Про затвердження Інструкції з порядку ветеринарного клеймування шкіряної та хутрової сировини

Відповідно до Законів України "Про ветеринарну медицину", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" та у зв'язку з потребою здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду та контролю за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, у тому числі шкіряної та хутрової сировини, її клеймування, а також з метою забезпечення проведення державної ветеринарно-санітарної оцінки цієї продукції

1. Затвердити Інструкцію з порядку ветеринарного клеймування шкіряної та хутрової сировини, що додається.

2. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст здійснювати державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за організацією та проведенням ветеринарно-санітарної оцінки шкіряної та хутрової сировини суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження з наданням дозволу на виготовлення відповідних клейм та присвоєнням номера.

3. Зареєструвати цю Інструкцію в Міністерстві юстиції України.

4. Уважати такими, що не застосовуються на території України: "Инструкцию о порядке клеймения кожевенного и мехового сырья на мясокомбинатах, бойнях и заготовительных базах", затверджену Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР від 27 липня 1965 р., Витяг з циркулярної вказівки Головного управління ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР від 4 квітня 1966 р. N 120-6 "О клеймении мокросоленого кожсырья 80%-ной уксусной кислотой", Витяг з вказівки Головного управління ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР від 31 липня 1967 р. N 120-1 "О возможности отгрузки кожевенного сырья без повторного клеймения".

5. Управлінню забезпечення протиепізоотичної роботи (Кучерявенко О.О.) забезпечити тиражування та розсилання Інструкції до установ ветеринарної медицини.

6. Суб'єктам господарювання, установам та організаціям, які здійснюють клеймування шкіряної та хутрової сировини, заміну клейм провести до 01.07.02 відповідно до даної Інструкції.

7. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст заборонити клеймування шкіряної та хутрової сировини клеймами старого зразка з 01.07.2002.

8. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

1.1. Інструкція з порядку ветеринарного клеймування шкіряної та хутрової сировини (далі - Інструкція) розроблена відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину", Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 N 641 "Деякі питання Державного департаменту ветеринарної медицини", Положення про державний ветеринарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 01.09.00 N 45 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.10.00 за N 760/4981, і з метою встановлення на основі ветеринарно-санітарної оцінки вимог ветеринарно-санітарної безпеки шкіряної та хутрової сировини і ветеринарного клеймування.

1.2. Ця Інструкція є обов'язковою для органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, організацій, установ, підприємств та інших юридичних осіб, незалежно від форми власності та підпорядкованості, а також фізичних осіб, у тому числі приватних підприємців, без утворення юридичної особи, діяльність яких здійснюється у сфері обігу шкіряної та хутрової сировини (далі - суб'єкти господарювання).

1.3. Клеймуванню знаками державного ветеринарного нагляду підлягають шкури коней, великої і дрібної рогатої худоби, ослів, лошаків, мулів, яків, буйволів, верблюдів, оленів, лосів, диких кіз та єнотоподібних собак.

1.4. Шкури каракульських (смушкових) ягнят, шкури свиней боєнського походження, за винятком шкур свиней, що піддавались дезінфекції у випадках, передбачених чинним законодавством, клеймуванню не підлягають.

1.5. Шкури свиней невідомого походження (збірні), які заготовлені заготівельними суб'єктами господарювання, за наявності на них інфільтратів підлягають клеймуванню після лабораторного дослідження на сибірку з негативним результатом. За відсутності інфільтратів шкури на сибірку не досліджують і не клеймують.

1.6. Шкури тварин усіх видів, що зазначені в пункті 1.3 цієї Інструкції і отримані при забої тварин на м'ясокомбінатах, бойнях, забійних площадках та в інших місцях з проведенням ветсанекспертизи спеціалістами державної служби ветеринарної медицини, підлягають клеймуванню без дослідження на сибірку.

Зазначену шкіряну та хутрову сировину клеймують безпосередньо перед пакуванням до її відвантаження на шкірсировинні підприємства або в інші місця для подальшої переробки.

1.7. Клеймування свіжезнятих (парних) шкур без їх наступної обробки (міздріння, засолювання) дозволяється тільки в тому випадку, якщо забій тварин проведено на забійній площадці тощо та під наглядом і контролем спеціалістів державної служби ветеринарної медицини. Таку шкіряну та хутрову сировину дозволяється приймати заготівельним суб'єктам господарювання без дослідження на сибірку. Якщо після її обробки (міздріння, засолювання тощо) клеймо стерлося, то проводять клеймування повторно також без дослідження на сибірку.

За умови чіткого зберігання відбитку першого клейма повторне клеймування не проводиться.

1.8. Шкіряна та хутрова сировина боєнського походження або заготовлена в інших місцях, прийнята на склад заготівельного суб'єкта господарювання з нечітким, стертим відбитком клейма або знеособлена, тобто складена разом з іншою сировиною невідомого походження, також уважається сировиною невідомого походження і підлягає дослідженню на сибірку.

Примітка. У такому разі відповідальність за обов'язкове проведення повторного дослідження шкіряної та хутрової сировини на сибірку покладається на суб'єкта господарювання.

1.9. Клеймування шкіряної та хутрової сировини проводиться робітниками суб'єкта господарювання під контролем спеціалістів державної служби ветеринарної медицини (офіційними лікарями), а за потреби й лікарями ветеринарної медицини державних установ, що обслуговують ці суб'єкти господарювання та відповідають за випуск такої сировини.

Для клеймування шкіряної та хутрової сировини власник (адміністрація) суб'єкта господарювання зобов'язаний виділяти працівника.

Клейма зберігаються спеціалістами державної служби ветеринарної медицини в умовах, які унеможливлюють їх несанкціоноване застосування.

1.10. Клеймування шкіряної та хутрової сировини здійснюється клеймами установленої форми, зазначеної у додатку 1.

1.10.1. Для клеймування шкур на м'ясокомбінатах, бойнях, забійних пунктах тощо застосовується кругле клеймо діаметром 6 см, виготовлене з каучуку або металу.

По колу клейма напис "Україна" та "Держветнагляд". У центрі три пари цифр: перша - означає порядковий номер Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя; друга - порядковий номер району, міста; третя - порядковий номер суб'єкта господарювання або державної лабораторії ветеринарної медицини, яка проводила дослідження на сибірку.

Букви по колу та в центрі клейма повинні бути приблизно шириною 3 мм і висотою 8 мм, а цифри в центрі клейма відповідно 4 мм і 10 мм. Ширина обідка 1мм.

Примітка. Для клеймування прісносухої й сухосоленої шкіряної та хутрової сировини рекомендується виготовляти клеймо з каучуку зі спеціальним пружинним пристосуванням (конструкції Наймушиної). Для цього клеймо виготовляють із каучукової пластинки, на зворотному боці якої проти кожних букв і номера приклеюють боковою поверхнею гумові циліндричні кільця. Ці кільця висотою 3-5 мм нарізають з пружної гумової трубки з внутрішнім діаметром 6-8 мм і товщиною стінки 2 мм. На верхню бокову поверхню цих кілець наклеюють рівний гумовий диск, який, в свою чергу, наклеюють на дерев'яну колодку. (Зазначені кільця можна замінити шаром гумової губки). Якість клейма зазначеної форми залежить від ретельності його виготовлення.

1.10.2. Для клеймування шкіряної та хутрової сировини небоєнського походження (збірної), що піддавалась лабораторному дослідженню на сибірку з негативним результатом, установлюють клеймо такої самої форми і розміру, як зазначено в пункті 1.10.1, з тією різницею, що в центрі клейма третя пара цифр означає номер державної лабораторії ветеринарної медицини, що проводила дослідження шкірсировини на сибірку, і під цифровим написом в центрі клейма додається слово "Досліджено".

1.10.3. Клеймування сировини, що піддавалась дезінфекції у випадках, передбачених відповідними інструкціями, проводиться клеймом такої самої форми і розміру, як зазначено в пункті 1.10.1, з тією різницею, що під цифровим написом у центрі клейма додається слово "Дезінфекція".

1.11. У ветеринарних клеймах перша пара цифр номера надається Головним державним інспектором ветеринарної медицини України (додаток 2); друга пара цифр - головним державним інспектором ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя; третя пара цифр - головним державним інспектором ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, за поданням головного державного інспектора ветеринарної медицини району, міста.

Головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя подають у Державний департамент ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України перелік суб'єктів господарювання, яким надані номери для клеймування шкіряної та хутрової сировини згідно з даною Інструкцією.

1.12. Дозвіл на виготовлення клейм надається головними державними інспекторами ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя суб'єктам господарювання тільки після їх ветеринарно-санітарної атестації в установленому порядку.

1.13. Реєстрація дозволів на виготовлення клейм здійснюється управліннями ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, які ведуть спеціальний журнал відповідної форми (додаток 3). Цей журнал підлягає постійному (безстроковому) зберіганню і включається до номенклатури справ.

1.14. Право на експорт шкіряної та хутрової сировини суб'єкта господарювання надає Головний державний інспектор ветеринарної медицини України за поданням головних державних інспекторів ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.

1.15. Списки спеціалістів ветеринарної медицини, яким надано дозвіл на клеймування шкіряної та хутрової сировини, затверджує Головний державний інспектор ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя після їх атестації щодо здійснення ветеринарно-санітарної оцінки шкіряної та хутрової сировини.

1.16. Відбиток клейма на шкурі повинний бути чітким.

Місце для відбитка клейма на шкурі попередньо очищають від солі, жиру та забруднень.

1.17. Для клеймування використовують тільки спеціальну фарбу, що застосовується в шкіряній та хутровій промисловості для маркування вироблених шкур за рецептом: подрібненого мила - 800-1000 г, газової сажі - 5 кг, води - 100 куб.дм (ГОСТ 28435-90 "Сырье кожевенное. Технические условия").

Для клеймування мокросоленої шкіряної сировини 80%-ною оцтовою кислотою рекомендується крім того застосовувати фарбу, виготовлену за таким рецептом: чорнильного порошку (фіолетового) - 1 г; 80%-ної оцтової есенції - 100 мл.

Клеймування іншими фарбами, у тому числі чорнилом тощо, не допускається.

1.18. Шкіряну та хутрову сировину за відсутності на ній відбитків клейм або якщо клеймо нечітке (стерлося), відвантажувати не дозволяється. Така сировина підлягає клеймуванню.

Відповідальність за наявність клейм на кожній шкурі та хутрі несе суб'єкт господарювання відповідно до чинного законодавства.

1.19. Головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, міст Києва і Севастополя, областей, Автономної Республіки Крим зобов'язані вживати заходи щодо своєчасного клеймування у повному обсязі шкіряної та хутрової сировини на суб'єктах господарювання: м'ясокомбінатах, забійних пунктах, заготівельних базах тощо відповідно до Інструкції.

Особливо ретельний нагляд та контроль повинні бути встановлені щодо збірної шкіряної сировини та її лабораторного контролю.

1.20. Суб'єкт господарювання, що перебуває під безпосереднім державним ветеринарно-санітарним наглядом та контролем, реалізовує лише ту шкіряну та хутрову сировину, яка пройшла ветеринарно-санітарну оцінку, заклеймована спеціалістами державної служби ветеринарної медицини з оформленням відповідних документів (ветеринарні свідоцтва, довідки тощо), які передбачені Правилами видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарному контролю, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07.08.97 N 27 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.08.97 за N 326/2130, та засвідчують її безпеку.

1.21. Шкіряну та хутрову сировину, яка при лабораторних дослідженнях дала позитивний результат на сибірку, не клеймують. З нею поступають відповідно до Інструкції про заходи з профілактики та боротьби з сибіркою, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 25.01.00 N 4 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.03.00 за N 136/4357.

2.1. Шкіряна та хутрова сировина, яка надійшла до суб'єкта господарювання для первинної обробки з інших організацій та підприємств: м'ясокомбінатів, забійних пунктів, заготівельних баз, у тому числі збірна, із клеймом державного ветеринарного нагляду та супроводжується ветеринарним свідоцтвом, що засвідчує її благополуччя щодо інфекційних хвороб, може відправлятися для переробки на інші шкірсировинні підприємства без повторного клеймування, за умови здійснення на підприємстві вхідного контролю спеціалістом державної служби ветеринарної медицини (офіційним лікарем).

2.2. При відвантаженні такої шкіряної сировини на кожний тюк навішується бирка (фанерна або з щільного картону) з відбитком на ній штампа суб'єкта господарювання-відправника та дати відвантаження.

У ветеринарному свідоцтві, у графі "Вид продукту або сировини" зазначають: "Тюки з шкіряною сировиною з дотриманням відповідних вимог мають бирки з відбитком штампа суб'єкта господарювання".