Про затвердження порядку атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників

Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" та Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого Указом Президента України від 28 жовтня 1996 року N 1005/96, із змінами та доповненнями, з метою визначення порядку атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників, ведення реєстру аварійно-рятувальних служб і тимчасового зупинення діяльності неатестованих аварійно-рятувальних служб та рятувальників

1. Затвердити Порядок атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників (далі - Порядок), що додається.

2. Головному штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби (Радашев В.І.) та юридичному управлінню (Новіков А.С.) в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державному підприємству "Чорнобильінтерінформ" (Покутний П.Г.) опублікувати Порядок у журналі "Надзвичайна ситуація" та видати окремою брошурою тиражем 200 примірників.

4. Департаменту стратегічного планування та моніторингу (Бойко А.П.) після реєстрації цього наказу в Міністерстві юстиції України забезпечити його розсилання зацікавленим центральним і місцевим органам виконавчої влади та аварійно-рятувальним службам.

5. Департаменту сил у тримісячний термін розробити Положення про центральну міжвідомчу атестаційну комісію.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Чучковського В.М.

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" та Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого Указом Президента України 28 жовтня 1996 року N 1005/96, із змінами та доповненнями.

1.2. Атестації підлягають державні, комунальні, аварійно-рятувальні служби громадських організацій та аварійно-рятувальні служби підприємств, установ та організацій (далі - об'єктові аварійно-рятувальні служби), рятувальники, які працюють на контрактній основі, а також громадяни України, які вирішили стати рятувальниками і пройшли професійний відбір та підготовку.

1.3. Атестація аварійно-рятувальних служб (далі - служба) проводиться з метою перевірки:

ступеня готовності служб до проведення аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС) на об'єктах і територіях;

можливості залучення служби до ліквідації конкретних надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків згідно з державним класифікатором надзвичайних ситуацій;

можливості виконання службою робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків НС (профілактичних робіт) на потенційно небезпечних об'єктах, що нею обслуговуються;

оснащення служби технікою, спорядженням, службовими приміщеннями та майном, необхідними для проведення аварійно-рятувальних робіт;

наявності навчально-методичної бази для спеціальної підготовки особового складу;

наявності нормативно-правових та керівних документів, які регламентують діяльність аварійно-рятувального формування.

1.4. Атестація рятувальників проводиться з метою визначення:

рівня професійної, фізичної підготовки, обсягу знань, умінь і практичних навичок рятувальників, у тому числі надання першої медичної допомоги, знання ними аварійно-рятувальної справи і тактики ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій, а також придатності особового складу за станом здоров'я до виконання аварійно-рятувальних робіт.

1.5. Атестованим службам видається свідоцтво про атестацію, в якому зазначаються певні коди надзвичайних ситуацій (додаток 1), а рятувальникам - книжка рятувальника (додаток 2).

2.1. Для проведення атестації створюються атестаційні комісії:

центральна міжвідомча атестаційна комісія (далі - ЦМАК);

територіальні міжвідомчі атестаційні комісії (далі - ТМАК);

відомчі (галузеві) атестаційні комісії (далі - ВАК).

2.2. ЦМАК створюється при Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

2.3. Склад ЦМАК та Положення про неї затверджує Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за погодженням з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади.

2.4. ЦМАК організовує атестацію всіх аварійно-рятувальних служб та рятувальників і проводить атестацію державних аварійно-рятувальних служб та рятувальників на присвоєння звання "рятувальник вищої категорії", здійснює методичне керівництво роботою територіальних і відомчих (галузевих) атестаційних комісій.

ЦМАК надає повноваження територіальним та відомчим (галузевим) атестаційним комісіям щодо можливості атестації відповідних аварійно-рятувальних служб та рятувальників.

2.5 Члени ЦМАК, за дорученням її голови, мають право безперешкодного доступу до адміністративних та учбових приміщень аварійно-рятувальних служб з метою визначення стану готовності вказаних служб.

2.6. ТМАК утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь відповідним рішенням Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Головою комісії, як правило, призначається начальник Головного управління (управління) МНС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі або його перший заступник.

2.7. ТМАК проводять чергову і позачергову атестацію рятувальників комунальних, аварійно-рятувальних служб громадських організацій, а також аварійно-рятувальних служб та рятувальників, визначених ЦМАК.

2.8. ВАК утворюються в центральних органах виконавчої влади, аварійно-рятувальних службах (формуваннях), навчальних центрах аварійно-рятувальних служб, на підприємствах, в установах та організаціях для первинної атестації осіб, які виявили бажання стати рятувальниками і пройшли відповідну підготовку.

ВАК, згідно з положеннями про них, можуть проводити атестацію рятувальників на присвоєння кваліфікаційного звання "рятувальник 3-го класу", "рятувальник 2-го класу", "рятувальник 1-го класу" на основі кваліфікаційних вимог.

Крім того, ВАК можуть проводити атестацію аварійно-рятувальних служб та рятувальників, визначених ЦМАК.

Персональний склад ВАК затверджується відповідними наказами засновників служб, керівників навчальних центрів, підприємств, установ та організацій.

2.9. ВАК та ТМАК здійснюють свою діяльність відповідно до положень про них, що погоджуються з ЦМАК і затверджуються органами, які їх утворили.

2.10. Атестаційні комісії проводять свою роботу за річними планами та графіками, затвердженими органом, що їх утворив, які доводяться до відома аварійно-рятувальних служб та рятувальників.

2.11. Результати атестації визначаються відкритим голосуванням членів атестаційних комісій. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх членів комісії.

2.12. Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин списочного складу комісії.

2.13 .Результати засідання комісії викладаються у відповідних протоколах. Форма протоколу атестації служб наведена в додатку 3, атестації рятувальників - у додатку 4. Протоколи та документи атестованих служб підлягають зберіганню в установленому порядку.

2.14. Роботу ЦМАК забезпечує відповідний підрозділ, який визначається наказом МНС України.

3.1. Служби можуть бути атестовані за умов, що не менше 90 відсотків рятувальників, які безпосередньо беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, атестовані на право ведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

3.2. За видами та термінами проведення атестація служб буває первинною, періодичною (черговою) та позачерговою.

Первинна атестація проводиться при створенні служб після їх державної реєстрації.

Періодична (чергова) атестація служб проводиться не рідше ніж один раз на п'ять років.

Позачергова атестація служб проводиться при їх реорганізації, перепрофілюванні (зміні переліку НС, наслідки яких ліквідовуються службою), у разі незадовільної оцінки при перевірці готовності служби до дій за призначенням та непроходженням періодичної атестації, а також у разі групового нещасного випадку з рятувальниками.

3.3. Для проходження атестації служби подають до відповідної атестаційної комісії:

заяву, що вміщує дані про заявника (назву, повні реквізити, перелік аварійно-рятувальних робіт, які виконує служба), згідно з додатком 5;

свідоцтво про попередню атестацію;

копію свідоцтва про державну реєстрацію;

коротку пояснювальну записку з обґрунтуванням необхідності відповідної спеціалізації служби на виконання конкретних аварійно-рятувальних робіт;

рішення постійно діючих ТМАК або ВАК щодо атестації рятувальників (список атестованих рятувальників, завірений головою атестаційної комісії);

документи, які засвідчують наявність необхідних службових приміщень, навчально-тренувальної бази, засобів зв'язку та оповіщення, автотранспорту, іншого обладнання, майна, приладів і устаткування, необхідних для проведення аварійно-рятувальних та інших робіт за призначенням;

структуру, штатний розпис аварійно-рятувальної служби, список особового складу;

довідку про наявність документів, що регламентують організацію проведення аварійно-рятувальних та інших робіт за призначенням;

нормативи готовності аварійно-рятувальної служби до дій за призначенням.

3.4. Результати атестації заносяться до спеціального реєстру атестованих аварійно-рятувальних служб (додаток 6). Ведення спеціального реєстру покладається на відповідний підрозділ, який забезпечує роботу ЦМАК.

3.5. При позитивних результатах атестації атестаційна комісія видає аварійно-рятувальній службі свідоцтво про атестацію.

3.6. У разі якщо атестацію проводить ТМАК або ВАК, відомості про результати атестації передаються до ЦМАК у 10-денний термін.

3.7. При негативному результаті атестації постійно діюча комісія вказує у протоколі засідання причини непроходження атестації, викладає рекомендації та встановлює дату позачергової атестації, про що повідомляється засновник служби.

3.8. У разі непроходження службою позачергової атестації у визначений комісією термін рішення комісії у 10-денний термін направляється засновнику служби та органу державної реєстрації про призупинення її діяльності і вилучається свідоцтво про атестацію. Засновник на основі результатів позачергової атестації видає наказ (розпорядження) про ліквідацію (реорганізацію) служби та утворює ліквідаційну комісію.

Ліквідаційна комісія після здійснення заходів щодо ліквідації служби подає до органу державної реєстрації відповідні документи, передбачені Порядком державної реєстрації аварійно-рятувальних служб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2001 р. N 213, для скасування державної реєстрації цієї служби.

3.9. Усі аварійно-рятувальні служби в 10-денний термін після проходження атестації і одержання свідоцтва подають до органу державної реєстрації аварійно-рятувальних служб оригінал свідоцтва про атестацію для здійснення відповідних записів у Державному реєстрі аварійно-рятувальних служб.

3.10. Про результати атестації служб ЦМАК у місячний термін повідомляє Державну інспекцію цивільного захисту та техногенної безпеки МНС, утворену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2001 року N 576 "Про утворення Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки".

3.11. Контроль за своєчасністю проходження службами атестації покладається на ЦМАК та Державну інспекцію цивільного захисту та техногенної безпеки МНС.

4.1. Атестація рятувальників поділяється на первинну, періодичну (чергову) і позачергову, які проводяться у такі терміни:

первинна - після закінчення відповідної підготовки особами, які виявили бажання стати рятувальниками;

періодична (чергова) - не рідше одного разу на три роки для підтвердження професійного рівня, а також при присвоєнні рятувальнику відповідного класного звання;

позачергова - при зміні профілю робіт, при підвищенні відповідної кваліфікації, після усунення недоліків, виявлених попередньою атестацією, та додаткової підготовки рятувальника згідно з рекомендаціями комісії.

4.2. Для атестації рятувальників установлюються кваліфікаційні вимоги, які затверджуються в установленому порядку.

4.3. Вимоги до порядку перевірки знань, правил, норм та інструкцій з ведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також до відповідних вольових та психофізіологічних якостей, фізичної працездатності та витривалості, професійних знань і навичок рятувальників (у тому числі і командно-начальницького складу) визначаються навчальними програмами підготовки рятувальників, статутами і положеннями служби.

4.4. Згідно з кваліфікаційними вимогами рятувальникам можуть присвоюватись такі кваліфікаційні звання:

"рятувальник" присвоюється особі, яка пройшла навчання за програмою попередньої підготовки рятувальника та атестацію на здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт;

"рятувальник 3-го класу" присвоюється рятувальнику, який має стаж роботи рятувальником не менше двох років і який здав іспит при проходженні атестації;

"рятувальник 2-го класу" присвоюється рятувальнику, який має стаж роботи рятувальником 3-го класу не менше двох років і який здав іспит при проходженні атестації;

"рятувальник 1-го класу" присвоюється рятувальнику, який має стаж роботи рятувальником 2-го класу не менше двох років і здав іспит при проходженні атестації;

"рятувальник вищої категорії" присвоюється рятувальнику, який має стаж роботи рятувальником 1-го класу не менше двох років і здав іспит при проходженні атестації.

4.5. У разі дострокового набуття рятувальником відповідних навичок, підвищення рівня підготовки, участі в ліквідації складних аварій та надзвичайних ситуацій терміни присвоєння звання вищого ступеня можуть бути скорочені.

4.6. При присвоєнні звання рекомендується дотримуватися послідовності: "рятувальник", "рятувальник 3-го класу", "рятувальник 2-го класу" тощо.

4.7. З метою створення належних умов для кваліфікованої перевірки фізичних якостей, професійних знань і навичок осіб, які підлягають атестації, вона проводиться на спеціально обладнаних навчально-тренувальних базах (полігонах). З цією метою допускається використовувати бази, які є в наявності служб.

4.8. Первинна атестація проводиться відповідно до вимог Порядку комплектування та професійної підготовки основного особового складу аварійно-рятувальних служб і типової форми контракту, що укладається з рятувальниками під час прийняття їх на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.01 N 1334, та Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 26.03.01 N 127/151, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.04.01 за N 315/5506.

4.9. Для періодичної та позапланової атестації відповідальна особа служби на клопотання рятувальника подає до відповідної комісії:

книжку рятувальника з відміткою посадових осіб щодо участі його в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах у міжатестаційний період;

клопотання-рекомендацію командира (начальника) аварійно-рятувального формування, у якому працює рятувальник;

документи що засвідчують проходження навчання та підвищення кваліфікації;

медичну довідку про стан здоров'я та придатність рятувальника виконувати аварійно-рятувальні роботи.

У клопотанні-рекомендації зазначаються: посадові обов'язки, якість їх виконання, навчання у навчальних закладах, участь у проведенні профілактичних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах і пропозиції щодо звання, яке присвоюється рятувальнику.

4.10. Рятувальник, який підлягає атестації, повинен бути офіційно повідомлений про термін та місце проведення атестації не менше ніж за 10 днів до проведення атестації.

4.11. При негативному результаті атестації комісія зазначає у протоколі причини відмови в атестації, установлює дату позачергової атестації та вилучає книжку рятувальника. Рятувальник не допускається до проведення аварійно-рятувальних робіт.

4.12. Рятувальник, визнаний за результатами позачергової атестації таким, що не відповідає займаній посаді, звільняється з роботи на підставі, передбаченій пунктом 2 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у порядку, визначеному цим Кодексом.

4.13. У разі втрати книжки рятувальника відновлення її проводиться за матеріалами минулої атестації відповідною атестаційною комісією.

4.14. Особи, які не виявили бажання і не подали документів на підвищення класності, при черговій атестації підтверджують звання, отримане при попередній атестації.

4.15. Комісії ведуть облік атестованих рятувальників, виданих їм книжок рятувальника в спеціальному журналі згідно з додатком 7.

4.16. Рішення ЦМАК може бути оскаржене шляхом подання обґрунтованого протесту до Колегії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Пред'явник цієї книжки має право на:

позачергове придбання квитків на всі види транспорту для проїзду до місця проведення аварійно-рятувальних робіт;

під час проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій безперешкодний допуск на територію та об'єкти, що постраждали.

Підстава: стаття 24 Закону України "Про аварійно - рятувальні служби".