• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення та порядок подання до Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ мінеральних підземних вод

Державна комісія України по запасах корисних копалин, Міністерство екології та природних ресурсів України | Наказ, Інструкція від 08.08.2003 № 145
Реквізити
  • Видавник: Державна комісія України по запасах корисних копалин, Міністерство екології та природних ресурсів України
  • Тип: Наказ, Інструкція
  • Дата: 08.08.2003
  • Номер: 145
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна комісія України по запасах корисних копалин, Міністерство екології та природних ресурсів України
  • Тип: Наказ, Інструкція
  • Дата: 08.08.2003
  • Номер: 145
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
- обґрунтовують потребу (чи дефіцит) користувача надр у воді за чергами будівництва з урахуванням існуючого цільового використання мінеральних вод і наявності раніше затверджених запасів;
- визначають вимоги до якості мінеральних вод і умов (режиму) їхньої експлуатації;
- погоджують із зацікавленими організаціями вибір ділянки водозабору і водоносного горизонту як об'єкту розвідки, схему водозабору, використання мінеральних вод за призначенням і умови водокористування;
- обґрунтовують та узгоджують можливість скидання чи захоронення використаних мінеральних вод.
Копії документів, що підтверджують якість, повноту проведених розвідувальних гідрогеологічних робіт і звітних матеріалів, їхню вірогідність:
- акт приймання польових матеріалів і звірення первинної геологічної документації з натурними даними;
- висновки метрологічної експертизи щодо відповідності виконаних досліджень діючим нормативам та державним стандартам;
- протокол (акт, довідка) розгляду звіту замовником геологорозвідувальних робіт (надрокористувачем) з висновками замовника про відповідність результатів геологорозвідувальних робіт потребам надрокористування;
- висновки (при їхній наявності) науково-дослідних і інших організацій щодо методики проведення розвідувальних гідрогеологічних робіт, підрахунку запасів, розгляду звітних матеріалів і спеціальних питань, пов'язаних з експлуатацією і використанням мінеральних вод.
5.17. Табличні додатки
Таблиці до підрахунку запасів. Таблиці повинні бути представлені у формі, що дозволяє здійснити перевірку вихідних і проміжних даних, обчислювальних операцій і результатів розрахунків. Обов'язковими є таблиці:
- вихідних даних для визначення гідрогеологічних параметрів;
- визначення розрахункових гідрогеологічних параметрів і їх осереднених (розрахункових) значень, які використані при підрахунку експлуатаційних запасів мінеральних вод і оцінці їхньої забезпеченості;
- прогнозу зміни якості води під час експлуатації (у необхідних випадках);
- вихідних даних для побудови карт приведених рівнів і карт п'єзо(гідро)ізогіпс, знижень рівня води й іншої спеціалізованої графіки;
- оцінки джерел формування експлуатаційних запасів підземних вод і розрахунків загального водного балансу;
- підрахунку експлуатаційних запасів мінеральних вод;
- розрахунків витрат води джерел і поверхневих водотоків, прийнятих для обґрунтування експлуатаційних запасів мінеральних вод.
При підрахунку запасів методом математичного моделювання представляються таблиці:
- обґрунтування витрат, рівнів і фільтраційних опорів, що задаються на зовнішніх і внутрішніх границях моделі;
- результатів рішення зворотних і інверсних задач у зіставленні з натурними даними;
- результатів рішення прогнозних задач;
- розрахунків складових балансу підземних вод (витрат потоку води, маси, тепла) за результатами рішення зворотних, інверсних і прогнозних задач.
Фактичні матеріали за результатами досліджень:
- відомість координат і висотних позначок гирл свердловин (у тому числі географічних, з точністю до 1 секунди);
- каталог свердловин, пробурених у процесі розвідувальних гідрогеологічних робіт, а також свердловин, пробурених сторонніми організаціями, дані за якими використані під час складання звіту;
- каталог джерел;
- журнали відкачок (випусків) зі свердловин і нагнітань у свердловини;
- таблиці результатів вивчення якості підземних і поверхневих вод, кількості і складу газу (розчиненого і спонтанного) із зазначенням лабораторій, що проводили аналізи, і методів їхнього виконання;
- журнали спостережень за режимом підземних вод;
- таблиці величин водовідбору і рівнів води на діючих водозаборах, підтверджені довідкою експлуатуючої організації, із зазначенням методики виміру витрат і рівнів води;
- таблиці результатів визначення фізико-механічних властивостей, мінералогічного і петрографічного складу гірських порід;
- таблиці результатів гідрометричних робіт;
- таблиці виносу під час відкачок (випусків) механічних домішок з підземними водами.
5.18. Графічні додатки
По району родовища графічні матеріали повинні містити:
- оглядову карту з нанесенням населених пунктів, гідрографічної мережі, шляхів сполучення, місця розташування розвіданого родовища та зон санітарної охорони, водокористувача, ділянок з раніше затвердженими запасами і діючих водозаборів (як правило, розміщуються в тексті звіту);
- карту фактичного матеріалу з опорними точками (не менше 3-х) графічної прив'язки з географічними координатами з точністю до 1 секунди;
- геологічну і гідрогеологічну карти зі стратиграфічною колонкою і відповідними розрізами, що перетинають родовище по характерних напрямках;
- інші спеціалізовані карти (схеми), що використані для обґрунтування підрахунку запасів мінеральних вод (гідрохімічну, ізотерм, структурну, приведених рівнів, техногенних змін геологічного середовища та ін.).
По детально розвіданому родовищу (ділянці) графічні матеріали повинні містити:
- карту фактичного матеріалу з опорними точками (не менше 3-х) графічної прив'язки з географічними координатами з точністю до 1 секунди;
- гідрогеологічну карту;
- карти п'єзоізогіпс, термоізогіпс оцінюваних водоносних горизонтів у природних і порушених експлуатацією умовах;
- карти водопровідності оцінюваних водоносних горизонтів (при підрахунку запасів гідродинамічним методом);
- гідрохімічну (геотермічну) карту із зображенням усіх пунктів гідрохімічного (геотермічного) випробування, контурів підземних вод різної якості, а також існуючих і потенційних джерел забруднення підземних вод;
- інші спеціалізовані карти (потужностей, ізогіпс покрівлі і підошви водоносних горизонтів, слабопроникних пластів й т. ін.);
- геологічні, гідрогеологічні і гідрохімічні перетини в горизонтальному масштабі карт;
- план підрахунку запасів мінеральних вод.
При підрахунку запасів підземних вод методом математичного моделювання повинні бути представлені графічні матеріали, що відбивають: фільтраційну схему оцінюваної площі, розбивку на блоки, зовнішні і внутрішні граничні умови, результати рішення зворотних і інверсних задач (уточнення гідрогеологічних параметрів і граничних умов) у зіставленні з вихідними даними, результати оцінки експлуатаційних запасів підземних вод і основні закономірності зміни балансу і режиму підземних вод у різні періоди часу під час рішення прогнозних задач.
У звіті повинні бути також представлені:
- геолого-технічні розрізи пробурених під час розвідки свердловин;
- аркуші дослідних випробувань свердловин (виробок);
- паспорти діючих водозаборів;
- графіки режиму підземних вод по спостережних пунктах режимної мережі;
- карти, плани, розрізи і графіки, що відбивають результати геофізичних досліджень;
- графічні матеріали, що відбивають результати гідрометричних робіт;
- графічні матеріали, що відбивають результати спеціальних видів досліджень, виконаних у процесі розвідувальних гідрогеологічних робіт.
З метою скорочення обсягу матеріалів слід по можливості (без втрати наочності) поєднувати дані на кресленнях і уникати дублювання креслень. Деякі табличні й графічні матеріали (журнали відкачок або випусків, спостереження за режимом підземних вод, матеріали сторонніх організацій по гідрометеорології, каротажні діаграми, роздруківки вхідних, вихідних даних використаних програмних розрахунків, вхідні дані та результати моделювання) можуть бути представлені тільки в оригіналах в одному примірнику на час розгляду матеріалів підрахунку запасів. У разі якщо роздруківка вихідних даних та результатів моделювання (іншого програмного забезпечення) занадто велика за обсягом, зазначена інформація подається на розгляд на електронному носії.
6. Оформлення матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ мінеральних підземних вод
Усі екземпляри матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ мінеральних підземних вод оформляються однаково. На титульному листі повинні бути зазначені: організація, що проводила розвідувальні роботи і виконала підрахунок запасів; прізвища, ім'я та по батькові авторів; повна назва матеріалів із зазначенням найменування родовища, району його розташування, цільового використання мінеральних вод; дата, на яку проведений підрахунок запасів; місце і рік складання матеріалів. Титульні аркуші повинні бути підписані відповідальними посадовими особами організації, що представила підрахунок запасів; їхні підписи засвідчуються печаткою.
Текстова частина матеріалів і таблиці підрахунку запасів підписуються авторами підрахунку, інші текстові й табличні додатки - їхніми виконавцями.
Графічні матеріали повинні бути наочними, такими, що легко читаються, і складеними в єдиних загальноприйнятих умовних позначках. На кожному кресленні необхідно вказати його назву і номер, числовий і лінійний масштаби, найменування організації, що проводила розвідку родовища; посади, прізвища і підписи авторів, що склали креслення, і осіб, що його затвердили.
Графічні додатки вміщуються в папки, але не зшиваються; кожне креслення повинно легко витягатися для розгляду. Якщо креслення виконане на декількох аркушах, останні необхідно пронумерувати, а схему їхнього розташування помістити на першому аркуші. До кожної папки складається внутрішній опис, що містить назву креслень і їхні порядкові номери. Наприкінці опису вказується загальна кількість аркушів.
7. Зміст матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ мінеральних підземних вод, що подаються на апробацію ДКЗ
Згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.09.2000 N 1512, державна експертиза може проводитися також за матеріалами геолого-економічної оцінки початково оцінених ділянок надр та попередньо оцінених родовищ корисних копалин. Такі роботи виконуються з метою надання методичної допомоги виконавцям у проведенні подальших робіт або з метою апробації виявлених запасів мінеральних підземних вод. Експертиза може завершуватись апробацією експлуатаційних запасів мінеральних підземних вод у разі, якщо доведено їх промислове значення та підготовленість до проведення подальших розвідувальних робіт.
Матеріали, що подаються на апробацію запасів, повинні дати можливість правильно визначити геологічну будову, гідрогеологічні (геотермічні) умови, якість вод, установити ступінь вивченості, визначити економічну доцільність можливого використання мінеральних вод, що оцінюються, дати рекомендації з раціональної методики подальшої розвідки родовища.
У матеріалах, що подаються на апробацію, які включають текстову частину, а також текстові, табличні і графічні додатки, повинні міститися всі дані, необхідні для перевірки підрахунку запасів, обґрунтованості висновків авторів про досягнутий ступінь геолого-економічної вивченості родовища і рекомендацій з його подальшого вивчення.
Оскільки апробовані запаси не призначаються для проектування і будівництва водозаборів, матеріали, що подаються на апробацію підрахунку запасів, варто представити в скороченому вигляді. Обсяг їхньої текстової частини не повинен перевищувати 100 машинописних сторінок; рекомендується широко застосовувати табличну і графічну форми подання інформації.
Текстова частина матеріалів підрахунку запасів повинна містити коротке обґрунтування вірогідності результатів виконаних робіт, оцінку повноти гідрогеологічної вивченості родовища, дослідних робіт, якості води, ступеня надійності розрахункових гідрогеологічних параметрів, обґрунтування прийнятої методики підрахунку запасів, а також аргументовані рекомендації з подальшого вивчення родовища. При складанні текстової частини рекомендується в основному користатися схемою, наведеною в п. 5.
Табличні додатки складаються за формами, які використовуються при остаточному підрахунку запасів. З метою скорочення обсягу цих додатків частина з них (відомість координат і висотних позначок, реєстри свердловин і каталоги джерел, таблиці вивчення якості вод, величин водовідбору на діючих водозаборах і інші вихідні фактичні дані) може бути представлена на час розгляду матеріалів в одному примірнику, але в систематизованому й зручному для вивчення вигляді. До складу графічних додатків повинні входити основні геологічні і гідрогеологічні карти, перетини, схеми й інші матеріали, зазначені в п. 5.18. Геолого-технічні розрізи свердловин, листи відкачок, графіки простежування рівня, паспорти водозаборів, графіки режиму підземних вод, карти, плани, перетини і графіки, що відбивають результати геофізичних, гідрологічних і інших спеціальних видів досліджень, а також інші вихідні графічні матеріали, можуть бути представлені в одному примірнику на час розгляду звіту.
Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ мінеральних підземних вод, що направляються на апробацію до ДКЗ, оформляються в порядку, передбаченому в розділі 6 цієї Інструкції. При малому обсязі текстових і графічних додатків їх можна помістити в одному томі з основним текстом.
Заступник голови ДКЗ України О.П.Мітько