Про затвердження Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів

На виконання вимог Закону України "Про підтвердження відповідності", відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року N 2022 "Про делегування Державному комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики повноважень на затвердження нормативно-правових актів" та з метою належного захисту громадян від небезпеки, яка виникає при користуванні ліфтами,

1. Затвердити Технічний регламент з підтвердження відповідності ліфтів (додається).

2. Визначити технічний комітет стандартизації ТК 104 "Ліфти, ескалатори та пасажирські конвеєри" (Пономаренко М.П.) відповідальним за розробку і перегляд національних стандартів, що сприймаються як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів.

3. Управлінню стандартизації та якості (Нелепов А.А.) забезпечити щороку внесення до Плану державної стандартизації робіт з розробки та перегляду національних стандартів, що сприймаються як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів.

4. Державному підприємству "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (Жарков Ю.В.) забезпечити публікацію в "Бюлетені інформаційних матеріалів зі стандартизації, метрології та сертифікації" переліку уповноважених органів з підтвердження відповідності та національних стандартів, що сприймаються як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів.

5. Департаменту стандартизації та міжнародного співробітництва (Онопрієнко В.В.):

- у п'ятиденний термін з дня затвердження цього наказу забезпечити його подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції;

- у місячний термін з дня затвердження цього наказу забезпечити розроблення плану поетапного впровадження Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів.

6. Відповідальність за виконання цього наказу покласти на заступника Голови Черепкова С.Т.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Голови (Сіроткіна С.М.).

Цей Технічний регламент прийнято з огляду на те, що:

- відповідно до чинного законодавства держава несе відповідальність за забезпечення на своїй території безпеки для життя та здоров'я громадян;

- необхідне удосконалення заходів з безпечної експлуатації існуючих ліфтів;

- основні вимоги цього Технічного регламенту гарантуватимуть передбачений рівень безпеки тільки тоді, якщо їхнє дотримання забезпечуватиметься відповідними процедурами оцінювання відповідності згідно з Законом України "Про підтвердження відповідності" та Правилами застосування національного знака відповідності, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 N 1599;

- розміщення на ринку ліфтів чи запобіжних комплектувальних виробів, які відповідають основним установленим цим Технічним регламентом вимогам безпеки для життя та здоров'я громадян чи громадян та майна, вимагає нанесення розбірливого національного знака відповідності;

- цей Технічний регламент установлює тільки основні вимоги безпеки для життя та здоров'я громадян;

- з метою надання виробникам допомоги в доведенні відповідності цим основним вимогам, як і з метою забезпечення підтвердження відповідності основним вимогам, необхідно мати гармонізовані стандарти щодо виключення небезпеки, пов'язаної з проектуванням, виготовленням та монтажем ліфтів. Ці гармонізовані стандарти розробляються суб'єктами стандартизації і повинні зберігати статус необов'язкових. Компетентним органом для прийняття таких стандартів, згідно з загальними принципами, визначеними Законом України "Про стандартизацію", визнано центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації - Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України);

- Держспоживстандарт України зобов'язаний надавати інформацію про технічні стандарти та регламенти в установленому порядку;

- повинні бути передбачені перехідні положення, які дозволять монтажним організаціям поставляти на ринок ліфти, виготовлені до впровадження цього Технічного регламенту;

- цей Технічний регламент має на меті охоплення всіх видів небезпеки, які можуть створюватися ліфтами і на які наражаються їх користувачі та пасажири, що ними перевозяться;

- цей Технічний регламент необхідно розглядати в контексті з національними будівельними нормами;

- необхідно повідомляти сторони про прийняті рішення, підстави для їх прийняття і наявність заходів судового захисту, яких вони стосуватимуться згідно з цим Технічним регламентом.

Цей Технічний регламент відповідає Директиві Європейського Парламенту та Ради 95/16 від 29 червня 1995 року про зближення законів держав-членів щодо ліфтів.

Основні терміни та визначення

Основні терміни, що вживаються у цьому Технічному регламенті, визначено у Законах України "Про стандартизацію", "Про підтвердження відповідності", "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" та ДСТУ 1.1:2001 "Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять".

1.1. Цей Технічний регламент поширюється на ліфти, які постійно обслуговують будинки та споруди, а також на запобіжні комплектувальні вироби до цих ліфтів, перелічені в розділі 6, та є обов'язковим для виконання організаціями, що здійснюють проектування, виготовлення та монтаж ліфтів, їх повноважними особами або особами, які здійснюють поставку ліфтів чи запобіжних комплектувальних виробів на ринок України, центральними органами виконавчої влади, уповноваженими органами з підтвердження відповідності.

1.2. Під "ліфтом" слід розуміти пристрій, який обслуговує певні рівні, має кабіну, яка рухається по жорстких напрямних з кутом нахилу більше 15 градусів від горизонталі, і призначений для перевезення:

- людей;

- людей і вантажів;

- тільки вантажів, у разі доступності кабіни, тобто можливості входу людей до кабіни без перешкоди, і її оснащення пристроями керування, які розміщені в зоні досяжності для людини всередині кабіни, а також для вантажів у разі недоступності кабіни.

У сферу поширення цього Технічного регламенту входять і ліфти, що рухаються фіксованим маршрутом, навіть якщо цей рух не здійснюється вздовж жорстких напрямних (наприклад, ножичні ліфти).

1.3. Технічний регламент не поширюється на:

- канатні дороги і фунікулери, призначені для громадського чи приватного перевезення людей;

- ліфти, спеціально спроектовані і споруджені для використання у військових формуваннях;

- канатні підйомні пристрої для копалень;

- театральні підйомники;

- ліфти, якими оснащені транспортні засоби;

- ліфти, що з'єднані з машинами і призначені виключно для доступу на робоче місце;

- агрегати з зубчатою передачею;

- будівельні підйомники, призначені для перевезення людей чи людей і вантажів.

1.4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються у такому значенні:

- монтажник ліфта - це фізична чи юридична особа, яка бере на себе відповідальність за проектування, виготовлення, монтаж і поставку на ринок ліфта, нанесення на нього національного знака відповідності і складання декларації про відповідність;

- поставка ліфта на ринок - перша передача ліфта користувачу;

- запобіжний комплектувальний виріб - складова частина ліфта, спрямована на забезпечення його безпечної експлуатації;

- виробник запобіжних комплектувальних виробів - фізична чи юридична особа, яка бере на себе відповідальність за проектування та виготовлення запобіжних комплектувальних виробів, нанесення на них національного знака відповідності і складання письмової декларації про відповідність;

- типовий зразок ліфта - зразок ліфта, у комплекті технічної документації на який указано спосіб виконання основних вимог безпечної експлуатації ліфтів, що відповідають об'єктивним параметрам типового зразка ліфта, і в якому використовуються ідентичні запобіжні комплектувальні вироби.

У комплекті технічної документації повинні бути зазначені всі дозволені відхилення від типового зразка ліфта, що належать до похідних типів від цього типового зразка.

Дозволяється демонструвати однаковість характеристик певної номенклатури обладнання з погляду задоволення основних вимог безпечної експлуатації ліфтів на підставі розрахунків та/або програм проектування.

1.5. Якщо види небезпеки, що зазначені в цьому Технічному регламенті, пов'язані з експлуатацією ліфтів, повністю чи частково розглядаються в спеціальних Директивах, то на підставі їх застосування цей Технічний регламент до таких ліфтів не застосовується або його застосування до них припиняється.

1.6. Центральні органи виконавчої влади, на які покладені функції технічного регулювання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 N 288 (далі - центральні органи виконавчої влади), повинні вживати всіх необхідних заходів забезпечення того, щоб:

- ліфти, які підпадають під цей Технічний регламент, можна поставляти на ринок і вводити в експлуатацію тільки за умови належного монтажу, технічного обслуговування і використання за призначенням, не наражати на небезпеку здоров'я та життя громадян або майна;

- запобіжні комплектувальні вироби, які підпадають під цей Технічний регламент, могли поставлятися на ринок і вводитися в експлуатацію тільки за умови належного монтажу, технічного обслуговування і використання за призначенням ліфтів, в яких вони повинні бути змонтовані і не здатні наражати на небезпеку здоров'я та життя громадян або майно.

1.7. Центральний орган виконавчої влади - Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці України) повинен вживати всіх необхідних заходів на забезпечення того, щоб особа, відповідальна за експлуатацію ліфта в будинку чи споруді, і монтажник ліфта повідомляли один одному про всі необхідні факти з одного боку, а з іншого вживали необхідних заходів забезпечення належної роботи і безпечної експлуатації ліфта.

1.8. Центральні органи виконавчої влади - Державний комітет України з будівництва та архітектури (Держбуд України), Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства (Держжитлокомунгосп України) і Держнаглядохоронпраці України повинні вживати всіх необхідних заходів забезпечення того, щоб призначені під ліфти шахти не містили жодних трубопроводів, проводки чи арматури, крім тих, що необхідні для безпечної і безперебійної роботи ліфтів, згідно з затвердженою в установленому порядку проектною документацією.

1.9. Положення цього Технічного регламенту не обмежують прав зацікавлених сторін, установлених, відповідно до договору, необхідних на їхній погляд вимог захисту людей при введенні в експлуатацію ліфтів чи під час користування ними, за умови, що це не означатиме дороблення ліфтів у не передбачений цим Технічним регламентом спосіб.

1.10. На торговельних ярмарках, виставках і, зокрема, показах центральні органи виконавчої влади не повинні перешкоджати демонстрації ліфтів чи запобіжних комплектувальних виробів, які не відповідають чинним стандартам чи положенням, за умови наявності на них яскравого знака про позначення такої невідповідності і того, що вони не підлягають продажу до тих пір, доки монтажник ліфта, виробник запобіжних комплектувальних виробів чи його повноважний представник не приведе їх у відповідність. Під час показів слід уживати необхідних заходів, які б гарантували захист людей.

1.11. Ліфти, на які поширюється цей Технічний регламент, повинні задовольняти основні вимоги безпеки для життя та здоров'я, викладені у розділі 4.

1.12. Запобіжні комплектувальні вироби, на які поширюється цей Технічний регламент, повинні задовольняти основні вимоги для життя та здоров'я, викладені у розділі 4, чи забезпечувати відповідність таким вимогам ліфтів, в які ці вироби встановлені.

1.13. Центральні органи виконавчої влади повинні вжити всіх необхідних заходів для унеможливлення поставки на ринок ліфтів, які не відповідають основним вимогам безпечної експлуатації ліфтів цього Технічного регламенту.

1.14. Центральні органи виконавчої влади не повинні забороняти, обмежувати чи стримувати поставку на ринок або введення в експлуатацію на території України ліфтів та/або запобіжних комплектувальних виробів, які відповідають цьому Технічному регламенту.

1.15. Центральні органи виконавчої влади не повинні забороняти, обмежувати чи стримувати поставку на ринок комплектувальних виробів, які згідно з декларацією про відповідність виробника чи його повноважного представника, призначені для включення до складу ліфта, який підпадає під цей Технічний регламент.

1.16. Ліфти та запобіжні комплектувальні вироби з нанесеним на них національним знаком відповідності, до яких додано письмову декларацію про відповідність згідно з розділом 5, вважаються такими, що відповідають усім положенням цього Технічного регламенту, у тому числі процедурам оцінювання відповідності, установленим у розділі 2.

1.17. За відсутності гармонізованих стандартів Держспоживстандарт України повинен вжити всіх необхідних заходів для того, щоб звернути увагу зацікавлених сторін на наявні національні технічні стандарти та технічні умови, які вважаються важливими або обов'язковими для належного виконання основних вимог безпеки для життя та здоров'я, викладених у розділі 4.

1.18. Якщо в національному стандарті, прийнятому на основі гармонізованого стандарту, довідку про який опубліковано в офіційному переліку Держспоживстандартом України, розглянуто основні вимоги безпечної експлуатації ліфтів, то:

- виготовлені згідно з цим стандартом ліфти є такими, що відповідають цим основним вимогам;

- виготовлені згідно з цим стандартом запобіжні комплектувальні вироби є такими, що здатні забезпечити відповідність ліфта цим вимогам, в якому вони правильно встановлені.

1.19. Держспоживстандарт України повинен публікувати у своєму офіційному виданні перелік національних стандартів, прийнятих на основі гармонізованих стандартів.

1.20. Центральні органи виконавчої влади повинні забезпечувати впровадження необхідних заходів для надання можливості промисловості чинити на національному рівні вплив на процес розроблення гармонізованих стандартів та на контроль їх застосування.

1.21. Якщо уповноважені органи з нагляду дійдуть висновку про неповну відповідність гармонізованих стандартів основним вимогам, зазначеним у пунктах 1.11 і 1.12, то вони повинні порушити це питання перед Держспоживстандартом України, подавши свої аргументовані пропозиції. Держспоживстандарт України повинен вжити заходів до вилучення таких стандартів з опублікованого переліку та організувати їх перегляд.

1.22. Якщо центральні органи виконавчої влади переконаються, що ліфти, які мають нанесений на виріб національний знак відповідності (далі - маркування національним знаком відповідності) і використовуються за призначенням, здатні загрожувати безпеці людей або/і майна, вони повинні вжити всіх необхідних заходів для вилучення цих ліфтів з ринку, заборонити поставки цих ліфтів на ринок чи введення в експлуатацію або обмежити їх вільне переміщення і негайно сповістити Держспоживстандарт України про всі ці заходи, зазначивши підстави для прийняття ним свого рішення і, зокрема, причини невідповідності:

а) невиконання основних вимог, зазначених у пунктах 1.11 і 1.12;

б) неналежне застосування гармонізованих стандартів, зазначених у пункті 1.18;

в) недоліки самих гармонізованих стандартів, зазначених у пункті 1.18.

1.23. Держспоживстандарт України повинен зробити висновок і повідомити про це уповноважений орган з нагляду, що виступив з ініціативою, монтажника ліфта, виробника запобіжних комплектувальних виробів чи їхнього повноважного представника.

Якщо Держспоживстандарт України дійде висновку про:

- виправданість таких заходів, він повинен негайно повідомити про це зацікавлену сторону, яка виступала з ініціативою, та решту сторін;

- те, що зазначене у пункті 1.22 рішення ґрунтується на недоліках стандартів (і якщо зацікавлена сторона, яка першою прийняла таке рішення, наполягатиме на своїй позиції), то після консультації із зацікавленими сторонами Держспоживстандарт України повинен довести це питання до відома монтажника ліфта і зацікавлених сторін;

- невиправданість цих заходів, він повинен негайно повідомити про це уповноважений орган з нагляду, що виступив з ініціативою, і монтажника ліфта, виробника запобіжних комплектувальних виробів чи їхнього повноважного представника.

Процедури оцінювання ліфтів чи запобіжних комплектувальних виробів основним вимогам цього Технічного регламенту застосовуються з числа модулів, опис яких наведений в пункті 2.9.

2.1. Перед тим, як поставити на ринок запобіжні комплектувальні вироби, перелічені в розділі 6, їх виробник чи його повноважний представник повинен:

а) виконати один з пунктів:

- подати типовий зразок запобіжного комплектувального виробу до уповноваженого органу для оцінки відповідності згідно з пунктом 2.9.1 розділу 2 та перевірок у процесі виробництва згідно з пунктом 2.9.6 розділу 2;

- забезпечити оцінювання на відповідність типового зразка запобіжного комплектувального виробу згідно з пунктом 2.9.1 розділу 2 і застосувати передбачену пунктом 2.9.3 розділу 2 систему якості для перевірки процесу виробництва;

- застосувати комплексну систему якості, передбачену пунктом 2.9.4 розділу 2;

- нанести національний знак відповідності на кожний запобіжний комплектувальний виріб і скласти письмову декларацію про відповідність, включивши до неї перелічені в розділі 5 відомості і врахувавши технічні вимоги, перелічені у використаному розділі (пункти 2.9.3, 2.9.4 чи 2.9.6 розділу 2), залежно від конкретного випадку;

б) передбачити зберігання копії декларації протягом 10 років після закінчення випуску даного запобіжного комплектувального виробу.

2.2. Перед тим, як поставити ліфт на ринок, він повинен бути підданий таким процедурам:

а) якщо його конструкція відповідає конструкції ліфта, що пройшов оцінку відповідності (пункт 2.9.1 розділу 2), то під час його виготовлення, монтажу та випробувань потрібно застосовувати:

- контроль готових виробів (пункт 2.9.2 розділу 2);

- систему якості (пункт 2.9.7 розділу 2);

- систему якості (пункт 2.9.9 розділу 2).

До того ж самого ліфта можуть застосовуватися процедури, передбачені для стадій проектування та виготовлення, з одного боку, і стадій монтажу та випробувань, з іншого;

б) якщо його конструкція відповідає конструкції типового зразка ліфта, що пройшов оцінку на відповідність (пункт 2.9.1 розділу 2), то під час його виготовлення, монтажу та випробувань потрібно застосовувати один із пунктів переліку:

- контроль готових виробів (пункт 2.9.2 розділу 2);

- систему якості (пункт 2.9.7 розділу 2);

- систему якості (пункт 2.9.9 розділу 2);

в) якщо його конструкція відповідає конструкції ліфта, стосовно якого реалізовано систему якості (пункт 2.9.8 розділу 2), і він не повністю відповідає вимогам гармонізованих стандартів, то під час його виготовлення, монтажу та випробування потрібно додатково застосовувати один із пунктів переліку:

- контроль готових виробів (пункт 2.9.2 розділу 2);

- систему якості (пункт 2.9.7 розділу 2);

- систему якості (пункт 2.9.9 розділу 2);

г) процедурі пред'явлення на оцінку відповідності виробу уповноваженому органу із сертифікації (пункт 2.9.7 розділу 2);

ґ) застосуванню до нього системи якості, доповненої згідно з пунктом 2.9.8 розділу 2, якщо він не повністю відповідає гармонізованим стандартам.

У випадках, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" пункту 2.2, особа, відповідальна за проектування ліфта, повинна надати особі, відповідальній за виготовлення, монтаж та експлуатацію ліфта, всю необхідну документацію та інформацію для забезпечення повної безпеки роботи.

2.3. У всіх згаданих випадках пункту 2.2 монтажник повинен:

- проставити на ліфті маркування знака відповідності і скласти декларацію про відповідність (додаток). До декларації включити перелічені в розділі 5 відомості, врахувавши технічні вимоги залежно від конкретного випадку (пункти 2.9.1, 2.9.5, 2.9.7, 2.9.8 чи 2.9.9 розділу 2, залежно від конкретного випадку);

- передбачити зберігання копії декларації про відповідність протягом 10 років після поставки ліфта на ринок;

- представляти уповноваженим органам на їх вимогу копії декларацій про відповідність та протоколів випробування під час контролю готових виробів.

2.4. Якщо на ті чи інші ліфти поширюються інші технічні регламенти, якими передбачається нанесення знака відповідності, це позначення повинне містити те, що даний ліфт чи запобіжний комплектувальний виріб вважається також таким, що відповідає цьому Технічному регламенту.

Якщо один чи декілька технічних регламентів дозволяють виробнику протягом перехідного періоду обирати положення, які він буде застосовувати, то маркування національного знака відповідності повинне вказувати на відповідність тільки цьому Технічному регламенту, застосованому монтажником ліфта чи виробником запобіжних комплектувальних виробів. У такому разі конкретні дані щодо застосованих технічних регламентів, опублікованих в офіційному виданні Держспоживстандарту України, повинні наводитися в документах, повідомленнях та вказівках, які вимагаються цим Технічним регламентом і додаються до ліфта чи запобіжного комплектувального виробу.

2.5. Якщо ні монтажник ліфта, ні виробник запобіжного комплектувального виробу, ні його повноважний представник не виконали зобов'язань, покладених на нього пунктами 2.1-2.4, то ці зобов'язання перекладаються на будь-яку особу, що поставляє ліфт чи запобіжний комплектувальний виріб на ринок. Такі самі зобов'язання покладаються на всіх виробників ліфтів чи запобіжних комплектувальних виробів для власного користування.

2.6. Держспоживстандарт України повинен постійно оновлювати і друкувати в офіційному виданні перелік уповноважених органів разом з їх ідентифікаційними номерами і забезпечити його актуалізацію.

2.7. Для оцінювання уповноважених органів центральні органи виконавчої влади повинні застосувати критерії, викладені в розділі 7.

2.8. У разі виявлення того, що той чи інший уповноважений орган більше не відповідає переліченим у розділі 7 критеріям, Держспоживстандарт України повинен негайно сповістити про це центральні органи виконавчої влади.

2.9. Опис модулів оцінювання відповідності

2.9.1. Перевірка типу (модуль В)

2.9.1.1. Перевірка типу запобіжних комплектувальних виробів

2.9.1.1.1. Перевірка типу запобіжних комплектувальних виробів - це процедура, за якою уповноважений орган впевнюється і підтверджує, що типовий зразок запобіжного комплектувального виробу, який представляє дане виробництво, відповідає вимогам цього Технічного регламенту і ліфт, в який його буде належним чином установлено, буде задовольняти відповідні вимоги цього Технічного регламенту.

2.9.1.1.2. Заявку на перевірку типу виробник запобіжного комплектувального виробу або його уповноважена особа, що є резидентом України, повинен подати до уповноваженого органу за його власним вибором.

Заявка повинна містити:

- назву та адресу виробника запобіжного комплектувального виробу, а у разі подання заявки уповноваженою особою - її назву і адресу, а також документ про надання повноважень;

- письмове підтвердження про те, що таку саму заявку не було подано до будь-якого іншого уповноваженого органу;

- технічну документацію, зазначену у пункті 2.9.1.1.3;

- типовий зразок запобіжного комплектувального виробу, що представляє його виробництво (далі - типовий зразок), чи зазначення місця, де його можна перевірити.

Типовий зразок може охоплювати декілька модифікацій виробу за умови, що різниця між модифікаціями не впливає на рівень безпеки та інші вимоги щодо використання виробу.

За необхідності виконання програми випробувань уповноважений орган може запросити додаткові типові зразки.

2.9.1.1.3. Технічна документація повинна надавати можливість оцінити відповідність даного запобіжного комплектувального виробу з забезпечення відповідності ліфта, в якому його буде належним чином установлено, положенням цього Технічного регламенту. Документація, що стосується такого оцінювання, повинна охоплювати процес проектування, виробництва і застосування виробу.

Комплект технічної документації повинен містити:

- загальну характеристику запобіжного комплектувального виробу, у тому числі сферу його застосування (зокрема можливі граничні швидкості, вантажопідйомність та потужність) і умови (зокрема вибухонебезпечні середовища та вплив на елементи);

- конструкцію, виробничі креслення, схеми тощо та описи і пояснення до них;

- основні враховані вимоги і прийняті способи їх виконання (наприклад гармонізований стандарт);

- результати випробувань чи розрахунків, виконаних виробником чи його підрядниками;

- примірник інструкцій із складання запобіжних комплектувальних виробів;

- заходи на стадії виробництва до забезпечення відповідності серійно виготовлюваних запобіжних комплектувальних виробів запобіжному комплектувальному виробу, що пройшов перевірку типу.

2.9.1.1.4. Уповноважений орган повинен:

- перевірити комплект технічної документації з метою підтвердження, що типовий зразок запобіжного комплектувального виробу був виготовлений згідно з технічною документацією і з відповідними положеннями стандартів, з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту, а також визначити ті елементи, які було спроектовано без застосування відповідних положень цих стандартів;

- якщо не були застосовані стандарти з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту, необхідно здійснити відповідні дослідження і випробування для перевірки відповідності рішень, прийнятих виробником, суттєвим вимогам цього Технічного регламенту;

- якщо виробник застосував стандарти з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту, необхідно здійснити відповідну перевірку і випробування для перевірки, чи такі стандарти дійсно були застосовані;

- погодити з заявником місце проведення перевірки і необхідних випробувань.

2.9.1.1.5. Якщо типовий зразок запобіжного комплектувального виробу відповідає вимогам цього Технічного регламенту, уповноважений орган повинен видати заявнику сертифікат перевірки типу. У сертифікаті повинно бути вказано назву і адресу виробника, висновки про проведені перевірки, умови чинності сертифіката і необхідні дані для ідентифікації перевіреного типу.

До сертифіката повинен додаватися перелік відповідної технічної документації, а його копія зберігатися уповноваженим органом.

У разі відмови у видачі виробнику сертифіката перевірки типу уповноважений орган повинен надати детальне обґрунтування такої відмови.

Уповноважений орган повинен мати процедуру подання та розгляду апеляцій.

2.9.1.1.6. Заявник повинен інформувати уповноважений орган, який видав сертифікат перевірки типу, про всі модифікації перевіреного типу, які повинні пройти додаткову перевірку, у тому числі про останні дороблення чи модифікації, не зазначені у вихідному комплекті технічної документації згідно з пунктом 2.9.1.1.3, які можуть вплинути на відповідність суттєвим вимогам або визначеним умовам використання ліфта. Ця додаткова перевірка оформлюється як доповнення до оригіналу сертифіката перевірки типу.

2.9.1.1.7. Кожний уповноважений орган повинен надавати іншим уповноваженим органам необхідну інформацію про:

- видані сертифікати про перевірку типу і додатки до них;

- скасовані сертифікати.

Крім того, інші уповноважені органи можуть отримувати копії сертифікатів про перевірку типу та/або доповнень до них.

2.9.1.1.8. Сертифікат перевірки типу і комплекти технічної документації, а також документи листування у зв'язку з процедурами сертифікації повинні складатися українською мовою.

2.9.1.1.9. Виробник чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен зберігати разом з технічною документацією копії сертифікатів перевірки типу і додатків до них протягом принаймні 10 років після виготовлення останнього виробу.

Якщо відсутні виробник або його повноважний представник, що є резидентом України, то зобов'язання зберігати в наявності технічну документацію покладається на особу, яка розмістила виріб на ринку України.

2.9.1.2. Перевірка типу ліфтів

2.9.1.2.1. Перевірка типу ліфтів - це процедура, за якою уповноважений орган впевнюється і підтверджує, що типовий зразок ліфта або ліфт, для яких не передбачаються доповнення чи варіанти, задовольняє вимоги цього Технічного регламенту.

2.9.1.2.2. Заявка на перевірку типу подається організацією, що встановлює ліфт, уповноваженому органу за власним бажанням.

Заявка повинна містити:

- назву та адресу організації, що встановлює ліфт;

- письмову гарантію, що аналогічна заявка не подавалась до іншого уповноваженого органу;

- технічну документацію згідно з пунктом 2.9.1.2.3;

- докладну інформацію про місце перевірки типу ліфта. Тип ліфта, представлений для перевірки, повинен включати всі складові частини і бути здатним обслуговувати не менше трьох рівнів (верхній, середній і нижній).

2.9.1.2.3. Технічна документація повинна забезпечити проведення оцінки відповідності ліфта положенням цього Технічного регламенту і розуміння його конструкції та роботи.

З метою достовірної оцінки відповідності технічна документація повинна містити:

- загальний опис представленого зразка ліфта. Технічна документація повинна представляти чітку інформацію про всі можливі доповнення, які були проведені у типовому зразку;

- проектні і робочі креслення і схеми;

- основні вимоги, які було виконано, і засоби , застосовані для цієї мети (наприклад гармонізований стандарт);

- копію сертифіката про відповідність запобіжних комплектувальних виробів, використаних у виготовленні ліфтів;

- протоколи випробувань чи розрахунки, виконані виробником чи субпідрядником;

- копію інструкції з експлуатації ліфтів;

- заходи, прийняті на етапі встановлення ліфта, для забезпечення відповідності серійно виготовленого ліфта положенням цього Технічного регламенту.

2.9.1.2.4. Уповноважений орган повинен:

- перевірити технічну документацію на предмет відповідності вимогам цього Технічного регламенту;

- перевірити представлений зразок на предмет відповідності його виготовлення технічній документації;

- провести відповідні перевірки і випробування, необхідні для переконання в тому, що рішення, прийняті організацією, що встановлює ліфт, відповідають вимогам цього Технічного регламенту і забезпечують його відповідність цим вимогам.

2.9.1.2.5. Якщо зразок ліфта відповідає положенням цього Технічного регламенту, уповноважений орган повинен видати сертифікат перевірки типу. Цей сертифікат перевірки типу повинен містити назву та адресу організації, що встановлює ліфт, результати перевірки, умови терміну дії сертифіката і інформацію, необхідну для ідентифікації перевіреного типу.

Якщо уповноважений орган відмовляється видати сертифікат перевірки типу виробнику, він повинен представити обґрунтовані причини відмови.

Уповноважений орган повинен мати процедуру подання та розгляду апеляцій.

2.9.1.2.6. Організація, що встановлює ліфт, повинна проінформувати уповноважений орган про будь-які, навіть незначні, зміни, які були включені чи плануються до включення в сертифікований ліфт та внесені в технічну документацію.

Уповноважений орган повинен перевірити зміни і проінформувати заявника про те, чи продовжує бути чинним сертифікат перевірки типу.

Якщо уповноважений орган вважає за необхідне, він може видати додаток до сертифіката перевірки типу або запропонувати представлення нової заявки.

2.9.1.2.7. Інші уповноважені органи можуть отримувати копії сертифікатів типу та/або доповнень до них і на основі обґрунтованого прохання - копію технічної документації і протоколів проведення перевірок, розрахунків і випробувань. Це також стосується документів, згаданих у цьому пункті, в разі скасування дії сертифікатів типу.

2.9.1.2.8. Сертифікати перевірки типу, технічна документація та інформація, що стосуються процедур перевірки типу, повинні складатися українською мовою.

2.9.1.2.9. Організація, що встановлює ліфт, повинна зберігати разом з технічною документацією копію сертифіката перевірки типу та доповнення до нього протягом 10 років після виготовлення останнього ліфта згідно з типовим зразком.

2.9.2. Перевірка продукції (модуль F)

2.9.2.1. Перевірка продукції - це процедура оцінки відповідності, за допомогою якої виробник ліфта чи його повноважний представник, що є резидентом України, перевіряє і засвідчує, що певна продукція відповідає типу, описаному у сертифікаті перевірки типу, та задовольняє вимоги цього Технічного регламенту. Виробник ліфта чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен нанести національний знак відповідності в кабіні кожного ліфта і скласти письмову декларацію про відповідність.

2.9.2.2. Виробник ліфтів повинен вжити всіх необхідних заходів, щоб виробничий процес забезпечував відповідність продукції його типовому зразку, описаному в сертифікаті перевірки типу, і основним застосованим до нього вимогам безпеки для життя та здоров'я.

2.9.2.3. Протягом 10 років після поставки ліфта на ринок виробник ліфта чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен зберігати копію декларації про відповідність і надавати її на вимогу відповідним органам виконавчої влади для перевірки. У разі відсутності в Україні виробника чи його представника, що є резидентом України, зобов'язання щодо збереження технічної документації покладається на особу, яка вводить в обіг ліфти на ринку України.

2.9.2.4. Обраний виробником ліфта уповноважений орган проводить або бере участь у проведенні контролю типового зразка ліфта, поставленого на ринок, або забезпечує його проведення. Для підтвердження відповідності ліфта відповідним вимогам цього Технічного регламенту повинні проводитися необхідні випробування і перевірки, визначені у застосованих стандартах, чи еквівалентні випробування.

Такі перевірки і випробування передбачають:

а) перевірку документації з метою перевірки того, чи відповідає ліфт типовому зразку, перевіреному згідно з пунктом 2.9.1.2 розділу 2;

б) перевірку роботи ліфта, як порожнього, так і з максимальним завантаженням, з метою підтвердження правильності монтажу і функціонування запобіжних комплектувальних виробів (кінцевих обмежувачів, блокувальних пристроїв тощо);

- перевірку роботи ліфта, як з максимальним завантаженням, так і порожнього, для підтвердження правильності функціонування запобіжних пристроїв у разі припинення електроживлення;

- статичне випробування із завантаженням, що в 1,25 разу перевищує номінальне завантаження.

Номінальне навантаження повинне зазначатись при маркуванні відповідно до вимог пункту 4.5 розділу 4.

Після цих випробувань уповноважений орган повинен переконатися у тому, що не виникло жодних деформацій чи погіршень стану, здатних погіршити експлуатацію ліфта.

2.9.2.5. Уповноважений орган повинен одержати такі документи:

- креслення складеного ліфта;

- креслення і схеми, необхідні для контролю готової продукції, зокрема схеми управління ліфтом;

- копії документів з експлуатації, зазначені в пункті 4.6.2 розділу 4.

Уповноважений орган не вправі вимагати детальних креслень чи точної інформації, не потрібної для перевірки відповідності ліфта, який має бути поставлений на ринок, його типовому зразку, описаному в сертифікаті перевірки типу.

2.9.2.6. Якщо ліфт відповідає положенням цього Технічного регламенту, уповноважений орган повинен надати право виробнику, відповідно до розділу 3, поряд з маркуванням національного знака відповідності нанести його ідентифікаційний номер і оформити протокол про перевірку продукції, в якому зазначити виконані перевірки та випробування.

Уповноважений орган повинен заповнити відповідні сторінки паспорта, зазначеного в пункті 4.6.2 розділу 4.

У разі відмови уповноваженого органу від видачі свідоцтва про перевірку продукції він повинен письмово навести причини такої відмови і рекомендовані умови одержання свідоцтва. У разі потреби повторного звернення виробника ліфта із заявкою про перевірку продукції він повинен звернутися до того самого уповноваженого органу.

2.9.2.7. Сертифікат відповідності, комплекти технічної документації і документи листування, у зв'язку з процедурами перевірки, повинні складатися українською мовою.

2.9.3. Забезпечення якості продукції (модуль Е)

2.9.3.1. Забезпечення якості продукції - це процедура, за якою виробник запобіжного комплектувального виробу, який відповідає вимогам пункту 2.9.3.2, забезпечує і засвідчує відповідність запобіжних комплектувальних виробів типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і задовольняє вимоги цього Технічного регламенту, а крім того забезпечує і засвідчує здатність того чи іншого запобіжного комплектувального виробу забезпечити відповідність ліфта, в який його буде належним чином установлено, положенням цього Технічного регламенту.

Виробник запобіжного комплектувального виробу чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен нанести маркування національного знака відповідності на кожний запобіжний комплектувальний виріб і скласти письмову декларацію про відповідність. Маркування національного знака відповідності повинне супроводжуватися ідентифікаційним номером уповноваженого органу, відповідального за нагляд згідно з пунктом 2.9.3.4.

2.9.3.2. У виробника повинна функціонувати схвалена уповноваженим органом система якості контролю та випробувань готових запобіжних комплектувальних виробів, передбачена пунктом 2.9.3.3, що підлягає нагляду, як це визначено в пункті 2.9.3.4.

2.9.3.3. Система якості

2.9.3.3.1. Виробник запобіжного комплектувального виробу подає заявку щодо оцінювання застосованої ним системи якості запобіжних комплектувальних виробів, що підлягають розгляду, до одного з уповноважених органів за власним вибором.

Заявка повинна містити:

- усю потрібну інформацію про передбачені запобіжні комплектувальні вироби;

- документацію на систему якості;

- технічну документацію на перевірений тип запобіжного комплектувального виробу і копію сертифіката перевірки типу (у разі потреби).

2.9.3.3.2. З метою підтвердження відповідності відповідним вимогам цього Технічного регламенту у рамках системи якості повинен бути перевірений кожний запобіжний комплектувальний виріб і проведені необхідні випробування, визначені у відповідних стандартах з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності запобіжних комплектувальних виробів вимогам цього Технічного регламенту.

Усі елементи, вимоги і положення, прийняті виробником запобіжних комплектувальних виробів, підлягають документальному оформленню в систематизованому і упорядкованому вигляді у формі письмових положень, методик та інструкцій. Ця документація на системи забезпечення якості повинна давати загальне уявлення про програми, плани, протоколи і настанови з якості.

Зокрема, вони повинні містити належну характеристику:

а) мети системи якості;

б) організаційної структури, обов'язків і повноважень керівництва щодо якості запобіжних комплектувальних виробів;

в) досліджень і випробувань, які повинні проводитися після виготовлення;

г) засобів перевірки ефективності функціонування системи якості;

ґ) даних реєстрації показників якості, а саме - протоколів контролю і даних випробування та калібрування, звітів про кваліфікацію відповідного персоналу тощо.

2.9.3.3.3. Уповноважений орган повинен оцінити систему якості і визначити, чи задовольняє вона вимоги, зазначені у пункті 2.9.3.3.2. Система якості вважається такою, що відповідає цим вимогам, у разі впровадження гармонізованого національного стандарту України ДСТУ ISO 9001-2001, крім пунктів 7.1, 7.2.3, 7.3, 7.4, 7.5.1, 7.5.2, 7.5.3.

Комісія з перевірки, призначена уповноваженим органом для оцінки системи якості, повинна мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом оцінки технології виробництва запобіжних комплектувальних виробів.

Процедура оцінки системи якості передбачає перевірку підприємства виробника. Висновки перевірки і обґрунтоване рішення щодо схвалення або відмови у схваленні системи якості повідомляються виробнику.

2.9.3.3.4. Виробник запобіжних комплектувальних виробів повинен взяти на себе виконання обов'язків, що випливають із схваленої системи якості, і підтримувати її в адекватному та ефективному стані.

Виробник запобіжних комплектувальних виробів чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен інформувати уповноважений орган, який схвалив систему якості, про будь-який намір щодо внесення до неї змін.

Уповноважений орган повинен оцінити запропоновані зміни і прийняти рішення щодо задоволення системою якості вимог, зазначених у пункті 2.9.3.3.2, або проведення повторного оцінювання системи якості.

Він повинен повідомити про своє рішення виробника. Таке повідомлення повинне містити висновки перевірки та обґрунтоване рішення за результатами оцінювання.

2.9.3.4. Нагляд уповноваженого органу

2.9.3.4.1. Метою нагляду є пересвідчення в тому, що виробник запобіжних комплектувальних виробів належним чином виконує обов'язки, що випливають із ухваленої системи якості.

2.9.3.4.2. Для проведення інспекції виробник повинен допускати представників уповноваженого органу на свої об'єкти, де здійснюється контроль, випробування та зберігання продукції, надаючи їм всю потрібну інформацію, зокрема:

- документацію системи якості;

- технічну документацію;

- дані реєстрації показників якості, а саме - протоколи перевірки і дані випробування та калібрування, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо.

2.9.3.4.3. Уповноважений орган повинен періодично проводити перевірки, щоб переконатися в тому, що виробник запобіжних комплектувальних виробів супроводжує і застосовує систему якості, і надавати йому звіти про перевірки.

2.9.3.4.4. Крім того, уповноважений орган може здійснювати перевірки без попередження виробника запобіжних комплектувальних виробів, під час яких, у разі потреби, проводить або вимагає від виробника проведення випробувань продукції за наявності обґрунтованих підстав. Звіт про перевірку і протокол випробувань надаються виробнику.

2.9.3.5. Протягом 10 років після виготовлення останнього зразка запобіжного комплектувального виробу виробник повинен зберігати та надавати в установленому законодавством порядку органам виконавчої влади на їх запит:

- документацію системи якості, зазначену у пункті 2.9.3.3.1;

- документацію про внесення до системи якості змін, зазначених у пункті 2.9.3.3.4;

- рішення та звіти уповноваженого органу, зазначені у пунктах 2.9.3.3.4, 2.9.3.4.3 та 2.9.3.4.4.

Кожний уповноважений орган повинен надавати іншим уповноваженим органам необхідну інформацію щодо виданих та вилучених схвалень системи якості.

2.9.4. Цілковите забезпечення якості (модуль Н)

2.9.4.1. Цілковите забезпечення якості продукції - це процедура, за якою виробник запобіжного комплектувального виробу, який виконує зобов'язання, викладені у пункті 2.9.4.3, гарантує і декларує відповідність запобіжних комплектувальних виробів застосованим до них вимогам цього Технічного регламенту і здатність того чи іншого запобіжного комплектувального виробу забезпечити відповідність ліфта, в який його буде належним чином установлено, положенням цього Технічного регламенту.

Виробник чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен нанести маркування національного знака відповідності на кожний запобіжний комплектувальний виріб і скласти письмову декларацію про відповідність. Маркування національного знака відповідності повинне супроводжуватися ідентифікаційним номером уповноваженого органу, відповідального за нагляд, як визначено у пункті 2.9.4.4.

2.9.4.2. Для проектування, виготовлення та контролю готових запобіжних комплектувальних виробів і їхніх випробувань виробник повинен застосувати схвалену систему якості, передбачену пунктом 2.9.4.3, яка підлягає нагляду згідно з пунктом 2.9.4.4.

2.9.4.3. Система якості

2.9.4.3.1. Виробник повинен подати уповноваженому органу за своїм вибором заявку на оцінювання застосованої ним системи якості до запобіжних комплектувальних виробів.

Заявка повинна містити:

- усю потрібну інформацію про запобіжні комплектувальні вироби;

- документацію системи якості.

2.9.4.3.2. Система якості повинна забезпечувати відповідність запобіжних комплектувальних виробів вимогам цього Технічного регламенту, що застосовані до них, і передбачити відповідність цим вимогам ліфтів, у яких ці вироби належним чином установлені.

Усі прийняті виробником заходи, вимоги і положення підлягають документальному оформленню в систематизованому й упорядкованому вигляді у формі письмових положень, методик та інструкцій. Документація системи якості повинна забезпечити загальне уявлення про програми, плани, настанови і протоколи з питань якості без суперечного тлумачення.

Зокрема, вони повинні містити належну характеристику:

- мети системи якості та її організаційної структури, обов'язків і повноважень керівництва щодо проектування та якості запобіжних комплектувальних виробів;

- технічних умов, включаючи застосовані стандарти, з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності запобіжних комплектувальних виробів вимогам цього Технічного регламенту, а у випадках, коли не передбачається застосування зазначених стандартів у повному обсязі, - передбачених способів забезпечення дотримання застосованих до запобіжних комплектувальних виробів основних вимог цього Технічного регламенту;

- методів управління проектуванням і перевірки проекту, процесів і систематичних заходів, що повинні застосовуватися, якщо спроектовані комплектувальні вироби належать до виробів, що охоплюються стандартами з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності запобіжного комплектувального виробу вимогам цього Технічного регламенту;

- відповідного процесу виробництва, методів управління якістю і забезпечення якості, процесів і систематичних заходів, які повинні застосовуватися;

- досліджень і випробувань, передбачених перед виготовленням, під час і після виготовлення запобіжних комплектувальних виробів, із зазначенням їхньої періодичності;