Улаштуванням сушарень у тамбурах та інших приміщеннях, розміщуваних біля виходів з будівель, не дозволяється.
У будівлях з металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на період виконання будівельних робіт дозволяється застосовувати лише системи повітряного чи водяного опалення з розміщенням топкових приміщень за межами будівель на відстані не менше 18 м або за протипожежною стіною 2-го типу.
Відстань від трубопроводів з теплоносієм до обгороджуючих конструкцій повинна бути не менше 0,1 м.
8.4.43. У разі застосування для опалення і сушіння тимчасових опалювальних пристроїв та тепловироблювальних установок заходи пожежної безпеки повинні бути викладені в проекті виконання робіт.
8.4.44. Застосування відкритого вогню, а також вогневих, електричних калориферів та газових пальників інфрачервоного випромінення в тепляках забороняється.
8.4.45. Не дозволяється застосування для сушіння та обігрівання приміщень саморобних нагрівних приладів, жаровень, мангалів, електроприладів з відкритими електронагрівними елементами.
8.4.46. У тимчасових побутових та адміністративних спорудах, де неможливе влаштування центрального опалення, дозволяється мати пічне опалення, яке відповідає вимогам будівельних норм та цих Правил.
У разі влаштування (установлення) тимчасових металевих печей повинні виконуватися вимоги, викладені в пункті 5.2.11 цих Правил.
8.4.47. Пересувні і стаціонарні установки з пальниками інфрачервоного випромінення мають бути обладнані автоблокуванням, яке припиняє подання газу в разі згасання пальника.
8.4.48. Пересувні установки з пальниками інфрачервоного випромінення, встановлювані на підлозі, повинні мати спеціальну стійку підставку. Балон з газом повинен знаходитися на відстані не менше 1,5 м від установки та інших опалювальних приладів, а від електролічильника, вимикачів та інших електроприладів - на відстані не менше 1 м.
Відстань від пальників до конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 має бути не менше 1 м, групи горючості Г2 - 0,7 м, групи горючості Г1 та негорючих матеріалів - 0,4 м.
Черговий працівник, що займається експлуатацією пересувних установок, повинен стежити за їх справним станом та реєструвати в журналі розміщення установок на поверхах.
8.4.49. У місцях, де працюють установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінення, забороняється зберігати горючі та важкогорючі речовини й матеріали, а також проводити інші види робіт.
8.4.50. Під час експлуатації пальників інфрачервоного випромінення забороняється:
використовувати установку в приміщеннях без природного провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю повітрообміну, а також у підвальних або цокольних поверхах;
застосовувати пальник з пошкодженою керамікою, а також з видимими язиками полум'я;
користуватися установкою, якщо в приміщенні з'явився запах газу;
направляти теплові промені пальників безпосередньо в бік горючих матеріалів, балонів з газом, газопроводів, електропроводок тощо;
користуватися газовими установками одночасно з установками на твердому паливі;
зберігати в приміщеннях, у яких проводиться сушіння, а також поблизу працюючої установки запасні балони;
користуватися відкритим вогнем поблизу балонів з газом;
під час роботи на відкритих майданчиках (для обігрівання робочих місць, сушіння зволожених ділянок) слід застосовувати лише вітростійкі пальники (наприклад ГИИ-1 тощо).
8.4.51. Повітронагрівальні установки, які працюють на рідкому й газоподібному паливі, повинні розміщатися на відстані не ближче 5 м від будівлі, що зводиться.
Резервуар для палива повинен бути місткістю не більше 200 л і знаходитися на відстані не менше 10 м від повітронагрівника та не менше 15 м від будівлі, що зводиться. Паливо до повітронагрівника слід подавати металевим трубопроводом.
З'єднання та арматура на паливопроводі повинні монтуватися герметично, виключаючи підтікання палива. На паливопроводі до агрегату, біля витрачального бака, слід встановлювати запірний вентиль для припинення подавання палива до установки в разі пожежі або аварії.
8.4.52. Під час монтажу та експлуатації установок, які працюють на газовому паливі, треба дотримуватися таких правил:
у тепловироблювальних установках повинні бути встановлені стандартні пальники, що мають заводський паспорт;
пальники повинні стало працювати без відриву полум'я та проскакування його всередину пальника в межах необхідного регулювання теплового навантаження агрегату;
вентиляція приміщення з тепловироблювальними установками повинна забезпечувати триразовий повітрообмін.
8.4.53. Під час експлуатації тепловироблювальних установок забороняється:
працювати на установці з порушеною герметичністю паливопроводів, нещільними з'єднаннями корпуса форсунки з тепловироблювальною установкою, несправними димоходами, що викликають проникнення продуктів згоряння у приміщення, несправними електродвигунами та пусковою апаратурою, а також за відсутності теплового захисту електродвигуна та інших несправностей;
працювати при невідрегульованій форсунці (з ненормальним горінням палива);
застосовувати гумові чи поліхлорвінілові шланги та муфти для з'єднання паливопроводів;
влаштовувати огорожі з матеріалів груп горючості Г3, Г4 біля установки та витратних баків;
відігрівати паливопроводи відкритим полум'ям;
здійснювати пуск тепловироблювальної установки без продування повітрям у разі короткочасної зупинки;
запалювати робочу суміш через оглядове вікно;
регулювати зазор між електродами свічок під час роботи тепловироблювальної установки;
допускати роботу тепловироблювальної установки за відсутності захисних ґрат на повітрозабірних колекторах.
8.4.54. До монтажу та експлуатації допускаються електрокалорифери тільки заводського виготовлення, із справними сигналізацією та блокуванням, яке виключає подавання електроенергії до нагрівних елементів, коли вентилятор не працює; автоматикою контролю за температурою повітря на виході та її регулюванням; електричним та тепловим захистом, передбаченим у калорифері.
Монтаж, підготовка до роботи, запуск електрокалорифера повинні здійснюватися в порядку, викладеному в паспорті заводу-виробника.
Не дозволяється застосовування горючих матеріалів для м'якої вставки між корпусом електрокалорифера та вентилятором.
8.4.55. Під час експлуатації електрокалорифера забороняється:
відключення сигналізації або блокування;
перевищення температури повітря, що встановлена заводом-виробником, на виході з електрокалорифера;
включення електрокалорифера, коли не працює вентилятор (блокування необхідно перевіряти перед кожним запуском установки);
сушіння одягу або інших горючих матеріалів на електрокалорифері або поблизу нього;
зберігання в приміщенні, де встановлений калорифер, горючих речовин і матеріалів.
8.4.56. Освітлювальні прожектори на території будівельного майданчика треба встановлювати, як правило, на окремих опорах.
Забороняється встановлювати прожектори на покрівлях із горючих матеріалів і на будівлях із полімерними утеплювачами в обгороджувальних конструкціях.
8.4.57. До початку основних будівельних робіт на будові має бути забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм).
8.4.58. Внутрішній протипожежний водогін та автоматичні системи пожежогасіння, передбачені проектом, необхідно монтувати одночасно із зведенням об'єкта. Протипожежний водогін повинен уводитися в дію до початку опоряджувальних робіт, а автоматичні системи пожежогасіння й сигналізації - до моменту пусконалагоджувальних робіт (у кабельних спорудах - до укладання кабелів).
8.4.59. До початку будівництва основних споруд та будівельної бази мають бути виділені спеціальні утеплені приміщення для розміщення пожежної охорони чи ДПД та їх пожежної техніки.
8.4.60. Пожежні депо, передбачені проектом, повинні зводитись у першу чергу будівництва. Використання будівлі депо під інші потреби забороняється.
9. Порядок дій у разі пожежі
9.1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов'язаний:
негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
вжити (за можливістю) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового на об'єкті;
у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).
9.2. Посадова особа об'єкта, що прибула на місце пожежі, зобов'язана:
перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести подію до відома власника підприємства;
у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;
видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;
припинити роботи в будівлі (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних із заходами щодо ліквідації пожежі;
здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будівлі;
перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;
організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела;
одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;
забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.
9.3. З прибуттям на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об'єкта, за винятком випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлений особливий порядок допуску.
9.4. Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства, будівлі чи споруди зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні і технологічні особливості об'єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення до вжиття необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів об'єкта.
| Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій - начальник Державного департаменту пожежної безпеки | П.Ф.Борисов |
Додаток 1
до пункту 3.4 Правил
пожежної безпеки в Україні
ОСНОВНІ ВИМОГИ
до інструкцій про заходи пожежної безпеки
1. Інструкції повинні розроблятися на підставі діючих правил та інших нормативних актів з пожежної безпеки, виходячи зі специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів, технологічного та виробничого обладнання.
Вони повинні встановлювати порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки, обов'язки і дії працівників у разі виникнення пожежі, включаючи порядок оповіщення людей та повідомлення про неї пожежної охорони, евакуації людей, тварин і матеріальних цінностей, застосування засобів пожежогасіння та взаємодії з підрозділами пожежної охорони.
Інструкції можуть мати як додаток план евакуації людей (тварин) і матеріальних цінностей.
2. Інструкції про заходи пожежної безпеки (далі - інструкції) поділяються на такі види:
загальні інструкції для підприємств, установ, організацій (далі - загальнооб'єктові інструкції);
інструкції для окремих цехів, виробничих дільниць, лабораторій, приміщень тощо;
інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок, обладнання тощо.
2.1. У загальнооб'єктовій інструкції необхідно відображати основні положення з питань пожежної безпеки, у тому числі:
порядок утримання території, будівель, приміщень, споруд, протипожежних розривів, під'їздів до будівель, споруд, вододжерел;
вимоги щодо утримання шляхів евакуації;
правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
місця зберігання (на території) та допустиму кількість розташування там сировини, напівфабрикатів та готової продукції;
допустимість (місця) паління;
порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;
порядок збирання, зберігання та видалення горючих відходів виробництва;
утримання та зберігання спецодягу;
основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів;
вимоги щодо зберігання пожежовибухонебезпечних речовин та матеріалів;
правила утримання технічних засобів протипожежного захисту, у тому числі автоматичних установок та первинних засобів пожежогасіння;
порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан і закриття приміщень після закінчення роботи;
особливості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного обладнання, застосування опалювальних та інших нагрівальних приладів;
обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:
порядку (системи) оповіщення людей про пожежу та виклику пожежної охорони;
порядку евакуації людей та матеріальних цінностей; правил застосування засобів пожежогасіння та установок пожежної автоматики;
порядку аварійного вимкнення електрообладнання, вентиляції, зупинення роботи технологічного обладнання тощо.
2.2. В інструкціях для окремих приміщень (дільниць) повинні вказуватися:
категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки з урахуванням ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности" (для виробничих, складських приміщень, лабораторій тощо);
вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;
місця для паління та вимоги до них;
правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання та застосування ЛЗР, ГР, пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;
порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого шмаття;
утримання та зберігання спецодягу;
місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;
умови проведення зварювальних та інших вогневих робіт;
порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;
заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку;
граничні показання контрольно-вимірювальних приладів манометрів, термометрів тощо), відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух;
обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежної охорони, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки.
2.3. Інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок та обладнання необхідно розробляти з урахуванням вимог, викладених в розділах 5, 8 цих Правил.
3. Інструкції повинні затверджуватися керівником підприємства або особою, яка виконує його обов'язки.
| Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій - начальник Державного департаменту пожежної безпеки | П.Ф.Борисов |
Додаток 2
до пунктів 6.4.9, 7.5.25,
8.1.1.4, 8.4.4, 8.4.9
Правил пожежної безпеки
в Україні
ВИМОГИ
щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння
1. До первинних засобів пожежогасіння відносяться:
вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).
2. Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.
3. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.
Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.
4. Покривала (з матеріалів, вказаних у пункті 1 цього додатка) повинні мати розмір не менш як 1 x 1 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2 x 1,5 м, 2 х 2 м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів "A", "B", "D" ("E").
5. Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території об'єктів, у садибах індивідуальних жилих будинків, дачних будиночках тощо. Їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 кв. м захищуваної площі.
6. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" повинні мати місткість не менше 0,2 куб. м і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0,008 куб. м.
7. Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 кв. м.
До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 x 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.
8. Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 куб. м та бути укомплектованими совковою лопатою.
Вмістилища для піску, що є елементом конструкції пожежного стенда, повинні бути місткістю не менше 0,1 куб. м. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів.
9. Склади лісу, тари та волокнистих матеріалів слід забезпечувати збільшеною кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння, виходячи з місцевих умов.
10. Будівлі та споруди, які зводяться та реконструюються, мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку:
на 200 кв. м площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша 200 кв. м - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском;
на кожні 20 м довжини риштування (на поверхах) - один вогнегасник (але не менше двох на поверсі), а на кожні 100 м довжини риштування - бочка з водою;
на 200 кв. м площі покриття з утеплювачем та покрівлями з горючих матеріалів груп Г3, Г4 - один вогнегасник, бочка з водою, ящик з піском;
на кожну люльку агрегату для будівництва градирень - по два вогнегасники;
у місці встановлення теплогенераторів, калориферів - два вогнегасники та ящик з піском на кожний агрегат.
У вищезазначених місцях слід застосовувати вогнегасники пінні чи водяні місткістю 10 л або порошкові місткістю не менше 5 л. Місткість бочок з водою та ящиків з піском, а також їх укомплектованість інвентарем (відрами, лопатами) - має відповідати вимогам пунктів 6 та 8 цього додатка.
На території будівництва в місцях розташування тимчасових будівель, складів, майстерень встановлюються пожежні щити (стенди) та бочки з водою.
11. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників здійснюється відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153.
12. Загальні вимоги до експлуатації вогнегасників загального призначення на об'єктах захисту вогнегасниками визначаються відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154.
| Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій - начальник Державного департаменту пожежної безпеки | П.Ф.Борисов |
Додаток 3
до пункту 7.10.1.1
Правил пожежної безпеки
в Україні
ПОРЯДОК
сумісного зберігання речовин та матеріалів
1. Умови зберігання всіх речовин і матеріалів визначаються вимогами стандартів або технічних умов на них.
2. Можливість сумісного зберігання речовин та матеріалів визначається вимогами, викладеними в ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования". Ці вимоги формульовані на підставі кількісного врахування показників пожежної небезпеки, токсичності, а також однорідності засобів пожежогасіння.
3. Вимоги ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" не поширюються на вибухові та радіоактивні речовини, які повинні зберігатися та перевозитися за спеціальними правилами.
4. Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", за потенційною небезпекою викликати пожежу, підсилювати небезпечні фактори пожежі, отруювати навколишнє середовище (повітря, воду, ґрунт, флору та фауну тощо), впливати на людину через шкіру, слизові оболонки дихальних органів шляхом безпосередньої дії або на відстані речовини та матеріали поділяються на розряди:
безпечні;
малонебезпечні;
небезпечні;
особливо небезпечні.
У залежності від того, до якого розряду відносяться речовини та матеріали, визначаються умови їх зберігання.
4.1. До безпечних відносять негорючі речовини та матеріали в негорючій упаковці, які в умовах пожежі не виділяють небезпечних (горючих, отруйних, їдких) продуктів розкладу або окислення, не утворюють вибухових або пожежонебезпечних, отруйних, їдких, екзотермічних сумішей з іншими речовинами.
Безпечні речовини та матеріали зберігаються в приміщеннях або на майданчиках будь-якого типу.
4.2. До малонебезпечних відносять такі горючі й важкогорючі речовини та матеріали, які не відносяться до безпечних і на які не розповсюджуються вимоги ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка". До малонебезпечних відносяться також негорючі речовини та матеріали у горючій упаковці.
Малонебезпечні речовини та матеріали дозволяється зберігати в приміщеннях усіх ступенів вогнестійкості (крім V).
4.3. До небезпечних відносяться горючі та негорючі речовини і матеріали, що мають властивості, прояв яких може призвести до вибуху, пожежі, загибелі, травмування, отруєння, опромінення, захворювання людей та тварин, пошкодження споруд, транспортних засобів. Небезпечні властивості можуть проявлятися як за нормальних умов, так і за аварійних, як у речовин у чистому вигляді, так і в разі їх взаємодії з речовинами та матеріалами інших категорій, визначених у ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка".
Небезпечні речовини та матеріали необхідно зберігати у складах I і II ступенів вогнестійкості.
4.4. До особливо небезпечних відносяться такі небезпечні (див. пункт 4.3) речовини та матеріали, які не сумісні з речовинами і матеріалами однієї з ними категорії за ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка".
Особливо небезпечні речовини та матеріали необхідно зберігати у складах I і II ступенів вогнестійкості, розташованих переважно в окремих будівлях.
5. Небезпечні матеріали та речовини згідно з вимогами ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка" класифіковані в залежності від виду та ступеня небезпеки на класи, підкласи та категорії.
6. Відомості про належність до відповідного класу, підкласу, категорії та можливість сумісного зберігання ряду найбільш розповсюджених небезпечних та особливо небезпечних речовин і матеріалів наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
РОЗДІЛЕННЯ
речовин та матеріалів під час зберігання
Примітки:
1. Позначкою "*" відмічено індекси категорій речовин та матеріалів, що відносяться до особливо небезпечних.
2. Під сумісним зберіганням мається на увазі, що речовини та матеріали можуть знаходитися в одному відсіку складу або на одному майданчику. При цьому відстань між ними повинна відповідати вимогам нормативних документів.
3. Речовини, що не увійшли до таблиці, відносять до відповідного класу, підкласу, категорії на підставі пожежонебезпечних та токсикологічних характеристик, вказаних у стандарті або технічних умовах на дану речовину, та керуючись вимогами ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка".
4. Питання про сумісне зберігання речовин з невідомими пожежонебезпечними та токсикологічними властивостями може бути вирішене лише після вивчення їх відповідних характеристик з наступним віднесенням речовин до відповідного розряду небезпеки, визначенням можливості їх сумісного зберігання з іншими речовинами й матеріалами згідно з вимогами ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" та обов'язковим узгодженням з органами державного пожежного нагляду.
| Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій - начальник Державного департаменту пожежної безпеки | П.Ф.Борисов |
Додаток 4
до пункту 8.1.1.3
Правил пожежної безпеки
в Україні
НАРЯД-ДОПУСК
на виконання тимчасових вогневих робіт
Видано __________________________________________________________
(посада або кваліфікація старшого виконавця, виконавця
_________________________________________________________________
робіт, прізвище та ініціали)
На виконання робіт ______________________________________________
(вказати конкретно, які вогневі роботи
_________________________________________________________________
виконуватимуться, їх характер і зміст)
Місце проведення робіт __________________________________________
(ділянка або установка, апарат,
_________________________________________________________________
приміщення, територія тощо)
Час проведення робіт: початок ___________________________________
(час, дата)
закінчення ________________________________
(час, дата)
Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки робіт _________________
(заходи,
_________________________________________________________________
які необхідно виконувати під час підготовки об'єкта
_________________________________________________________________
до виконання робіт, під час їх проведення і після закінчення)
Особа, відповідальна за пожежну безпеку за місцем проведення
робіт ___________________________________________________________
(посада, прізвище та ініціали, підпис, дата)
_________________________________________________________________
Наряд видано ____________________________________________________
(посада, прізвище та ініціали,
_________________________________________________________________
підпис особи, яка видала наряд-допуск)
"___"_____________ 200__ р.
Проведення робіт узгоджено ______________________________________
(дата, підпис, прізвище та ініціали,
_________________________________________________________________
посада, за необхідності вказуються додаткові заходи,
_________________________________________________________________
що необхідно виконати для забезпечення пожежної безпеки робіт)
Наряд-допуск продовжено до ______________________________________
(дата, час, підпис,
_________________________________________________________________
прізвище та ініціали, посада особи, яка видала наряд)
Продовження робіт узгоджено _____________________________________
(дата, час, підпис,
_________________________________________________________________
прізвище та ініціали, за необхідності додаткові вимоги)
Інструктаж щодо заходів пожежної безпеки отримав, з переліком
протипожежних заходів, що необхідно виконати, ознайомлений
_________________________________________________________________
(підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт, дата)
Роботи закінчені, робоче місце упорядковано до пожежобезпечного
стану ___________________________________________________________
(час, дата,
_________________________________________________________________
підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт)
Пожежобезпечний стан місця, де проводилися вогневі роботи,
перевірив _______________________________________________________
(час, дата, підпис, прізвище та ініціали особи,
_________________________________________________________________
яка відповідає за пожежну безпеку за місцем проведення робіт)
Примітки:
1. Наряд-допуск видається керівником підприємства (його
заступником, головним інженером) або керівником структурного
підрозділу підприємства, де проводяться тимчасові вогневі роботи
(склад, цех, лабораторія, майстерня тощо).
2. Проведення робіт та їх продовження повинно узгоджуватися з
об'єктовою пожежною охороною (ДПД) або фахівцем з пожежної
безпеки підприємства, а у випадку їх відсутності - зі службою
охорони праці.
3. Перевірка впорядкування робочого місця до пожежобезпечного
стану здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку за
місцем проведення тимчасових вогневих робіт.
| Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій - начальник Державного департаменту пожежної безпеки | П.Ф.Борисов |