Про затвердження Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та обєднаних кредитних спілок

прострочені 3-го рівня, якщо прострочення очікуваного платежу на дату визначення простроченості становить від 181 до 365 днів включно;

неповернені, якщо прострочення очікуваного платежу на дату визначення прострочення становить понад 12 місяців.

5.1.4. Кількість прострочених днів розраховується за формулою:

де Рі - розрахункова кількість днів прострочення за кредитом;

Кі - кількість днів, що минула з дати надання кредиту до дати проведення розрахунку;

Мі - максимальна заборгованість за кредитними операціями, що включає всю суму наданого кредиту та всю суму процентів за ним, визначену на дату проведення розрахунку;

Пі - планова заборгованість за кредитними операціями, що включає залишок основної суми та нарахованих процентів, вирахуваних на дату розрахунку згідно з плановим строком їх внесення та умовами взаєморозрахунків (без урахування фактичних строків і сум платежів);

Фі - фактична заборгованість за кредитними операціями, що включає фактично не сплачений залишок основного боргу за кредитом та залишок нарахованих, але не сплачених на дату розрахунку процентів.

У разі внесення змін до планового графіка платежів, що підтверджується відповідним кредитним договором, планова заборгованість обраховується з урахуванням встановлених нових планових дат платежів за умови невнесення змін щодо кінцевого строку погашення кредиту.

5.1.5. Розмір необхідного резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за конкретним кредитом визначається за формулою:

де П - залишок заборгованості за простроченим кредитом;

Н - норматив резервування для забезпечення покриття втрат від неповернених позичок.

5.1.6. Нормативи резервування грошових коштів для розрахунку резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок становлять:

для 1-го рівня - 0% залишку заборгованості;

для 2-го рівня - 35% залишку заборгованості;

для 3-го рівня - 70% залишку заборгованості;

для неповернених та безнадійних кредитів - 100% залишку заборгованості.

5.1.7. Остаточний розрахунок суми резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок на останній день кожного місяця визначається таким чином:

5.1.8. Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за першим та другим рівнем прострочення, а також за безнадійними кредитами формується за рахунок частини доходу незалежно від фінансового результату таким чином, щоб наприкінці кожного місяця його розмір відповідав сумі необхідного резервування за установленими нормативами.

Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за третім рівнем прострочення та за всіма неповерненими кредитами формується за рахунок наявного доходу таким чином, щоб наприкінці кожного місяця його розмір відповідав сумі необхідного резервування за встановленими нормативами. У разі недостатності доходу для формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за кредитами з третім рівнем прострочення та всіма неповерненими кредитами таке формування здійснюється у наступному місяці.

Розрахована сума резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок порівнюється з розміром сформованого резерву за станом на початок місяця і відповідно до виявленого відхилення здійснюється поповнення або зменшення розміру резерву.

5.1.9. Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок може формуватися в розмірі більшому, ніж сума необхідного резервування за встановленими нормативами. При цьому сума сформованого резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок не може перевищувати загальну суму заборгованості за простроченими, неповерненими та безнадійними кредитами.

5.1.10. Кредитною спілкою з метою покриття втрат за іншою дебіторською заборгованістю формується резерв сумнівних боргів.

5.1.11. Розмір резерву сумнівних боргів визначається кредитною спілкою відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

5.1.12. Сума сформованого резерву сумнівних боргів на дату балансу не може перевищувати загальну суму іншої дебіторської заборгованості.

5.1.13. Списання сум заборгованості за рахунок страхового резерву здійснюється за рішенням уповноваженого органу кредитної спілки за наявності обставин, які підтверджують неможливість погашення такої заборгованості, з урахуванням таких положень:

а) списання сум заборгованості за кредитами здійснюється за рахунок резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, а списання сум заборгованості за іншими активними операціями (крім кредитних операцій) - за рахунок резерву сумнівних боргів;

б) кредитна спілка - заставодержатель має право відшкодувати за рахунок відповідного сформованого резерву частину заборгованості, що залишилася непогашеною після звернення кредитною спілкою стягнення на заставлене майно відповідно до умов закону та договору (у судовому або позасудовому порядку);

в) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних судом безвісно відсутніми або оголошених померлими відшкодовується за рахунок відповідного сформованого резерву після отримання копії свідоцтва про смерть або після ухвалення рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або померлими за умови, що таке рішення було прийнято після дня укладення кредитної угоди;

г) прострочена заборгованість фізичних осіб, яких оголошено в розшук у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, а також прострочена заборгованість юридичних осіб, керівників яких оголошено в розшук у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, відшкодовується за рахунок відповідного сформованого резерву кредитної спілки в разі, якщо протягом 180 календарних днів із дня оголошення розшуку місцеперебування цих осіб не встановлено;

ґ) прострочена заборгованість за договорами, визнаними судом повністю або частково недійсними з вини однієї або обох сторін, відшкодовується за рахунок відповідного сформованого резерву в разі, якщо позичальник не погашає заборгованість за зазначеними договорами протягом 30 календарних днів із дня ухвалення рішення суду про визнання їх повністю або частково недійсними;

д) заборгованість, за якою кредитна спілка не звертається до суду або не вживає інших заходів, передбачених законодавством України, щодо її стягнення до закінчення строків позовної давності, не може бути відшкодованою за рахунок страхового резерву.

Основна сума боргу, яка не може бути примусово стягнутою з дебітора внаслідок укладення мирової угоди в межах процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначеної законом, може бути відшкодована за рахунок відповідного сформованого резерву, створеного згідно з цим пунктом;

е) безнадійна заборгованість позичальника, визнаного банкрутом у встановленому законом порядку, відшкодовується за рахунок відповідного сформованого резерву після ухвалення судом рішення про визнання дебітора банкрутом;

є) безнадійна заборгованість, яка виникла внаслідок неспроможності позичальника погасити заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажору), відшкодовується за рахунок відповідного сформованого резерву за наявності відповідних документів;

ж) дебіторська заборгованість, щодо якої не створювався резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок або резерв сумнівних боргів у зв’язку з вибраним методом його нарахування по конкретному дебітору у разі визнання її безнадійною, списується за рахунок витрат періоду.

5.1.14. У разі якщо всі заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості згідно з порядком, визначеним цим пунктом, не дали позитивного результату, кредитна спілка відносить таку заборгованість на витрати в частині, що не відшкодована за рахунок страхового резерву, створеного відповідно до цього пункту

5.2. Порядок покриття збитків

5.2.1. Покриття збитків, які не можуть бути покриті за рахунок надходжень поточного року, здійснюється за рахунок капіталу кредитної спілки в такий черговості:

залишку нерозподіленого доходу за попередній рік;

резервного капіталу, сформованого за рахунок частини доходу;

резервного капіталу, сформованого за рахунок інших джерел, визначених статутом (крім вступних внесків);

додаткового капіталу, крім внесків членів у додатковий капітал;

резервного капіталу, сформованого за рахунок вступних внесків.

5.2.2. Покриття збитків за рахунок частини капіталу, сформованого за рахунок зворотних внесків членів, відбувається в такій черговості:

внесків членів кредитної спілки в додатковий капітал;

додаткового пайового капіталу;

обов'язкового пайового капіталу.

5.2.3. Якщо залишок непогашеної суми збитків менший за залишок того виду внеску, за рахунок якого він має бути погашений, то здійснюється пропорційне зменшення суми відповідного виду внесків кожного члена кредитної спілки.

5.2.4. Використання капіталу кредитної спілки на покриття збитків здійснюється кредитною спілкою за результатами фінансового року в зазначеному порядку за рішенням спостережної ради кредитної спілки.

6.1. Розрахунок суми доходу, яка розподіляється на додаткові пайові внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не має перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за їх наявності та здійснюється за формулою:

де: ПД - загальна сума пайоднів за звітний фінансовий рік, що визначається шляхом добутку наявних пайоднів у кожного члена кредитної спілки, розрахованих множенням суми пайових внесків на фактичну кількість днів фактичного перебування цих внесків у кредитній спілці.

(сума) ДП - максимально можлива сума нерозподіленого доходу, яка може бути розподілена на додаткові пайові внески;

СД - середньозважена процентна ставка доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

6.2. Визначення середньозваженої процентної ставки доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за звітний фінансовий рік здійснюється за формулою:

де: (сума) П - сума процентів, нарахованих за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за звітний фінансовий рік;

Дср - середня сума внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за звітний фінансовий рік.

Середня сума внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за звітний фінансовий рік розраховується як середня хронологічна за формулою:

де: х - сума внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки на кінець періоду;

n - кількість періодів.

6.3. Незалежно від періодичності розподілу доходу на додаткові пайові внески, кредитна спілка здійснює контроль за дотриманням вимог щодо доходності додаткових пайових членських внесків за даними звітного фінансового року.

7.1. Для кредитних спілок, що належать до першої групи режимів регулювання:

1) уповноваженим органом управління кредитної спілки повинен бути затверджений стратегічний план розвитку (бізнес-план) на строк не менше трьох років та фінансовий план (бюджет) на кожний рік;

2) програмне забезпечення повинне забезпечувати можливість перегляду даних у розрізі кожного відокремленого підрозділу (у разі їх наявності);

3) для членів кредитної спілки повинна бути забезпечена можливість ознайомлюватися на їх вимогу із статутом, внутрішніми положеннями, рішеннями органів управління, річною фінансовою звітністю та звітними даними (або копіями цих документів, засвідченими в установленому законодавством порядку), достовірність і повнота яких підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), у головному офісі, а також у будь-якому з відокремлених підрозділів кредитної спілки (у разі наявності);

4) правління повинно діяти в межах повноважень, делегованих спостережною радою, а також інших повноважень, визначених статутом та/або внутрішніми положеннями кредитної спілки згідно із законодавством;

5) правління кредитної спілки щоквартально повинне звітувати спостережній раді про діяльність кредитної спілки, у тому числі в розрізі відокремлених підрозділів (у разі їх наявності), у формах та обсягах, визначених рішенням спостережної ради.

7.2. Для кредитних спілок, що належать до другої групи режимів регулювання:

1) уповноваженим органом управління кредитної спілки повинен бути затверджений фінансовий план (бюджет) на кожний рік;

2) програмне забезпечення повинне забезпечувати можливість перегляду даних у розрізі кожного відокремленого підрозділу (у разі їх наявності);

3) для членів кредитної спілки повинна бути забезпечена можливість ознайомлення на їх вимогу із статутом, внутрішніми положеннями, рішеннями органів управління, річною фінансовою звітністю та звітними даними (або копіями цих документів, засвідченими в установленому законодавством порядку), достовірність і повнота яких підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), у головному офісі, а також у будь-якому з відокремлених підрозділів кредитної спілки (у разі їх наявності);

4) правління повинне звітувати спостережній раді про діяльність кредитної спілки щоквартально, у тому числі в розрізі відокремлених підрозділів (у разі їх наявності), у формах та обсягах, визначених рішенням спостережної ради.

7.3 Для кредитних спілок, що належать до третьої групи режимів регулювання:

1) уповноваженим органом управління кредитної спілки повинен бути затверджений кошторис витрат на кожний рік;

2) правління повинне звітувати спостережній раді про діяльність кредитної спілки щоквартально у формах та обсягах, визначених рішенням спостережної ради.

7.4. Вимоги, установлені підпунктами 1, 4, 5 пункту 7.1 цього розділу, поширюються на об'єднані кредитні спілки.

8.1. Кредитні спілки, зареєстровані до дня набрання чинності Положенням про Державний реєстр фінансових установ, затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 N 41 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.09.2003 за N 797/8118, зобов'язані сформувати резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок у повному обсязі за станом на 1 січня 2005 року.

8.2. Для кредитних спілок, зареєстрованих до дня набрання чинності Положенням про Державний реєстр фінансових установ, затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.03 N 41 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.09.2003 за N 797/8118, підпункт 2.2.4 пункту 2.2 цього Положення набирає чинності з 1 січня 2005 року.

8.3. Після прийняття рішення про застосування підпункту 5.2.2 пункту 5.2 цього Положення кредитна спілка зобов'язана протягом трьох робочих днів повідомити про це Держфінпослуг та протягом десяти робочих днів повідомити членів кредитної спілки в порядку скликання загальних зборів.

8.4. У разі застосування до кредитної спілки заходу впливу у вигляді затвердження плану відновлення фінансової стабільності кредитної спілки Держфінпослуг може встановлювати для такої кредитної спілки інші значення фінансових нормативів, встановлених цим Положенням, щодо капіталу, платоспроможності, якості активів, ризиковості операцій, прибутковості та ліквідності і вимагати коригування графіка формування резервного капіталу.

8.5. Кредитна спілка має право надавати кредити кредитним спілкам та отримувати кредити від кредитних спілок за умови дотримання вимог щодо нормативів достатності капіталу та платоспроможності.