вивчення та коректування морально-психологічного клімату в підрозділах, їх згуртування, утвердження пріоритетності високоморальних, гуманних норм та культури поведінки у взаємовідносинах між військовослужбовцями;
виховання військовослужбовців у дусі пильності щодо збереження державної таємниці, іншої інформації з обмеженим доступом;
проведення правового, військового, патріотичного, морального, естетичного виховання військовослужбовців, ознайомлення їх із духовною, історичною та культурною спадщиною Українського народу;
сприяння доведенню до особового складу соціальних пільг, прав та гарантій, визначених законодавством України, задоволення матеріально-побутових проблем військовослужбовців.
202. Виховна робота на кораблі проводиться цілеспрямовано та безперервно. Це досягається:
своєчасною постановкою перед командирами (начальниками) завдань з організації виховної роботи, інструктуванням їх щодо змісту, форм та методів проведення цієї роботи серед військовослужбовців;
постійним вивченням командирами (начальниками) морально-психологічного клімату в підрозділах корабля, знанням настроїв та запитів особового складу та своєчасним реагуванням на їх заяви, скарги та звернення;
організацією постійного інформаційного забезпечення всіх видів діяльності особового складу;
особистим виховним впливом командирів (начальників) на підлеглих;
здійсненням комплексного підходу в проведенні виховної роботи з особовим складом;
систематичною взаємодією з місцевими органами державної влади, громадськими, творчими та культурно-просвітницькими організаціями та використанням їх можливостей у виховному процесі.
Розділ 6. Експлуатація та ремонт корабля
Загальні положення
203. Правильна експлуатація й утримання зброї, технічних засобів та корабля в цілому, своєчасне проведення планово-запобіжних оглядів і ремонтів визначають технічну готовність корабля, яка є важливим елементом його бойової готовності.
204. Експлуатація корабля включає бойове та повсякденне використання зброї, технічних засобів, їх технічне обслуговування та догляд за корпусом корабля.
Командири бойових частин та начальники служб відповідають за утримання й використання зброї та технічних засобів підпорядкованої бойової частини (служби).
205. Норми експлуатації кораблів, міжремонтні строки, обсяги і тривалість ремонтів визначаються управліннями, відділами та службами Військово-Морських Сил на підставі даних, які надаються проектними організаціями та підприємствами - постачальниками зброї і технічних засобів. За поданням Головнокомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України вони затверджуються наказом Міністра оборони України.
206. Командири кораблів, командири та штаби з'єднань кораблів зобов'язані додержуватись норм експлуатації та строків ремонту кораблів, раціонально планувати витрату ресурсів протягом міжремонтного строку. Управління озброєння і судноремонту Військово-Морських Сил зобов'язане контролювати додержання норм експлуатації і ремонту кораблів, забезпечувати своєчасну постановку кожного корабля у плановий ремонт.
207. Експлуатація та ремонт корабля здійснюється відповідно до визначених технічних норм і строків, що є основною умовою збереження встановленого строку служби та тактико-технічних даних корабля.
Бойове і повсякденне використання зброї та технічних засобів корабля
208. Зброя та технічні засоби корабля мають використовуватися тільки у справному стані, який забезпечує встановлені експлуатаційні властивості (надійність, точність, безвідмовність тощо).
У бойових умовах за наказом командира корабля дозволяється використовувати зброю та технічні засоби, які мають несправності, пошкодження тощо. У цьому випадку командиром бойової частини (начальником служби) організовується безперервний нагляд за зброєю та технічними засобами, які діють в аварійному режимі, вживаються всі заходи щодо їх безпечного обслуговування, запобігання вибухам, пожежам, надходженням води всередину корабля та виникненню небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) у повітряному середовищі корабля.
У разі поліпшення тактичної обстановки за вказівкою командира корабля особовому складу надається час для проведення поглибленого огляду зброї та технічних засобів, які використовувались з наявністю несправностей, пошкоджень тощо.
Про результати проведеного огляду командир бойової частини, начальник служби доповідає командирові корабля. У доповіді зазначаються технічний стан і бойові можливості за технічним станом зброї та технічних засобів, які використовувалися з наявністю несправностей, пошкоджень тощо.
209. Повсякденне використання зброї та технічних засобів корабля складається з виконання відпрацьованих з урахуванням часу заходів щодо їх приготування, пуску, обслуговування під час роботи, зупинки та приведення в початкове положення.
За умов тактичної обстановки допускається екстрене підготування та введення в дію зброї та технічних засобів для їх бойового використання.
Дії особового складу щодо екстреного приготування зброї та технічних засобів відпрацьовуються під керівництвом командирів відповідних бойових частин, начальників служб під час проведення заходів спеціальної підготовки.
Дії особового складу щодо екстреного приготування корабля до бою та походу, а також використання зброї та технічних засобів з наявністю типових несправностей та поломок відпрацьовуються під керівництвом командира корабля під час проведення заходів бойової підготовки.
Додержання особовим складом кораблів вимог чинних інструкцій, порадників та інших документів з використання зброї та технічних засобів контролюється флагманськими спеціалістами штабу з'єднання кораблів.
210. Для забезпечення контролю за станом механізмів та систем, що функціонують на кораблі, ведуться експлуатаційні журнали. Їх перелік, форма та порядок ведення визначається штабом з'єднання кораблів за погодженням з відповідними відділами, управліннями та службами Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Командири бойових частин, начальники служб повинні щоденно перевіряти експлуатаційні журнали та підписувати записи, внесені до них, а також не рідше одного разу на місяць подавати їх на перевірку командирові корабля.
211. Недоліки в роботі, несправності тощо, виявлені під час експлуатації комплексів зброї та технічних засобів корабля, записуються до відповідних журналів, формулярів та інших документів з експлуатації.
Ніхто не має права приховувати виявлені недоліки та несправності матеріальної частини корабля.
Командири бойових частин та начальники служб повинні вживати всіх заходів для усунення несправностей, доповідати відповідним флагманським спеціалістам штабу з'єднання кораблів і за їхньою вказівкою під час підготовки корабля до чергового планового ремонту вносити до ремонтних відомостей записи про необхідні роботи.
212. Якщо виявлені зауваження, несправності тощо комплексів зброї і технічних засобів є наслідком конструктивних чи технічних недоліків, що були допущені під час проектування та будівництва корабля, то командири бойових частин, начальники служб після доповіді командирові корабля та відповідному флагманському спеціалістові штабу з'єднання кораблів повинні підготувати рекламаційний акт, який штаб з'єднання кораблів після затвердження в установленому порядку має надіслати до організації, яка дала гарантійні зобов'язання.
213. Флагманські спеціалісти штабу з'єднання кораблів, начальники управлінь, відділів та служб Військово-Морських Сил повинні систематично аналізувати зауваження, недоліки та несправності зброї і технічних засобів, виявлені в процесі експлуатації, проводити періодичні (не рідше одного разу на рік) збори командирів бойових частин та начальників служб кораблів за своїми спеціальностями, вивчати причини, розробляти заходи, які забезпечують безаварійну експлуатацію кораблів.
214. У разі аварії на кораблі старшим командиром (начальником) призначається спеціальна комісія для проведення розслідування. Результати роботи комісії вивчаються особовим складом свого та інших кораблів. На підставі з'ясованих причин аварії розробляються та вживаються заходи, які запобігають виникненню подібних випадків.
215. Управлінням озброєння і судноремонту Військово-Морських Сил за накопиченим досвідом експлуатації зброї та технічних засобів кораблів з урахуванням результатів розслідування аварійних пошкоджень на кораблях періодично (не рідше разу на рік) видаються відповідні збірники, де зазначаються причини аварійних пошкоджень, заходи щодо запобігання їм тощо.
Повсякденне утримання зброї та технічних засобів корабля
216. Для підтримання бойової готовності корабля, усунення недоліків у використанні зброї та технічних засобів, зберігання ресурсу та додержання міжремонтних термінів особовим складом корабля проводяться щоденні, щотижневі, щомісячні та інші планово-запобіжні огляди та ремонти.
217. Огляди і перевірки зброї та технічних засобів проводяться під безпосереднім керівництвом командирів бойових частин і начальників служб і загальним керівництвом старшого помічника (помічника) командира корабля та контролем командира корабля.
На підводних човнах огляди і перевірки зброї та технічних засобів декількох бойових частин та служб, розміщених в одному відсіку, проводяться під керівництвом командирів відсіків.
Загальнокорабельні роботи з планово-запобіжних оглядів і ремонтів проводяться під керівництвом старшого помічника командира корабля, а на підводних човнах - і командирів відсіків у своїх відсіках.
218. Щоденний та щотижневий планово-запобіжні огляди проводяться у час, зазначений у розпорядку дня. У їх проведенні бере участь увесь особовий склад корабля, який займає свої місця згідно з розписом із завідувань, огляду і перевірки зброї та технічних засобів.
Під час проведення щоденного та щотижневого оглядів командирами підрозділів перевіряється правильність і послідовність дій безпосередніх виконавців.
Особовий склад, який не має допуску до самостійного обслуговування зброї та технічних засобів, виконує дії під контролем своїх безпосередніх начальників.
Зброя та технічні засоби, які не оглядалися та не перевірялися під час проведення щоденного та щотижневого оглядів, оглядаються та перевіряються в додатковий час, який зазначається в добовому плані корабля.
Дії особового складу, які виконуються під час проведення оглядів та перевірок зброї і технічних засобів, повинні точно відповідати інструкціям, розробленим штабом з'єднання кораблів.
Після закінчення проведення огляду і перевірки зброя та технічні засоби приводяться в початкове або зазначене положення, про що доповідається командирові корабля.
219. За результатами здійснених оглядів та перевірок подаються доповіді за підпорядкованістю. Командири бойових частин та начальники служб доповідають безпосередньо старшому помічникові (помічникові) командира корабля. Старший помічник (помічник) командира корабля доповідає командирові корабля.
За результатами проведення щоденного та щотижневого огляду і перевірки зброї та технічних засобів корабля робляться записи у вахтовому журналі корабля із зазначенням усіх недоліків, які знижують встановлену боєготовність корабля.
Зауваження та недоліки, виявлені під час проведення огляду й перевірки зброї та технічних засобів, враховуються і негайно усуваються. Старший помічник (помічник) командира корабля за результатами доповіді командира бойової частини (начальника служби) для усунення недоліків визначає час, необхідну кількість спеціалістів та відповідального за своєчасне виконання робіт.
220. Щомісячні планово-запобіжні огляди і ремонти корабля здійснюються у терміни, які визначаються наказом командира з'єднання кораблів.
План-графік щомісячних планово-запобіжних оглядів і ремонтів кожної бойової частини (служби) та корабля в цілому затверджується командиром корабля.
Командири бойових частин та начальники служб залежно від фактичного стану зброї та технічних засобів на підставі типового переліку робіт визначають роботи, які виконуються під час проведення щомісячних планово-запобіжних оглядів і ремонтів.
Для забезпечення проведення щомісячних планово-запобіжних оглядів і ремонтів корабля у призначений термін подаються заявки на отримання витратних матеріалів, а також виконання окремих робіт силами збройових, судноремонтних, перевірних та інших майстерень управлінь, відділів та служб Військово-Морських Сил.
Органи постачання й ремонту (берегові бази) Військово-Морських Сил повинні в установлений термін за поданими заявками забезпечити кораблі відповідно до чинних норм постачання.
221. Організація виконання запланованих робіт на кораблі та контроль за своєчасністю їх виконання покладається на командира корабля. Допомагає йому старший помічник командира корабля.
Контроль за виконанням ремонтних робіт корабельної зброї та технічних засобів, які передані до майстерень Військово-Морських Сил, інших установ та підприємств, а також за послідовністю та якістю робіт, які виконуються особовим складом корабля, покладається на заступника командира з'єднання кораблів з електромеханічної частини - начальника електромеханічної служби, помічника командира з'єднання кораблів з живучості, флагманських спеціалістів штабу з'єднання кораблів.
222. Для контролю за станом корпусу, загальнокорабельних пристроїв та систем, стаціонарних засобів боротьби за живучість корабля наказом командира корабля призначається постійна корабельна комісія.
На надводних кораблях 1-го і 2-го рангів і на підводних човнах постійна корабельна комісія, як правило, призначається в складі: голова - старший помічник командира корабля, члени: помічник командира корабля, командири усіх бойових частин, начальники служб, головний боцман, командири (старшини) команд трюмних машиністів та інші службові особи.
У з'єднаннях кораблів 3-го і 4-го рангів склад постійних корабельних комісій визначається командирами з'єднань кораблів.
У разі необхідності до роботи постійних корабельних комісій залучаються представники штабу й електромеханічної служби з'єднань кораблів, управлінь, відділів і служб Військово-Морських Сил, установ та підприємств промисловості.
223. Постійною корабельною комісією здійснюється детальний огляд корпусу корабля, водонепроникних переділок, другого днища, дверей, люків, горловин, загальнокорабельних систем та пристроїв, стаціонарних засобів боротьби за живучість, рятувальних засобів і водолазного майна. Огляди проводяться: за планом (раз на три місяці); під час підготовки до тривалого походу та після повернення з походу; у разі необхідності - за наказом командира корабля. Підводна частина корабля оглядається постійною корабельною комісією під час кожної постановки корабля у док.
Постійна корабельна комісія під час проведення оглядів виявляє також дефекти, які можуть призвести до підвищення шумності корабля, виникнення перешкод роботі корабельних гідроакустичних комплексів (засобів).
У своїй роботі постійна корабельна комісія керується вимогами відповідних документів.
Ремонт корабля
224. Здійснення порядку формування, підготовки, матеріально-технічного забезпечення екіпажів кораблів, які ремонтуються, їхньої участі у ремонті, а також організації ремонту визначається Міністром оборони України.
225. Для відновлення технічного стану корабля передбачаються такі види планових ремонтів: навігаційний, доковий, підтримувальний, поточний, середній.
Навігаційний ремонт здійснюється з метою своєчасного виявлення дефектів, ремонту й заміни зношених деталей і вузлів озброєння та технічних засобів, а також технічних засобів, які через зношеність підлягають заміні.
Навігаційний ремонт проводиться силами особового складу корабля із залученням судноремонтних майстерень пункту базування і підприємств Міністерства оборони України та промисловості. Під час здійснення навігаційного ремонту усуваються несправності і проводиться технічне обслуговування, регламентні перевірки, а також планово-попереджувальні огляди та ремонти озброєння та технічних засобів корабля.
226. Доковий ремонт здійснюється під час перебування корабля у доку з метою підтримання технічно справного стану підводної частини корпусу корабля, а також справного стану технічних засобів та озброєння, які розміщуються нижче ватерлінії корабля.
Крім планових докових ремонтів проводяться також позапланові й аварійні докові ремонти.
Доковий ремонт здійснюється силами підприємств Міністерства оборони України та промисловості за участю особового складу корабля. Під час проведення докового ремонту виконуються роботи щодо очищення, огляду, ремонту та фарбування підводної частини корпусу корабля, цистерн, керм, ліній валів та гребних гвинтів, дейдвудного та інших пристроїв, донно-бортової арматури, технічних засобів та озброєння корабля, в тому числі цистерн головного баласту та забортної арматури підводного човна.
227. Поточний ремонт - це плановий заводський ремонт, який здійснюється з метою відновлення бойових і експлуатаційних можливостей корабля, що мають підтримуватися до наступного планового заводського ремонту.
Поточний ремонт здійснюється силами підприємств Міністерства оборони України та промисловості за участю особового складу корабля. Під час проведення поточного ремонту виконуються роботи щодо: ремонту і заміни зношених деталей озброєння, головних та допоміжних механізмів; огляду та усунення дефектів елементів корпусу, які підлягають найбільшому зношенню (перемінна ватерлінія, цистерни тощо); відновлення зношених труб і арматури; огляду та ремонту систем управління озброєнням та технічними засобами, а також агрегатної заміни технічних засобів корабля.
228. Підтримувальний ремонт здійснюється з метою підтримання бойових та експлуатаційних можливостей корабля на визначеному рівні і проводиться у мінімальному обсязі. Після проведення підтримувального ремонту за рішенням Головного командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України можуть обмежуватися умови експлуатації корабля (обмежуються район плавання, глибина занурення для підводного човна тощо).
229. Середній ремонт - це плановий заводський ремонт, який здійснюється з метою відновлення технічно-експлуатаційних характеристик корабля і проводиться для ремонту чи заміни елементів обмеженої номенклатури.
Середній ремонт здійснюється силами підприємств Міністерства оборони України та промисловості за участю особового складу корабля. Під час проведення середнього ремонту виконуються роботи щодо: ремонту чи заміни головних і допоміжних механізмів та озброєння; ремонту валопроводів; ремонту трубопроводів із заміною дефектних ділянок труб та арматури; дефектування та ремонту корпусу корабля, а також роботи щодо модернізації та переобладнання корабля.
Крім зазначених видів планових ремонтів, може проводитися також аварійний ремонт корабля.
230. Аварійний ремонт - це позаплановий ремонт, який здійснюється з метою усунення аварійних пошкоджень та відновлення боєздатності корабля.
231. За рік до призначеного терміну постановки корабля в поточний та середній ремонт спеціальною комісією, призначеною наказом Головнокомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, вивчається та аналізується технічний стан корабля.
Залежно від фактичного стану зброї, технічних засобів, корпусних конструкцій комісією розробляються пропозиції щодо зміни норм експлуатації корабля, які подаються на затвердження Головнокомандувачеві Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
232. Підготовлений до ремонту корабель приймається заводом на ремонт за актом, який підписується командиром корабля, представниками заводу та Головного штабу Головного командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (штабу з'єднання кораблів).
У разі перебування у ремонті на одному заводі кількох кораблів один із командирів кораблів призначається старшим.
233. На час ремонту корабля до корабельного розпорядку дня вносяться зміни з метою максимального забезпечення ремонту та наближення корабельного розпорядку дня до розкладу дня судноремонтного підприємства. У корабельному розпорядку дня передбачається час для вивчення будови корабля, зброї, технічних засобів та засобів забезпечення живучості, які під час ремонту перебувають у розібраному стані, а також час для здійснення контролю за якістю ремонту і підготовки до проведення швартових і ходових випробувань.
234. Під час ремонту корабля командир корабля, командири бойових частин та начальники служб повинні контролювати: терміни та якість виконання ремонтних робіт; виконання технічних умов на ремонт, у тому числі якість використаних матеріалів та комплектність виробів; виконання вимог щодо зберігання зброї та технічних засобів, включаючи облік деталей, механізмів, трубопроводів тощо, які винесені з корабля; стан живучості корабля, виконання заходів щодо запобігання аварійним пошкодженням, готовність технічних засобів до боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями; облік обладнання, що знімається чи установлюється; дотримання заходів безпеки на кораблі та запобігання нещасним випадкам з особовим складом, працівниками заводу; виконання заходів щодо запобігання псуванню майна й обладнання; підтримання чистоти та порядку на кораблі, своєчасність прибирання робочих місць; ощадливу витрату матеріальних засобів, які виділені на проведення ремонту корабля; безпеку корабля, порядок допуску на нього представників заводу; забезпечення корабля енергоносіями з берега (зі стінки заводу); організацію підготовки та якість несення чергової і вахтової служб; відпрацювання дій особового складу щодо боротьби з аварійними пошкодженнями.
235. Під час перебування корабля в ремонті його командир не має права віддавати розпорядження щодо внесення змін до конструкції або встановлення на кораблі нових пристроїв, приладів тощо, а також вносити будь-які зміни до затверджених креслень та відомостей ремонтних робіт. Разом з тим, командир корабля зобов'язаний доповісти за підпорядкованістю про доцільні зміни в тих чи інших конструкціях, внесення яких підвищить тактичну цінність корабля, ефективність зброї, техніки, засобів забезпечення живучості та безпеки корабля.
236. Під час проведення ремонту попереднє прийняття відремонтованої зброї та технічних засобів у встановленому порядку й оформлення документів (закриття нарядів, внесення записів до паспортів, формулярів тощо) здійснюються командирами бойових частин та начальниками служб.
Остаточне прийняття відремонтованої зброї, технічних засобів і корабля в цілому здійснюється на ходових випробуваннях спеціальною комісією, призначеною Головнокомандувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
237. Після закінчення ходових випробувань та усунення виявлених недоліків (недоробок) складається акт про закінчення ремонту корабля, який підписується командиром корабля, директором (начальником) заводу, головою та членами приймальної комісії і затверджується Головнокомандувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Розділ 7. Забезпечення живучості корабля
Загальні положення
238. Живучість корабля - це його спроможність протистояти бойовим та аварійним пошкодженням, водночас відновлюючи і підтримуючи можливий рівень своєї боєздатності.
Елементами живучості корабля є: вибухопожежозахищеність; непотоплюваність; живучість зброї та технічних засобів; захищеність особового складу.
239. Бойові та аварійні пошкодження відрізняються за характером (вибух, пожежа, надходження забортної води, пошкодження зброї та технічних засобів, виникнення небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) у повітряному середовищі корабля тощо) та обсягом пошкоджень і можуть супроводжуватися травматизмом та загибеллю особового складу.
Пошкодження корабля можуть бути комплексними, наприклад надходження забортної води усередину корпусу корабля разом з пожежею, вибухом тощо.
240. Живучість корабля забезпечується за трьома основними напрямками: запобігання аварійним пошкодженням корабля; боротьба за живучість корабля; ліквідація бойових та аварійних пошкоджень корабля.
241. Забезпечення живучості корабля здійснюється: комплексом конструктивних рішень, прийнятих під час проектування, якістю та повнотою їх виконання під час побудови, модернізації та переобладнання корабля; організаційно-технічними заходами, які здійснюються в період експлуатації та ремонту корабля; підготовкою та діями особового складу щодо запобігання аварійним пошкодженням, боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями, ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень силами екіпажу в морі.
Комплекс конструктивних рішень щодо забезпечення живучості корабля на всіх етапах проектування контролюється експертною комісією Військово-Морських Сил Збройних Сил України за участю наукових спеціалістів та представників дослідних, проектних і конструкторських організацій. Результати роботи експертної комісії доповідаються головою комісії Головнокомандувачеві Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
242. Якість та повнота виконання прийнятих рішень щодо забезпечення живучості під час будівництва, модернізації та переобладнання корабля перевіряється під час проведення державних випробувань корабля. За результатами перевірки визначається ступінь їхньої відповідності загальним тактико-технічним вимогам та вимогам щодо забезпечення елементів живучості корабля.
243. Стан живучості кораблів, які перебувають в експлуатації та ремонті, щорічно перевіряється комісією, призначеною наказом Головнокомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
244. Підготовка з боротьби за живучість та дії особового складу щодо забезпечення живучості корабля здійснюються відповідно до вимог цього Положення та інших керівних документів.
Запобігання аварійним пошкодженням корабля
245. У мирний час у разі відсутності безпосередньої загрози отримання бойових пошкоджень головним напрямком у забезпеченні живучості є запобігання аварійним пошкодженням корабля.
Організаційно-технічні заходи, які здійснюються під час експлуатації та ремонту корабля, спрямовуються на: підтримання в постійній готовності до дії систем та засобів боротьби за живучість корабля; запобігання аварійним пошкодженням, які можуть виникнути з вини особового складу; ефективну підготовку з боротьби за живучість усіх категорій особового складу.
246. Особовий склад корабля допускається наказом командира корабля до догляду й обслуговування зброї та технічних засобів лише після вивчення будови та правил експлуатації.
Правила поводження зі зброєю і технічними засобами з метою запобігання аварійним пошкодженням виділяються в самостійні розділи в програмах спеціальної підготовки особового складу корабля.
Запобігання вибухам та пожежам на кораблі
247. Особовий склад корабля повинен суворо виконувати вимоги щодо запобігання вибухам та пожежам як під час виконання своїх обов'язків за корабельними розписами, так і у повсякденній діяльності.
Усі зауваження й виявлені порушення в утриманні боєприпасів, зброї, технічних засобів, пально-мастильних матеріалів тощо, які можуть призвести до вибуху або пожежі, повинні доповідатися за підпорядкованістю командирові корабля для вжиття заходів щодо усунення виявленого порушення.
248. Контроль за технічним станом корабельних погребів тощо з метою запобігання вибухам та пожежам на кораблі й усунення причин їх виникнення здійснюється старшим помічником (помічником) командира корабля та відповідними флагманськими спеціалістами штабу з'єднання кораблів.
249. На кораблі здійснюється систематичний нагляд за температурою у погребах з боєприпасами. У разі підвищення температури повітря в погребах з боєприпасами вище встановлених значень вживаються всі заходи для зниження температури і виявлення причин її підвищення.
250. У корабельних погребах і сховищах боєприпасів, а також у відсіках підводного човна з відкритим зберіганням торпед (мін) категорично забороняється: перебувати особам, які мають вогнепальну зброю, патрони, вибухові речовини, сірники, запальнички; установлювати електромережу, яка не передбачена будовою корабля; використовувати переносні електролампи, електроінструменти, електричні вентилятори, електрогрілки тощо.
У корабельних погребах і сховищах боєприпасів дозволяється користуватися переносними електролампами з напругою до 24 вольт.
У відсіках підводного човна з відкритим зберіганням торпед (мін) під час проведення огляду озброєння дозволяється користуватися переносними електролампами з напругою до 12 вольт.
251. На надводних кораблях з артилерійським і ракетним озброєнням після зняття бойової готовності артилерійські (зенітні) установки розряджаються, а подані боєприпаси повертаються на штатні місця для зберігання, ракетні установки приводяться в початкове положення відповідно до вимог інструкцій.
У разі зберігання (знаходження) мін на верхній палубі надводного корабля, там виставляються вахтові.
252. Завантаженням (розвантаженням) боєприпасів (зброї зі спорядженими боєголовками) керує командир корабля.
На час проведення завантаження (розвантаження) боєприпасів (зброї зі спорядженими боєголовками) у районі проведення робіт виставляються спеціальні вахтові з переносними засобами гасіння пожежі.
З моменту подачі боєприпасів на пірс (причальну стінку) або вантажну палубу спеціальних плавучих транспортних засобів за сигналом "Навчальна тривога" особовий склад займає місця і виконує обов'язки згідно з розписом з прийняття та здавання боєприпасів до моменту приведення ракетного (торпедного) комплексу корабля в початкове положення, що означає закінчення прийняття (здавання) боєприпасів.
253. Під час перебування корабля на ходу в морі у разі загрози вибуху під час пожежі на палубі, де розміщені міни (бомби), за можливості палаюча міна (бомба) скидається за борт з корми. Одночасно швидкість ходу корабля підвищується до повного.
Під час стоянки корабля на швартовах (якорі) палаюча міна (бомба) скидається у воду з того борту, поруч якого немає кораблів та суден. У цьому разі корабель негайно відводиться від стінки, відтягується за якір і, якщо дозволяють обставини, дає хід.
Аварійне скидання (старт) ракети виконується в напрямку, безпечному для інших кораблів і берегових об'єктів, або вживаються заходи, передбачені спеціальними інструкціями.
В аварійних випадках з торпедами виконуються дії згідно зі спеціальними інструкціями, у крайньому випадку - проводиться аварійне скидання торпеди у безпечному напрямку.
254. На надводних кораблях легкозаймисті рідини та речовини, якими постачається корабель згідно з нормами постачання, зберігаються в спеціальних цистернах або ємностях у місцях, визначених наказом командира корабля.
На кораблі встановлюється контроль за температурою рідкого палива, яка не повинна перевищувати + 25 град.C для легких (світлих) сортів.
Під час відкриття паливних цистерн та розбирання паливних трубопроводів у місцях проведення цих робіт забороняється користуватися відкритим вогнем.
На кораблі, де передбачене сховище для авіаційного пального, встановлюється контроль за виконанням вимог спеціальної інструкції.
У відсіках підводних човнів забороняється: зберігати та користуватися пальними та легкозаймистими рідинами (бензин, гас, розчинники тощо); зберігати і використовувати засоби регенерації повітря в місцях, які для цього не призначені.
У разі попадання легкозаймистої рідини (речовини) на палубу, настил або до трюму вона негайно прибирається, а приміщення - вентилюється.
Для протирання палуб, настилів, переділок, меблів тощо забороняється використовувати легкозаймисті рідини та інші вогненебезпечні матеріали.
255. У разі постановки корабля в док зброя, боєприпаси, пальне, мастила та інші легкозаймисті рідини і вибухові речовини вивантажуються з корабля, за винятком визначених у керівних документах, які за спеціальною вказівкою командира з'єднання кораблів залишаються на кораблі.
256. Для запобігання пожежам на кораблі забороняється: подавати напругу та навантаження на електромережі, які мають опір ізоляції, нижчий від установлених норм; установлювати в електричних ланцюгах нештатні запобіжники; залишати без нагляду у службових та житлових приміщеннях (каютах) увімкнені електроприлади; зберігати насичений мастилами, гасом, бензином та іншими подібними займистими речовинами матеріал для витирання (клоччя, ганчір'я, обрізка), паливні й мастильні матеріали у відкритому вигляді, а також свіжопофарбовану парусину в складеному вигляді в погано провентильованих приміщеннях; зберігати лакофарбові матеріали на катерах; використовувати нештатні електропроводку та електричне обладнання; розміщувати комплекти хімічної регенерації повітря, регенеративні патрони, ізолювальні протигази з регенеративними патронами та споряджені регенераційні установки ближче ніж за метр від кисневих балонів, бойових зарядних відділень та резервуарів торпед, кабельних трас, паливних трубопроводів та ємностей, у місцях з температурою вище + 50 град.C та можливим протіканням чи накопиченням паливно-мастильних матеріалів, а також води й пари; тримати використані пластини хімічної регенерації повітря або їх відламані частини разом зі сміттям, промащеним клоччям, ганчір'ям тощо; підфарбовувати корпуси комплектів хімічної регенерації повітря у відсіках підводного човна та використовувати їх не за призначенням; залишати відкритими штепсельні розетки, з'єднувальні та розподільні коробки, електричні щити закритого виконання; користуватися відкритим вогнем як засобом освітлення.
257. Для запобігання пожежам на підводних човнах, крім того, забороняється: допускати підвищення концентрації водню та кисню у відсіках та акумуляторних ямах вище встановлених норм; курити у відсіках, користуватися запальничками та сірниками; курити на містку та в надбудові під час стоянки підводного човна біля пірса.
Куріння у відсіках підводного човна забороняється. На підводному човні в морі курити дозволяється тільки в надводному положенні в місцях, визначених наказом командира підводного човна, або в спеціально обладнаних штатних приміщеннях для куріння. Курити дозволяється тільки з дозволу командира підводного човна або вахтового офіцера з додержанням усіх запобіжних заходів.
258. Вибохопожежонебезпечні роботи на кораблі проводяться з дозволу командира електромеханічної бойової частини.
Перед проведенням цих робіт здійснюються відповідні організаційно-технічні заходи щодо запобігання виникненню вибухів та пожеж.
У місцях проведення вогненебезпечних робіт, а також за рішенням командира електромеханічної бойової частини у суміжних приміщеннях виставляються спеціальні вахтові з переносними засобами гасіння пожежі. У районі проведення вогненебезпечних робіт усі стаціонарні та переносні засоби гасіння пожежі приводяться у готовність до негайного використання.
Час початку та закінчення вогненебезпечних робіт, а також закінчення огляду приміщень, де виконувалися ці роботи, записується до вахтового журналу корабля та журналу виконання вогненебезпечних робіт.
259. Під час стоянки корабля в пункті базування забороняється забруднювати акваторію, залишати мотлох та сміття на пірсах й причалах, створювати передумови для виникнення пожежі на воді і на березі.
Під час просушування трюмів вода відкачується тільки в спеціальні цистерни.
Після прибирання приміщень та закінчення інших робіт промащене ганчір'я й сміття виноситься з корабля і викидається у контейнери, які встановлені на березі у спеціально відведених місцях, обладнаних протипожежним інвентарем.
Запобігання надходженню води всередину корабля
260. Під час плавання корабля в морі та стоянки в пункті базування стан його корпусу, забортної арматури, водних трубопроводів, горловин цистерн, торпедних апаратів та інших пристроїв, які відгороджують внутрішні приміщення корабля від забортного простору, повинно повністю виключати несанкціоноване надходження води всередину корабля, затоплення трюмів, приміщень, відсіків, заповнення цистерн, відгороджень тощо.
Положення забортної арматури, люків, дверей, засувок та інших пристроїв, крізь які забортна вода може надходити всередину корабля, зазначається у відповідних інструкціях, розписах та інших документах і знаходиться під контролем особового складу з обслуговування, яким забезпечується наявність на цих пристроях покажчиків положення ("Відкрито", "Закрито", "Незворот").
261. Під час плавання підводного човна з особовим окладом, який не має достатніх практичних навичок плавання в морі, у надводному положенні всі приводи клапанів вентиляції, кінгстонів цистерн головного баласту повинні утримуватися у закритому положенні, взятими на стопори та зачиненими на замки. Переведення цих приводів на дистанційне управління виконується тільки за наказом командира корабля під час приготування підводного човна до занурення.
262. Під час стоянки підводного човна в пункті базування гідравлічні приводи клапанів вентиляції, кінгстонів цистерн головного баласту утримуються в закритому положенні, взятими на стопори та зачиненими на замки, ключі від яких здаються черговому корабля.
Розблокування кришок торпедних апаратів, пристроїв відстрілювання імітаційних сигнальних патронів як у пункті базування, так і в морі виконується тільки з дозволу командира підводного човна.
263. За підготовку особового складу, який обслуговує забортну арматуру, відповідають командири відповідних бойових частин (підрозділів) і начальники служб, до завідування підпорядкованого особового складу яких належать забортна арматура та інші пристрої такого самого призначення.
264. Протікання забортної води всередину корабля не допускається. У випадку виникнення протікання нещільність у забортній арматурі негайно усувається.
Про всі зауваження щодо стану забортної арматури та інших пристроїв, які пов'язані із забортним простором, командири бойових частин, начальники служб доповідають старшому помічникові (помічникові) командира корабля та командирові електромеханічної бойової частини.
Усі роботи, пов'язані із забортними отворами, здійснюються тільки з дозволу командира корабля.
265. Навантаження корабля контролюється командиром електромеханічної бойової частини, помічником командира корабля (на кораблі 3-го і 4-го рангів). Командири бойових частин, начальники служб, командири (старшини) команд (на кораблях 3-го і 4-го рангів) відповідно до своїх обов'язків повинні доповідати їм про прийняття, розвантаження, переміщення та витрати вантажів. Під час плавання в морі перевірка навантаження корабля здійснюється через кожні чотири години, а під час стоянки в пункті базування - один раз на добу.
266. На підводному човні облік змінних вантажів і розрахунки диференту (навантаження) здійснюється командиром електромеханічної бойової частини, до обов'язків якого належить безпосереднє керівництво діями особового складу під час занурення (спливання) підводного човна.
Командири бойових частин, начальники служб, а також помічник командира підводного човна зобов'язані доповідати командирові електромеханічної бойової частини про завантаження, розвантаження, витрати та переміщення змінних вантажів у підпорядкованих підрозділах.
Контроль за остійністю та запасом плавучості корабля здійснюється командиром електромеханічної бойової частини.
267. На надводному кораблі бойові навчання, пов'язані з надходженням води всередину корабля (імітація пробоїни), дозволяється проводити лише в спеціально оснащених тренувальних відсіках та приміщеннях, які визначаються наказом командира корабля. У цьому випадку використовуються спеціальні імітаційні ящики.
Під час проведення зазначених навчань необхідно додержуватися таких заходів безпеки: надходження води всередину корабля дозволяється лише у разі наявності надійних пристроїв, які швидко закриваються (відкриваються); подача води до приміщення починається лише після вжиття всіх заходів щодо запобігання заливанню матеріальної частини, що може отримати пошкодження від води, а також надходженню води до суміжних приміщень; визначається рівень, до якого можуть затоплюватися приміщення; на час подання води до приміщень виставляються спостерігачі, які повинні доповідати керівникові навчання про підхід рівня води та крену до встановленого значення; не допускається прийняття надмірної кількості води, що може призвести до виникнення небезпечного крену і зменшення до критичних значень остійності та запасу плавучості корабля.
Зазначені вимоги безпеки повинні неухильно виконуватися під час відпрацювання дій особового складу щодо створення фактичного крену і спрямлення надводного корабля.
На підводних човнах забороняється проведення бойових навчань, які пов'язані з подачею води до відсіків.
Запобігання аварійним пошкодженням зброї та технічних засобів
268. Бойове та повсякденне використання зброї та технічних засобів корабля здійснюється із виконанням вимог чинних правил експлуатації. Особи чергової і вахтової служб повинні оглядати всі механізми, що функціонують, кожні 30 хвилин (у разі необхідності - частіше).
269. Про всі виявлені зауваження, несправності чи поломки доповідається командирові відповідної бойової частини, начальникові служби.
Про виникнення загрози вибуху, пожежі, надходження забортної води всередину корабля та небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) командир бойової частини, начальник служби повинні доповісти командирові корабля і вжити всіх заходів щодо запобігання травматизму (загибелі) особового складу та усунення виявлених зауважень, несправностей, поломок.
270. За усунення виявлених зауважень, несправностей, поломок зброї та технічних засобів відповідає командир бойової частини, начальник служби.
Для швидкого усунення несправностей зброї та технічних засобів на кораблі має бути повний комплект запасних частин, інструменту та пристроїв.
271. З метою запобігання аварійним пошкодженням зброї та технічних засобів на кораблі (у з'єднанні кораблів) організовується систематичне вивчення досвіду експлуатації зброї та технічних засобів, випадків аварійних пошкоджень та встановлюється контроль за виконанням організаційних і технічних заходів щодо безаварійного використання зброї та експлуатації технічних засобів.
272. У бойових частинах та службах повинні бути переліки типових (характерних) аварій, поломок зброї та технічних засобів, пов'язаних з їх використанням.
273. Контроль за змістом цих переліків і відпрацюванням відповідних дій особового складу кораблів покладається на заступника командира з'єднання кораблів з електромеханічної частини - начальника електромеханічної служби, помічника командира з'єднання кораблів з живучості та відповідних флагманських спеціалістів.
Запобігання виникненню на кораблі небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів)
274. У приміщеннях надводного корабля та відсіках підводного човна необхідно контролювати газовий склад повітряного середовища, відсутність диму, запаху чаду та інших ознак несприятливої зміни складу повітря.
275. Бойові пости та командні пункти (приміщення надводного корабля та відсіки підводного човна) обладнуються стаціонарними та переносними приладами газового аналізу повітря.
Увесь особовий склад повинен мати навички практичного використання цих приладів, а також розпізнавання характерних ознак наявності в повітрі шкідливих речовин і газів за своїм самопочуттям (поява головного болю, ознобу тощо).
276. За укомплектованість корабля приладами газового аналізу повітря, їх перевірку, регулювання та точність показань відповідає начальник служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту й екологічної безпеки (помічник командира корабля), а також командири бойових частин та начальники інших служб корабля й командири відсіків підводного човна.
Періодичність замірів відповідно до оголошеної готовності корабля, порядок реєстрації результатів газового аналізу складу повітря та подання доповідей зазначаються в обов'язках особового складу.
277. У разі підвищення концентрації шкідливих речовин (газів), виявлених у повітряному середовищі корабля, вживаються заходи щодо ліквідації причин їх виникнення і виконуються дії щодо запобігання поширенню виявлених речовин та газів на кораблі і зменшення їх концентрації до мінімального рівня.
Боротьба з бойовими й аварійними пошкодженнями корабля Організація боротьби за живучість корабля
278. Керівництво боротьбою за живучість корабля здійснюється командиром корабля з головного командного пункту. До складу розрахунку головного командного пункту кораблів 1-го і 2-го рангів входять: командир корабля; старший помічник командира корабля; заступник командира корабля з виховної роботи; командир електромеханічної бойової частини надводного корабля, місцеперебування якого - командний пункт енергетики та живучості; командир електромеханічної бойової частини підводного човна, командний пункт якого міститься на центральному посту.
Безпосереднє керівництво діями всього особового складу щодо боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями корабля (вибух, пожежа, надходження забортної води) здійснюється командиром електромеханічної бойової частини.
Керівництво діями щодо боротьби за живучість у відсіках підводного човна здійснюється командиром відсіку.
Безпосереднє керівництво діями особового складу щодо боротьби за живучість зброї та технічних засобів здійснюється відповідними командирами бойових частин та начальниками служб.
279. Ознаками бойового та аварійного пошкодження корабля є: вибух (сильний удар по корпусу корабля); пожежа (поява запаху гару й диму); надходження забортної води всередину корабля (затоплення трюмів, приміщень, відгороджень, цистерн тощо); поява небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) у приміщеннях (відсіку) корабля, торпедному апараті, акумуляторній ямі тощо; викид розпиленої пальної рідини; надходження великої кількості пари; надходження повітря високого тиску, яке неможливо припинити, тощо.
280. Перший, хто виявив ознаки пошкодження (аварії) на кораблі, повинний: оголосити голосом аварійну тривогу в приміщенні, відсіку, де він перебуває; негайно доповісти про місце та характер аварії на головний командний пункт (вахтовому офіцерові, черговому корабля), а якщо це неможливо, то на запасний командний пункт або до інших приміщень, відсіків корабля; приступити до дій щодо боротьби за живучість, які виконуються без наказу; з прибуттям на місце аварії командира бойової частини (групи, батареї), начальника служби, старшого в приміщенні надводного корабля, командира відсіку підводного човна доповісти про вжиті заходи та діяти під їх керівництвом.
281. Головний командний пункт (вахтовий офіцер, черговий корабля), отримавши доповідь про аварію, оголошує аварійну тривогу дзвінками та голосом по корабельній трансляції із зазначенням місця та характеру аварії. Особовий склад, крім осіб, які перебувають в аварійному приміщенні (відсіку), негайно займає місця за розписом з боротьби за живучість та виконує дії без наказу. Прохід аварійним приміщенням (відсіком) забороняється.
282. У разі аварії у безлюдному приміщенні (відсіку) вахтовий офіцер (черговий корабля) оголошує аварійну тривогу за даними автоматичних приладів, систем виявлення ознак пожежі, надходження води тощо і спрямовує до місця аварії аварійну партію корабля.
283. Увесь особовий склад, який у момент виявлення аварії перебуває в аварійному приміщенні (відсіку), після оголошення голосом аварійної тривоги негайно починає дії щодо боротьби за живучість під керівництвом старшого в аварійному приміщенні (відсіку).
Ніхто не має права без дозволу старшого залишати аварійне приміщення надводного корабля, аварійний відсік підводного човна чи ухилятися від спільних дій щодо боротьби за живучість.
У разі неможливості прибути на своє місце за розписом з боротьби за живучість внаслідок герметизації аварійного приміщення (відсіку), що перешкоджає пересуванню особового складу, всі залишаються в приміщеннях (відсіках), суміжних з аварійним, і за вказівкою з головного командного пункту переходять у розпорядження старших приміщень надводного корабля (командирів відсіків підводного човна), де вони залишилися.
284. У мирний час у разі аварійного пошкодження командир корабля повинен ужити всіх заходів щодо запобігання небезпечному розвиткові аварійної обстановки.
З цією метою командир корабля повинен: негайно передати встановлений сигнал про аварію корабля; у разі необхідності зупинити механізми та вимкнути діючі системи, які забезпечують хід та управління кораблем; вимкнути електричне живлення аварійного приміщення (відсіку) або аварійної носової (кормової) частини корабля; перекрити подачу до аварійного приміщення (відсіку) і, наскільки це можливо та доцільно, транзит через нього кисню, повітря високого тиску, палива, мастил та інших корабельних запасів; повністю герметизувати корабель, визначити рубежі оборони, максимально локалізувати аварію; зібрати та проаналізувати всю інформацію про аварійну обстановку, у разі необхідності провести розвідку аварійного приміщення (відсіку), переконатися у відсутності прямої загрози життю особового складу, який перебуває в аварійному приміщенні (відсіку), а за її наявності вивести особовий склад до сусіднього приміщення (відсіку) та надати необхідну допомогу; рішуче вести боротьбу за живучість, використовуючи всі засоби, які є в розпорядженні; у процесі з'ясування аварійної обстановки та в разі відсутності загрози її ускладнення ввімкнути системи керування кораблем та дати хід.
285. У воєнний час у випадку бойового чи аварійного пошкодження корабля командир корабля діє згідно з тактичною обстановкою, спрямовуючи свої дії на: виконання бойового завдання; відновлення боєздатності корабля; забезпечення прихованості пошкодженого корабля.
286. Особовий склад аварійного приміщення (відсіку) у випадку аварії корабля діє з урахуванням заміни відсутніх бойових номерів, встановлює та підтримує зв'язок з головним командним пунктом, регулярно, без запитів та нагадувань головного командного пункту, доповідає про виконані заходи та зміни аварійної обстановки.
Якщо особовий склад використовує індивідуальні засоби захисту органів дихання, то доповіді на головний командний пункт здійснюються за допомогою технічних засобів зв'язку без знімання маски або за допомогою умовних сигналів.
287. Особовий склад неаварійних приміщень (відсіків) виконує обов'язкові заходи щодо локалізації аварії та перебуває в готовності надати допомогу особовому складу аварійного приміщення (відсіку).
У тих випадках, коли особовий склад аварійного приміщення (відсіку) не може впоратися з пошкодженнями і потребує допомоги, головний командний пункт направляє до аварійного приміщення (відсіку) аварійну партію, приймає до суміжного приміщення (відсіку) потерпілих та поранених, передає до аварійного приміщення (відсіку) додатковий аварійний інструмент тощо.
288. У разі втрати зв'язку з головним командним пунктом за умов, які безпосередньо загрожують життю особового складу, старший в аварійному приміщенні надводного корабля (командир аварійного відсіку підводного човна) самостійно приймає рішення про виведення особового складу, про що після залишення аварійного приміщення (відсіку) доповідає на головний командний пункт.
289. Під час надання кораблями (суднами) і літальними апаратами допомоги аварійному кораблю в морі зв'язок з ними та безпосереднє керівництво прийняттям допомоги здійснює старший помічник (помічник) командира корабля, про що доповідає командирові корабля.
290. У тому разі коли на борт аварійного корабля для надання допомоги прибуває особовий склад з інших кораблів (суден), то перш ніж направити його безпосередньо до аварійної ділянки необхідно сформувати аварійно-рятувальні групи кількістю 5-10 осіб разом з командиром групи на надводних кораблях і 3-5 осіб - на підводних човнах, поставити кожній групі конкретне завдання, призначити провідника та забезпечити групи засобами зв'язку з головним командним пунктом аварійного корабля.
Після прибуття на місце командир аварійно-рятувальної групи доповідає про це на головний командний пункт і переходить у підпорядкування керівника боротьбою за живучість на призначеній ділянці.