Про затвердження Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України

Відповідно до вимог Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 N 391, та з метою охорони і збереження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах, їх утримання у здоровому й упорядкованому стані, створення бази даних для розроблення програм будівництва, відновлення та експлуатації об'єктів зеленого господарства

1. Затвердити Інструкцію з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України, що додається.

2. Вважати таким, що втратив чинність, п.6.8 наказу Держжитлокомунгоспу України від 29.07.94 N 70 "Про затвердження Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.94 за N 301/511.

3. Відділу нормативно-правового забезпечення благоустрою та комунального обслуговування (Голуб'ятніков Є.І.) забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України наказу "Про затвердження Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України".

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Г.М.Семчука.

1.1. Інструкцію розроблено відповідно до вимог Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 N 391.

1.2. Технічна інвентаризація (далі - інвентаризація) об'єктів зеленого господарства здійснюється з метою:

охорони та збереження зелених насаджень у містах та селищах міського типу у здоровому і впорядкованому стані;

посилення відповідальності за збереження насаджень підприємств, організацій і установ;

сприяння створенню та формуванню високодекоративних і екологічно ефективних та стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень;

використання даних інвентаризації під час розроблення в містах та селищах міського типу планів зеленого будівництва;

відновлення, реконструкції та експлуатації об'єктів зеленого господарства та проведення в необхідних випадках профілактичних, лікувальних заходів.

1.3. Ця Інструкція є обов'язковою під час виконання робіт з інвентаризації всіх насаджень у межах смуги міст та селищ міського типу, а саме: загального користування, обмеженого користування та спеціального призначення.

1.4. Інвентаризація зелених насаджень проводиться бюро технічної інвентаризації раз на п'ять років з квітня до жовтня і передбачає:

визначення загальної площі, зайнятої об'єктами зеленого господарства, у тому числі деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо;

визначення кількості дерев і чагарників за видами насаджень, породами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання;

визначення вартості об'єкта загалом і його окремих ділянок;

вчасне внесення змін, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, технічні паспорти об'єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту.

У разі проведення робіт з розвитку, реконструкції або капітального ремонту об'єктів зеленого господарства або виникнення змін, пов'язаних з будівництвом об'єктів іншого призначення на територіях, що перебували під зеленими насадженнями, виконуються поточні інвентаризаційні роботи.

1.5. Будівлі, підземні та наземні споруди, розміщені на об'єктах зеленого господарства, підлягають обліку згідно з Інструкцією про порядок проведення інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Держбуду України 24.05.2001 N 127 та зареєстрованою в Мін'юсті 10.07.2001 за N 582/5773.

1.6. У результаті проведення інвентаризації на кожний об'єкт зеленого господарства повинні складатися такі документи:

1.6.1. Інвентаризаційний план залежно від площі об'єкта (крім насаджень уздовж вулиць, план яких складається тільки в масштабі 1:500) у таких масштабах:

до 5,0 га - 1:500;

від 5,0 до 25,0 га - 1:1000 чи 1:2000;

понад 25,0 га - 1:2000 чи 1:5000.

1.6.2. Робочий щоденник обліку зелених насаджень (додаток 1).

1.6.3. Технічний паспорт об'єкта (додаток 2).

1.7. На плани об'єктів зеленого господарства наносяться усі будівлі, споруди, водоймища, опори електричних, телефонних та радіомереж, оглядові колодязі інженерних мереж, стаціонарні водополивальні мережі, лавки, канави, дерева, чагарники, живоплоти, квітники. Останні позначаються на плані залежно від масштабу контурами всього масиву або кожен окремо.

1.8. Інвентаризація об'єктів зеленого господарства проводиться в натурі з використанням наявних планів, геодезичних матеріалів, креслень, проектів, графічних матеріалів обліку споруд дорожньо-мостового господарства тощо.

У разі відсутності планів зйомку об'єктів здійснює бюро технічної інвентаризації. У виняткових випадках допускається геометрична зйомка невеликих за площею об'єктів підприємством зеленого господарства. Визначення порід дерев та чагарників і ентомофітопатологічне обстеження деревних порід здійснюється із залученням фахівців зеленого будівництва, дендрологів, ботаніків.

1.9. Бюро технічної інвентаризації зберігає матеріали з обліку на кожний об'єкт і виконує необхідну кількість копій для надання організації, за якою закріплено об'єкт для постійного догляду, та органам місцевого самоврядування.

1.10. За результатами проведення інвентаризації складається статистична звітність про стан зелених насаджень у містах та селищах міського типу України.

2.1. Перед початком проведення робіт з інвентаризації об'єктів зеленого господарства бюро технічної інвентаризації повинно укласти із замовником (підприємства, установи та інші) договір про виконання робіт.

2.2. Увесь комплекс робіт з інвентаризації починається із зняття з наявних геодезичних, картографічних матеріалів копій планів об'єктів зеленого господарства, на яких проводиться інвентаризація. Для обліку зелених насаджень уздовж вулиць, провулків, на площах, набережних використовуються графічні матеріали обліку споруд дорожньо-мостового господарства.

2.3. Копії планів звіряються з натурою, уточнюються на місці нанесені на плані межі із сусідніми землекористувачами і ситуація, у разі необхідності проводиться додаткова зйомка. Зміни в ситуації відображаються на абрисі, який є основою для внесення змін у план об'єктів зеленого господарства. При змінах понад 50 відсотків площі проводиться нова горизонтальна зйомка.

2.4. Для зручності проведення обліку об'єкт, що інвентаризується, умовно ділять на ділянки, які в натурі обмежуються доріжками, алеями чи іншими постійними елементами внутрішньої ситуації. Цим умовним ділянкам присвоюються порядкові номери, які проставляються в кружках.

Ділянки інвентаризації нумеруються числами, обведеними кружками, а в межах кожної ділянки при нумерації груп дерев, кущів, квітників тощо до номера ділянки додається літера (1-А, 1-Б).

У разі проведення інвентаризації зелених насаджень на вулицях, проїздах, провулках тощо нумерацію інвентаризаційних ділянок краще виконувати за кварталами парними числами з парного боку і непарними з непарного боку.

2.5. Під час виконання робіт у натурі ведеться абрис об'єкта, на який наносяться:

межі об'єкта із зазначенням сусідніх землекористувачів;

дорожньо-алейна мережа;

поодинокі дерева, групи дерев і кущів, живоплоти, рядові посадки дерев, газони (чисті), квітники тощо;

усі будівлі, споруди, водоймища, опори електричних, телефонних та радіомереж, оглядові колодязі інженерних мереж, стаціонарні водопровідні мережі, стаціонарні лавки, канави тощо;

межі та номери умовних ділянок і куртин.

2.6. У процесі інвентаризації зелених насаджень ведеться робочий щоденник, до якого вносяться відомості щодо:

дерев, розташованих на проїздах, - вид насаджень (рядова, групова посадка), номери дерев, порода, вік, діаметр на висоті 1,3 м, стан;

дерев, розташованих на територіях скверів, садів і бульварів (заповнюються ті самі дані, що й на проїздах);

дерев, розташованих на територіях облікових ділянок парків, лісопарків, - вид насаджень, переважний склад порід, повнота насаджень (кількість дерев на 1 га площі), середній вік, стан;

чагарників - вид насаджень (алейна, групова посадка), порода, вік, кількість чагарників (кущів), протяжність для рядової (алейної) посадки, стан.

2.7. Газони і квітники враховуються за площею. У багаторічних квітниках ураховується також і кількість кущів на обліковій ділянці.

2.8. Якісний стан насаджень визначається за такими ознаками:

2.8.1. Стан дерев:

добрий - дерева здорові, нормально розвинуті, листя густе, рівномірно розміщене на гілках, листя чи хвоя нормального розміру і забарвлення, немає ознак хвороб і шкідників, ран, пошкоджень стовбура і скелетних гілок, а також дупел;

задовільний - дерева здорові, але з ознаками вповільненого росту, з нерівномірно розвиненою кроною, на гілках мало листя, є незначні механічні пошкодженя і невеликі дупла;

незадовільний - дерева дуже ослаблені, стовбури викривлені, крони слабо розвинені, є сухі та гілки, що засихають, приріст однорічних пагонів незначний, механічно пошкоджені стовбури, дупла.

Класи якості стану лісопаркових насаджень:

1-й клас - змішані багатоярусні насадження із зімкнутістю крон дерев 1-го ярусу в масивах, групах не нижче 0,7 (не враховуючи галявин) або чисті, невеликі (3-5 га) березняки, дубняки із зімкнутістю крон 0,4 і вище. Насадження здорові, життєздатні. Непошкоджена лісова підстилка охоплює не менше 80% площі. Окремі дерева, групи дерев розміщені нерівномірно. Галявини різних розмірів, мальовничої конфігурації з рівномірним трав'яним покровом, зручні для відпочинку. Меліоративних робіт не потребують. Є впорядковані дороги;

2-й клас - насадження чисті, одноярусні, площею понад 3-5 га або змішані із зімкнутістю крон 0,5-0,6, рівномірно розміщені на території. Мають ознаки вповільненого росту і розвитку, до 20% сухих гілок у кроні. Непошкоджена лісова підстилка становить 50-80% площі, територія забур'янена. Галявин мало, вони однотипні за формою і розмірами, недостатньо мальовничі, потребують незначної роботи для оздоровлення насаджень і меліорації. Доріг недостатньо;

3-й клас - насадження чисті та змішані, перебувають на стадії розпаду, із зімкнутістю крон дерев 1-го ярусу 0,2-0,4 або складаються з малоцінних порід (осика, тополя) з більшою зімкнутістю. Дерева і групи дерев розміщені на території рівномірно. Кількість сухих гілок у кроні перевищує 20%. Непошкоджена лісова підстилка становить менше ніж 50%. Велика забур'яненість. Галявин немає або вони не пристосовані для відпочинку. Потребують значної роботи для оздоровлення насаджень, проведення санітарних заходів або значних за обсягом меліоративних робіт. Упорядковані дороги відсутні.

2.8.2. Стан санітарно-захисних зон:

добрий - більшість рослин здорові, з добре розвиненою кроною, без механічних пошкоджень і ознак хвороб;

задовільний - більшість рослин здорові, але з уповільненим ростом, нерівномірно розвиненою кроною, з незначними ознаками механічних пошкоджень, опіків, листяних пластинок, окремих сухих паростків;

незадовільний - основна частина рослин ослаблена, з неправильно розвиненою кроною, є сухі та гілки, що засихають, значні механічні пошкодження і опіки.

2.8.3. Стан кущів:

добрий - кущі нормально розвинені, здорові, листя густе по всій висоті, сухих і гілок, що відмирають, немає, без механічних пошкоджень і пошкоджень через хвороби, забарвлення і розміри нормальні;

задовільний - кущі здорові, з ознаками уповільненого росту, листя мало, є сухі гілки, крона одностороння, стебла частково оголені знизу, є незначні механічні пошкодження і пошкодження, заподіяні шкідниками;

незадовільний - кущі ослаблені, перерослі, значно оголені знизу, листя дрібне, багато сухих гілок, механічних пошкоджень та пошкоджень, заподіяних шкідниками.

2.8.4. Стан газонів:

добрий - поверхня добре спланована, трава густа, однорідна, рівномірна, регулярно підстригається, колір - інтенсивно зелений, бур'янів і моху немає;

задовільний - поверхня газону зі значними нерівностями, травостій нерівний, багато бур'янів, підстригається нерегулярно, колір - зелений, витоптаних місць немає;

незадовільний - травостій рідкий, неоднорідний, різнобарвний, переважно жовтого відтінку, багато широколистих бур'янів, моху та витоптаних місць.

2.8.5. Стан квітників:

добрий - поверхня старанно вирівняна, ґрунт удобрений, рослини добре розвинені, однакові за якістю, бур'янів немає, догляд регулярний;

задовільний - поверхня погано вирівняна, мало внесено добрив у ґрунт, рослини нормально розвинені, є бур'яни, догляд за квітниками і ремонт нерегулярні;

незадовільний - поверхня має значні нерівності, добрива не внесені, рослини слабо розвинені, багато бур'янів, сухого листя.

2.9. Якщо в процесі обстеження насаджень у натурі в межах ділянки, що обстежується, будуть виявлені групи окремих дерев чи кущів, які за таксаційними показниками (повнота насаджень, склад, стан) різко відрізняються, то такі ділянки дерев і кущів ураховуються у своїх межах окремо і на плані нумеруються порядковими номерами.

3.1. На основі скоригованого графічного матеріалу з повною ситуацією і записів, зроблених на абрисі, у робочому щоденнику, даних геометричної, інструментальної зйомки та інших матеріалів, отриманих у підготовчий до інвентаризації період, складається інвентаризаційний план об'єкта, на який наносяться:

зовнішні межі об'єкта з їх лінійними розмірами:

сусідні землекористувачі;

межі та номери ділянок, куртин, груп дерев;

дерева особливо цінних порід (унікальні, історичні), які нумеруються червоною тушшю самостійними номерами в межах усього об'єкта.

3.1.1. На інвентаризаційних планах зелених насаджень вулиць, проїздів, провулків, площ, набережних проставляються номери інвентарних ділянок і кожного дерева на цих ділянках. Дерева і кущі на план наносяться умовними знаками тушшю.

3.1.2. На інвентаризаційні плани парків, лісопарків наносяться просіки, галявини, водойми та інша ситуація. Деревно-чагарникові насадження наносяться умовними знаками.

3.1.3. На інвентаризаційні плани садів, скверів, бульварів, внутрішньодворових і прибудинкових насаджень на кожну інвентарну ділянку наносяться умовними знаками всі дерева, кущі (алейні посадки), живоплоти, квітники і газони, групові посадки дерев та кущів.

Під час інвентаризації зелених насаджень у парках (площею до 20 га), скверах, бульварах проводиться суцільний облік дерев. У парках, площа яких більше 20 га і які створені на базі природних насаджень, на планах окреслюються ділянки, на кожній з яких переважає певний вид із зазначенням середнього віку, висоти та діаметра стовбура.

3.2. Після виготовлення інвентаризаційного плану об'єкта зеленого господарства проводиться обчислення його площі та ситуації.

Обчислена загальна площа земельної ділянки об'єкта зеленого господарства не повинна відрізнятися від суми площ окремих ділянок (ситуацій) більш ніж на 0,1%. Допустима похибка розподіляється пропорційно площі кожної складової частини.

3.3. На основі проведеного технічного обліку складається технічний паспорт об'єкта зеленого господарства.

Показники технічного паспорта заповнюються після виконання всіх графічних і обчислювальних робіт.

3.4. Проведення робіт з інвентаризації об'єктів зеленого господарства перевіряється в натурі, а також під час виконання камеральних робіт представниками замовника і бюро технічної інвентаризації, що виконує інвентаризацію. У разі виявлення в процесі перевірки значних дефектів або недоробок складається акт, який зберігається у справі.