Про затвердження Порядку проведення упорядкування мисливських угідь

Категорія цінності галявин площею до 0,5 га серед лісових масивів установлюється та сама, що й прилеглих лісових ділянок. Галявини площею більше 0,5 га бонітуються у відповідності до їх цінності.

Площі кам'янистих розсипів, крутих ярів (зі стрімкістю більше 45%), виходи гірських порід виключаються з оцінки.

Бонітуванню слід піддавати тільки площі угідь, властиві для певних видів мисливської фауни (стації перебування):

для лося - лісові угіддя площею більше 300 га та лісові болота;

для оленя європейського - лісові угіддя площею більше 200 га та прилеглі до них смуги нелісових угідь завширшки до 500 м;

для оленя плямистого - лісові угіддя площею більше 100 га та прилеглі до них смуги нелісових угідь завширшки до 500 м;

для козулі:

у Поліській зоні - лісові угіддя площею більше 100 га з галявинами, багатими на рослинність, із струмками, невеликими річками та прилеглі до них смуги нелісових угідь завширшки до 500 м;

у Лісостеповій та Степовій зонах - лісові угіддя, окремі лісові урочища, колки та прилеглі до них смуги нелісових угідь завширшки до 500 м, а також долини річок, порослі чагарником;

для кабана - лісові угіддя, а також інші угіддя з наявністю річок, озер, смуги відкритих нелісових угідь завширшки до 500 м, що межують з лісом, та очеретяні зарослі (плавні);

для зайця-русака - властиві переважно відкриті угіддя (польові), балки, зарослі чагарниками, дрібноконтурні ділянки лісу, а також смуги лісу завширшки до 500 м у глиб лісу від узлісь;

для сірої куріпки - польові угіддя, балки, сади, полезахисні смуги, дрібноконтурні ділянки лісу, чагарники;для фазана - балки, зарослі чагарниками, болота, дрібноконтурні ділянки лісу, чагарники та 1 км смуга навколо них не вище 500 м н. р. м. для гірських умов Криму та Карпат;

для вальдшнепа - лісові угіддя, лісосмуги, сади, виноградники, переліски, балки. Бонітування проводити тільки на території АР Крим;

для справжніх качок та лиски - водно-болотяні угіддя.

В об'єктах мисливського упорядкування, розташованих у Карпатській та Кримській гірських лісомисливських зонах з надзвичайно великим тиском рекреаційного навантаження, пов'язаного з присутністю впливових чинників неспокою, а саме: оздоровниць, населених пунктів, туристичних маршрутів, лижних трас, магістральних шляхів з інтенсивним рухом автотранспорту мисливські угіддя, що безпосередньо межують з ними смугами завширшки до 500 м, уважати не придатними для перебування мисливських тварин з відповідним виключенням площ лісових і сільськогосподарських земель із стації перебування та усіх подальших розрахунків.

Сільськогосподарські угіддя з рідкою мережею лісосмуг уважати такими, що мають загальну протяжність лісосмуг на 1000 га до 16 км, з густою мережею - більше 16 км (за основу використана орієнтовна відстань між лісосмугами 1000 м і більше для рідкої мережі лісосмуг, до 1000 м - для густої мережі).

Водно-болотяні угіддя бонітуються відповідно до двох екологічних груп водоплавної дичини: справжні та ниркові качки. Оцінка умов проживання водоплавної дичини в угіддях здійснюється з урахуванням трьох показників: кормності, гніздопридатності і захисності.

Основні показники для бонітування цих угідь - умови гніздування, захисні умови і кормові умови визначають комплексно через їх цінність за трибальною шкалою: добрі (1-й бонітет), середні (2-й бонітет), погані (3-й бонітет).

Таблиця. Типологія та бонітування водно-болотяних угідь

Бонітування водно-болотяних угідь виконується з урахуванням двох показників: кормності та придатності угідь для розмноження (гніздопридатності).

Таблиця. Основні ознаки бонітування угідь для ондатри

Таблиця. Основні ознаки класифікації (бонітування) угідь для бобра

Таблиця. Оптимальна щільность основних видів мисливських тварин у залежності від середнього класу бонітету

Для врахування впливу чинників уведені коефіцієнти зменшення (збільшення) середнього бонітету для кожного виду диких мисливських тварин. Чинники можуть зменшувати середній клас бонітету чи поліпшувати його (коефіцієнти із знаком мінус).

Таблиця. Орієнтовна шкала визначення ступеня поточного впливу різноманітних чинників на мисливську фауну

Якщо погіршення середнього бонітету виникає з вини користувача мисливських угідь і призводить до зменшення середнього бонітету на один клас (не ведеться боротьба з браконьєрством, підгодівля диких тварин при несприятливих кліматичних умовах, незадовільний стан формування популяцій диких тварин за віковою та статевою структурою, недостатня кількість штучно створених кормових та захисних ремізів, штучних водопоїв, біотехнічних споруд, незадовільна боротьба з хижаками, не проводяться санітарні профілактичні заходи тощо), то користувачам мисливських угідь зменшуються на 10 % установлені норми (відсотки) вилучення річного приросту диких тварин.