22.4. До ввезення не допускаються м'ясо й м'ясопродукти:
що мають при післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі зміни, характерні для ящуру, чуми, анаеробних інфекцій, туберкульозу, лейкозу та інших заразних хвороб, ураження гельмінтами (цистицеркоз, трихінельоз, саркоспорідіоз, онхоцеркоз, ехінококоз і ін.), а також для отруєння різними речовинами;
піддані дефростації в період зберігання;
що мають ознаки псування;
що мають температуру в товщі м'язів біля кісток вище мінус 8 градусів за Цельсієм для мороженого м'яса;
із залишками внутрішніх органів, крововиливами в тканинах, не видаленими абсцесами, з личинками оводів, із зачищенням серозних оболонок і видаленими лімфовузлами, з механічними домішками, а також з не властивими м'ясу кольором, запахом, присмаком (риби, лікарських засобів, трав і ін.);
що містять засоби консервування;
обсіменені сальмонелами або збудниками інших бактеріальних інфекцій;
оброблені барвниками, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;
отримані від забою тварин, що піддавалися впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів;
фарш та подрібнене м'ясо великої рогатої худоби, дрібної рогатої худоби та свиней.
22.5. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючих в Україні нормативно-технічними актами.
22.6. Пакувальний матеріал повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.
22.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
22.8. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.
( Пункт 22.9 глави 22 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 427 від 10.07.2013 )
23. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну м'яса птиці
23.1. До ввезення в Україну допускається м'ясо птиці, яке отримане від забою здорової птиці, вирощеної на території країни-експортера і переробленої на птахопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.
( Пункт 23.1 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
23.2. Птиця, м'ясо якої призначено для експорту в Україну, підлягає передзабійному ветеринарному огляду, а тушки й органи від неї - післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям.
23.3. М'ясо повинно мати маркування (ветеринарне клеймо) на упаковці.
23.4. М'ясо виходить від забою здорової птиці з благополучних країн, господарств, офіційно вільних від заразних хвороб, у тому числі:
а) хвороби Ньюкасла, грипу (високопатогенний грип птиці) - при проведенні стемпінг-ауту 6 місяців;
( Підпункт "а" пункту 23.4 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
б) курячі та індичі господарства, вільні від орнітозу (пситтакозу), параміксовірусної інфекції, ринотрахеїту індичок, інфекційного ларинготрахеїту, інфекційного енцефаломієліту - протягом останніх 6 місяців у господарстві;
в) гусячі й качині господарства, вільні від хвороби Держі, вірусного гепатиту каченят, орнітозу (пситтакозу) - протягом останніх 6 місяців у господарстві;
г) птиця надходить на забій з господарств, що визнані благополучними щодо сальмонельозу відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро.
23.5. До ввезення не допускаються м'ясо птиці:
із змінами, характерними для заразних хвороб;
недоброякісне за органолептичними показниками;
що містять засоби консервування;
обсіменене сальмонелами на поверхні тушок, у товщі м'язів або тканинах органів;
оброблене барвниками і пахучими речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;
що має темну пігментацію (крім індичок і цесарок);
м'ясо, що має ознаки псування;
отримане від птиці в період вирощування, відгодівлі або перед забоєм піддане впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.
23.6. Увезення субпродуктів, фаршу з м'яса птиці, м'яса птиці механічного обвалкування дозволяється тільки для промислової переробки із зазначенням конкретного птахо- або м'ясопереробного підприємства чи холодильника тимчасового зберігання.
23.7. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати гігієнічним вимогам якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до чинних в Україні нормативно-технічних актів.
23.8. Матеріал для упаковки повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.
23.9. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
23.10. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни виробника в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера і українською.
( Пункт 23.11 глави 23 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 427 від 10.07.2013 )
24. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну конини
24.1. До ввезення в Україну допускається конина лише в тушах, напівтушах, четвертинах, отримана від забою клінічно здорових коней, вирощених на території країни-експортера і перероблених на забійних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.
( Пункт 24.1 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
24.2. Тварини, м'ясо від яких призначено для експорту в Україну, підлягають передзабійному ветеринарному огляду, а туші й органи від них післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведених державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям.
24.3. Туші коней повинні мати клеймо державного ветеринарного нагляду з позначенням назви або номера забійного підприємства (м'ясокомбінату, бойні), на якому був зроблений забій тварин.
24.4. М'ясо, призначене до ввезення на територію України на експорт, повинно походити від тварин, заготовлених у господарствах і адміністративних територіях, офіційно вільних від хвороб тварин, у тому числі:
парувальної хвороби, африканської чуми коней, сапу, венесуельського енцефаломієліту, везикулярного стоматиту - протягом останніх 2 років на території країни;
( Абзац другий пункту 24.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
грипу коней - протягом останніх 12 місяців на території країни;
( Абзац третій пункту 24.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
інфекційного метриту коней, піроплазмозу (бабезія Кабані), нуталіозу (бабезія Екві) - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;
( Абзац четвертий пункту 24.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
інфекційних енцефаломієлітів коней західного та східного типів, ринопневмонії, інфекційної анемії, корости і віспи коней - протягом останніх 3 місяців на території господарства;
сибірки - протягом 20 днів у господарстві.
Усі туші досліджені на трихінельоз із негативним результатом, або були оброблені методами, які забезпечують повне знищення личинок паразиту.
24.5. Забійних коней на забійних підприємствах перед забоєм піддають клінічному огляду й однократній очній малеїнізації. На забій направляються коні, що дали негативний результат на сап.
24.6. До ввезення не допускаються конина:
із змінами, характерними для заразних хвороб;
із залишками внутрішніх органів, крововиливами в тканинах, не віддаленими абсцесами, із личинками оводів, із зачищенням серозних оболонок і видаленими лімфовузлами, із механічними домішками, а також із не властивими м'ясу запахом і присмаком;
обсіменена сальмонелами і збудниками інших бактеріальних інфекцій;
оброблена барвниками і пахучими речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;
отримана від забою тварин, підданих впливу натуральних або синтетичних естрогенних речовин, гормональних і тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.
24.7. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючих в Україні нормативно-технічних актів.
24.8. Матеріал для упаковування повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.
24.9. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
24.10. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.
( Пункт 24.11 глави 24 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 427 від 10.07.2013 )
25. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну консервів, ковбас і інших видів готових м'ясних виробів
25.1. До ввезення в Україну допускаються готові вироби з м'яса всіх видів тварин, птиці вирощених на території країни-експортера, які призначені в їжу людині, виготовлені на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.
( Пункт 25.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
25.2. Сировина, з якої виготовлена продукція, повинна бути отримана від клінічно здорових тварин і пройти ветеринарно-санітарну експертизу, проведену державною ветеринарною службою країни-експортера.
25.3. Яловичина і баранина не повинні виходити з не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець територій. Тварини не вживали в їжу корми, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.
25.4. Продукти визнані придатними для споживання і відповідають міжнародним стандартам. Продукція повинна мати маркування (ветеринарне клеймо) на упаковці.
25.5. Продукти виходять з м'ясокомбінатів, розташованих в адміністративних територіях, вільних від хвороб, згідно з переліком Міжнародного епізоотичного бюро, у тому числі:
( Абзац перший пункту 25.5 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років, а при стемпінг-ауті - 6 місяців;
чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 12 місяців, а при стемпінг-ауті - 6 місяців;
ящуру - протягом останніх 12 місяців.
( Абзац четвертий пункту 25.5 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
25.6. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючих в Україні нормативно-технічних актів.
25.7. До ввезення допускаються готові продукти в непорушеній упаковці, у герметично закритій тарі. Тара й матеріал для упаковування повинен використовуватися вперше і відповідати санітарно-гігієнічним вимогам країни-експортера.
25.8. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
25.9. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни експортера й українською.
( Пункт 25.10 глави 25 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 427 від 10.07.2013 )
26. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну м'яса кролів
26.1. До ввезення в Україну допускається м'ясо кролів, отримане від забою здорових тварин, вирощених на території країни-експортера і перероблених на забійних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.
( Пункт 26.1 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
26.2. Кролики, м'ясо яких призначено для експорту в Україну, підлягають передзабійному ветеринарному огляду, а тушки й органи - післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведених державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям і мати маркування (ветеринарне клеймо) на упаковці.
26.3. М'ясо виходить від забою здорових кролів із господарств та адміністративних територій, офіційно вільних від заразних хвороб, у тому числі:
міксоматозу, туляремії, геморагічної хвороби кролів, пастерельозу, лістеріозу - протягом останніх 6 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.).
26.4. До ввезення не допускається м'ясо кролів:
із змінами, характерними для заразних хвороб;
не доброякісне за органолептичними показниками;
що містить консерванти;
обсіменене сальмонелами на поверхні тушок, товщі м'язів або тканинах органів;
оброблене барвниками і пахучими речовинами;
іонізуючим випромінюванням або ультрафіолетовими променями;
що мають темну пігментацію;
піддане дефростації в період зберігання;
отримане від кролів у період вирощування, відгодівлі або перед забоєм, підданих впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.
26.5. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючих в Україні нормативно-технічних актів.
26.6. Матеріал для упаковки повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.
26.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
26.8. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.
( Пункт 26.9 глави 26 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 427 від 10.07.2013 )
27. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну молока і молочних продуктів
27.1. До ввезення в Україну допускаються молоко і молочні продукти, які отримані від здорових тварин вирощених на території країни-експортера з господарств, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, і виготовлені на молокопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.
( Пункт 27.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
27.2. Молоко і молочні продукти виготовляються й відвантажуються з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
ящуру - протягом останніх 12 місяців на території країни або зони, визнаної Міжнародним епізоотичним бюро;
контагіозної плевропневмонії, везикулярного стоматиту - протягом 2 років на території країни;
чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 12 місяців на території країни, а при проведенні стемпінг-ауту - 6 місяців;
чуми дрібних жуйних - протягом останніх 3 років на території країни, а при проведенні стемпінг-ауту - 6 місяців.
27.3. До ввезення не допускаються молоко і молочні продукти:
обсіменені сальмонелами або збудниками інших бактеріальних інфекцій;
оброблені барвниками і пахучими речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;
що містять натуральні або синтетичні естрогенні, гормональні речовини, тіреостатичні препарати, антибіотики і заспокійливі засоби.
27.4. Молоко, яке використовується для виробництва молочних продуктів, пройшло термічну обробку, достатню для знищення мікобактерії туберкульозу й інших патогенних мікроорганізмів, що представляють небезпеку для здоров'я людини. Молочні продукти, що поставляються, повинні бути піддані процесу переробки, у результаті якої повинна гарантуватися відсутність життєздатної патогенної флори. Продукти визнані придатними для споживання і вільного продажу без обмежень.
27.5. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники молока, молочних продуктів повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів та продовольчої сировини відповідно до діючих в Україні нормативно-технічних актів.
27.6. До ввезення не допускаються молоко і молочні продукти, що мають змінені органолептичні показники або порушення цілісності упаковки.
27.7. Матеріал для упаковки повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.
27.8. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
( Пункт 27.9 глави 27 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 427 від 10.07.2013 )
27.9. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.
28. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну м'яса диких тварин
28.1. До ввезення в Україну допускається м'ясо диких тварин лише в тушах, напівтушах, четвертинах (пернатої дичини), уключаючи екзотичних тварин, таких як: крокодила, кенгуру, черепахи, страуса та інших дозволених для полювання, у тому числі вирощених на замкнутій території або просторі їх розташування й отримане на забійних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання зазначеної м'ясопродукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.
28.2. Увезення в Україну м'яса крокодила, кенгуру, черепахи, страуса й інших екзотичних тварин може бути дозволене тільки за наявності письмового рішення Міністерства охорони здоров'я України на можливе використання конкретного виду продукту в їжу людям.
28.3. М'ясо повинно походити від забою здорових тварин (пернатої дичини) і екзотичних тварин, що жили (перебували) в мисливських угіддях або підприємствах з їхнього вирощування, що не перебувають під ветеринарною забороною держветслужби країни-експортера й офіційно вільні від заразних хвороб тварин, у тому числі:
а) для усіх видів тварин:
африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;
ящуру - протягом останніх 12 місяців на території країни;
сибірки - протягом останніх 20 днів на території мисливського угіддя, господарства або іншого місця перебування;
( Абзац п'ятий підпункту "а" пункту 28.3 вилучено на підставі Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
б) для великих жуйних парнокопитих:
чуми і контагіозної плевропневмонії, везикулярного стоматиту, чуми дрібних жуйних - протягом 2 років на території країни;
( Абзац другий підпункту "б" пункту 28.3 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби, везикулярного стоматиту, лихоманки долини Ріфт, блутангу, геморагічної септицемії, хвороби Акабане - протягом останніх 3 років на території країни;
( Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 28.3 вилучено на підставі Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
бруцельозу, лейкозу, туберкульозу - протягом останніх 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;
вірусної діареї - протягом останніх 12 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;
в) для дрібних жуйних парнокопитих:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
лихоманки долини Ріфт, чуми дрібних жуйних, блутангу - протягом останніх 3 років на території країни;
ку-лихоманки - протягом останніх 12 місяців на території країни;
паратуберкульозу, меди-вісни, артриту-енцефаліту, аденоматозу - протягом останніх 3 років на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;
туберкульозу, бруцельозу - протягом останніх 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;
віспи овець і кіз - протягом останніх 12 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;
г) для дрібних нежуйних парнокопитих:
класичної чуми свиней, хвороби Ауєскі, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена), репродуктивно-респіраторного синдрому свиней - протягом останніх 12 місяців на території мисливського угіддя або іншого місця перебування;
трихінельозу - протягом 3 років на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;
бешихи - протягом останніх 20 днів на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;
ґ) для непарнокопитих:
сапу, інфекційного енцефаломієліту коней усіх типів, вірусного артеріїту - протягом останніх 2 років на території країни;
( Абзац другий підпункту "ґ" пункту 28.3 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
інфекційної анемії, парувальної хвороби, епізоотичного лімфангоїту, інфекційного метриту коней - протягом 12 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;
д) для кролів і зайців:
вірусної геморагічної хвороби кроликів, туляремії - протягом останніх 12 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;
міксоматозу, пастерельозу, лістеріозу - протягом 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;
е) для пернатої дичини (птиця):
грипу птахів усіх серотипів і хвороби Ньюкасла - протягом 1 року на території країни;
хвороби Марека, сальмонельозу, інфекційного ларинготрахеїту, інфекційного бронхіту, інфекційного енцефаломієліту, хвороби Гамборо, інфекційної анемії, віспи-дифтериту, пастерельозу й аспергільозу - протягом останніх 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;
орнітозу, чуми качок, туберкульозу і лейкозу - протягом 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування.
28.4. Дикі тварини (перната дичина) й екзотичні тварини, м'ясо від яких призначено для експорту в Україну, підлягають передзабійному ветеринарному огляду (вирощених), а туші й органи (усіх тварин) - післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути розібране на зареєстрованому забійному підприємстві, що розташоване на адміністративній території, яка перебуває під контролем державної ветеринарної служби країни-експортера.
28.5. М'ясо, призначене для експорту в Україну, повинно бути визначене державною ветеринарною службою країни-експортера придатним у їжу людям.
28.6. На м'ясі повинно бути клеймо (штамп) державного ветеринарного нагляду з чітким зазначенням назви і номера забійного підприємства, на якому була здійснена переробка диких тварин.
28.7. При проведенні ветеринарно-санітарної експертизи м'яса не повинно бути виявлено змін, характерних для заразних хвороб, а також уражень гельмінтами, серозних оболонок, які не зачищалися, лімфатичних вузлів, які не видалялися.
28.8. М'ясо м'ясоїдних та інших сприйнятливих тварин (кожну тушу) повинно бути досліджено державною ветеринарною службою на трихінельоз із негативним результатом або оброблене методами, які забезпечують повне знищення личинок паразиту.
28.9. М'ясо не повинно мати гематом, не видалених абсцесів, личинок ґедзів, механічних забруднень, не властивого м'ясу запаху і присмаку риби, лікарських трав, засобів і інших. М'ясо зберігалося і транспортувалося з дотриманням температурного режиму, має температуру в товщі м'язів біля кісток не вище мінус 8 градусів за Цельсієм, не піддавалося дефростації, не містить засобів консервування, не обсіменене сальмонелами або збудниками інших бактеріальних інфекцій, не оброблялося барвниками, іонізуючим опромінюванням або ультрафіолетовими променями.
28.10. Тварини, від яких отримане м'ясо, не були піддані впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.
28.11. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати діючим в Україні гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючих нормативно-технічних актів.
28.12. Матеріал для упаковування м'яса повинен використовуватися вперше і задовольняти необхідні санітарно-гігієнічні вимоги.
28.13. Транспортні засоби, на яких перевозиться м'ясо, обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
28.14. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.
( Пункт 28.15 глави 28 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 427 від 10.07.2013 )
29. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну харчової риби, морепродуктів і готових виробів з них, що пройшли термічну обробку
29.1. До ввезення в Україну допускаються жива, охолоджена і морожена риба, морепродукти і готові вироби з них, що пройшли термічну обробку, призначені в їжу людині, зроблені на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.
29.2. У супровідних ветеринарних документах указується дата виробництва (заморозки) риби та морепродуктів.
29.3. Промислова морська і прісноводна риба, а також морепродукти повинні бути досліджені державною ветеринарною службою країни-експортера на наявність гельмінтів (у тому числі анізакід), бактеріальних і вірусних інфекцій методами, прийнятими в країні-експортері.
29.4. Прісноводна риба повинна бути вільна від збудників опісторхозу, дифілоботріозу й інших збудників гельмінтозів, небезпечних для людини.
29.5. До ввезення не допускаються морожена риба і морепродукти:
обсіменені сальмонелами або збудниками інших бактеріальних інфекцій;
із змінами, характерними для заразних хвороб;
не доброякісні за органолептичними показниками;
піддані дефростації в період зберігання;
оброблені барвниками і пахучими речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями.
Увезення рибного фаршу дозволяється тільки для промислової переробки із зазначенням конкретного рибопереробного підприємства чи холодильника тимчасового зберігання.
( Абзац сьомий пункту 29.5 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
29.6. При проведенні ветеринарно-санітарної експертизи морська і прісноводна риба, морепродукти і готові вироби з них повинні бути визнані придатними для споживання людям. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники повинні відповідати діючим в Україні гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючих нормативно-технічних актів.
29.7. Морожена океанічна риба і морепродукти повинні мати температуру в товщі не вище мінус 18 градусів за Цельсієм.
29.8. Тара і матеріал для упаковування повинні використовуватися вперше і відповідати санітарно-гігієнічним вимогам країни-експортера.
29.9. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
29.10. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.
( Пункт 29.11 глави 29 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 427 від 10.07.2013 )
30. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну шкіряної, рогокопитної, кишкової, хутрової, овчинно-хутряної і смушкової сировини, вовни і козячого пуху, щетини, кінського волоса, пір'я і пуху курей, качок, гусей та інших птахів
30.1. До ввезення в Україну допускаються шкіряна, рогокопитна, кишкова, хутрова, овчинно-хутрова і смушкова сировина, вовна, козячий пух, щетина, кінський волос, пір'я і пух курей, качок, гусей та інших птахів, а також інша тваринна сировина, отримана від здорових тварин (птахів) вирощених на території країни-експортера із господарств, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, і виготовлена на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції і перебувають під її постійним контролем.
( Пункт 30.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
30.2. Сировина виходить з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин (птахів), у тому числі:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
африканської чуми свиней, африканської чуми коней, чуми верблюдів і чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років на території країни;
ящуру, віспи овець і кіз - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);
сибірки - протягом останніх 3 місяців у господарстві.
30.3. Шкіряна, хутрова, овчинно-хутрова, смушкова сировина повинна бути цілком досліджена на сибірку. Пташиний пух і пір'я повинні бути оброблені в країні-імпортері з технології, яка гарантує знешкодження збудників інфекційних хвороб (у тому числі збудників хвороби Ньюкасла та грипу птиць).
30.4. Шкіряна і хутрова сировина повинна бути відсортована відповідно до вимог діючих стандартів країни-експортера і мати чітке маркування.
30.5. Сировина для транспортування упаковується за видами і методами консервування. Методи консервування повинні відповідати міжнародним вимогам і забезпечувати ветеринарно-санітарну безпеку експортованої сировини.
30.6. Вовна, козячий пух, щетина, кінський волос, пух і пір'я, не піддані в країні-експортері гарячому миттю, направляються для подальшої переробки (миття) на підприємства, що мають для цього необхідні ветеринарно-санітарні умови, пройшли комісійну перевірку (атестацію) територіальними органами державного ветеринарно-санітарного нагляду і державної санітарно-епідеміологічної служби та отримали дозвіл від головних державних інспекторів ветеринарної медицини України на цю діяльність.
30.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
30.8. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом, підписаним державним ветеринарним лікарем країни походження і складеним мовами країни-експортера й українською.
( Пункт 30.9 глави 30 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 427 від 10.07.2013 )
31. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну кормової рибного борошна
31.1. До ввезення в Україну допускається кормова рибне борошно, яке отримане з рибної сировини океанічного промислу і відвантажується з підприємств, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера про постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. До ввезення в Україну допускається рибне борошно, виготовлена заводами, розташованими на територіях, благополучних щодо заразних хвороб тварин.
31.2. Рибне борошно повинно відповідати таким ветеринарно-санітарним вимогам:
- загальна бактеріальна забрудненість - не більше 500 тис. м. к. в г;
- патогенна мікрофлора, - не допускається;
у тому числі сальмонела в 25 г - не допускається;
- ентеропатогенні ешеріхії - не допускається;
- ботулінічний токсин - не допускається;
- перекиси - не більше 0,1 % за йодом;
- алдрін - не допускається;
- ГХЦГ (сума ізомерів) - не більше 0,06 мг/кг;
- ДДТ (сума метаболітів) - не більше 0,3 мг/кг;
- гептахлор - не допускається;
- свинець - не більше 1,0 мг/кг;
- кадмій - не більше 0,2 мг/кг;
- ртуть - не більше 0,6 мг/кг;
- арсен - не більше 5,0 мг/кг;
- цезію 134, 137 - не більше 600 бекерелів;
- стронцію - не більше 100 бекерелів.
Рибне борошно повинне бути отримане від риби, якій не згодовувались корми, що містять сировину, вироблену з використанням методів генної інженерії або інших генетично модифікованих джерел.
( Пункт 31.2 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
31.3. Продукт був підданий термічній обробці при температурі не нижче плюс 80 градусів за Цельсієм протягом 30 хвилин. Матеріал для упаковування повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.
31.4. Транспортні засоби оброблені і підготовлені відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
31.5. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом, підписаним державним ветеринарним лікарем країни-походження і складеним мовами країни-експортера й українською.
( Пункт 31.6 глави 31 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 427 від 10.07.2013 )
32. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну готових кормів і кормових добавок тваринного походження, у тому числі з птиці і риби
32.1. До ввезення в Україну допускаються корми і кормові добавки, призначені для годівлі тварин, виготовлені на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. Корми і кормові добавки повинні бути отримані зі свіжої сировини від тварин і птахів з адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин і птахів, у тому числі:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
африканської чуми свиней, африканської чуми коней, чуми верблюдів і чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років у країні;
класичної чуми свиней, ящуру, віспи овець і кіз та інфекційної плевропневмонії великої рогатої худоби - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;
сибірки, бруцельозу, лептоспірозу, хвороби Ауєскі, анаеробних інфекцій - протягом останніх 3 місяців у господарстві.
32.2. Для виробництва кормів не використовуються яловичина, баранина, субпродукти або інша сировина від великої та дрібної рогатої худоби, а також м'ясне та м'ясо-кісткове борошно, отримані з не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець країн.
32.3. Сировина для виготовлення кормів повинна бути тільки боєнського походження і піддана післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера.
32.4. Сировина була оброблена при температурі не нижче плюс 133 градусів за Цельсієм (271,4 градуса за Фаренгейтом), не менше 20 хвилин при тиску 3 бар (42,824 фунта на квадратний см) або була оброблена відповідно до альтернативної системи термообробки, яка затверджена ветеринарною службою і яка дає відповідні гарантії щодо встановленого мікробіологічного стандарту.
32.5. Корми і кормові добавки не повинні містити сальмонел, ботулінічного токсину, ентеропатогенну й анаеробну мікрофлору. Загальна бактеріальна обсімененість не повинна перевищувати 500 тис. м.к. в 1 г, що повинно бути підтверджено даними лабораторних досліджень і відповідним записом у ветеринарному сертифікаті.
32.6. Корми і кормові добавки для транспортування упаковуються у вологонепроникну тару.
32.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
32.8. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом, підписаним державним ветеринарним лікарем країни-експортера і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням дати лабораторних досліджень.
32.9. Постачання товарних партій здійснюється після проведення досліджень зразків продукції у Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів і кормових добавок (м. Львів).
32.10. Увезення на територію України кормів і кормових добавок можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини.
33. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну кормів і кормових добавок тваринного походження, у тому числі з птиці і риби
33.1. До ввезення в Україну допускаються корми і кормові добавки, призначені для годівлі тварин, виготовлені на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. Корми і кормові добавки повинні бути отримані зі свіжої сировини тварин і птахів з адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин і птахів, у тому числі:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
африканської чуми свиней, африканської чуми коней, чуми верблюдів і чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років у країні;
класичної чуми свиней, ящуру, віспи овець і кіз та інфекційної плевропневмонії великої рогатої худоби - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;
сибірки, бруцельозу, лептоспірозу, хвороби Ауєскі, анаеробних інфекцій - протягом останніх 3 місяців у господарстві.
33.2. Для виробництва кормів не використовується яловичина, баранина, субпродукти або інша сировина від великої та дрібної рогатої худоби, а також м'ясне та м'ясо-кісткове борошно, отримані з не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець країн.
33.3. Сировина для виготовлення кормів повинна бути тільки боєнського походження і піддана післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера.
33.4. Сировина була оброблена при температурі не нижче плюс 133 градуси за Цельсієм (271,4 градуса за Фаренгейтом), не менше 20 хвилин при тиску 3 бар (42,824 фунта на квадратний см) або була оброблена відповідно до альтернативної системи термообробки, яка затверджена ветеринарною службою і яка дає відповідні гарантії щодо встановленого мікробіологічного стандарту.
33.5. Корми і кормові добавки не повинні містити сальмонел, ботулінічного токсину, ентеропатогенної й анаеробної мікрофлори. Загальна бактеріальна обсімененість не повинна перевищувати 500 тис.м.к. у 1 г., що повинно бути підтверджене даними лабораторних досліджень, і здійснено відповідний запис у ветеринарному сертифікаті.
33.6. Корми і кормові добавки для транспортування упаковуються у вологонепроникну тару.
33.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
33.8. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом, підписаним державним ветеринарним лікарем країни-експортера і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням дати лабораторних досліджень.
33.9. Постачання товарних партій здійснюється після проведення досліджень зразків продукції у Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів і кормових добавок (м. Львів).
33.10. Увезення на територію України кормів і кормових добавок можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини.
34. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну кормів для тварин рослинного походження (фуражного зерна, соєвих бобів, шротів з арахісу і сої)
34.1. До ввезення в Україну допускаються корми для тварин рослинного походження, що виготовлені та відвантажені з адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;
ящуру, чуми великої рогатої худоби, чуми дрібних жуйних, африканської чуми коней - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.).
34.2. Фуражне зерно, що закуповується, соєві боби, шроти з арахісу і сої повинні бути не токсичними для тварин.
34.3. Країна-експортер підтверджує, що в продукції, яка поставляється, наявність зерна з ознаками фузаріозу не більше 1 %, а вміст важких металів, мікотоксинів і пестицидів не перевищує міжнародних вимог і норм прийнятих в Україні.
34.4. Сумарна бета-активність не повинна перевищувати 60 БК на 1 кг у всіх перелічених продуктах.
34.5. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
34.6. Виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене:
1. Ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем, у якому вказується благополуччя адміністративної території (країни, штату, провінції і т. ін.) щодо вищевказаних інфекційних хвороб.
2. Сертифікатом якості країни-походження в оригіналі, виданим уповноваженим контрольним органом країни-експортера (інспекція, лабораторія і ін.), підтверджується, що утримання важких металів, мікотоксинів, пестицидів, а також сумарна бета-активність не перевищують граничнодопустимих норм, установлених в Україні.
34.7. Сертифікати повинні бути складені на мовах країни-експортера та українській.
( Пункт 34.8 глави 34 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 427 від 10.07.2013 )
35. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну готових кормів для котів і собак
35.1. До ввезення в Україну допускаються корми, призначені для годівлі тварин і отримані на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. Корми отримані зі свіжої сировини, що виходить з адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин і птиці, у тому числі:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
африканської чуми свиней, африканської чуми коней, чуми верблюдів і чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років у країні;
класичної чуми свиней, ящуру, віспи овець і кіз, інфекційної плевропневмонії великої рогатої худоби, везикулярного стоматиту - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;
сибірки, бруцельозу, лептоспірозу, хвороби Ауєскі, анаеробних інфекцій - протягом останніх 3 місяців у господарстві.
35.2. Для виробництва кормів не повинна використовуватись яловичина, баранина, субпродукти або інша сировина від великої рогатої худоби, а також м'ясне і м'ясо-кісткове борошно, отримані з не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець країн.
35.3. Сировина для виготовлення кормів повинна бути тільки боєнського походження і підлягати післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера.
35.4. Корми не повинні містити сальмонел, ботулінічного токсину, ентеропатогенної й анаеробної мікрофлори. Загальна бактеріальна обсімененість не повинна перевищувати 500 тис.м.к. в 1 г, що повинно підтверджуватися даними лабораторних досліджень, про що робиться відповідний запис у ветеринарному сертифікаті.
35.5. Сировина повинна бути оброблена при температурі не нижче плюс 133 градусів за Цельсієм (271,4 градуса за Фаренгейтом), не менше 20 хвилин при тиску 3 бар (42,824 фунта на квадратний сантиметр) або оброблена відповідно до альтернативної системи термообробки, яка затверджена ветеринарною службою і дає відповідні гарантії щодо встановленого мікробіологічного стандарту.
35.6. Матеріал для упаковки повинен використовуватися вперше і бути таким, що відповідає санітарним і гігієнічним вимогам.
35.7. Транспортні засоби повинні бути оброблені та підготовлені відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
35.8. Виконання умов, вимог повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською із зазначенням дати, методів і результатів лабораторних досліджень.
35.9. Постачання товарних партій повинно здійснюватися після проведення досліджень зразків продукції в Державному науково-дослідному інституті ветеринарних препаратів і кормових добавок та одержання реєстраційного посвідчення.
( Пункт 35.10 глави 35 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 427 від 10.07.2013 )
36. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну меду та продуктів бджільництва
36.1. До ввезення в Україну допускаються гомогенізований мед та продукти бджільництва, які отримані від здорових бджіл з господарств, офіційно вільних від заразних хвороб, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.
36.2. Мед та продукти бджільництва виготовляються і відвантажуються з господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб бджіл, у тому числі американського гнильцю, європейського гнильцю, варроатозу (наявність резистентних форм кліща до акарицидів), екзотичних хвороб та шкідників (тропілелапсозу, порошковидного гнильцю).
Мед та продукти бджільництва упаковуються в тару, яка відповідає міжнародним вимогам.
36.3. Мед повинен відповідати таким основним ветеринарно-санітарним вимогам, уміст:
- хлорамфеніколу - не більше 0,3 мкг/кг;
- нітрофурану (АОЗ) - не більше 0,3 мкг/кг;
- тетрацикліну - не більше 25 мкг/кг;
- хлортетрацикліну - не більше 35 мкг/кг;
- сульфадимезину - не більше 35 мкг/кг;
- стрептоміцину - не більше 25 мкг/кг;
- дельтаметрину - не більше 10 мкг/кг;
- ГХЦГ та його ізомерів - не більше 5 мкг/кг;
- ДДТ та його метаболітів - не більше 5 мкг/кг;
- гептахлору - не більше 5 мкг/кг;
- РСВs - не більше 5 мкг/кг;
- карбофосу - не більше 10 мкг/кг;
- метафосу - не більше 10 мкг/кг;
- свинцю - не більше 1 мкг/кг;
- кадмію - не більше 1 мкг/кг;
- цезію - 137 - не більше 100 Бк/кг;
- стронцію - 90 - не більше 20 Бк/кг.
36.4. Транспортні засоби, оброблені і підготовлені відповідно до прийнятих в країні-експортері правил.
36.5. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджено ветеринарним сертифікатом, підписаним державним ветеринарним лікарем країни походження і складеним мовами країни-експортера й українською.
( Вимоги доповнено розділом 36 згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 36 від 25.04.2005 )
| Начальник управління державної інспекції ветеринарної медицини | М.В.Пацюк |