Про затвердження Порядку утворення цін на додаткові платні послуги, які надаються аварійно-рятувальними службами, умов їх надання та справляння плати за ці послуги

На виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2001 р. N 1058 "Про затвердження Типового статуту державної аварійно-рятувальної служби" та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. N 644 "Про затвердження переліку додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами",

1. Затвердити Порядок утворення цін на додаткові платні послуги, які надаються аварійно-рятувальними службами, умови їх надання та справляння плати за ці послуги (додається).

2. Начальнику Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС Радашеву В.І. та начальнику юридичного управління МНС Новікову А.С. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції.

3. Начальнику управління справами Адміністративного департаменту МНС Дяченко Г.П. після реєстрації цього наказу забезпечити його надсилання центральним і місцевим органам виконавчої влади.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря МНС України Марченка Г.Б.

1.1. Ціни на додаткові платні послуги, які надаються державними та комунальними аварійно-рятувальними службами, установлюються відповідно до цього Порядку згідно з разовими калькуляціями, узгодженими із замовниками, виходячи із собівартості цих послуг, визначеної відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

1.2. Формування цін на додаткові платні послуги є розрахунком валових витрат, пов'язаних з їх наданням.

Валові витрати на надання додаткових платних послуг визначаються відповідно до Закону України від 28 грудня 1994 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та складаються з таких показників:

витрати на оплату праці відповідно до умов оплати праці, установлених згідно з чинними нормативно-правовими актами для особового складу аварійно-рятувальної служби;

внески на державне пенсійне і соціальне страхування та інші обов'язкові платежі і податки, передбачені законодавчими та нормативно-правовими актами;

витрати, пов'язані з організацією надання додаткових платних послуг (вартість матеріалів, амортизація основних фондів, оренда виробничих приміщень, вартість комунальних платежів тощо).

2.1. Додаткові платні послуги надаються виключно за письмовими зверненнями юридичних осіб або за письмовою заявою фізичних осіб.

Керівник (командир) аварійно-рятувальної служби після отримання письмового звернення (заяви) приймає рішення про надання (відмову від надання) замовленої послуги з урахуванням завантаження особового складу основною діяльністю.

При позитивному рішенні щодо надання послуги укладається договір з юридичною або фізичною особою, визначається термін її надання та складається калькуляція вартості послуги.

2.2. При наданні додаткових платних послуг в умовах, які знижують продуктивність праці або є шкідливими, важкими чи небезпечними для здоров'я, за погодженням із замовником застосовуються коефіцієнти збільшення вартості згідно з додатком.

2.3. Відповідальність за виконання встановленого порядку надання додаткових платних послуг та їх якість покладається на керівників аварійно-рятувальних служб, які надають ці послуги.

2.4. Відмову від виконання вже замовленої послуги замовник подає аварійно-рятувальній службі виключно письмово.

3.1. Умови оплати наданої послуги визначаються договором.

3.2. Кошти, одержані за надання додаткових платних послуг за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. за N 644, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства і спрямовуються на покриття витрат, пов'язаних з їх організацією та наданням.

3.3. Контроль за використанням коштів, отриманих за надання додаткових платних послуг, і організація звітності здійснюються в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства Міністерства фінансів України від 11.08.98 N 63 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.09.98 за N 561/3001.

Примітка. При складанні калькуляції на додаткову платну послугу застосовується не більше одного коефіцієнта.