- вентиляції їх від шкідливих газів і перевірки повітря на відсутність шкідливих речовин, газу і достатність кисню;
- зняття напруги з електродвигунів тягодуттьових установок.
7.5.2. Під час проведення робіт усередині елементів котельної установки, газоходів та повітроводів із використанням переносних електричних світильників кількість ламп повинна бути не менше двох, і ці лампи повинні живитись від різних джерел напругою 12 В.
Допускається також здійснювати освітлення акумуляторними і батарейковими ліхтарями.
7.5.3. Всередині топки котла допускається застосовувати світильники загального освітлення з електролампами розжарювання напругою до 220 В.
Електропроводка повинна бути виконана захищеним проводом (в металорукавах, металевих трубах) або кабелем із захисною оболонкою.
Світильники повинні розміщуватись на висоті понад 2,5 м над робочими місцями або повинні вживатись заходи, що перешкоджають доступу працівників до ламп.
За недостатньої освітленості всередині топки котла допускається використання прожектора напругою 220 В, установленого поза топкою котла у недоступному для працівників місці з обов'язковим заземленням його корпуса.
Приєднувати до мережі і вимикати з неї освітлювальні прилади і електроустановки напругою понад 12 В повинні працівники електричного цеху.
7.5.4. Заборонено допуск працівників до елементів котельної установки, газоходів і повітроводів - до закінчення очищення стін топки і елементів труб від шлаку, золи і осередкових залишків.
7.5.5. Проводити роботи в топці за наявності в ній навислих брил шлаку або цегли, що загрожують обрушенням, заборонено.
7.5.6. Збивати навислі брили в топці котла слід через лази, люки і вічка - після попереднього заливання їх водою.
Шлакові нарости і шлакові утворення, що залишились на стінках, а також з верхніх частин топки дозволяється збивати, перебуваючи у топці.
Перед тим, як залізати у топку котла, слід збиті брили залити водою і переконатись у надійності опори в топці для ніг.
Очищення котла і його елементів слід виконувати за ходом димових газів.
Збивати шлак із стін у топці котла слід зверху вниз.
Не дозволяється працівникам перебувати нижче ділянки, що підлягає очищенню.
7.5.7. Велику кількість шлаку в топці котла слід збивати не зразу по всій ширині, а спочатку пробити невелику вертикальну борозну і нею направляти вниз летку золу, поливаючи її водою, потім поступово розширювати борозну і продовжувати спускання золи.
Очищення топки одночасно кількома борознами заборонено, - щоб уникнути сповзання шлаку.
7.5.8. Під час заливання водою гарячої золи і шлаку працівник повинен перебувати на такій відстані від них, щоб пара, що утворилась, не могла потрапити на нього.
Заливати гарячу золу і шлак працівники повинні тільки розпиленою водою, спрямовуючи її подалі від своїх ніг та ніг інших працівників; працівники повинні виконувати цю роботу у теплому спецодязі, касці з пелериною і у захисних окулярах.
7.5.9. Під час заливання шлаку і золи і очищення топки один з працівників повинен перебувати ззовні топки біля лазу, - щоб мати можливість наглядати за працівниками, які виконують роботу всередині топки.
7.5.10. Під час проведення робіт усередині топки в ній одночасно мають перебувати не менше двох працівників.
7.5.11. Під час очищення топки заборонено працювати в газоходах і на поверхнях нагріву котла, що розміщені у конвективній шахті.
7.5.12. Працівники, які виконують роботу в топці і на конвективних поверхнях нагріву котла, що спалює мазут, повинні бути проінструктовані про шкідливість відкладень, що утворюються, та обмивальних вод і про необхідність користуватись під час роботи респіраторами, кислото- та лугостійкими рукавицями.
7.5.13. Влізати у топку або конвективну шахту котла дозволяється тільки через лаз, через який не проходять зварювальні кабелі, газопідвідні шланги або проводи освітлювальної мережі.
7.5.14. Перед початком проведення робіт всередині топки котла, у випадку необхідності проведення аварійного ремонту котла без попереднього очищення топки, слід ужити заходів щодо запобігання падінню шлаку і цегли на працівників.
7.5.15. Перед підніманням кубів трубчастого повітропідігрівника слід попередньо сполучити верхні і нижні трубні дошки, враховуючи масу куба і накопиченої в ньому золи і дробу.
7.5.16. Під час проведення ремонтних робіт на регенеративних обертових повітропідігрівниках заборонено перебувати під пакетами холодної набивки - під час установлення або виймання пакетів, а також усередині бочки ротора - у разі його переміщування.
Ротор слід повертати за допомогою спеціальних пристосувань.
7.5.17. До початку проведення робіт усередині барабана котла слід відкрити обидва люки.
Перед допуском працівників у барабан котла у барабані необхідно провести вентиляцію і перевірити повітря на достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20% від об'єму), а також на вміст водню і сірчистого газу (концентрація водню в барабані не повинна перевищувати 1/5 нижньої границі його займистості, а сірчистого газу - значення ГДК).
Температура повітря всередині барабана котла на відстані 0,7 м від люка не повинна перевищувати плюс 45 град. C.
7.5.18. Вентиляція барабана котла повинна виконуватись переносним вентилятором або повітряно-душувальною установкою, розміщеною ззовні барабана - біля одного з відкритих люків барабана або будь-якого тимчасово звільненого штуцера.
Для підвищення інтенсивності вентиляції робочих місць під час роботи в нижніх барабанах повинні бути відкриті люки також і у верхніх барабанах.
7.5.19. Очищати барабан і з'єднувальні труби повинні не менше ніж два працівники.
Під час очищення кип'ятильних труб ручною шліфувальною електричною машиною з гнучким валом один працівник повинен наглядати за працівником, який виконує роботу в барабані, і мати біля себе комунікаційний апарат - для виконання його вказівок, а також для вмикання електродвигуна у разі необхідності.
Наявність наглядача обов'язкова і тоді, коли електродвигун має дистанційне керування.
7.5.20. Під час очищення кип'ятильних труб шліфувальну головку необхідно видаляти з труби - після вимкнення електродвигуна; повторне увімкнення електродвигуна слід виконувати лише після того, як головка буде знову заведена в трубу.
7.5.21. Електродвигуни напругою понад 12 В і переносні понижувальні трансформатори, до яких приєднуються переносні ручні світильники або електрифікований інструмент, необхідно встановлювати ззовні барабана, біля лазу. Корпус і один з виводів обмотки нижньої напруги трансформатора повинні бути заземлені.
Електрообладнання, що використовується у цьому випадку, повинно відповідати вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.
7.5.22. Під час перевірки змійовикових поверхонь нагріву шляхом прокочування кулі необхідно користуватись спеціальними уловлювачами куль.
7.5.23. Зовнішні обстеження димових труб і газоходів повинні проводити не менше двох працівників, внутрішні, а також і ремонт - не менше трьох працівників з дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
7.5.24. Роботи в газоходах та димових трубах необхідно проводити тільки після ретельної вентиляції місця роботи через відкриті люки і здійснення захисту від проникнення димових газів від працюючих котлів.
7.5.25. Під час виконання робіт усередині топки котла, в газоходах за температури повітря понад плюс 45 град. C працівники повинні бути одягнені у теплий спецодяг. Режим роботи і відпочинку в цьому разі повинен визначати керівник робіт.
Забороняється перебувати всередині топки котла і газоходах за температури понад плюс 60 град. C. Температура вимірюється на відстані 0,7 м від стінки топки, газоходу.
7.5.26. Внутрішній ремонт димових труб та газоходів повинен проводитись після перевірки відсутності шкідливих речовин у повітрі робочої зони та перевірки достатності вентиляції газохода.
7.5.27. У разі необхідності пересувань працівників усередині газоходів або інших коробів слід перевіряти міцність обшивки їх дна.
У разі виявлення послаблених місць або пошкодження у дні короба необхідно укласти настил з дощок, а за наявності у коробах золи - видалити її.
На період проведення робіт вертикальні ділянки коробів повинні бути обгороджені, - щоб уникнути падіння людей у місцях, де короби переходять з горизонтального у вертикальне положення.
Працівники в газоходах повинні спускатись і підніматись по надійно закріплених драбинах і трапах.
7.5.28. Шахту ходових сходів для піднімання і спускання працівників у димові труби необхідно захищати сітками з чотирьох боків по всій висоті і на 2,5 м вище рівня робочої площадки.
7.5.29. Піднімання і спускання працівників по ригелях, розкосах або по тросу підіймача, а також одночасне піднімання або спускання з димової труби кількох працівників по скобах або по зовнішніх ходових сходах заборонено.
На труби, що мають світлофорні площадки, дозволяється одночасне піднімання або спускання працівників на різних рівнях між цими площадками - за умови обов'язкового закриття люка на цих площадках.
7.5.30. Під час проведення ремонтних робіт або обстеженнях з підвісних пристосувань біля димової труби повинна бути обгороджена небезпечна зона, розташована навколо труби на відстані 1/10 її висоти, виміряної від цоколя.
На огородженнях повинні вивішуватись знаки безпеки про заборону входити в обгороджену зону. Над проходами і проїздами в межах небезпечної зони повинні установлюватись захисні навіси, бокові огородження, а також знаки безпеки, що забороняють прохід.
7.5.31. Ремонтні роботи усередині димових труб повинні проводитись тільки після очищення їх від золи.
7.5.32. Не дозволяється розбирати футеровку всередині димової труби одночасно на двох і більше ярусах.
7.5.33. Після закінчення робіт усередині топок, газоходів, повітропроводів і барабанів котлів необхідно виконувати вимоги пункту 4.10.27 цих Правил.
7.5.34. Під час проведення робіт на димових трубах і газоходах для перенесення приладів, інструменту і пристосувань, кріпильних деталей та інших дрібних предметів слід користуватись спеціальною сумкою, а для зберігання їх на риштуваннях або люльках - ящиком або відром.
Прилади, інструменти і пристосування, що використовуються під час проведення робіт на димових трубах і газоходах, повинні бути прив'язані до запобіжного пояса працівника або до металевих деталей.
7.6. Безпечне обслуговування систем шлакозоловидалення та золовідвалів
7.6.1. Перед кожним відкриванням зовнішніх люків і затворів шлакових і золових бункерів під час періодичного видалення шлаку і золи слід попереджувати машиніста котла про очікуване видалення шлаку і золи та необхідність підтримування збільшеного розрідження в топці котла.
Зола і шлак з обов'язковим заливанням їх водою повинні видалятись за умови нормальної роботи котла.
7.6.2. Під час видалення золи і шлаку з топки котла і газоходів працівники, які виконують ці роботи, повинні перебувати збоку від люка.
7.6.3. Відкривати шлакові, а під час проведення вагонеткового золовидалення і золові затвори слід тільки дистанційно, відвівши всіх працівників від затвора.
7.6.4. У разі вагонеткового золовидалення відкривати золові і шлакові затвори слід повільно і тільки після змочування водою шлаку, золи та відкладень незгорілих часток палива (пилу та золовинесення).
7.6.5. Під час змочування шлаку водою і спускання його з комодів у канали гідрозоловидалення оглядові дверці повинні бути зачинені.
7.6.6. Підчищати і знімати насадки змивних і збуджувальних сопел за напору води більше 20 м дозволяється тільки після виведення їх з дії.
7.6.7. Стояти проти вікон-вічок під час їх відчинення заборонено.
7.6.8. Збивати шлак слід тільки за умови сталого режиму горіння і збільшення розрідження у топці та газоходах.
Не дозволяється видалення шлаку і золи за умови несталого топкового режиму і вибивання полум'я і золи з оглядових вікон-вічок; не дозволяється також видалення шлаку і золи або обдування котла під час збивання шлаку у льотці котла.
Шлак слід збивати тільки спеціальними піками. Піка повинна мати з одного боку заварений в трубу наконечник, - щоб не допустити осипання шлаку по трубі, а з другого - кулясту насадку.
Під час збивання шлаку слід стояти збоку, тримаючи піку на відльоті.
Не дозволяється під час проведення робіт упиратись в піку.
Піки слід зберігати у зафіксованих положеннях, - щоб унеможливлювати їхнє падіння.
7.6.9. Не дозволяється збивати шлак стоячи на площадках, що не мають достатнього освітлення, а також на випадкових, не призначених для цього конструкціях (поручнях і щаблях драбин, трубах та ін.).
7.6.10. У разі необхідності виконувати шурування забитих золою золоспускових апаратів стояти слід збоку від відкритого лючка.
Під час видаляння золи лючок необхідно закрити.
7.6.11. Під час розшлакування шлаковидальних установок котлів та усунення золових заторів у золоспускових трактах сухих золовловлювачів заборонено:
- заходити всередину ванн і бункерів;
- працювати, - якщо знято перекриття каналів;
- ставати на гарячий шлак і накопичення золи;
- працювати на золоспусках без респіраторів.
7.6.12. Для видалення золи або шлаку працівники повинні надягати рукавиці, захисні окуляри і захисну каску з пелериною; брюки повинні бути надягнені зверху чобіт (навипуск).
7.6.13. Металовловлювачі або бункер пульпонасоса слід очищати тільки після перекриття каналів запірними пристроями, зупинення пульпонасоса і за відсутності надлишкового тиску в металовловлювачі і бункері.
7.6.14. Під час очищення каналів гідрозоловидалення їхні знімні перекриття слід знімати тільки в межах робочої зони. Під час перерв у роботі і після очищення каналів знімні перекриття необхідно встановити на місце.
7.6.15. Під час обстеження і очищення каналів гідрозоловидалення слід використовувати переносні ручні світильники напругою до 12 В.
7.6.16. Ремонт пульпопроводів та інших трубопроводів гідрозоловидалення слід проводити тільки за умови вимкнення насосів і спорожненого трубопроводу.
7.6.17. У випадку розсування секцій шлакозолопроводів слід уживати заходів щодо зливання пульпи (золи або шлаку), що залишилась у трубопроводі.
Під час піднімання труб працівників необхідно відвести від кінців секції.
7.6.18. Ходити по зневодненому золошлаковому пляжу допускається тільки у виняткових випадках у супроводі другого працівника; у цьому разі той, хто йде попереду, повинен жердиною перевіряти міцність намитого шару.
7.6.19. Ходити по золошлакопроводах, а також по свіжонамитому золошлаковому пляжу заборонено.
7.6.20. У разі промірювання глибин відстійного ставка, установлення шандора на водовідвідних спорудах тощо працівники, які виконують роботу з човна, катамарана або плота повинні мати рятувальні засоби (жилети, пояси та ін.).
Не дозволяється на відстійному ставку виконувати роботи з промірювання глибини, установлення шандор та ін., що пов'язані з використанням човнів, понтонів або плотів, - якщо швидкість вітру більше 9,8 м/сек або за висоти хвилі понад 0,35 м.
7.6.21. У разі проведення робіт у нічну зміну робочу зону на золошлаковідвалі необхідно освітлювати.
7.6.22. Шахти водоскидних колодязів повинні мати справні грати.
7.6.23. Поблизу місць забирання і скидання води і по периметру золошлаковідвалу в місцях можливого перебування людей слід вивішувати знаки безпеки про заборону купання, вживання води та ловлення риби.
7.6.24. Шламонагромаджувачі шкідливих і токсичних речовин, що містяться на золошлаковідвалі, необхідно обгородити і позначити застережними знаками безпеки.
7.6.25. Перебувати без спеціальних засобів захисту на золошлаковідвалах, де радіаційний фон (гама-випромінювання) перевищує 30 мікрорентгенів на годину, заборонено.
7.7. Безпечне обслуговування електрофільтрів
7.7.1. Перед початком ремонту механічної частини і чищення секцій електрофільтрів і перед тим, як розпочати ремонт механізмів струшування секцій, працівники електричного цеху повинні вимкнути їхню електричну частину і вивісити застережні і заборонні знаки безпеки на апаратах керування електродвигунами, механізмами струшування, вібраторами, обігрівання бункерів та ізоляторів.
Вивішувати застережні знаки безпеки на люках електрофільтрів і механізмах повинні працівники цеху, які обслуговують електрофільтри.
7.7.2. Проводити випробування і регулювати механізм струшування електрофільтрів, коли необхідно часто вмикати і вимикати електродвигун, дозволяється виконувати без розбирання електричної схеми. У цьому разі зі складу бригади слід призначати наглядача за електродвигуном і його пусковим пристроєм - для унеможливлення випадкового вмикання електродвигуна.
7.7.3. Внутрішній огляд і ремонт електрофільтрів необхідно проводити тільки після вимкнення їхньої електричної частини, заземлення їхньої коронувальної системи, вентиляції секцій, завершення відбирання проб газу на вміст вибухонебезпечних і токсичних газів, вимкнення димососів і закриття напрямних апаратів останніх.
7.7.4. Перед початком проведення робіт у бункері необхідно струсити з електродів налиплу золу, вимкнути обігрівання воронки бункера, вимкнути вібратори і звільнити бункер від золи.
Під час проведення робіт у верхній частині електрофільтрів необхідно відкрити додаткові верхні люки.
7.7.5. Працювати в електрофільтрах необхідно у протипилових респіраторах із застосуванням рятівних поясів, дотримуючись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
8. Вимоги безпечного обслуговування турбінних установок
8.1. Обслуговування парових турбоагрегатів
8.1.1. Зовнішні напірні мастилопроводи, розміщені в зоні гарячих поверхонь, необхідно обладнати спеціальними щільними захисними коробами з листової сталі. Нижня частина коробів повинна мати схил для стікання мастила у збірний трубопровід, незалежний від колектора аварійного зливання і поєднаний з ємкістю аварійного зливання мастила.
Під час проведення капітальних ремонтів короби слід перевіряти на щільність - заповненням їх водою.
8.1.2. Мастилопроводи, розміщені зовні короба, необхідно відділити від гарячих поверхонь металевими захисними екранами, а їхні фланці розмістити у спеціальних кожухах із зливом з них мастила у безпечне місце.
Кожухи фланцевих з'єднань повинні охоплювати фланці, а також розміщені поруч зварні шви і ділянку труби завдовжки від 100 до 120 мм від шва.
8.1.3. Під час проведення випробувань автомата безпеки працівникам, які безпосередньо не беруть участі у проведенні випробувань, заборонено перебувати на площадці обслуговування турбіни.
Перевірку автомата безпеки збільшенням частоти обертання ротора слід проводити за програмою, затвердженою головним інженером електростанції.
Перед початком проведення випробувань автомата безпеки слід проінструктувати працівників, які беруть участь у випробуваннях, із записом про це у журналі інструктажів.
Керувати проведенням випробувань повинен безпосередньо начальник цеху або його заступник, який повинен слідкувати за частотою обертання ротора турбіни за тахометром. Решту працівників, які беруть участь у проведенні випробувань, слід розставити так, щоб у потрібний момент можна було швидко вимкнути агрегат.
Перевірку автомата безпеки за наявності у головної парової засувки байпаса слід проводити за умови закритої засувки через байпас.
8.1.4. Перед початком перевірки автомата безпеки шляхом збільшення частоти обертання ротора слід перевірити його ручне вимикання за номінальної частоти обертання, а також перевірити посадку стопорних і регулювальних клапанів.
У разі незадовільної посадки стопорних і регулювальних клапанів перевіряти роботу автомата безпеки збільшенням частоти обертання ротора турбіни заборонено.
8.1.5. Якщо під час перевірки автомата безпеки частота обертання ротора турбіни зросла до рівня, за якого повинен спрацьовувати автомат безпеки, а автомат не спрацював, турбіну необхідно негайно зупинити ручним вимикачем. Якщо не спрацював ручний вимикач, турбіну слід зупинити швидким закриванням регулювальних клапанів і головної парової засувки (байпаса).
Дозволяється проводити повторне випробування автомата безпеки збільшенням частоти обертання ротора тільки після виявлення і усунення несправностей.
8.1.6. Зупинена у ремонт турбіна повинна від'єднуватись від діючого обладнання і загальноцехових трубопроводів пари, води, мастила відповідно до вимог пунктів 4.11.5 - 4.11.7 цих Правил.
8.1.7. Для проведення робіт всередині конденсатора слід перекрити напірну і зливну лінії циркуляційної води і відкрити атмосферний клапан і люки для неперервної вентиляції конденсатора.
Роботи всередині конденсатора повинні проводитись з дотриманням вимог пунктів 4.10.7; 4.10.10; 4.10.12 - 4.10.14 цих Правил.
8.1.8. Спеціальні знімні вантажозахватні пристосування для піднімання кришок циліндрів і роторів турбін перед початком проведення робіт слід оглянути; після закінчення ремонту цих пристосувань на них слід зазначити дату технічного огляду.
8.1.9. Важкі деталі (ротор, кришка циліндра), що знімаються з турбіни, слід укладати на козли і підкладки, - щоб не допустити їх зісковзування, згідно з планом розміщення деталей і з урахуванням вимог пункту 6.1.15 цих Правил.
Не дозволяється використовувати для підкладок шпали, оброблені антисептиками.
8.1.10. Відгвинчувати болти і затягувати гайки фланцевих з'єднань рознімань циліндрів турбін необхідно за інструкцією заводу-виробника турбін.
8.1.11. Під час розкриття і піднімання кришки циліндра турбіни необхідно:
- користуватись наявними пристосуваннями (наприклад, балансиром);
- відривати верхню половину циліндра (кришки) від нижньої за допомогою відтискних болтів;
- переконатись у тому, що кришка перед підніманням надійно застроплена;
- піднімати кришку за командою відповідального працівника тільки після її ретельного вивіряння і за умови установлених напрямних болтів (свічок);
- перевіряти під час піднімання кришки рівномірність переміщування її відносно фланця рознімання нижньої половини циліндра.
Під час перевірки рівномірності переміщування кришки, а також під час її піднімання класти руки на фланець розніму під кришку, що піднімається, заборонено.
8.1.12. У разі виявлення під час піднімання кришки перекошування або заїдання кришку слід опустити і знову вивірити кріплення її до гака підтягуванням або послаблюванням тросів. Довжину тросів слід регулювати гайками або талрепами підіймального пристосування.
8.1.13. Під час піднімання кришки циліндра необхідно стежити за тим, щоб разом з кришкою не піднімались ущільнювальні обойми, - якщо вони за конструкцією не кріпляться до кришки турбіни і не виключена можливість їхнього падіння від поштовхів під час подальшого піднімання.
У випадку, коли за незначної висоти піднімання кришки обойми не можуть бути вибиті ударами свинцевої кувалди по кришці, її подальше піднімання можливе тільки після виставлення кришки на підкладки і надійного закріплення обойми за кришку.
8.1.14. Якщо діафрагми конструктивно кріпляться до кришки циліндра і за незначної висоти піднімання кришки виявлено, що шурупи, що кріплять верхні половини діафрагми, обірвані, подальше піднімання кришки слід припинити.
У цьому разі кришку циліндра слід трохи підняти - тільки на висоту, що необхідна для укріплення діафрагми, і установити на викладку. Після укріплення діафрагми можна продовжити піднімання і подальше транспортування кришки циліндра турбіни.
8.1.15. Виконувати будь-яку роботу під піднятою кришкою циліндра або діафрагмою заборонено.
8.1.16. Шабрувати нижній фланець циліндра турбіни дозволяється лише за умови, що кришка циліндра відведена у безпечне місце або виставлена на підкладки.
8.1.17. Дозволяється перекантовувати кришки циліндра - тільки під безпосереднім керівництвом керівника робіт.
Перед тим, як розпочати кантування, необхідно переконатись у відсутності на кришці незакріплених деталей (гайок, болтів, заглушок, інструменту тощо).
8.1.18. Усі отвори паропроводів і дренажів, що приєднуються до циліндра турбіни, після його розкривання необхідно зразу закрити дерев'яними пробками або кришками, а отвори горловини конденсатора закласти міцними дерев'яними щитами.
8.1.19. У разі використання для нагрівання кріпильних нарізевих з'єднань електронагрівачів типу ТЕН їх необхідно заземлити.
Опір ізоляції між корпусом нагрівача і струмовідними частинами повинен бути більше 2 МОм.
До роботи з електронагрівачами повинні допускатись працівники, які мають з електробезпеки групу не нижче II. Вони повинні виконувати роботу у гумових діелектричних рукавицях.
Під час роботи з електронагрівачем заборонено:
- розбирати його, - не від'єднавши кабель живлення від мережі;
- згинати або деформувати захисну трубку корпуса нагрівача;
- установлювати електронагрівач в отвір шпильки - із застосуванням ударів або значного зусилля;
- нагрівати шпильку з глухим центральним отвором, глибина якого менша за робочу довжину електронагрівача;
- переходити з одного місця на інше з увімкненим електронагрівачем;
- рознімати цангові контакти струмовідних кабелів на працюючому електронагрівачі;
- залишати без нагляду увімкнений електронагрівач.
8.1.20. Під час роботи з ежекційним нагрівачем кріпильних деталей циліндра турбіни багатополуменевий пальник повинен працювати без ляскоту і зворотних ударів. Всі з'єднання і канали пальника повинні бути герметичними. На місці проведення робіт мають бути листовий азбест, вогнегасник і металевий лист для регулювання полум'я пальника.
Перед початком проведення робіт із застосуванням ежекційного нагрівача усі роботи на проточній частині турбіни необхідно припинити і працівників вивести у безпечне місце.
Пальник ежекційного нагрівача слід запалювати від полум'я на листі-деці.
Під час роботи з ежекційним нагрівачем стояти напроти полум'я, а також працювати у засмальцьованому одязі і замаслених рукавицях заборонено.
8.1.21. У разі використання для прогрівання шпильок рознімів циліндрів турбіни повітряних нагрівників уведення в отвір шпильки штуцера для подавання гарячого повітря і видалення його після нагрівання необхідно проводити за умови перекритого вентиля подавання повітря.
Працівники, які виконують ці роботи, повинні бути у рукавицях і захисних окулярах.
Не дозволяється прогрівати шпильки відкритим полум'ям газового пальника.
8.1.22. Під час демонтажу дефектних лопаток турбіни із застосуванням електрозварювання ротор необхідно заземлити.
Не дозволяється демонтувати лопатки турбін з допомогою вантажопідіймального крана.
8.1.23. Під час розкривання і закривання підшипників слід дотримуватись таких заходів безпеки:
- кришки і вкладиші слід стропувати за повністю (до відмови) угвинчені римболти, що щільно прилягають до поверхні кришки;
- у разі викочування нижнього вкладиша підшипника під час центрування по напівпівмуфтах для піднімання ротора на невелику висоту слід використовувати скобу, установлену на рознімі підшипника. Вивертати вкладиш слід за допомогою лома і римболтів. Братись за краї вкладиша руками заборонено. Протирати розточку корпуса дозволяється тільки після вжиття заходів щодо унеможливлення зісковзування вкладиша.
Не дозволяється міняти прокладки під вкладишем опорного підшипника - без належного закріплення вкладиша.
8.1.24. Перед тим, як розпочати перезаливання вкладишів підшипників бабітом, форми необхідно просушити.
Перезаливання вкладишів підшипників слід проводити у захисних окулярах, прогумованому фартусі і рукавицях.
Під час знежирювання вкладишів каустичною содою і травлення їх кислотою слід дотримуватись відповідних вимог розділу 12 цих Правил.
8.1.25. Виймати і установлювати ротор турбіни слід спеціальними пристроями.
Перед початком піднімання напівмуфти сусідніх роторів слід розсунути настільки, щоб виступ однієї половини вийшов із заточки другої.
Положення ротора під час піднімання після натягування краном тросів повинно бути горизонтальним, - що визначається на початку піднімання ротора за одночасністю відриванням шийок ротора від вкладишів, а після піднімання на незначну висоту - за рівнеміром, установленим на одну із шийок вала.
За наявності перекосів, заїдань і зачіпань піднімання ротора слід негайно припинити.
8.1.26. Під час розбирання пристроїв регулювання і захисту слід дотримуватись таких заходів безпеки:
- у разі розбирання автоматичного стопорного клапана слід відгвинтити два діаметрально протилежних болти на рознімі колонки, установити замість них дві подовжені шпильки з наріззю по всій довжині і тільки після цього розпочати відгвинчування решти болтів, обережно розпускаючи пружину довгими шпильками з нарізкою;
- слід вийняти дросельний клапан після стропування його за нагвинчену до відмови з'єднувальну напівмуфту;
- послаблювати пружини відцентрового регулятора під час його розбирання слід рівномірно з обох боків.
8.1.27. Під час посадки деталей турбін з натягом способом глибокого охолодження необхідно надягати рукавиці і працювати із застосуванням спеціальних пристосувань.
У разі використання рідкого азоту для охолодження деталей слід враховувати можливість утворення вибухонебезпечної суміші - рідкої азотно-кисневої суміші із вмістом кисню понад 30%.
Щоб унеможливити утворення вибухонебезпечних сумішей необхідно попередньо ретельно очистити деталі, що охолоджуються, а також ванну від мастила і жирових забруднень і в процесі охолодження здійснювати контроль підвищенням концентрації кисню в азоті.
8.1.28. Перевіряти та зачищати гребені кінцевих або діафрагмових ущільнень необхідно в рукавицях.
8.1.29. Перед початком прокручування ротора турбіни вручну (під час центрування) необхідно перевірити відсутність на ньому незакріплених деталей, стати ногами на горизонтальний рознім турбіни або на площадку, установлену на рівні горизонтального розніму.
Прокручування ротора вручну слід проводити за командою виконавця робіт або призначеного ним працівника зі складу бригади.
Перед початком прокручування ротора турбіни краном ремонтні роботи на проточній частині турбіни необхідно припинити, а працівників вивести у безпечне місце.
Стояти біля натягувального троса під час прокручування ротора краном заборонено. Намотувати трос слід рівномірно, без набігання, уникаючи його защемлення.
8.1.30. Під час балансування ротора турбіни на станку використовувати пасову передачу заборонено. Ротор двигуна повинен бути з'єднаний з ротором, що балансується, через рухому муфту, яка легко розчіплюється на ходу.
Проти місць кріплення пробних вантажів, які використовують під час балансування ротора, необхідно установлювати захисні щити.
Під час балансування ротора турбіни на станку або у власних підшипниках місце балансування слід обгородити і працівників вивести із зони обертання ротора.
Під час балансування ротора слід дотримуватись також вимог підрозділу 4.12 цих Правил.
8.1.31. Проводити роботи, пов'язані із заміною і ремонтом арматури на газо- та мастилопроводах і з розбиранням деталей регулювання (за винятком заміни манометрів), дозволяється тільки на непрацюючих турбіні чи мастилонасосі.
8.1.32. Під час проведення ремонтних робіт на мастилосистемі необхідно:
- вогневі роботи виконувати з дотриманням вимог підрозділу 4.8 цих Правил;
- ділянки мастилопроводів, на яких під час проведення ремонту здійснено перезварювання зварювальних стиків фланцевих з'єднань, штуцерів, відводів тощо, піддавати гідравлічному випробуванню;
- негайно прибирати розлите мастило;
- під час хімічного очищення мастилосистеми дотримуватись вимог розділу 10 цих Правил;
- пропарювати труби мастилосистеми і мастилоохолоджувача насиченою парою тиском до 0,6 МПа (6 кгс/кв.см) на спеціально обладнаній площадці; вентиль подавання пари слід установлювати безпосередньо біля робочого місця.
Не дозволяється використовувати для підведення пари гумові шланги.
8.1.33. Роботи всередині баків з мастилом слід проводити тільки за нарядом - після повного очищення баків від мастила і шламу, пропарювання та вентиляції - з дотриманням вимог безпеки, передбачених підрозділом 4.10 цих Правил.
Спускатись працівникам всередину баків без шлангового або киснеізолювального протигаза, рятувального пояса та рятувальної вірьовки для огляду і очищення їхніх внутрішніх поверхонь від мастила і шламів заборонено.
8.1.34. Вогневі роботи на відстані менше 10 м від ділянок газомастильної системи, що містять водень, слід проводити за нарядом - з дотриманням заходів щодо створення безпечних умов для проведення робіт (установлення огороджень, перевірка повітря в приміщенні на відсутність водню тощо).
Проводити вогневі роботи безпосередньо на корпусі генератора, на трубопроводах і апаратах газомастильної системи, що заповнені воднем, заборонено.
Біля генераторів та пристроїв газомастильної системи слід вивішувати застережні знаки безпеки "Обережно! Небезпека вибуху".
8.2. Безпечне обслуговування газотурбінних та парогазових установок
8.2.1. Під час обслуговування газотурбінного агрегату слід дотримуватись вимог пунктів 8.1.1, 8.1.2; 8.1.8 - 8.1.25; 8.1.27 - 8.1.34 цих Правил.
8.2.2. Випробування автомата безпеки збільшенням частоти обертання ротора слід проводити за програмою, затвердженою головним інженером електростанції, під керівництвом начальника цеху або його заступника.
Перед початком проведення цих випробувань слід проінструктувати працівників, які беруть в них участь, - із записом про це в журналі інструктажів.
Працівників, які беруть участь у проведенні випробувань, слід розставити так, щоб у потрібний момент можна було відключити газотурбінну установку (далі - ГТУ).
Начальник цеху або його заступник повинні контролювати частоту обертання ротора турбіни.
Перед початком проведення випробувань необхідно провести роботи з:
- перевірки щільності паливних клапанів;
- перевірки дієздатності електроприводів паливних засувок;
- розходжування клапана автоматичного затвора (стоп-крана);
- перевірки спрацьовування захисту у разі дії на кнопку зупинки і ключ дистанційної зупинки з блочного щита керування (центрального щита керування).
Під час проведення випробувань автомата безпеки перебувати на площадці обслуговування газової турбіни працівникам, які безпосередньо не беруть участі у випробуваннях, заборонено.
8.2.3. Якщо під час проведення випробувань автомат безпеки не зупинив ГТУ по досягненні частоти обертання ротора до рівня спрацьовування, ГТУ слід зупинити ручним вимикачем.
У разі неспрацювання ручного вимикача, ГТУ необхідно зупинити швидким закриванням арматури на паливопроводах або вимкненням паливних насосів.
Проводити повторне випробування автомата безпеки збільшенням частоти обертання ротора дозволяється тільки після виявлення і усунення всіх дефектів.
8.2.4. Не дозволяється на працюючому обладнанні підніматись на кришки корпусів циліндрів ГТУ або на теплоізоляційний кожух, а також входити у всмоктувальну камеру компресора.
8.2.5. Обтирання ГТУ необхідно проводити регулярно, не допускаючи накопичення пилу, мастила та іншого матеріалу, - щоб уникнути пожежі.
8.2.6. У разі виявлення витікання мастила і рідкого палива на гарячі поверхні необхідно негайно зупинити ГТУ і вжити заходів щодо відвернення витікання.
8.2.7. Роботи на повітроводах, газоходах необхідно проводити:
- за умови закритих шиберів перед компресором і після газової турбіни;
- після ретельної вентиляції газоходів від шкідливих газів і перевірки повітря на загазованість;
- з дотриманням вимог пунктів 4.10.12 - 4.10.13 цих Правил.
8.2.8. Зовнішні огляди повітроводів і газоходів повинні проводити не менше двох, а внутрішні огляди і ремонт - не менше трьох працівників з дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
8.2.9. Під час обслуговування систем подавання газоподібного палива до ГТУ слід дотримуватись вимог пунктів 7.3.1 - 7.3.4 цих Правил.
8.2.10. Паливопроводи повинні бути герметичними. У місцях можливих витікань (біля кранів, вентилів) слід установити спеціальні пристрої для відведення палива з них у безпечне місце.
8.2.11. Підтягувати сальникові ущільнення і фланцеві з'єднання на арматурі і вузлах паливоподачі дозволяється тільки на непрацюючому обладнанні.
8.2.12. У разі виведення у ремонт вузлів паливоподачі необхідно відділити їх від паливопроводів заглушками.
8.2.13. У разі виведення у ремонт ділянки паливопроводу його необхідно від'єднати, спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити заглушками.
8.2.14. Під час експлуатації ГТУ вогневі роботи на відстані до 10 м від вузлів паливоподачі слід проводити за нарядом - з дотриманням заходів щодо створення безпечних умов праці (установлення засобів пожежогасіння, перевірка повітря у приміщенні на загазованість тощо).
8.2.15. Обслуговування котлів-утилізаторів і газоводяних теплообмінників необхідно проводити згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів і Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріванням води не вище 115 град. C.
8.2.16. Робота ГТУ на "сухий" теплоутилізаційний пристрій дозволяється тільки у випадках, передбачених технічними умовами. У цьому разі не допускається підвищення температури продуктів згоряння після ГТУ понад плюс 500 град. C.
8.2.17. Обслуговування блока допалювальних пристроїв слід проводити відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, Правил безпеки систем газопостачання України.
Слід також дотримуватись вимог пунктів 7.1.3; 7.1.4 і 7.1.5 цих Правил.
8.2.18. Гасити пожежу, що виникла на працюючій ГТУ, слід тільки вуглекислотними або пінистими вогнегасниками, а не водою.
8.2.19. У разі виникнення пожежі у блоці внутрішніх підшипників необхідно зупинити ГТУ і подати у порожнину блока вуглекислоту.
8.2.20. У разі виникнення пожежі під час пуску ГТУ в газоході необхідно різко підняти навантаження; якщо збити полум'я не вдається, ГТУ необхідно зупинити.
У газохід необхідно подавати вуглекислоту; якщо пожежа продовжується, то через люки слід подати піну від піногенератора.
8.2.21. У разі виникнення пожежі під теплоізолювальним кожухом ГТУ "легкого" типу ГТУ слід негайно зупинити і подати вуглекислоту.
8.2.22. У разі виникнення пожежі в теплоутилізаційному пристрої ГТУ слід негайно зупинити і за наявності системи обмивання - подати воду.
Якщо пожежа продовжується, а також за відсутності системи обмивання, слід відкрити люки і подати піну від піногенератора.
8.3. Заходи безпеки під час роботи з вогнестійкими мастилами
8.3.1. У разі застосування в системах регулювання турбін з метою підвищення пожежобезпеки замість турбінного мастила вогнестійких синтетичних мастил "Иввиоль-3" і ОМТИ слід дотримуватись вимог спеціальних інструкцій заводів-виробників і "Типовой инструкции по приемке, хранению и эксплуатации огнестойкого турбинного масла ОМТИ", затвердженої Міненерго СРСР 18.12.90.
Вогнестійке мастило "Иввиоль-3" - токсична речовина, яка у разі попадання в шлунково-кишковий тракт людини, проникнення крізь шкіру, вдихання пари і аерозолів діє паралітично. За ступенем дії на організм людини - це помірно небезпечна речовина: клас небезпеки - 3, ГДК у повітрі робочої зони 1,5 мг/куб.м.
Вогнестійке мастило ОМТИ має ступінь небезпеки того самого класу, що й мінеральне мастило, не діє паралітично і має ГДК у повітрі робочої зони 5 мг/куб.м.
8.3.2. Система регулювання, що працює на вогнестійкому мастилі, повинна задовольняти підвищеним вимогам щодо контролю за щільністю фланців і вентилів під час монтажу і експлуатації.
Трубопроводи, по яких здійснюється транспортування вогнестійкого мастила, повинні мати коричневе забарвлення з трьома жовтими кільцями.
8.3.3. Мастилобаки системи регулювання і змащування та картери підшипників повинні мати витяжну вентиляцію, - щоб запобігти викиданню аерозолів у приміщення турбінного відділення. Викид після ексгаустера повинен бути виведений на 1 м вище покрівлі турбінного відділення.
8.3.4. Тиск охолоджувальної води у мастилоохолоджувачах повинен перевищувати тиск мастила на 0,1 МПа (1 кгс/кв.см) або схема охолодження повинна бути двоконтурною.
8.3.5. Одночасно з пуском мастилонасосів повинен вводитись в дію ексгаустер, а у разі його зупинення - резервний ексгаустер.
Ексгаустер повинен бути зупинений не раніше ніж через 15 хв після зупинення мастилонасоса, і тільки після зупинення ексгаустера дозволяється розкривати вузли мастилосистеми.
8.3.6. Оперативні і виробничі працівники повинні мати на робочих місцях фільтрувальні протигази, які вони повинні надіти у разі попадання вогнестійкого мастила на гарячі поверхні і виділення диму.
8.3.7. Працівники, які виконують роботу із застосуванням вогнестійкого мастила типу "Иввиоль-3", зобов'язані суворо дотримуватись правил особистої гігієни:
- приходячи на роботу, зняти особистий одяг і взуття і одягнути спецодяг і взути спецвзуття (комбінезон або брюки з курткою з бавовняної тканини, натільну білизну, шкарпетки, черевики на гумовій монолітній підошві або гумові чоботи), а у випадку проведення робіт, під час виконання яких можливий прямий контакт з вогнестійким мастилом, - надягнути також нарукавники, фартухи, гумові рукавиці на основі натурального каучуку або квалітексу і взути гумові чоботи;
- споживати їжу і палити - лише після ретельного миття рук теплою водою з милом; їсти на робочому місці заборонено;
- після закінчення зміни зняти і повісити спецодяг у шафу для робочого спецодягу і прийняти душ; чистий одяг слід зберігати в окремій шафі.
- щотижня замінювати робочий одяг, а спецодяг - зразу після ліквідації наслідків аварійного викидання або витікання мастила, - якщо таке трапляється;
- рукавиці слід вимити перед зніманням їх, а підошви взуття - протерти виходячи з робочого місця.
Під час перерв у роботі і після закінчення їх забруднені засоби індивідуального захисту слід ретельно вимити гарячою водою з милом або тринатрійфосфатом.
У разі попадання вогнестійкого мастила на шкіру це місце слід витерти серветкою, а потім вимити кілька разів теплою водою з милом.
8.3.8. Працівники, які виконують роботи із застосуванням вогнестійкого мастила ОМТИ, повинні працювати у спецодязі (комбінезоні або брюках з курткою з бавовняної тканини) і спецвзутті (черевиках).
Під час розбирання окремих дуже забруднених мастилом вузлів слід працювати у фартухах з текстовініту.
Працівники, які зачищають баки з мастилом і прибирають велику кількість мастила, яке витекло внаслідок порушення герметичності мастилосистеми, повинні працювати в гумових чоботях і рукавицях.
8.3.9. У процесі експлуатації системи регулювання турбіни, що працює на вогнестійкому мастилі, слід дотримуватись таких вимог:
- щодня протирати підлогу мийними розчинами з використанням волосяних щіток на відмітці обслуговування і нульовій відмітці всередині огородження мастилобака системи;
- щотижня протирати мийним розчином поручні, штурвали засувок, а також проміжні площадки і сходові переходи турбінного відділення;
- періодично, не рідше одного разу на місяць, у приміщенні турбінного відділення проводити контроль повітряного середовища на вміст вогнестійкого мастила;
- деталі, вузли, контрольно-вимірювальні прилади і пристрої автоматики, що передаються для ремонтних і налагоджувальних робіт в інші цехи або для зберігання, слід ретельно відмивати від вогнестійкого мастила;
- ремонтувати, налагоджувати і перевіряти в лабораторії контрольно-вимірювальних приладів прилади контролю параметрів вогнестійкого мастила слід окремо від інших приладі. Ці роботи повинні виконувати спеціально проінструктовані працівники із застосуванням окремого від спільного інструментального господарства комплекту необхідних інструментів, який після закінчення роботи слід відмити від мастила.
8.3.10. Відмивати деталі та інструмент від вогнестійкого мастила слід 5%-ним розчином тринатрійфосфату або емульгатором ОП-7.
9. Вимоги безпечного обслуговування систем водопостачання
9.1. Обслуговування споруд та систем технічного водопостачання
9.1.1. На приводах і пускових пристроях насосних агрегатів, що перебувають у ремонті, слід вивішувати плакати про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою.
Електрична схема електроприводів повинна бути розібрана.
Працівники повинні спускатись у водоприймальні камери з дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил. Перед спусканням в камеру слід переконатись у тому, що вхідні затвори щільно закриті і застопорені, в камері немає води, а у повітрі відсутні шкідливі речовини і достатньо кисню (вміст кисню повинен бути понад 20% від об'єму).
Працівники, які спускаються у камеру, повинні бути забезпечені рятувальними поясами.
9.1.2. Ремонтувати всмоктувальну лінію насосів за наявності на дні водоймища мулу завтовшки понад 30 см слід із засобів підмощування.
9.1.3. Обігрівання замерзлих трубопроводів і приймачів насосів та видалення намерзлого льоду за допомогою гарячої води слід проводити з дотриманням необхідних заходів безпеки праці, - щоб уникнути опіків працівників.
Якщо намерзлий лід розчищають на низовому боці затворів, роботу слід проводити з підвісної люльки, що спускається у нижній б'єф, з використанням запобіжного пояса.
9.1.4. Під час прибирання сміття на обертових сітках або очищення їх від льоду працівники, які виконують цю роботу, повинні перебувати на відстані не менше 1 м від цих сіток.
9.1.5. Внутрішній огляд трубопроводу дозволяється проводити за умови відокремлення ділянки, яку оглядають, повного спорожнення її і відкривання повітряних клапанів у верхніх точках трубопроводу.
9.1.6. Не дозволяється використовувати підвідні канали водозабірних споруд для розміщення плавних засобів, що не призначені для обслуговуванням цих споруд, а також скидати забруднені стічні води у ці канали.
9.1.7. Галереї напірних трубопроводів повинні бути освітлені. Проходи між трубопроводами не повинні бути захаращені.
9.1.8. Зону скидання відпрацьованої води у річку (водоймище) необхідно відгородити до урізу річки (водоймища), а схили закріпити - вимощенням, дерном тощо.
9.2. Експлуатація водоймищ-охолодників, бризкальних установок та градирень
9.2.1. Поблизу місць забирання води з водоймищ-охолодників і її скидання слід вивішувати застережні знаки безпеки про заборону купання.
9.2.2. По периметру градирень слід улаштувати огородження заввишки не менше 1 м. На поручнях слід вивішувати застережні знаки безпеки про заборону купання в градирнях.
9.2.3. Для забезпечення проходу працівників через кювети, що відводять воду з території градирень і бризкальних установок, слід передбачати містки з поручнями.
9.2.4. Вентилятори градирень слід обгородити.
На період проведення огляду і поточного ремонту градирень вентилятори необхідно вимкнути і застопорити. Дозволяється входити у дифузор тільки вимкненого вентилятора.
9.2.5. Проходи через бризкальну установку між секціями повинні бути чистими.
Звільняти від льоду замерзлі сопла слід лише після того, як вимкнено лінію живлення.
9.2.6. Очищати сопла бризкальних установок слід з містків, переносних драбин або плотів.
9.2.7. Працівники, які очищують бризкальні установки, повинні бути забезпечені рукавицями і гумовими чоботами.
9.2.8. Внутрішній огляд водорозподільної системи або зрошувача градирні повинні проводити не менше двох працівників.
9.2.9. Для очищення від утворених мулу, шламу, накипу та інших відкладень зливні насади, тарілочки і розбризкувальні сопла градирень слід зняти, занурити у 10-15%-ний розчин соляної або сірчаної кислоти, а потім промити чистою водою.