Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України

Водолази, які перенесли вірусний гепатит, черевний тиф та паратифи середнього ступеня тяжкості, визнаються непридатними до водолазних робіт, а легкого ступеня тяжкості - переоглядаються через 3-6 місяців. У випадку відсутності при переогляді функціональних порушень печінки та шлунково-кишкового тракту вони визнаються придатними до водолазних робіт на глибині до 60 метрів. При цьому водолази-глибоководники можуть бути придатними до водолазних робіт із зануренням на глибину понад 60 метрів не раніше ніж через рік після закінчення лікування.

Водолази з числа офіцерів та мічманів, які перенесли вірусний гепатит "A", "B", "C" тяжкої форми, визнаються непридатними до водолазних робіт із переоглядом через 12 місяців. Після повторного огляду при нормальній функції печінки та шлунково-кишкового тракту вони можуть бути визнані придатними до водолазних робіт на глибині до 60 метрів.

Призовники, які перенесли вірусний гепатит "A", "B", "C", черевний тиф та паратифи середньої та легкої форм тяжкості, визнаються непридатними до навчання за водолазною спеціальністю.

Стаття 2. До пункту "а" належать: усі форми туберкульозу легень та плеври із прогресуючим перебігом, наявністю розпаду (каверни) та стійким виділенням мікобактерій або без нього; рубцеві зміни легень та плеври із зміщенням легень та межистіння, розладом їх функцій та з вираженим порушенням функції зовнішнього дихання; фістульозна форма туберкульозного бронхоаденіту та туберкульозне ураження бронхів із виділенням мікобактерій; бронхіальні, бронхоплевральні свищі після хірургічного лікування, встановлені при бронхологічному або рентгенологічному дослідженні.

Особи, у яких діагностовано генералізований туберкульоз із багатоваріантним перебігом, поєднаним із ураженням різних органів та систем, незалежно від остаточного результату, оглядаються за пунктом "а" статей 2 або 3 Розкладу хвороб.

До пункту "б" належать усі встановлені в результаті стаціонарного обстеження форми активного туберкульозу легень, плеври та внутрішньогрудних лімфатичних вузлів без виділення мікобактерій та без розпаду, з помірно вираженими клінічними симптомами чи без них, у випадку неефективного лікування або відмови від його продовження, при трансформації каверн у тонкостінні кістоподібні дреновані порожнини (загоєння каверн за відкритим типом), а також наслідки радикального лікування з помірним порушенням функції зовнішнього дихання.

До пункту "в" належать усі форми туберкульозу легень, внутрішньогрудних лімфовузлів та плеври, коли у результаті тривалого, не менше 3-х місяців, госпітального та санаторного лікування інфільтративні зміни переважно зникли, порожнини розпаду зарубцювалися і виділення мікобактерій закінчилося. За цим же пунктом оглядаються особи із залишковими змінами у найближчі 3 роки після клінічного вилікування туберкульозу, з неактивними комбінованими змінами у межах 3-х і більше сегментів; з наслідками хірургічного лікування за незначного порушення або без порушення функції зовнішнього дихання, а також особи із залишковими змінами після перенесеного ексудативного плевриту. Діагноз ексудативного плевриту та інших серозитів туберкульозної етіології повинен бути підтверджений методами бронхологічного, цитологічного, імунологічного, мікробіологічного досліджень, а за відповідних показань і пункційною біопсією. Туберкульозна етіологія сухих плевритів повинна бути доведена методами туберкуліно- та імунодіагностики, пробним лікуванням та динамікою лабораторних досліджень.

Військовослужбовці строкової служби, які перенесли ексудативний або сухий плеврит туберкульозної етіології, оглядаються після закінчення стаціонарного лікування.

Перед направленням у туберкульозний санаторій військовослужбовці строкової служби оглядаються госпітальною військово-лікарською комісією (ВЛК) для визначення придатності до військової служби. Огляд військовослужбовців за графою III Розкладу хвороб проводиться ВЛК санаторію залежно від результатів лікування, за направленням командира частини із службовою та медичною характеристиками. Тривалість лікування, включаючи госпітальний та санаторний періоди, повинна бути не менше 3-х місяців, а при малих формах туберкульозу легень - не менше 2-х місяців. У випадках відмов від санаторного лікування придатність до військової служби офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців-жінок визначається госпітальною ВЛК.

До пункту "г" належать: неактивний туберкульоз зі стійкими рентгенологічними або бронхоскопічними змінами в легенях, плеврі, бронхах, внутрішньогрудних лімфатичних вузлах (численні кальцинати - три і більше, тяжі, міждольові шварти, плевральні нашарування, деформація та пігментація бронхів), а також стани після сегментарних резекцій та діатермокоагуляцій каверн.

Призовники, які належать до групи "ризику за туберкульозом" ("гіперреактори", "віражні", "контактні по туберкульозу"), підлягають обстеженню і лікуванню у спеціалізованому лікувальному закладі з подальшим наданням відстрочки від призову до 12 місяців на підставі статті 1-в Розкладу хвороб. Після стаціонарного обстеження, у разі відсутності даних про туберкульоз відстрочка від призову не надається; вони придатні до військової служби.

Наявність поодиноких петрифікатів у легенях або внутрішньогрудних лімфатичних вузлах не є перешкодою до військової служби. Призовникам установлюється СО-4.

Направлення у нетуберкульозні санаторії офіцерів, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців-жінок, які мають зміни, передбачені пунктом "г" цієї статті, проводиться на загальних підставах за медичними показаннями.

Переогляд з метою медичної та професійної реабілітації офіцерів, вилікуваних від туберкульозу легень, проводиться після обстеження у туберкульозних стаціонарах військових госпіталів, але не раніше 3-х років після клінічного вилікування.

Стаття 3. До пункту "а" належать: туберкульозний менінгіт; активний прогресуючий туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів, що супроводжується розладом функцій нервової системи з глибокими паралічами та парезами, напливними абсцесами або свищами; інших позагрудних локалізацій із розпадом або виділенням мікобактерій, множинною локалізацією; туберкульоз очей із прогресуючим зниженням зорових функцій; поширені та спотворюючі форми туберкульозу шкіри; прогресуючий туберкульоз очеревини та внутрішньочеревних лімфовузлів шлунка, кишечника, печінки, селезінки; ЛОР-органів; метатуберкульозний нефросклероз; залишкові прояви та наслідки перенесеного туберкульозу органів сечостатевої системи, стани після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок та сечовивідних шляхів зі значним порушенням функцій, рубцеві зміни сечового міхура з різким порушенням сечовипускання, стан після двобічної кастрації з приводу туберкульозу.

До пункту "б" належать: активний обмежений туберкульоз хребта, кісток та суглобів, сечостатевих органів, іншої позагрудної локалізації в стадії згасання без напливників та свищів; залишкові зміни або наслідки перенесеного туберкульозу органів сечової системи; стан після хірургічного лікування туберкульозу нирок та сечовивідних шляхів з помірним порушенням функції нирок та сечовипускання; стани після хірургічного лікування туберкульозу інших органів з помірним порушенням функцій.

До пункту "в" належить активний затихаючий туберкульоз позагрудної локалізації після завершення основного курсу специфічної терапії протягом 3 - 5 років.

До пункту "г" належить туберкульоз позагрудних локалізацій після клінічного вилікування (через 3 роки, а туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів - через 5 років).

Діагноз туберкульозу позагрудної локалізації повинен бути підтверджений цитологічними, гістологічними, імунологічними, мікробіологічними та іншими методами. Лікування хворих на кістково-суглобовий туберкульоз проводиться тривало, не менше 9 - 12 місяців (сечостатевої системи не менше 4 - 6 місяців).

Направлення у туберкульозний санаторій та огляд ВЛК проводиться за тими самими показаннями, що і хворим на легеневий туберкульоз.

Переогляд з метою медичної та професійної реабілітації офіцерів, вилікуваних від туберкульозу позагрудних локалізацій, проводиться після стаціонарного обстеження у фтизіатричних відділеннях військових госпіталів (вилікуваних від туберкульозу сечостатевої системи в Алупкинському військовому клінічному санаторії), але не раніше як через три роки (для туберкульозу хребта, великих кісток та суглобів - 5-ти років) після завершення основного курсу лікування.

Стаття 4. У випадках установлення діагнозу лепри військовослужбовці визнаються непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку. Призовники та військовослужбовці з сім'ї, у якій відповідним органом охорони здоров'я зареєстрований хворий на лепру, визнаються непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Стаття 5. Передбачає хворобу, зумовлену вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Імунодефіцитні стани повинні підтверджуватись результатами лабораторних досліджень глобулінів сироватки крові. ВІЛ-інфіковані військовослужбовці строкової служби у випадку одержання двох позитивних результатів наявності антитіл до ВІЛ методом імуноферментного аналізу з Національної або регіональної референс-лабораторії, регламентованим ВООЗ, після огляду інфекціоніста, якщо відсутні клінічні показання для стаціонарного лікування, амбулаторно проходять ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.

Оглянуті за графою III направляються до регіональних центрів СНІДУ для поглибленого обстеження з подальшим прийняттям рішення ВЛК про ступінь придатності до військової служби.

Стаття 6. Призовники у випадках виявлення венеричних захворювань направляються на стаціонарне лікування з обов'язковим повідомленням органів охорони здоров'я. Військовослужбовці підлягають лікуванню. Після успішного лікування призовники, військовослужбовці є придатними до військової служби і вступу до ВНЗ.

Критерієм вилікування гонореї та сифілісу вважається зникнення клінічних ознак венеричного захворювання та наявність трикратного від'ємного результату при лабораторному контролі. Якщо через 12 місяців після повноцінного лікування сифілісу негативація класичних серологічних реакцій не настала, то огляд проводиться за пунктом "б".

У разі враження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи, залежно від ступеня порушення їх функцій огляд проводиться також за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Стаття 7. Призовникам, які мають захворювання, вказані в пункті "б" цієї статті, надається відстрочка від призову на термін до 3 місяців. У разі потреби відстрочка може бути надана повторно на такий самий термін.

У разі незадовільного повторного стаціонарного лікування призовники та військовослужбовці оглядаються за пунктом "а".

Стаття 8. До пункту "а" належать: пухлини головного мозку; злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії; злоякісні новоутворення органів та систем з віддаленими та регіонарними метастазами, рецидивами пухлин; стани після хірургічного лікування, цитостатичної або променевої терапії злоякісних новоутворень або відмови хворого від лікування незалежно від стадії пухлини, її локалізації та часу від початку захворювання.

До пункту "б" належать: стани після радикального лікування злоякісних пухлин органів і систем при незначних функціональних порушеннях, базиліома, рак нижньої губи, шкіри.

Стаття 9. До пункту "а" належать швидко прогресуючі злоякісні захворювання крові та кровотворних органів, а також повільно прогресуючі зі значними змінами у складі крові та періодичними загостреннями, коли працездатність хворого стійко втрачена, а ефект від проведеного лікування відсутній або має тимчасовий характер.

У разі захворювань з повільно прогресуючим перебігом, тривалим позитивним ефектом від лікування, частотою загострень, що не перевищують один раз на рік, та збереженою працездатністю огляд проводиться за пунктом "б".

До пункту "в" належать розлади стану здоров'я тимчасового характеру, зумовлені проведеним променевим або цитостатичним лікуванням.

Стаття 10. За наявності доброякісних новоутворень оглянутим пропонується лікування.

До пункту "а" належать новоутворення: шкіри, підлеглих тканин, кровоносних або лімфатичних судин, що затруднюють носіння військової форми одягу або спорядження; центральної чи периферичної нервової системи, такі, що прогресують або призводять до стійких паралічів чи до глибоких парезів кінцівок, зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (різко виражені атрофії м'язів при односторонньому процесі: плеча - більше ніж 4 см; передпліччя - більше ніж 3 см; стегна - більше ніж 8 см; гомілки - більше ніж 6 см; контрактури, хронічні трофічні виразки), що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушенням функцій черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкі болі, та інші); фіброми носоглотки з перебігом, який прогресує, середостіння зі значними клінічними проявами (зміщення, здавлення, руйнування органів, які оточують, а також інших прилеглих до них органів грудної порожнини); новоутворення бронхо-легеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом або ателектазом; новоутворення органів травлення, що значно затруднюють акт ковтання і проходження їжі, які супроводжуються занепадом вгодованості; новоутворення залоз внутрішньої секреції без ендокринних розладів, що викликають порушення функції прилеглих органів (зміщення, здавлення); поширені або множинні папіломи сечового міхура з вираженими дизуричними явищами або супровідною кровотечею.

До пункту "б" належать новоутворення: шкіри, підлеглих тканин, кровоносних або лімфатичних судин, множинні невуси (два і більше), що затруднюють носіння військової форми одягу або спорядження; центральної або периферійної нервової системи, при яких порушення функцій виражено помірно і перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (1-2 роки), наростанням симптомів (незначна атрофія м'язів, легкі розлади чутливості і т.п.); новоутворення середостіння з порушенням функції органа; новоутворення бронхо-легеневого апарату з помірними клінічними проявами; новоутворення органів травлення без занепаду вгодованості; папіломи сечового міхура з помірними дизуричними явищами. До цього самого пункту слід включати фонові стани та передпухлинні захворювання молочної залози і жіночих статевих органів: дисплазія, атипічна гіперплазія молочної залози, міоми матки при розмірах, які відповідають 12-тижневій вагітності й більше, що супроводжуються кровотечами і призводять до анемії, а також за наявності субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом (збільшення пухлини до розмірів, відповідних більше як 5-тижневій вагітності за рік); залозно-кістозна гіперплазія, поліпоз, аденоматоз ендометрія; ерозії та дисплазії шийки матки; поліпи цервікального каналу; кісти бартолінової залози, крауроз вульви, кісти та фіброми піхви, що порушують функцію; рецидивні дермоїдні куприкові кісти після радикального хірургічного лікування.

До пункту "в" належать новоутворення: нервової системи, які повільно прогресують, без атрофії м'язів та трофічних розладів, коли симптоми захворювання довго лишаються в одному і тому самому стані; органів травлення, що супроводжуються диспептичними розладами; жіночих статевих органів, що не потребують хірургічного лікування, - міоми матки, що мають розміри відповідно 11-тижневої вагітності без клінічних проявів, кісти бартолінової залози, кісти та фіброми піхви.

Доброякісні новоутворення: ліпоматоз, гемангіоми, хондроми, що не затруднюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження, а також наслідки радикального хірургічного лікування ерозій та дисплазій шийки матки, поліпів цервікального каналу, кіст бартолінових залоз, кіст і фібром піхви, що не порушують функцію,- не дають підстав для застосування цієї статті.

Призовників та військовослужбовців строкової служби з кістами внутрішніх органів оглядають залежно від ступеня порушення функцій.

Відпустка за станом здоров'я за пунктом "г" надається після хірургічного лікування з приводу доброякісних новоутворень, коли після завершення стаціонарного лікування придатність до військової служби не обмежується і для повного відновлення функцій та працездатності потрібен термін не менше 1 місяця.

Стаття 11. Якщо є підозра на наявність вузлів та іншої патології щитовидної залози, то призовники та військовослужбовці підлягають стаціонарному обстеженню. У разі виявлення вузлового зобу пропонується пункційна біопсія щитовидної залози під контролем ультразвукового дослідження з цитологією біоптату. Якщо відсутні дані про наявність новоутворення, то експертне рішення виноситься на підставі статті 11 "в".

Призовникам і військовослужбовцям, у разі наявності зобу значних розмірів, пропонується хірургічне лікування. Вирішення питання про придатність до військової служби після хірургічного лікування або відмови від нього проводиться на підставі статті 12 ("а", "б", "в").

Якщо наявний зоб II ступеня без ендокринних розладів після стаціонарного лікування, то призовники та військовослужбовці оглядаються на підставі статті 11 "в" Розкладу хвороб.

Стаття 12. Огляд призовників та військовослужбовців проводиться після стаціонарного обстеження та лікування.

До пункту "а" належать: стійкі, значно виражені розлади, зумовлені тяжкими формами цукрового діабету з високою гіперглікемією, глюкозурією, ацетонурією, кетозом, універсальною діабетичною ангіопатією. До цього пункту належать: цукровий діабет з лабільним перебігом і наявністю в анамнезі діабетичної коми; тяжкі форми вузлового і дифузно-токсичного зобу (різко виражене схуднення, адинамія, екзофтальм, задишка у спокої, висока тахікардія, порушення серцевого ритму, різноманітні вісцеральні ускладнення). Сюди ж належать усі хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, наднирковиків, щитовидної, білящитовидних і статевих залоз) із незворотними змінами органів і систем та значним порушенням їх функцій.

До пункту "б" належать стійкі, помірно виражені розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої тяжкості, коли при відповідному лікуванні незначно знижується працездатність оглянутого. Для цукрового діабету середньої тяжкості характерна помірна гіперглікемія та глюкозурія, компенсація вуглеводного обміну досягається пероральним вживанням цукровміснознижувальних препаратів на фоні постійної дієтотерапії. Ацетонурія, кетоз, діабетичні коми в анамнезі повинні бути відсутні. Для дифузнотоксичного зобу середнього ступеня тяжкості характерні зниження ваги тіла, помірна тахікардія, очні симптоми. До цього ж пункту належать усі захворювання залоз внутрішньої секреції з помірним порушенням функцій.

До пункту "в" належать форми цукрового діабету з гіперглікемією, яка легко нормалізується дієтою, працездатність збережена, а також легкі зворотні форми дифузно-токсичного зобу (легка неврозоподібна симптоматика, зниження толерантності до фізичного навантаження, незначна тахікардія).

До пункту "г" належать стани після гострих захворювань та операційних втручань на щитовидній залозі, інших ендокринних залозах при нормалізації їх функції після лікування. За цим самим пунктом оглядаються призовники та військовослужбовці після перенесених гострих тиреоїдитів. Призовники та кандидати у ВНЗ із числа осіб - військовослужбовців та цивільної молоді, оперовані з приводу вираженої гінекомастії зі сприятливим результатом, визнаються придатними до військової служби та вступу до ВНЗ.

Оглянуті за графою I Розкладу хвороб з наявністю аліментарного ожиріння I-го ступеня (збиткова вага - 10-29%) визнаються придатними до військової служби (в аеромобільні війська вага тіла призовників повинна бути не більше 90 кг). При аліментарному ожирінні II-го ступеня (збиткова вага - 30-49%), III-го ступеня (збиткова вага - 50 % і більше) огляд проводиться за пунктами "б" чи "в" цієї статті.

Призовники з недостатньою вагою та фізичним розвитком проходять огляд за статтею 87 Розкладу хвороб.

При ожирінні іншого походження придатність до військової служби та служби за військовою спеціальністю визначається залежно від тяжкості перебігу основного захворювання за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Середня величина та діапазон маси тіла у кілограмах залежно від росту наведені в таблиці:

Стаття 13. За пунктом "а" оглядаються особи, які страждають гіпо-, апластичними і гемолітичними анеміями, тромбоцитопеніями, гемофіліями та іншими порушеннями згортання крові.

Призовники, які перенесли один епізод аутоімунної тромбоцитопенічної пурпури (хвороба Верльгофа) з добрим та стійким ефектом від глюкокортикостероїдної терапії (більше 3-х років) та в разі хронічного перебігу процесу, оглядаються за пунктом "б".

Військовослужбовці строкової служби, які досягли ремісії тільки глюкокортикостероїдною терапією, оглядаються за пунктом "в", ті, які перенесли спленектомію з добрим ефектом, - за пунктом "б", а при недостатній ефективності проведеної спленектомії - за пунктом "а".

Військовослужбовці, оглянуті за графою III, які перенесли епізод аутоімунної тромбоцитопенічної пурпури з добрим ефектом від глюкокортикостероїдної терапії або спленектомії, оглядаються за пунктом "г". Якщо відсутній ефект від проведеного лікування або має місце хронічний перебіг хвороби Верльгофа, то, залежно від вираження проявів захворювання, огляд проводиться за пунктами "а", "б" або "в" цієї статті. У разі наявності хвороби Віллебранда огляд проводиться за пунктами "а", "б" або "в" залежно від ступеня порушення функції та тяжкості перебігу захворювання.

Постанова про потребу у відстрочці від призову та відпустці за станом здоров'я приймається тільки у випадках, коли для повного відновлення працездатності та нормалізації гематологічних показників потрібен термін не менше 1 місяця.

Стаття 14. Передбачає психози та інші психічні розлади, що виникають внаслідок травм, пухлин головного мозку, епілепсії, енцефаліту, менінгіту, сифілісу мозку, а також при сенільних та пресенільних психозах, судинних, дегенеративних та інших органічних захворюваннях чи ураженнях головного мозку.

Огляд призовників та військовослужбовців проводиться після стаціонарного обстеження.

До пункту "а" належать різко виражені, затяжні психотичні стани, а також психічні розлади, що проявляються вираженими порушеннями або стійкими змінами особистості за психоорганічним типом.

До пункту "б" належать помірно виражені психотичні стани із сприятливим перебігом, психічні розлади, що проявляються стійкими емоційно-вольовими, ендокринними та вегетативними розладами, з проявами органічного ураження нервової системи, а також стійким астенічним станом (церебростенією), неврозоподібним або психопатоподібним синдромом після органічного захворювання (травми) або ураження головного мозку.

До пункту "в" належать минущі, легкі та короткочасні психотичні та непсихотичні розлади, що виникли внаслідок травм або гострих органічних захворювань головного мозку, які закінчилися видужанням або незначно вираженою астенією без ознак органічного ураження центральної нервової системи.

До пункту "г" належать стани стійкої (не менше 1 року) компенсації хворобливих проявів після гострого захворювання та травми головного мозку без психічних розладів та проявів органічного ураження центральної нервової системи.

Стаття 15. Передбачає шизофренію, афективні психози, а також параноїдні стани. Діагноз установлюється тільки після стаціонарного обстеження.

До пункту "а" належать усі форми шизофренії, різко виражені або затяжні форми маніакально-депресивного психозу та циклотимії з часто повторюваними фазами, параноїдні стани.

До пункту "б" належать тільки легкі форми маніакально-депресивного психозу та циклотимії з рідкими приступами та довгими (декілька років) проміжками повного психічного здоров'я.

Стаття 16. Передбачає психози та інші психічні розлади, зумовлені наслідками загальних інфекцій, інтоксикацій, соматичних захворювань різного генезу, пологів, клімаксу, порушенням обміну речовин та іншими причинами. До них також належать психічні розлади, зумовлені дією РР, ДІВ, КРП тощо.

Наявність вищезазначених психічних розладів у анамнезі без патології з боку внутрішніх органів та нервово-психічної сфери у момент огляду не дає права визнавати оглянутих непридатними до військової служби. Сприятливе закінчення цих психічних розладів повинно бути підтвердженим у лікувальному закладі.

У документах про результати обстеження та огляду вказується основне захворювання, яке викликало розвиток психічного розладу.

До пункту "а" належать психотичні стани із різко вираженими клінічними проявами або тривалим перебігом, у тому числі ті, що закінчуються вираженими змінами особистості.

До пункту "б" належать помірно виражені або повторні психотичні та непсихотичні стани, що призводять до патологічних змін особистості за органічним типом або вираженим стійким (більше трьох місяців) астенічним станом (церебрастенії), у тому числі з проявами органічного ураження центральної нервової системи.

У випадку сприятливого перебігу захворювання, коли настає стійка компенсація хворобливих проявів, особи, оглянуті за графою III Розкладу хвороб, можуть бути визнані обмежено придатними до військової служби.

До пункту "в" належать помірно виражені, короткотривалі астенічні стани після перенесеної інфекції, інтоксикації без проявів органічного ураження центральної нервової системи.

Особам, які перенесли гостре отруєння алкоголем або наркотичними (токсичними) речовинами, відпустка за станом здоров'я не надається.

До пункту "г" належать психічні розлади, що виникли у результаті гострого захворювання і закінчилися одужанням.

Стаття 17. Передбачає гострі реакції на стрес та порушення адаптації, які виникають внаслідок дії психотравмувальних факторів.

До пункту "а" належать реактивні психози із затяжним перебігом (психогенний параноїдний психоз, істеричні психози зі зміною свідомості, реактивна депресія та інші), а також різко виражені невротичні розлади, які не піддаються лікуванню.

До пункту "б" належать реактивні психози зі сприятливим перебігом, а також помірно виражені, тривалі або повторні невротичні розлади, коли хворобливі явища, незважаючи на патогенетичне лікування, стійко утримуються і заважають оглянутим виконувати обов'язки військової служби. Експертна постанова приймається після безуспішного стаціонарного лікування хворого не менше 1 місяця.

До пункту "в" належать помірно виражені, короткочасні невротичні розлади. За цим пунктом оглядаються також офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці-жінки, які перенесли реактивний психоз із короткочасним та сприятливим перебігом, що закінчився легкою астенією.

До пункту "г" належать гострі реакції на стрес, порушення адаптації та незначно виражені невротичні розлади, які характеризуються, в основному, емоційно-вольовими, вегетативними порушеннями, добре піддаються лікуванню та закінчуються одужанням.

Стаття 18. Передбачає психопатії, патологічний розвиток особистості, психічний інфантилізм. Для діагностики розладів особистості необхідний старанно та об'єктивно зібраний анамнез, а також ретельне обстеження в умовах психіатричного стаціонару. Огляд призовників та військовослужбовців проводиться після вивчення особової справи, службової та медичної характеристик.

До пункту "а" належать різко виражені, що не піддаються компенсації, так звані "ядерні" форми психопатії та випадки патологічного розвитку особистості (паранояльні, обсесивнофобічні та інші), які характеризуються найбільш глибокими та стійкими хворобливими проявами, що на тривалий час позбавляють працездатності та перешкоджають виконанню службових обов'язків.

До пункту "б" належать помірно виражені форми розладів особистості, психопатії та патологічного розвитку особистості, які виявляються у стійких емоційно-вольових афективних зривах, легкістю розвитку реактивних станів, виразною неврівноваженістю вегетативної нервової системи, а також психічний інфантилізм із нахилом до стійких та виражених патологічних реакцій.

До пункту "в" належать психічний інфантилізм та інші розлади особистості (транзиторні, парціальні), що повинні бути підтверджені документами з лікувальних і навчальних закладів, із місця роботи.

Особи з психопатоподібними станами, причинно пов'язані із конкретною зовнішньою шкідливістю (інфекціями, інтоксикаціями, травмами та іншим), оглядаються за тими статтями Розкладу хвороб, які передбачають відповідні нозологічні форми нервово-психічної патології.

Випадки установчої, навмисної поведінки, прояви недисциплінованості, що не випливають з усієї патологічної структури особистості, не можуть оцінюватися як ознаки хворобливого розладу.

Стаття 19. Передбачає психічні розлади, у тому числі алкогольні (метаалкогольні) та інтоксикаційні психози, що виникають внаслідок хронічного зловживання алкоголем, наркотиками та іншими речовинами.

Огляд призовників та військовослужбовців проводиться після стаціонарного обстеження.

До пункту "а" належать хронічний алкоголізм, у тому числі із затяжним або повторним алкогольним (метаалкогольним) психозом, наркоманія та токсикоманія з різко вираженими змінами особистості, інтелектуально-мнестичними порушеннями.

До пункту "б" належать хронічний алкоголізм, наркоманія та токсикоманія, що супроводжуються помірними змінами особистості, відсутністю позитивного ставлення до лікування та критики до свого стану, а також у разі безуспішності спеціального лікування у стаціонарі.

До пункту "в" належать початкова стадія хронічного алкоголізму, наркоманії та токсикоманії без розладів особистості, явищ зміненої реактивності та фізичної залежності. Офіцери в разі наявності твердої установки на вилікування із урахуванням думки командування можуть бути визнані придатними до військової служби.

Поодиноке або епізодичне вживання алкоголю, наркотичних або інших токсичних речовин без психічних розладів не може бути підставою для застосування цієї статті. Призовникам установлюється СО-4.

Стаття 20. До пункту "а" належать усі форми тяжкої або помірної розумової відсталості, а також дебільність у різко вираженому ступені. При значних та явних дефектах інтелекту питання про непридатність до військової служби призовників може бути вирішене і без направлення його у лікувальний заклад.

До пункту "б" належать дебільність у помірно вираженому та легкому ступенях. У разі встановлення цього діагнозу, особливо у випадках, коли дані лікарського обстеження не відповідають іншим даним, що характеризують поведінку оглянутого у побуті, на виробництві, у підрозділі тощо, стаціонарне обстеження обов'язкове. Призовники та військовослужбовці з патологією хромосом оглядаються за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Стаття 21. Передбачає також ураження нервової системи в разі сифілісу, інших інфекційних та паразитарних хвороб, хвороб крові.

До пункту "а" належать хвороби нервової системи, що супроводжуються глибокими паралічами або парезами, вираженим паркінсонізмом,частими (чотири і більше рази на рік) епілептичними припадками, вираженими гіперкінезами, діенцефальними кризами, окрім психогенно зумовлених вегетативно-судинних пароксизмів, приступами кожевніковської або джексонівської епілепсії, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з розладом зору, а також наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу і т.п.

До пункту "б" належать: форми хвороб з повільним перебігом і за ступенем порушення функцій центральної нервової системи обмежують можливість проходження військової служби, але не виключають її повністю (залишкові явища вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом у формі зниження сили м'язів, невеликого збільшення м'язового тонусу, що не супроводжується розладом мови, пам'яті, ходи; помірна гідроцефалія - розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм).

До пункту "в" належать залишкові явища ураження нервової системи із незначним порушенням функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції і т.п.), окремими органічними знаками, поєднаними з вегетативно-судинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.

До пункту "г" належать залишкові явища ураження нервової системи з вегетативно-судинною нестійкістю без порушення функцій. Питання про придатність до військової служби призовників вирішується після стаціонарного обстеження.

При оцінюванні клінічної картини гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, обов'язково враховується наявність застійних змін на очному дні, ступінь розширення шлуночкової системи мозку за даними пневмоенцефалограми або комп'ютерної томографії.

Факт лікування з приводу нейроінфекції та її наслідків в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами, а вплив наслідків нейроінфекції на працездатність або виконання обов'язків військової служби - характеристиками з місця роботи, навчання або військової служби.

Стаття 22. До пункту "а" належать: лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хвороба Паркінсона, міоклонус-епілепсія, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м'язова атрофія, аміотрофічний бічний склероз, сірінгомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатії, розсіяний склероз, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми, катаплексія та нарколепсія, епілепсія без психічних розладів з частими припадками (більше 4-х на рік).

До пункту "б" належать хвороби, перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (1-2 роки), наростанням симптомів (повільно прогресуюча сірінгомієлія із незначною атрофією м'язів та легким розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії і т.п.).

Сюди ж належить епілепсія без психічних розладів з припадками середньої частоти (до трьох разів на рік). Наявність припадку повинна бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках можуть братися до уваги акти, підписані офіційними особами немедичного складу, результати опитування очевидців лікуючим лікарем, якщо вказаний у них припадок та післяприпадковий стан можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані з місця проживання, навчання, роботи, служби. У тих випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабо виражені та рідко виникаючі малі припадки або специфічні настрої, питання про придатність до військової служби оглянутих вирішується після стаціонарного обстеження. Особи з епілептичною хворобою без психічних розладів, яка розвинулася внаслідок перенесеного органічного захворювання, оглядаються за пунктом "а" або "б" цієї статті залежно від частоти припадків. Якщо документами лікувального закладу підтверджуються епілептичні припадки в анамнезі та при обстеженні у стаціонарі у період призову на строкову службу на електроенцефалографії (ЕЕГ) є патологічні зміни, то призовники оглядаються за пунктом "б".

До пункту "в" належать: хвороби нервової системи, які дуже повільно прогресують, коли об'єктивні ознаки виражені у незначному ступені (сірінгомієлія із нерізко вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м'язів та трофічних розладів, коли симптоми захворювання є остаточними або достатньо повільно прогресують і т. п.). Сюди ж належить епілепсія без психічних розладів з рідкими припадками (1 - 2 рази на рік).

Стаття 23. До пункту "а" належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, параксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості й трофіки (різко виражені атрофії м'язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія і т. п.). До цього самого пункту належать радикуліти з частими (більше двох разів на рік) рецидивами і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які вимагають довготривалого лікування, а також плексити і тяжкі форми невралгії тройничного нерва в разі безуспішного лікування.

До пункту "б" належать: деякі форми невральної аміотрофії, зі сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферійних нервів та сплетінь, при яких помірно розладнується основна функція; стійкий параліч лицьового нерва, порушені функції кисті, обмежене підняття руки і т. п. До цього самого пункту належать хронічні радикуліти, радикуліти з рецидивами, плексити, неврити, що супроводжуються у період загострення вимушеним положенням тулуба, болями вздовж нервів і т.п., та потребують стаціонарного лікування хворого до двох місяців; а також поєднання дегенеративно-дистрофічних змін хребта із незначно вираженими неврологічними порушеннями, вказаними у поясненні до пункту "в" цієї статті.

До пункту "в" належать хвороби периферійних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих та трофічних розладів, а також існуючі нерізко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними у минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого.

Призовники та військовослужбовці строкової служби з наслідками невриту лицьового, серединного нервів оглядаються на підставі цієї статті за пунктом "б".

У разі пошкоджень кістково-м'язової системи та наявності кісткових змін у хребті, що утруднюють його рухомість та викликають вторинні порушення з боку периферійної нервової системи, окрім цієї статті, застосовують також відповідні статті Розкладу хвороб.

Після хірургічного лікування з приводу випадання міжхребцевого диска призовники та військовослужбовці строкової служби оглядаються за пунктами "б" або "в" цієї статті, а офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовослужбовці-жінки - за статтею 24 Розкладу хвороб.

Особи з нервово-м'язовими захворюваннями оглядаються за пунктами "а", "б" або "в" цієї статті, залежно від ступеня порушення функцій.

Стаття 24. За цією статтею оглядаються призовники та військовослужбовці після гострих захворювань центральної та периферійної нервової систем або оперативного втручання.

Під час вирішення питання про необхідність надання відстрочки від призову, відпустки за станом здоров'я або звільнення від службових обов'язків великого значення набуває не стільки оцінка тяжкості та глибини порушення різних функцій, скільки прогностичні критерії.

Після відпустки за станом здоров'я придатність офіцерів, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців надстрокової служби до служби в аеромобільних військах, прикордонних військах, морській піхоті, на надводних човнах та до служби у спецспорудах визначається індивідуально. До служби на підводних човнах ці особи непридатні.

Стаття 25. Передбачає вроджені або набуті вади положення повік (зрощення, виворіт, заворіт та інші); захворювання повік, слізних шляхів та орбіти, кон'юнктиви з урахуванням ступеня порушення зорових та рухових функцій. Якщо можливе поліпшення цих станів від хірургічного лікування, то воно повинно бути проведене до прийняття експертного рішення.

До пункту "а" належать: зрощення вік між собою або очним яблуком; різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік; хронічні кон'юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини із загостреннями не менше двох разів на рік при безуспішному стаціонарному лікуванні, хронічне трахоматозне ураження кон'юнктиви, а також захворювання слізних шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню у стаціонарі. Сюди ж належить птоз вродженого або набутого характеру, в разі якого верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м'яза; стани після реконструктивних операцій на слізних шляхах із введенням лакопротеза.

Якщо є наявні ускладнення трахоми зі стійким порушенням функцій ока, то постанова приймається за відповідними статтями Розкладу хвороб, що передбачають ці порушення.

Відстрочка від призову за статтею 32 Розкладу хвороб надається тільки у тому випадку, коли для стаціонарного лікування потрібен термін не менше 1 місяця.

У разі відмови від операції постанова про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю оглянутих за графами I, II, III, IV Розкладу хвороб приймається за пунктом "б". Простий блефарит з окремими лусочками та значною гіперемією країв повік; фолікулярний кон'юнктивіт з поодинокими фолікулами; бархатистість кон'юнктиви у кутках повік та в області кон'юнктивних склепінь; окремі дрібні поверхневі рубці кон'юнктиви нетрахоматозного походження, а також гладкі рубці кон'юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон'юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року; несправжня та справжня пліва без явищ прогресування не є протипоказаннями до військової служби, постанова приймається за пунктом "в". Військовослужбовцям після лікування з приводу гострої трахоми відпустка за станом здоров'я не надається, за необхідності приймається постанова про потребу у звільненні від службових обов'язків за статтею 32 Розкладу хвороб.

При рецидивах криловидної пліви після безуспішного повторного хірургічного лікування та порушенні функції ока, що прогресує, огляд проводиться за пунктом "б".

У разі весняного катару та інших алергічних уражень кон'юнктиви придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю оглянутих за графами I, II, III визначається за статтею 90 Розкладу хвороб, залежно від ступеня вираження, тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування.

Стаття 26. Передбачає хронічні, важковиліковні або невиліковні захворювання туберкульозного, люетичного, дегенеративного, дистрофічного та іншого походження.

Паренхіматозний кератит люетичного походження належить до статті 6 Розкладу хвороб. Призовникам з цим захворюванням надається відстрочка від призову, а військовослужбовці підлягають лікуванню.

У випадках закінченого процесу або захворювань з рідкими загостреннями (не більше двох разів на рік), а також після пересадження тканин придатність призовників та військовослужбовців до військової служби визначається залежно від функцій ока за відповідними статтями Розкладу хвороб. За наявності новоутворень ока та його придатків, залежно від характеру, огляд проводиться за статтею 8 або 10 Розкладу хвороб.

До пункту "а" належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному, хірургічному лікуванню, а також тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування обох очей, незалежно від функцій ока. Пігментна дегенерація сітківки з пігментом чи без нього, поєднана з порушенням темнової адаптації (гемералопією), повинна бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору.

У разі стійкого звуження поля зору знизу та ззовні (за вертикальним та горизонтальним меридіанами) від крапки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах постанова за усіма графами Розкладу хвороб приймається за пунктом "а", те саме на одному оці - за пунктом "б", від 30 до 45 градусів на обох очах - за пунктом "б", те саме на одному оці - за пунктом "в".

До пункту "б" належать: хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклічні кризи (встановлені у стаціонарних умовах); кератоглобус, афакія, артифакія на одному або обох очах; короткозорість обох очей у одному з меридіанів більш як 3,0 дптр. при наявності дегенеративно-дистрофічних змін на очному дні (крайова дегенерація сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома та інші) при різкому зниженні зорових функцій, що прогресує; атрофія зорового нерва, що прогресує; чужорідне тіло в середині ока, що не викликає запальних або дистрофічних змін.

Призовникам, які перенесли оптикореконструктивні операції на рогівці або склері, надається відстрочка від призову, якщо після операції пройшло менше 6 місяців, а військовослужбовцям строкової служби - відпустка або звільнення від службових обов'язків за станом здоров'я. Придатність їх до військової служби після операції визначається залежно від стану функцій ока та документально підтвердженої операції аметропії за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Особи, які перенесли оптикореконструктивні операції на рогівці, придатні до вступу у ВНЗ не раніше одного року після операції без післяопераційних ускладнень та дегенеративно-дистрофічних змін на очному дні.

При афакії, артифакії на одному або обох очах постанова щодо осіб, оглянутих за графами III, IV приймається за статтею 31 Розкладу хвороб залежно від гостроти зору з практично стійкою корекцією будь-якого виду, в тому числі інтраокулярними та контактними лінзами. Вони непридатні до вступу у ВНЗ, служби в аеромобільних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах, також їх не слід призначати на роботи, пов'язані з вібрацією тіла, у склад екіпажів танків, бойових машин піхоти та водіїв транспортних засобів. Оглянуті за графами I - II визнаються непридатними до військової служби у мирний час, обмежено здатними у воєнний час.

Вивих та підвивих кришталика, артифакія оцінюється як афакія.

Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також вроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, які не знижують гостроти зору, не є протипоказанням до роботи з РР, ДІВ, ЕМП та вступу до ВНЗ.

Особи, які працюють з РР та ДІВ, у яких виявлені при біомікроскопії помутніння під задньою капсулою кришталика та наявності переконливих ознак прогресування помутнінь кришталика (значне збільшення кількості та їх розміру в разі тривалого нагляду), визнаються непридатними до роботи з ними.

При атрофії зорового нерва, яка не прогресує, придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю за усіма графами Розкладу хвороб визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору та інших). Ті, хто вступає до ВНЗ, - непридатні.

В усіх випадках наявності внутрішньоочних чужорідних тіл питання про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю оглянутих за графою III Розкладу хвороб вирішується не раніше 3-х місяців після поранення. При добрих функціях ока (гостроті зору, полі зору, темновій адаптації та інші), відсутності запальних явищ та ознак металозу вони визнаються придатними до військової служби, але не призначаються до складу екіпажів танків та бойових машин піхоти, водіями інших транспортних засобів, а також на роботи, пов'язані з вібрацією тіла.

Стаття 27. До пункту "а" належать також випадки безуспішного повторного хірургічного лікування посттравматичного відшарування сітківки на обох очах з зниженням функцій зору, яке прогресує.

Оглянуті за графою III Розкладу хвороб після перенесеного відшарування сітківки травматичної етіології на обох очах можуть бути визнані обмежено здатними до військової служби тільки у порядку індивідуальної оцінки за умови добрих функцій ока (гострота зору, поле зору та інші). Вони не призначаються до складу екіпажів танків, бойових машин піхоти, водіями транспортних засобів та на роботи, пов'язані з вібрацією тіла.

Стаття 28. Діагноз глаукоми повинен бути підтверджений в умовах стаціонару із застосуванням навантажувальних проб. Питання про придатність до військової служби вирішується після лікування (медикаментозного або хірургічного) з урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органу зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скотом, у тому числі й при навантажувальних пробах, а також екскавації диска зорового нерва та інших).

До цієї статті належить також і вторинна глаукома.

Стаття 29. До пункту "а" належать також стійкі центральні гемодинамічні скотоми, стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м'язів ока або уражень головного мозку, які порушують функцію зору.

При стійких абсолютних центральних та парацентральних скотомах на одному або обох очах придатність до військової служби оглянутих за графами I, II, III Розкладу хвороб визначається за пунктом "б" або "в" залежно від функцій органу зору, а військовослужбовців, окрім того, і придатності до військової спеціальності за таблицями додаткових вимог.

Якщо ністагм є однією із ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату, то постанова приймається за основним захворюванням. У разі значно зниженої гостроти зору постанова приймається за статтею 31 Розкладу хвороб. Ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою до військової служби, вступу до ВНЗ, для підготовки та служби за спеціальністю оператора радіолокаційної станції або протитанкового реактивного снаряда, роботи із дисплеями та іншими блоками відображування інформації.

У разі співдружньої косоокості, паралітичної косоокості без диплопії при погляді прямо та інших порушень бінокулярного зору ступінь придатності до військової служби і служби за військовою спеціальністю призовників та військовослужбовців строкової служби визначається залежно від порушення функцій зору (гострота зору, поле зору, бінокулярний зір) за відповідними статтями Розкладу хвороб.

У разі альтернуючої косоокості з хорошим зором слід утримуватися від хірургічного лікування через імовірність виникнення диплопії.

Під час діагностики видів і ступенів зниження кольорового зору слід керуватися методичними вказівками до поліхроматичних таблиць.