Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України

На виконання вимог Указів Президента України від 18.02.2002 N 143/2002 "Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян", від 08.07.2002 N 624/2002 "Про вдосконалення системи інформування про стан Збройних Сил України та інших військових формувань" з метою поліпшення роботи органів внутрішніх справ щодо приймання, реєстрації й перевірки заяв, повідомлень про злочини, інші правопорушення та події, реагування на які належать до їх компетенції, об'єктивного і повного інформування про стан оперативної ситуації в державі, а також посилення контролю і відповідальності посадових осіб за ці пріоритетні напрямки діяльності

1. Уважати за порушення Закону України "Про міліцію" кожен факт нереагування або неналежного реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та несвоєчасної реєстрації цих повідомлень. За такими фактами протягом трьох днів проводити службові розслідування, за результатами яких приймати рішення про притягнення винних до суворої дисциплінарної відповідальності, включно до звільнення з органів внутрішніх справ, та направлення матеріалів до прокуратури.

За фактами невиїзду керівників органу внутрішніх справ на місце скоєння тяжких, особливо тяжких та інших резонансних злочинів чи подій службові розслідування проводити у дводенний термін.

2. Загальний термін прибуття працівників органів внутрішніх справ на місця вчинення злочинів, виникнення інших надзвичайних подій не має перевищувати часу підготовки і збору до виїзду та часу, мінімально необхідного для подолання відстані від органу внутрішніх справ до місця події (з урахуванням особливостей місцевості, погодних та дорожніх умов).

2.1. Час підготовки і збору до виїзду:

для основних слідчо-оперативних груп, оперативних груп, нарядів патрульно-постової та дорожньо-патрульної служб, інших службових нарядів - до 5 хвилин;

для додаткових слідчо-оперативних груп при чергуванні за місцем служби - до 10 хвилин;

для слідчо-оперативних груп при чергуванні за місцем проживання - до 20 хвилин;

для начальників головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, міськ-, рай-, лінорганів - до 10 хвилин у робочий час та до 20 хвилин - у неробочий час;

для відповідальних чергових - до 5 хвилин, а при чергуванні за місцем проживання - до 20 хвилин;

для інших працівників органів внутрішніх справ - до 15 хвилин у робочий час та до 30 хвилин - у неробочий час.

3. Затвердити:

3.1. Інструкцію з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події (додається).

3.2. Інструкцію про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України.

3.3. Перелік резонансних злочинів та інших надзвичайних подій, інформація про які подається до МВС України, головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, Головного управління внутрішніх військ МВС України (далі - Перелік) (додаток 1 до наказу).

3.4. Форми звітів про діяльність підрозділів внутрішніх військ МВС України (додаток 2 до наказу).

4. Відповідальність за організацію реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події, достовірність, повноту і своєчасність подання інформації до вищих інстанцій та до засобів масової інформації покласти особисто на начальників органів та підрозділів внутрішніх справ або осіб, які їх заміщають.

5. Забезпечення реєстрації повідомлень та організації направлення на місця подій нарядів і посадових осіб покласти на працівників чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ. Інформування про злочини, інші правопорушення та надзвичайні події здійснювати виключно через чергові частини.

6. Підпорядкувати чергові частини безпосередньо начальникам органів чи підрозділів внутрішніх справ. Категорично заборонити втручання в діяльність чергових частин будь-яких інших посадових осіб.

7. Надати виключне право притягати до відповідальності працівників чергових частин органів внутрішніх справ лише Міністру внутрішніх справ України, начальникам головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС), міськ-, рай-, лінорганів (міські управління ГУМВС, УМВС, міські, районні, міськ-, районні управління (відділи) та лінійні управління (відділи) ГУМВС, УМВС, міськуправлінь, управління (відділи) охорони метрополітену ГУМВС, УМВС, міськуправлінь, відділи (відділення) спеціальної міліції ГУМВС, УМВС) (далі - МРЛО) або особам, які їх заміщають.

8. Начальникам ГУМВС, УМВС, МРЛО:

8.1. З метою забезпечення виконання вимог пункту 2 цього наказу визначити за кожним органом внутрішніх справ (далі - ОВС) необхідну кількість слідчо-оперативних та оперативних груп, їх склад і режим роботи (з урахуванням соціально-економічної та криміногенної ситуації, інших особливостей регіону).

8.2. За кожним злочином та надзвичайною подією, що передбачені Переліком, визначати структурний підрозділ ГУМВС, УМВС, МРЛО, на який покладаються підготовка спецповідомлення, подання його до чергової частини на своєму рівні, забезпечення контролю за збиранням матеріалів, прийняттям визначеного кримінально-процесуальним та кримінальним законодавством рішення, розкриттям злочину, своєчасним поданням відомостей про всі доповнення і зміни.

8.3. Забезпечити негайну попередню доповідь телефоном до чергової частини вищого органу внутрішніх справ, територіального командування Головного управління внутрішніх військ МВС України (далі - ГУВВ) наявної інформації про злочини та інші надзвичайні події, визначені Переліком.

9. ДРЗ (Грицак В.М.), ДФРЕ (Бабенко А.А.), Головний штаб (Кравченко Б.В.) МВС України, начальникам ГУМВС, УМВС вжити заходів щодо максимального забезпечення чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ:

9.1. Необхідними для оперативного реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події озброєнням, спеціальними засобами, засобами зв'язку, оперативною, криміналістичною й іншою технікою, витратними матеріалами.

9.2. Автотранспортом із розрахунку один автомобіль на кожну слідчо-оперативну й оперативну групи та, як мінімум, ще один автомобіль (для ГУМВС, УМВС - не менше двох) для виконання інших завдань, а також пально-мастильними матеріалами (без установлення ліміту).

9.3. Сучасними спеціальними системами документування мовленнєвої інформації для обов'язкової фіксації всіх телефонних розмов та радіопереговорів.

10. Департаменту інформаційних технологій (Єрмоленко В.М.) при МВС України у взаємодії з Головним штабом та іншими зацікавленими структурними підрозділами вжити заходів щодо повсюдного запровадження електронного обліку заяв та повідомлень про злочини і пригоди, автоматизації контролю за прийняттям за ними рішень згідно з кримінально-процесуальним законодавством, використання цієї інформації в інтегрованій інформаційно-пошуковій системі ОВС при її впровадженні.

11. Начальникам ГУМВС, УМВС, командирам територіальних командувань внутрішніх військ забезпечити негайне інформування телефоном чергової частини МВС України про виникнення надзвичайних ситуацій або подій, зазначених у пунктах 42, 43, 55, 57-59 Переліку, з подальшим наданням уточненої інформації згідно з формами повідомлень про надзвичайні ситуації та події (додаток 1 до наказу).

12. Командувачу ГУВВ МВС України Попкову С.Є. інформаційно-аналітичні матеріали про стан підрозділів внутрішніх військ подавати за належністю щоквартально до 15 числа першого місяця наступного кварталу згідно з додатком 2 до наказу.

13. Начальникам структурних підрозділів МВС України, ГУМВС, УМВС, МРЛО, командирам територіальних командувань, з'єднань і частин ГУВВ, ректорам вищих навчальних закладів МВС України в місячний термін організувати вивчення особовим складом цього наказу та додатків до нього, прийняти заліки і взяти до керівництва в службовій діяльності.

14. Пункт 4.1.2 Інструкції по організації роботи чергової частини міського, районного відділу (управління) внутрішніх справ, лінійного відділу (відділення) внутрішніх справ на транспорті, міського, селищного відділу (відділення) міліції, затвердженої наказом МВС України від 18.08.1992 N 485 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України" викласти в такій редакції:

"4.1.2. При зверненні до чергової частини громадян, посадових осіб чи представників громадських формувань черговий або його помічник діє відповідно до вимог розділу 4 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події, затвердженої наказом МВС України від 4 жовтня 2003 року N 1155".

15. Уважати такими, що втратили чинність, накази МВС України від 01.06.92 N 325, від 10.07.93 N 425, від 15.01.99 N 35 та від 04.07.2000 N 428.

16. Контроль за виконанням наказу покласти на перших заступників та заступників Міністра за напрямками діяльності.

1.1. Ця Інструкція регламентує діяльність органів і підрозділів внутрішніх справ з питань реагування на заяви, повідомлення про злочини, інші правопорушення та події, а також організаційні і практичні заходи щодо вдосконалення цієї роботи.

1.2. Основні завдання органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події:

1.2.1. Підтримання постійної готовності сил і засобів до оперативного реагування на повідомлення.

1.2.2. Реєстрація всіх заяв, повідомлень, іншої інформації про злочини, інші правопорушення та події.

1.2.3. Негайне реагування на всі злочинні прояви, направлення на місця подій сил і засобів, максимально необхідних для їх розкриття та відновлення порушених конституційних прав громадян.

1.2.4. Оперативне інформування вищих органів внутрішніх справ про отримані повідомлення.

1.2.5. Забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів, попередження чи припинення правопорушень, розкриття злочинів по "гарячих слідах", затримання осіб, які їх скоїли, усунення негативних наслідків правопорушень та надзвичайних подій.

1.2.6. Орієнтування всіх службових нарядів про вчинення злочинів та інших правопорушень, прикмети осіб, які їх скоїли, об'єктів посягань.

1.2.7. Організація взаємодії органів і підрозділів внутрішніх справ, інших міністерств і відомств під час реагування на повідомлення.

1.2.8. Забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ, організація їх навчання дій у типових та екстремальних ситуаціях.

1.3. Принципи діяльності органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про правопорушення та інші події - ввічливість і поважливе ставлення до громадян, законність, висока бойова готовність, оперативність, пильність.

1.4. Правовою основою діяльності органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про правопорушення та інші події є Конституція України, закони України, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку Верховною Радою України, Акти Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, цей наказ та інші нормативні-правові акти Міністерства внутрішніх справ України.

2.1. Працівникам ОВС у процесі реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події надається право:

2.1.1. Вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені законодавством заходи примусу.

2.1.2. Перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію.

2.1.3. Затримувати і доставляти до ОВС:

осіб, підозрюваних у вчиненні злочину;

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи за суттю, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці;

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування;

неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність;

осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом;

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення;

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих.

2.1.4. Проводити огляд осіб, зазначених у пункті 2.1.3 цієї Інструкції, речей, що знаходяться при них, їх транспортних засобів і вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю.

2.1.5. Складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші, передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

2.1.6. Проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

2.1.7. Проводити кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень.

2.1.8. Заходити безперешкодно в будь-який час доби:

на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниць, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та за інших надзвичайних обставин;

на земельні ділянки, до жилих та інших приміщень громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та за інших надзвичайних обставин;

2.1.9. Перебувати на земельних ділянках, у жилих та інших приміщеннях громадян за їхньої згоди, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили.

2.1.10. Відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей.

2.1.11. Обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, за інших надзвичайних обставин, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів.

2.1.12. Вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки.

2.1.13. Використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставлення до лікувального закладу осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставлення в міліцію.

Використання з цією метою транспортних засобів, що належать підприємствам, установам і організаціям, здійснюється безплатно. Відшкодування збитків та витрат за використання транспорту громадян здійснюється відповідно до чинного законодавства.

2.1.14. Користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, - за їх згодою.

2.1.15. Користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встановлення обставин вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку злочинців, які втекли, осіб, які зникли безвісти, та з іншою метою, що пов'язана з необхідністю надання допомоги громадянам, підприємствам, установам і організаціям у зв'язку з виконанням міліцією покладених на неї обов'язків.

2.1.16. Запрошувати до ОВС громадян для надання допомоги у з'ясуванні обставин, що пов'язані з порушеннями громадського порядку.

2.1.17. Застосовувати фізичний вплив, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію".

2.1.18. Користуватися іншими правами, наданими Законом України "Про міліцію" та іншими законодавчими актами України.

2.2. Основні обов'язки працівників ОВС щодо реагування на повідомлення про правопорушення та інші події:

2.2.1. Забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок.

2.2.2. Виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукові та профілактичні заходи, передбачені законодавством України.

2.2.3. Приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати за ними рішення.

2.2.4. Припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них.

2.2.5. Розшукувати осіб, які зникли безвісти.

2.2.6. Виконувати прийняті в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, суду.

2.2.7. Повідомляти відповідним державним органам і громадським об'єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події, уживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, рятування людей і надання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду.

2.2.8. Брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій.

2.2.9. Подавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну, допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які залишились без опікування.

2.2.10. Працівник органів внутрішніх справ на території України незалежно від посади, яку він обіймає, місцезнаходження і часу, у разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою, повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний:

негайно сповістити про ці події будь-якими каналами зв'язку до найближчої чергової частини органу внутрішніх справ;

ужити заходів щодо попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події тощо.

3.1. З метою організації якісної перевірки повідомлень, розкриття злочинів, ліквідації наслідків надзвичайних подій, забезпечення взаємодії працівників органів та підрозділів внутрішніх справ, інших міністерств і центральних органів виконавчої влади, своєчасного інформування інстанцій, на місця подій обов'язково повинні виїжджати :

3.1.1. Начальники ГУМВС, УМВС, міськуправлінь або особи, які виконують їх обов'язки, - при отриманні повідомлень про резонансні вбивства, розбої, злочини, учинені із застосуванням вогнепальної зброї чи вибухівки, інші злочини та надзвичайні події, що можуть викликати широкий громадський резонанс.

3.1.2. Відповідальні чергові ГУМВС, УМВС, міськуправлінь - при отриманні повідомлень про особливо тяжкі злочини, інші резонансні злочини та надзвичайні події.

3.1.3. Начальники МРЛО та підпорядкованих їм територіальних чи транспортних підрозділів або особи, які виконують їх обов'язки, - при отриманні повідомлень про тяжкі, особливо тяжкі та інші резонансні злочини та надзвичайні події.

3.1.4. Відповідальні чергові МРЛО та підпорядкованих їм територіальних чи транспортних підрозділів - при отриманні повідомлення про злочин чи іншу надзвичайну подію, інформація про які подається до МВС, ГУМВС, УМВС.

3.2. Інші особи керівного складу органів і підрозділів внутрішніх справ направляються на місця подій у випадках, передбачених Картотекою невідкладних дій чергового ОВС (додаток 8 до інструкцій, затверджених наказом МВС України від 18.08.1992 N 485) або за рішенням начальників чи відповідальних чергових ГУМВС, УМВС, міськуправлінь.

3.3. Начальники і відповідальні чергові ОВС, інші посадові особи при виїзді на місця подій зобов'язані мати при собі табельну вогнепальну зброю, боєприпаси, засоби бронезахисту та бути одягнені у формений одяг (працівники оперативних підрозділів, крім відповідальних чергових, можуть бути у цивільному). До їх одягу має бути прикріплена картка працівника ОВС.

3.4. У разі неможливості негайного реагування силами добових нарядів на всі отримані повідомлення про злочини, інші правопорушення та події начальник МРЛО або особа, що виконує його обов'язки, визначає додаткові сили і засоби, які необхідно задіяти для перевірки цих повідомлень, та дає вказівку черговому щодо їх направлення на місця подій.

3.5. Начальники ГУМВС, УМВС, МРЛО забезпечують підтримання постійної готовності сил і засобів до оперативного реагування на повідомлення, навчання підлеглого особового складу дій у типових та екстремальних ситуаціях, підвищення професійної його майстерності, ужиття заходів недопущення втрат та поранень працівників ОВС.

4.1. При зверненні до чергової частини громадян, посадових осіб або представників громадських формувань черговий зобов'язаний уважно вислухати заявника, з'ясувати час, місце, спосіб та інші обставини правопорушення чи події. Якщо в заяві (повідомленні) йдеться про питання, яке не належить до компетенції органів внутрішніх справ, заявнику слід ввічливо роз'яснити, куди саме він має звернутися.

4.2. При отриманні від заявника (телефоном чи особисто) інформації про злочин, інше правопорушення чи подію, реагування на які належать до компетенції ОВС, черговий МРЛО або його помічник зобов'язані:

4.2.1. Зареєструвати отриману інформацію у книзі обліку інформації про злочини і події (далі - КОЗП). При особистому зверненні громадян до чергової частини з усною заявою про злочин - зареєструвати її у КОЗП і після виконання вимог п.п.4.2.2-4.2.4 цієї Інструкції з'ясувати особу заявника, скласти протокол-заяву з додержанням вимог кримінально-процесуального законодавства (попередити заявника про кримінальну відповідальність за свідомо неправдиве повідомлення, що підтверджується його підписом у протоколі). Оперативний черговий має право доручити з'ясування особи заявника та складання протоколу-заяви іншому члену добового наряду, але лише після реєстрації усної заяви до КОЗП.

Усна заява про конкретний злочин особи, яка перебуває в середньому чи тяжкому стані сп'яніння, також одразу реєструється у КОЗП, а протокол-заява складається після витвереження заявника.

4.2.2. Негайно направити на місце події слідчо-оперативну групу (далі - СОГ) чи оперативну групу, дільничного інспектора міліції, інші наряди або окремих посадових осіб.

4.2.3. Доповісти про отриману інформацію начальникові ОВС і відповідальному черговому, а про злочини та інші надзвичайні події, інформація про які подається до МВС, ГУМВС, УМВС, повідомити вищій черговій частині.

4.2.4. Ужити всіх заходів щодо попередження або припинення правопорушення, організувати невідкладні дії з розкриття злочину по "гарячих слідах", затримання правопорушників, надання допомоги потерпілим, ліквідації негативних наслідків злочинів, інших правопорушень та подій, користуючись при цьому Картотекою невідкладних дій чергового ОВС (додаток 8 до інструкцій, затверджених наказом МВС України від 18.08.1992 N 485) і керуючись Положенням про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ, затвердженим наказом МВС України від 17.10.1993 N 701.

4.3. При отриманні одночасно двох і більше повідомлень про злочини, інші правопорушення та події черговий повинен задіяти для реагування на них додаткові СОГ і оперативні групи. У разі неможливості негайно перевірити ці повідомлення наявними силами доповісти про це начальнику ОВС (особі, яка його заміщає), за його вказівкою зібрати, екіпірувати та направити на місця подій додаткові сили і засоби.

4.4. При отриманні заяви, повідомлення про злочин чи подію, що мали місце на території обслуговування іншого МРЛО, черговий після виконання вимог п.п.4.2.2-4.2.4 цієї Інструкції зобов'язаний поінформувати про злочин (подію) чергову частину відповідного ОВС, а зібрані матеріали направити за територіальністю або передати під розписку представникові ОВС, на території якого скоєний злочин чи подія, разом з особами, затриманими за підозрою у вчиненні цього злочину (у КОЗП та книзі обліку доставлених ставляться відмітки про це із зазначенням номера справи канцелярії, де зберігається розписка). Якщо інформація про такий злочин (подію) отримана телефоном, вона може бути передана за територіальністю також телефоном, а у графі 8 КОЗП зазначається назва органу внутрішніх справ, куди передана ця інформація, прізвище чергового, який її прийняв, та номер, під яким він зареєстрував її у КОЗП.

4.5. Про злочини, підслідні органам прокуратури або Службі безпеки України, оперативний черговий зобов'язаний негайно повідомити чергового відповідного органу або служби, ужити необхідних заходів для попередження та припинення злочину, організувати проведення невідкладних дій щодо його розкриття і розшуку злочинців.

4.6. Якщо заява, повідомлення про правопорушення (подію) надійшла до чергової частини ГУМВС, УМВС або міськуправління, черговий зобов'язаний:

4.6.1. Виконати вимоги п.п.4.2.1, 4.2.3 та 4.2.4 цієї Інструкції (замість реєстрації заяви, повідомлення у КОЗП зробити запис про їх отримання до зошиту для записів чергових).

4.6.2. Передати отриману інформацію (заяву, повідомлення) про правопорушення (подію) до чергової частини МРЛО, на території якого вони вчинені (допущені), витребувати номер, під яким вона зареєстрована у КОЗП, дати вказівку про проведення невідкладних дій щодо припинення правопорушення, розкриття злочину, ліквідації наслідків надзвичайних подій, надання допомоги потерпілим, забезпечення схоронності матеріальних цінностей тощо (залежно від змісту інформації), установити конкретні строки перевірки інформації. Письмові заяви, повідомлення про злочини, інші правопорушення та події після реєстрації в секретаріаті надіслати за територіальністю чи підслідністю.

4.6.3. Організувати в необхідних випадках виїзд на місце події СОГ, інших нарядів (працівників відповідних служб ГУМВС, УМВС, міськуправління) та отримання від них інформації про проведення невідкладних заходів щодо розкриття злочину по "гарячих слідах", подаючи їм необхідну допомогу.

4.6.4. Витребувати у встановлені строки повідомлення про перевірку отриманої інформації МРЛО, слідчо-оперативними групами, службовими нарядами і чинити необхідні записи з позначенням результатів проведеної перевірки (чи підтвердилась інформація, які саме заходи вжиті для припинення, розкриття злочину тощо).

5.1. Для забезпечення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події у всіх ГУМВС, УМВС, МРЛО, територіальних управліннях міліції (далі - ТУМ) формується не менше двох слідчо-оперативних груп: основна та додаткова. За необхідності організується чергування СОГ також у підпорядкованих МРЛО та ТУМ підрозділах - територіальних, міських і селищних відділах (відділеннях) міліції, лінійних відділеннях тощо.

5.2. СОГ формуються на підставі щомісячних графіків чергувань працівників структурних підрозділів ОВС, затверджених начальником ГУМВС, УМВС, МРЛО або особою, яка виконує його обов'язки. У графіках має бути передбачений резерв для посилення цих груп під час ускладнення оперативної ситуації або підміни членів СОГ у зв'язку із хворобою, відрядженням або іншими обставинами.

5.3. До складу СОГ ГУМВС, УМВС та міськуправлінь включаються працівники структурних підрозділів: слідчого, дізнання, карного розшуку, БОЗ, БНОН, КМСН, ДСБЕЗ, НДЕКЦ, адміністративної служби міліції, ДАІ та інших.

5.4. У МРЛО, ТУМ та підпорядкованих їм підрозділах СОГ формуються з числа слідчих, дізнавачів, експертів-криміналістів, оперуповноважених карного розшуку, БНОН, КМСН, ДСБЕЗ, кінологів із службово-розшуковими собаками. З урахуванням оперативної ситуації та штатної чисельності МРЛО до складу слідчо-оперативних груп можуть включатися працівники інших служб.

5.5. Категорично заборонено включати до складу СОГ осіб, які не мають досвіду самостійної роботи, за якими не закріплена табельна зброя, а також дільничних інспекторів міліції.

5.6. У МРЛО і ТУМ для забезпечення реагування на злочини невеликої тяжкості, інші правопорушення та події створюються, крім СОГ, оперативні групи, до складу яких включаються інспектори-чергові (там, де вони передбачені штатним розписом) і працівники інших підрозділів.

5.7. Працівники, включені до складу СОГ чи оперативної групи, забезпечуються табельною зброєю, боєприпасами і спецзасобами індивідуального захисту та активної оборони (бронежилетом, захисною каскою, палкою гумовою, аерозольним балончиком, наручниками). За рішенням начальника ОВС їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби.

5.8. Усі члени СОГ чи оперативної групи повинні нести службу у форменому одязі (крім працівників підрозділів карного розшуку, БОЗ, БНОН, ДСБЕЗ), мати при собі службові посвідчення та прикріплені до одягу картки працівника ОВС, а особи середнього та старшого начальницького складу - жетони з особистим номером і особисті печатки.

5.9. Перед проведенням інструктажу відповідальний черговий зобов'язаний особисто перевірити екіпірування особового складу СОГ.

5.10. Інструктаж членів СОГ здійснюється одночасно з нарядом чергової частини: у робочі дні - керівником ОВС разом з відповідальним черговим, а у вихідні та святкові дні - відповідальним черговим.

5.11. Під час проведення інструктажу необхідно підбити підсумки роботи СОГ за добу, що минула, провести розбір допущених недоліків, указати їх причини, відзначити позитивні моменти. Особливу увагу звернути на забезпечення особистої безпеки. Перевірити знання членами СОГ своїх функціональних обов'язків, порядку дій при ускладненні оперативної ситуації, підстав застосування і використання вогнепальної зброї та заходів безпеки при поводженні з нею.

5.12. Слідчо-оперативні групи чергують цілодобово.

5.13. Під час чергування працівники ОВС, які входять до складу основної СОГ, повинні, як правило, знаходитися в кімнаті слідчо-оперативної групи чергової частини, а члени додаткової СОГ - у своїх службових кабінетах.

5.14. Члени СОГ (основної та додаткових) можуть відлучатися з місць постійного знаходження лише з дозволу оперативного чергового - для вживання їжі (у межах адмінбудинку ОВС), на місця вчинення злочинів, до кімнати розгляду обставин з доставленими тощо.

5.15. Залежно від оперативної ситуації, що складається, начальник ОВС або відповідальний черговий можуть прийняти рішення про продовження після 21-ї години чергування членів додаткової СОГ за місцем проживання (за умови забезпечення дотримання вимог пункту 2 цього наказу).

5.16. Начальник ОВС зі штатною чисельністю особового складу до 60 працівників при стабільно незначному навантаженні на СОГ має право своїм наказом передбачити можливість членам основної СОГ після 23-ї години знаходитися за місцем проживання за умови забезпечення їх прибуття з повною екіпіровкою до місця вчинення правопорушення протягом 30 хвилин з моменту одержання сигналу черговою частиною (копія відповідного наказу має зберігатися в черговій частині). Рішення про продовження чергування за місцем проживання в кожному конкретному випадку приймає, залежно від оперативної ситуації, начальник ОВС або відповідальний черговий.

5.17. Членам СОГ, які фактично знаходилися на службі менше 16 годин, надається 12 годин відпочинку, до 20 годин - 32 години відпочинку, понад 20 годин - 48 годин відпочинку.

6.1. Контроль за діяльністю органів і підрозділів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події здійснюють:

6.1.1. Міністр внутрішніх справ, його перші заступники і заступники, керівництво структурних підрозділів Міністерства.

6.1.2. Начальники ГУМВС, УМВС, МРЛО, їх заступники, відповідальні чергові, керівники структурних підрозділів - на підставі графіків цілодобового контролю за роботою добових нарядів.

6.1.3. Працівники Головного штабу МВС України, штабів ГУМВС, УМВС, міськуправлінь - під час проведення інспекторських, контрольних, цільових та раптових перевірок.

6.1.4. Працівники підрозділів Департаменту внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України.

6.1.5. Мобільні групи МВС України, ГУМВС, УМВС, міськуправлінь.

6.2. Під час здійснення перевірок реагування ОВС на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події практикувати надання ввідних завдань, звірки записів у КОЗП з іншими джерелами інформації (пристроями документування мовленнєвої інформації, шляховими листами, бортовими журналами тощо).