Про затвердження Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення

Відповідно до Кодексу України про надра та доручення Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2002 р. N 10654/3 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (додається).

2. Державній геологічній службі (Гурський Д.С.) у встановленому порядку подати Положення в п'ятиденний термін на державну реєстрацію в Міністерство юстиції України.

3. Вважати таким, що втратив чинність, наказ Комітету України з питань геології та використання надр від 15 березня 2000 р. N 40 "Про затвердження Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки (ДПР) родовищ корисних копалин загальнодержавного значення", зареєстрований Мін'юстом України 6 квітня 2000 р. за N 211/4432.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря Лизуна С.О.

1.1. Це Положення, розроблене згідно з Кодексом України про надра та дорученням Кабінету Міністрів України від 01.11.2002 N 10654/3, установлює вимоги щодо порядку організації та проведення дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (далі - ДПР) та визначає подальше використання наслідків робіт.

1.2. Вимоги цього Положення є обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, що здійснюють ДПР у межах території України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони.

1.3. ДПР проводиться на родовищах корисних копалин, промислове значення яких позитивно визначене за результатами попередньої геолого-економічної оцінки, але з достатньою повнотою достовірне визначення характеристик корисних копалин можливе лише шляхом пробного вилучення і перероблення частини запасів мінеральної сировини в промислових умовах.

1.4. ДПР є складовою частиною робіт з геологічного вивчення.

1.5. ДПР може здійснюватися на всьому родовищі або на окремих його ділянках чи покладах.

1.6. ДПР твердих корисних копалин здійснюється на родовищах третьої, другої, а для нових видів сировини - першої групи складності за геологічною будовою з метою уточнення окремих гірничо-геологічних, технологічних, еколого-геологічних та інших параметрів, необхідних для оцінки кількості та якості виявлених запасів корисних копалин, або з метою експериментальної перевірки нових технологій, технічних засобів і методів видобування мінеральної сировини, створених у результаті проведених науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

ДПР підлягають родовища четвертої групи складності (самоцвітна сировина, мінеральні фарби тощо), геологічне вивчення та видобування яких здійснюється одночасно, та корисні копалини, що піддаються вилуговуванню (солі, давсоніт тощо) і плавленню (самородна сірка тощо) та залягають на глибині понад 1,5 км.

1.7. ДПР вуглеводнів здійснюється з метою уточнення наявних та отримання додаткових даних, необхідних для побудови геологічної моделі родовища, геолого-економічної оцінки запасів родовищ вуглеводнів та супутніх цінних компонентів, визначення фільтраційно-ємнісних характеристик продуктивних пластів, складу та фізико-хімічних властивостей флюїдів, пластового тиску і динаміки його зміни.

1.8. ДПР підземних вод здійснюється з метою визначення забезпеченості експлуатаційних запасів підземних вод відновлюваними джерелами формування, сезонної та багаторічної мінливості останніх, а також якості підземних питних, технічних та мінеральних вод, експериментальної перевірки та техніко-економічного обґрунтування технології та засобів використання термальних вод, вилучення корисних компонентів з промислових вод, методів утилізації відпрацьованих термальних та промислових вод, бальнеологічного дослідження лікувальних мінеральних вод, ропи та мулу.

2.1. ДПР здійснюється на підставі проєктів, що складаються, проходять експертизу і затверджуються відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів та вимог, передбачених цим Положенням.

2.2. Термін ДПР, кількість і умови вилучення мінеральної сировини обґрунтовуються у проєкті ДПР.

Строк проведення ДПР не повинен перевищувати трьох років, а для підземних вод, де здійснюється ДПР природного джерельного стоку, - п'яти років.

2.3. Обсяг (кількість) корисних копалин» (мінеральної сировини), що передбачається до видобутку, визначається для кожного виду корисної копалини та конкретного родовища окремо відповідно до інструкцій Державної комісії України по запасах корисних копалин із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року N 432, але не повинен перевищувати п’яти (для вуглеводнів - десяти) відсотків від обсягу товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр, що приймалася для розрахунку початкової ціни продажу дозволу на аукціоні відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року N 1374(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року N 915).

Для ділянок бурштиноносних надр, для розрахунку початкової ціни продажу дозволу на аукціоні яких застосовувався фіксований розмір плати за 1 гектар відповідної ділянки бурштиноносних надр відповідно до Кодексу України про надра, обсяг видобутку бурштину не повинен перевищувати 5 кг з одного гектару площі ділянки надр, на яку надано спеціальний дозвіл на користування надрами.

Для родовищ підземних вод з відновлюваними джерелами формування обсяг добового видобутку не повинен перевищувати першочергової добової потреби споживання.

2.4. Вилучена під час ДПР мінеральна сировина підлягає реалізації у загальному порядку.

За видобуті корисні копалини (мінеральні сировину) справляється рентна плата, передбачена Податковим кодексом України.

2.5. Підготовленими до ДПР вважаються родовища, ступінь геологічного і техніко-економічного вивчення яких забезпечує можливість визначення усіх наявних корисних копалин і компонентів, очікуваних розмірів родовища та його геологічної будови, технологічних властивостей, гірничо-геологічних умов залягання, гірничотехнічних, екологічних та інших умов вилучення та перероблення з достатньою детальністю для оцінки їх промислового значення.

2.6. Доцільність ДПР обґрунтовується матеріалами попередньої геолого-економічної оцінки запасів родовища і проєктами їх ДПР.

Рішення щодо проведення ДПР приймається користувачем надр або замовником (інвестором) робіт з геологічного вивчення надр.

3.1. Складання проєктів ДПР здійснюється відповідно до галузевих інструкцій (методик) для кожного виду корисної копалини, у яких визначені вимоги до змісту і оформлення цих проєктів.

3.2. Проєкти ДПР є частиною загального проєкту геологорозвідувальних робіт (окрім проєктів ДПР родовищ вуглеводнів, які складаються окремо) і складаються авторами загального проєкту із залученням, у разі потреби, фахівців із спеціалізованих проєктних організацій.

У проєктах ДПР обґрунтовуються конкретні завдання та визначаються заходи (види робіт та досліджень), спрямовані на їх вирішення.

3.3. Проєкти ДПР, що виконуються на замовлення користувачів надр, складаються спеціалізованими організаціями та установами.

3.4. Проєкти ДПР та річні плани розвитку гірничих робіт підприємства затверджуються користувачем надр та погоджуються з Держпраці. Електронна версія проєкту ДПР передається до Держгеонадр.

3.5. Проєкти ДПР передбачають роботи, які регламентуються відповідними нормативними документами.

3.5.1. Нормативні документи з проведення ДПР корисних копалин розробляються Держгеонадрами, затверджуються Міндовкілля та погоджуються з Держпраці.

3.5.2. Нормативними документами з проведення ДПР відповідно до особливостей видів корисних копалин визначаються:

методи дослідження та випробування корисних копалин з метою одержання достовірних вихідних даних усіх параметрів для підрахунку розвіданих запасів;

обсяги та види дослідження гірничо-геологічних та інших умов залягання корисних копалин, гірничотехнічних, екологічних та інших умов їх розроблення для уточнення системи видобутку мінеральної сировини;

обсяги та види дослідження технологічних властивостей основних і супутніх корисних копалин для оптимізації технологічної схеми перероблення мінеральної сировини з вилученням усіх наявних основних і супутніх компонентів та утилізації відходів гірничого виробництва;

метрологічне забезпечення засобів випробування та вимірювання, методи зіставлення параметрів родовищ корисних копалин згідно з результатами розвідки та ДПР;

методика режимних спостережень за впливом розроблення родовищ на довкілля;

обсяги та види маркетингових досліджень економічних та інших умов реалізації мінеральної сировини з метою детальної геолого-економічної оцінки ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, яке буде створене на базі розвіданих та підготовлених для промислового освоєння запасів корисних копалин.

3.6. При здійснені ДПР, у разі істотних (понад 10 відсотків) фактичних чи прогнозованих відхилень основних річних її показників від проєктних, проєкти ДПР підлягають коригуванню і перезатвердженню в порядку, визначеному пунктами 3.3, 3.4 цього Положення.

Коригування чи/або доповнення до проєктів ДПР затверджується користувачем надрами та погоджується з Держпраці. Електронна версія проєкту ДПР передається до Держгеонадр.

3.7. ОДПР родовища або окремого покладу здійснюється після розроблення та погодження проєкту ДПР з Держпраці та подання користувачем надрами до Дерджгеонадр електронної версії проєкту ДПР.

Одержані результати проведення ДПР разом з іншими результатами геологічної розвідки використовуються під час геолого-економічної оцінки запасів родовищ корисних копалин та складання проєктів будівництва гірничодобувних та переробних підприємств.

ДПР виконується відповідно до вимог чинного законодавства про надра і охорону навколишнього природного середовища, нормативних актів із раціонального використання та охорони природних ресурсів.