Про затвердження Положення про загальноосвітню школу-інтернат та загальноосвітню санаторну школу-інтернат

забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних вимог, протиепідемічних правил та норм, протипожежної та правил техніки безпеки;

вживає заходів щодо пропаганди здорового способу життя, дотримання правил особистої гігієни;

забезпечує права вихованців на захист від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів та вихованців;

дає дозвіл на участь діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, а також організацій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, у навчально-виховному процесі, керівництві дитячими об'єднаннями за інтересами;

розпоряджається у встановленому порядку майном і коштами закладу;

контролює дотримання режиму роботи закладу, організацію харчування і медичного обслуговування вихованців;

організовує різні форми співпраці з батьками або особами, які їх замінюють;

видає у межах компетенції накази та розпорядження, контролює їх виконання;

щороку звітує про роботу закладу на загальних зборах (конференції) колективу.

7.4. Колегіальним органом управління школою-інтернатом та санаторною школою-інтернатом є педагогічна рада, яку очолює директор. До складу педагогічної ради входять заступник (заступники) директора, педагогічні, медичні (у санаторних школах-інтернатах) працівники, інші спеціалісти. У засіданнях педагогічної ради можуть брати участь із дорадчим голосом представники органів управління освітою, охорони здоров'я, підприємств, установ, громадських організацій, батьків або осіб, які їх замінюють.

Організація діяльності та повноваження педагогічної ради визначаються Положенням про загальноосвітній навчальний заклад.

7.5. Органом громадського самоврядування у школі-інтернаті та санаторній школі-інернаті є загальні збори (конференція) його колективу, що скликаються не менше одного разу на рік.

Порядок скликання, повноваження, склад, чисельність загальних зборів (конференції) колективу здійснюються відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад та статуту навчального закладу.

7.6. У період між загальними зборами (конференціями) діє рада навчального закладу, повноваження якої визначаються Примірним положенням про раду загальноосвітнього навчального закладу, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 27.03.2001 N 159.

7.7. У школі-інтернаті та санаторній школі-інтернаті можуть створюватися піклувальна рада, робота якої здійснюється відповідно до Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.02.2001 N 45 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2001 за N 146/5337, а також учнівський комітет, батьківський комітет тощо, положення про які розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки України.

8.1. Використання матеріально-технічної бази та фінансово-господарська діяльність шкіл-інтернатів обох типів здійснюються відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, інших законодавчих та нормативно-правових документів, які регулюють питання фінансово-господарської діяльності цих типів навчальних закладів.

8.2. Школи-інтернати обох типів повинні мати необхідну кількість будівель, приміщень та обладнання для організації навчально-виховного, лікувально-профілактичного і реабілітаційного процесу (санаторна школа-інтернат), проживання вихованців, проведення позанавчальної роботи.

До такого набору приміщень входять: навчальний корпус (блок) з обладнаними кабінетами, класами, лабораторіями, залами; спальний корпус (блок) з навчальними та побутовими кімнатами для самопідготовки, лагодження одягу, відпочинку й дозвілля; медичний блок, що включає фізіотерапевтичний кабінет і кабінет для проведення профілактичних щеплень; їдальня і харчоблок із складськими приміщеннями; господарчо-побутовий комплекс, що включає склади, пральню, гараж, виробничі майстерні тощо.

Санаторна школа-інтернат повинна мати лікувально-реабілітаційний комплекс для здійснення лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів відповідно до профілю захворювання.

8.3. Школи-інтернати обох типів забезпечуються автотранспортом.

8.4. Кошторис і план асигнувань школи-інтернату та санаторної школи-інтернату складаються і затверджується відповідно до законодавства України.

8.5. Штатний розпис школи-інтернату та санаторної школи-інтернату державної та комунальної форм власності складається згідно з діючими нормативними документами в межах визначеного фонду оплати праці (приватної - власником на основі діючих нормативів).

8.6. Школи-інтернати обох типів можуть здійснювати міжнародне співробітництво в порядку, установленому законодавством України.

9.1. Контроль за діяльністю шкіл-інтернатів обох типів незалежно від форми власності здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері загальної середньої освіти.

Державний контроль здійснюють Міністерство освіти і науки України, Державна інспекція навчальних закладів, Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, засновники (власники) закладу.

9.2. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється не рідше одного разу на квартал та за епідпоказаннями.

9.3. Основною формою державного контролю за діяльністю шкіл-інтернатів обох типів будь-якої форми власності є державна атестація, яка проводиться не рідше одного разу на десять років у порядку, установленому Міністерством освіти і науки України.

9.4. У період між атестаціями проводяться перевірки (інспектування) закладу з питань, пов'язаних з його навчально-виховною, лікувально-реабілітаційною та фінансово-економічною діяльністю. Зміст, види і періодичність цих перевірок визначаються засновником (власником), проводяться, як правило, 1-2 рази на рік; з інших питань - відповідно до законодавства.

Показання:

1. Ревматизм в неактивній фазі, не раніше 10 місяців після періоду загострення захворювань без пороку серця або з пороком серця, при помірній компенсованій митральній, аортальній або митрально-аортальній недостатності.

2. Вроджені пороки серця (блідого типу) при відсутності недостатності кровообігу, які не потребують хірургічного втручання.

3. Хронічний тонзиліт з тонзилогенною кардіоміопатією.

4. Первинна артеріальна гіпертонія IА і IБ ступенів, вегетосудинна дистонія.

5. Стан після перенесеного інфекційно-алергійного міокардиту не раніше ніж через 6 місяців після періоду загострення захворювання при відсутності активності процесу.

Протипоказання:

1. Ревматизм, інфекційно-алергійний міокардит в активній фазі або безперервно рецидивне протікання процесу.

2. Недостатність кровообігу.

3. Порушення ритму серця: миготлива аритмія, пароксизмальна і непароксизмальна ектопічна тахікардія, часті (більше 5 за хвилину) або групові екстрасистоли, атривентрикулярна блокада повна або неповна високого ступеня.

Показання:

1. Хронічна пневмонія, вроджені пороки розвитку бронхів і легенів при відсутності дихальної або легенево-серцевої недостатності, а також ознак загострення хронічного запального процесу.

2. Стан після операції з приводу хронічних неспецифічних захворювань легенів (не раніше 6 місяців після операції), відсутність дихальної недостатності і активності запального процесу в бронхах і легенях.

3. Рецидивний або астматичний бронхіт у період ремісії.

4. Бронхіальна астма легкого або середнього ступеня в період стійкої ремісії.

5. Різні форми респіраторних алергозів (алергійний ларингіт, трахеїд та ін.) у період ремісії.

Протипоказання:

1. Наявність ознак загострення запального процесу в бронхолегеневій системі.

2. Наявність дихальної або легенево-серцевої недостатності.

3. Бронхіальна астма в тяжкій формі з частими нападами, нападний період бронхіальної астми.

Показання:

1. Хронічний гастрит (гастродуоденіт) у період ремісії.

2. Хронічні захворювання тонкого і товстого кишечнику в період ремісії.

3. Хронічні захворювання жовчовивідних шляхів у період ремісії.

4. Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки в стадії ремісії без стенозування при відсутності пенетрирування, кровотечі протягом 6 останніх місяців і не раніше 3 місяців після перенесеного загострення.

5. Хронічні персистируючі гепатити в неактивній фазі.

Протипоказання:

1. Хронічний гастрит (гастродуоденіт) у період загострення.

2. Хронічні захворювання тонкого і товстого кишечнику в період загострення.

3. Хронічні захворювання жовчовивідних шляхів і печінки в період загострення.

4. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки або шлунка, ускладнена або що безперервно рецидивує.

5. Хронічна дизентерія та інші кишкові інфекційні захворювання.

6. Агресивний хронічний гепатит, цироз печінки з проявами портальної гіпертензії.

Показання:

1. Неврози.

2. Невротичні форми реактивних станів.

3. Астенічні, церебрастенічні, неврозоподібні стани як наслідок раннього органічного враження центральної нервової системи, травм черепа, нейроінфекції і соматичних захворювань.

4. Неврозоподібні форми психічних захворювань у стадії компенсації.

5. Початкові прояви патологічного формування особистості і патологічних рис характеру без виражених розладів поведінки і соціальної адаптації.

6. Ревматична церебрастенія (не раніше ніж через 6 місяців після травми черепа).

Протипоказання:

1. Захворювання, перераховані в показаннях, у стані вираженої декомпенсації, які потребують лікування в дитячих психіатричних стаціонарах або в санаторіях психоневрологічного профілю.

2. Олігофренія.

3. Психопатія, патологічні формування особистості з вираженими розладами поведінки і соціальної адаптації.

4. Резидуально-органічні і процесуальні психопатоподібні стани.

5. Судомні напади і їх еквіваленти.

6. Шизофренія, крім неврозоподібних форм, у стадії компенсації.

Показання:

1. Локальні форми внутрішньогрудинного туберкульозу у фазі ущільнення і кальцинації.

2. Туберкульозна інтоксикація.

3. Позалегеневі форми туберкульозу у фазі згасання специфічного процесу без нориць.

4. Діти і підлітки, які перенесли туберкульозний менінгіт (при відсутності активних туберкульозних змін в інших органах і порушень інтелекту), через один рік після стаціонарного лікування.

5. Діти і підлітки з групи підвищеного ризику захворювання туберкульозом (віраж, гіперергія до туберкуліну на 6 і більше мм, контакт з хворими відкритої і активної форми туберкульозу). Діти, інфіковані мікобактеріями з хронічними неспецифічними захворюваннями органів і систем, у фазі ремісії.

6. Діти і підлітки, які перенесли оперативні втручання на легенях з приводу туберкульозу і неспецифічних змін, через один рік після операції при відсутності післяопераційних ускладнень і активних специфічних змін в інших органах.

Протипоказання:

1. Активні та бацилярні форми внутрішньогрудинного і позалегеневого туберкульозу.

2. Неспецифічні захворювання в період загострення.

3. Органічні ураження нервової системи з наявністю розумової відсталості і зниження інтелекту.

Показання:

1. Типовий цукровий діабет I типу:

- порушення обміну речовин здебільшого порушення обміну вуглеводів;

- з частими гіпер- та гіпоглікеміями.

2. Порушення толерантності до вуглеводів.

3. Затримка темпів росту.

4. Затримка статевого розвитку.

5. Конституційне ожиріння.

6. Еутіреоїдне збільшення щитовидної залози.

Протипоказання:

1. Ендокринопатія у стані декомпенсації.

2. Судомні пароксизми як денні, так і нічні.

3. Енурез (денний або стійкий нічний), енкопрез.

4. Різні нервово-психічні розлади, які спричиняють порушення емоційно-вольової сфери, пізнавальної діяльності.

Показання:

1. Сколіоз диспластичної та вродженої етіології I, II і початку III (до 50%) ступенів з наявністю структурних змін у кісткових елементах хребта та прогресуючим перебігом.

2. Кіфотичні деформації хребта.

Протипоказання:

1. Усі види порушення постави.

2. Сколіози II-III ступенів, що потребують хірургічного лікування.

3. інфекційний поліартрит.

1. Усі захворювання в період загострення.

2. Соматичні захворювання в гострій формі, які вимагають стаціонарного лікування.

3. Усі інфекційні захворювання; стан після перенесення інфекційних захворювань, що супроводжується бацилоносінням.

4. Венеричні захворювання в гострій та хронічній формі.

5. Органічні ураження центральної та периферичної нервової системи зі стійкими і тяжкими залишковими явищами (парези, паралічі, зниження розумової діяльності).

6. Психічні захворювання, що затрудняють адаптацію в колективі або створюють загрозу для оточуючих дітей.

7. Епілепсія та епілептичні напади.

8. Різні форми енурезу, енкопрезу.

9. Захворювання крові (гемофілія, анемія, тяжкі прояви хвороби Верльгофа, хронічний лейкоз тощо).

10. Захворювання нирок (хронічні нефрози та нефрити).

11. Захворювання шкіри грибкової та негрибкової природи.