Про затвердження Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском

На виконання вимог Закону України "Про підтвердження відповідності", відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року N 2022 "Про делегування Державному комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики повноважень на затвердження нормативно-правових актів", для забезпечення належної безпеки для життя і здоров'я громадян, а також для захисту їх майна та навколишнього природного середовища від небезпеки, пов'язаної із застосуванням обладнання, що працює під тиском,

1. Затвердити Технічний регламент з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском (додається).

2. Визначити ДП "Київський експертно-технічний центр" Держнаглядохоронпраці України (Прохоров В.В.) відповідальним за розробку і перегляд національних стандартів, що можуть сприйматись як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском (за згодою).

3. Управлінню стандартизації та якості (Нелепов А.А.) забезпечити щороку внесення до Плану державної стандартизації робіт з розробки та перегляду національних стандартів, що можуть сприйматись як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском.

4. Державному підприємству "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (Жарков Ю.В.) забезпечити публікацію в "Бюлетені інформаційних матеріалів зі стандартизації, метрології та сертифікації" переліку уповноважених органів з підтвердження відповідності та національних стандартів, що можуть сприйматись як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском.

5. Департаменту стандартизації та міжнародного співробітництва (Онопрієнко В.В.):

- у п'ятиденний термін з дня затвердження цього наказу забезпечити його подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

- у місячний термін з дня реєстрації Міністерством юстиції України цього наказу забезпечити розроблення проекту плану поетапного впровадження Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском.

6. Відповідальність за виконання цього наказу покласти на заступника Голови Черепкова С.Т.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Голови (Сіроткіна С.М.).

1.1. Цей Технічний регламент встановлює види обладнання, що працює під тиском, які підлягають обов'язковому підтвердженню відповідності, вимоги безпеки до цього обладнання, процедури підтвердження відповідності, правила маркування і введення продукції в обіг.

Цей Технічний регламент гармонізований з Директивою 97/23 ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 29.05.1997 про зближення законодавства держав-членів щодо обладнання, що працює під тиском, у частині класифікації обладнання, що працює під тиском, технічних вимог до цього обладнання та оцінки відповідності. Інші розділи цього Технічного регламенту враховують національні особливості України.

Обладнання, що працює під тиском, безпосередньо пов'язане з безпекою для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та довкілля.

Відповідність обладнання, що працює під тиском, до вимог цього Технічного регламенту підлягає державному нагляду з метою гарантії захисту споживачів.

1.2 Цей Технічний регламент регулює відносини у сфері проектування, конструювання, виготовлення й підтвердження відповідності обладнання, що працює під надлишковим відносно атмосферного максимально допустимим тиском (PS) понад 0,5 бар (1 бар = 0,1 МПа; 1 бар = 1,02 кгс/кв. см):

- посудин, що працюють під тиском, надлишковим відносно атмосферного більше ніж на 0,5 бар;

- обладнання та агрегатів для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100 град. C, що підігріваються полум'ям або іншим чином і яким загрожує небезпека перегріву, або інших обладнання та агрегатів, якщо виробник має намір розміщувати їх на ринку та вводити в обіг як обладнання, що працює під тиском;

- трубопроводів, що працюють під тиском;

- обладнання, що працює під тиском, має місткість (V) понад 2 л і призначено для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100 град. C, яке підігрівається полум'ям або іншим чином і якому загрожує небезпека перегріву, в тому числі - всі автоклави та скороварки;

- агрегатів для одержання теплої води з температурою не вище 110 град. C, які вручну забезпечуються твердим паливом і PS x V яких перевищує 50 бар x л;

- запобіжних пристроїв та приладів, що працюють під тиском, надлишковим відносно атмосферного більше ніж на 0,5 бар.

Технічний регламент поширюється на виробників обладнання, що працює під тиском, надавачів послуг у сфері виробництва та використання цього обладнання, незалежно від форм власності та видів діяльності, уповноважені органи з підтвердження відповідності, акредитовані випробувальні лабораторії, а також органи виконавчої влади.

1.3. Цей Технічний регламент не поширюється на:

1.3.1. Трубопроводи і системи труб, що спроектовані для транспортування робочих середовищ до берегової чи прибережної установки або від неї, аж до останнього перекривалього пристрою (включно з ним) на території установки, включаючи все допоміжне обладнання, призначене спеціально для цього трубопроводу. Цей виняток не поширюється на стандартне устаткування, що працює під тиском, зокрема на устаткування, яке може використовуватись на станціях, що регулюють тиск, або на компресорних станціях.

1.3.2. Мережі водопостачання, розподілу і зливу води, а також пов'язане з ним обладнання, зокрема підвідні водоводи гідросилових установок на гідроелектростанціях, напірні труби, напірні шахти, напірні тунелі для води та спеціальне приладдя, пов'язане з ними.

1.3.3. Обладнання, спеціально сконструйоване для застосування у сфері ядерної техніки і несправність якого може призвести до вивільнення радіоактивності.

1.3.4. Обладнання, яке використовується для контролю за свердловинами, призначеними для промислової розвідки і експлуатації родовищ нафти, природного газу, природного тепла, а також підземних резервуарів (сховищ), для того, щоб підтримувати або регулювати рівень тиску у свердловинах. Сюди ж віднесена також фонтанна арматура нафтових свердловин, трубопроводи і розподільчі системи, а також пов'язані з ними пристрої.

1.3.5. Прилади в оболонках і деталі машин, розміри, вибір матеріалу і конструкції яких визначаються, в першу чергу, вимогами щодо достатньої міцності, жорсткості і стабільності відносно статичних і динамічних виробничих впливів, або інших пов'язаних з виробництвом критеріїв, і для конструкції яких тиск не є суттєвим фактором.

До таких приладів відносяться:

- двигуни, включаючи турбіни і двигуни внутрішнього згоряння;

- парові машини, газові і парові турбіни, турбогенератори, компресори, насоси, виконавчі механізми.

1.3.6. Доменні печі з системою охолодження (включно), рекуперативні повітронагрівачі (каупери), пиловловлювачі, пристрої для очищення колосникового газу, печі шахтного типу з охолодженням, газові конвертори та котли для плавлення, переплавлення, видалення газів і лиття сталі та кольорових металів.

1.3.7. Оболонки для електричного високовольтного обладнання (розподільчі пристрої, розподільчі механізми, трансформатори і машини з частинами, що обертаються).

1.3.8. Оболонки і кожухи, які працюють під тиском, призначені для укриття компонентів електричних і телефонних кабелів.

1.3.9. Судна, ракети, літаки або рухомі плавучі морські платформи, а також обладнання, спеціально призначене для встановлення на борту або в ракетному двигуні.

1.3.10. Обладнання, що працює під тиском і складається з еластичної оболонки (пневматичні шини, повітряні подушки, м'ячі, повітряні кулі, надувні човни і таке інше).

1.3.11. Глушники шуму від вихлопів або від всмоктування газів.

1.3.12. Пляшки або сифони для газованих напоїв.

1.3.13. Посудини для транспортування і розподілу напоїв, у яких добуток PS x V не перевищує 500 бар x л і максимально допустимий тиск не перевищує 7 бар.

1.3.14. Обладнання, на яке поширюються: Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) 1957 року, Правила перевезення небезпечних вантажів залізницею, затверджені Радою з залізничного транспорту 5 квітня 1996 року.

1.3.15. Радіатори і трубопроводи водяних систем опалення.

1.3.16. Посудини для зберігання рідин з тиском газу на ці рідини не більше 0,5 бар.

1.3.17. Обладнання, підтвердження відповідності якого регулюється іншими технічними регламентами.

1.4. Нормативні посилання

У цьому Технічному регламенті є посилання на такі нормативно-правові акти:

- Закон України "Про підтвердження відповідності" від 17.05.2001 N 2406-III;

- Закон України "Про стандартизацію" від 17.05.2001 N 2408-III;

- Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" від 17.05.2001 N 2407-III;

- Директива 97/23 ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 29.05.1997 про зближення законодавства держав-членів щодо обладнання, що працює під тиском;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про делегування Державному комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики повноважень на затвердження нормативно-правових актів" від 26.12.2003 N 2022;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів" від 13.03.2002 N 288;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання органам із сертифікації повноважень на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері" від 28.03.2002 N 376;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності" від 07.10.2003 N 1585;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" від 29.11.2001 N 1599;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами" від 15.10.2003 N 1631;

- ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 18.10.94 N 104;

- ДНАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 26.05.94 N 51;

- ДНАОП 0.00-1.11-98 Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 N 177 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076;

- ДНАОП 0.00-1.16-96 Правила атестації зварників, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19.04.96 N 61 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31.05.96 за N 262/1287;

- ДНАОП 0.00-1.26-96 Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв. см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град. C, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.07.96 N 125 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.11.96 за N 655/1680;

- ДНАОП 0.00-1.27-97 Правила атестації фахівців неруйнівного контролю, затверджені наказом Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 23.07.96 N 126 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.11.96 за N 654/1679;

- ДНАОП 0.00-8.14-97 Порядок сертифікації персоналу з неруйнівного контролю, затверджений наказом Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 15.08.97 N 220 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.10.97 за N 514/2318.

1.5. У тексті цього Технічного регламенту застосовані такі терміни, визначення та умовні позначення:

1.5.1. Обладнання, що працює під тиском, - посудини, котли, автоклави, трубопроводи, запобіжні пристрої і приладдя, що працюють під тиском.

1.5.2. Посудина - герметично закрита ємкість, спроектована і виготовлена для ведення хімічних, теплових та інших технологічних процесів або розміщення робочих середовищ, включаючи її безпосередні приєднання до іншого обладнання. Одна посудина може складатися з кількох робочих порожнин, що використовуються за різних або однакових умов. Межею посудини є вхідні та вихідні штуцери.

1.5.3. Котел - пристрій, що має топку і обігрівається продуктами спаленого в ній палива та призначений для отримання гарячої води або пари, яка є під тиском вище атмосферного і використовується як теплоносій поза самим пристроєм.

1.5.4. Автоклав - герметична посудина для здійснення фізико-хімічних процесів під тиском, що вище атмосферного, та при підвищеній температурі, яка має технологічну кришку з затвором.

1.5.5. Трубопровід - сукупність деталей і складальних одиниць із труб з елементами, що є їхніми складовими (трійники, переходи, відводи, трубопровідна арматура та ін.), які призначені для транспортування робочих середовищ від джерела до споживачів.

1.5.6. Запобіжні пристрої - пристрої, призначені для захисту обладнання, що працює під тиском, від перевищення припустимих параметрів.

До таких пристроїв належать пристрої та аксесуари для безпосереднього обмеження тиску (запобіжні клапани, розривні мембрани, гнучкі стрижні, керуючі системи аварійного скиду тиску та обмежувальні пристрої), які своєю дією приводять у дію коригувальні пристрої або забезпечують відсікання, або відсікання з одночасним блокуванням (реле тиску чи температурні перемикачі або поплавцеві вимикачі), а також пристрої та аксесуари, пов'язані з забезпеченням безпеки, контрольно-вимірювальні та регулювальні пристрої.

1.5.7. Прилади, що працюють під тиском, - устаткування з робочою функцією, на яке діє робочий тиск.

1.5.8. Складальна одиниця - виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню між собою на підприємстві-виготовлювачеві із застосуванням складальних операцій (зварювання, нарізне з'єднання, розвальцьовування тощо).

1.5.9. Елемент обладнання, що працює під тиском, - складова одиниця, що призначена для виконання однієї з основних функцій та з'єднана з іншими складовими частинами в єдине ціле.

1.5.10. Агрегат - декілька одиниць обладнання, що працюють під тиском, із взаємопов'язаними функціями, об'єднані виробником в одну конструкцію.

1.5.11. Тиск розрахунковий - максимальний надлишковий тиск в обладнанні, на який проводиться розрахунок на міцність при обгрунтуванні основних розмірів, що забезпечують надійну роботу протягом розрахункового ресурсу.

1.5.12. Тиск робочий (PS) - максимально допустимий надлишковий тиск, вказаний виробником, для роботи під яким призначене дане обладнання. У цьому Технічному регламенті використовується розмірність PS у барах (1 бар = 0,1 МПа; 1 бар = 1,02 кгс/кв. см).

Цей тиск установлюється в певному місці обладнання, заданому виробником. Це місце повинно бути місцем приєднання запобіжних і/або обмежувальних пристроїв або найвищою точкою обладнання, або, якщо ці точки непридатні, - будь-яким іншим указаним виробником місцем.

1.5.13. Мінімально/максимально припустима температура (TS) - вказана виробником мінімальна/максимальна температура, для роботи при якій сконструйовано обладнання. У цьому Технічному регламенті використовується розмірність TS у градусах Цельсія.

1.5.14. Місткість (V) - внутрішній об'єм камери, включаючи об'єм патрубків до першого з'єднання, але за винятком об'єму постійних (вбудованих) внутрішніх деталей. У цьому Технічному регламенті використовується розмірність V у літрах.

1.5.15. Діаметр номінальний (DN) - параметр, що використовується як характеристика, загальна для всіх компонентів трубопроводу, крім таких, що характеризуються зовнішнім діаметром або діаметром різьби. Параметр DN не має розмірності та дорівнює приблизно внутрішньому діаметру трубопроводу в мм, заокругленому до найближчої величини зі стандартного ряду.

1.5.16. Робоче середовище - газ, рідина або пара у чистому вигляді чи у вигляді суміші. Робоче середовище може містити суспензію твердих речовин.

Робоче середовище поділяється на:

- газоподібне робоче середовище, що включає гази, зріджені гази, розчинені під тиском гази, пару;

- рідке робоче середовище.

У свою чергу робочі середовища (газоподібні та рідкі) поділяються на дві групи.

Група 1 включає вибухонебезпечні, пожежонебезпечні та окиснювальні робочі середовища, а також середовища 1-го та 2-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007.

Група 2 включає всі робочі середовища, не вказані у групі 1.

1.5.17. Категорія небезпеки обладнання (далі - категорія обладнання) - характеристика, що визначає небезпеку обладнання в залежності від робочого середовища, групи робочого середовища, тиску, об'єму, номінального діаметра та добутку об'єму на тиск чи об'єму на номінальний діаметр. У цьому Технічному регламенті встановлені чотири категорії (категорії I, II, III, IV), причому небезпека обладнання зростає при зростанні номера категорії. Категорія обладнання визначає технічні вимоги до нього та порядок підтвердження відповідності обладнання вимогам цього Технічного регламенту.

1.5.18. Нерознімне з'єднання - з'єднання, яке може бути роз'єднане лише шляхом руйнування.

1.5.19. Дозволені матеріали - основні матеріали, що можуть бути застосовані для виготовлення, монтажу і ремонту обладнання, що працює під тиском, у відповідності до вимог, що наведені в діючих нормативно-правових документах (ДНАОП 0.00-1.07-94, ДНАОП 0.00-1.08-94, ДНАОП 0.00-1.11-98, ДНАОП 0.00-1.26-96, або допущені до застосування згідно з вимогами зазначених ДНАОП.

1.6. У тексті цього Технічного регламенту застосовані такі скорочення:

Технічний регламент - Технічний регламент з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском;

обладнання - обладнання, що працює під тиском;

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки;

ЗІЗОД - засоби індивідуального захисту органів дихання працівників;

НЗВ - національний знак відповідності;

ЦОВВ - центральний орган виконавчої влади;

НД - нормативний документ;

ДНАОП - Державний нормативний акт з охорони праці.

2.1. Категорія посудин, запобіжних пристроїв та приладів, що працюють під тиском, надлишковим відносно атмосферного більше ніж на 0,5 бар, визначається таким чином:

2.1.1. Для газоподібного середовища і тих рідин, тиск пари яких при максимально припустимій температурі перевищує нормальний атмосферний тиск (1013 мбар) більше ніж на 0,5 бар:

а) для групи 1, якщо місткість перевищує 1 л і добуток PS x V перевищує 25 бар x л або якщо тиск PS перевищує 200 бар, - згідно з таблицею, наведеною в тексті Технічного регламенту (далі - таблиця), та додатком 1.

Посудини для нестабільних газів, як виняток, слід віднести до категорії III, якщо вони згідно з додатком 1 навіть підпадають під категорії I або II;

б) для групи 2, якщо місткість перевищує 1 л і добуток PS x V перевищує 50 бар x л або якщо тиск PS перевищує 1000 бар, а також для всіх переносних вогнегасників і балонів для ЗІЗОД - згідно з таблицею та додатком 2.

Переносні вогнегасники і ємності у складі ЗІЗОД, як виняток, слід відносити до категорії не нижче III.

2.1.2. Для рідкого середовища, тиск пари якого при максимально припустимій температурі становить максимум 0,5 бар понад нормальний атмосферний тиск (1013 мбар):

а) для групи 1, якщо місткість перевищує 1 л і добуток PS x V перевищує 200 бар x л або якщо тиск PS перевищує 500 бар, - згідно з таблицею та додатком 3;

б) для групи 2, якщо тиск PS перевищує 10 бар і добуток PS x V перевищує 10000 бар x л або якщо тиск PS перевищує 1000 бар, - згідно з таблицею та додатком 4.

Якщо певна посудина складається з кількох камер, то всю посудину відносять до найвищої категорії, яку має хоча б одна окрема камера. Якщо в одній камері є різні робочі середовища, класифікація здійснюється відповідно до того робочого середовища, яке вимагає найвищої категорії.

2.2. Категорія обладнання визначається таким чином:

2.2.1. Обладнання та агрегати для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100 град. C, яке підігрівається полум'ям або іншим чином і якому загрожує небезпека перегріву, або інше обладнання та агрегати, якщо виробник має намір розміщувати його на ринку та вводити в обіг як обладнання, що працює під тиском, - згідно з таблицею та додатком 5.

2.2.2. Обладнання, що має місткість понад 2 л і призначено для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100 град. C, яке підігрівається полум'ям або іншим чином і якому загрожує небезпека перегріву (включає всі автоклави та скороварки), - згідно з таблицею та додатком 5.

2.2.3. Агрегати для одержання теплої води з температурою не вище 110 град. C, які вручну забезпечуються твердим паливом і PS x V яких перевищує 50 бар x л, - згідно з таблицею та додатком 5.

Як виняток, автоклави після перевірки проектної документації підлягають випробуванню як мінімум за одним з модулів, що відповідають категорії III.

2.3. Категорія трубопроводів, що працюють під тиском, визначається таким чином:

2.3.1. Для газоподібного середовища і тих рідин, тиск пари яких при максимальній допустимій температурі у порівнянні з нормальним атмосферним тиском (1013 мбар) перевищує 0,5 бар:

а) для групи 1, якщо їх DN перевищує 25, - згідно з додатком 6.

Трубопровідна арматура, яка згідно з додатком 6 відноситься до категорій I і II, але призначена для нестабільних газів, як виняток, має бути віднесена до категорії III;

б) для групи 2, якщо їх DN перевищує 32 і добуток PS x DN перевищує 1000 бар x л, - згідно з додатком 7.

Трубопровідна арматура, яка згідно з додатком 6 відноситься до категорії II, але призначена для робочих середовищ з температурою більш 350 град. C, як виняток, має бути віднесена до категорії III.

2.3.2. Для рідкого середовища, тиск пари якого при максимально припустимій температурі відносно нормального атмосферного тиску (1013 мбар) становить максимум 0,5 бар:

а) для групи 1, якщо їх DN перевищує 25 і добуток PS x DN перевищує 2000 бар, - згідно з додатком 8;

б) для групи 2, якщо тиск PS перевищує 10 бар, DN перевищує 200 і добуток PS x DN перевищує 5000 бар, - згідно з додатком 9.

2.4. Запобіжні пристрої та аксесуари, які виконують захисні функції, відносяться до категорії IV. Дозволяється категорію запобіжних пристроїв, які виконують захисні функції, складальних одиниць, які працюють під тиском і призначені для обладнання, що зазначене в пунктах 2.1, 2.2 і 2.3, а також складових частин агрегатів такого устаткування визначати відповідно до категорії обладнання, до якого вони відносяться.

3.1. Загальні вимоги

3.1.1. Обладнання, що працює під тиском, про яке йде мова у цьому Технічному регламенті, повинно відповідати технічним вимогам, викладеним у цьому розділі, які забезпечують його безпеку. Якщо обладнання, що працює під тиском, відповідає національним НД, наведеним в офіційно опублікованому списку НД, що підпадають під сферу дії цього Технічного регламенту, вважається, що основоположні вимоги, викладені в розділі 3, виконані. ЦОВВ у сфері підтвердження відповідності публікує інформацію про згадані вище національні НД.

3.1.2. Агрегати, які містять принаймні один елемент обладнання, що працює під тиском, на які поширюється пункт 2.1 і які наведені в пунктах 3.1.2(а) та 3.1.2(б), повинні відповідати вимогам, викладеним у цьому розділі:

а) агрегати для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100 град. C, які містять принаймні один елемент обладнання, що працює під тиском і обігрівається полум'ям або іншим чином і якому загрожує перегрів;

б) складальні одиниці для одержання теплої води з температурою не вище 110 град. C, які вручну забезпечуються твердим паливом і PS x V яких перевищує 50 бар x л [повинні відповідати вимогам пунктів 3.2.10, 3.2.11, 3.3.4 і 3.5.1(а, б)].

3.1.3. Обладнання і/або складальні одиниці, що працюють під тиском, у яких, як максимум, досягаються граничні значення, наведені у пунктах 2.1.1, 2.1.2, 2.2.1 і 3.1.2, повинні проектуватись і виготовлятись відповідно до передових досягнень інженерної практики з тим, щоб гарантувати безпеку їх застосування. До виробів і/або агрегатів, що працюють під тиском, повинні додаватись детальні інструкції з монтажу та експлуатації; ці вироби повинні мати позначки, за допомогою яких можна було б визначити виробника або його повноважного представника.

3.1.4. Викладені в цьому Технічному регламенті вимоги щодо досягнення безпеки обладнання, що працює під тиском (далі - вимоги), є обов'язковими.

3.1.5. Вимоги до обладнання, що працює під тиском, поширюються також на окремі складальні одиниці, якщо вони є джерелом відповідної небезпеки.

3.1.6. Виробник зобов'язаний аналізувати небезпечність своїх виробів, щоб визначити небезпеку, обумовлену наявністю в них тиску; ці вироби він повинен конструювати і виробляти з урахуванням зазначеного аналізу.

3.1.7. Вимоги слід інтерпретувати і застосовувати з урахуванням рівня техніки і даних практики у момент проектування і виготовлення виробів, а також технічних і економічних міркувань, які в значній мірі пов'язані з захистом здоров'я і безпекою.

3.1.8. Обладнання, що працює під тиском, повинно бути таким чином сконструйоване, виготовлене, випробуване, за необхідності - оснащене і встановлене, щоб була гарантована його безпечність за умови відповідності приписам виробника або передбаченим умовам його експлуатації.

3.1.9. Обираючи спосіб підтвердження відповідності, виробник повинен дотримуватись усунення або мінімізації небезпеки, наскільки це можливо в розумних межах, застосування належних захисних заходів проти небезпеки, яку не вдається усунути звичайним шляхом; за необхідності, давати роз'яснення користувачеві про залишкову небезпеку та інструктувати його щодо спеціальних заходів для запобігання небезпеці під час установлення (монтажу) і/або експлуатації.

3.1.10. Якщо є підозра щодо можливості неналежного застосування обладнання, що працює під тиском, воно повинно бути сконструйоване так, щоб запобігти небезпеці, що може бути спричинена таким застосуванням.

3.1.11. Обладнання, що працює під тиском, повинно відповідати вимогам НД, наведеним у офіційному переліку, що публікується в установленому порядку відповідно до пункту 4 наказу.

3.2. Вимоги до проектування

3.2.1. Обладнання, що працює під тиском, повинно проектуватись на належному професійному рівні з урахуванням усіх вирішальних для його безпечності факторів, що діють протягом усього життєвого циклу. У проекті мають бути враховані всі фактори, що визначають безпечність, застосовані всі методи для того, щоб упевнитись у тому, що вжито всіх необхідних заходів проти всіх найважливіших видів несправностей.

3.2.2. Розрахунки на діючі навантаження

3.2.2.1. Обладнання, що працює під тиском, має бути розраховане на навантаження, яке передбачається при використанні за призначенням і в інших передбачуваних умовах експлуатації. Особливо важливо врахування таких факторів:

- внутрішній і зовнішній тиск;

- робоче середовище;

- температура оточення і робоча температура;

- статичний тиск і вага заповненого пристрою в умовах експлуатації і під час випробувань;

- навантаження, обумовлені переміщенням, вітром і земною поверхнею;

- реакції і реактивні моменти в несучих елементах, кріпленнях, трубопроводах тощо;

- корозія, ерозія, втомленість матеріалу тощо;

- руйнування нестабільними робочими середовищами.

Слід ураховувати різні навантаження, що можуть виникнути одночасно, зважаючи на ймовірність їх одночасного виникнення.

3.2.2.2. Розрахунок на необхідне навантаження виконується таким чином:

- як правило, використовується метод розрахунку згідно з пунктом 3.2.2.3, за необхідності він доповнюється експериментальним методом згідно з пунктом 3.2.2.4;

- або використовується експериментальний метод за пунктом 3.2.2.4, якщо добуток максимально допустимого тиску (PS) і місткості (V) менше ніж 6000 бар x л, або добуток PS x DN менше 3000 бар.

3.2.2.3. Методи розрахунків:

а) тиску й інших навантажень:

обмеження навантажень, допустимих для обладнання, що працює під тиском, під час несправностей, які можуть бути передбачені, повинні бути визначені в залежності від умов експлуатації у паспорті на виріб. Для цього слід використовувати фактори безпеки, які дали б можливість повністю перекрити всі небезпеки, зумовлені виготовленням, фактичними умовами експлуатації, напруженістю роботи, способами розрахунку, властивостями матеріалів і їх поведінкою.

Методи розрахунку повинні забезпечувати якнайповніше додержання вимог безпеки відповідно до умов, викладених у цьому розділі, у тій мірі, в якій вони стосуються певного обладнання, та забезпечувати достатній запас міцності.

Для виконання зазначених вимог застосовується один із наступних методів, які відповідно до конкретних умов можуть бути доповнені або скомбіновані між собою:

- розрахунок за формулами;

- розрахунок за результатами аналітичних досліджень;

- розрахунок за даними досліджень матеріалів на міцність.

Усі розрахунки повинні виконуватись за діючою нормативною документацією, за методиками, узгодженими в установленому порядку;

б) стійкості (міцності) щодо навантажень:

для того, щоб упевнитись у міцності обладнання, що працює під тиском, слід провести належні розрахунки.

Особливо важливо таке:

- розрахунковий тиск не може бути нижче максимально допустимого, повинні бути враховані також статичний і динамічний тиск робочого середовища, а також руйнівна дія нестабільних робочих середовищ. Якщо посудина поділена на окремі відсіки, під час розрахунків слід виходити з того, що коли в певному відсіку тиск максимально можливий, у сусідньому з ним - тиск мінімально можливий;

- розрахункові температури повинні задовольняти вимоги безпеки;

- під час розрахунків слід ураховувати всі можливі комбінації температури і тиску, які можуть зустрітись у передбачуваних умовах експлуатації (в розумних межах);

- максимальні напруження і концентрації напружень повинні бути в межах безпечних значень;

- під час розрахунків обладнання, що працює під тиском, слід застосовувати ті показники властивостей матеріалів, які є добре обгрунтованими, при цьому слід ураховувати як положення розділу 2, так і відповідні фактори безпеки.

До властивостей матеріалів, які мають бути враховані, належать:

- границя текучості, що відповідає 0,2% чи 1% відносної деформації при випробуваннях на розтягнення (на розрив) при розрахунковій температурі;

- границя міцності (тимчасовий опір розриву, межа міцності при розтягненні);

- границя повзучості, міцність від втомленості;

- показники витривалості матеріалу, наприклад границя втомленості при знакозмінному навантаженні;

- модуль пружності;

- відповідна величина пластичної деформації;

- ударна в'язкість надрізаного зразка;

- технологічні випробування;

- слід ураховувати вплив на властивості матеріалів, також, інших факторів (способу проведення неруйнівних випробувань, властивостей з'єднань матеріалів, умов експлуатації тощо);

- під час проектування слід ураховувати всі передбачувані фактори зміни властивостей матеріалів (особливо - корозію, повзучість, витривалість) відповідно до умов застосування пристрою.

В інструкції з експлуатації, затвердженій виробником, відповідно до пункту 3.3.4 повинні бути наведені проектні показники, важливі для визначення тривалості життя обладнання, що працює під тиском: повзучість (розрахункова тривалість життя в годинах при визначених температурах); показники витривалості матеріалу (розрахункова кількість циклів при визначених величинах навантажень); корозія (поправка на корозію під час проектування) і таке інше;

в) стабільності:

якщо при розрахунковій товщині стінок не вдається досягти достатньої стабільності структури, слід ужити необхідних заходів, при цьому треба враховувати небезпеки, зумовлені транспортуванням обладнання і поводженням з ним.

3.2.2.4. Експериментальні методи

Конструкція обладнання, що працює під тиском, може бути в цілому або частково випробувана за певною програмою на кожному з виробів або на типовому зразку, що представляє серію.

Програма випробувань повинна бути однозначно визначена перед їх початком і, якщо уповноважений орган є компетентним для оцінки проекту за відповідним модулем, бути схвалена цим органом. У цій програмі повинні бути встановлені умови випробувань, а також критерії приймання і відхилення.

Фактичні значення основних розмірів і технічних показників обладнання повинні бути визначені перед початком випробувань.

Під час випробувань повинно бути забезпечене (за необхідності) спостереження за критичними частинами обладнання за допомогою відповідних інструментів, які дали б можливість визначати деформації і напруження з достатньою точністю. Програма випробувань повинна охоплювати:

а) випробування тиском, яким повинна бути перевірена відсутність характерних нещільностей і деформацій, які перевищували б допустимі граничні значення при тиску, який відрізняється від максимально допустимого на величину, визначену відповідно до вимог безпеки.

При визначенні випробувального тиску слід ураховувати відмінність між визначеними в умовах випробувань показниками, визначеними для певних геометричних розмірів і властивостей матеріалів, з одного боку, і показниками, допустимими для конструкції, з другого боку; також слід ураховувати відмінність між розрахунковою температурою і температурою під час випробувань;

б) ризик, спричинений втомленістю або повзучістю матеріалу, визначається випробуваннями, які повинні проводитись відповідно до передбачуваних умов експлуатації обладнання, що працює під тиском (тривалості експлуатації при певній температурі, кількості циклів навантаження певної величини тощо);

в) додаткові випробування (за необхідності) щодо інших специфічних впливів, перелічених у пункті 3.2.2.1, таких, як корозія, агресивне зовнішнє середовище тощо.

3.2.3. Заходи безпеки під час обслуговування й експлуатації

Пристрої для обслуговування обладнання, що працює під тиском, повинні бути так сконструйовані, щоб це обслуговування при передбачуваних умовах експлуатації не спричиняло небезпеки. Особливо слід звертати увагу на:

- пристрої для замикання і відкривання;

- небезпечні витоки з запобіжних клапанів;

- пристосування для обмеження фізичного доступу при надмірному тиску або вакуумі всередині обладнання, що працює під тиском;

- температуру зовнішньої поверхні з урахуванням призначення устаткування;

- розпад нестабільних робочих середовищ.

Особливо важливо, щоб обладнання, що працює під тиском, зі знімними запірними пристроями було оснащене пристроями з автоматичним або ручним приводом, за допомогою яких обслуговуючий персонал міг би легко впевнитись, що відкривання не буде передбачати ніякої небезпеки.

Якщо цей пристрій може швидко спрацювати, обладнання, що працює під тиском, повинно бути оснащено пристроєм для блокування, яке запобігало б відкриванню, якщо тиск або температура робочого середовища становлять небезпеку.

3.2.4. Заходи щодо контролю

Обладнання, що працює під тиском, повинно бути так спроектоване, щоб забезпечити можливість усіх перевірок, необхідних з точки зору безпеки.

Якщо це необхідно для забезпечення тривалої безпечності обладнання, що працює під тиском, повинні бути передбачені засоби для визначення його внутрішнього стану (отвори для доступу всередину, з тим, щоб належні перевірки могли бути проведені безпечно і з додержанням вимог ергономіки).

Інші заходи, необхідні для забезпечення безпечного стану обладнання, що працює під тиском, можуть бути застосовані, якщо:

- обладнання, що працює під тиском, занадто мале для доступу в нього;

- відкривання обладнання, що працює під тиском, негативно впливає на його вміст;

- доведено, що матеріал, з якого виготовлене обладнання, що працює під тиском, не ушкоджено, і не передбачається жоден інший шкідливий процес всередині обладнання.

3.2.5. Можливість спорожнення і вентиляції (продування)

У разі потреби слід передбачити пристрої для спорожнення і продування обладнання, що працює під тиском, для того, щоб:

- запобігти шкідливим впливам, таким, як гідравлічний удар, вакуумне руйнування, корозія чи неконтрольовані хімічні реакції (при цьому слід ураховувати всі обставини експлуатації і випробувань, особливо випробувань тиском);

- забезпечити безпечне очищення, контроль і нагляд.

3.2.6. Корозія та інші хімічні впливи

За необхідності слід передбачити відповідні покриття стінок або інші запобіжні заходи проти корозії або інших хімічних впливів, при цьому необхідно враховувати передбачені й імовірні способи застосування обладнання, що працює під тиском.

3.2.7. Зношення

Там, де можуть виникнути явища інтенсивної ерозії або зношення, необхідно вжити відповідних заходів для того, щоб:

- мінімізувати ці явища шляхом відповідного конструювання (збільшення товщини стінок або застосування відповідного облицювання або покриття);

- забезпечити можливість заміни найбільш зношених частин;

- за допомогою інструкцій, про які йдеться в пункті 3.3.4, спрямувати увагу користувача на заходи, необхідні для забезпечення стабільної експлуатації.

3.2.8. Складальні одиниці

Складальні одиниці повинні конструюватись так, щоб:

- вузли та деталі, пов'язані між собою, були надійними і відповідали умовам експлуатації;

- забезпечувались правильність складання всіх окремих вузлів та деталей, їх інтеграції і монтажу в межах певної складальної одиниці.

3.2.9. Заповнення і спорожнення

За необхідності, обладнання, що працює під тиском, слід конструювати й оснащувати таким чином, щоб забезпечувалась безпека в процесі його заповнення і спорожнення, при цьому особливо слід ураховувати такі загрози:

а) при заповненні:

- переповнення чи занадто високого тиску, особливо з урахуванням ступеня заповнення і тиску пари при нормальній (вихідній) температурі;

- нестійкості обладнання, що працює під тиском;

б) при спорожненні - неконтрольованого вивільнення робочого середовища, що перебуває під тиском;

в) як при заповненні, так і при спорожненні - небезпеки при приєднаннях і роз'єднаннях.

3.2.10. Захист від виходу за межі допустимих показників

У разі коли при експлуатації передбачуваних умов існує небезпека виходу за межі допустимих показників, обладнання, що працює під тиском, має бути оснащене необхідними запобіжними пристроями або підготовлене для такого оснащення, якщо воно не входить до складу складальної одиниці, вже захищеної іншими запобіжними пристроями.

Необхідні запобіжні пристрої або їх комбінація визначаються в залежності від типу обладнання, що працює під тиском, або його складальної одиниці й умов експлуатації.

До числа необхідних запобіжних пристроїв або їх комбінацій входять:

а) запобіжні пристрої, що виконують захисні функції;

б) за необхідності, відповідні пристрої з індикаторними і/або попереджувальними функціями, які дали б можливість автоматично чи за допомогою ручного керування вживати необхідних заходів, щоб забезпечити експлуатацію обладнання, що працює під тиском, у межах допустимих показників.

3.2.11. Запобіжні пристрої

3.2.11.1. Вимоги до запобіжних пристроїв:

- вони повинні бути сконструйовані й виготовлені з урахуванням відповідних вимог щодо нагляду та випробувань обладнання таким чином, щоб вони були надійними й відповідали передбаченим умовам експлуатації;

- вони не повинні виконувати будь-які інші функції за винятком випадків, коли це ніяк не впливає на запобіжні функції;

- вони повинні відповідати основним вимогам конструювання з позицій необхідного й надійного захисту.

До цих вимог належать, особливо, врахування помилкових дій персоналу, стійкість при відмові, забезпечення запасу міцності, резервування, різнобічність і автоматичний нагляд.

3.2.11.2. Прилади для обмеження тиску

Ці прилади повинні конструюватись таким чином, щоб експлуатаційний тиск не перевищував максимально допустимого значення PS; однак короткочасні перевищення цієї величини допускаються з урахуванням положень пункту 3.6.3.

3.2.11.3. Прилади для контролю температури

Ці пристрої повинні відповідати вимогам безпечного проектування і мати належний діапазон вимірювань з урахуванням встановленого часу реагування.

3.2.12. Безпека при пожежі

Обладнання, що працює під тиском, особливо з урахуванням його призначення, повинно бути так сконструйоване, а в окремих випадках таким чином оснащено, щоб у випадку зовнішньої пожежі забезпечувалось додержання вимог щодо мінімізації шкоди.

3.3. Виготовлення

3.3.1. Процедури виготовлення

Виробник повинен забезпечити виконання вимог, передбачених на стадії проектування, застосовувати належну техніку і технологічні процеси. Особливо, це стосується такого:

3.3.1.1. Підготовка деталей

При підготовці деталей не допускаються пошкодження, подряпини чи відхилення механічних властивостей, які можуть вплинути на безпечність обладнання, що працює під тиском.

3.3.1.2. Нерознімні з'єднання різних матеріалів

Нерознімні з'єднання матеріалів і суміжних частин не повинні мати поверхневих і внутрішніх пошкоджень (дефектів), які можуть вплинути на безпеку обладнання, що працює під тиском.

Властивості нерознімних з'єднань повинні відповідати мінімальним показникам властивостей матеріалів, що з'єднуються, за винятком випадків, коли при розрахунках конструкцій спеціально враховувались інші значення відповідних показників.

Нерознімні з'єднання тих частин обладнання, що працює під тиском, які важливі для стійкості всього виробу щодо тиску, а також самі частини, що з'єднуються, повинні виготовлятись належно підготовленим кваліфікованим персоналом за досконалими технологічними процесами. Атестація персоналу для виготовлення обладнання здійснюється згідно з ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97.