Про затвердження Методики проведення експертизи стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня

З метою забезпечення виконання статті 3 Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1094

1. Затвердити Методику проведення експертизи стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня (додається).

2. Департаменту інноваційного розвитку Міністерства освіти і науки України (М.Ф.Гончаренко) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників міністрів та Віце-президента НАН України відповідно до функціональних обов'язків та повноважень.

1. Дана Методика встановлює єдиний порядок, основні методичні засади проведення експертизи стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на основі результатів прогнозно-аналітичних досліджень тенденцій світового науково-технологічного розвитку, реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні, зіставлення їх із реальними потребами економіки України, можливостями та станом інноваційного потенціалу країни і дозволяє зробити відповідні обґрунтовані висновки та пропозиції щодо доцільності затвердження пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.

Ця Методика призначена для використання Міністерством освіти і науки України (далі - МОН) при організації роботи та експертно-аналітичною робочою групою при проведенні експертизи стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня (далі - пріоритетні напрями інноваційної діяльності).

2. Метою експертизи пріоритетних напрямів інноваційної діяльності є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня об'єктів експертизи і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об'єктів.

Основними завданнями експертизи є: об'єктивне, комплексне дослідження об'єктів експертизи; перевірка відповідності об'єктів експертизи вимогам і нормам чинного законодавства; оцінка відповідності об'єктів експертизи сучасному рівню наукових і технічних знань, тенденціям науково-технічного прогресу, принципам державної інноваційної політики, вимогам екологічної безпеки, економічної доцільності; аналіз рівня використання інноваційного потенціалу, оцінка результативності науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських розробок; прогнозування науково-технічних, соціально-економічних і екологічних наслідків реалізації чи діяльності об'єкта експертизи; підготовка висновку про доцільність їх затвердження.

Експертиза організовується та проводиться після завершення формування або уточнення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності МОН у терміни, визначені Порядком формування, експертизи та обговорення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року N 1094.

3. Об'єктами експертизи є стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності та середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, щодо яких необхідно провести науково обґрунтований аналіз і дати висновок про доцільність їх затвердження.

4. Основним видом експертизи пріоритетних напрямів інноваційної діяльності є первинна експертиза.

Рішення про проведення повторної, додаткової і контрольної експертизи приймає Кабінет Міністрів України у випадках, передбачених законодавством.

5. При проведенні експертизи в рамках цієї Методики використовуються такі визначення:

- критерії оцінки - це сукупність вимог, яким повинні відповідати стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності та середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня для прийняття відповідних рішень;

- техніко-економічне обґрунтування пріоритетних напрямів інноваційної діяльності - детальна інформація про придатність об'єкта для затвердження з аналізом науково-технічного, технологічного та інноваційного розвитку економіки України.

6. Ця Методика може при потребі доповнюватись у встановленому порядку додатками, у яких для найбільш важливих питань з наукових та економічних засад формування пріоритетних напрямів інноваційної діяльності рекомендовано процедури аналізу пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на відповідність критеріям оцінки.

1. Експертиза пріоритетних напрямів інноваційної діяльності проводиться експертно-аналітичною робочою групою з питань експертизи стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня (далі - експертно-аналітична робоча група), що утворюється та формується наказом МОН.

2. До складу експертно-аналітичної робочої групи обов'язково входять вчені і фахівці - представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Національної академії наук України та представники інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, галузевих академій наук України, громадських наукових та науково-технічних організацій (за згодою). Членам експертно-аналітичної робочої групи у разі неможливості безпосередньої участі в роботі експертно-аналітичної робочої групи дозволяється делегувати свій голос відповідним представникам перерахованих вище центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, академій наук, громадських наукових та науково-технічних організацій.

3. Засідання експертно-аналітичної робочої групи веде її Голова, а в разі відсутності Голови - його заступник.

Усі члени експертно-аналітичної робочої групи незалежні і мають рівні права у прийнятті рішення.

На засіданнях експертно-аналітичної робочої групи ведеться протокол, який оформляється відповідальним секретарем експертно-аналітичної робочої групи та підписується Головою експертно-аналітичної робочої групи або його заступником.

4. Рішення експертно-аналітичної робочої групи приймаються на засіданнях простою більшістю голосів за наявності двох третин її складу. У разі рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував Голова експертно-аналітичної робочої групи.

5. Експертно-аналітична робоча група виконує свої функції відповідно до основних завдань експертизи.

1. МОН узагальнює пропозиції щодо визначення стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, формує перелік стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та перелік середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня або готує пропозиції стосовно внесення змін до середньострокових пріоритетних напрямів та організовує проведення їх експертизи.

2. Перелік стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, перелік середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня та пропозиції стосовно внесення змін до середньострокових пріоритетних напрямів надсилаються членам експертно-аналітичної робочої групи для експертизи.

3. Члени експертно-аналітичної робочої групи протягом двох тижнів проводять експертизу матеріалів, надісланих МОН.

4. За результатами експертизи кожен експерт (фахівець) робочої групи заповнює "Картку рейтингу" (додаток 1).

5. Результати роботи експертів (фахівців) робочої групи доповідаються та підсумовуються на засіданні експертно-аналітичної робочої групи та визначаються простою більшістю голосів від присутніх за умови участі у голосуванні не менше двох третин від загального складу робочої групи. Результати голосування заносяться до протоколу засідання робочої групи.

6. Висновок експертно-аналітичної робочої групи надсилається до МОН.

МОН в установленому порядку надсилає до Комісії з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів (далі - Комісія) та після погодження Комісією - до Кабінету Міністрів України переліки стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, пропозиції стосовно внесення змін до середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня з техніко-економічним обґрунтуванням та висновком експертно-аналітичної робочої групи.

7. У разі прийняття позитивного висновку він є підставою для погодження Комісією.

8. У разі прийняття негативного висновку:

а) для стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності - МОН може подати повторно документи на експертизу при формуванні наступних стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, але не раніше ніж через десять років;

б) для середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня - центральні органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування, Національна та галузеві академії наук, громадські наукові та науково-технічні організації можуть подати повторно документи на експертизу, але не раніше ніж через три роки.

1. Як методичний інструментарій реалізації кожного з етапів експертизи використовуються експертами (фахівцями) такі методи:

для I етапу - метод статистичного аналізу, індексний метод дослідження;

для II етапу - метод структурного аналізу, порівняльний метод дослідження, метод експертної оцінки.

2. Процес експертизи пріоритетних напрямів інноваційної діяльності має базуватися на результатах аналізу за такими критеріями оцінки аспектів соціально-економічного розвитку країни:

а) глобалізаційний критерій (світові ринки наукоємних товарів та послуг, прогноз зростання ринків та появи технологічних ніш);

б) правовий критерій (принципи державної інноваційної політики, відповідність пріоритетам економічного розвитку держави, вимоги і норми чинного законодавства);

в) науково-технічний критерій (витрати на виконання наукових та науково-технічних робіт, оцінка джерел фінансування науково-технічних робіт за пріоритетним напрямом інноваційної діяльності, оцінка технологічного укладу, кількість виконаних наукових розробок);

г) економічний критерій (оцінка ринкової потреби, інноваційна діяльність підприємств, обсяг інноваційних капіталовкладень відносно річного рівня амортизаційних відрахувань);

ґ) соціальний критерій (частка зайнятих у високо- і середньотехнологічних галузях за пріоритетним напрямом інноваційної діяльності, зростання продуктивності праці);

д) екологічний критерій (ступінь екологічної безпеки, ступінь екологічного ризику).

3. Кожен з шести зазначених критеріїв аналізується за допомогою групи параметрів (як кількісних, так і якісних), що його характеризують.

Орієнтовну вихідну інформацію про стан науково-технічного, технологічного та інноваційного розвитку кожного виду економічної діяльності надано в додатку 2.

1. Проведення експертизи пріоритетних напрямів інноваційної діяльності передбачає три етапи: аналіз, оцінка, вибір.

2. На першому етапі проводиться аналіз пріоритетних напрямів інноваційної діяльності з урахуванням особливостей об'єкту за такими напрямами:

- аналіз нормативно-правового забезпечення, у тому числі:

відповідність принципам державної інноваційної політики,

відповідність вимогам екологічної безпеки;

- аналіз техніко-економічних показників;

- аналіз структурних технологічних змін;

- аналіз рівня використання інноваційного потенціалу;

- аналіз тенденцій науково-технічного прогресу.

3. Техніко-економічне обґрунтування пріоритетного напряму інноваційної діяльності має включати такі розділи:

- загальні передумови прийняття пріоритетного напряму інноваційної діяльності (частка ринку (зовнішнього, внутрішнього), економічна та промислова політика тощо);

- загальний аналіз ринку та концепція маркетингу (результати маркетингових досліджень, показники попиту);

- перелік та опис видів продукції (технологій), що реалізовуватимуться через інноваційні проекти та інноваційні проекти технологічних парків;

- трудові ресурси (освітній рівень, структура зайнятості тощо);

- фінансовий аналіз та оцінка інвестицій (бюджетна ефективність, джерела фінансування);

- висновки.

4. Аналіз структурних технологічних змін ведеться за допомогою виявлення тенденцій у структурній динаміці галузей, згрупованих за технологічними укладами.

5. На другому етапі проводиться оцінка об'єкта. Кількісним показником, що узагальнює визначення пріоритетного напряму інноваційної діяльності, є рейтинг, який у комплексі характеризується критеріями оцінки.

Рейтинг, окрім головної сумарної ознаки, має кілька допоміжних, згідно з критеріями оцінки, які дають можливість оцінити доцільність затвердження пріоритетного напряму інноваційної діяльності.

6. Згідно з п. 4 розділу III цієї Методики експерти (фахівці) робочої групи заповнюють "Картки рейтингу". При цьому вони користуються інформацією, викладеною в техніко-економічному обґрунтуванні пріоритетного напряму інноваційної діяльності.

7. Експерти (фахівці) робочої групи обов'язково дають оцінки щодо всіх показників "Картки рейтингу".

8. При проведенні оцінювання експерти для кожного показника "Картки рейтингу" проставляють три оцінки (стовпчики 3, 4, 5).

9. Експерти (фахівці) при оцінюванні показників мають користуватися шкалою оцінок від "1" до "5" включно. Оцінка "1" означає відсутність або дуже низький рівень якісних та кількісних властивостей, які оцінюються. Оцінка "5" означає дуже високий рівень цих властивостей. Оцінки "2" і "4" означають відповідно наближення до оцінок "1" і "5", а оцінка "3" означає середній прояв цих властивостей.

У стовпчику 3 проставляється оцінка (від "1" до "5"), яка характеризує рівень прояву кількісних або якісних властивостей показника, що оцінюється.

У стовпчику 4 проставляється оцінка (від "1" до "5") - так званий ваговий коефіцієнт, який характеризує значущість показника, що оцінюється, для характеристики пріоритетного напряму інноваційної діяльності в цілому та його значущість при визначенні остаточного показника рейтингу пріоритетного напряму інноваційної діяльності.

У стовпчику 5 проставляється зважена оцінка, як результат перемноження оцінок, що містяться у стовпчиках 3 і 4. Після підбиття загального підсумку за критеріями в стовпчику 5 визначається рейтинг.

10. На третьому етапі проводиться вибір. Підсумовуються оцінки всіх експертів (фахівців) робочої групи і визначається загальний рейтинг пріоритетного напряму інноваційної діяльності. Прохідною оцінкою за рейтингом для прийняття позитивного висновку щодо доцільності затвердження пріоритетного напряму інноваційної діяльності є оцінка "325".