Про затвердження Правил проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин

Відповідно до статей 27, 28, 29 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"

1. Затвердити Правила проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин (далі - Правила), що додаються.

2. Державній службі з охорони прав на сорти рослин (Волкодав В.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та опублікувати його в офіційному бюлетені Держсортслужби.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Сороку В.І.

Ці Правила, розроблені відповідно до статей 27, 28, 29 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" (далі - Закон), визначають порядок проведення кваліфікаційної експертизи сорту.

1.1. Кваліфікаційна експертиза сортів рослин (далі - експертиза) є складовою частиною експертизи заявки на сорт, яка подається до Державної служби з охорони прав на сорти рослин (далі - Держсортслужба) з метою державної реєстрації сортів рослин для поширення в Україні та державної реєстрації прав на них.

1.2. Експертиза включає в себе комплекс лабораторних і польових досліджень, необхідних для підготовки експертного висновку за заявкою, на підставі якого приймається рішення щодо державної реєстрації сорту і прав на нього.

1.3. Експертизу проводять Український інститут експертизи сортів рослин (далі - Інститут), обласні державні центри експертизи сортів рослин, державні сортодослідні станції, лабораторії та інші заклади експертизи, підприємства, що складають державну систему з охорони прав на сорти рослин.

1.4. Інститут може доручати іншій науково-дослідній установі, яка не входить до державної системи з охорони прав на сорти рослин, визначеній Держсортслужбою, проведення окремих ланок кваліфікаційної експертизи нових сортів рослин, а також використовувати результати польових досліджень заявника.

2.1. Проведення перевірки належності об'єкта, описаного в заявці, до сорту рослин установлюється на підставі аналізу назви ботанічного таксона українською та латинською мовами шляхом її порівняння з назвами, наведеними в ботанічних довідниках та офіційній базі даних Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин.

2.2. Якщо об'єкт, указаний у заявці, за експертним висновком Інституту (додаток 1) не належить до сорту рослин, Держсортслужба надсилає заявнику повідомлення (додаток 2) про відхилення заявки.

3.1. Експертиза назви сорту проводиться відповідно до Положення про експертизу назви сорту, яке затверджене наказом Мінагрополітики "Про затвердження положення про експертизу назв сортів" від 23 червня 2003 року за N 188, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2003 року за N 574/7895.

3.2. На клопотання заявника ухвалену Держсортслужбою назву сорту може бути змінено за умови надходження клопотання до прийняття рішення про державну реєстрацію прав на сорт та сплати відповідного збору.

4.1. Новизна сорту встановлюється згідно з декларацією заявника, яку він подає, заповнюючи відповідний пункт заявки на сорт.

4.1.1. Якщо в результаті перевірки заявки встановлено, що насіння чи садивний матеріал сорту не збувався з метою комерційного використання або збувався на території України менше одного року до дати подання заявки на сорт, а на території іншої держави щодо деревних та чагарникових культур і винограду - менше шести років і щодо рослин інших видів - чотирьох років до цієї дати, експертиза продовжується.

4.1.2. Якщо вказані у заявці строки комерційного використання сорту перевищують установлені Законом терміни або стає відомою інформація про офіційну реєстрацію сорту в іншій державі у строк, більший ніж шість років для деревних, чагарникових культур та винограду або чотири роки для інших культур від дати подання заявки на сорт до Держсортслужби, Інститут робить про це експертний висновок (додаток 3), на підставі якого Держсортслужба надсилає заявнику повідомлення про відхилення заявки від подальшого розгляду (додаток 4).

4.2. У разі позитивного рішення щодо належності об'єкта, описаного в заявці, до сорту рослин та відповідності його критерію новизни експертиза продовжується в польових умовах. З цією метою сорт включається до Державної науково-дослідної програми з проведення кваліфікаційної експертизи на відповідність сорту критеріям вирізняльності, однорідністі та стабільності поточного року, яка затверджується головою Держсортслужби (далі - Програма на відповідність сорту критеріям вирізняльності, однорідності та стабільності), згідно з додатком 5.

4.3. Польові дослідження сорту в експертних закладах державної системи з охорони прав на сорти рослин здійснюються з видів, які належать до Переліку родів і видів, сорти яких підлягають державному випробуванню, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 27 січня 2003 року N 13 "Про затвердження Переліку родів і видів рослин, сорти яких підлягають державному випробуванню сорту та визначенню його придатності для поширення в Україні" (далі - Перелік). Строк польових досліджень становить три роки. Інститут може скоротити цей строк на підставі стабільних показників двох років експертизи.

4.4. Проведення польової експертизи на вирізняльність, однорідність та стабільність здійснюється за Методиками проведення експертизи на вирізняльність, однорідність та стабільність (зернових, круп'яних, технічних, зернобобових, овочевих, кормових, плодово-ягідних, квітково-декоративних, лісових культур, картоплі, винограду та горіхоплідних) (далі - Методики на ВОС), які затверджені наказом Держсортслужби від 6 лютого 2003 року N 3-2-/139-17 "Про затвердження методичних матеріалів з експертизи сортів рослин". Методиками визначено строки, кількість, якість насіння та посадкового матеріалу, умови проведення досліджень, зокрема розмір ділянок і кількість повторень, тривалість експертизи, час та методи обліку.

Сукупність ознак, за якими виконують дослідження, залежить від виду, до якого належить сорт.

4.5. Для проведення морфологічного опису сорту в Методиках на ВОС указані "Таблиці ознак" з наведеними шкалами градацій, де кожному із словесних визначень ознаки надано відповідний код. Для більш чіткої оцінки ступеня прояву ознаки наведено еталонні сорти.

4.6. Інститут у десятиденний термін доводить Програму на відповідність сорту критеріям вирізняльності, однорідності та стабільності до відома сортодослідних станцій та інших закладів експертизи. Одночасно заявнику сорту надсилають рознарядку на постачання насіння чи садивного матеріалу на поточний рік (додаток 6).

4.7. Спеціаліст сортодослідної станції або закладу експертизи, отримавши Програму на відповідність сорту критеріям вирізняльності, однорідності та стабільності, формує робочу програму досліджень станції (закладу експертизи) щодо експертизи сортів на відповідність критеріям охороноздатності на поточний рік, яку затверджує керівник.

4.8. Надходження насіння чи садивного матеріалу на сортодослідну станцію (в заклад експертизи) фіксується у спеціальному журналі надходження насіння (садивного матеріалу) для проведення кваліфікаційної експертизи на відповідність критеріям вирізняльності, однорідності та стабільності (додаток 7). Насіння (садивний матеріал) сорту має надійти на сортодослідну станцію від заявника не пізніше 1 березня - для сортів ярих та 1 серпня - для сортів озимих культур. У п'ятиденний строк після надходження насіння сортодослідна станція (заклад експертизи) надсилає до Інституту звіт про надходження насіння чи садивного матеріалу згідно з програмою наукових досліджень поточного року (додаток 8).

Якщо заявник не надав до вищевказаного терміну насіння чи садивний матеріал і не надіслав до Інституту клопотання про перенесення початку експертизи на наступний рік, Інститут надає пропозицію Держсортслужбі про відкликання заявки від подальшого розгляду (додаток 9). Держсортслужба надсилає заявнику повідомлення (додаток 10) про відхилення заявки. Збір, сплачений заявником за проведення експертизи поточного року, не повертається.

4.9. Насіння (садивний матеріал) сорту висівають (висаджують) на сортодослідній станції (закладі експертизи) згідно з робочою програмою досліджень станції (закладу експертизи) щодо експертизи сортів на відповідність критеріям охороноздатності. Спеціаліст протягом вегетаційного періоду здійснює потрібні спостереження за сортом відповідно до Методик на ВОС.

4.10. Сорт відповідає умові вирізняльності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати, на яку заявка вважається поданою.

4.11. Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження рослини цього сорту залишаються достатньо схожими за своїми основними ознаками, зазначеними в описі сорту.

Для прийняття позитивного рішення з експертизи сорту на однорідність кількість рослин, що вирізняються від загальної маси рослин сорту, має не перевищувати величин, які вказані в Методиках на ВОС.

4.12. Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки, зазначені в описі сорту, залишаються незмінними після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, у кінці кожного такого циклу.

4.13. Результати спостережень заносять до польового журналу з кваліфікаційної експертизи сортів виду на відповідність критеріям вирізняльності, однорідності та стабільності (далі - Польовий журнал) згідно з додатком 11.

4.14. Під час опису кількісних ознак отримані результати статистично опрацьовують і заносять до відповідного журналу (додаток 12). Після цього абсолютні значення кількісних ознак переводять у бали відповідно до Методик на ВОС.

4.15. У десятиденний термін після здійснення останнього спостереження за сортом сортодослідна станція (заклад експертизи) надсилає до Інституту звіт (додаток 13) з проведених досліджень.

4.16. Зведені в Інституті звіти за всі роки польових досліджень є підставою для підготовки заключного висновку щодо сорту (додаток 14). До заключного висновку Інститут додає протокол про результати експертизи на вирізняльність, однорідність та стабільність (додаток 15).

4.17. Інститут щорічно повідомляє заявника про результати експертизи на вирізняльність та однорідність, а також надає йому коментарі до них (додаток 16).

5.1. У разі надходження до Інституту інформації про недотримання вимог Методик на ВОС або в порядку контролю дослідів з окремих видів рослин, які належать до Переліку, Інститут може прийняти рішення щодо перевірки опису сорту протягом року у визначених Держсотрслужбою експертних закладах, що не належать до державної системи з охорони прав на сорти рослин. Заявнику надсилають повідомлення щодо прийнятого рішення, рознарядку на постачання насіння або садивного матеріалу з адресою закладу, який здійснюватиме експертизу (додаток 17).

5.2. Польові дослідження сорту в експертних закладах, які не належать до державної системи з охорони прав на сорти рослин, здійснюють за Методиками на ВОС під контролем спеціаліста Інституту. Результати спостережень заносять до польового журналу (додаток 11).

5.3. У десятиденний термін після здійснення останнього спостереження за сортом експертний заклад надсилає до Інституту звіт (додаток 13) з проведених досліджень.

6.1. Експертиза сортів рослин, які не належать до Переліку, проводиться шляхом експертизи документів заявки.

6.2. Польові дослідження сорту на дослідних полях заявника здійснюють за Методиками на ВОС, якими визначено вимоги до проведення експертизи на відповідність сорту критеріям вирізняльності, однорідності та стабільності.

6.3. Спеціаліст Інституту аналізує опис сорту, наданий заявником, порівнюючи його з описом загальновідомих сортів цього виду, інформація щодо яких міститься в офіційній базі Держсортслужби, та встановлює вирізняльність сорту. Однорідність і стабільність сорту приймаються під відповідальність заявника.

6.4. Інститут може прийняти рішення про перевірку сорту безпосередньо на дослідному полі заявника з метою додаткової оцінки прояву ознак сорту та його однорідності. У цьому разі заявнику надсилають повідомлення щодо прийнятого рішення з вимогою визначення місця розташування дослідного поля, на якому закладено досліди з сорту (додаток 18).

6.5. Для перевірки дослідів створюється комісія, до складу якої входять фахівці Інституту та сортодослідних станцій відповідного регіону, де є дослідне поле заявника. План перевірок та склад комісії затверджуються наказом директора Інституту.

6.6. Голова комісії надсилає повідомлення заявнику сорту про склад комісії та дату перевірки сорту (додаток 19).

6.7. Під час перевірки рослин сорту на дослідному полі заявника визначають дотримання методичних вимог експертизи на вирізняльність, однорідність і стабільність (тип та розміри ділянки, кількість рослин на ділянці та інше), які викладені в Методиках на ВОС.

6.8. Перевіряють відповідність прояву фактичних морфологічних ознак рослин сорту на ділянці з морфологічним описом сорту, наведеним заявником у документах заявки.

6.9. Комісія оцінює однорідність сорту на момент перевірки за критеріями, визначеними в Методиках на ВОС.

6.10. Після перевірки сорту комісія в присутності заявника або його представника й автора (авторів) сорту складає акт перевірки (додаток 20), який затверджується директором Інституту.

6.11. У разі виявлення невідповідності прояву фактичних морфологічних ознак рослин сорту на ділянці з морфологічним описом сорту, наведеним заявником у документах заявки, або виявлення неоднорідності сорту, методичних порушень експертизи Інститут надсилає експертний висновок щодо перевірки сорту (додаток 21) заявнику.

7.1. Сорт вважається придатним до поширення в Україні, якщо він придатний для правової охорони, може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення з підстав загрози життю і здоров'ю людей, завдання шкоди тваринному і рослинному світу, збереженню довкілля. Критерії заборони поширення сортів в Україні затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 30 серпня 2002 року N 247 "Про затвердження критеріїв заборони поширення сортів в Україні", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 25 жовтня 2002 року за N 847/7135.

7.2. Польові дослідження для визначення придатності сорту до поширення в Україні на сортодослідних станціях державної системи з охорони прав на сорти рослин проводять з видів, які належать до Переліку. Дослідження починають проводити після позитивного висновку щодо новизни сорту. Термін польових досліджень становить три роки. Інститут може скоротити цей термін до двох років на підставі стабільних показників попередніх досліджень. Для овочевих культур закритого ґрунту експертизу проводять 1 рік.

7.3. Спеціаліст Інституту складає Державну науково-дослідну програму з проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні поточного року (додаток 22), яка затверджується головою Держсортслужби (далі - Програма на придатність сорту до поширення в Україні). Інститут доводить її до сортодослідних станцій. Одночасно Інститут доводить до заявника сорту рознарядку на постачання насіння (садивного матеріалу) на поточний рік (додаток 23).

7.4. Спеціалісти сортодослідної станції, отримавши Програму на придатність сорту до поширення, готують робочу програму досліджень станції щодо експертизи сортів на придатність до поширення їх в Україні.

7.5. Надходження насіння (садивного матеріалу) сорту на сортодослідній станції фіксують у спеціальному журналі надходження насіння (садивного матеріалу) для проведення кваліфікаційної експертизи на придатність сорту до поширення в Україні (додаток 24). Насіння та садивний матеріал сорту мають надійти від заявника на сортодослідну станцію не пізніше 1 березня - для сортів ярих та 1 серпня - для озимих культур. У п'ятиденний термін після надходження насіння спеціаліст сортодослідної станції надсилає до Інституту звіт про постачання садивного матеріалу за сортами, указаними в Програмі (додаток 25).

Якщо заявник не надав до вищевказаного терміну насіння чи садивний матеріал і не надіслав до Інституту клопотання про перенесення початку експертизи на наступний рік, Інститут надає пропозицію Держсортслужбі про відкликання заявки від подальшого розгляду (додаток 9). Держсортслужба надсилає заявнику повідомлення (додаток 10) про відхилення заявки. Збір, сплачений заявником за проведення експертизи поточного року, не повертається.

7.6. Насіння чи садивний матеріал сорту, який надійшов на сортодослідну станцію (заклад експертизи), висівають чи висаджують згідно з робочою програмою досліджень станції (закладів експертизи) щодо експертизи сортів на придатність до поширення їх в Україні. Спеціаліст станції (закладу експертизи) протягом вегетаційного періоду здійснює потрібні спостереження за сортом відповідно до Методик державного сортовипробування сільськогосподарських культур (зернові, круп'яні, зернобобові, олійні, технічні, прядивні, кормові, овочеві, баштанні культури та картопля) (далі - Методики державного сортовипробування), які затверджені наказом Держсортслужби від 6 лютого 2003 року N 3-2-/139-17. Результати спостережень заносять до Польового журналу (додаток 26).

7.7. У десятиденний термін після здійснення останнього спостереження за сортом відповідно до Методики державного сортовипробування спеціаліст сортодослідної станції надсилає до Інституту звіт з проведених досліджень (додаток 27).

7.8. Інститут щорічно повідомляє заявника про результати експертизи, а також надає йому коментарі до них (додаток 28).

7.9. Зведені в Інституті звіти за всі роки польових досліджень статистично опрацьовують, і результати опрацювання є підставою для підготовки заключного висновку щодо сорту (додаток 29).

8.1. У разі надходження до Інституту інформації про недотримання вимог Методик державного сортовипробування або в порядку контролю дослідів з окремих видів рослин, які належать до Переліку, Інститут може прийняти рішення щодо перевірки показників придатності сорту до поширення в Україні протягом року у визначених Держсортслужбою експертних закладах, що не належать до державної системи з охорони прав на сорти рослин. Заявнику надсилають повідомлення щодо прийнятого рішення разом з рознарядкою на постачання насіння або садивного матеріалу та адресу закладу, який здійснюватиме перевірку (додаток 30).

8.2. Польові дослідження сорту в експертних закладах, що не входять до державної системи з охорони прав на сорти рослин, здійснюють відповідно до Методик державного сортовипробування під контролем спеціаліста Інституту. Результати спостережень заносять до польового журналу (додаток 26).

8.3. У десятиденний термін після здійснення останнього спостереження за сортом експертний заклад надсилає до Інституту звіт з експертизи на придатність до поширення в Україні (додаток 27).

8.4. Спеціаліст Інституту порівнює отриманий звіт із наданими показниками придатності сорту до поширення в Україні і готує заключний висновок щодо сорту (додаток 29).

9.1. Експертизу сортів рослин, які не належать до Переліку, та овочевих культур закритого ґрунту проводять шляхом досліджень документів заявки на сорт, передбачених статтею 20 Закону України.

9.2. Спеціаліст Інституту аналізує показники придатності сорту до поширення в Україні, наведені в документах заявки, і готує заключний висновок щодо сорту (додаток 29).

9.3. Інститут може прийняти рішення щодо перевірки сорту на території, вказаній заявником, з метою додаткової оцінки показників придатності сорту до поширення в Україні. У цьому разі заявнику надсилають повідомлення про проведення перевірки з вимогою повідомити місце розташування дослідного поля, на якому будуть закладено досліди (додаток 31).

9.4. Для проведення перевірки створюється комісія, до складу якої залучають фахівців Інституту та сортодослідних станцій відповідного регіону, де є дослідне поле заявника. План перевірок та склад комісії затверджуються наказом директора Інституту.

9.5. Голова комісії надсилає повідомлення заявникові сорту про склад комісії та дату перевірки сорту (додаток 32).

9.6. Під час перевірки члени комісії визначають дотримання вимог Методик державного сортовипробування, агротехнічних вимог експертизи (розмір ділянки, кількість рослин на ділянці). Перевіряють відповідність прояву фактичних господарських показників рослин сорту на ділянці показникам, наведеним заявником у документах заявки, відбирають зразок для проведення лабораторних досліджень.

9.7. Комісія оцінює сорт певного виду на момент перевірки за критеріями, визначеними в Методиках державного сортовипробування.

9.8. Після перевірки сорту комісія за участю заявника (або його представника) й автора (авторів) сорту складає акт перевірки (додаток 33). Акт затверджує директор Інституту.

9.9. У разі виявлення невідповідності прояву фактичних господарських показників рослин сорту показникам, наведеним заявником у документах заявки, порушень Методик державного сортовипробування Інститут надсилає експертний висновок про перевірку сорту заявнику (додаток 34).

10.1. Після проведення польових та лабораторних досліджень заклади експертизи надсилають до Інституту звіти з експертизи (додатки 13, 27) не пізніше 1 вересня - для ярих та озимих зернових, зернобобових культур; 1 листопада - для сортів інших культур.

10.2. Узагальнення результатів польових та лабораторних досліджень сорту проводяться протягом місяця, і готуються заключні висновки щодо сорту (додатки 14, 29), які затверджуються директором Інституту.

Затверджені висновки реєструються в журналі реєстрації заключних висновків (додаток 36).

10.3. Для визнання сорту придатним до поширення в Україні заключний висновок включає в себе пропозиції щодо зазначення характеристик придатності сорту до поширення в Україні та географічних і зонових рекомендацій використання сорту.

10.4. На підставі заключних висновків щодо сорту, експертного висновку про ухвалення назви сорту готується експертний висновок за заявкою (додаток 35) та з підписом директора Інституту до 20 грудня поточного року подається до Держсортслужби.

10.5. Експертний висновок за заявкою включає:

для отримання патенту на сорт - висновок Інституту щодо відповідності сорту критеріям охороноздатності;

для державної реєстрації сорту - висновок Інституту щодо відповідності сорту критеріям охороноздатності та висновок Інституту щодо відповідності сорту критеріям поширення його в Україні.

10.6. На підставі експертного висновку за заявкою у місячний строк Держсортслужба приймає рішення про державну реєстрацію прав на сорт і/або державну реєстрацію сорту або відмову в державній реєстрації сорту і прав на нього. Прийняте рішення оформляється наказом Держсортслужби, і про нього у десятиденний термін письмово повідомляють заявника.

10.7. Заявник має право оскаржити будь-яке рішення Держсортслужби щодо заявки, звернувшись до суду.

Насіння або садивний матеріал необхідно надіслати на адресу кожного закладу експертизи:

Садивний матеріал має відповідати встановленим вимогам, супроводжуватися відповідними документами, етикетками, з поміткою "ВОС-тест". Строк поставки: 1 березня - для ярих культур і 1 серпня - для озимих культур.

Відривний талон підлягає поверненню разом з надісланим насінням чи садивним матеріалом.