Про затвердження Вимог до внутрішнього та зовнішнього кризових центрів АЕС

Відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженого Указом Президента України від 06.03.2001 N 155/2001, наказу Державної адміністрації ядерного регулювання України від 09.12.1999 N 63 "Про затвердження Загальних положень забезпечення безпеки атомних станцій", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2000 за N 132/4353, та з метою встановлення регулюючих вимог до внутрішнього та зовнішнього кризових центрів АЕС

1. Затвердити Вимоги до внутрішнього та зовнішнього кризових центрів АЕС, що додаються.

2. Ввести в дію з 1 червня 2004 року Вимоги до внутрішнього та зовнішнього кризових центрів АЕС.

3. Відділу моніторингу та кризового реагування (Ананенко О.М.) забезпечити подання цього наказу в п'ятиденний термін на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Державному підприємству "Центр інформаційних технологій використання ядерної енергії" (Магас К.І.) забезпечити тиражування Вимог до внутрішнього та зовнішнього кризових центрів АЕС.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови - Головного державного інспектора з ядерної безпеки України Дем'яненка А.І.

1.1. Вимоги до внутрішнього та зовнішнього кризових центрів АЕС (далі - Вимоги) розроблені відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженого Указом Президента України від 06.03.2001 N 155, а також відповідно до Загальних положень забезпечення безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державної адміністрації ядерного регулювання України від 09.12.1999 N 63, зареєстрованих Мін'юстом України 06.03.2000 за N 132/4353.

1.2. Ці Вимоги встановлюються до функцій, місця розташування, термінів активізації, оснащення, систем зв'язку та передачі даних, надійності систем та обладнання внутрішнього та зовнішнього кризових центрів АЕС.

1.3. Ці Вимоги є обов'язковими для осіб, що здійснюють діяльність, пов'язану з вибором місця розташування кризових центрів АЕС, їх проектуванням, будівництвом, уведенням в експлуатацію та експлуатацією.

1.4. Визначення термінів та обсягів приведення у відповідність до цих Вимог кризових центрів АЕС, які є в експлуатації або будуються, у кожному конкретному разі встановлює та обгрунтовує експлуатуюча організація (та узгоджує з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки).

1.5. Експлуатуюча організація забезпечує стандартизацію та уніфікацію технічних та організаційних рішень при проектуванні та експлуатації кризових центрів різних АЕС шляхом розробки стандартів, типових проектів, інших нормативно-технічних документів.

У цих Вимогах наведені нижче терміни та визначення вживаються у такому значенні:

План аварійного реагування, або аварійний план - план дій у випадку аварії на будь-якому об'єкті, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями.

Аварія радіаційна, або аварія - будь-яка незапланована подія на будь-якому об'єкті з радіаційною або радіаційно-ядерною технологією, якщо при виникненні цієї події виконуються дві необхідні і достатні умови:

- втрата контролю над джерелом;

- реальне (або потенційне) опромінення людей, пов'язане з втратою контролю над джерелом.

Класифікація аварій - прийнята система розподілу аварій, що сталися або можуть статися, за класами, кожний з яких одночасно визначає: стан АЕС, ступінь серйозності події (аварії) та рівень протиаварійних дій, що необхідно здійснити. Призначена для швидкого та скоординованого реагування на виникнення або загрозу виникнення аварій та надзвичайних ситуацій. Класифікація аварій, що застосовується в експлуатуючій організації, включає такі класи:

- аварійна готовність;

- аварія на майданчику;

- загальна аварія.

Аварійна готовність - подія, що характеризується порушенням меж і/або умов безпечної експлуатації, яка не перейшла в аварію, але при якому відбувається нез'ясоване чи значне зниження рівня безпеки АЕС.

Аварія на майданчику - виникнення чи загроза виникнення радіаційної аварії, наслідки якої, фактичні чи ті, що очікуються, не поширюються за межі територій виробничих приміщень і проммайданчика АЕС, а аварійного опромінювання зазнає (може зазнавати) лише персонал АЕС.

Загальна аварія - виникнення чи загроза виникнення ядерної аварії з можливістю втрати цілісності герметичного огородження, або аварії, що супроводжується радіоактивними викидами, що потребують упровадження невідкладних контрзаходів за межами проммайданчика АЕС.

Коефіцієнт готовності - імовірність того, що системи та обладнання кризового центру опиняться у працездатному стані в довільний момент часу, окрім планованих періодів, протягом яких застосування їх за призначенням не передбачується (одночасно характеризує властивості працездатності й ремонтопридатності).

Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності, до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Наслідки аварії - радіаційна обстановка, яка виникла внаслідок аварії і завдає збитків унаслідок перевищення встановлених меж радіаційного впливу на персонал, населення і довкілля.

Помилкове рішення - неправильне ненавмисне виконання або невиконання ряду послідовних дій через неправильну оцінку поточних процесів.

Рівень аварійної готовності - визначена за встановленим порядком міра готовності персоналу, адміністрації АЕС і посадових осіб експлуатуючої організації, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших сил, що залучаються, а також технічних засобів, що використовуються для дій щодо захисту персоналу і населення у разі аварії на АЕС.

Середній час відновлення - визначає середній час відновлення функціонування обладнання і систем кризових центрів після їх відмови.

АЕС - атомна електрична станція

АСКРО - автоматизована система контролю радіаційної обстановки

БЩК - блоковий щит керування

ЕО - експлуатуюча організація

ЄДС - Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

ЗАБ - звіт з аналізу безпеки

ЗМІ - засоби масової інформації

ЗС - зона спостереження

КЦ - кризовий центр

НЗ АЕС - начальник зміни АЕС

НС - надзвичайна ситуація

ПТК - програмно-технічний комплекс

РБ - радіаційна безпека

РЩК - резервний щит керування

САР - система аварійної готовності і реагування

СЗЗ - санітарно-захисна зона

УКХ - ультракороткі хвилі

ЦТП - центр технічної підтримки

ЦЩК - центральний щит керування

4.1. Внутрішній (зовнішній) кризовий центр АЕС - це комплекс спланованих та обладнаних необхідним устаткуванням приміщень, призначений для реалізації функцій, наведених у п.4.2-4.5.

4.2. Основними функціями щодо реагування на аварії, які повинні здійснюватися з внутрішнього та зовнішнього кризових центрів АЕС (далі - кризові центри), є:

- оповіщення персоналу АЕС, відповідальних осіб експлуатуючої організації, органів державного регулювання та нагляду, центральних та місцевих органів виконавчої влади та самоврядування, інших організацій, установ та органів згідно з затвердженою схемою оповіщення та їх інформування щодо перебігу аварії;

- підтримка персоналу БЩК, експлуатаційного персоналу АЕС з керування аварією;

- оцінка і прогнозування шляхів перебігу аварії, оцінка викидів та скидів радіоактивних речовин, аналіз результатів контролю та прогнозування радіаційної обстановки;

- керування аварійними групами і бригадами АЕС, що діють на майданчику АЕС, в СЗЗ та ЗС;

- взаємодія з експлуатуючою організацією та з формуваннями територіальних та функціональних підсистем ЄДС, що прибувають для надання допомоги АЕС;

- керівництво матеріально-технічним забезпеченням протиаварійних заходів.

4.3. Основними функціями щодо реалізації заходів захисту персоналу АЕС, які повинні здійснюватися з кризових центрів АЕС, є:

- керівництво заходами щодо радіаційного захисту персоналу;

- керівництво пошуково-рятувальними роботами на АЕС;

- керівництво наданням невідкладної медичної допомоги та проведенням медичного контролю.

4.4. Основними функціями щодо захисту населення, які повинні здійснюватися з кризових центрів АЕС, є:

- інформування центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо оцінок та прогнозів радіаційної обстановки в місцях проживання населення, рівнів опромінення населення;

- надання рекомендацій щодо запровадження термінових і невідкладних контрзаходів з захисту населення.

4.5. Основними функціями щодо забезпечення аварійної готовності, які повинні здійснюватися в кризових центрах АЕС, є:

- підтримка в працездатному стані будівель, споруд, приміщень кризових центрів, їх систем життєзабезпечення, оповіщення і зв'язку, збирання, оброблення, документування, збереження, відображення і передачі даних;

- підтримка в стані готовності аварійного комплекту: контрольно-вимірювальних приладів та обладнання, засобів індивідуального захисту, засобів дезактивації та санітарної обробки, інструментів та пристроїв, інших аварійно-технічних засобів, що містяться в кризових центрах;

- підготовка аварійного персоналу АЕС, проведення протиаварійних тренувань, участь у протиаварійних тренуваннях експлуатуючої організації;

- поновлення та поповнення аварійної документації.

4.6. Для реалізації функції щодо підтримки персоналу БЩК, експлуатаційного персоналу АЕС щодо керування аварією на АЕС може бути створений окремий центр технічної підтримки. У цьому разі на нього поширюються вимоги щодо вибору та обгрунтування місця розташування, оснащення та надійності систем та обладнання, які застосовуються для кризових центрів.

4.7. Зовнішній кризовий центр АЕС призначений для реалізації наведених у п.4.2-4.4 функцій у разі аварій, під час яких інженерні засоби захисту та системи життєзабезпечення не можуть забезпечити радіаційний захист персоналу внутрішнього кризового центру.

5.1. Внутрішній кризовий центр АЕС, центр технічної підтримки розміщуються на майданчику АЕС. Зовнішній кризовий центр розміщується за межами майданчика АЕС у зоні спостереження АЕС.

5.2. Вибір місць розміщення кризових центрів, технічні та організаційні рішення, прийняті на етапі проектування, забезпечують дотримання таких основних умов:

- рівні опромінення персоналу, що здійснює свою діяльність у кризових центрах, не перевищать встановлених значень регламентів першої групи для категорії А;

- з моменту виникнення аварії до її ліквідації принаймні для одного з кризових центрів АЕС забезпечуються придатність до мешкання в ньому та можливість виконання покладених на персонал функцій.

5.3. Якщо вибір місця розташування зовнішнього кризового центру та його оснащення не відповідають вимогам п. 5.2, або виконання цих вимог для зовнішнього кризового центру технічно складне і/або економічно невиправдане, - допускається створення резервного зовнішнього кризового центру, зокрема поза зоною спостереження АЕС.

5.4. АЕС надає обгрунтування відповідності проекту кризового центру вимогам п.5.2. Таке обгрунтування виконується з урахуванням радіаційних наслідків запроектних аварій, що встановлюються в проекті АЕС і представлені в ЗАБ АЕС.

6.1. Внутрішній кризовий центр активізується при оголошенні на АЕС аварії, що за масштабами відноситься до промислових або комунальних.

6.2. Зовнішній кризовий центр активізується за умов, наведених у п.4.7.

6.3. Центр технічної підтримки активізується для всіх класів аварій, що встановлені згідно із системою класифікації аварій, яка діє в експлуатуючій організації.

6.4. Кризовий центр вважається активізованим після прибуття до нього призначеного аварійного персоналу та за умов готовності систем і обладнання кризових центрів забезпечувати виконання функцій, наведених у п. 4.2-4.4.

6.5. Посадові особи АЕС, що є відповідальними за активізацію кризових центрів, персонал, що повинен прибути до кризового центру в разі оголошення аварії на АЕС, а також процедури перевірки готовності систем та обладнання кризових центрів при їх активізації визначаються у планах аварійного реагування АЕС.

6.6. Терміни активізації кризових центрів після оголошення аварії наведені в таблиці 6.1.

6.7. На вимогу експлуатуючої організації внутрішній кризовий центр та/або центр технічної підтримки можуть бути активізовані для надання допомоги іншим АЕС у разі аварій на них.

6.8. Відповідність режимів функціонування кризових центрів АЕС режимам САР експлуатуючої організації і ЄДС наведена в додатку.

7.1. Оснащення кризових центрів

7.1.1. Електропостачання приймачів електричної енергії кризових центрів здійснюється у відповідності до вимог, що встановлені для електроприймачів першої категорії з виділенням особливої групи. До особливої групи електроприймачів відносяться: обладнання системи збирання, оброблення, документування, збереження, відображення і передачі даних, що розташоване в кризових центрах, обладнання системи зв'язку, обладнання системи вентиляції, апаратура моніторингу виробничого середовища, аварійне освітлення.

7.1.2. Особлива група електроприймачів першої категорії забезпечується електроенергією від двох незалежних взаємно резервуючих джерел живлення і, додатково, від третього незалежного джерела живлення (агрегат безперервного живлення з акумуляторними батареями, дизель-генератор та інші). Перерва в електропостачанні приймачів електричної енергії при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення допускається тільки на час автоматичного відновлення живлення.

7.1.3. У кризових центрах передбачається не менш двох режимів постачання повітря (чистої вентиляції та вентиляції з фільтрацією аерозолів, радіоактивних газів та йодів).

7.1.4. У кризових центрах передбачається підпір повітря. У другому режимі вентиляції експлуатаційний підпір повітря має становити 50 Па.

7.1.5. Під час аварії в приміщеннях кризових центрів проводиться моніторинг виробничого середовища. Для його забезпечення кризові центри оснащуються апаратурою контролю потужності дози зовнішнього опромінення, об'ємної активності радіоактивних газів і аерозолів у приміщеннях, рівня забруднення радіоактивними речовинами поверхонь обладнання і приміщень.

7.1.6. Під час аварії проводиться індивідуальний дозиметричний контроль опромінення персоналу кризового центру з використанням індивідуальних аварійних (прямопоказувальних) дозиметрів.

7.1.7. Кризові центри обладнуються санпропускником або душовою та пунктом радіаційного контролю на вході.

7.1.8. Системи життєзабезпечення кризових центрів забезпечують оптимальні умови мікроклімату, встановлені для робіт операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційним напруженням.

7.1.9. Вимоги підпунктів 7.1.1-7.1.5 та 7.1.7 не поширюються на резервний зовнішній кризовий центр.

7.2. Організація робочих місць

7.2.1. Робочі місця персоналу кризових центрів та їх оснащення організовуються з урахуванням їх функціонального призначення та розподіляються за декількома робочими зонами: зона прийняття рішень та керування, зона безпеки реакторної установки, зона радіаційної безпеки, зона зв'язку, зона забезпечення життєдіяльності.

За необхідності кожна з зон може охоплювати одне або декілька приміщень центру, частину окремих приміщень.

7.2.2. У зоні прийняття рішень та керування організовуються робочі місця осіб, що здійснюють керівництво протиаварійними діями на АЕС.

7.2.3. У зоні прийняття рішень та керування спеціально організовуються: робоче місце представника органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, робоче місце представника регіонального (обласного) або місцевого (районного) уповноваженого органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, робоче місце представника органу державного управління у сфері використання ядерної енергії та одне резервне робоче місце.

7.2.4. Робочі місця представників органів, що наведені у п.7.2.3, обладнуються телефоном для зв'язку по комутованих телефонних каналах з виходом на міжміські телефонні мережі.

7.2.5. Робоче місце представника уповноваженого органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення додатково обладнується телефоном для зв'язку по виділеному телефонному каналу з уповноваженим органом з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення державної адміністрації області, територія якої входить до ЗС АЕС.

7.2.6. Робочі місця представників органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки і органу державного управління у сфері використання ядерної енергії додатково обладнуються телефонами для зв'язку по виділених телефонних каналах з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки і органом державного управління у сфері використання ядерної енергії, відповідно.

7.2.7. У зоні безпеки реакторної установки організовуються робочі місця спеціалістів АЕС, які здійснюють аналіз, прогнозування стану реакторної установки, енергоблоку та АЕС у цілому, підтримку та вироблення рекомендацій персоналу БЩК та експлуатаційному персоналу АЕС щодо керування аварією.

7.2.8. У зоні радіаційної безпеки розташовуються робочі місця спеціалістів АЕС, які здійснюють аналіз і прогнозування радіоактивних викидів та скидів, радіаційної обстановки в приміщеннях АЕС, на майданчику та за його межами, оцінку та прогноз доз опромінення персоналу і населення, розроблення рекомендацій щодо радіаційного захисту персоналу і населення.

7.2.9. У разі створення окремого центру технічної підтримки АЕС робочі місця зони безпеки реакторної установки розташовуються в ньому.

7.2.10. У зоні зв'язку розташовуються робочі місця персоналу, який здійснює приймання та передавання повідомлень, підготовку та розсилання наказів, розпоряджень, запитів, інформаційних повідомлень для громадських організацій та ЗМІ, обмін інформацією з експлуатуючою організацією, з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, з центральними та місцевими органами виконавчої влади, з органами місцевого самоврядування та іншими підприємствами, установами та організаціями.

7.2.11. У зоні забезпечення життєдіяльності розташовуються робочі місця персоналу, що забезпечує життєдіяльність кризового центру, працездатність засобів зв'язку та технічних засобів, матеріально-технічне забезпечення та охорону приміщень.

У цій зоні знаходяться також приміщення засобів зв'язку і технічних засобів, санітарно-побутові приміщення, приміщення для зберігання аварійної документації, аварійних комплектів засобів індивідуального захисту, вимірювальних приладів, джерел автономного живлення, інструментів, а також складські приміщення для зберігання канцелярського, санітарно-побутового приладдя, іншого допоміжного обладнання та матеріалів.

7.2.12. При проектуванні приміщень кризового центру передбачаються організаційні та технічні заходи щодо створення оптимальних умов праці персоналу з метою виключення його інформаційного перевантаження, емоційної та фізичної перевтоми, що можуть призвести до прийняття помилкових рішень.

8.1. Система зв'язку забезпечує резервований зв'язок між кризовими центрами АЕС, між кризовими центрами та ЦТП, робочим місцем НЗ АЕС, БЩК, РЩК енергоблоків, ЦЩК, щитами контролю РБ, центральним пунктом контролю АСКРО або іншим пунктом, з якого здійснюється контроль радіаційної обстановки на майданчику АЕС, в СЗЗ та ЗС.

8.2. Для зв'язку кризових центрів з об'єктами, зазначеними у п.8.1, застосовуються виділені телефонні канали. Зв'язок по виділених телефонних каналах резервується за допомогою зв'язку по комутованих телефонних каналах або інших засобів зв'язку.

8.3. Для забезпечення надійного зв'язку між кризовими центрами та групами і бригадами АЕС, які проводять протиаварійні заходи у приміщеннях, на майданчику АЕС та за його межами, має бути організований пересувний радіозв'язок на базі транкінгового обладнання, обладнання УКХ-радіозв'язку або іншого.

8.4. При проведенні протиаварійних заходів у закритих приміщеннях АЕС, де встановлення радіозв'язку з персоналом неможливе через екранувальну дію будівельних конструкцій, передбачається розгортання пересувних систем, що забезпечують необхідний рівень радіосигналу (випромінювальні кабелі, ретранслятори тощо).

8.5. Система зв'язку забезпечує надійний зв'язок персоналу внутрішнього кризового центру з об'єктами, перелік яких наведений у п. 8.1, та аварійними групами і бригадами АЕС при переміщенні персоналу із внутрішнього кризового центру до зовнішнього кризового центру при виникненні умов, наведених у п. 4.7.

8.6. У кожній з робочих зон кризових центрів АЕС, наведених у п. 7.2.1, встановлюються телефони для зв'язку з іншими абонентами, що не зазначені у п. 8.1, з використанням установсько-виробничої телефонної станції АЕС та/або відомчої телефонної мережі органу державного управління у сфері використання ядерної енергії, та/або загальнодержавної телефонної мережі з автоматичною комутацією. Кількість зовнішніх телефонних ліній (каналів), якість їх обслуговування на ділянках від кризових центрів до місцевих, внутрішньозонових та міжміських телефонних мереж повинні забезпечувати завдані в п. 10.8 для системи зв'язку показники надійності.

8.7. АЕС забезпечує резервований зв'язок кризових центрів з експлуатуючою організацією, органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, органом державного управління у сфері використання ядерної енергії, уповноваженим органом з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення державної адміністрації області, до якої належить зона спостереження АЕС, виконавчим органом міської ради пристанційного населеного пункту.

8.8. Види основного та резервного зв'язку для організації взаємодії з органами, переліченими в п. 8.7, способи резервування зв'язку (резервування апаратури, технічних засобів і/або каналів зв'язку) визначаються при проектуванні системи зв'язку з урахуванням вимог п. 10.8.

8.9. При використанні каналів зв'язку для одночасної передачі голосу і даних передача голосу має вищий пріоритет.

9.1. Загальні вимоги

9.1.1. Для потреб кризових центрів на АЕС створюється система збирання, оброблення, документування, збереження, відображення і передачі даних від систем контролю і керування енергоблоків, загальностанційних систем в обсязі, необхідному для виконання функцій, наведених у п. 4.2-4.5 (далі - система передачі даних).

9.1.2. Система передачі даних забезпечує передачу по резервованих каналах необхідної інформації до кризових центрів АЕС, центру технічної підтримки АЕС, на робоче місце НЗ АЕС, на робоче місце представника органу державного регулювання ядерної і радіаційної безпеки на АЕС.

9.1.3. Система передачі даних забезпечує передачу по резервованих каналах необхідної інформації до експлуатуючої організації та до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Порядок та обсяги передачі даних визначаються регламентом інформаційного обміну, що розробляється АЕС та узгоджується з експлуатуючою організацією та з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у частині, що стосується цього органу.

9.1.4. Система передачі даних кризових центрів проектується як розподілена інформаційна система, яка об'єднує ПТК нижнього рівня, встановлені у приміщеннях АЕС, на майданчику та за його межами, з ПТК кризових центрів.

9.1.5. ПТК нижнього рівня забезпечують збирання даних від систем контролю і керування енергоблоків та АЕС, можливість підключення, при необхідності, додаткових датчиків, блоків детектування та інших джерел первинної інформації, які спроможні зберігати працездатність в умовах проектних та запроектних аварій.

9.1.6. Режим роботи ПТК нижнього рівня - безперервний. Дозволяється відключення ПТК нижнього рівня від систем АЕС за умови виводу останніх з роботи для технічного обслуговування і ремонту.

9.1.7. ПТК кризових центрів включаються в роботу при активізації кризових центрів у випадку аварії, при проведенні протиаварійних тренувань, при технічному обслуговуванні, періодичних перевірках.

9.1.8. ПТК нижнього рівня забезпечують постійне накопичування і зберігання даних від систем контролю і керування АЕС, до яких вони підключені. Передбачаються технічні та організаційні заходи з негайного поновлення передачі поточних даних та попередньої інформації, накопиченої ПТК нижнього рівня, в ПТК кризових центрів після їх активізації.

9.1.9. Передбачаються організаційні та технічні заходи з періодичного резервного копіювання даних, накопичених ПТК нижнього рівня, в ПТК кризових центрів з метою їх збереження. У складі ПТК верхнього рівня передбачаються незалежні від ПТК нижнього рівня засоби зберігання інформації в оперативних та довгострокових архівах.

9.1.10. Технічні засоби автоматизації, які входять до складу ПТК нижнього рівня, забезпечують збирання та передачу даних у реальному часі.

9.1.11. Процеси збирання та оброблення інформації, які виконуються різними ПТК системи передачі даних, синхронізуються у часі відносно джерела точного часу АЕС.

9.1.12. ПТК системи передачі даних нижнього рівня повинні бути незалежними один від одного і об'єднуватись з ПТК кризових центрів резервованими каналами передачі даних, які використовують, по можливості, різні середовища передачі даних.

9.1.13. Канали передачі даних повинні мати достатню пропускну здатність для передачі без втрат зростаючих об'ємів інформації у випадку аварії на АЕС. Передбачаються організаційні та технічні заходи обмеження числа користувачів, які мають доступ до ресурсів системи передачі даних в аварійних режимах.

9.1.14. ПТК дозволяють, при необхідності, нарощувати кількість джерел інформації, об'єми потоків інформації, функції з оброблення даних.

9.1.15. Збої та порушення в роботі ПТК не повинні впливати на функціонування систем контролю і керування АЕС. Технічні засоби ПТК повинні мати вбудований захист від короткого замикання, перенапруги, перегріву, а також вбудовані засоби самодіагностики несправностей з можливістю надання відповідних повідомлень.

9.1.16. Порушення в роботі одного з ПТК нижнього рівня не повинно перешкоджати виконанню основних функцій інших ПТК і системи передачі даних в цілому.

9.1.17. Передбачаються організаційні заходи, застосовуються технічні та програмні засоби забезпечення збереження інформації ПТК системи передачі даних в умовах, спричинених збоями та відмовами технічних засобів, втратами електроживлення, порушеннями в каналах передачі даних та іншими факторами.

9.1.18. Передбачаються організаційні і технічні заходи щодо захисту ПТК, каналів передачі даних і даних від несанкціонованого доступу.

9.1.19. Система передачі даних кризових центрів забезпечує багатофункціональне використання її технічних і програмних засобів у режимі нормальної експлуатації для вирішення підрозділами АЕС задач поточної експлуатації.

9.1.20 Використання системи передачі даних для задач поточної експлуатації не повинно впливати на її працездатність і на готовність виконувати функції, наведені в п. 4.2-4.5.

9.1.21. За призначенням і впливом на безпеку система передачі даних кризових центрів АЕС класифікується як система нормальної експлуатації, що не впливає на безпеку.

9.2. Вимоги до реєстрації і збереження інформації

9.2.1. Для подальшого аналізу подій, що викликали аварію, шляхів перебігу аварії, запроваджених протиаварійних дій в рамках системи передачі даних кризових центрів створюється підсистема реєстрації і збереження інформації.

9.2.2. Підсистема реєстрації і збереження інформації забезпечує реєстрацію і збереження усіх переговорів, які ведуться каналами зв'язку кризових центрів, та інформації, яка надходить від систем контролю і керування АЕС через ПТК нижнього рівня.

9.2.3. Підсистема реєстрації і збереження інформації кризових центрів є незалежною від засобів реєстрації і збереження інформації, які передбачені у складі систем контролю і керування енергоблоків.

9.2.4. Обсяг і якість інформації, яка надходить і зберігається в архівах підсистеми реєстрації і збереження інформації, повинні забезпечувати можливість аналізу початкових подій, перебігу аварії та її ліквідації з потрібною точністю і подробицями.

9.2.5. ПТК нижнього рівня забезпечують тимчасове зберігання даних у вигляді оперативних архівів на пристроях зі швидким доступом та їх постійне циклічне поновлення. У кожен момент часу в оперативних архівах накопичуються і зберігаються дані за період не менше двох годин. Забезпечуються пересилання даних на пристрої довгострокового збереження даних і організація довгострокових архівів.

9.2.6. При виникненні аварії підсистема реєстрації і збереження інформації забезпечує запис і збереження усіх даних, які надходять до системи передачі даних від систем контролю і керування АЕС, систем контролю радіаційної обстановки, додаткових датчиків, за період не менше 2 годин, які передували аварії, протягом усієї аварії та не менше 12 годин після її ліквідації.

9.2.7. Реєстрація і збереження інформації відбуваються за досягнення якісними та кількісними показниками, які характеризують аварію або загрозу її виникнення (класифікаційні ознаки аварії), встановлених порогових значень.

9.2.8. Реєстрація і збереження інформації відбуваються автоматично за сигналами систем контролю і керування АЕС, а також з ініціативи НЗ АЕС, уповноваженого персоналу центру технічної підтримки та кризових центрів. Усі події, що призвели до запуску підсистеми реєстрації і збереження інформації, повинні автоматично реєструватися.

9.2.9. Усі дані, які зберігаються в оперативних, довгострокових архівах і архівах підсистеми реєстрації і збереження інформації, повинні мати часові позначки.

9.2.10. Забезпечуються засоби доступу до архівів даних. Доступ до даних оперативних архівів та відображення їх на робочих місцях персоналу здійснюється у реальному часі.

9.2.11. Підсистема реєстрації і збереження інформації забезпечує запис і зберігання усіх переговорів, починаючи з моменту виявлення аварії і до моменту її ліквідації.

9.2.12. Підсистема реєстрації і збереження інформації має можливість запису мовних фонограм з реєстрацією дати, часу запису і розстановкою часових позначок. Підсистема має можливість відтворення будь-якого із збережених фрагментів фонограм з пошуком за часом і датою запису, за часовими позначками.

9.2.13. Підсистема забезпечує архівацію мовних фонограм на змінних носіях інформації з подальшим перенесенням її на пристрої постійного зберігання інформації.

9.3. Вимоги до відображення інформації

9.3.1. Забезпечується відображення (візуалізація) інформації, яка передається в межах системи передачі даних, на робочих місцях НЗ АЕС, відповідного аварійного персоналу кризових центрів АЕС та центру технічної підтримки, представника органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на АЕС у обсязі, необхідному для виконання покладених на них функцій.

9.3.2. У внутрішньому кризовому центрі для підтримки прийняття рішень встановлюється екран колективного використання.

9.3.3. інформація системи передачі даних відображується на робочих місцях персоналу за допомогою системи відеокадрів.

9.3.4. Відеокадри надають узагальнену інформацію про поточний режим системи аварійної готовності і реагування АЕС, стан безпеки енергоблоку і АЕС у цілому, про радіаційну обстановку тощо. Забезпечується можливість одержання більш детальної інформації, включаючи показання окремих датчиків.

9.3.5. Поточні значення контрольованих параметрів повинні відображуватися на відеокадрах у реальному масштабі часу в міру їх надходження до оперативних архівів системи передачі даних.

9.3.6. У складі системи передачі даних передбачається програмне забезпечення, призначене для підтримки прийняття рішень персоналом кризових центрів.

Це програмне забезпечення виконує оцінки характеристик джерела радіоактивних викидів і скидів у випадку аварії, розрахунки і прогнозування поширення радіоактивних речовин в атмосфері, оцінки зон радіоактивного забруднення, оцінки і прогнозування очікуваних та відвернених доз опромінення персоналу АЕС і населення у зоні спостереження АЕС.

Результати розрахунків відображуються на робочих місцях персоналу на його запити.

9.3.7. На робочих місцях персоналу на його запити відображується необхідна довідкова інформація. Забезпечується підготовка звітів, які містять вибірки поточних значень параметрів, тренди, узагальнені розрахункові величини.

10.1. Розроблюються та впроваджуються організаційні і технічні заходи щодо забезпечення надійності систем і обладнання кризових центрів на рівні, який забезпечить виконання вимог п. 5.2.

10.2. Для систем і обладнання кризових центрів нормуються такі показники надійності: коефіцієнт готовності та середній час відновлення.

10.3. Система електропостачання вважається працездатною за таких умов:

- забезпечується постачання електричної енергії для електроприймачів особливої групи;

- відхилення від допустимих величин напруги живлення, частоти, пульсації напруги, переривання електроживлення при перемиканні з одного джерела живлення на інше не впливають на виконання системами зв'язку і передачі даних покладених на них функцій.

10.4. Система постачання повітря вважається працездатною за таких умов:

- забезпечується постачання повітря до приміщень кризового центру при використанні другого режиму постачання повітря;

- забезпечується дотримання експлуатаційних показників з фільтрації повітря при другому режимі постачання повітря;

- виконуються вимоги п. 7.1.8 з підтримки параметрів мікроклімату в приміщеннях кризового центру.

10.5. Апаратура моніторингу виробничого середовища вважається працездатною за умов виконання функцій контролю за кожним з параметрів, наведених у п. 7.1.5.

10.6. Система зв'язку вважається працездатною за таких умов:

- забезпечується зв'язок між об'єктами, що перелічені в п.8.1, 8.3, 8.5, 8.7;

- втрати (відмови в обслуговуванні виклику) в середню годину найбільшого навантаження не перевищують 0,05 для місцевих викликів та 0,1 для міжміських викликів.

10.7. Система передачі даних вважається працездатною за таких умов:

- час затримки відображення поточних значень контрольованих параметрів на робочих місцях кризового центру не перевищує 2 секунди;

- забезпечується виконання функції відображення інформації хоча б на одному з робочих місць кожної робочої зони кризового центру;

- забезпечується виконання функції архівації, що виключає повну або часткову втрату даних;

- забезпечується безвідмовне функціонування підсистеми реєстрації і збереження інформації згідно з вимогами п. 9.2.6 та 9.2.11;

- забезпечується виконання регламенту інформаційного обміну з експлуатуючою організацією та з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

10.8. Значення показників надійності обладнання і систем кризових центрів наведені в таблиці 10.1.