для втечі або звільнення останнього;

г) не допускати, щоб доставлений викинув або передав іншим особам речі, документи, що можуть бути речовими доказами, або прийняв від співучасників зброю або інші предмети, які можуть бути використані як знаряддя нападу.

248. При доставленні підозрюваного пішим порядком двома і більше працівниками міліції або за допомогою представників громадськості:

а) один міліціонер повинен йти поруч із затриманим і вести його;

б) інші міліціонери і громадяни, які надають допомогу, повинні, йдучи у двох-трьох кроках позаду, спостерігати за діями підозрюваного і оточуючих громадян.

249. При доставленні підозрюваного пішим порядком одним міліціонером:

а) прямувати позаду підозрюваного або поруч з ним;

б) заборонено заходити наперед або нахилятися поруч із затриманим, допускати появу сторонніх осіб у безпосередній близькості від нього;

в) у разі наближення кого-небудь ззаду зупинитися разом з підозрюваним, пропустити перехожого вперед;

г) при доставленні підозрюваного пішим порядком одним міліціонером, який несе службу з службово-розшуковим собакою, необхідно знаходитись з ним позаду порушника на відстані трьох-чотирьох метрів, не допускати, щоб між ним і міліціонером з собакою знаходилися інші особи. Собака при цьому тримається на короткому поводку, без намордника.

250. При доставленні підозрюваного транспортом:

а) при посадці затриманого в автомашину вжити застережних заходів, виключивши можливість нанесення йому травм;

б) не допускати з боку затриманого дій, які могли б викликати псування матеріальної частини автомашини або створити умови для нападу на працівника міліції;

в) стежити, щоб підозрюваний не міг впасти або умисно виплигнути з автомашини під час руху;

г) після виводу затриманого з автомашини оглянути салон кузова (коляску мотоцикла) з метою виявлення предметів, залишених ним, які можуть бути речовими доказами у справі;

д) про доставляння підозрюваного транспортом, що не належить органу внутрішніх справ, зробити відмітку в шляховому листку водія про тривалість та відстань поїздки, вказати час доставлення, своє прізвище, посаду, номери службового посвідчення та службового телефону;

е) заборонено використовувати для доставляння підозрюваних у вчиненні злочину громадський транспорт (трамвай, тролейбус, автобус, метро і т.д.), автомашини спеціального призначення (швидкої допомоги, пожежні, інкасаторські і т.п.), а також транспорт, що належить дипломатичним та консульським представництвам;

є) у всіх випадках передавати затриманого черговому по органу внутрішніх справ, доповідати про доставляння письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.

251. Доставлення в орган внутрішніх справ особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, має на меті припинення протиправної дії і забезпечення притягнутої особи до відповідальності. Оскільки доставляння є обмеженням особистої свободи правопорушника, то необхідно перед тим, як застосувати цей захід, зробити все необхідне, щоб безпосередньо на місці ретельно розібратися в обставинах правопорушення і вжити відповідних заходів: вимагати припинення правопорушення і винести на місці усне попередження.

Якщо умови не дозволяють вжити дієвих заходів на місці, то необхідно затримати правопорушника і доставити його в орган внутрішніх справ з додержанням вимог, викладених у статтях 205-212 Статуту.

252. Перед доставленням правопорушників працівники патрульно-постової служби міліції зобов'язані роз'яснити, чим зумовлено доставляння їх в орган внутрішніх справ.

253. При затриманні громадян за вчинення таких адміністративних правопорушень, як дрібне хуліганство, дрібна спекуляція і деякі інші, необхідно також установити свідків (очевидців) правопорушення, запросити їх до органу внутрішніх справ, вилучити речові докази правопорушення і вжити заходів для їх збереження (наприклад, предметів дрібної спекуляції).

254. При виявленні осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим чи собі, вони передаються в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких, затримуються і тримаються у спеціально відведених для цього приміщеннях органів внутрішніх справ до їх витвереження.

Осіб, які знаходяться в громадських місцях у стані сп'яніння, з травмами, в непритомному стані, симптомами гострих чи інших захворювань внутрішніх органів, гострого отруєння сурогатами алкоголю, наркотичного сп'яніння, після епілептичного припадку, з інфекційними захворюваннями, жінок з явними ознаками вагітності, а також в інших випадках важкого стану таких осіб, нарядом на місце негайно викликається швидка медична допомога для вирішення питання щодо їх госпіталізації в медичні заклади охорони здоров'я.

257. Забороняється доставляти на мотоциклах, самоскидах осіб у стані сп'яніння, а також іншими транспортними засобами, що не призначені для перевезення людей.

258. Порядок доставлення:

а) перед посадкою в автомобіль проводиться зовнішній огляд одягу і речей осіб, які перебувають у стані сп'яніння, з метою вилучення у них предметів, що можуть бути використані для нападу на працівників міліції, заподіяння шкоди собі чи іншим особам, які перебувають в салоні автомобіля;

б) за виявлення зброї, наркотиків або сировини для їх приготування, інших речей і предметів, що вказують на можливу причетність порушника до скоєння злочину і які дають підстави підозрювати його у цьому, працівники міліції повинні передавати останнього в чергову частину міськрайліноргану внутрішніх справ за місцем затримання. Доставляти таких осіб на витвереження забороняється.

259. Завідомо незаконне затримання громадян тягне за собою кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

260. Одержавши повідомлення про вбивство чи нанесення тяжких тілесних ушкоджень:

а) опитати заявника про час, місце, ким вчинений злочин, прикмети злочинця, мотиви та обставини злочину (в бійці, з помсти, з метою пограбування і т.ін.), яка зброя використовувалась для цього (рушниця, ніж, кастет і т.ін.), зник злочинець чи знаходиться на місці злочину, де може перебувати, а також з'ясувати дані про самого заявника. Одержані дані повідомити черговому по органу внутрішніх справ;

б) прибути на місце події. Якщо злочинні дії продовжуються, негайно припинити їх, вжити заходів щодо затримання злочинця і доставляння його в орган внутрішніх справ. При неможливості справитися власними силами, запросити по рації або іншим способом допомогу з боку сусідніх нарядів міліції або від чергового по органу внутрішніх справ. Якщо злочинця на місці злочину не виявлено, то отримані дані негайно потрібно використати для затримання його по гарячих слідах, почати розшук злочинця, попередньо організувавши охорону місця злочину;

в) організувати надання першої медичної допомоги потерпілим, які знаходяться на місці події, а в разі необхідності - зупинити автомобіль (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), вказати адресу лікарні і відправити їх туди;

г) при організації охорони місця події особливу увагу звернути на збереження слідів потерпілого і злочинця, схожих на плями крові на землі та інших предметах, слідів транспорту в зоні події, наявність відбитків пальців рук на скляних та лакових поверхнях, одягу, що можуть мати сліди злочину, засобів вбивства, слідів пострілів (відстріляних гільз, пижів і т.ін.). Тіло загиблого не зрушувати з місця, проте якщо воно лежить на проїжджій частині вулиці з інтенсивним рухом транспорту, на трамвайних або залізничних коліях, його слід перенести в інше місце, попередньо крейдою або іншим чином окреслити позу, в якій його виявив міліціонер;

д) вжити заходів до виявлення свідків і з'ясування додаткових обставин, пов'язаних з цими злочинами і про всі обставини доповісти старшому оперативної групи (слідчому), а потім письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.

261. Вибір тактичних дій міліціонера залежить від об'єкта розбійного нападу або грабежу (наприклад, розбійного нападу на інкасатора, касира державної установи або магазину, на банк, громадянина і т.д.), від місця вчинення злочину (на вулиці або в приміщенні), а також від того, чи злочин виявлений самим міліціонером, чи йому про це повідомлено іншими особами.

262. Якщо міліціонер одержав повідомлення про напад на установу банку, інкасаторів або наряд охорони по супроводженню касирів, цінностей, він негайно повинен:

а) доступними засобами (по радіостанції, телефону, з допомогою громадян) доповісти про напад на вказаний об'єкт оперативному черговому по органу внутрішніх справ, намагаючись при цьому не випускати злочинців з поля зору і бути готовим розпочати їх переслідування, а також надати допомогу наряду міліції по охороні банку, а при прибутті на місце групи затримання підрозділу Державної служби охорони діяти у взаємодії з нею;

б) з прибуттям на місце оперативної групи діяти за вказівкою старшого групи;

в) після короткого опитування заявника (про місце, час, кількість злочинців, наявність у них зброї, транспорту, напрямку зникнення) прибути негайно на місце події і в разі підтвердження повідомлення заявника діяти за викладеними рекомендаціями;

г) якщо злочинці встигли зникнути, але за одержаними на місці події відомостями (їх можна отримати від співробітників служби охорони, працівників ощадного банку, громадян, які випадково там опинились), необхідно вжити всіх заходів для їх затримання по гарячих слідах, негайно розпочати їх розшук, попередньо повідомивши про це оперативного чергового по органу внутрішніх справ і організувавши охорону місця події та надання допомоги потерпілим;

д) при неможливості розпочати переслідування - безвідлучно знаходитися на місці події, особливу увагу звернути на збереження грошей, цінних паперів, які знаходяться у відкритих сейфах, слідів пострілів (стріляних гільз, ножів і т.ін.), плям, схожих на кров, відбитків пальців рук злочинців на поверхні предметів;

е) з прибуттям на місце події оперативної групи діяти за вказівкою старшого групи.

263. Якщо міліціонер безпосередньо виявив розбій або грабіж з метою заволодіння індивідуальним майном громадянина (ривок сумки, портфеля, шапки, годинника, сережок і т.п.), а злочинець після вчинення злочинних дій намагається зникнути, він повинен:

а) негайно розпочати переслідування злочинця;

б) якщо потерпілому нанесені тілесні пошкодження і йому потрібна термінова медична допомога, одночасно з прийняттям рішення про переслідування організувати за допомогою громадян надання медичної допомоги потерпілому (викликати автомобіль швидкої допомоги і т.д.);

в) по телефону або іншим шляхом доповісти черговому по органу внутрішніх справ про злочин.

В тому разі, коли про розбійний напад або грабіж громадянина міліціонер дізнався від інших осіб:

г) уточнити у них, де, в який час вчинено злочин, чи відомі злочинці, їх кількість, прикмети, напрямок, яким чином (спеціальної та транспортної міліції, пішим порядком) вони зникли, а також інші дані, які мають відношення до складу злочину і до самого заявника;

д) прибути на місце події;

е) про одержане повідомлення та дані, з'ясовані безпосередньо на місці події, доповісти оперативному черговому по органу внутрішніх справ;

є) якщо обстановка на місці події потребує охорони, то організувати її (наприклад, коли на місці пригоди є сліди ніг, плями, що схожі на кров, знаряддя злочину і сліди їх застосування);

ж) якщо відомості, одержані на місці події дають підставу на затримання злочинця по гарячих слідах, негайно розпочати його переслідування.

Про всі обставини, пов'язані із затриманням злочинців, які вчинили розбійні напади та грабежі, доповідати письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.

264. При одержанні повідомлення про згвалтування:

а) якщо про тільки що вчинений злочин заявляє потерпіла, з'ясувати, чи не потребує вона медичної допомоги, і коли потребує вжити необхідних заходів для її надання (викликати швидку медичну допомогу, вказати адресу медичного закладу, допомогти зупинити автомашину тощо);

б) опитати потерпілу про час, місце вчинення злочину, прикмети злочинця та інші обставини, що мають відношення до особи злочинця;

в) доповісти черговому по органу внутрішніх справ;

г) прибути на місце злочину;

д) якщо злочинець встиг зникнути, але одержані дані свідчать про те, що є можливість затримати його по гарячих слідах, негайно розпочати переслідування;

е) при необхідності (наприклад, коли на місці вчинення злочину є сліди боротьби, плями, схожі на кров, розкидані предмети жіночого та чоловічого туалету і т.ін.), організувати охорону місця злочину;

є) про всі обставини вчинення злочину доповісти письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.

265. Тактика дій міліціонера в разі виявлення ним крадіжки або при одержанні повідомлення про крадіжку залежатиме від того, яка саме крадіжка скоєна: державного, колективного чи приватного майна, крадіжка із закритих приміщень, що обладнані засобами сигналізації, або без таких, кишенькова крадіжка або крадіжка речей у пасажирів.

266. При безпосередньому виявленні крадіжки державного, колективного або приватного майна з об'єктів, які обладнані засобами сигналізації:

а) вжити заходів до припинення злочину і доповісти оперативному черговому по органу внутрішніх справ. При одержанні повідомлення про крадіжку зразу ж прибути на місце для перевірки факту і в разі його підтвердження також доповісти оперативному черговому по органу внутрішніх справ;

б) мати на увазі, що згідно з пунктом 16, підпунктами 1, 2 положення "Про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 615 працівники служби охорони згідно з укладеними договорами забезпечують захист власності і громадян від злочинних посягань, запобігають правопорушенням в місцях несення служби. Але незалежно від цього міліціонеру підрозділу патрульно-постової служби необхідно на території маршруту (поста) оглянути об'єкт зовні, звертаючи особливу увагу на цілісність вікон, дверей, грат, запорів і т.ін. Необхідно пам'ятати, що підходити до об'єкта слід по можливості непомітним, з додержанням необхідних заходів безпеки на випадок можливого нападу злочинців;

в) в разі виявлення на об'єкті пошкоджених вікон, дверей, грат, замків або інших слідів проникнення всередину об'єкта, підвищити пильність за об'єктом, особливо за місцями, звідти можливий вихід осіб, які проникли на об'єкт, що охороняється;

г) з прибуттям на місце події групи затримання служби охорони доповісти старшому групи про свої спостереження і діяти за його вказівкою;

д) аналогічним чином діяти і при безпосередньому виявленні (або одержанні повідомлення про виявлення) крадіжки державного чи колективного майна з об'єктів, які не обладнані засобами сигналізації, лише з тією різницею, що оперативна група може прибути на місце злочину тільки після повідомлення про крадіжку оперативному черговому по органу внутрішніх справ.

Тому повідомлення про крадіжку у чергову частину повинно бути першочерговою дією міліціонера;

е) у всіх випадках, якщо з обставин крадіжки видно, що злочинець може бути затриманий по гарячих слідах, розпочати його переслідування;

є) при необхідності попередньо організувати охорону місця події.

267. При одержанні даних про появу в обігу фальшивих грошей:

а) негайно інформувати чергового органу внутрішніх справ про обставини і місце виявлення фальшивих грошей (ким, коли і якого гатунку, в якій кількості або сумі виявлені фальшиві гроші);

б) детально опитати осіб, дії яких пов'язані з прийманням грошей, а також громадян, які стали свідками виявлення фальшивих грошей, про прикмети особи, яка підозрюється у реалізації фальшивих грошей;

в) особисто або за допомогою громадян затримати особу, яка підозрюється у збуванні фальшивих грошей, і негайно в присутності свідків провести зовнішній огляд одягу та речей підозрюваного, не даючи йому при цьому змоги знищити (викинути, розірвати, переховати, проковтнути) фальшиві гроші;

г) якщо громадянина, який збуває фальшиві гроші, не вдалося затримати в момент їх збування, але отримані дані свідчать про можливість його виявлення, негайно розпочати його розшук та переслідування;

д) про всі обставини, пов'язані з виявленням фальшивих грошей, доповісти письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.

268. При одержанні повідомлення про тільки що вчинене шахрайство:

а) опитати потерпілого або заявника, звернувши особливу увагу на час, спосіб вчинення злочину (шляхом обману, зловживанням довір'я і т.п.), прикмети злочинця, найменування та прикмети речей, що стали об'єктом шахрайства, наявність свідків;

б) якщо отримані дані свідчать про можливість затримання злочинця по гарячих слідах, то розпочати його розшук, скориставшись допомогою потерпілого. Одночасно про отримані дані доповісти черговому органу внутрішніх справ;

в) про всі обставини, пов'язані з подією, доповісти письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ;

г) при заяві громадянина про раніше скоєне шахрайство, запропонувати потерпілому (заявнику) особисто звернутися в орган внутрішніх справ. Доповісти про заяву оперативному черговому по органу внутрішніх справ.

269. При безпосередньому виявленні хуліганських проявів: